01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Лавров заявив про готовність розірвати відносини з ЄС, якщо буде посилено санкції

Росія готова розірвати відносини з Євросоюзом у випадку значного посилення санкцій проти Москви. Про це заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

За його словами, російська влада не хоче ізолюватися, але готова до цього.

В інтерв’ю на російському телебаченні Лавров сказав, що рішення про ізоляцію можуть ухвалити, якщо Москва отримає санкції, які несуть ризики для російської економіки. Заява Лаврова прозвучала невдовзі після того, як влада ЄС розповіла про підготовку нового пакету обмежень проти Росії після отруєння і арешту опозиційного політика Олексія Навального.

Санкції анонсував на сесії Європейського парламенту після візиту до Москви і зустрічі з Лавровим глава зовнішньополітичної служби Євросоюзу Жозеп Боррель. На засіданні депутати жорстко критикували його за м’яке ставлення до російської політики.

Дипломат розповів депутатам, що під час поїздки переконався, що Москва не планує покращувати відносини з Брюсселем. За його оцінкою, Росія не виправдала очікувань Європи за вибором демократичного курсу і не має наміру рухатися шляхом верховенства закону.

Агентство Reuters з посиланням на джерела повідомляло, що після рішення російського суду відправити Навального в колонію, нові санкції ЄС можуть торкнутися оточення президента Росії Володимира Путіна. Активи наближених до нього людей можуть заморозити, їм можуть заборонити поїздки в ЄС. Саме цього вимагають від західних дипломатів соратники Навального.

 

Read More

У Польщі дозволили 50-відсоткове заповнення готелів та кінотеатрів, відкрили басейни

У Польщі з 12 лютого послаблено протиепідемічні заходи, запроваджені через пандемію коронавірусу.

Зокрема готелям дозволили відкритися з заповненням на 50 відсотків. Ресторани готелів залишаться закриті. Їжу доставлятимуть у номери.

Кінотеатри та театри, філармонії та опери також відкривають за умови дотримання санітарного режиму та заповнення лише на 50 відсотків.

Дозволяється також займатися спортом на відкритих майданчиках, тенісних кортах. Дозволено роботу басейнів та гірськолижних трас.

Займатися непрофесійними видами спорту на відкритому повітрі можна буде при збереженні санітарного режиму.

З 1 лютого в країні дозволили роботу торгових центрів при збереженні санітарного режиму. Та почали з обмеженнями працювати музеї й картинні галереї.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Польщі виявили 1,57 мільйона інфікованих коронавірусом, померли понад 40 тисяч людей. У країні вже почалася кампанія з вакцинації.

 

Read More

Венедіктова каже, що кадрове перезавантаження органів прокуратури завершене

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова заявила, що в рамках розпочатого у 2019 році процесу реформування органів прокуратури завершено кадрове перезавантаження.

«Ми закінчили атестацію прокурорів на тих же правилах і за підтримки міжнародних партнерів, з якими починали цю процедуру. Із понад 11 тисяч прокурорів, які взяли у ній участь, 7 157 – успішно подолали всі етапи. На часі наповнення системи новими кадрами – переважно юристами, які досі не працювали в прокуратурі. Конкурсний добір відбуватиметься на рівні окружних прокуратур, який стане стартовим для тих, хто хоче працювати в інституції. Крім цього, ми плануємо зміни до законодавства, що відкриють можливість брати на роботу також випускників вишів», – цитує пресслужба ОГП Венедіктову за підсумками учорашнього сьомого засідання Ради асоціації Україна-ЄС в Брюсселі.

Повідомляється, що, за словами Венедіктової, триває підготовка системи оцінки якості роботи прокурорів за об’єктивними критеріями і розробка стандартів їньоїх діяльності.

«Ми прагнемо створити прокуратуру європейського зразка, у внутрішніх процедурах функціонування якої враховано кращі міжнародні практики, стандарти і рекомендації», – сказала Венедіктова.

Важливим євроінтеграційним маркером є також розвиток антикорупційних органів України, додала вона.

Новина доповнюється…

Read More

В «Укроборонпромі» заявили, що його стратегічні підприємства трансформують у новий оборонний холдинг

Стратегічні підприємства державного концерну «Укроборонпром» трансформують у новий оборонний холдинг «Оборонні системи України», повідомила пресслужба держпідприємства «Укроборонпром».

«Підприємства «Укроборонпрому», які мають стратегічне значення для обороноздатності нашої країни, будуть трансформовані у новий оборонний холдинг «Оборонні системи України». Підприємства будуть об’єднані за напрямами у 6 галузевих субхолдингів: авіаремонтний, бронетехніки, радарних систем, морських систем, високоточного озброєння, боєприпасів та спецхімії», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що згідно з дорожньою картою трансформації, державні оборонні підприємства в результаті корпоратизації отримають можливість створювати спільні підприємства з вітчизняними та іноземними партнерами, а також досягати синергії і кращих результатів за рахунок обміну майном, ресурсів і технологій.

За повідомленням, підприємство «НВК Прогрес» у Ніжині, відоме виробництвом керованих артилерійських снарядів типу «Квітник», зокерма, увійде до складу майбутнього субхолдингу «Боєприпаси та спецхімія».

«Місією утворення галузевого субхолдингу «Боєприпаси та спецхімія» є розробка і виробництво новітніх та перспективних зразків засобів ураження для забезпечення поточних та майбутніх потреб сил безпеки та оборони держави», – заявив гендиректор «Укроборонпрому» Юрій Гусєв.

Державний концерн «Укроборонпром» об’єднує понад 100 підприємств-учасників у галузі оборонної промисловості, зокрема, розробки й виготовлення озброєння та техніки, наукової діяльності й експортно-імпортних операцій.

Позаторік концерн опинився у центрі скандалу після того, як журналісти антикорупційного проекту «Bihus.info» опублікували розслідування про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері. Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпрому». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

Read More

Соратниці Навального Соболь висунули звинувачення у справі про квартиру співробітника ФСБ

Слідчий комітет Росії висунув соратниці Олексія Навального, юристу Фонду боротьби з корупцією Любові Соболь звинувачення в порушенні недоторканності житла. Про це повідомляється на сторінці Соболь у фейсбуці, яку зараз веде її команда.

За версією слідства, Соболь застосуванням насильства чи погрозою його застосування у грудні минулого року проникла в квартиру до ймовірного учасника замаху на Олексія Навального, співробітника ФСБ Костянтина Кудрявцева. Слідчі стверджують, що опозиціонерка схопила за руку тещу Кудрявцева і відштовхнула, а потім обійшла квартиру і пішла.

Команда Соболь повідомляє, що з п’ятниці, 11 лютого, її возитимуть до головного слідчого управління по Москві для ознайомлення зі справою. Передбачається, що судові засідання почнуться через один або два тижні. Справу Соболь ведуть шість слідчих.

Любов Соболь затримали 21 грудня минулого року біля будинку Кудрявцева в Москві. Вона стверджує, що хотіла зустрітися зі співробітником ФСБ і поставити йому питання про отруєння Навального. За словами Соболь, вона дзвонила в двері його квартири, з якої вийшла теща Кудрявцева, яка і написала потім заяву про проникнення до житла. Згодом з’ясувалося, що теща живе в сусідній квартирі.

У ФБК вважають справу стосовно Соболь політично мотивованою і сфабрикованою з метою перешкодити її участі у виборах депутатів Держдуми. Максимальне покарання за статтею – два роки позбавлення волі.

21 грудня Олексій Навальний оприлюднив в інтернеті запис своєї розмови з людиною, яку він ідентифікував як Кудрявцева і який фактично зізнався, що опозиціонер був отруєний влітку цього року в Томську співробітниками спецслужби. ФСБ назвала запис розмови з Кудрявцевим «підробкою».

Соболь зараз перебуває під домашнім арештом у іншій кримінальній справі – про порушення санітарних норм. Провадження відкрили після акцій протесту 23 січня нинішнього року.

 

Read More

Помер відомий джазовий музикант Чік Коріа

У віці 79 років від рідкісної форми раку помер відомий американський джазовий музикант, композитор і клавішник Чік Коріа. Про те, що він помер 9 лютого сповістили напередодні його близькі.

«Він був коханим чоловіком, батьком і дідусем, і чудовим наставником і другом для багатьох. Він десятиліття провів на гастролях по всьому світу, зворушив та надихнув на життя мільйони», – йдеться в повідомленні на сторінці Коріа у фейсбуці.

За свою майже п’ятдесятирічну кар’єру Коріа вважався новатором у стилі джаз-ф’южн, експериментуючи з роком та електронікою. Він отримав 23 премії «Греммі» і вважався одним з найкращих піаністів світу.

Перед смертю Чік Коріа написав у фейсбуці: «Хочу подякувати всім, хто на моєму шляху допомагав підтримувати яскравість музичного вогню. Я сподіваюся, що ті, хто хоче грати, писати, виступати або ще щось, зроблять це. Якщо не для себе, то для нас усіх. І справа не тільки в тому, що світові потрібно більше артистів, це ще й дуже весело».

Read More

У Москві до штабу Навального прийшла поліція

Пізно ввечері 11 лютого до московського штабу російського опозиційного Олексія Навального прийшла поліція, повідомив співробітник штабу Олександр Шепелєв – єдиний, хто в цей момент перебував у приміщенні.

Шепелєв встиг передати виданню «Медіазона», що нічні відвідувачі представилися співробітниками карного розшуку, а приводом для їхнього візиту стала скарга на те, нібито в штабі друкують «порнографічну продукцію». Після цього зв’язок із Шепелєвим перервавя, де він зараз і чи відбуваються з ним будь-які слідчі дії, інформації немає.

У команді Навального повідомили, що біля московського штабу стоїть автозак. «Очевидно, що зараз вилучать усю техніку. Черговий незаконний грабіж», – написали прихильники опозиційного політика.

23 і 31 січня, а також 2 лютого під багатьох містах Росії пройшли акції протесту з вимогою звільнити Олексія Навального. На них затримали понад 11 тисяч людей, порушили 50 кримінальних справ.

 

Read More

«Ми не дамо зірвати перемир’я» – Зеленський в Авдіївці (відео)

Президент України Володимир Зеленський 11 лютого відвідав Донбас.

Read More

Боррель: ЄС потрібні партнери і Україна має бути одним із цих партнерів (відео)

У Брюсселі 11 лютого відбулося сьоме засідання Ради асоціації Україна – ЄС з участю верховного представника ЄС із зовнішньої політики та безпеки Жозепа Борреля і прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля

Read More

Китай заборонив мовлення Всесвітньої служби Бі-Бі-Сі

Влада Китаю заборонила мовлення на території країни британського телеканалу BBC World News, Всесвітньої служби Бі-Бі-Сі англійською мовою.

Рішення було ухвалене через тиждень після того, як британський медіарегулятор відкликав ліцензію на мовлення китайського державного телебачення на території Великої Британії.

Але в заяві китайської влади йдеться про заборону на мовлення Бі-Бі-Сі не як про захід у відповідь, а як про реакцію на «серйозні порушення» з боку британського телеканалу, який звинуватили в підриві національних інтересів і національної єдності в Китаї.

Телеканал BBC World News не входив до більшості пакетів телеканалів у Китаї, проте був доступний у багатьох готелях.

Керівництво Бі-Бі-Сі висловило жаль у зв’язку з рішенням влади КНР.

У відносинах між Лондоном і Пекіном останнім часом зросла напруженість, головним чином через події в Гонконгу. Британія засудила дії Китаю, спрямовані на обмеження автономії Гонконгу, і запропонувала можливість отримання громадянства значній кількості жителів цього міста, колишньої британської колонії.

 

Read More

Лукашенко назвав умови, за яких піде з влади

Олександр Лукашенко на Всебілоруських народних зборах 11 лютого назвав умови, за яких залишить владу. За його словами, головне – «в країні мир, порядок, ніяких протестних дій, не перевертати країну, висловлювати в рамках закону думку».

«Якщо складеться так, що до влади прийдуть не ті, і в них будуть інші погляди, другим пунктом ми запишемо, що жодна волосина з вас, прихильників нинішнього президента, впасти не може», – сказав Лукашенко.

Цим він пояснив свою пропозицію зробити Всебілоруські народні збори конституційним органом: «Якщо цей суспільний договір, який ми укладемо, буде порушений, вся влада буде у народних зборів. У вас. Навіть без мене. І Всебілоруські народні збори (вони обиратимуться ще більш відповідально ) матимуть повноваження. Вони мають бути стабілізатором на перехідний період. А який інший орган ви бачите?»

Лукашенко сказав також, що впродовж року з’явиться проєкт нової Конституції, а на початку 2022 року його винесуть на референдум.

Всебілоруські народні збори відбуваються в Білорусі вже вшосте. На з’їзді чиновників, працівників підприємств, проурядових діячів науки і культури та «пересічних» громадян обговорюють питання економічного і соціального розвитку країни та плани на п’ятирічку.

Read More

Верховний суд повідомив про відкриття провадження в одній зі справ про санкції до «каналів Медведчука»

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду у четвер виніс ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом громадянина, який оскаржує указ президента про санкції щодо низки телеканалів, повідомила пресслужба суду у четвер ввечері.

«Суд установив, що в обґрунтуванні позовних вимог позивач вказує на порушення його права на отримання інформації від інформаційних програм, які транслюють телеканали «112 Україна», «NewsOne», «Zik» та інші, перелічені в додатках до спірного рішення, оскільки його доступ до них заблоковано. Позивач вважає, що втрата доступу до вказаних телеканалів є порушенням його прав, що передбачено статтями 8 та 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З урахуванням положень ч. 2 ст. 266 та ч. 5 ст. 262 КАС України суд дійшов висновку про необхідність перевірки прорушення зазначених прав позивача в судовому засіданні», – йдеться в повідомленні.

За даними суду, справу призначено до розгляду на 15 березня о 12:00.

Напередодні у Верховному суді заявили, що станом на 10 лютого в розгляді одного позову про оскарження указу президента про санкції щодо трьох телеканалів було відмовлено, а щодо другого надано час на усунення недоліків.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZiK, формальним власником яких є Козак.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції та назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

Read More

В ОПУ назвали ім’я загиблого від кулі снайпера військового, Зеленський висловив співчуття

Президент України Володимир Зеленський висловив співчуття через смерть українського військовослужбовця, який загинув від кулі снайпера сьогодні поблизу смт Зайцеве на Донеччині.

«Сьогодні, перебуваючи на передовій, отримав невтішні новини. Україна втратила ще одного захисника. Попри домовленості про режим всеосяжного припинення вогню, ворог продовжує підступні дії. Українська армія вже довела, що даватиме гідну відсіч і відстоюватиме нашу незалежність», – сказав Зеленський.

Він висловив співчуття рідним і близьким загиблого.

В ОПУ зазначили, що загиблим вранці 11 лютого від обстрілу снайпером позиції українських військових у районі Зайцева є боєць 59-ї окремої мотопіхотної бригади 36-річний Олександр Глушко. Його евакуювали в лікарню Бахмута, але врятувати життя військового не вдалося.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

Група Bellingcat встановила зв’язок співробітників ФСБ Росії з отруєннями опозиціонера Кара-Мурзи

ФСБ відстежувало його перед двома отруєннями у 2015 та 2017 роках

Read More

МЗС: Україна поділяє бачення Європарламенту про необхідність оновлення параметрів Угоди про асоціацію

Міністерство закордонних справ України привітало ухвалену «переконливою більшістю» Європейського парламенту доповідь щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом.

«Україна поділяє бачення Європарламенту щодо необхідності оновлення параметрів Угоди про асоціацію та поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна – ЄС з урахуванням розвитку нормативно-правової бази, потреб економічного розвитку та перспектив секторальної інтеграції», – йдеться в коментарі МЗС, оприлюдненому 11 лютого.

У міністерстві заявили, що доповідь засвідчує успішність процесу імплементації Угоди про асоціацію і «наявність потужної підтримки» з боку Європейського парламенту щодо подальшого поглиблення інтеграції України з ЄС.

«У доповіді відзначається, що Україна досягла значного прогресу у виконанні зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію та інтеграції з Європейським союзом. Українська сторона уважно врахує рекомендації щодо необхідності завершення започаткованих реформ, зокрема у сферах верховенства права, належного врядування та боротьби з корупцією», – йдеться в заяві.

У МЗС також привітали засудження в доповіді Європарламенту російської агресії проти України.

«У рішенні зазначається, що обмежувальні заходи проти фізичних та юридичних осіб, причетних до цього порушення міжнародного права, будуть продовжені. Україна вдячна депутатам Європарламенту за засудження дестабілізуючих дій Росії, її військової присутності в Україні, мілітаризації Криму, незаконних дій РФ, спрямованих на захоплення контролю над Керченською протокою, зокрема будівництво мосту без згоди України», – йдеться в заяві.

«Надзвичайно важливим є заклик євродепутатів звільнити всіх українських політичних в’язнів та військовополонених у Росії, Криму та на непідконтрольних Україні частинах Донецької і Луганської областей», – додали в МЗС.

10 лютого Європейський парламент затвердив доповідь про імплементацію Україною Угоди про асоціацію. Документ підтримали 526 європарламентарів, 79 проголоспували «проти», 71 депутат утримався.

Проєкт звіту підготував представник Німеччини, член Європейського народної партії Міхаель Галер. Документ був оприлюднений 17 листопада 2020 року.

У звіті йшлося, що Україна досягла «суттєвого прогресу» в імплементації Угоди про асоціацію. При цьому допомога від Європейського союзу вимагає дотримання певних умов. У зв’язку з цим Україна повинна знову показати свою відданість реформам та дотримуватися принципів ЄС.

Європейський союз цього року має почати перегляд Угоди про асоціацію з Україною. Про це йшлося в листі президента Європейської ради Шарля Мішеля та очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн на адресу президента Володимира Зеленського.

«Планується поглиблення галузевої співпраці, зокрема у цифровій та екологічній сферах», – йшлося у повідомленні Офісу президента.

Як зазначили в ОПУ, в планах також підписання найближчим часом Угоди про спільний авіаційний простір. Окрім того, розпочато роботу попередньої оціночної місії ЄС у контексті майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції.

Про такі кроки домовилися під час торішнього саміту Україна – ЄС.

 

 

Read More

Україна має боротися з корупцією, ЄС повинен призначити представника з питань Криму та Донбасу – доповідь

10 лютого Європейський парламент затвердив доповідь про імплементацію Україною Угоди про асоціацію. Документ підтримали 526 європарламентарів, 79 проголоспували «проти», 71 депутат утримався.

Проєкт звіту підготував представник Німеччини, член Європейського народної партії Міхаель Галер. Документ був оприлюднений 17 листопада 2020 року.

У звіті йшлося, що Україна досягла «суттєвого прогресу» в імплементації Угоди про асоціацію. При цьому допомога від Європейського союзу вимагає дотримання певних умов. У зв’язку з цим Україна повинна знову показати свою відданість реформам та дотримуватися принципів ЄС.

Європарламент привітав спроби пришвидшити реформи в другій половині 2019 року, але закликає українські інституції не надавати перевагу швидкості перед якістю.

У парламенті висловили жаль через спроби членів українського парламенту «атакувати та підірвати антикорупційні інституції», зокрема через спроби звільнити директора Національного антикорупційного бюро України та непрозорий конкурс на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Автор документу звертає увагу на недостатній захист активістів та журналістів, які викривають корупцію, та закликає до ефективної імплементації закону про захист інформаторів, який набув чинності в січні 2020 року.

Також Європарламент «глибоко занепокоєний» високим градусом систематичного політичного тиску в Україні. Як приклад депутати наводять відставку колишнього голови Національного банку України Якова Смолія, який 1 липня 2020 року заявив про наміри піти з посади через тиск.

Крім того, в ЄС висловили жаль, що довіра до системи правосуддя залишається однією з найнижчих. Україну закликають пришвидшити реформування цієї сфери, щоб «не підривати роботу новостворених антикорупційних інституцій», уникнути політично мотивованих судових процесів та використання судової системи проти політичних опонентів.

«Розбіжності в політичних питаннях повинні розглядатися на компетентних політичних форумах, а не в судовій сфері», – йдеться в доповіді.

Українську владу також закликають продовжити розслідування злочинів часів Євромайдану та ратифікувати Римський статут, щоб визнати верховенство Міжнародного кримінального суду, та Стамбульську конвенцію про боротьбу з домашнім насиллям.

Крім того, ЄС радить Україні покращити Виборчий кодекс і привести його у відповідність до міжнародних стандартів. Зміни мають стосуватися кампаній в соціальних мережах, прозорості витрат під час виборчих кампаній та доступу незалежних кандидатів. При цьому в Європі вважають вибори в Україні вільними та справедливими.

Європарламент також хотів би побачити завершення реформи децентралізації, щоб зміцнити автономність та конкурентність місцевої влади.

Згідно з документом, Європейський союз і надалі підтримує незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і засуджує дії Росії. Парламент рекомендує призначити спеціального представника ЄС з питань Криму та Донбасу.

При цьому ЄС закликає Україну допомогти центральному уряду Молдови відновити контроль над Придністров’ям.

Ще одна порада Україні – обмежити повноваження Служби безпеки України й зробити відомство винятково контррозвідувальним та контртерористичним органом. 28 січня Верховна Рада підтримала реформу СБУ в першому читанні.

У блоці про права людини Європейський парламент закликав розслідувати напади на представників медіа, ЛГБТ та нацменшин.

Європарламент публікує доповідь про стан Угоди про асоціацію вдруге. Перший звіт був оприлюднений у 2018 році.

 

Read More

ОАСК скасував перейменування Московського проспекту на Бандери. Київ готує скаргу

Міська влада Києва готує апеляційну скаргу стосовно рішення Окружного адміністративного суду міста про скасування перейменування трьох вулиць, провулку і проспекту, зокрема Московського проспекту на проспект Бандери. Про це повідомила заступниця голови Київської міської державної адміністрації Марина Хонда.

Як повідомили у пресслужбі КМДА, своїм рішенням від 28 січня ОАСК, за позовом від 5 листопада 2016 року громадської спілки «Громадський контроль та порядок» без участі представників Київської міської ради скасував рішення Київради, ухвалені в липні 2016 року, про перейменування таких вулиць, проспекту та провулків:

вулиці Баумана на вулицю Януша Корчака;
вулиці Кутузова на вулицю Генерала Алмазова;
вулиці Суворова на вулицю Михайла Омеляновича-Павленка;
провулку Кутузова на провулок Євгена Гуцала;
проспекту Московського на проспект Степана Бандери.

Як заявила Марина Хонда, рішення суду ухвалене через чотири роки після подання позову і є «абсолютно необґрунтованим».

Міська влада наголошує, що на сьогодні рішення Окружного адміністративного суду Києва від 28 січня 2021 року не набрало законної сили.

У КМДА нагадали, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду встановлено, що перейменування згаданих вулиць, провулків та проспекту проведено у порядку визначеному законодавством України.

Це рішення було ухвалене в 2019 році після того, як Окружний адміністративний суд Києва у червні того ж року скасував постанову Київської міської ради щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича в українській столиці.

Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери, провідника Організації українських націоналістів, у липні 2016 року.

 

 

Read More

У М’янмі тривають протести. США оголосили про санкції проти хунти

Протестувальники у М’янмі шостий день поспіль вийшли на вулиці, щоб засудити військовий переворот, що стався в країні 1 лютого. Тим часом, США наблизилися на крок до запровадження санкцій проти хунти.

Демонстранти 11 лютого знову зібралися в столиці М’янми Найп’їдо, в найбільшому місті країни Янгоні й інших містах. Вони вимагають звільнення фактичної лідерки М’янми Аун Сан Су Чжі й інших урядовців, яких затримали військові.

Десятки тисяч людей продовжують протестувати, незважаючи на заборону зібрань і нічну комендантську годину.

Повідомляли про поранених серед протестувальників, силовики застосовували сльозогінний газ, водомети, гумові кулі, а також стріляли в повітря з вогнепальної зброї.

Поліція також посилила тиск на Національної ліги за демократію Аун Сан Су Чжі, затримавши 11 лютого ще п’ятьох її соратників.

ООН і країни Заходу засудили переворот, а президент США Джо Байден закликав генералів «відмовитися від влади» і «звільнити демократичних політичних лідерів та активістів».

10 лютого Байден затвердив розпорядження про запровадження санкцій проти військових керівників М’янми, членів їхніх сімей і підприємств, пов’язаних із ними.

Також вживаються заходи, щоб заблокувати доступ генералів до одного мільярда доларів державних коштів, що перебувають у США.

Протести у М’янмі є найбільшими в країні за останні десять років.

Read More

У Криму суттєво обмежили право на пересування – місія ООН в Україні

Підконтрольна Росії влада анексованого Криму під час пандемії COVID-19 суттєво обмежила право на пересування людей, що проживають на півострові, повідомила голова Моніторингової місії ООН в Україні Матильда Богнер.

«Наприклад, ми бачимо, що окупаційна влада в Криму обмежила перетин адмінкордону з гуманітарних підстав і дозволяє тільки один такий перетин. Це досить диспропорційний захід, який обмежує право на вільне пересування людей. Це впливає на можливість реалізації інших соціальних прав, як працевлаштування, навчання, право зустрітися з рідними або подбати про своїх рідних за часів пандемії», – сказала Богнер під час виступу на форумі «Україна 30. Крим і Донбас проти вірусу» 10 лютого.

Як приклад таких обмежень Богнер навела ситуацію з 20 абітурієнтами, які виїхали на материкову частину України для проходження ЗНО, проте вдруге не змогли виїхати з Криму, щоб почати навчання.

«Прикордонна служба ФСБ не дозволяє жителям Криму, у яких є і російський, і український паспорти, використовувати український паспорт, коли вони хочуть поїхати на материкову Україну. На них накладають штрафи, якщо побачать український паспорт. Важливо пам’ятати, що приблизно 30 тисяч кримчан не мають російського громадянства. Ці люди розглядаються окупаційною владою як іноземці, але серед них є громадяни України. Це означає, що за часів пандемії вони можуть залишити півострів виключно без можливості повернутися», – додала Матильда Богнер.

Раніше міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков заявив, що Росія намагалася використовувати пандемію для легалізації своєї присутності в анексованому Криму і окремих частинах Донецької та Луганської областей.

У Держприкордонслужбі України повідомляли, що в 2020 році адмінкордон між окупованим Кримом і Херсонською областю перетнули 538 тисяч громадян і 75 тисяч транспортних засобів. Це в п’ять разів менше, ніж у 2019 році.

 

 

 

Read More

МАГАТЕ повідомило про початок виробництва металевого урану в Ірані

Іран почав виробництво невеликих обсягів металевого урану, повідомив голова Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі. Це відбувається в порушення ядерної угоди з Тегераном 2015 року і в той час, як Іран намагається тиснути на нову адміністрацію президента США Джо Байдена.

На зустрічі з представниками країн-учасниць МАГАТЕ, Гроссі повідомив, що факт виробництва невеликої кількості – трохи більше ніж трьох із половиною грамів металевого урану – на заводі в Ісфахані підтвердила інспекція агентства.

Металевий уран використовують для виробництва атомної бомби. Дослідження, пов’язані з його виробництвом, були заборонені ядерною угодою 2015 року. Раніше Іран не займався виробництвом такого виду урану.

У січні представник Ірану в МАГАТЕ заявив, що виробництво нового палива ведеться для тегеранського реактора в науково-дослідних цілях.

Ядерна угода між Іраном і шістьма країнами (Великою Британією, Німеччиною, Китаєм, Росією, США і Францією) була підписана в 2015 році. Угода передбачала обмеження ядерної програми Ірану і тимчасові обмеження на продаж і закупівлю озброєнь в обмін на зняття з Тегерана міжнародних санкцій.

У 2018 році США вийшли з угоди і відновили односторонні санкції проти Ірану. Це викликало критику з боку інших учасників угоди. Тегеран у відповідь оголосив про поетапне скорочення своїх зобов’язань за угодою.

Адміністрація нового президента США Джо Байдена заявляла, що готова розглянути відновлення ядерної угоди з Тегераном.

 

 

 

Read More

Джо Байден порушив питання прав людини в Китаї у своїй першій розмові з Сі Цзіньпінем

Президент США Джо Байден 10 лютого провів першу після вступу на посаду телефонну розмову з очільником Китаю Сі Цзіньпінем, під час якої, згідно із заявою Білого дому, він порушив питання дотримання прав людини в Китаї, торгових відносин, відносин у сфері міжнародної безпеки і боротьби зі зміною клімату.

У повідомленні, оприлюдненому Білим домом, йдеться про те, що президент Байден наголосив, що його пріоритетами є гарантування безпеки американців, захист американського способу життя і збереження «вільного і відкритого» індо-тихоокеанського регіону.

Байден висловив глибоку стурбованість щодо «примусових і несправедливих» економічних методів, використовуваних Пекіном, придушення протестів у Гонконгу, порушення прав людини в Синьцзяні. Водночас президент США висловив готовність взаємодіяти з Китаєм, коли такі дії будуть в інтересах Сполучених Штатів і їхніх союзників.

Двоє лідерів також обмінялися думками про боротьбу з пандемією коронавірусу, зміною клімату та розповсюдженням зброї масового ураження.

Колишній президент США Дональд Трамп, який звинувачував Китай у пандемії COVID-19, не розмовляв із Сі Цзіньпінем від березня минулого року.

Під час візиту до Пентагону 10 лютого Байден оголосив про намір проаналізувати політику США щодо Китаю.

Це стосуватиметься ключових сфер, зокрема розвідки, технологій, присутності американських військових у регіоні, альянси і двосторонні оборонні відносини з Пекіном.

Read More

Литовський міністр пояснив, як пов’язані купівля вакцини в Росії та війна на Донбасі

Не слід купувати вакцину в тих, хто на ці кошти потім купуватиме амуніцію для використання на сході України – Габріелюс Ландсбергіс

Read More

Twitter підтверджує довічне блокування акаунту Трампа

Компанія Twitter збереже довічне блокування акаунту Дональда Трампа навіть у разі його спроб знову балотуватися на посаду президента, а також у разі його перемоги на президентських виборах. Про це 10 лютого заявив фінансовий директор соцмережі Нед Сігал в інтерв’ю CNBC, відповідаючи на запитання про те, чи може Трамп повернутися на цю платформу.

Він нагадав, що перед правилами Twitter, які забороняють закликати до насильства, рівні всі – від оглядачів до державних службовців.

9 лютого в Сенаті розпочалася процедура імпічменту Трампа. Колишнього американського лідера звинувачують у підбурюванні до штурму Капітолію 6 січня.

Для ухвалення обвинувального рішення необхідні дві третини голосів сенаторів – 67 зі 100. Дуже ймовірно, що через позицію конгресменів-республіканців таку кількість набрати не вдасться. У разі, якщо експрезидента США виправдають, він збереже за собою право висувати свою кандидатуру на виборні посади.

Також прокуратура в американському штаті Джорджія ініціювала кримінальне розслідування відносно колишнього президента США. Прокурори перевіряють дзвінок Дональда Трампа держсекретареві штату і спроби колишнього глави держави скасувати результати виборів, переможцем яких став демократ Джо Байден.

 

Read More

У Росії свідка Єгови засудили до ув’язнення на 7,5 року

Суд у Краснодарському краї Росії засудив до 7,5 року колонії 63-річного члена релігійної організації «Свідки Єгови» Олександра Івшина – за участь у діяльності забороненої організації. Рішення ухвалене 10 лютого суддею в місті Абінськ, повідомляє Європейська асоціація Свідків Єгови.

Слідство звинуватило Івшина в тому, що він обговорював Біблію з друзями з сусіднього міста по відеозв’язку. Прокуратура вимагала для нього 8 років колонії загального режиму. У справі відсутні потерпілі. Сам засуджений наполягає на своїй невинуватості і має намір подавати апеляцію.

Призначене покарання є найжорсткішим із усіх ухвалених щодо адептів «Свідків Єгови».

Також 10 лютого відбулися обшуки за 16 адресами «Свідків Єгови» в Москві. Підставою стали підозри в тому, що учасники організації проводили зустрічі і вивчали релігійну літературу.

У листопаді 2020 року було порушено кримінальну справу про відновлення роботи Керівного центру «Свідків Єгови» в російській столиці. Тоді у членів релігійної організації на північному сході Москви відбулися обшуки. Віряни скаржилися на брутальні затримання, погрози та образи з боку правоохоронців. Суд відмовився заарештувати їх і відправив усіх обвинувачених під домашній арешт.

У 2017 році Верховний суд Росії визнав цю церкву екстремістською організацією і заборонив її діяльність у країні. У грудні 2018 року російський лідер Володимир Путін на зустрічі з членами президентської Ради з прав людини назвав визнання єговістів екстремістами «нісенітницею», заявивши, що вони «теж християни» і переслідувати їх нема за що. Проте, за даними сайту Свідків Єгови, на початок листопада 2020 року число обвинувачених в екстремізмі членів організації перевищило 400. Багато із затриманих заявляли про тортури.

 

Read More

Верховний суд повідомив, що поки не відкрив провадження за позовами щодо санкцій проти «каналів Медведчука»

Верховний суд визначився із двома позовами громадян, які оскаржують указ президента України про введення в дію рішення РНБО, згідно з яким були застосовані санкції щодо трьох телеканалів: у розгляді одного відмовлено, щодо другого надано час на усунення недоліків. Про це повідомила у середу пресслужба Верховного суду.

Згідно з повідомленням, у позовній заяві громадянину відмовлено до усунення недоліків тому, що « позивач не навів обґрунтування про порушення оскаржуваним указом прав, свобод та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду».

Крім того, суд зазначив, що відмовлено у відкритті провадження за ще однією позовною заявою, оскільки «фактично зміст позовної заяви свідчить про те, що її подано в інтересах та на захист прав інших осіб – юридичних осіб, які, за твердженнями позивача, є власниками телеканалів».

«8 лютого до суду надійшов ще один позов із подібними позовними вимогами (справа № 9901/26/21). Відповідно до КАС України Верховний суд має вирішити питання про відкриття провадження протягом п’яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви (ч. 8 ст.171 КАС України)», – додали також у суді.

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака та восьми юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne та ZiK, формальним власником яких є Козак.

Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції та назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

Read More

Китай повідомив про виведення свого космічного корабля на орбіту Марса

Китай повідомив про успішне виведення космічного корабля на орбіту Марса в рамках місії з висадки марсохода на «червону планету».

«Китайський зонд Tianwen-1 успішно вийшов на орбіту навколо Марса в середу після майже семимісячного польоту з Землі», – повідомило 10 лютого державне інформаційне агентство Xinhua.

Це вперше, коли Китаю вдалося відправити космічний корабель на Марс, і це сталося наступного дня після того, як це зробили Об’єднані Арабські Емірати.

Tianwen-1 складається з орбітального апарату і марсохода на сонячній енергії. Марсохід повинен відокремитися від космічного корабля наприкінц цього року і спробувати приземлитися. Очікується, що марсохід пропрацює близько трьох місяців, збираючи дані про підземні води і можливі ознаки прадавнього життя, а орбітальний апарат – два роки.

Досі тільки Сполучені Штати успішно приземлилися на Марсі – загалом вісім разів. Американський марсохід Perseverance має сісти на «червону планету» 18 лютого, щоб також знайти ознаки давнього мікроскопічного життя і зібрати камені для повернення на Землю в наступному десятилітті.

Космічний зонд «Аль-Амаль» («Надія»), побудований в Об’єднаних Арабських Еміратах, почав обліт «червоної планети» 9 лютого, щоб зібрати докладні дані про атмосферу Марса. Навколо Марса працюють ще шість інших орбітальних апаратів: три американських, два європейських та один індійський.

Read More

Голова асамблеї НАТО: сподіваюся, що Україна скоро буде на порозі членства в альянсі

НАТО ніколи не визнає насильне й незаконне захоплення території у 21-му столітті – Конноллі

Read More

У ВМС ЗСУ повідомили про отримання Україною нової партії швидкісних катерів і човнів від США

«Усе це – підтримка наших друзів на шляху до вільної та незалежної України» – командувач ВМС ЗСУ контр-адмірал Олексій Неїжпапа

Read More