Сподіваються на підтримку НАТО в моніторингу повітряної ситуації уздовж кордону з Росією
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Росія намагалася використати пандемію коронавірусу для легалізації своєї присутності на окупованому Кримському півострові та окремих частинах Донецької та Луганської областей, розповів віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резніков. Про це він сказав на включенні до форуму, присвяченого протистоянню України викликам пандемії.
«На початку Росія намагалася домогтися зняття санкцій і легалізувати тимчасову окупацію Криму, тому до різних країн вони надсилали так звані гуманітарні війська радіо-хімічного біозахисту. І чомусь саме в Криму вони збирали так звану допомогу для Італії», – навів приклад він.
Резніков додав, що Київ спостерігав на окупованій частині Донбасу підготовку до так званої гуманітарної інтервенції Росії.
«Вони (Росія – ред.) мали ввести свої частини радіо-біологічного захисту з Південного військового округу Російської Федерації, а за ними – частини забезпечення, а потім ще трішки військ, і ми могли б отримати легалізацію російської військової присутності на окупованій частині Донбасу. Ми тоді активно звертали увагу на ці факти, як уряд у тому числі, під час спілкування з усіма нашими міжнародними партнерами», – згадав міністр.
Саме це, за його словами, стало приводом для блокування Роскомнаглядом сайту Мінреінтеграції у Росії та на окупованих нею територіях. Це стало першим випадком, коли російська влада заблокувала офіційний сайт іншої держави на своїй території.
«З самого початку епідемії ми зафіксували факти єдиного підходу Росії до різних окупованих територій. А саме, наприклад, синхронізацію дій окупаційних адміністрацій в Донецьку й Луганську по темі ковіду. Вони однаково маніпулюють даними, однаково приховують факти захворювання в окупаційних військах. Це чітко демонструє, що керівний центр цих адміністрацій є спільним і розташований ззовні, що відповідно виступає єдиним доказом так званого ефективного контролю з боку Російської Федерації на окупованих територіях і це дуже важливо для майбутніх судових процесів, і казочки про «их там нет», відповідно, стають все більш примарними», – констатував він.
Читайте також: Зеленський душить Медведчука, снайпери вбивають військових: тиждень на Донбасі (рос.)
Крім того, міністр звернув увагу на те, що російська окупаційна влада використовує пандемію COVID-19, щоб розірвати зв’язки окупованих територій із вільною. Він навів дані з кількості перетинів лінії розмежування та адмінкордону з Кримом.
«В 2019 році було зафіксовано 16,5 мільйона перетинів через всі КПВВ, які ми маємо сьогодні на лінії дотику та на адміністративній межі Херсонської області з Автономною республікою Крим. У 2020 році це вже 3,5 мільйона перетинів усіх КПВВ. З них після березня 2020 року, тобто коли пандемія почала поширюватися світом – тільки 500 тисяч. Тобто за 1 квартал 2020-року – 3 мільйони, а після пандемії – всього пів мільйона. От вам зрозумілі наслідки такого блокування КПВВ», – зауважив урядовець.
Водночас, за його словами, рух між окупованим Донбасом та Росією не припинявся, відтак обмеження перетину КПВВ бойовиками не можна пояснити карантинними заходами.
Резніков нагадав про заходи уряду щодо окупованих територій: зокрема, обладнання двох нових пунктів перетину в Золотому та Щасті (рух через які досі заблокований), та скасування зовнішнього незалежного оцінювання для абітурієнтів з ОРДЛО, які вступають в українські вищі навчальні заклади.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…
Співробітники Слідчого комітету, ФСБ та Росгвардіі проводять в Москві обшуки за 16 адресами послідовників церкви Свідків Єгови в рамках справи про «організацію діяльності екстремістської організації». Кількох людей затримали для допиту. Про це повідомляє російський Слідчий комітет.
Відомство стверджує, що Свідки Єгови після заборони організації в 2017 році проводили зустрічі і вивчали релігійну літературу в квартирі на вулиці Дибенка в Москві, а також «проводили онлайн збори по відеозв’язку».
У листопаді Управління Слідчого комітету по Москві порушило кримінальну справу про відновлення роботи Управлінського центру «Свідки Єгови» в російській столиці. Тоді ж у послідовників релігійної організації на північному сході Москви пройшли обшуки. Віруючі скаржилися на грубі затримання, погрози та образи з боку правоохоронців. Суд відмовився заарештувати їх і відправив всіх обвинувачених під домашній арешт.
Верховний суд Росії визнав «Свідків Єгови» екстремістською організацією і заборонив її діяльність у 2017 році. Після цього десятки прихильників міжнародної релігійної організації були піддані кримінальному переслідуванню. Багато з арештованих «свідків Єгови» скаржилися на катування під час допитів.
…
Казахський активіст Байболат Кунболатули, що виходив з пікетом до консульства Китаю в Алмати з вимогою «припинити геноцид» корінних народів Синьцзяну, поміщений під адміністративний арешт на 10 діб.
Суд в Алмати увечері 9 лютого виніс постанову щодо Кунболатули, назвавши його винним в «порушенні законодавства про порядок організації і проведення мирних зібрань».
На цьому тижні кілька людей виходили на дві акції (8 і 9 лютого) перед дипломатичним представництвом Китаю в Алмати, заявляючи про те, що їхні родичі в Сіньцзяні засуджені за безпідставними звинуваченнями або не можуть виїхати в Казахстан, тому що китайська влада вилучила у них паспорти .
У вівторок Кунболатули виходив до консульства разом з іншими етнічними казахами, які вимагають звільнити своїх близьких в Сіньцзяні. Увечері 9 лютого Кунболатули затримали в нього вдома. Про затримання інших учасників акції не повідомляється.
Кунболатули виходив на пікет також минулого тижня, тоді його затримали. Тоді суд виніс йому попередження.
Кунболатули, казах родом з Китаю, який переїхав до Казахстану і отримав громадянство, розповів журналістам, що його молодшого брата затримали в березні 2018 року та відправили «табір політичного перевиховання». Потім брата засудили до 10 років в’язниці за невідомими звинуваченнями. Кунболатули каже, що в МЗС Казахстану йому відповіли, що звинувачення на адресу його родича – «внутрішня справа Китаю». Китайські дипломати, за його словами, не надають ніяких відповідей.
За оцінками ООН, в Сіньцзяні до «таборів політичного перевиховання» відправили мільйони представників корінних тюркомовних етносів, які сповідують в основному іслам: уйгурів, казахів, киргизів та інших. Згідно зі свідченнями очевидців, відправлених в «табори» піддають ідеологічній обробці, змушуючи відмовлятися від своєї культури, релігії та мови. Також, згідно зі свідченнями, окрім утримання мусульман у таборах, за ними стежать, залучають до примусової праці. В регіоні також проводиться програма насильницького контролю народжуваності і розлучення дітей та батьків.
Міжнародні правозахисні організації і країни Заходу звинувачують Пекін в порушеннях прав меншин. США назвали те, що відбувається в Сіньцзяні, «геноцидом».
Китайська влада з такою оцінкою не згодна. Вони відкидають звинувачення на свою адресу і називають «табори» центрами програми перепідготовки та перевиховання, необхідними для профілактики тероризму і екстремізму.
…
Перемир’я у зоні бойових дій на Донбасі «вже просто немає», заявив голова української делегації у Тристоронній контактній групі зі врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кравчук.
«Ми не можемо далі вдавати, що воно є. Треба говорити правду, біле називати білим, а чорне – чорним. Росіяни починають діяти зухвало, відкрито, не ховаючи своїх намірів. Тому ми маємо бути готовими до будь-яких непередбачуваних дій із боку агресора. В ОРДЛО перебувають російські найманці, командири і російська зброя. Ми не знаємо, коли її можуть задіяти, але маємо бути до всього готовими і ставитися уважно до всього, що відбувається. Передусім думати про Україну», – сказав Кравчук у коментарі виданню «Гордон» 9 лютого.
За його словами, Росія веде подвійну гру щодо Донбасу.
«Протягом пів року, поки я очолюю українську делегацію у ТКГ, я бачив багато різних рухів і напіврухів. Росіяни начебто беруть участь у роботі ТКГ, але ведуть подвійну гру. Вони не соромляться нічого і демонструють, що вони над сутичкою, нібито допомагають Україні врегулювати внутрішній конфлікт. У той самий час російські пропагандисти приїжджають і розповідають про російський Донбас, а місцевим ватажкам ставлять завдання на території Донецької та Луганської областей (зверніть увагу – не тих районів, які контролює Україна) побудувати національні держави, які мають інтегрувати в Росію. Це і є подвійна гра, обман», – сказав політик.
За словами Кравчука, Україні треба, виконуючи міжнародні домовленості, дотримуючись шляху до миру, «на силу відповідати силою».
«Вони стріляють не просто так, вони вбивають. На силу і стрільбу ми маємо відповідати жорстко і дзеркально. Ми всі разом, і світова спільнота зокрема, маємо діяти адекватно. Поблажливо, м’якістю, закликами до компромісів ми нічого не доб’ємося. Нам треба бути послідовними і жорсткими», – заявив Кравчук.
Раніше Леонід Кравчук в ефірі каналу «Україна 24» заявив, що на обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків треба відповідати дзеркально: обстрілами у відповідь.
Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню», яка формально чинна й далі, попри численні порушення її російськими гібридними силами. Ці сили порушують її, як і всі попередні такі домовленості, практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу – і останнім часом дедалі частіше – зазнають поранень чи й гинуть.
Тим не менше, українська сторона, попри всі ці порушення, заявляла, що перемир’я триває далі, бо, мовляв, щоб говорити про його зрив, потрібні принаймні два тижні бойових дій.
На цей час, за повідомленнями, внаслідок обстрілів противника протягом нинішнього перемир’я загинули принаймні десять українських військовослужбовців, іще понад 35 були поранені.
Read More
Кілька людей були поранені 9 лютого в М’янмі, де поліція в кількох містах розганяла протестувальників, застосовуючи при цьому водомети і стріляючи в повітря, а також, за деякими даними, стріляючи по демонстрантах гумовими кулями.
9 лютого протести тривали четвертий день поспіль.
Учасники акцій засуджують диктатуру й арешт фактичної лідерки країни Аун Сан Су Чжі.
Люди вийшли на вулиці, незважаючи на попередження хунти про те, що проти демонстрацій, які загрожують «стабільності», будуть вживати заходів.
Речник Державного департаменту США Нед Прайс заявив, що Вашингтон вважає питання М’янми пріоритетом, і попередив про «серйозні наслідки» для відповідальних за переворот.
Прайс засудив насильство над демонстрантами і повторив заклик США до військових відмовитися від влади.
Він додав, що ширша відповідь адміністрації Байдена щодо М’янми буде найближчими днями.
Протести тривали у столиці М’янми Найп’їдо й інших містах країни.
Протестувальники вимагають відновити владу цивільного уряду і звільнити Аун Сан Су Чжі й інших членів уряду, затриманих після військового перевороту 1 лютого.
Військові заборонили збори більше ніж п’яти людей у Найп’їдо, Янгоні та інших районах країни, де почалися масштабні протести.
Крім того, була запроваджена нічна комендантська година.
Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.
Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.
Read More
Президент України Володимир Зеленський не бачить проблеми у тому, що член його команди й один із ідеологів «Слуги народу», чинний спікер парламенту Дмитро Разумков фігурує нині поруч із ним у рейтингах потенційних кандидатів в президенти, заявив у коментарі Радіо Свобода антикризовий радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
«Рейтинги – це така річ, з якою дуже часто просто граються: додають одних, щоб підігріти дискусію, або прибирають інших, щоб спровокувати певне невдоволення. Президент ставиться до цього абсолютно спокійно – як до типової боротьби заради боротьби в рамках старої політики (це ж завжди у нас було протягом багатьох років). Хто там отримав у рейтингах відсоток чи два – неважливо (і не просто для президента не важливо, а для суспільства неважливо)», – сказав Подоляк.
Загалом для думок про наступні президентські вибори у Володимира Зеленського, за словами Подоляка, нині немає часу (мовляв, президент зосереджений лише на своїй роботі і її результатах).
«Хто думає про вибори – той не може ухвалювати принципових рішень. Володимир Зеленський ухвалює принципові рішення (всі це бачать), – наголошує антикризовий радник голови ОП.
Щодо окремої позиції Разумкова з низки питань, то, за словами Подоляка, усі, хто прийшов до влади разом із Володимиром Зеленським, давали суспільству обіцянки, яких мають дотримуватись.
«Чи було серед таких обіцянок, наприклад, «Подобатися усім і одразу»? Або «Утримуватись від ухвалення рішення (коли є шлях виходу з кризової ситуації), щоб не зашкодити якимсь особистим інтересам»? Ні, таких обіцянок не було. Це стосується усіх в команді влади. Якщо обіцяли не давати корупціонерам жодного шансу, якщо обіцяли голосувати за реформи, які роками відкладалися, якщо обіцяли захищати державу від агресії Росії, то кожен, хто прийшов до влади разом із Володимиром Зеленським, дійсно має це робити. Тому що це просто чесно», – наголосив Подоляк в коментарі Радіо Свобода.
Він також заперечив, що між Банковою та Грушевського є напруга через окрему позицію Дмитра Разумкова з низки питань. За його словами, між Офісом президета та Верховною Радою зберігається «робоча комунікація», яка, утім, не виключає «гострих дискусій».
«Це нормально для демократичної команди. У підсумку спільна позиція команди влади (а, отже, і держави загалом) все ж таки напрацьовується з більшості питань. Робота влади залишається у межах тих обіцянок, які давали усі в команді влади, коли йшли на вибори разом із Володимиром Зеленським. Не працювати разом з командою – це насправді протиставляти себе виборцям, які підтримали цю команду. Навряд чи хтось готовий до такого протиставлення себе виборцям», – зазначив у коментарі Радіо Свобода антикризовий радник голови ОП Михайло Подоляк.
За результатами опитування соціологічної групи «Центр Разумкова», українці найбільше довіряють спікеру парламенту Дмитру Разумкову, а після нього – президенту Володимиру Зеленському.
Дослідження проводилося з 29 січня по 3 лютого 2021 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2019 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
…
Пілот гелікоптера, внаслідок катастрофи якого в січні минулого року загинув американський баскетболіст Кобі Браянт і ще восьмеро людей, ймовірно, втратив орієнтацію після того, як залетів у хмари і не дотримався стандартних процедур, заявили американські слідчі.
Національна рада США із безпеки на транспорті (NTSB) повідомила 9 лютого, що, за її розслідуванням, пілот Ара Зобаян, ймовірно, зазнав «просторової дезорієнтації та втрати контролю», коли летів у густих хмарах.
Під час польоту Зобаян повідомив авіадиспетчерам, що його гелікоптер піднімався з хмар, коли він фактично спускався.
«Ми говоримо про просторову дезорієнтацію, коли пілот буквально не знає, в який бік він летить, вгору чи вниз, відхиляється вліво чи вправо», – заявив голова NTSB Роберт Самвальт.
За законом, пілот гелікоптера має дотримуватися візуальних правил польоту, тобто бачити, куди летить. NTSB заявила, що пілот гелікоптера Браянта порушив закон, залетівши в хмари. При цьому слідчі повідомили, що вертоліт був справний.
Вертоліт Sikorsky S-76B врізався в схил пагорба біля Лос-Анджелеса в січні 2020 року, в результаті чого загинули Браянт, його 13-річна дочка Джанна і ще сім людей.
Браянт вважався одним із найкращих гравців в історії Національної баскетбольної асоціації. Упродовж 20 років він виступав за «Лос-Анджелес Лейкерс». Разом із командою він п’ять разів ставав чемпіоном НБА.
Браянт став другим за кількістю викликів на матч усіх зірок (18), поступившись лише Каріму Абдулу-Джаббару (19).
У складі збірної США баскетболіст двічі вигравав золото Олімпійських ігор (у 2008 і 2012 роках).
Свій останній матч у кар’єрі Браянт провів у квітні 2016 року.
Read More
Туреччина має намір запустити ракету на Місяць у межах своєї національної космічної програми в 2023 році, заявив 9 лютого президент Реджеп Таїп Ердоган, представляючи національну космічну програму в Анкарі.
Глава турецької держави наголосив, що ракета «буде виведена на орбіту наприкінці 2023 року за допомогою міжнародної співпраці».
Минулого місяця Ердоган поспілкувався з керівником Tesla та SpaceX Ілоном Маском про можливу співпрацю з турецькими компаніями в космічних технологіях.
Ердоган оголосив 10 стратегічних цілей, включаючи участь громадянина Туреччини в науковій місії в космосі. Туреччина прагне досягти своїх стратегічних космічних цілей за 10 років, сказав Ердоган.
У січні Туреччина запустила на орбіту зі США супутник Turksat 5A у співпраці зі SpaceX. Супутник Turksat 5B планується до запуску в другому кварталі 2021 року.
Read MoreЦентральна виборча комісія зареєструвала трьох кандидатів на проміжні вибори до Верховної Ради. Про це повідомила пресслужба ЦВК.
«Під час засідання 9 лютого Центральна виборча комісія зареєструвала кандидата в народні депутати України Шевченка Олександра Леонідовича, висунутого політичною партією «За майбутнє», в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року», – йдеться в повідомленні.
Раніше ЦВК вже зареєструвала двох кандидатів в народні депутати України: Вікторію Шилову – в ОВО № 50 (Донецька область) та Михайла Ноняка – в ОВО № 87 (Івано-Франківська область), додали у пресслужбі.
Центральна виборча комісія призначила на 28 березня 2021 року проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №50 (Донецька область), обраний в якому торік позафракційний народний депутат Руслан Требушкін, за результатами жовтневих місцевих виборів, став міським головою Покровська.
Через дострокове припинення повноважень народного депутата Зіновія Андрійовича, обраного в одномандатному виборчому окрузі №87 (Івано-Франківська область), у цьому окрузі 28 березня також пройдуть проміжні вибори.
Read MoreМіністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс назвав прохання офіційного Мінська про екстрадицію опозиційного політика Валерія Цепкала спробою помсти з боку режиму Лукашенка.
«Я вважаю прохання режиму Лукашенка про екстрадицію білоруського опозиціонера Валерія Цепкала відкритою спробою помсти. Прохання потрібно відхилити. Відповідно до латвійського законодавства рішення ухвалюється компетентними правоохоронними органами з урахуванням усіх аспектів справи», – написав міністр у твітері 9 лютого.
8 лютого Слідчий комітет Білорусі повідомив, що звернувся до латвійської влади з проханням про екстрадицію Валерія Цепкала до Білорусі, звинувативши його у «ряді корупційних злочинів та отриманні хабарів в особливо великих розмірах».
Сам Цепкало наразі не коментував наміри Білорусі екстрадувати його.
Валерія Цепкала не допустили до участі у виборах президента Білорусі. 24 липня разом із дітьми він виїхав з країни. У Білорусі залишилася його дружина Вероніка Цепкало, вона брала участь у передвиборних заходах іншого опозиційного кандидата в президенти – Світлани Тихановської.
Read More
Україна очікує, що засідання Ради асоціації забезпечить прогрес у подальшому розвитку економічної інтеграції України до Європейського Союзу. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль після зустрічі з президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем 9 лютого.
«Ми розглядаємо Угоду про асоціацію як інструмент інтеграції України до ЄС, а роботу з її імплементації – як основу для тісного зшивання наших економік та ринків», – сказав очільник уряду.
Шмигаль зазначив, що одним із першочергових пріоритетів України є початок діалогу з оновлення параметрів Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС.
«Це сприятиме подальшому розвитку двосторонньої торгівлі, а також посилить секторальні положення Угоди», – заявив прем’єр.
Шмигаль також подякував Мішелю за підтримку цілей створення «Кримської платформи».
«Ми очікуємо, що Євросоюз активно долучиться до установчого Саміту Платформи, який заплановано на серпень 2021 року в Києві», – додав прем’єр.
Під час засідання Ради асоціації Україна – ЄС обговорять імплементацію Угоди про асоціацію та питання територіальної цілісності України.
«Буде обговорено імплементацію Угоди про асоціацію. Зокрема, в кількох сферах інтересів: політичні реформи, верховенство права та безпека, економічне співробітництво та торгівля», – заявили в ЄС.
У Європейській раді додали, що учасники підсумують нинішню ситуацію на сході України та імплементацію мінських домовленостей з акцентом на гуманітарні питання. Також обговорюватимуть питання окупації Криму.
Зустріч відбудеться під головуванням високого представника із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля. Українську делегацію очолить прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, зауважили в Європейській раді.
Read MoreУ Службі безпеки України повідомили, що викрили факт прихованого громадянства Росії у кандидата на службу до батальйону оперативного призначення Нацгвардії. Цей підрозділ регулярно залучається до виконання завдань у районі проведення ООС, повідомила у вівторок пресслужба СБУ.
«Встановлено, що мешканець Києва, який до 2016 року проживав на тимчасово анексованій території АР Крим, за власною ініціативою звернувся до представників Нацгвардії для укладання контракту на проходження військової служби. При цьому, під час подачі відповідних документів до української силової структури, кандидат свідомо приховав інформацію про наявність паспорта громадянина РФ. За даними військової контррозвідки СБУ, іноземне громадянство він отримав у 2019 році на території тимчасово анексованого півострова. Наразі перевіряється інформація стосовно можливої причетності чоловіка до мережі спецслужб РФ», – йдеться в повідомленні.
Інших подробиць в СБУ не надали.
…
Верховний представник Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, який минулого тижня перебував із триденними візитом у Москві, не виключив нових санкцій проти Росії, яка, на його думку, рухається «авторитарним шляхом».
За його словами, Росія намагається посіяти незгоду між деякими членами ЄС, і хоча подальші політичні кроки Брюсселя можуть включати нові санкції проти Росії, все ж блок повинен уникати постійної конфронтації з Москвою.
«Держави-члени повинні будуть вирішити наступні кроки (щодо Росії – ред.), але так, це можуть бути санкції», – сказав Боррелль, зазначивши, що конкретні пропозиції, ймовірно, будуть обговорюватися на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС 22 лютого і на саміті ЄС у березні.
Візит до Москви минулого тижня, на думку Борреля, показав, що Росія рухається «тривожним авторитарним шляхом», що несумісний з демократією і верховенством права.
«Нинішня структура влади в Росії, що поєднує корисливі економічні інтереси, військовий і політичний контроль, не залишає можливості для демократичного верховенства закону», – сказав він, виступаючи перед європарламентарями.
Читайте також: «Європа і Росія віддаляються» – голова дипломатії ЄС після візиту до Москви
Відносини між Москвою і ЄС сильно загострилися через анексію Росією в 2014 році українського Криму, підтримку бойовиків у збройному конфлікті на Донбасі, невизнання ЄС виборів у Білорусі і критику через розгін демонстрацій проти Олександра Лукашенка. Черговою фазою загострення стало також отруєння російського критика Кремля Олексія Навального.
…
Сектор безпеки і оборони України отримав із державного бюджету понад 14 мільярдів гривень на забезпечення діяльності відомства, що відповідає стовідсотковому виконанню плану фінансування, повідомила пресслужба Ради нацбезпеки і оборони.
«Згідно з планом на січень 2021 року, за рахунок загального фонду держбюджету передбачено та профінансовано сектор безпеки і оборони в сумі 14,1 млрд грн, що становить 100% від плану. Таким чином, фінансування сектору безпеки і оборони України протягом січня-2021 здійснено відповідно до помісячного розпису асигнувань у повному обсязі», – йдеться в повідомленні.
Наприкінці минулого року президент Володимир Зеленський ввів в дію рішення Ради нацбезпеки і оборони про виділення у 2021 році на безпеку і оборону України не менше ніж 267 мільярдів гривень.
…
Поліція М’янми стріляла у повітря і застосувала водомети, щоб розігнати протестувальників, які, попри заборону на публічні збори, вийшли на вулиці, протестуючи проти військового перевороту.
9 лютого протести тривали четвертий день поспіль. Учасники акцій засуджують диктатуру й арешт фактичної лідерки країни Аун Сан Су Чжі.
Люди вийшли на вулиці, незважаючи на попередження хунти про те, що проти демонстрацій, які загрожують «стабільності», будуть вживати заходів.
Протести тривали у столиці М’янми Найп’їдо й інших містах країни.
Протестувальники вимагають відновити владу цивільного уряду і звільнити Аун Сан Су Чжі й інших членів уряду, затриманих після військового перевороту 1 лютого.
Військові заборонили збори більше ніж п’яти людей у Найп’їдо, Янгоні та інших районах країни, де почалися масштабні протести. Крім того, була запроваджена нічна комендантська година.
Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.
Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.
Read More
Дружина народного депутата від проросійської політичної сили «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко відреагувала на внесення її у базу сайту «Миротворець».
«Єдине, що можу сказати всім «миротворцям»: не витрачайте свій час, нас цим не зачепити і не залякати. Господь з нами», – написала Марченко у Instagram.
У відео, яке вона виклала в мережі, Марченко також заявила про телефонні дзвінки на її мобільний номер і нецензурні висловлювання на її адресу від невідомих.
«Хлопці, не витрачайте час, ні мене, ні мого чоловіка це не зупинить і не злякає», – вказала телеведуча.
Український центр «Миротворець», який розпочав свою діяльність відразу після анексії Криму Росією, напередодні вніс Оксану Марченко до своїх списків.
«Фінансування терористів і російських окупантів. Заперечення російської агресії. Участь у пропагандистських заходах Росії (країна-агресор) проти України. Участь у спробах легалізації окупації АР Крим російськими загарбниками», – так обґрунтовувалась поява профілю Марченко на сайті.
Сайт «Миротворець» створений у 2014 році, позиціонує себе як інтернет-представництво Центру дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки громадян.
Центр є громадською організацією і відомий також збором даних про підозрюваних донбаських і кримських сепаратистів та іноземних громадян, що їх підтримують. Відповідну інформацію про цих осіб «Миротворець» публікує на своєму сайті в розділі «Чистилище».
У 2016 році держави ЄС озвучили вимогу до Києва закрити сайт, коли на ньому були оприлюднені списки журналістів, у тому числі західних, які, виконуючи професійні обов’язки, змушені були отримувати акредитацію від угруповання «ДНР». Під час ситуації з оприлюдненням даних журналістів сайт оголосив про своє закриття, але згодом вирішив відновити роботу.
…
Черговий протест на підтримку заарештованого в Росії опозиційного політика Олексія Навального запланований на 14 лютого, повідомив голова мережі регіональних штабів Навального Леонід Волков у коментарі «МБХ медіа».
Минулого тижня Волков заявив, що акції протесту за звільнення Навального відновляться навесні.
14 лютого, за його словами, буде не звичайний мітинг або хода.
«Наступна акція пройде 14 лютого. Ми сьогодні-завтра розповімо про її формат. Просто це буде якийсь зовсім інший формат. Ми зробимо все набагато хитріше і не будемо намагатися безпосередньо взаємодіяти з поліцією, будемо від цього йти», – сказав Волков.
Пізніше він роз’яснив формат акції: «Штаб Навального пропонує всім жителям великих російських міст увечері 14 лютого, рівно о 20:00, зробити одну просту річ. Вийдіть до себе у двір. Увімкніть ліхтарик на телефоні, підійміть його високо вгору, і кілька хвилин так постійте».
Акції протесту 23, 31 січня і 2 лютого в Росії супроводжувалися жорстокими діями поліції і масовими затриманнями – рекордними в новітній історії Росії. Поліція застосовувала до протестувальників електрошокери: іноді навіть там, де затримувані не чинили опору.
Згідно з останнім опитуванням «Левада-центру», кожен п’ятий житель Росії схвалює діяльність Навального. Соціологи вказують, що більшість росіян (68%) не змінили свого ставлення до Олексія Навального через останні події: його повернення і подальший арешт, фільм про «палац Путіна» і мітинги.
4 лютого Волков заявив, що наступні протестні акції пройдуть тільки навесні цього року.
У кінці січня проти Волкова в Росії відкрили кримінальну справу про схиляння підлітків до участі в неузгоджених мітингах. Він перебуває за кордоном, в Росії Волкова оголосили в розшук. 5 лютого у батьків голови штабів Навального провели обшук.
Кілька чільних соратників Навального заразперебувають під домашнім арештом у так званій «санітарній справі». «Меморіал» визнав їх політв’язнями.
…
У вівторок, 9 лютого, о 10-й ранку (9:00 за Києвом) Фрунзенський районний суд столиці Бідорусі Мінська починає розгляд кримінальної справи проти колишньої журналістки Радіо Свобода, а нині кореспондентки телеканалу «Белсат» Катерини Андреєвої та операторки Дар’ї Чульцової. Журналісток звинувачують в «організації акцій, які грубо порушують громадський порядок». Їм загрожує до трьох років позбавлення волі.
Обох заарештували 15 листопада 2020 року за стрім, під час якого Катерина в якості журналістки телеканалу «Белсат» показувала розгін мітингу вшанування пам’яті Романа Бандаренка та знищення силами безпеки народного меморіалу на «Площі змін».
Журналістки вели стрім із помешкання на 14-му поверсі будинку на вулиці Смарговського тракту, куди їх запросили господарі. Після завершення мітингу спецпризначенці зі зброєю розбили двері в квартиру та схопили дівчат.
20 листопада їх звинуватили в активній участі і проведенні «групових дій, які грубо порушують громадський порядок, що призвело до порушення роботи громадського транспорту».
За даними слідства, стрім Катерини та Дар’ї нібито призвів до припинення руху 13 автобусних маршрутів, трьох тролейбусних та трьох трамвайних маршрутів. Збиток «Мінськтрансу» оцінили у 11 562 рублів та 14 копійок (приблизно 143 750 гривень у перерахунку).
Журналістки своєї провини не визнали. Крім того, Катерина відмовилася давати свідчення під час слідства.
Катерина Андреєва та Дар’я Чульцова були визнані політичними в’язнями через чотири дні після висунення їм звинувачень.
У грудні Андреєва та Чульцова стали лауреатками премії правозахисної спільноти Білорусі «Журналіст року». Британська правозахисна організація «Стаття 19» у спеціальній заяві наголосила, що звинувачення, висунуті журналісткам, суперечать міжнародним стандартам прав людини, а їхнє переслідування є порушенням права на свободу слова.
За захист журналісток виступили Білоруська асоціація журналістів, ПЕН-центр Білорусі, Асоціація польських журналістів, Національна спілка журналістів України та Європейська федерація журналістів, російські неурядові організації «Вільне слово» та ПЕН-Москва. Спілка журналістів Литви нагородила журналісток премією «Надія свободи».
Катерина Андреєва разом зі своїм чоловіком Ігорем Ільяшем раніше співпрацювали з Радіо Свобода. Зокрема, Андреєва у 2017-2018 роках була авторкою проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії та є співавторкою книги «Білоруський Донбас» про роль білорусів у збройному конфлікті на сході України, уривки з якої друкувало Радіо Свобода. За останній рік книга двічі видавалася.
…
Новообраний голова Християнсько-демократичного союзу Німеччини Армін Лашет заявив, що Україні слід відкрити європейську перспективу. Він сказав про це в інтерв’ю німецькому виданню Internationale Politik, опублікованому 8 лютого.
При цьому Лашет наголосив, що наразі це питання не піднімається.
«На даний момент це питання не піднімається. Ми дуже зацікавлені в стабільності, суверенітеті й модернізації України, і ми маємо підтримати Україну на нелегкому шляху, а також відкрити європейську перспективу», – сказав політик.
Посол України в Німеччині Андрій Мельник висловив задоволення заявою Лашета і в коментарі «Громадському радіо» заявив, що «це справжній прорив».
«Це, дійсно, перша надзвичайно обнадійлива ластівка. Адже досі жоден із впливових членів ХДС, не кажучи вже про лідерів партії, не використовував так відкрито саме термін «європейської перспективи»… Саме тому заява нового лідера ХДС є надзвичайно важливою», – заявив дипломат.
Водночас він додав, що «поки що зарано радіти, це лише гарний початок». «Тепер ми починаємо ще більш активно працювати з тим, щоб із цієї заяви з’явилися нові важливі кроки», – сказав посол.
У своєму інтерв’ю Лашет також заявив, що його не можна назвати прихильником Москви. Він наголосив, що критикує анексію Криму, конфлікт на сході України і отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, а також підтримує санкції ЄС проти Росії через її дії в Україні.
Армін Лашет 16 січня очолив консервативну німецьку партію «Християнсько-демократичний союз», лідерка якої Анґела Меркель наразі є канцлеркою Німеччини.
Вибори лідера однієї з найвпливовіших партій відбулися в критичний для Німеччини рік – у вересні повинні відбутися національні вибори.
Канлцерка Анґела Меркель після цих виборів планує піти у відставку, завершивши свій четвертий термін і загалом 16-річну роботу на посаді очільниці країни.
Read More
Сенат США 9 лютого почне друге судове слухання щодо імпічменту колишнього президента Дональда Трампа. Виступаючи у ролі суддів, 100 сенаторів мають вирішити, чи винен колишній президент у «підбурюванні до заколоту» через його роль у штурмі Капітолію 6 січня. Слухання почнуться о першій дня за місцевим часом.
Лідер сенатської більшості Чак Шумер напередодні оголосив правила майбутнього розгляду у верхній палаті Конгресу, про які домовилися лідери Сенату.
Зокрема, передбачається, що 9 лютого Сенат визначиться щодо конституційності процесу. Починаючи з 10 лютого, сторонам дадуть по 16 годин для виступів, але не більше ніж вісім годин поспіль в один день.
Після цього сенатори матимуть чотири години для запитань, а також визначаться щодо заслуховування свідків і виступатимуть із заключним словом. По завершенню виступів й обговорення Сенат проголосує, чи оголошувати імпічмент Дональдові Трампу.
Як очікують, процес триватиме щонайменше тиждень.
Сам Трамп заявив, що не буде виступати перед Сенатом.
Більшість американців – 56% – підтримують імпічмент Трампа і заборону йому балотуватися в президенти ще раз, свідчить опитування ABC News/Ipsos, оприлюднене 7 лютого.
Водночас 50 демократам Сенату буде потрібна підтримка щонайменше 17 республіканців, щоб засудити Трампа, а це вважають малоймовірним.
Минулого тижня представники нижньої палати Конгресу США, які виступають в ролі обвинувачів на процесі імпічменту колишнього президента США Дональда Трампа, і його адвокати представили юридичні довідки з попереднім викладом своїх позицій на процесі.
В обвинувальному документі йдеться про те, що Трамп винен у підбурюванні до заколоту, в результаті якого 6 січня натовп мітингувальників увірвався до будівлі Капітолію і спробував зірвати процес затвердження обома палатами Конгресу результатів президентських виборів, на яких переміг Джо Байден.
Обвинувачення наполягає на тому, що, закликавши під час мітингу своїх прихильників попрямувати до Конгресу і «повернути країну в свої руки», Трамп порушив президентську клятву і спробував підірвати демократичну систему.
Адвокати ж Трампа стверджують, що колишній президент не намагався зірвати процес затвердження результатів виборів, що його заяви на мітингу про фальсифікації результатів виборів захищені конституційним правом на свободу слова. Головний аргумент захисту Трампа полягає в тому, що спроба піддати імпічменту, тобто усунути від влади президента, який не перебуває при владі, є неконституційною.
Палата представників проголосувала за імпічмент Трампа 13 січня, але фінальне рішення про відсторонення президента від влади ухвалює верхня палата Конгресу після проведення суду в Сенаті.
За імпічмент повинні проголосувати дві третини сенаторів, що малоймовірно, оскільки багато сенаторів-республіканців публічно оголосили, що суд над колишнім президентом суперечить конституції країни.
Раніше колишній президент США Дональд Трамп повідомив імена нових адвокатів, які представлятимуть його під час судового розгляду справи про імпічменту в Сенаті.
Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.
Приводом ініціювати імпічмент став штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні. В будівлі в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу, які мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. Членів Конгресу евакуювали з будівлі. Згодом Капітолій вдалося знову взяти під охорону. В ході штурму загинули п’ятеро людей.
…
Напередодні виборів до Державної думи Росії, запланованих на вересень 2021 року, президент країни Володимир Путін може оголосити про виплати російським громадянам різної допомоги та соціальних виплат на загальну суму близько 500 мільярдів рублів (6,7 млрд доларів), повідомляє агентство Reuters із посиланням на свої джерела.
За даними агентства, відповідну заяву президент Росії може зробити вже в березні, під час щорічного послання Федеральним зборам.
Джерела Reuters зазначають, що рішення про виплати обговорюють у Кремлі на тлі протестів на підтримку ув’язненого опозиціонера Олексія Навального і падіння реальних доходів росіян.
Агентство звернулося за коментарем до пресслужби адміністрації президента Росії, але запит поки що залишився без відповіді. Зі свого боку, речник голови уряду Михайла Мішустіна заявив, що йому нічого невідомо про такі плани.
…
Білорусь хоче екстрадувати опозиціонера Валерія Цепкала з Литви, повідомив білоруський державний телеканал «Білорусь 1».
Слідчий комітет Білорусі звинувачує Цепкала в низці корупційних злочинів, у тому числі отриманні хабарів в особливо великому розмірі.
Сам Цепкало наразі не коментував наміри Білорусі екстрадувати його.
Валерія Цепкала не допустили до участі у виборах президента Білорусі. 24 липня разом із дітьми він виїхав з країни. У Білорусі залишилася його дружина Вероніка Цепкало, вона брала участь у передвиборних заходах іншого опозиційного кандидата в президенти – Світлани Тихановської.
Read More
Наступне засідання підконтрольного Росії Верховного суду Криму, де заочно розглядається кримінальна справа проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, відбудеться 15 лютого.
Як повідомив проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії призначений у справі адвокат Олександр Осокін, очікується приведення на засідання свідків, які раніше не з’явилися.
На засіданні сьогодні, за словами адвоката, допитували російського сенатора з Криму Ольгу Ковітіді.
Водночас адвокат голови Меджлісу кримськотатарського народу Микола Полозов повідомив, що його так і не допустили до справи у якості захисника Рефата Чубарова.
«На попередньому судовому засіданні мене не допустили у якості захисника. Ми оскаржимо це. Що стосується судового процесу, то він йде з призначеним захисником, а про його подробиці мені не повідомляють. Ми наприкінці січня подали касаційну скаргу (на недопуск Полозова до захисту Чубарова – ред.). Поки ніяких повідомлень про розгляд справи або відмову в розгляді справи немає. Тому чекаємо, яке рішення прийме касаційний суд», – йдеться в повідомленні.
У липні минулого року в Сімферополі почався розгляд по суті кримінальної справи стосовно Рефата Чубарова. Його судять в анексованому Криму заочно. Призначений у справі адвокат Олександр Осокін оскаржив проведення судового розгляду за відсутності голови Меджлісу кримськотатарського народу.
Як пояснив раніше адвокат Микола Полозов, його не допустили до захисту Чубарова в цій справі, пославшись на «конфлікт інтересів».
Російські слідчі в анексованому Криму заочно висунули звинувачення голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову за статтями про «організацію масових заворушень», «публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії».
Чубаров зазначив, що російська влада «почали чергову хвилю репресій проти кримськотатарського народу».
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова назвала цю справу незаконною і «ще одним із різновидів репресій проти корінного народу Криму».
Прокуратура АРК відкрила провадження через кримінальну справу, яку російські слідчі відкрили проти Чубарова.
…