01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Позиція України і США щодо «Північного потоку-2» є тотожною – Кулеба

Позиція України і Сполучених Штатів Америки щодо російського проєкту газопроводу «Північний потік-2» є тотожною, і обидві сторони цього ніколи не приховували, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

«Більше того, проблема «Північного потоку-2» і в Європі є гострою. І ЄС розділився. Одні країни підтримують цей проєкт, інші виступають проти нього. Німеччина, безумовно, наполягає на завершенні реалізації цього проєкту. Але наші інтереси чіткі. І позиція наша дуже чітка з цього приводу. Будемо працювати», – запевнив він у «Суботньому інтерв’ю».

За словами міністра, питання про «Північний потік-2» – це чи не «одне-єдине ключове питання, щодо якого в нас протилежні погляди» з Німеччиною.

«Чи повинна враховувати Німеччини інтереси України конкретно в питанні «Північного потоку-2»? Це їхнє рішення. Але ми бачимо багато випадків, коли Німеччина чує занепокоєння України з інших питань і враховує наші інтереси. Власне, у цьому і полягає суть міжнародних відносин, коли країни одна одну підтримують», – додав він.

Кулеба згадав і про позицію США, які говорять про те, що «Північний потік-2» – це не лише безпека України, а й атлантична безпека.

І, за його словами, «змінюється, по-перше, залежність Німеччини від російського газу; по-друге, змінюється енергетичний баланс у самому ЄС».

«Тому що німецькі компанії отримують певну енергетичну перевагу, якщо можна так сказати. А США традиційно мають дуже серйозні інтереси енергетичні в Європі. І розвиток мережі LNG-терміналів, портів про це свідчить», – пояснив Кулеба.

Він додав, що, зокрема, ЄС вважає газ проміжним джерелом енергії в переході від вуглеводних джерел до екологічно чистих джерел. «І я вже говорив з держсекретарем (США) про майбутнє, про те, як будувати енергетичну безпеку з урахуванням нових технологій: і «зелена» енергетика, і водень той самий, який планує масово використовувати ЄС», – сказав голова МЗС України.

США давно домагаються зупинити будівництво «Північного потоку-2», який вважають, як і багато хто в Європі, суто політичним проєктом Росії. Сполучені Штати стверджують, що він зробить Європу надмірно залежною від російського газу і дозволить посилити політичний тиск на Україну, підриваючи її безпеку й економіку.

Наприкінці 2020 року Конгрес США посилив американські санкції проти «Північного потоку-2», спершу накладені ще наприкінці 2019 року, і вніс їх до оборонного бюджету країни, який ухвалили 9 грудня. 28 грудня цей закон підписав тодішній президент США Дональд Трамп.

Під ці санкції потрапляють не лише виконавці проєкту, а й ті компанії, які займаються його фінансуванням, сертифікацією і страхуванням, а також ті, які надаватимуть, орендуватимуть продаватимуть судна-трубопрокладачі для цього проєкту.

19 січня на виконання цього закону США запровадили санкції проти російського трубопрокладальної баржі «Фортуна», яка в грудні 2020 року на короткий час відновила будівництво газопроводу у водах Німеччини. До цього роботи не велися майже рік через загрозу американських санкцій. Також США запровадили обмежувальні заходи щодо компанії-власника трубопрокладача «КВТ-РУС», компанії «Рустанкер» і суден Sierra і «Максим Горький», що беруть участь у будівництві.

Також через загрозу санкцій США вже протягом 2021 року ще принаймні чотири великі компанії, відповідальні за важливі частини проєкту, за повідомленнями, вийшли з нього. 19 січня стало відомо, що російський газовий монополіст «Газпром», який є 100-відсотковим власником компанії-оператора проєкту Nord Stream 2 AG, вперше визнав, що газопровід може й не бути добудований.

Нинішній президент США Джо Байден не раз давав знати, що він теж різко проти завершення цього проєкту. За його словами, це «погана оборудка для Європи». За повідомленнями, його адміністрація має намір продовжити накладати санкції проти «Північного потоку-2» на компанії, пов’язані з його будівництвом, підготовкою до експлуатації тощо.

Трубопровід має на меті переспрямувати природний газ, призначений для Європи, в обхід України, позбавляючи Київ мільярдів доларів щорічних транзитних зборів.

Read More

Справа MH17: уряд Нідерландів не має підстав звинувачувати Україну в незакритті повітряного простору

Наразі не існує переконливих юридичних підстав звинувачувати Україну в неповному закритті свого повітряного простору над частиною Донбасу, в якому був 2014 року збитий пасажирський авіалайнер рейсу MH17, заявив міністр закордонних справ Нідерландів Стеф Блок у листі до парламенту, в якому раніше вимагали такого розслідування.

У листі до нижньої Другої палати парламенту, датованому 5 лютого, міністр посилається на розслідування, яке провів «Фонд безпеки польотів» (Flight Safety Foundation) – неурядова організація, яка базується у США і не має офіційного статусу органу розслідування авіаційних інцидентів, але співпрацює з Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО).

У розслідуванні, текст якого уряд Нідерландів навів на своєму сайті разом із листом голови свого МЗС, зокрема, проаналізовані кількадесят випадків збиття цивільних літаків над зонами конфліктів, і висновок полягає в тому, що практики повністю закривати свій повітряний простір у таких випадках не існує.

Крім того, за наявними даними, в тому числі наданими для цього розслідування українською стороною, не виявлено достатніх фактів, які могли б свідчити, що українські органи, відповідальні за безпеку цивільної авіації над сходом України, в той час знали чи могли знати про загрозу цивільній авіації в повітряному просторі вище від висот, до яких він уже був закритий, тому немає підстав звинувачувати Україну в тому, що цей простір не був закритий повністю.

Так само, мовиться в розслідуванні, не виявлено достатніх фактів, які могли б свідчити, що російські органи, відповідальні за безпеку цивільної авіації над прилеглою територією Росії, в той час знали чи могли знати про загрозу цивільній авіації в повітряному просторі вище від висот, до яких він уже був закритий.

При цьому в листі Блока наголошено, що цей момент, який стосується цивільних органів організації повітряного руху, ніяк не змінює попередньої позиції нідерландського уряду – що саме Росія відповідальна за збиття літака рейсу MH17.

Розслідування «Фонду безпеки польотів» здійснили у відповідь на запит Другої палати парламенту Нідерландів, поданий іще в жовтні 2019 року. Як пояснив міністр закордонних справ Нідерландів, через необхідність співпраці з Україною і Росією це розслідування протривало довше, ніж очікували. Його результати також передадуть послам України і Росії в Нідерландах.

Уряд Нідерландів листом Блока також заявив, що й далі вважає за свій пріоритет досягнення правди, справедливості і відповідальності за загибель 298 людей унаслідок збиття літака.

Росія, а також прихильні до неї сили в інших країнах, зокрема і в Нідерландах, уже не раз домагалися розслідування того, чому на час збиття літака рейсу MH17, коли на сході України вже точилися бойові дії, Україна не закрила повністю свій повітряний простір у регіоні. Іще в жовтні 2019 року парламент Нідерландів проголосував за необхідність розслідувати такі дії України. Але, як уточнював тоді голова МЗС Нідерландів Стеф Блок, існує питання і про те, чому повітряний простір над Донбасом і навколо нього не закрила не тільки Україна, а й Росія.

Це питання порушували й раніше. Ще 2015 року тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін відповідав на такі звинувачення на адресу України: «На той момент ми не усвідомлювали такої загрози, і що Росія може відправити на Донбас такі високотехнологічні системи, які можуть збивати літаки. Ми очікували, що там буде звичайна зброя, яка потрапила з Росії на Донбас, але не така складна, як «Бук».

Наприкінці червня – на початку липня 2014 року авіаційні органи України видали кілька документів, відомих як NOTAM (Notice to Airmen – повідомлення для авіаторів), які є вказівкою національних органів організації повітряного руху про особливі умови польотів у певний час на певній території. Останні з цих документів, чинні з 14 липня 2014 року і на момент збиття, закривали повітряний простір над Донбасом до ешелону FL320, тобто до висоти 9750 метрів. Це значно вище, ніж 4500 метрів досяжності найпотужнішої з відомих наданих на той час Росією її гібридним силам на Донбасі протиповітряної системи «Верба».

Натомість Росія видала своє чинне з півночі з 16 на 17 липня 2014 року попередження щодо прилеглих до кордону з Україною частин свого повітряного простору, яке містило відразу два різні рівні висоти закриття цього простору: в одному місці документа приписувалося закриття до ешелону FL320, як і поруч в Україні, але в іншому місці цього ж документа вказана заборона польотів до ешелону FL530 – це висота 16150 метрів, на якій цивільні літаки вже не літають.

Цей момент викликав запитання до Росії під час першого технічного розслідування причин катастрофи, яке здійснила в 2014–2015 роках Рада розслідувань із питань безпеки Нідерландів. Критики також припускали, що це могло свідчити, що це практично повне закриття повітряного простору було здійснене саме через те, що російську установку «Бук», із якої й збили літак, уже доставили з Росії в Україну.

У нинішньому розслідуванні «Фонду безпеки польотів», яке подав голова МЗС Нідерландів, наведене пояснення російської сторони, що вищий ешелон мав на меті обмежити верхню межу польотів (хоча в реальності ця висота обмежена суто технічними можливостями цивільних пасажирських літаків, і вона значно менша, ніж 16 тисяч метрів). На підставі цієї заяви розслідування вирішило, що цивільні авіаційні органи Росії теж не знали ні про які підстави закривати повітряний простір.

Єдині претензії до України з цього огляду в технічному розслідуванні Рада розслідувань із питань безпеки Нідерландів полягали в тому, що Україна, всупереч рекомендаціям ІКАО, обмеживши тоді мінімальну висоту польотів зі свого боку кордону, не вказала в документі причини цього. Росія натомість назвала причину, сформулювавши її таким чином: «Через бойові дії на території України біля державного кордону з Російською Федерацією і факти обстрілів із території України в бік території Російської Федерації, для забезпечення безпеки міжнародних польотів».

У нинішньому розслідуванні «Фонду безпеки польотів» мовиться, що Росія пояснила цю фразу твердженнями про три випадки літа 2014 року, коли випущені з території України боєприпаси долітали до прикордонної території Росії. Тим часом у ті часи фіксувалися численні випадки обстрілів території України підрозділами Збройних сил Росії безпосередньо з російської території.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

9 березня 2020 року в спеціальному судовому комплексі на території летовища Схіпгол біля Амстердаму почався перший кримінальний судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17 – за першими результатами кримінального розслідування, яке веде в Нідерландах міжнародна Спільна слідча група (JIT). Цей процес, який веде Окружний суд Гааги, з перервами триває далі, останнє на цей час слухання відбулося 1 лютого.

Обвинувачені на цей час – це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий як «Стрєлков», який на момент збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР»; Сергій Дубинський, відомий як «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ»; Олег Пулатов, відомий як «Гюрза» – підполковник запасу повітряно-десантних військ Росії, який на окупованій частині Донбасу отримав «звання полковника» і був тоді заступником Дубинського. Четвертий обвинувачений – громадянин України Леонід Харченко, відомий як «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.

Read More

У Китаї схвалили вакцину, яку планують використовувати в Україні

У Китаї регулюючий орган схвалив для використання вакцину виробництва Sinovac Biotech. Про це заявили у компанії, повідомляє Reuters.

Зазначається, що дозвіл вдалося отримати базуючись на результатах двомісячних клінічних випробувань на пізніх стадіях, які проводилися за кордоном. Остаточних даних щодо цих випробувань ще немає.

Випробування першої і другої фази I і II в Китаї показали, що вакцина безпечно викликає імунну відповідь у немолодих учасників, і вона також тестується на учасниках у віці від трьох до 17 років. Однак у компанії попередили, що дані про безпечність вакцини для людей у віці 60 років і старше «обмежені».

Наприкінці грудня в Офісі президента повідомляли, що Україна отримає 1,9 мільйона доз вакцини проти COVID-19 від китайського виробника вакцин.

 

13 січня видання The Wall Street Journal повідомило, що створена китайською компанією Sinovac Biotech вакцина від COVID-19 показала 50% ефективності під час випробувань у Бразилії.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, коментуючи інформацію щодо результатів випробування вакцини у Бразилії на брифінгу 13 січня, зазначив, що згідно з укладеним договором про закупівлю цієї вакцини, її ефективність повинна бути не менше 70%. В іншому випадку Україні повинні повернути кошти.

Він заявив, що ВООЗ вважає ефективність у 50% достатньою для реєстрації вакцини.

Міністерство охорони здоров’я України планує завершити кампанію з вакцинації від коронавірусної хвороби COVID-19 до кінця цього року.

 

Read More

У Кабулі внаслідок вибухів загинули 3 людини

У Кабулі внаслідок вибухів загинули щонайменше три людини, зокрема представники індуїстської меншини. Четверо людей отримали поранення, повідомили у поліції.

Зазначається, що перший вибух стався у магазині в районі Баг-е-Казі. Внаслідок нього обвалилася будівля магазину. Другий вибух пролунав незабаром на тому ж місці, коли поліція та місцеві жителі надавали допомогу пораненим. Загинули двоє мирних жителів.

Відповідальність за вибухи наразі ніхто на себе не взяв.

В іншому нападі у північній частині Кабула вибухнула бомба-липучка, прикріплена до поліцейської машини, в результаті чого загинув один співробітник сил безпеки. За словами офіційних осіб, напад стався в районі Хесе-Аваль.

Тим часом в південному місті Кандагар стався вибух, в результаті якого були поранені троє офіцерів поліції.

Насильство триває по всьому Афганістану, незважаючи на триваючі зусилля щодо досягнення миру між підтримуваним Заходом урядом та угрупованням бойовиків «Талібан».

Read More

«Це удар по мінських домовленостях»: Кулеба заявив про провокації з боку Кремля

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що Росія йде на різноманітні провокації, щоб зашкодити спробам мирного врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Зокрема, так він оцінив у «Суботньому інтерв’ю» недавній так званий форум під назвою «Русскій Донбас», що його російські гібридні сили і російські пропагандисти провели в окупованому нині Донецьку.

«Це провокація. Це конкретний удар по мінських домовленостях і демонстрація зневаги Росії до мінських домовленостей, до зусиль в ТКГ, «нормандського формату», – наголосив він.

«Цей «форум» в Донецьку: можна, звісно, росіянам розводити руками і казати: так це не ми, це якісь там люди приїхали, щось розказували. Але коли приїжджають ключові персонажі російської машини пропаганди і виголошують певні тези і проводиться великий захід, лише меганаївна людина може вважати, що так просто сталося, що це випадково», – сказав Кулеба.

Він згадав також і про інші дії Росії й скеровуваних нею угруповань на окупованій частині Донбасу, зокрема, в Тристоронній контактній групі для врегулювання в цьому регіоні: «Я ж отримую звіти про кожне засідання ТКГ і бачу, хто, що і як каже. Тому картинка, яка в мене є, дозволяє мені абсолютно чітко сказати, що йде ось ця гра. Вони розхитують ТКГ і «Нормандію», дискредитують їх різними провокаціями, наприклад, спробою передати ув’язнених через Віктора Медведчука. Це ж теж демонстративна дія поза межами усталених форматів, провокація. Тобто вони все це розхитують, а паралельно розганяють наратив, що це «Україна вбиває «Мінськ» і «Нормандію». Ось це і є суть російської гри на цьому напрямі».

Так званий форум «Русский Донбасс» відбувся в Донецьку 28 січня. У ньому, серед інших незаконно прибулих із Росії, взяли участь головний редактор російського прокремлівського телеканалу RT, фінансованого державою, Маргарита Симоньян, її чоловік і ведучий прокремлівського телеканалу «НТВ» Тигран Кеосаян, головний редактор радіостанції «Говорит Москва» Роман Бабаян чи Андрій Козенко – в Росії його вважають «депутатом Державної думи», незаконно «обраним» для «представництва» в нижній палаті російського парламенту частини території сусідньої України – окупованого Криму.

На цьому форумі, зокрема, Симоньян сказала: «Люди Донбасу хочуть жити у себе вдома і хочуть бути частиною своєї величезної, великої, нашої щедрої батьківщини. І ми зобов’язані їм це забезпечити. Росіє-матінко, забери Донбас додому». У Москві на це заявили, що думка Симоньян про необхідність приєднати Донбас до Росії є її особистою точкою зору.

В МЗС України цей захід тоді ж назвали прикладом підривної діяльності Росії.

Ватажки підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що як частини російських гібридних сил захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, ще в середині січня заявили, що вирішили «в односторонньому порядку» передати владі України деяких утримуваних ними ув’язнених українських громадян. За їхніми словами, йдеться про групу жінок, літніх і важко хворих осіб, у яких російські гібридні сили не бачать загрози для себе.

При цьому в заяві від імені обох угруповань стверджувалося, що передача мала відбутися «за посередництва Віктора Медведчука» – проросійського українського діяча, народного депутата України, лідера проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» і кума президента Росії Володимира Путіна.

Тим не менше, ця передача не відбулася досі, всупереч численним повідомленням, у яких багато разів змінювалася і кількості звільнюваних, і способи їхньої передачі. Російські і проросійські засоби інформації при цьому пропагували роль у цьому особисто Медведчука. Але з кінця січня про їхню долю практично нічого не чути.

Українська делегація в ТКГ розкритикувала роль Медведчука в поверненні українців із ОРДЛО, заявивши, що він і Росія намагаються «використати полонених у своїх політичних інтересах».

Read More

Байден заявив, що Трамп не повинен отримувати брифінги розвідки

Президент США Джо Байден вважає, що його попередник Дональд Трамп не повинен отримувати секретні брифінги розвідки через його «нестійку поведінку». Про це Байден заявив в інтерв’ю, яке транслювали 5 лютого.

Байден відмовився робити припущення щодо того, що Трамп міг би зробити з секретною інформацією, але сказав, що йому «немає необхідності» отримувати брифінги, які традиційно отримували президенти, що йшли з посади.

«Яку цінність має для нього брифінг розвідки? Який вплив він має взагалі, крім того факту, що може помилитися і щось сказати?» – заявив Байден в інтерв’ю телеканалу CBS.

Прес-секретар Білого дому Джен Псакі заявила раніше цього тижня, що питання щодо надання Трампу брифінгів розвідки ще розглядається, і чи отримає їх колишній глава держави, залежить від чинного президента.

На Трампа наступного тижня чекає другий судовий розгляд у справі про імпічмент за звинуваченням у підбурюванні до заколоту. Втім, Байден наголосив, що рішення щодо надання Трампу секретних даних пов’язане з його «нестійкою поведінкою», а не штурмом Капітолію.

У перший рік перебування Трампа на посаді в багатьох новинах з посиланням на невідомі джерела поідомлялося, що Трамп розкрив секретні матеріали провідним російським дипломатам на зустрічі в Білому домі в травні 2017 року. Пізніше Трамп, схоже, підтвердив ці повідомлення, захищаючи обмін інформацією з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим і послом Росії Сергієм Кисляком, заявивши, що він має на це право і хоче, щоб Росія активізувала свою боротьбу з тероризмом.

Деякі законодавці-демократи і принаймні один колишній чиновник адміністрації Трампа сумніваються в доцільності дозволу Трампу отримувати брифінги розвідки. Сьюзан Гордон, яка займала пост головного заступника директора національної розвідки при адміністрації Трампа з 2017 по 2019 рік, закликала Байдена не дозволяти Трампу отримувати брифінги.

Read More

Росія: суд відхилив апеляцію на продовження вироку 5 фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» – адвокат

Апеляційний військовий суд Ростова-на-Дону в Росії залишив під арештом п’ятьох фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» – Ремзі Бекірова, Шабана Умерова, Ризу Ізетова, Раїма Айвазова, і Фархода Базарова.

Таким чином, вони залишаться під арештом до 16 червня 2021 року. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомили в громадському об’єднанні «Кримська солідарність».

Також повідомляється, що Фарход Базаров протягом минулого тижня перехворів ГРВІ з високою температурою, від якої йому довелося лікуватися підручними засобами. Шабан Умеров пережив напад гострого болю в серці.

«Також Шабан Умеров розповів, що був етапований в автозаку в так званому «стакані». Це відсік в автозаку, розміром 50×70 см, і на протязі протягом всього шляху його утримували там. Дані умови можна прирівнювати до тортурних умов, катування», – розповів «Кримській солідарності» адвокат Назім Шейхмамбетов.

Читайте також: Російські слідчі не вказали на українське громадянство фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» – адвокат

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і цивільних журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками торік у березні в Криму.

 

Read More

Агентство Fitch оцінило можливі наслідки протестів у Росії

Міжнародне рейтингове агентство Fitch одним з перших оцінило можливі короткострокові і довгострокові наслідки арешту російського опозиціонера Олексія Навального і масових акцій протесту на його підтримку, які відбулися у Росії наприкінці січня і початку лютого.

Про це йдеться в опублікованому 5 лютого прогнозі Fitch. Агентство залишило довгостроковий суверенний рейтинг Росії на рівні BBB зі стабільним прогнозом. BBB – це рейтинг інвестиційної категорії, що свідчить про низькі на даний момент ризики дефолту. Однак це один з найнижчих рейтингів інвестиційної категорії.

У прогнозі Fitch наголошується, що на рейтинг Росії як і раніше негативно впливає ризик нових санкцій. При цьому агентство не очікує введення в найближчому майбутньому нових санкцій США, оскільки адміністрації Джо Байдена необхідний час для вироблення власної санкцій політики. Ризик масштабних секторальних санкцій США, на кшталт санкцій проти суверенного боргу або заборони для російських банків здійснювати транзакції в доларах, в Fitch оцінюють як невисокий. Імовірність введення нових адресних санкцій ЄС у зв’язку з арештом Навального, проте, зросла.

Самі протести аналітики агентства описують як «численніші, ніж раніше». Відзначається і потенціал для подальших соціальних хвилювань. У короткостроковій перспективі Fitch не бачить загрози дестабілізації ситуації у Росії. При цьому отримання «Єдиною Росією» конституційної більшості на виборах до Державної думи може бути ускладнене. Також може вирости дефіцит бюджету.

«У довгостроковій перспективі більш тривалі протести можуть призвести до підриву авторитету уряду», – мовиться у прогнозі.

У ньому також згадані майбутні вибори президента, які мають відбутися у 2024 році. Поправки до конституції, що дозволяють Володимиру Путіну балотуватися на черговий термін, на думку Fitch, усунули невизначеність, але при цьому створили низку проблем – збільшивши залежність системи від однієї людини і зробивши менш імовірним проведення інституційних реформ, відсутність яких, на думку агентства, веде до зростання протестних настроїв і негативно впливає на перспективи економічного зростання.

 

Read More

У Лівії сторони-суперники домовилися про спільний тимчасовий уряд і майбутні вибори

У Лівії головні сторони громадянської війни, яка точиться в цій країні, домовилися про спільний тимчасовий уряд єдності, який має замінити нинішні адміністрації-суперниці і провести в усій країні парламентські вибори, заплановані на кінець нинішнього року.

74 делегати від обох головних сторін наприкінці п’ятиденних переговорів, що відбулися за посередництва ООН у Женеві, обрали президентську раду, що складається з трьох членів, і прем’єр-міністра, який має протягом трьох тижнів запропонувати на затвердження представниками сторін склад свого уряду. Після його затвердження нинішні паралельні органи влади мають припинити діяльність.

Президентську раду очолив представник сходу країни, дипломат Мухаммад Юнес Менфі. Тимчасовим прем’єром став Абдель-Хамід Мухаммад Дбейба, підприємець, якого підтримують на заході Лівії.

Як заявила спеціальна представниця ООН у справах Лівії Стефані Вільямз, тимчасовий уряд має повністю підтримати домовленість про припинення бойових дій, досягнену минулого року, дотриматися дати виборів, що мають відбутися 24 грудня, і започаткувати «всеохопний процес національного примирення».

Домовленість привітали, зокрема, в Росії й Туреччині, які підтримують протилежні сторони конфлікту в Лівії.

У Лівії ще з часу скинення 2011 року влади диктатора Муаммара аль-Каддафі внаслідок народного повстання, підтриманого країнами НАТО, з різною інтенсивністю точаться громадянські війни.

Головними діячами нинішньої війни є, з одного боку, міжнародно визнаний Уряд національної згоди, підтримуваний ООН, який контролює лише частину заходу країни – столицю Тріполі й сусідні території – за підтримки місцевих, переважно ісламістських угруповань, а з іншого – законно обраний і міжнародно визнаний парламент, на боці якого діє Лівійська національна армія – більша частина колись єдиних збройних сил країни на чолі з головнокомандувачем, якого призначив парламент, фельдмаршалом Халіфою Хафтаром; вони контролюють більшу східну частину країни і не визнають Уряду національної згоди.

Ці сторони, користуючись підтримкою зовнішніх сил, зі змінним успіхом воюють одне з одним; улітку 2020 року сили Уряду національної згоди зуміли відбити наступ на Тріполі військ Хафтара, який декларував намір звільнити столицю від «ісламістів», після чого сторони уклали в жовтні 2020 року перемир’я.

На боці уряду в Тріполі виступають, зокрема, Туреччина, Італія й Катар; Палата представників – парламент, який базується в місті Тобруці, – і її сили на чолі з Хафтаром мають підтримку Росії, Єгипту й Об’єднаних Арабських Еміратів, і меншою мірою Саудівської Аравії і Франції.

Крім згаданих двох головних сторін лівійського конфлікту, в країні діє чимало різноманітних місцевих сил і збройних угруповань, які тією чи іншою мірою контролюють відносно невеликі регіони.

Read More

МЗС України висловлює солідарність з висланими з Росії європейськими дипломатами

«Рішення РФ суперечить Віденській конвенції і є черговим прикладом брутального порушення Росією своїх зобов’язань згідно з міжнародним правом»

Read More

Секретар РНБО обіцяє санкції проти низки депутатів Верховної Ради

Найближчим часом санкції продовжуватимуть вводитися проти певних категорій осіб, як фізичних, так і юридичних – Данілов

Read More

Британія назвала «невиправданим» видворення європейських дипломатів із Росії

Євросоюз також засудив рішення МЗС Росії вислати з країни дипломатів

Read More

У Чорногорії скасували вироки за спробу держперевороту 2016 року

Апеляційний суд Чорногорії скасував вироки Вищого суду в столиці Подгориці, який був судом першої інстанції в справі про спробу державного перевороту 2016 року, і відправив справу на повторний розгляд.

Як вирішив Апеляційний суд, первісні вироки були винесені в травні 2019 року зі «значними порушеннями кримінальної процедури». Повторний розгляд у Вищому суді Подгориці має відбутися з цілком іншим складом суду.

Єдиний із засуджених тоді, який нині перебував за ґратами, має бути негайно звільнений, вирішив суд. Усі інші або вже вийшли на волю, відбувши менші терміни, або на волі чекали на рішення щодо апеляції, або були засуджені заочно і за ґрати й не потрапили.

Загалом у справі, очно чи заочно, були засуджені 13 осіб із 14 первісно обвинувачених – громадяни Росії, Сербії і самої Чорногорії. Зокрема, росіяни Едуард Шишмаков і Володимир Попов, звинувачені також у спробі терористичного акту, отримали тоді заочно 15 і 12 років позбавлення волі. Їх у справі названо працівниками російської військової розвідки, відомої як ГРУ.

Також серед засуджених – восьмеро громадян Сербії і троє чорногорців. Із останніх двоє, Андрія Мандич і Милан Кнежевич, є лідерами проросійської і просербської партії «Демократичний фронт» – на час подій опозиційної, а нині члена владної коаліції. Вони отримали було по п’ять років позбавлення волі за обвинуваченням у створенні кримінальної організації.

Як встановив суд, який виніс вироки, змовники планували в день парламентських виборів 2016 року захопити будівлю парламенту, вбити тодішнього прозахідного прем’єр-міністра Мила Джукановича (інше написання: Дюкановича) і встановити проросійську владу, яка мала б не допустити, зокрема, вступу Чорногорії до НАТО.

Росія заперечує свою причетність до спроби перевороту.

Улітку 2017 року Чорногорія вступила до НАТО. Джуканович тим часом із 2018 року є президентом Чорногорії.

Демократична партія соціалістів під його проводом була владною в Чорногорії з початку 1990-х років. Але на парламентських виборах у серпні 2020 року вона зазнала поразки, а до влади в країні прийшла коаліція просербських і проросійських сил.

Нинішня влада продовжує підтримувати незалежність Чорногорії, яка остаточно відокремилася від союзу з Сербією 2006 року, і її загалом прозахідний курс. Але ця влада вже почала згортати деякі з кроків попередньої.

Зокрема, вона домоглася скасування закону, який фактично мав на меті позбавити домінантну в країні Сербську православну церкву значної частини історичного майна з тим, щоб його можна було передати незалежній від неї автокефальній, але наразі не визнаній у православному світі Чорногорській православній церкві. Той закон викликав значну критику і в Сербії, і в Росії.

Read More

Цивільна дружина Козака, яку він не декларує, купила квартиру в Москві вартістю 13 мільйонів доларів – «Схеми»

Цивільна дружина депутата від ОПЗЖ Тараса Козака Наталія Лавренюк, яку він не вказує в декларації, володіє квартирою на 657 кв. м. у центрі Москви, а на момент набуття власності її ринкова вартість становила 13 мільйонів доларів

Read More

Сербія: суд у Белграді засудив колишнього начальника Генштабу до 3 років ув’язнення за «шпигунство на США»

Колишнього начальника Генерального штабу Збройних сил колишньої Югославії Момчила Перишича засудили до трьох років позбавлення волі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Його обвинувачують у шпигунстві, а конкретно в тому, що 2002 року він передав певні документи працівникові розвідки Сполучених Штатів Америки Джонові Нейбору.

Генерала Перишича і співробітника американського посольства в Белграді затримали в одному з ресторанів неподалік столиці в час передачі документів, які прокуратура назвала військовою таємницею. Перишич на той час був віцепрем’єр-міністром в уряді Сербії. Нейбора, якого сербська преса називала «працівником ЦРУ», відразу звільнили, бо він послався на дипломатичний імунітет. США заявили, що передані документи не містили ніяких таємниць, і висловили Сербії протест.

Процес проходив за закритими дверима. Засуджений, який від самого початку не визнає ніякої провини, має право оскаржити вирок. Він заявив, що продовжить юридичну боротьбу «для захисту своєї честі й гідності».

Процес над ним, розпочатий було 2004 року, перервали в 2005-му, коли Перишич вирішив здатися Міжнародному кримінальному трибуналові у справах колишньої Югославії в Гаазі, де його звинувачували в скоєнні воєнних злочинів у Хорватії та Боснії і Герцеговині.

2013 року трибунал в апеляційній інстанції виніс генералові виправдувальний вирок. після того, як у 2011-му його спершу визнали винним і засудили до 27 років позбавлення волі.

На думку оглядачів, нині йдеться про абсурдний процес, бо документи, які 18 років тому могли бути військовою таємницею, давно застаріли. Документи стосувалися насамперед дій і планів сербських сил у Косові, яке 2008 року односторонньо проголосило незалежність від Сербії.

Read More

Секретар РНБО спрогнозував, яка можливість скасування санкцій проти Козака і його телеканалів

Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов спрогнозував, яка можливість скасування санкцій проти народного депутата Тараса Козака і трьох формально належних йому телеканалів – «112 Україна», NewsOne і Zik, – що були накладені 2 лютого.

Скасувати це рішення про санкції буде неможливо через серйозність доказів на їхнє обґрунтування, сказав він, виступаючи під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму «Санкції проти російської пропаганди».

За словами Данілова, робота над цим рішенням почалася ще влітку 2020 року, і готували його «дуже ретельно». Дані про діяльність цих фізичних і юридичних осіб українські спецслужби збирали протягом восьми місяців, у тому числі й на території Росії, і рішення про санкції ухвалили тоді, коли «зібрали це в єдиний пул», і «матеріали були реалізовані в той час, коли вони були готові».

До того ж часу, сказав він, існувала певна небезпека скасування рішень про санкції, якби їх запровадили раніше, – але тепер «ці рішення скасувати буде вже неможливо».

«Коли ми з кожним днем отримували все більше і більше додаткової інформації: як це відбувається, хто це фінансує, у який спосіб відбуваються ті чи інші речі на цих каналах, – нам стало зрозуміло, що це дуже небезпечна ситуація для безпеки України, коли вони можуть перейти вже певну межу», – додав секретар РНБО.

Як сказав Данілов, було зрозуміло, що «це не засоби масової інформації», а «суто пропагандистська машина Російської Федерації», це «суто елементи гібридної, інформаційної війни, це інформаційний терор проти нашої держави, який розгорнула Росія з використанням своїх поплічників».

Раніше 5 лютого Речниця Володимира Зеленського Юлія Мендель у прямому ефірі Радіо Свобода теж заявила, що Офіс президента має достатньо доказів для запровадження санкцій проти Тараса Козака, але розкрити деталі справи, на підставі якої запровадили санкції, відмовилася.

«Були надані дані, які доводять, що власники цих телеканалів порушували закон України і вели антидержавницьку діяльність, і про те, що було фінансування з іншої країни. Це те, як я можу сформулювати, і більше надати інформації не можу. Якщо будуть якісь судові процеси, то ми почуваємося впевнено в тих позиціях, які були надані для того, щоб були запроваджені ці санкції», – сказала Мендель.

Попереднього дня, 4 лютого, голова президентської партії «Слуга народу» і перший заступник голови її фракції в Верховній Раді Олександр Корнієнко заявляв, що РНБО запровадила санкції проти Тараса Козака, базуючись на отриманій від Служби безпеки України інформації щодо фінансування тероризму, і ці дані є «частково секретними».

2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» і соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака, а також проти восьми пов’язаних із ним юридичних осіб, які стоять за телеканалами «112 Україна», NewsOne і Zik. Санкції передбачають блокування цих телеканалів.

Самі телеканали розкритикували санкції і назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».

Рішення підтримала низка західних союзників України, але були й застереження з-за кордону щодо необхідності дотримання права на висловлювання, і критика з боку кількох міжнародних журналістських організацій, а також із боку Росії.

Київ відповідає, що згадані канали були інструментами пропаганди, а не засобами інформації.

Read More

Росія висилає з країни дипломатів Швеції, Польщі та Німеччини – МЗС

Росія висилає з країни дипломатів Швеції, Польщі та Німеччини, повідомило російське Міністерство закордонних справ. 5 лютого до МЗС Росії викликали послів цих країн. 

«Дипломатам був заявлений протест у зв’язку із зафіксованою участю дипломатичних співробітників генеральних консульств Королівства Швеція і Республіки Польща в Санкт-Петербурзі і посольства Федеративної Республіки Німеччина в Москві в незаконних акціях 23 січня 2021 року. Було підкреслено, що такі дії з їхнього боку є неприйнятними і не відповідають їхньому дипломатичному статусу», – заявили в МЗС.

Дипломатів-учасників акцій оголосили «persona non grata». Їм наказали найближчим часом покинути територію Російської Федерації.

Польща, Німеччина та Швеція наразі не коментували рішення МЗС Росії.

23 січня в Росії відбулися акції з вимогою звільнити опозиціонера Олексія Навального, якого затримали одразу після повернення до Росії з Німеччини, де він проходив лікування після отруєння.

2 лютого Симонівський суд Москви скасував умовний термін Навальному і засудив його до трьох з половиною років колонії загального режиму. Фактично Навальний має провести в колонії 2 роки і 8 місяців, адже суд врахував ті 10 місяців, які політик провів під домашнім арештом.

Сторона звинувачення наполягала на тому, що Навальний мав з’являтися до інспекції двічі на місяць, аби підтверджувати виконання свого умовного терміну. Сторона захисту наполягала, що Навальний не міг відвідувати інспекцію, адже перебував у Німеччині на лікуванні після отруєння.

 

Read More

КВУ оприлюднив статистику прогулів засідань Ради депутатами

За підсумками роботи четвертої сесії Верховної Ради головними прогульниками були депутати групи «За майбутнє». Такі дані оприлюднив Комітет виборців України.

«Головними прогульниками Ради стали народні депутати групи «За майбутнє». В середньому впродовж сесії на пленарні засідання реєструвалися лише третина депутатів групи – 36 відсотків. Низькі показники реєстрації в народних депутатів «Опозиційної платформи – За життя». В середньому на засіданнях Ради реєструвалося 40 відсотків депутатів політсили», – йдеться в повідомленні.

За даними КВУ, у нардепів «Батьківщини» показники відвідування на рівні 51 відсотка, у групи «Довіра» – 56 відсотків, у фракції «Голос» – 58 відсотків.

«Лідерами за відвідуваннями Ради впродовж четвертої сесії ВР стали народні депутати «Європейської солідарності» та «Слуги Народу». В середньому на засіданнях ВР було зареєстровано 63 відсотки депутатів «Європейської солідарності» та 62 відстоки депутатів «Слуги Народу», – розповіли в Комітеті виборців.

Голова КВУ Олексій Кошель з цього приводу зазначив, що четверта сесія ВР виявилася найменш продуктивною за час роботи нового складу парламенту.

«Впродовж сесії народні депутати працювали лише 28 сесійних днів. Відвідування Верховної Ради також погіршилося. З одного боку, на це вплинули місцеві вибори, до яких де факто була залучена частина народних депутатів, які виступали в ролі агітаторів на місцях. З іншого боку, в осінній період в Україні погіршилася загальна ситуація із коронавірусом, через що робота парламенту була фактично заблокованою», – сказав Кошель.

1 вересня 2020 року розпочалася четверта сесія Верховної Ради дев’ятого скликання. Вона тривала до 22 січня 2021 року, відповідно до календарного плану, ухваленого в липні 2020 року.

 

Read More

Попри локдаун, низка ресторанів у Конча-Заспі приймала гостей, поліція не втручалася – «Схеми»

Під час січневого локдауну елітні ресторани у Конча-Заспі, попри заборону,  продовжили приймати відвідувачів, а поліція, приїжджаючи на виклик журналістів – не знаходила порушень

Read More

Боррель назвав справу Навального нижньою точкою у відносинах з Росією

Відносини між Євросоюзом і Росією переживають по-справжньому важкий момент після отруєння опозиціонера Олексія Навального. Про це заявив верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель перед переговорами в п’ятницю в Москві з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим.

«Безумовно наші відносини зараз вкрай напружені, і ситуація з Навальним – це нижня точка», – наголосив Боррель.

Російський міністр, відкриваючи зустріч, назвав головною проблемою Москви і Брюсселя «відсутність нормальності у відносинах між двома найбільшими гравцями на євразійському просторі». «Це нездорова ситуація, яка нікому не приносить добра», – підкреслив Лавров. Він додав, що Москва готова обговорювати з Євросоюзом будь-які важливі теми.

Візит Жозепа Борреля – перша поїздка європейського чиновника такого високого рангу в Росію з 2017 року. Відносини залишаються напруженими з 2014-го року, коли Росія окупувала Крим і почала агресію на Донбасі. Російська влада заперечує звинувачення в агресії щодо України та військовій підтримці бойовиків «ЛДНР».

Нещодавно європейські країни засудили заміну російським судом Олексію Навальному умовного терміну на реальний у справі «Ів Роше». У Брюсселі вердикт назвали заполітизованим. Також ЄС вимагав негайного звільнення всіх затриманих на протестах на підтримку Навального активістів, а також самого опозиціонера.

 

 

Read More

Джеймі Флай знову очолить Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

Рада директорів Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода призначила президентом і головним виконавчим директором медіакорпорації Джеймі Флая. Він почне роботу з 16 лютого. Флай відновлює керівництво RFE/RL після звільнення з цієї посади у червні 2020 року.

«Я радий повернутися на посаду президента, щоб очолити медіакорпорацію у ці складні часи», – заявив Флай.

Він наголосив, що пишається журналістами і співробітниками, які, незважаючи на пандемію та інші виклики, чесно продовжують надавати об’єктивну інформацію тим, хто її найбільше потребує. «Для мене буде честю знову працювати пліч-о-пліч», – мовиться у зверненні Флая до журналістів корпорації.

Флай був вперше призначений президентом Радіо Свобода в серпні 2019 року. У червні минулого року він повідомив про свою відставку. Рішення про звільнення ухвалив тодішній генеральний директор Агентства США з глобальних медіа (USAGM) Майкл Пек.

Флай – фахівець в області зовнішньої політики. Він працював у фонді Германа Маршалла та Конгресі США, займав різні посади в Раді національної безпеки і Міністерстві оборони Сполучених Штатів.

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода – некомерційна медіакорпорація, яка поширює інформацію на різних платформах (інтернет, радіо, телебачення) для аудиторії в понад 20-ти країнах Східної та Південно-Східної Європи, Кавказу, Центральної та Південної Азії 27 мовами.

Радіо Свобода – це незалежна медіакомпанія, що фінансується за рахунок гранту Конгресу США через Агентство США з глобальних медіа (USAGM).

USAGM курує п’ять американських мереж іномовлення, серед яких «Голос Америки», Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода, Офіс мовлення на Кубу, Радіо Вільна Азія і Близькосхідна мовна мережа.

Read More

Посольство Росії в Празі вважає позицію Чехії щодо ув’язнення Навального «подвійними стандартами»

Посольство Росії в Празі вказало чеській владі «на недопустимість втручання Праги до внутрішніх справ Росії» у справі Олексія Навального, йдеться в коментарі дипломатичного відомства.

Позицію Чехії в російському представництві розцінили як спроби чинити тиск на роботу судової влади Росії, які розглядають «не інакше, як недружні дії, які порушують міжнародно-правові норми», зазначено в коментарі.

В документі також мовиться про те, що в питаннях, які стосуються забезпечення прав людини, в тому числі свободи слова і зібрань, російська влада нібито «діє у відповідності з нормами національного законодавства і міжнародних зобов’язань, в тому числі й з Міжнародним пактом про громадянські й політичні права».

Читайте також: Чехія надасть допомогу медикам із Білорусі

«Ми вважаємо недопустимим застосування подвійних стандартів в підходах до питання дотримання прав людини в різних країнаїх», – наголошується в коментарі російського посольства в Празі.

Днями міністерство закордонних справ Чехії запросило на зустріч посла Росії в Чеській Республіці Олександра Змеєвського. Під час зустрічі посла Росії із заступником міністра закордонних справ Александром Хмеларжем чеська сторона наголосила, що засудження Олексія Навального вважає «політично мотивованим».

Заступник міністра закликав російського посла «негайно звільнити Навального». На своїй твіттер-сторінці чеське МЗС також виступило «проти брутальному втручанню поліції проти мирних демонстрантів».

У Росії відбулися дві акції протесту на підтримку Олексія Навального – 23 і 31 січня. Стихійні мітинги пройшли і 2 лютого.

У цей день Симоновський суд Москви ухвалив рішення відправити Навального в колонію, замінивши йому умовний термін ув’язнення на реальний. Минулої неділі на протестних заходах по всій країні затримали рекордну кількість людей – близько п’яти тисяч.

Read More

У Празі демонстранти вимагали звільнення Олексія Навального

У Празі на демонстрації на захист Олексія Навального її учасники звернулись з вимогою до влади Росії негайно звільнити опозиційного лідера і припинити політичні репресії.

«Покарання у вигляді 2 років і 8 місяців позбавлення волі є драконівським, тому що мова про покарання, яке буде продовжене доки буде при владі Путін», – заявив організатор акції Антон Литвин.

Як повідомляють чеські ЗМІ, учасники демонстрації підписали петицію, в якій закликали переоцінити європейські відносини з Росією, відкласти переговори про співпрацю до часу, поки в Росії не випустять на волю всіх політичних в’язнів, пройдуть вільні вибори й Україні будуть повернені анексовані території.

Петицію передадуть представникам Європейського союзу.

Серед учасників демонстрації переважали молоді люди, вони вигукували гасла «Свободу Навальному» російською мовою, тримали в руках транспоранти, прапори включно з історичним білоруським знаменом.

У Росії відбулися дві акції протесту на підтримку Олексія Навального – 23 і 31 січня. Стихійні мітинги пройшли і 2 лютого.

У цей день Симоновський суд Москви ухвалив рішення відправити Навального в колонію, замінивши йому умовний термін ув’язнення на реальний. Минулої неділі на протестних заходах по всій країні затримали рекордну кількість людей – близько п’яти тисяч.

Read More

Росія: в Омську помер заступник головного лікаря медзакладу, куди привезли отруєного Навального

У російському Омську помер заступник головного лікаря лікарні швидкої медичної допомоги №1. До цього медзакладу привезли російського опозиціонера Олексія Навального після отруєння в серпні.

У лікарні повідомили, що Сергій Максимишин помер у віці 55 років. Він був заступником головного лікаря з питань анестезіології та реанімації.

Речниця підрозділу Міністерства охорони здоров’я в Омській області Галина Назарова повідомила виданню «Открытые медиа», що лікар помер після серцевого нападу. Вона заявила, що Максимишин минулого року втратив кількох близьких людей.

«Нічого особливого прихованого немає. Людина хворіла, переживала за своїх родичів, він поховав батьків у цьому році. Він помер на роботі, у своїй реанімації, в якій працював. Він лежав у лікарні, його помістили в реанімацію і він там помер», – сказала Назарова.

Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його шпиталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна. Експерти Організації із заборони хімічної зброї дійшли висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок».

Після лікування та кількамісячної реабілітації опозиціонер повернувся до Росії. Його одразу затримали. 2 лютого Симонівський суд Москви скасував умовний термін Навальному і засудив його до трьох з половиною років колонії загального режиму. Фактично Навальний має провести в колонії 2 роки і 8 місяців, адже суд врахував ті 10 місяців, які політик провів під домашнім арештом.

Сторона звинувачення наполягала на тому, що Навальний мав з’являтися до інспекції двічі на місяць, аби підтверджувати виконання свого умовного терміну. Сторона захисту наполягала, що Навальний не міг відвідувати інспекцію, адже перебував у Німеччині на лікуванні після отруєння.

 

Read More

Байден: попередив Путіна, що США більше не будуть «прогинатися» перед російською агресією

26 січня Байден і Путін провели телефонну бесіду. Серед іншого вони обговорювали конфлікт на Донбасі

Read More

Попри карантин та власні заклики, Зеленський влаштував вечірку до свого дня народження – «Схеми»

Попри карантинні обмеження президент Зеленський в колі артистів «Квартал 95» і співробітників ОП відсвяткував свій день народження у квартирі бізнес-партнера Коломойського Тімура Міндіча

Read More

Коломойський програв суд економісту Аслунду в спорі про захист честі та гідності – юристи

Український бізнесмен Ігор Коломойський пограв суд шведському-американському економісту Андерсу Аслунду в спорі про захист честі, гідності і ділової репутації, повідомила юридична фірма «Астерс» 4 лютого.

«Позивач вимагав у доктора Андерса Аслунда спростувати низку публічних заяв щодо можливої причетності І. Коломойського до шахрайства, що призвело до багатомільярдних збитків «Приватбанку». На основі підготовленої адвокатами «Астерс» правової позиції 21 січня 2021 року колегія суддів Київського апеляційного суду прийняла постанову, якою задовольнила апеляційну скаргу Андерса Аслунда та скасувала рішення Печерського районного суду, ухваленого на користь І. Коломойського», – заявили юристи.

За даними фірми «Астерс», згідно з рішенням суду заяви Аслунда не містять фактичних даних, а є оціночними судженнями і не підлягають спростуванню, а вимоги Коломойського є «втручанням у право відповідача на свободу вираження поглядів».

Представники Коломойського наразі не коментували рішення суду.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.

 

Read More

США та Франція закликають Ліван сформувати уряд та провести розслідування вибуху в Бейруті

Сполучені Штати Америки та Франція закликають Ліван сформувати уряд та надати «швидкі результати» розслідування вибуху в Бейруті в серпні 2020 року.

У спільній заяві державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан йшлося, що Ліван потребує «достовірного та ефективного уряду», щоб імплементувати реформи для підтримки допомоги міжнародних донорів.

Вони заявили, що очікують прозоре та вільне від «будь-якого політичного впливу» розслідування вибуху в Бейруті.

Уряд Лівану пішов з посади після масштабного вибуху в порту Бейрута, в результаті якого загинули понад 200 людей.

За даними влади, вибухнули майже 3000 тонн аміачної селітри, яку використовують для виробництва добрив та вибухових речовин. Їх зберігали в неналежних умовах у порту Бейрута.

 

Read More