У 2018 році МЗС України розпочало онлайн-кампанію #CorrectUA, в рамках якої звертається до іноземних ЗМІ й іноземних аеропортів із метою коригування правопису міста Київ латинкою (#KyivNotKiev)
…
ukrlines skype чат
популярні новини
До Манежної площі в столиці Росії Москві стягнуті значні сили поліції – сотні співробітників Росгвардії і десятки одиниць спецтехніки, повідомляють очевидці.
Пушкінську площу повністю відгородили металевими парканами, навколо неї виставлене оточення. На вхід і вихід закриті чотири станції метрополітену «Охотний ряд», «Площа революції», «Олександрівський сад» і «Театральна».
Таким чином влада намагається запобігти акції протесту проти відправлення в колонію опозиційного політика Олексія Навального.
Перед цим штаб Олексія Навального закликав всіх прихильників російського опозиціонера вийти на Манежну площу в центрі Москви.
На 21:00 за київським часом було відомо про щонайменше 20 затриманих.
Прихильники Навального також збираються в центрі Санкт-Петербурга. Там також почалися затримання.
Симоновський суд Москви 2 лютого ухвалив рішення відправити в колонію російського опозиційного політика Олексія Навального. Умовне покарання, яке він отримав в одній із кримінальних справ у 2014 році, було замінене на три з половиною роки колонії загального режиму.
Політик проведе в ув’язненні трохи менше, оскільки кілька місяців провів під домашнім арештом. Це його перший реальний термін.
Рішення суду може бути оскаржене.
Навального утримують у СІЗО, відколи він минулого місяця повернувся в Росію після лікування в Німеччині від отруєння «Новачком».
…
Державний секретар США Ентоні Блінкен висловив глибоку стурбованість Вашингтона у зв’язку з вироком, винесеним у Москві російському опозиційному політику Олексієві Навальному.
«Як будь-який російський громадянин Олексій Навальний повинен користуватися правами, наданими російською конституцією, а Росія має міжнародні зобов’язання – дотримуватися принципу рівності перед законом і права на свободу слова та мирних зібрань», – наголошується в заяві Блінкена.
Голова Міністерства закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб також закликав до негайного і беззастережного звільнення Навального, а також всіх мирних демонстрантів і журналістів, заарештованих за останні два тижні.
У заяві МЗС Німеччини вирок Навальному названий «гірким ударом» по правам людини і верховенству закону в Росії. Відомство також зажадало негайно звільнити Навального.
«Винесений сьогодні вирок, що вимагає ув’язнення Олексія Навального до виправної колонії на три з половиною роки, є викликом будь-якій об’єктивності і йде врозріз із міжнародними зобов’язаннями Росії щодо дотримання прав людини», – заявила 2 лютого комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович.
Політично мотивованим назвали вирок у правозахисній організації Amnesty International.
Вирок «показує справжнє обличчя російської влади, яка, схоже, має намір заарештувати будь-кого, хто насмілиться виступити проти її злочинів і порушень прав людини», – йдеться в заяві директора російського представництва Amnesty International Наталії Звягіної.
Днями президент США Джо Байден у телефонній розмові із Володимиром Путіним закликав негайно звільнити Навального. Тоді держсекретар США Ентоні Блінкен заявив про можливість запровадження проти Москви нових санкцій у зв’язку з ситуацією навколо опозиційного політика.
Симоновський суд Москви 2 лютого ухвалив рішення відправити в колонію російського опозиційного політика Олексія Навального. Умовне покарання, яке він отримав в одній із кримінальних справ у 2014 році, було замінене на три з половиною роки колонії загального режиму.
Політик проведе в ув’язненні трохи менше, оскільки кілька місяців провів під домашнім арештом. Це його перший реальний термін.
Рішення суду може бути оскаржене.
Навального утримують у СІЗО, відколи він минулого місяця повернувся в Росію після лікування в Німеччині від отруєння «Новачком».
…
Міністри закордонних справ України, Грузії та Молдови направили віцепрезиденту Європейської Комісії Жозепу Боррелю, комісару ЄС з питань сусідства і розширення Оліверу Варгеї та міністрам закордонних справ держав-членів ЄС лист про спільне стратегічне бачення подальшого розвитку Східного партнерства. Про це повідомила пресслужба Кабміну.
«Відкриття нових горизонтів співпраці для найбільш зацікавлених та відданих європейському вектору розвитку держав-партнерів сприятиме їх тіснішому політичному, економічному та секторальному зближенню з ЄС. Адаптація Східного партнерства до нових реалій та потреб його держав-учасниць необхідна для зміцнення трансформаційного потенціалу цієї ініціативи та стабільності у регіоні», – йдеться в листі.
Дмитро Кулеба, Давід Залкіані та Ауреліу Чокой заявили, що Східне партнерство має належним чином враховувати європейські прагнення України, Грузії та Молдови та запровадити амбітний підхід для поглиблення їхньої інтеграції з ЄС, повідомили в пресслужбі.
В Кабміні розповіли, що у документі глави МЗС окреслили свої пріоритети у рамках Східного партнерства, які включають інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС, зближення з ЄС у сферах транспорту, енергетики, цифрового ринку, зеленої економіки, охорони здоров’я та посилення безпекової співпраці.
Також міністри хочуть посилити координацію з підготовки до саміту Східного партнерства у 2021 році та формування нового пакета його завдань та цілей, заявили у пресслужбі.
У листі також зазначено, що досягнення трьох держав на євроінтеграційному шляху слугуватимуть орієнтиром для інших Східних партнерів, додали в уряді.
Програма Європейського союзу «Східне партнерство» була започаткована 2009 року і має на меті наблизити Україну, Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію і Молдову ближче до ЄС. Водночас вона не містить чіткої перспективи вступу цих країн до Євросоюзу.
Із того часу Грузія, Молдова й Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, у тому числі угоди про вільну торгівлю. Але деякі країни-члени Євросоюзу неохоче публічно обговорюють можливість долучення нових держав до ЄС.
Росія неодноразово висловлювалася проти програми «Східного партнерства», заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом і її основними торговельними партнерами серед післярадянських держав може нашкодити інтересам Москви.
Read MoreДепутатка від «Голосу» звинуватила представника «За майбутнє» в сексизмі за «дівчинку, якій 32 роки»
Народна депутатка від фракції «Голос» Інна Совсун під час виступу у Верховній Раді 2 лютого засудила висловлювання представника депутатської групи «За майбутнє» Сергія Рудика на адресу іншої парламентарки Мар’яни Безуглої («Слуга народу»).
Виступаючи з трибуні в оточенні колег (в тому числі представниць інших фракцій), Совсун зацитувала слова Рудика з виступу минулого тижня.
«Мене дивує, як і кожного в цьому залі, що дівчинка, якій 32 роки, закликає нас проголосувати за один із дуже важливих документів», – сказав тоді Рудик, коментуючи законопроєкт про реформу Служби безпеки України, який представляла Безугла. Потім він згадав депутатку попереднього скликання Ірину Сисоєнко, яка, за його словами, «дупля не різала в медицині».
Читайте також: Сексизм у законі: у парламенті України хочуть дати визначення і призначити покарання
«Давайте скажемо чесно: пан Рудик, безперечно, не вважає, що народні депутати не мають права висловлюватися. Його подив викликає, що говорити може жінка, особливо, якщо їй 32 роки. Дозволю собі нагадати панові Рудику, що жінки в 32 роки можуть мати значно більші досягнення, ніж окремі чоловіки. Так, перші жінки-астронавтки полетіли в космос, коли їм ще не виповнилося 30 років, а Марія Кюрі відкрила новий елемент таблиці Менделєєва, полоній, у 31 рік. Жінки можуть досягати успіху в будь-якому віці. І, що головне, вони мають право говорити на рівних із чоловіками завжди. Якщо їм відмовляють у праві висловитися, якщо їм дорікають їхньою статтю, то це має дуже чітку назву – сексизм. І до сексизму вдаються тоді, коли не вистачає сили аргументів, не вистачає власної компетентності та професіоналізму», – заявила Совсун.
Вона додала, що ігнорування таких випадків означатиме їх легалізацію, а зацитувала кілька прикладів дискримінаційних висловлювань щодо жінок, якими з нею поділилися користувачки соцмереж.
Читайте також: Що нижчий рівень, то більше депутаток. Скільки жінок потрапили до місцевої влади на виборах-2020
«Ми вважаємо, що найбільш адекватною реакцією з боку пана Рудика було б вибачення перед Мар’яною Безуглою, а також перед іншими дівчатами 32 років і не тільки. Якщо у пана Рудика не вистачає власної сміливості на це, ми очікуємо на таке вибачення від групи «За майбутнє», – додала народна депутатка.
Вона також закликала Верховну Раду ухвалити законопроєкт про протидію сексизму та зміни до регламенту, які розробило міжфракційне об’єднанням «Рівні можливості».
Сергій Рудик у репліці зацитував вступ до своєї колонки для «Української правди» 2018 року.
«У державі з 2014 року статус учасниць бойових дій отримали близько 7 тисяч представниць прекрасної половини. Українки воюють на фронті нарівні з чоловіками. На своїх тендітних плечах вони винесли неймовірне навантаження перших років війни, допомагаючи як бійчині, медсестри, волонтерки, дружини та матері», – зокрема йдеться в цьому матеріалі.
Цю цитату Рудик навів як доказ того, що не схильний до сексистських упереджень.
«Я ніколи не виділяв стать як окрему проблему для того, щоб звинувачувати в професіоналізмі чи непрофесіоналізмі. Я завжди апелював до професіоналізму», – заявив він, проте не зміг закінчити виступ через регламент. Голова Верховної Ради Дмитро Разумков відмовився надати йому додатковий час.
У січні 2020 року у Верховній Раді зареєстрували проєкти законів проти сексизму. Перший передбачає законодавче визначення поняття «сексизм» та внесення змін до низки законів, що заборонятимуть прояви цього явища. Другий – запровадження покарань за сексизм. Ці документи подали представники фракції «Слуги народу».
…
2 лютого Московський міський суд Росії розглядає справу опозиціонера Олексія Навального. Федеральна служба Росії з виконання покарань просить замінити йому умовний термін ув’язнення на реальний.
Прихильники Навального закликають російських громадян виходити на акції протесту в день суду.
Слухання відбудуться після того, як у минулі й позаминулі вихідні десятки тисяч росіян виходили на акції на підтримку Навального, попри жорстокі дії поліції, яка затримала рекордну кількість протестувальників, зокрема, дружину Навального, Юлію, і більшість його близьких соратників.
Читайте також: США розглянуть можливість нових санкцій проти Росії через придушення мирних протестів – Блінкен
Міністерство внутрішніх справ Росії повідомило, що 2 лютого на час судового засідання поліція перекриє кілька вулиць, що ведуть до Московського міського суду. Засідання у справі Навального призначене на 10:00 (9:00 за київським часом). У МВС Росії заявили, що вулиці перекриють за годину до цього.
Журналісти Української служби Радіо Свобода стежать за подіями у Москві, дивіться онлайн-трансляцію тут:
На виїзному засіданні суду 18 січня в будівлі відділення поліції в Хімках Навального заарештували на 30 діб і відправили в СІЗО. Напередодні опозиціонер прилетів до Москви з Німеччини, де від серпня проходив лікування після отруєння «Новачком» 3 Росії.
ФСВП 29 грудня оголосила Навального в розшук, заявивши, що він порушив правила випробувального терміну.
Після арешту політика його прихильники вже двічі збиралися на мітинги на його захист – 23 і 31 січня.
На цих акціях проходили масові затримання, зокрема 31 січня, за даними правозахисників, затримали 5600 людей, повідомляли про використання поліцією кийків і електрошокерів.
Read MoreКомпанія SpaceX планує пізніше цього року відправити в космос чотирьох цивільних людей у рамках «першої в світі комерційної місії космонавтів на орбіті». Про це SpaceX повідомила 2 лютого.
Космічним кораблем компанії керуватиме Джаред Ісаакман, засновник і генеральний директор приватної компанії з обробки платежів Shift4 Payments.
Американський бізнесмен-мільярдер планує подарувати три місця в капсулі SpaceX Dragon представникам громадськості, які «будуть обрані, щоб репрезентувати засадничі цінності лідерства, надії, щедрості та процвітання».
Читайте також: SpaceX запустила у космос ракету з найбільшим корисним навантаженням в історії
Ісаакман заявив, що має на меті використати приватну поїздку, аби зібрати 200 мільйонів доларів для дитячої дослідницької лікарні Сент-Джуд, яка займається лікуванням раку та дитячих захворювань.
За планами SpaceX, екіпаж на кілька днів вийде на орбіту Землі десь у четвертому кварталі цього року, стартувавши з Космічного центру Кеннеді у Флориді, який належить NASA.
Напередодні місії SpaceX забезпечить комерційну підготовку астронавтів на ракеті-носії Falcon 9 та космічному кораблі Dragon, а також навчання з готовності до надзвичайних ситуацій.
По завершенню місії Dragon знову ввійде в атмосферу Землі для м’якої посадки на воді біля узбережжя Флориди.
…
Збірні Росії з лижних видів спорту збираються виступати на міжнародних турнірах під «Катюшу» замість гімну країни. Про це глава Асоціації лижних видів спорту Росії Олена Вяльбе заявила агентству «РИА Новости».
Замість російського прапора спортсмени хочуть використовувати прапор Олімпійського комітету Росії.
Російським командам на два роки заборонено виступати під своїм прапором і гімном на міжнародних турнірах рішенням Спортивного арбітражного суду в Лозанні. Спортивна спільнота вдалася до цього через численні порушення російськими спортсменами антидопінгових правил. У рішенні суду наголошується, що на церемоніях і інших офіційних заходах росіяни не можуть вмикати і будь-який інший гімн, пов’язаний з країною.
Як зазначає російська служба Радіо Свобода, з цієї причини замість російського гімну не можна, наприклад, використовувати «Патріотичну пісню» Михайла Глінки, «Молитву російського народу» і «Інтернаціонал», які в різний час були офіційними символами держав, що існували на території сучасної Росії. Тому у січні комісія спортсменів Олімпійського комітету Росії запропонувала використовувати замість гімнів «Катюшу».
Щоб використовувати цю композицію, Росія має отримати схвалення Міжнародного олімпійського комітету і Всесвітнього антидопінгового агентства. Заборона на використання офіційних символів російськими спортсменами буде діяти до грудня 2022 року.
…
Військовий переворот у М’янмі може спричинити поновлення Вашингтоном санкцій проти цієї країни, йдеться в заяві президента Сполучених Штатів Джо Байдена 1 лютого.
Байден засудив події в азійській країні, назвавши їх «прямим нападом на перехід країни до демократії та верховенства права».
«У демократії сила ніколи не повинна прагнути скасувати волю народу або намагатися стерти результат надійних виборів. Вже майже десятиліття жителі Бірми (попередня назва М’янми – ред.) постійно працюють над встановленням виборів, цивільного управління та мирної передачі влади. Цей прогрес слід поважати», – стверджує президент США.
В повідомленні, оприлюдненому на сайті Білого дому, Байден закликав міжнародну спільноту до тиску на військових М’янми з тим, щоб змусити їх відмовитися від захопленої влади, звільнити затриманих політиків та активістів, скасувати обмеження на телекомунікації та утриматися від насильства проти громадян.
Читайте також: МЗС радить українцям утриматися від поїздок до М’янми після військового перевороту
США, за словами президента, «звертають увагу на тих, хто став на бік народу М’янми в цю складну годину», і планують співпрацювати з партнерами в регіоні та світі для відновлення демократіх в М’янмі та покарання винних.
«США скасували санкції проти М’янми протягом останнього десятиліття у зв’язку з прогресом щодо демократії. Розворот цього прогресу вимагатиме негайного перегляду нашого санкційного законодавства та повноважень, а відтак – відповідних дій», – стверджує він.
1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.
Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.
Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.
…
Соратники російського опозиціонера Олексія Навального закликають його прихильників зібратися 2 лютого біля Московського міського суду, де розглядатимуть клопотання Федеральної служби Росії з виконання покарань про зміну йому умовного терміну на реальний.
Слухання відбудуться після того, як у минулі й позаминулі вихідні десятки тисяч росіян виходили на акції на підтримку Навального, попри жорстокі дії поліції, яка затримала рекордну кількість протестувальників, зокрема, дружину Навального, Юлію, і більшість його близьких соратників.
«Без вашої допомоги ми не зможемо протистояти беззаконню влади», – заявила команда політика у соцмережах 1 лютого.
Тим часом, Міністерство внутрішніх справ Росії повідомило, що 2 лютого на час судового засідання поліція перекриє кілька вулиць, що ведуть до Московського міського суду.
Засідання у справі Навального призначене на 10:00 (9:00 за київським часом). У МВС Росії заявили, що вулиці перекриють за годину до цього.
Раніше Генпрокуратура Росії заявила, що вважає обґрунтованою вимогу Федеральної служби з виконання покарань про заміну умовного терміну Навальному на реальний у справі «Ів Роше», яку вважають політично мотивованою.
Відомство має намір відстоювати свою позицію в суді.
На виїзному засіданні суду 18 січня в будівлі відділення поліції в Хімках Навального заарештували на 30 діб і відправили в СІЗО. Напередодні опозиціонер прилетів до Москви з Німеччини, де від серпня проходив лікування після отруєння «Новачком» 3 Росії.
ФСВП 29 грудня оголосила Навального в розшук, заявивши, що він порушив правила випробувального терміну.
Після арешту політика його прихильники вже двічі збиралися на мітинги на його захист – 23 і 31 січня.
На цих акціях проходили масові затримання, зокрема 31 січня, за даними правозахисників, затримали 5600 людей, повідомляли про використання поліцією кийків і електрошокерів.
…
Видавництво в Італії, в чиєму шкільному підручнику з географії для учнів середньої школи в розділі, присвяченому Україні, вказали «неправдиву і неповну інформацію», висловило жаль у зв’язку з цим інцидентом, повідомила пресслужба посольства України в Італії.
Так, у книжці вказувалося, що в анексованому Криму «відбувся референдум про приєднання до Росії», що Донецьк і Луганськ «стали автономними» через «етнічний спір українців і російської меншини» без згадок про агресію Росії, і що в Україні – дві офіційні мови – не тільки українська, але і російська.
Посольство України в Італії офіційно звернулося до видавництва, Міністерства освіти країни і до автора підручника з вимогою виправити текст і пропозицією співпрацювати, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.
«У результаті недавнього звернення посольства керівництво видавництва Pearson у своїй відповіді висловило жаль із приводу ситуації, яка виникла, і відзначило готовність спільно обговорювати зміст підручників у тематиці, що стосується України. Ми вітаємо такий конструктивний підхід, який дозволить надавати авторам посібників інформаційну допомогу для висвітлення української тематики», – повідомила пресслужба українського посольства у фейсбуці.
У відомстві наголосили, що збираються застосовувати у відносинах із видавництвами, які несуть відповідальність за підручники спільно з автором й академічною спільнотою, підхід «нічого про Україну без України».
«Тому закликаємо всіх небайдужих українців брати участь у цій роботі і повідомляти посольству, видавництвам і власним школам про факти фальсифікації української історії в шкільних підручниках, які рекомендує та чи інша школа», – резюмували в посольстві, пояснюючи, що згідно із законодавством Італії, школи цієї країни і вчителі самі визначають список підручників для різних класів у співпраці з батьківськими організаціями.
Про те, чи будуть внесені виправлення у вже видані підручники – у посольстві не повідомили.
Раніше повідомлялося, що Міністерство освіти і науки Естонії відкликало з обігу підручник з англійської мови, в якому Крим вказаний як частина території Росії. Видавництво має виправити карту, розміщену в підручниках два роки тому.
Read More
Симоновський районний суд Москви 2 лютого розглядатиме клопотання Федеральної служби Росії з виконання покарань про заміну Олексію Навальному умовного терміну на реальний на виїзному засіданні в будівлі Московського міського суду. Російський опозиціонер буде присутній на засіданні особисто, а не по відеозв’язку з СІЗО, як це було раніше.
Перенесення розгляду справи в Мосміськсуд пов’язане з великою кількістю заявок від журналістів на акредитацію, повідомляє «МБХ медіа».
На засідання пустять тільки учасників процесу і представників ЗМІ.
Раніше Генпрокуратура Росії заявила, що вважає обґрунтованою вимогу Федеральної служби з виконання покарань про заміну умовного терміну Навальному на реальний у справі «Ів Роше».
Відомство має намір відстоювати свою позицію в суді.
На виїзному засіданні суду 18 січня в будівлі відділення поліції в Хімках Навального заарештували на 30 діб і відправили в СІЗО. Напередодні опозиціонер прилетів до Москви з Німеччини, де від серпня проходив лікування після отруєння «Новачком» 3 Росії.
ФСВП 29 грудня оголосила Навального в розшук, заявивши, що він порушив правила випробувального терміну.
Після арешту політика його прихильники вже двічі збиралися на мітинги на його захист – 23 і 31 січня.
На цих акціях проходили масові затримання – рекордні в історії сучасної Росії.
…
Представництво президента Володимира Зеленського у Автономній республіці Крим зібрало і передало прокуратурі дані щодо продажу заводу марочних вин «Коктебель» підконтрольною Росії владою окупованого півострова. Про це повідомила пресслужба відомства.
Як уточнюється, це зробили з метою «захисту економічних активів, контроль над якими був втрачений внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в ході збройної агресії РФ».
«Представництво президента України в АР Крим просить прокуратуру АР Крим та міста Севастополь у межах компетенції надати правову оцінку вищезазначеній інформації або залучити відповідні відомості до вже наявних кримінальних проваджень», – мовиться у повідомленні.
Кримський завод марочних вин «Коктебель» був проданий на приватизаційному аукціоні за 1,4 мільйона доларів. Покупцем активу стало ТОВ «Завод марочних вин Коктебель». До аукціону було допущено дві компанії та одну фізичну особу.
Завод марочних вин «Коктебель» був заснований у 1879 році. Згідно з інформацією на сайті підприємства, завод має власні виноградники на площі близько 1070 га і ємнісним парком щонайменше 5 млн літрів для виробництва тихих вин і щонайменше 6 млн літрів – для виробництва десертних вин і портвейнів.
14 грудня 2020 року кримський винзавод «Масандра» був проданий на аукціоні за 5,32 млрд руб (це понад 2 млрд грн). Покупцем стало ТОВ «Південний проєкт», дочірня компанія банку «Росія» (ця фінансова структура контролюється наближеним до президента Росії олігархом Юрієм Ковальчуком).
…
Народного депутата України Олександра Дубінського виключили із фракції «Слуга Народу», повідомив у коментарі Радіо Свобода народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура.
«Мені стало відомо, що Давид Арахамія якраз це коментує. Під стінами БЦ «Парковий» він повідомив, що більшістю голосів Олександра Дубінського було виключено із фракції», – сказав Качура.
Водночас інша депутатка від СН Ольга Василевська-Смаглюк написала в своєму Telegram-каналі, «це було найкоротше засідання фракції «Слуга народу» ever (будь-коли). За виключення Дубинського зібрали понад 180 підписів».
Дубінський розкритикував рішення, назвавши його «маніпуляцією».
«Пройдені всі червоні лінії у фракції. Ми побачили справжні обличчя політичних акторів і в Офісі президента, і в українському парламенті, і прекрасно розуміємо, що це маніпулятивний результат, який був необхідний конкретним людям для отримання конкретних дивідендів політичних і для вирішення своїх власних проблем», – сказав він, спілкуючись із пресою по завершенні засідання фракції 1 лютого.
Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що має намір 2 лютого відправити листа на ім’я голови Верховної Ради Дмитра Разумкова про виключення Олександра Дубінського зі складу фракції.
Він уточнив, що за виключення Дубінського з фракції проголосували 198 членів, проти – 29 і 19 – не визначилися.
29 січня стало відомо, що в «Слузі народу» почали збирати підписи за виключення Дубінського.
11 січня Управління контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США запровадило санкції проти семи людей та чотирьох організацій, які є частиною пов’язаної з Росією мережі закордонного впливу. Серед них – народний депутат Андрій Деркач, якого Вашингтон називає «російським агентом», представник «Слуги народу» Олександр Дубінський, колишній народний депутат Олександр Онищенко, колишній прокурор Костянтин Кулик, помічники Деркача Антон Симоненко та Дмитро Ковальчук, колишній працівник посольства США в Україні Андрій Теліженко та політолог Петро Журавель.
Дубінський назвав санкції США «тимчасовими незручностями» за «право мати незалежну позицію, пов’язану із захистом інтересів українського народу».
Він обіцяв судитися з «Центром протидії корупції» через «фальшиві доноси», які, на його думку, і спровокували проти нього санкції США.
В організації в коментарі Радіо Свобода заявили, що парламентар «переоцінює» можливості ЦПК.
Офіс генерального прокурора відкрив два кримінальні провадження проти Дубінського.
26 січня перший голова фракції Олександр Корнієнко повідомив, що Зеленський пропонував Дубінському вийти з фракції, але той відмовився, бо «не відчуває себе винним».
Read MoreБасманний суд Москви відправив речницю опозиціонера Олексія Навального Кіру Ярмиш під домашній арешт до 23 березня.
Цей запобіжний захід вимагав Слідчий комітет Росії, стверджуючи, що Ярмиш порушила заходи безпеки та охорони праці, вжиті для припинення розповсюдження коронавірусу, закликаючи до масових акцій протесту на підтримку Навального.
Ярмиш та ще кількох соратників Навального затримали 21 січня. 2 січня суд відправив її під арешт на дев’ять днів.
Під домашній арешт за подібними звинуваченнями раніше також потрапили брат Олексія Навального Олег, адвокат Фонду боротьби з корупцією Любов Сокол та координатор московського штабу Навального Олег Степанов.
Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року в аеропорту відразу після повернення з Берліна, де він проходив лікування та реабілітацію після отруєння. Згодом його заарештували на 30 діб.
Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухилявся від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.
Read MoreКосово й Ізраїль запровадили дипломатичні відносини, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Відповідний документ у ході відеоконференції 1 лютого підписали міністри закордонних справ двох країн, Меліза Харадінай-Стубла і Ґабріель Ашкеназі.
Ізраїльський міністр запровадження відносин назвав «історичним» кроком. Його колега з Приштини заявила, що «Косово довго чекало на цей день» й зазначила, що Ізраїль став 117-ою країною, котра визнала Косово як незалежну й суверенну державу.
Харадінай-Стубла додала, що взаємовизнання не було б можливе без допомоги Сполучених Штатів Америки.
Президент Сербії Александар Вучич й премʼєр-міністр Косова Авдула Хоті 4 вересня минулого року на запрошення колишнього президента США Дональда Трампа перебували у Вашингтоні й у Білому домі підписали угоду, якою передбачається розширення відносин між двома сторонами й відкриття посольств Белграда й Приштини в Єрусалимі.
Косово проголосило незалежність в односторонньому порядку в лютому 2006 року. Сербія досі не визнала незалежності Косова й називає його «так званим Косовом». Республіку Косово визнали 22 країни члени Євросоюзу. Не визнають її Росія й Китай.
Україна також не визнає Косово.
…
Міністерство закордонних справ України прокоментувало розгін протестів 31 січня в Росії.
У відомстві вказали на повідомлення про насильство проти протестувальників та затримання журналістів, охарактеризувавши дії російських силовиків як порушення Росією «своїх міжнародних зобов’язань у сфері забезпечення прав людини». Такі ж підходи, стверджує МЗС, Москва застосовує і за кордоном.
«Такі дії не можуть залишатися без відповіді з боку міжнародного співтовариства. Настав час для більш рішучих дій та притягнення до відповідальності за насильницькі акції проти свого народу та агресію проти народів сусідніх країн. Добре відомо, що відчуття безкарності породжує насильство», – йдеться в заяві.
Читайте також: Генпрокуратура Росії обіцяє домогтися реального терміну для Навального
Міністерство вказало на необхідність застосувати щодо Росії «всі міжнародні механізми тиску», в тому числі санкції.
«Сьогодні ціна закликів до продовження діалогу з Росією – це нові побиті та затримані протестувальники, які виступають за права людини та демократію, та подальше розкручування спіралі насильства в Росії», – стверджують у дипломатичній установі.
Міністерство закордонних справ Росії наразі не коментувало заяву Києва.
За даними правозахисників, усього у Росії 31 січня на акціях на підтримку Навального затримали понад п’ять тисяч осіб. Це максимальне число затриманих під час російських протестів.
Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».
Читайте також: Немає інформації про наявність громадян України серед затриманих у ході протестів в Росії – МЗС
Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про умовний вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.
Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.
Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня, а потім 31 січня. Влада Росії попереджала, що вони будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.
Read MoreТрьох фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» Ленура Халілова, Ельдара Кантімірова і Руслана Нагаєва перевезли із СІЗО-1 в СІЗО-5 російського Ростова-на-Дону, в зв’язку з чим призначене на понеділок, 1 лютого, судове засідання в Південному окружному військовому суді не відбулося. Про це повідомляє громадська ініціатива «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Еміля Курбедінова.
«Сьогодні судове засідання не відбулося. Як пояснив головуючий суду, була подана заявка в слідчий ізолятор. Але в якийсь момент дізналися, що наших підзахисних перевели в інше СІЗО. Зокрема, Халілова, Нагаєва і Кантімірова перевели в СІЗО-5, а (Руслан – ред.) Месут залишився у СІЗО-1. У зв’язку з цим суд не встиг зробити нову заявку, тому перенесено було судове засідання на 9, 10 і 11 лютого», – розповів захисник.
Очікується, що на наступних судових засіданнях сторона звинувачення продовжить представляти свої докази, зокрема будуть прослуховувати аудіофайли зустрічей, які були записані таємно ФСБ Росії, додав адвокат.
Офіційної інформації від російської пенітенціарної служби щодо переміщення фігурантів цієї справи немає.
Read MoreКолишній президент США Дональд Трамп повідомив імена нових адвокатів, які представлятимуть його під час судового розгляду справи про імпічменту в Сенаті. Вони підтвердили свою участь увечері 31 січня, безпосередньо перед кінцевим терміном подачі відповіді на звинувачення.
Трампа захищатимуть Девід Шон, який часто коментує юридичні питання на телебаченні, та колишній окружний прокурор штату Пенсильванія Брюс Кастор. Вони долучилися до його захисту після того, як усі п’ять членів першої команди юристів розійшлися з експрезидентом днем раніше через розбіжності в стратегії захисту.
Згідно з заявою Трампа, Девід Шон та Брюс Кастор – «високоповажні судові адвокати», які мають досвід у кримінальному праві та захисті.
Читайте також: Поразка Трампа і Республіканська партія США: який шлях оберуть республіканці?
Кастор раніше зазнав критики за своє рішення не звинувачувати актора Білла Косбі у справі про сексуальні злочини. Шон представляв союзника Трампа Роджера Стоуна. Також він заявляв, що вів переговори про приєднання до юридичної команди фінансиста Джеффрі Епстайна в 2019 році, доки той не наклав на себе руки у в’язниці, де перебував за звинуваченнями в секс-торгівлі неповнолітніми дівчатами.
Кастор, коментуючи приєднання до команди Трампа, заявив, що справа проти нього буде «випробуванням Конституції».
«Це документ, написаний на століття, і він знову і знову тріумфуватиме над партійністю», – заявив колишній окружний прокурор Кастор.
Дедалі вищою є ймовірність, що Трамп уникне засудження через підтримку в Сенаті через підтримку Республіканської партії – всі сенатори-однопартійці, окрім республіканців, уже підтримали спробу закрити справу на конституційних підставах, заявляючи, що неможливо оголосити імпічмент президенту, каденція якого закінчилася.
Читайте також: У змові щодо штурму Капітолію звинуватили членів ультраправого руху «Хранителі клятви»: чи знайшло ФБР докази спланованості?
Розгляд справи про імпічмент планується розпочати 9 лютого, а досудове засідання Трампа відбудеться днем раніше.
Палата представників проголосувала за імпічмент Трампу 13 січня 232 голосами проти 197. Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.
Приводом ініціювати імпічмент став штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні. В будівлі в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу, які мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. Членів Конгресу евакуювали з будівлі. Згодом Капітолій вдалося знову взяти під охорону. В ході штурму загинули п’ятеро людей.
…
Суд в Москві оштрафував на 20 тисяч рублів (близько 7400 грн) дружину Олексія Навального Юлію. Її визнали винною в участі в неузгодженої акції, повідомляє «Интерфакс» з посиланням на її адвоката.
Навальну затримали на протесті в Москві 31 січня. У поліції вона пробула більш ніж три години, потім її відпустили з адміністративним протоколом.
Повідомлялося також про затримання Юлії Навальної на акції 23 січня.
За даними правозахисників, усього у Росії 31 січня на акціях на підтримку Навального затримали понад п’ять тисяч осіб. Це максимальне число затриманих під час російських протестів.
Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».
Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про умовний вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.
Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.
Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня, а потім 31 січня. Влада Росії попереджала, що вони будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.
…
Впливові військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та інших лідерів правлячої партії в ході ранкового рейду 1 лютого.
Підконтрольний армії канал Myawaddy 1 лютого оголосив однорічний надзвичайний стан для збереження «стабільності» на тлі суперечок щодо виборів.
Згідно з заявою, новим виконувачем обов’язків президента став колишній генерал М’їн Све, який був першим віцепрезидентом. Також старший генерал Мін Аун Хлайн, головнокомандувач Збройних сил, отримав контроль над «законодавством, адміністрацією та судовою владою».
Це повідомлення пролунало через кілька годин після того, як військові затримали Аун Сан Су Чжі, яка мала посаду «державного радника» – де-факто голови уряду, президента Він М’їна та інших вищих діячів правлячої Національної ліги за демократію (НЛД).
Сполучені Штати, Австралія й інші країни висловили стривоженість через переворот і затримання цивільних лідерів уряду.
Державний переворот відбувся на тлі зростання напруженості між урядом і військовими керівниками протягом останніх тижнів, що викликало чутки про можливий путч.
Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.
Читайте також: США оприлюднили перелік країн-порушниць релігійної свободи
Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.
Втім, міжнародна репутація лауреатки Нобелівської премії миру 1991 року зазнала удару після того, як сотні тисяч мусульман-рохінджа були переселені, тисячі – вбиті в ході армійських операцій з 2017 року в західному штаті Ракхайн.
Армія заявляла, що її дії були спрямовані на ісламських екстремістів, але правозахисні організації звинуватили М’янму в проведенні етнічних чисток.
Відповідно до угоди про розподіл влади, яка допомогла країні перейти до крихкої демократії, у конституції передбачено 25 відсотків місць у парламенті для військових автоматично. Вони також контролюють посади трьох ключових силових міністерств.
…
Голова української делегації в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу, колишній президент України Леонід Кравчук пропонує провести всеукраїнський референдум із питань, що стосуються нині окупованих територій Донбасу і Криму.
«Ідеться про мир і війну, про життя і смерть, рідко буває, щоб так глибоко розходилися люди, а вони розходяться. Тому, можливо, нам потрібно буде винести для того, щоб люди сказали, як має бути організоване життя в тих регіонах, які сьогодні не контролюються Україною, але є українськими територіями», – сказав він в ефірі телеканалу «Україна-24».
«Найболючішим питанням сьогодні є питання Донбасу і Криму. На жаль, анексія, війна на Донбасі сприймається політичними силами України по-різному. Часто політики, які фактично підтримують кремлівську політику, видають себе за патріотів і проголошують свої патріотичні вподобання на різних політичних майданчиках. І народ буквально не може зорієнтуватися в тому плані, а яка ж спільна думка в політичних сил, вони розійшлися в корінному питанні», – сказав Кравчук.
«Я хочу згадати спільну позицію США, ОБСЄ і нового голови організації, міністра закордонних справ Швеції з питань України. Подивіться, як було сказано і має важливе значення для можливого формулювання питання на референдум: пошук сталого політичного врегулювання в Україні має відбутися відповідно до принципів міжнародного права, зобов’язань ОБСЄ з повагою до повного суверенітету і територіальної цілісності та незалежності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включно з Кримом і Севастополем», – наголосив він.
«Тобто має бути на референдумі так сказано, що народ за те, щоб Україна була цілісною, незалежною, з поверненням її територій. Ось головне питання референдуму, а не яким способом це робити. Спосіб має представити вже держава, влада, Верховна Рада. А народ має сказати: «Ні, цього не може бути, вся територія України є цілісною і незалежною, і вона має належати Україні», – вважає Леонід Кравчук.
26 січня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні і загалом закон «Про народовладдя через всеукраїнський референдум». Президент Володимир Зеленський, який домагався ухвалення цього закону і привітав його ухвалення, на цей момент іще його не підписав, і закон не набув чинності.
Текст закону в остаточно ухваленому вигляді на цей час не оприлюднений. Текст, який виносився на друге читання, передбачав заборонити виносити на всеукраїнський референдум, зокрема, питання, «спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України», але натомість прямо передбачав, що предметом всеукраїнського референдуму може бути питання про зміну території України.
Далі в тексті закону до другого читання було пояснено, що «всеукраїнський референдум щодо зміни території України – це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України».
При цьому Головне юридичне управління Верховної Ради в зауваженнях до цього проєкту звернуло увагу, що цей момент законопроєкту суперечить Конституції і законодавству України, бо «прийняття парламентом рішення про надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів України є остаточним процедурним фактом, що передбачений Конституцією України, і не потребує будь-якого підтвердження на всеукраїнському референдумі».
Крім того, мовиться в документі, «питання про зміну території України… є внутрішнім питанням України, що вирішується виключно всеукраїнським референдумом, і не може бути предметом міжнародного договору, а відтак зазначений в законопроєкті закон про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України не може виноситись на всеукраїнський референдум і бути ним затвердженим».
Також текст законопроєкту про всенародний референдум до другого читання не передбачав можливості референдуму щодо підтвердження територіальної цілісності України, яка визначена Конституцією держави.
…
У Росії й окупованому нею Криму за результатами розгонів акцій протесту і підтримки арештованого критика Кремля Олексія Навального 31 січня правозахисники повідомляють більш ніж про 5 тисяч 100 затриманих. Це рекордне число за тривалий час.
Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту, наразі повідомляє вже про 5135 затриманих майже в 90 містах по всій Росії, а також у Криму. Таким чином, число затриманих значно перевищило кількість тих, кого затримали на попередніх аналогічних акціях на підтримку Навального по всій Росії понад тиждень тому, 23 січня – тоді їх було понад 4 тисячі.
Нинішня кількість затримань – найбільша за один день, відколи «ОВД-Инфо» почав свій моніторинг десятиліття тому.
Найбільше затриманих – у двох найбільших містах Росії, столиці Москві (1653) і Санкт-Петербурзі (1159). Ще в п’яти містах від сотні до двохсот затриманих.
Також повідомляють про більш ніж сто затриманих журналістів і інших працівників засобів інформації.
Частину затриманих уже відпустили.
Офіційно влада Росії не підсумовувала своєї позиції щодо затриманих.
За повідомленнями, в перебігу розгону акцій поліція застосовувала грубу силу, а також електрошокери. Є потерпілі, але їхнє число ще не відоме.
До критики дій російської влади приєдналися Європейський союз і правозахисні організації.
Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель написав у твітері: «Глибоко шкодую через масові затримання і несумірне застосування сили проти демонстрантів і журналістів у Росії, що знову сталися сьогодні. Люди повинні мати можливість здійснювати своє право на демонстрації без побоювань про репресії. Росія має виконувати свої міжнародні зобов’язання».
Із 4 по 6 лютого наразі запланований візит Борреля до Росії для його зустрічей із представниками влади країни і громадянського суспільства. Його вже закликали скасувати цей візит.
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявила, що всі мирні демонстранти, затримані в Москві й інших містах Росії, мають бути негайно і безумовно звільнені, а всі випадки незаконного застосування сили з боку поліції мають бути оперативно і ефективно розслідувані.
Раніше 31 січня дії російської влади різко розкритикували в США.
«США засуджують постійне застосування суворої тактики проти мирних демонстрантів і журналістів із боку російської влади другий тиждень поспіль. Ми знову закликаємо Росію звільнити затриманих за те, що вони здійснювали свої права людини, включно з Олексієм Навальним», – написав у твітері державний секретар США Антоні Блінкен.
У Москві у відповідь звинуватили США у «грубому втручанні у внутрішні справи Росії». «Підтримка порушення закону держсекретарем США Блінкеном – іще одне підтвердження залаштункової ролі Вашингтону», – заявили в Міністерстві закордонних справ Росії, не пояснивши, де вони знайшли таку «підтримку» в словах голови Держдепартаменту.
Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».
Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про умовний вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.
Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.
Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня, а потім 31 січня. Влада Росії попереджала, що ці акції будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.
…
У перебігу мирних акцій протесту в Білорусі були затримані майже 170 їхніх учасників, повідомляють правозахисники. Частину затриманих уже відпустили.
Правозахисний центр «Весна» наводить на цей час прізвища 167 затриманих, головно в столиці Мінську: з них повідомляють про двох затриманих у Гродні і одну людину в Новогрудку.
Інші активісти подають прізвища 168 затриманих тільки в Мінську.
Це був уже 176-й день протестів у Білорусі, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.
Цього дня демонстранти змінили тактику. Попередніми кількома місяцями їхні акції відбувалися переважно на околицях, відносно нечисленні і одночасно в різних місцях як «дворові марші».
Нині ж у Мінську, крім цих уже традиційних «дворових маршів» із біло-червоно-білими прапорами, кілька тисяч демонстрантів також вийшли на «прогулянку» самим центром міста. При цьому учасники цієї «прогулянки» були без політичних гасел і національної символіки, щоб не давати міліції формальних приводів для затримань, – але це не допомогло.
Серед затриманих цього дня опинилася і швейцарська журналістка Люція Чиркі, яка має належну акредитацію для роботи в Білорусі; через кілька годин її відпустили після дипломатичного втручання МЗС Швейцарії.
Також 31 січня Генеральна прокуратура Білорусі повідомила, що буде пропонувати посилення відповідальності за «екстремістську діяльність», до якої фактично залічують усі виступи проти чинної влади країни, як і за будь-яке «сприяння» такій діяльності – за яке, зокрема, будуть вважати і використання «екстремістської символіки».
Тим часом 29 січня в Генпрокуратурі країни вже повідомляли, що до неї надійшло «колективне звернення» близько сотні громадян, які просять відомство визнати екстремістським біло-червоно-білий національний прапор Білорусі, який нині є головним символом противладних демонстрантів. Як сказала тоді речниця відомства, там тепер готують пакет документів про визнання цього прапора й іншої білоруської національної символіки «екстремістськими» – що перетворить цю символіку на офіційно заборонену, а її використання на кримінальний злочин.
Нині ця символіка, яку широко використовують демонстранти, є лише «незареєстрованою», і її використання переслідується у вигляді притягнення до відповідальності за адміністративним законодавством.
Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня, найбільші відбуваються зазвичай на вихідні. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.
Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.
За час протестів у Білорусі, за оцінками правозахисників, пройшли через затримання й арешти близько 33 тисяч людей. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
…