01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Головред RT Симоньян запропонувала у Донецьку «приєднати Донбас» до Росії. Офіційна Москва каже – це «її точка зору»

Думка головного редактора російського телеканалу RT (російської державної телекомпанії, раніше відомої як Russia Today) Маргарити Симоньян про необхідність приєднати Донбас до Росії є її особистою точкою зору. Про це офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила 28 січня в коментарі російському телеканалу «Дождь».

«Це її думка, це її точка зору, це її позиція. До того ж, вона її озвучувала і до цього в різних формах», – сказала Захарова.

Вона зазначила, що Симоньян не є ані держслужбовцям, ані чиновником.

Раніше російські і сепаратистські ЗМІ поширили повідомлення про те, що 28 січня Маргарита Симоньян, виступаючи на форумі «Русский Донбас» в окупованому Донецьку, заявила таке: «Люди Донбасу хочуть жити у себе вдома і хочуть бути частиною своєї величезної, великої, нашої щедрої батьківщини. І ми зобов’язані їм це забезпечити. Росіє-матінко, забери Донбас додому».

До форуму, який влаштували сепаратисти, крім Симоньян, долучилися її чоловік, телеведучий каналу НТВ Тигран Кеосаян, головний редактор радіостанції «Говорит Москва» Роман Бабаян і депутат Держдуми Андрій Козенко.

У МЗС України заявили, що планують заборонити в’їзд в країну для Кеосаяна після повідомлень про відвідини окупованого Донецька, вказавши, що Симоньян і Бабаян «давно нев’їздні».

Ватажок бойовиків, голова угруповання «ДНР» Денис Пушилін, як пишуть сепаратистські ресурси, представив на форумі «доктрину «Русский Донбас», якою буцімто мають намір керуватися сепаратисти. У ній угруповання «ДНР» та «ЛНР» називають «російськими національними державами», вказують на плани встановити контроль над усіма територіями Донецької та Луганської областей України. При цьому безпосередньо про входження до складу Росії там не згадується.

Частини Донецької і Луганської областей опинилися в руках підтримуваних Росією бойовиків, відколи з 2014 року триває збройний конфлікт на Донбасі, якому передувала російська окупація Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

До скупки землі на Закарпатті під Олімпіаду за виведені з бюджету гроші причетні Льовочкіни – «Схеми»

Журналісти проєкту «Схеми» отримали доступ до листування екскерівника Держінвестпроекту Владислава Каськіва, а також особистих помічників та довірених осіб народних депутатів від ОПЗЖ Сергія та Юлії Льовочкіних. Електронні листи, які охоплюють період з 2014 по 2016 роки, з-поміж іншого, свідчать про те, що Юлія Льовочкіна була причетна до управління рахунками австрійської компанії Teleferic Holdings GMBH. Це одна з компаній, через яку, за версією офіційного слідства НАБУ, були виведені кошти з державного бюджету, призначені на реалізацію проєкту «Олімпійська надія», коли Держінвестпроектом керував Владислав Каськів.

Листування вказує на те, що Юлія Льовочкіна погоджувала трансфер коштів з компанії Teleferic через латвійський банк на рахунки її дочірніх українських фірм, які витрачали їх на скупку земель на полонині Боржава на Закарпатті – якраз у тій місцині, на якій планувалась реалізація проєкту «Олімпійська надія». Наразі ці землі арештовані в рамках кримінальної справи НАБУ за фактом розкрадання бюджетних коштів Держінвестпроекту. Це розслідування триває.

Офіс президента Володимира Зеленського відновив цей проєкт, і Андрій Єрмак у липні 2020 року прозвітував про успішні перемовини з австрійським інвестором Гернотом Ляйтнером, який презентував на Банковій проєкт гірськолижного курорту у Боржаві.

Саме на цього австрійця була оформлена компанія Teleferic, включно з періодом, коли рахунками компанії, як свідчить листування, управляли з офісу Юлії Льовочкіної, йдеться в розслідуванні програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) у співпраці із словацьким Центром журналістських розслідувань імені Яна Куцяка.

Доступ до вмісту електронних скриньок Льовочкіних та їхнього оточення отримали журналісти OCCRP – Міжнародного центру дослідження корупції та організованої злочинності, та надали його «Схемам». Оригінальність цього архіву підтвердили фахівці цієї організації.

Відповідно до кореспонденції, зокрема, фінансовими питаннями Льовочкіних займався британець Чарльз Трехерн. Він, як виявили в OCCRP раніше, тримав частку родини Льовочкіних у латвійському Trasta Komercbanka та управляв їхніми рахунками. Також дотичною до проєкту була Ірина Дирдіна – ексдиректорка юридичної фірми «CTR». Згідно з деклараціями Льовочкіних, саме цій фірмі політики довіряють багато років управління своїми цінними паперами та корпоративними правами.

В одному із листів, датованому 21 березня 2014 року, довірена особа Льовочкіних Дирдіна, звертаючись до британця та його асистентки, просила переказати майже 215 тисяч євро від австрійської компанії Teleferic до української фірми «Боржава резорт холдінг» з призначенням: «поповнення капіталу». При цьому, в листі окремо зазначалось: «Гроші необхідні для придбання землі».

Крім того, серед залучених до проєкту осіб виявилися колишні та теперішні особисті помічники Юлії Льовочкіной: Сергій Ковалишин, Ірина Кутуєва та Зореслава Нікітчина (Любанська).

В імейлах з’являється згадка про «Ю.В.» – це ініціали Льовочкіної Юлії Володимирівни, з якою такі проплати «погоджені».

Про те, що гроші від Teleferic Holdings надходили до українських компаній, що скуповували карпатську землю з 2014-го по 2016 роки свідчать банківські платіжки, які також є у листуванні.

Проєкт «Олімпійська надія» так і не був реалізований, не в останню чергу через те, що гроші, призначені на проєкт, були виведені в офшори – що є предметом розслідування НАБУ щодо розкрадання та легалізації коштів. Серед підозрюваних у справі – рідний та двоюрідний брати Владислава Каськіва, який у 2010-2014 роках очолював Держінвестпроект і був відповідальним за реалізацію «Олімпійської надії». Офіційне розслідування встановило, що кошти на рахунки низки офшорних компаній, в тому числі і Teleferic Holdings GmbH, були виведені з державного бюджету.

Наразі компанія Teleferic більше не є власником компаній, що скупили землю на Закарпатті. Замість неї у структуру власності цих фірм ввели словацьку фірму Carpathian Mountain Resort. Вона теж формально оформлена на австрійця Ляйтнера, з яким голова офісу президента Єрмак зустрічався на Банковій.

У розмові з журналістами Каськів сказав, що вважає розслідування НАБУ щодо його родичів «безперспективним», а повторну появу австрійця Гернота Ляйтнера пояснює його великим досвідом. Депутат облради також заперечує причетність до нинішнього проєкту «Боржава». «Особисто, на жаль, ні, поки що. Але я би не проти був, щоб цей регіон розвивався, тим більше, що це – мій мажоритарний округ».

Юлія та Сергій Льовочкіни залишили без відповіді запити журналістів. Їхні колишні помічники Сергій Ковалишин та Ірина Дирдіна, які фігурували у листуванні, від коментарів відмовились.

Австрієць Гернот Ляйтнер зазначив у відповідь «Схемам», що Владислав Каськів залучений до реалізації проєкту курорту в Боржаві в якості радника, та підтвердив, що має ділові стосунки з Юлією Льовочкіною, не уточнивши в яких саме бізнес-проєктах. Щодо арешту земель у рамках кримінальної справу НАБУ він зазначив: «Я був дуже здивований арештом активів, оскільки це приватна інвестиція і не пов’язана з відмиванням грошей».

Раніше журналісти видання «Наші Гроші» оприлюднили розслідування, в якому розповіли, що до діяльності Ляйтнера в Україні навколо проєкту курорту Боржава причетна «група Льовочкіна».

«Схеми» звернулись в Офіс президента із запитанням, чи вважають там прийнятним домовлятися про партнерство з особами, які можуть бути причетні до розкрадання бюджетних коштів та чи знають на Банковій, що австрієць Ляйтнер тісно співпрацює з Владиславом Каськівим та Юлією Льовочкіною.

У відповідь в ОП зазначили: «Наразі йдеться саме про залучення інвестицій, а не про проєкт державно-приватного партнерства. Весь переговорний процес українська сторона веде виключно із представником австрійської компаніїї Austrian Teleferic Holdings. Щодо інших питань, в Офісі президента на даний момент відсутня запитувана інформація».

 

 

Read More

Папа Франциск зустрінеться з головним шиїтським кліриком Іраку під час березневого візиту

Папа Римський Франциск планує зустрітися з головним кліриком шиїтів Іраку, верховним аятоллою Алі ас-Сістані під час поїздки в Ірак, запланованої на березень.

Патріарх Халдейської католицької церкви Іраку Луїс Рафаель Сако 28 січня повідомив, що це буде «приватний візит», і два релігійні діячі, найімовірніше, зможуть обговорити ситуацію із загрозами життю людей в Іраку.

Візит проходитиме на тлі погіршення безпеки в деяких частинах Іраку і після перших за три роки потужних вибухів, скоєних в Багдаді.

Програма поїздки 5-8 березня передбачатиме меси в Багдаді і північному місті Ербіль.

В інтерв’ю 10 січня понтифік сказав, що його поїздка до Іраку може бути скасована через пандемії COVID-19, але тепер, схоже, підготовка триває.

Папа Франциск досі відвідував переважно мусульманські країни, включаючи Туреччину, Йорданію, Єгипет, Бангладеш, Азербайджан, Об’єднані Арабські Емірати і палестинські території. Він використовував поїздки для закликів до міжрелігійного діалогу.

Read More

Пандемія COVID-19: експерти ВООЗ планують відвідати лабораторії, ринки та лікарні в Ухані

Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що група експертів, яка займається розслідуванням причин пандемії COVID-19, зустрінеться з китайськими науковцями 29 січня і планує відвідати лабораторії, ринки та лікарні в китайському Ухані.

Раніше сьогодні команда експертів залишила готель, де перебувала на карантині, щоб почати польові дослідження. Команда прибула два тижні тому в Ухань, китайське місто, де вірус з’явився наприкінці 2019 року.

«Польові візити будуть включати Уханьський інститут вірусології, ринок Хуанань, лабораторію Уханьского Центру контролю та профілактики захворювань», – повідомила ВООЗ у твітері.

Команда незалежних експертів також поговорить з декотрими із перших пацієнтів, що підхопили коронавірус в Ухані, додали у ВООЗ.

В організації наголосили на важливості отримання експертами «підтримки і доступу до даних, яких вони потребують».

У китайському МЗС заявили, що експерти проведуть переговори, візити та інспекції для обміну інформацією та співпраці з відстеження вірусів.

Місія розпочала роботу тільки після серйозних суперечок між двома сторонами. Китайські офіційні особи і державні ЗМІ намагалися поставити під сумнів виникнення вірусу в Китаї. Речниця Білого дому Джен Псакі 27 січня висловила стурбованість з приводу того, що вона назвала «дезінформацією», яка виходить з Китаю, додавши, що США підтримують надійне міжнародне розслідування.

Read More

Януковичу повідомили про підозру в державній зраді через «Харківські угоди» – прокуратура

Слідчі Державного бюро розслідувань повідомили колишньому президенту України Віктору Януковичу підозру в державній зраді через «Харківські угоди» з Росією, повідомив Офіс генерального прокурора.

За версією слідства, Янукович, «діючи за попередньою змовою з вищими посадовими особами Російської Федерації… на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній та економічній безпеці України, надав іноземній державі – Російській Федерації та її представнику – президенту РФ Дмитру Медведєву допомогу у проведенні підривної діяльності проти України».

Прокуратура заявляє, що 21 квітня 2010 року в Харкові Янукович підписав угоду, яка під приводом отримання знижки на природний газ штучно створила передумови до збільшення чисельності військ Росії. Документ на 25 років продовжував строк перебування Чорноморського флоту Росії в Криму.

Слідство вважає, що угода та укладені контракти між «Нафтогаз України» та російським «Газпромом» фактично не надавали жодної знижки на природній газ.

«Перед підписанням документів ціна для України була двічі штучно завищена Російською Федерацією: станом на кінець 2008 року ціна газу за 1 тисячу кубічних метрів для України становила  179,5 долара США, тоді як на кінець 2010 року – 352,33 долара США. Крім цього саме зниження визнавалось зобов’язаннями України з державного боргу перед РФ, що погашаються», – повідомляє прокуратура.

За версією слідства, Росія спочатку штучно створювала та накопичувала борг України перед нею за поставку природнього газу,  а потім в його погашення, у тому числі шляхом  нібито надання знижки, фактично безоплатно розташовувала Чорноморський флот Росії на території України.

Новина доповнюється…

Read More

Рада підтримала реформу СБУ в першому читанні

Верховна Рада підтримала реформу Служби безпеки України в першому читанні. Документ підтримали 285 народних депутатів.

У парламенті зазначають, що законопроєкт пропонує «значно посилити контррозвідувальний та антитерористичний напрямки діяльності СБУ», розширити її повноваження застосувати сили та засоби проти терористичних організацій, незаконних збройних і воєнізованих формувань, транснаціональних злочинних угруповань за межами України, а також проведення спеціальних інформаційних операції та протидії проведенню таких операцій проти України.

Законопроєкт пропонує розмежувати контррозвідувальну та оперативно-розшукову види діяльності Служби безпеки України у зв’язку з чим запропоновано із Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» виключити контррозвідувальну діяльність як підставу для проведення оперативно-технічних заходів.

Документ також передбачає, що СБУ виключать із закону про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю. Таким чином, мають бути ліквідовані спеціальні підрозділи СБУ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю.

У доопрацьованому проєкті передбачене поетапне скорочення штатної чисельності Служби безпеки України і її часткова демілітаризація.

 

Read More

Росія: суд відхилив апеляцію на арешт Навального

Московський обласний суд відхилив апеляцію на арешт російського опозиціонера Олексія Навального.

Опозиціонер залишатиметься під вартою щонайменше до 15 лютого.

Навального затримали 17 січня на вимогу Федеральної служби з виконання покарань, яка вважає, що політик порушив умови випробувального терміну за вироком у так званій справі «Ів Роше». Наступного дня суд у Хімках відправив його в СІЗО на 30 діб.

 

Read More

ЄС вилучив Японію зі списку країн, громадянам яких дозволено в’їзд

Рада Європейського союзу 28 січня переглянула список третіх країн, громадянам яких дозволено в’їжджати на територію ЄС: з нього вилучили Японію. Про це повідомила пресслужба європейського відомства.

«В результаті обговорень, до списку третіх країн, наведеного у додатку I, слід внести зміни. Зокрема, Японію слід виключити зі списку», – йдеться в рішенні Ради ЄС.

У список не додавали нових країн, зазначено у рішенні.

На основі критеріїв та умов, викладених у рекомендації, з 28 січня держави-члени повинні поступово скасувати обмеження на зовнішніх кордонах для жителів таких третіх країн:

Австралія
Нова Зеландія
Руанда
Сінгапур
Південна Корея
Таїланд
Китай (за умови підтвердження взаємності)

Також країнам-членам рекомендують поступово знімати обмеження на поїздки для спеціальних адміністративних районів Китаю, Гонконгу та Макао, за умови підтвердження взаємності, зауважили у пресслужбі.

«Критерії для визначення третіх країн, щодо яких слід скасувати поточне обмеження подорожей, охоплюють, зокрема, епідемічну ситуацію та заходи стримування, включаючи фізичне дистанціювання, а також економічні та соціальні причини. Вони застосовуються кумулятивно», – пояснили в Раді ЄС.

На держави асоційовані з Шенгеном (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія) також поширюється рекомендація, повідомили в пресслужбі.

Європейська комісія 25 січня запропонувала нові вимоги в’їзду для людей, які подорожують з-поза меж Європейського союзу.

 

Read More

Нефьодов оскаржуватиме рішення ОАСК щодо відмови у поновленні на посаді голови ДМС

Ексголова Державної митної служби Максим Нефьодов збирається оскаржити рішення Окружного адміністративного суду Києва про відмову у задоволенні позову щодо поновлення його на посаді. Про це Нефьодов сказав у коментарі Радіо Свобода.

«Це очікуване рішення. Я думаю, що про «вовче правосуддя» всі у нас чули, тому тут якихось, на жаль, подиву чи надмірних сподівань, я думаю, ні в кого, в принципі, бути не могло. Звичайно, я буду оскаржувати (ухвалу суду – ред.). Звичайно, мета – дійти до Верховного суду, на який у нас все-таки якісь сподівання є в країні», – сказав Нефьодов.

ОАКС 28 січня відмовив Нефьодову у задоволенні позовних вимог щодо поновлення його на посаді Голови Державної митної служби України, повідомили у пресслужбі судової влади 28 січня.

Читайте також: У МОН вивчають рішення ОАСК про перегляд підручників з історії за позовом Портнова

«Позивач просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України, датоване 24 квітня 2020 року, «Про звільнення Нефьодова Максима Євгеновича з посади Голови Державної митної служби України» і просив поновити його на зазначеній посаді. Також, позивач просив ОАСК стягнути на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи з розміру його середньоденної (годинної) заробітної плати», – мовиться в повідомленні.

24 квітня 2020-го уряд звільнив з посади керівників Державної митної служби Максима Нефьодова та його заступників, а також голову Державної податкової служби Сергія Верланова. Нефьодов став керівником Митної служби в липні 2019 року.

Президент України Володимир Зеленський на пресконференції 20 травня 2020-го, оцінюючи роботу Нефьодова на посаді, сказав: «Мінус десятки мільярдів гривень за рік, немає наповнення бюджету».

20 травня 2020 року Нефьодов подав позов до ОАСК з проханням оновити його на посаді голови Державної митної служби.

 

Read More

Зеленський продовжив безвізовий режим для громадян Британії до 30 січня 2022 року

Президент України Володимир Зеленський своїм указом продовжив безвізовий режим для громадян Великої Британії до 30 січня 2022 року.

Скористатися безвізовим режимом зможуть іноземні громадяни, якщо строк їхнього перебування в Україні не перевищує 90 днів протягом 180 днів.

Україна вперше запровадила безвізовий режим для британців 31 січня 2020 року у зв’язку з виходом Великої Британії з Європейського союзу. Указ втрачав чинності 30 січня 2021 року.

Водночас Британія не скасовувала візи для громадян України. 

 

Read More

Німеччина: праворадикала засудили довічно через вбивство політика

У Німеччині засудили праворадикала до довічного ув’язнення через вбивство у 2019 році німецького політика, який виступав на підтримку мігрантів.

28 січня суд у Франкфурті визнав Стефана Ернста винним у вбивстві представника Християнсько-демократичного союзу Вальтера Любке на ґрунті «расизму та ксенофобії».

Іншого підсудного – Маркуса Хартманна – визнали винним у зберіганні зброї. Він отримав 1,5 року умовно.

Обидва засуджені мали праворадикальний досвід.

65-річний Любке був головою регіональної ради в місті Кассель у землі Гессен. У 2015 році він відкрито підтримав заклик канцлера Німеччини Ангели Меркель приймати мігрантів.

Його застрелили в голову з близької відстані в його будинку в червні 2019 року. Це було перше вбивство обраного політика в Німеччині за кілька десятиліть.

Під час засідань 47-річний Ернст сказав сім’ї політика: «Мені дуже шкода за те, що я вам зробив».

За останні роки Німеччина зіткнулася зі зростанням хвилі підтримки ультраправої політики, особливо на колишньому комуністичному сході.

Ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» – найбільша опозиційна група в парламенті країни.

 

Read More

Із в’язниці в президенти Киргизстану: Садир Жапаров склав присягу

Садир Жапаров, який ще три місяці тому перебував у в’язниці у справі про захоплення заручників, 28 січня склав присягу президента Киргизстану. Раніше цього місяця він переміг на виборах голови держави.

Церемонія проходила в Національній філармонії в Бішкеку в обмеженому форматі через пандемію коронавірусу.

Киргизстан перебував у кризі, відколи парламентські вибори в жовтні привели до акцій протесту, що спричинили відставку уряду й тодішнього президента Сооронбая Жеенбекова. Це втретє з 2005 року президент Киргизстану та його уряд були скинуті в результаті протестів.

52-річний Садир Жапаров був серед кількох відомих політиків, звільнених з в’язниці протестувальниками під час протестів. Він відбував 10-річний термін ув’язення за звинуваченням у захопленні заручників під час акції протесту проти видобутку корисних копалин на північному сході Киргизстану в жовтні 2013 року. Жапаров категорично заперечував звинувачення на свою адресу.

Спочатку Жапаров став прем’єр-міністром, а потім законодавці обрали його виконувачем обов’язків президента.

Отримавши владу, Жапаров використав старий склад парламенту, щоб просунути свої пропозиції про референдум стосовно президентської системи правління. Крім того, орієнтовно у березні в Киргизстані має відбутися другий референдум – щодо нового проєкту конституції.

 

 

Read More

У МОН розповіли, чи можуть звільнити викладачку НПУ імені Драгоманова за висловлювання щодо закону про мову

Міністерство освіти і науки України не має повноважень ухвалювати рішення щодо працевлаштування чи звільнення викладачів вищих навчальних закладів. Про це в МОН зазначили у відповідь на запит Радіо Свобода щодо ситуації в Національному педагогічному універстеті імені Драгоманова у зв’язку з висловлюваннями викладачки цього закладу Євгенії Більченко.

Міністерство вказує на те, що діє в межах Конституції та законів України, а також положення про МОН.

«Відповідно до частини третьої статті 34 Закону України «Про вищу освіту» призначення та звільнення з посади працівників, вирішення інших кадрових питань належить до виключної компетенції керівника закладу вищої освіти», – роз’яснюють у відомстві.

Крім того, згідно з раніше оприлюдненою позицією МОН, мовне питання «може та має обговорюватися в демократичному суспільстві, винятково з повагою і толерантністю».

Читайте також: Мовний закон України. Чому влада Росії лякає ним російських громадян?

«Україна обрала свій шлях щодо мовного питання. Він про турботу навколо державної мови, що є важливим для країни. Нас, україномовних та російськомовних, об’єднує те, що ми всі – українці. І ми всі маємо турбуватися про нашу країну та нашу мову», – йдеться в повідомленні відомства.

Згідно з заявою міністерства, дискусії навколо мови «не можуть доводитися до абсурду» і повинні мати риторику поваги, незалежно від позиції.

Радіо Свобода надіслало запит ректору Національного педагогічного університету імені Драгоманова щодо цієї ситуації.

Напередодні Голова Первинної профспілкової організації працівників Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова професор Іван Горбачук оприлюднив звернення, в якому засудив висловлювання викладачки кафедри культурології та філософської антропології університету Євгенії Більченко щодо закону про забезпечення функціонування української мови як державної.

Читайте також: Сійярто анонсував створення робочої групи щодо наслідків закону про освіту для угорської меншини

Приводом зокрема став допис Більченко, в якому вона називала закон про забезпечення функціонування української мови як державної «лімфовузлом на тілі онкохворої американської колонії».

Крім того, в мережі поширилися уривки виступів Більченко, на якому вона заявляє про «неонацизм» в Україні, а також називає війну Росії проти України «братньою».

Студентська спільнота факультету української філології та літературно ї творчості імені А. Малишка НПУ імені Драгоманова засудила позицію викладачки. Студенти зокрема закликали керівництво університету «відреагувати на ситуацію».

Read More

При Путіні Росія витратила 609 млрд доларів на лояльні режими і геополітику – «Нова газета»

За останні 20 років російська влада витратила 609 мільярдів доларів із державного бюджету на підтримку дружніх режимів в інших країнах і геополітичні проєкти, а близько трильйона доларів осіли в офшорах, пише російська «Нова газета» з посиланням на відомості з відкритих джерел й інформацію від російських чиновників.

Із цих грошей 109 мільярдів доларів були виділені на допомогу Білорусі, 103 мільярди – на допомогу Україні (йдеться про період до 2014 року), 32 мільярди – на сепаратистські регіони.

За даними «Нової газети», 224 мільярда доларів російська влада витратила на енергетичні проєкти, на кшталт «Північного потоку – 2» або «Турецького потоку». Експерти, опитані виданням, вважають, що вони навряд чи окупляться, оскільки є «політично мотивованими», а більша частина коштів на їхню реалізацію пішла в «кишеню» підрядникам.

Сама Москва заперечує звинувачення, що, наприклад, за допомогою «Північного потоку – 2» вона прагне до політичного впливу на ЄС, і називає газопровід виключно економічним проєктом.

Крім того, за останні 20 років Росія пробачила боргів на 116 мільярдів доларів. Із них 20 мільярдів – африканським країнам, 12 мільярдів – Ірану, 11 – Північній Кореї.

Журналісти «Нової газети» підрахували, що на гроші, які за 20 років російська влада витратила на геополітику, можна було б побудувати 15 тисяч нових лікарень або покласти на накопичувальний рахунок кожного дорослого росіянина по 400 тисяч рублів.

 

 

Read More

Новий держсекретар США пообіцяв відновити зв’язки з союзниками

Новий держсекретар США Ентоні Блінкен пообіцяв сприяти відновленню зв’язків між Вашингтоном і його партнерами по всьому світу, передає «Голос Америки».

Блінкен заявив про це 27 січня, у свій перший повний день на посаді голови американської дипломатії. Блінкена зустріли оплесками, коли він з’явився в будівлі Держдепартаменту.

«Світ пильно дивиться на нас. Він хоче дізнатися, чи зможемо ми зцілити нашу країну. Знати, чи будемо ми грати лідерську роль завдяки силі нашого прикладу … і поставимо ми на перше місце дипломатію – (діючи) заодно з нашими союзниками і партнерами», – сказав Блінкен.

За його словами, США могли б грати роль лідера у таких сферах, як боротьба зі зміною клімату, протидія загрозам демократії. При цьому на запитання одного з журналістів про те, якій частині світу зараз слід приділити пріоритетну увагу, Ентоні Блінкен від відповіді утримався.

З приводу Росії Блінкен раніше говорив, що вона залишається викликом для США, і що нова адміністрація буде ставитися до цього виклику з усією серйозністю.

Кандидатура Блінкена була затверджена Сенатом 26 січня. У період президентства Барака Обами Блінкен деякий час обіймав другу за значенням посаду в зовнішньополітичному відомстві США – посаду заступника держсекретаря.

Новий президент США Джо Байден, виступаючи на церемонії своєї інавгурації 20 січня, запевнив, що при ньому країна «відновить відносини з союзниками», що він буде працювати з усім світом над вирішенням спільних проблем.

Буквально відразу після вступу на посаду Байден скасував низку ключових рішень, ухвалених його попередником в Білому домі Дональдом Трампом. Зокрема, Байден підписав укази про повернення США в Паризьку хартію по клімату і Всесвітню організацію охорони здоров’я.

Європейські лідери, вітаючи Байдена зі вступом на посаду президента, висловлювали надію на поліпшення зв’язків із Вашингтоном – після періоду непростих відносин з адміністрацією Трампа. Розбіжності стосувалися, в тому числі, торгівлі і внесків до бюджету НАТО.

 

Read More

ОПУ про зустріч політичних радників лідерів «нормандської четвірки»: йшлося про «кроки» до миру на Донбасі

У президентській канцелярії не вказали, про які саме «кроки» йдеться

Read More

Щонайменше п’ятеро осіб є підозрюваними у справі про злочини в донецькій тюрмі «Ізоляція» – ОГП

Україна підозрює щонайменше п’ятьох осіб у справі про злочини у так званій підпільній в’язниці «Ізоляція», що на території колишнього заводу ізоляційних матеріалів в окупованому Донецьку. Про це ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії розповів начальник управління Департаменту щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу генерального прокурора Андрій Лещенко.

«На цей час є 5 осіб, які вчинили ті чи інші злочини, але це не свідчить, що правоохоронні органи знають про злочин тільки цих п’яти осіб. Ні. В цілому їх близько 50. Найближчим часом, сподіваємося, що будуть певні процесуальні рішення по цій кримінальній справі. Але це вже вирішувати безпосередньо процесуальному керівнику в конкретному кримінальному провадженні, чи достатньо доказів на цей час, для того, щоб пред’явити звинувачення тій чи іншій людині», – пояснив Андрій Лещенко.

Також Лещенко заявив, що Україна зацікавлена в покаранні тих, хто скоїв злочини, в тому числі, на окупованій території, як на національному, так і на міжнародному рівні. Щоправда, у міжнародних судових інстанціях інший підхід до доведення події злочину, сказав посадовець.

«Існує таке поняття «форма командної відповідальності, яка відсутня в нашому національному законодавстві. Що це означає? Якщо є людина, яка знає або дізналася потім, що стосовно полоненого або цивільного відбувалися якісь військові дії, але вона не припинила це чи не притягнула до відповідальності людей, які коїли ці злочини, то ця людина вважається співвиконавцем цього злочину. Це надає можливість Міжнародному кримінальному суду притягати до відповідальності людей, які фактично не коїли катувань, зґвалтувань чи вбивств, але знали про те, що такі події відбуваються на території, яка знаходиться під їхнім контролем чи їхньою відповідальністю», – зазначив Лещенко.

У 2014 році російські гібридні сили захопили територію музею сучасного мистецтва (колишнього заводу ізоляційних матеріалів) та влаштували там таємну тюрму. Про утримання та тортури там заявляли звільнені з полону громадяни. Зокрема, там утримували вченого Ігоря Козловського та журналіста Станіслава Асєєва.

Нещодавно російська Вікіпедія намагалась видалити статтю «Изоляция Тюрьма» через українські джерела, на які посилаються автори. Стаття досі перебуває на розгляді щодо видалення.

Read More

Бомбардувальник США здійснив проліт над Перською затокою на тлі напруженості з Іраном

Американські військові заявляють, що пролетіли бомбардувальником B-52 над Перською затокою в демонстрації сили, «щоб стримати потенційну агресію» на тлі побоювань, що загострення напруженості у відносинах з Іраном може привести до атак на цілі США або їхніх союзників в регіоні.

Це третя така місія за рік і перша з моменту вступу на посаду президента Джо Байдена 20 січня.

Центральне командування США повідомило, що бомбардувальник після прольоту повернувся 27 січня на базу ВПС в Луїзіані.

«Ця короткострокова оборонна місія на великі відстані мала продемонструвати здатність збройних сил США розгорнути авіацію в будь-якій точці світу для стримування потенційної агресії і продемонструвати відданість США безпеці в регіоні», – йдеться в заяві Центрального командування США.

Напруженість у відносинах між США й Іраном різко зросла з 2018 року, коли тодішній президент Дональд Трамп відкликав Вашингтон з ядерної угоди між Тегераном і світовими державами і ввів жорсткі санкції проти Ісламської республіки. Байден заявив про бажання повернутися до угоди, якщо Іран дотримується обмежень щодо своєї ядерної програми. Іран закликав Байдена спочатку зняти санкції, перш ніж можна буде робити якісь подальші кроки.

Read More

Європейський регулятор зняв заборону на польоти Boeing 737 MAX

Європейське агентство авіаційної безпеки зняло майже дворічну заборону на польоти літаків Boeing 737 MAX.

«Провівши ретельний аналіз, ми дійшли висновку, що літаки 737 MAX можуть безпечно повернутися до польотів», – заявив головний виконавчий директор регулятора Патрік Кі.

Наприкінці минулого року повернути літаки серії MAX в експлуатацію дозволило Федеральне управління цивільної авіації США.

Читайте також: У Конгресі США назвали винуватців двох катастроф літака Boeing 737 МАХ

Польоти лайнерів моделі MAX були припинені по всьому світу в березні 2019 року, після двох авіакатастроф в Ефіопії та Індонезії. Жертвами стали 346 людей. Керівництво Boeing визнало, що в обох випадках на борту повітряних суден стався збій в роботі системи поліпшення характеристик маневрування. Корпорація пізніше внесла зміни в роботу цієї системи. Влітку минулого року пройшли льотні випробування з модернізованим обладнанням.

Read More

Справи Майдану: суд дозволив проведення досудового розслідування щодо ексміністра оборони

В Офісі генпрокурора повідомили про надання судом дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно колишнього Міністра оборони України у «справах Майдану». Повідомляється, що ексміністр переховується від органів слідства та суду.

«Рішення суду надає право стороні обвинувачення на проведення досудового розслідування стосовно підозрюваного за його відсутності (in absentia). Дозвіл надано у кримінальному провадженні за підозрою колишніх президента України, міністра внутрішніх справ України та його заступника, голови Служби безпеки України та його першого заступника, командувача внутрішніх військ МВС України та інших високопосадовців в організації у складі злочинного угруповання з 18 по 20 лютого 2014 року незаконного перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, перевищення влади та службових повноважень, що призвело до настання тяжких наслідків, умисних вбивств та замахів на умисні вбивства, а також умисного завдання тяжких тілесних ушкоджень», – повідомили в ОГП.

21 січня в Офісі генпрокурора також повідомили про надання судом дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно колишнього командувача внутрішніх військ МВС України у «справах Майдану».

Читайте також: Справи Майдану: суд дозволив заочно розслідувати дії ексзаступника голови МВС Ратушняка

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Read More

Група Bellingcat оприлюднила розслідування про смерть 3 людей унаслідок імовірних дій ФСБ Росії

«Розслідування показало, що бригада ФСБшників діяла цинічно і самовпевнено» – розслідувачі

Read More

Росія: силовики прийшли з обшуками до квартир Олексія та Юлії Навальних

У столиці Росії Москві 27 січня відбуваються обшуки в квартирах російського опозиційного політика Олексія Навального та його дружини Юлії. Про це повідомив директор «Фонду боротьби з корупцією» Іван Жданов.

 

Сам опозиціонер затриманий на місяць і перебуває під вартою в слідчому ізоляторі «Матроська тиша». Його звинуватили в порушенні випробувального терміну у кримінальній справі 2012 року. Брат Олексія Олег Навальний, який на момент початку обшуку перебував у його квартирі, був засуджений за тією ж справою і засуджений до 3,5 року колонії.

Видання «База» без посилання на джерело повідомило, що обшук може відбуватися в новій кримінальній справі, порушеній проти соратників Навального. За інформацією журналістів, справа порушена за статтею про порушення санітарно-епідеміологічних правил після мітингів на підтримку політика 23 січня. Згодом це підтвердив і Іван Жданов.

23 січня в акціях протесту на захист Навального в понад 120 містах Росії взяли участь більш як 100 тисяч людей, близько 3,5 тисячі були затримані. Акції не були узгоджені з владою.

 

Read More

Мінцифри: почали розробку законопроєкту, який заборонить з 1 вересня вимагати паперові документи

Міністерство цифрової трансформації України почало розробку законопроєкту, який заборонить з 1 вересня 2021 року держорганам в Україні вимагати паперові документи/довідки у громадян, якщо необхідна інформація вже й так є в державних реєстрах, повідомив міністр Михайло Федоров у фейсбуці.

«Paperless – наша маленька цифрова мрія. Рекомендую не інвестувати в ринок ксероксів», – написав Федоров.

У жовтні президент України Володимир Зеленський заявляв, що 2021 рік стане початком входження України в режим «paperless».

 

Read More

Сійярто анонсував створення робочої групи щодо наслідків закону про освіту для угорської меншини

Міністр закордонних справ Петер Сійярто закликав українського колегу Дмитра Кулебу спільно працювати щодо втілення законів про мову та освіту. Про це він заявив під час спільної пресконференції з Кулебою 27 січня.

«Я звернувся до пана міністра, щоб ми почали спільну роботу у зв’язку з законом про мову, який викликав певну напругу в наших відносинах. І ми хочемо створити робочу групу, яка отримає повноваження у зв’язку з тим, якиим чином потрібно втілювати закон про освіту. Якщо ці консультації будуть успішними, то дуже багато факторів непевності ми зможемо виключити. Це, наприклад, питання тих 40 шкіл, які зараз працюють у поселеннях, де населення становить менше за 50 тисяч, і що буде з кількістю годин угорської мови», – сказав міністр.

За словами Сійярто, він отримав обіцянку від української сторони, що питання буде «конструктивно розв’язано». Крім того, за його словами, Київ надав певні гарантії і щодо закону про національні меншини.

«Пан міністр (Кулеба – ред.) мене запевнив, що закон про національні меншини буде узгоджений і будуть проводитися консультації з угорською меншиною», – додав він.

Кулеба, своєю чергою, висловив переконання, що законодавство про національні меншини повинно бути інклюзивним.

«Тому, коли йдеться, наприклад, про розробку закону про нацменшини, безумовно, процес розробки цього закону має бути інклюзивним і включати залучення представників національних меншин, у тому числі угорської», – сказав голова українського МЗС.

Читайте також: «Немає жодних підстав вважати, що українські угорці схильні до сепаратизму» – Кулеба

На думку Сійярто, законодавство про мову і освіту варто розглядати в комплексі.

«Я вважаю, що розглядати потрібно разом як закон про мову, так і закон про освіту. І ми отримали інформацію, що угорська мова вже не належить до регіональних. Також ми отримали інформацію про нові положення закону про мову. Я попросив пана міністра, що, коли вони будуть вести перемови з нацменшнами, вони вели консультації по суті», – розповів він.

Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який 16 липня того ж року набрав чинності. Він деталізував державний статус та вживання української мови в різних сферах життя: від бізнесу до освіти.

 

Read More

Правозахисники: у Білорусі не розслідують тортури проти демонстрантів, а відкривають справи проти них

Влада Білорусі не змогла провести розслідування звинувачень про застосування тортур проти протестувальників, затриманих під час антиурядових акцій із вимогою відставки Олександра Лукашенка, пише у звіті від 27 січня правозахисна організація Amnesty International.

Правозахисники наголошують, що в Білорусі карають жертв, а не справді винних, і закликають міжнародне співтовариство вжити заходів для забезпечення справедливості й притягнення винних до відповідальності.

«Ми неодноразово закликали до ефективних розслідувань для притягнення винних до відповідальності, але на це мало надії з боку системи, яка не тільки захищає міліцію анонімністю, але й заохочує до залякування й подальшого насильства щодо жертв та свідків», – сказала Марі Стразерс, директорка Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії.

У звіті зазначається, що не було розпочато кримінальних розслідувань щодо понад 900 скарг на зловживання силовиків, які, як визнають білоруські органи влади, вони отримали від початку протестів після президентських виборів у серпні, на яких переможцем ЦВК оголосила Лукашенка.

Натомість влада порушила кримінальні справи проти протестувальників, звинувативши їх в участі у масових заворушеннях та насильстві проти поліцейських.

Стразерс заявила, що неспроможність білоруської системи правосуддя забезпечити покарання для винних означає, що правосуддя тепер слід добиватися на міжнародному рівні.

«Уряди, міжнародні й регіональні організації повинні використати всі свої можливості для тиску на владу Білорусі з метою припинення цього посягання на права людини», – наголосила вона.

Тим часом, лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала ЄС і США бути «сміливішими і сильнішими» у своїх діях, спрямованих на те, щоб допомогти зупинити правління Лукашенка.

Виступаючи на онлайн дискусії 27 січня, Тихановська закликала ЄС пришвидшити процес схвалення четвертого пакету санкцій проти Лукашенка і його соратників. Крім того, вона закликала провести міжнародне розслідування порушень прав людини в Білорусі.

За час протестів у Білорусі, за оцінками правозахисників, пройшли через затримання й арешти понад 32 тисячі людей. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.

Read More

Держдума Росії проголосувала за продовження ключової ядерної угоди зі США на п’ять років

Державна дума Росії проголосувала за продовження ядерної угоди New START зі Сполученими Штатами Америки. Рішення ухвалили одноголосно.

Пакт був підписаний у 2010 році. Він має завершитися наступного тижня. Документ передбачає обмеження кількості стратегічних ядерних боєголовок, ракет та бомбардувальників.

Демократ Джо Байден вступив на посаду президента США 20 січня. Він оголосив про наміри продовжити New START. Росія привітала пропозицію.

Вашингтон хотів розширити угоду, включивши в неї Китай. Пекін, чий ядерний арсенал поступається російському та американському, заявив, що не зацікавлений в участі в таких переговорах.

26 січня Байден та президент Росії Володимир Путін у своїй першій телефонній розмові обговорювали продовження дії договору New START.

 

Read More

Кількість випадків COVID-19 у світі від початку пандемії перевищила 100 мільйонів

Кількість підтверджених випадків COVID-19 у світі від початку пандемії перевищила 100 мільйонів, свідчать дані Університету Джонса Гопкінса.

Такої позначки в світі досягли 26 січня у той час, як число смертей від коронавірусної інфекції зросло до 2,15 мільйона. Справжня кількість випадків COVID-19 і смертей від захворювання, як вважають, може бути значно більшою.

Найбільше випадків коронавірусного захворювання і смертей від нього виявили у США. На вихідних число тих, хто захворів, тут перевищило 25 мільйонів, кількість смертей сягнула 425 тисяч, згідно з даними Університету Джонса Гопкінса.

Дані США разом із випадками в Індії, Бразилії, Росії та Великій Британії становлять більше ніж половину усіх випадків захворювання на COVID-19 у світі.

Зафіксовані 100 мільйонів випадків припадають на 1,3 відсотка населення світу, але експерти з охорони здоров’я кажуть, що про багато випадків не повідомляють, тобто реальна кількість тих, хто захворів, ймовірно, набагато вища.

Тим часом, країни намагаються запобігти поширенню нових штамів коронавірусу і розподілити вакцини від COVID-19.

Read More

ДСНС попередила про ускладнення погодних умов та повідомила про знеструмлені населені пункти

В Україні залишаються знеструмленими 117 населених пунктів, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Станом на 07:00 27 січня внаслідок ускладнення погодних умов (мокрий сніг, дощ та пориви вітру) через спрацювання автоматичної системи захисту ЛЕП залишаються знеструмленими 117 населених пунктів у 5 областях, а саме: Житомирська – 79, Київська – 13, Одеська – 13, Чернігівська – 11 та Запорізька – 1», – заявили в ДСНС.

Рятувальники попереджають, що 27 січня очікується значний мокрий сніг, налипання мокрого снігу та ожеледиця на дорогах в Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській та Полтавській областях. У південній частині країни прогнозують пориви вітру 15-20 метрів на секунду.

 

Read More