01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Процедурне голосування в Сенаті: для імпічменту Трампа бракує голосів республіканців

Процедурне голосування в Сенаті США щодо продовження судового процесу про імпічмент Дональда Трампа за статтею за «підбурювання до заколоту» засвідчило, що для засудження колишнього президента бракує голосів республіканців.

Голосування 26 січня стосувалося заперечення сенатора-республіканця Ренда Пола, який заявив про те, що ідея імпічменту колишнього президента є неконституційною.

Це заперечення відхилили 55 голосами проти 45, відповідно, судовий процес у Сенаті щодо імпічменту Трампа, перший в історії США процес проти вже нечинного президента, почнеться, як і планували, в першій декаді лютого.

При цьому під час голосування до 50 демократів Сенату приєдналися лише п’ятеро демократів із 17, необхідних для досягнення двох третин голосів для імпічменту.

«Це один із небагатьох випадків у Вашингтоні, коли програш насправді є перемогою. 45 голосів означає, що процес імпічменту провалений», – заявив Ренд Пол.

Він і інші республіканці стверджують, що розгляд справи є неконституційним, оскільки Трамп більше не працює на посаді президента.

Розгляд справи має розпочатися на тижні, який починається 8 лютого, але 26 січня члени Сенату США склали присягу як судді і члени журі присяжних для того, щоб офіційно визначатися у справі імпічменту колишнього президента Дональда Трампа.

Хоча багато сенаторів-республіканців засудили роль Трампа у справі про штурм Капітолію його прихильниками, лише небагато з них виявили готовність засудити Трампа. Вони також кажуть, що судовий розгляд лише спричинить більший розкол.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампу 13 січня 232 голосами проти 197. Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.

Оголошення про імпічмент з’явилося після того, як група прихильників на той момент чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолію евакуювала членів Конгресу з будівлі.

П’ятеро людей у результаті подій загинули, 52 людини були заарештовані. Вночі проти 7 січня офіційний представник Капітолію повідомив, що будівля знову взята під охорону.

 

 

Read More

У МЗС заявили про «дешеві провокації» напередодні візиту Сійярто в Україну

«Правоохоронці вже працюють. Автори, очевидно, за межами України – інакше 2 помилки в слові «Україна» не пояснити»

Read More

Кулеба привітав Блінкена з призначенням на посаду держсекретаря США

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба привітав Ентоні Блінкена з призначенням державним секретарем США і висловив сподівання на поглиблення українсько-американського стратегічного партнерства.

«Вітаю Тоні Блінкена зі вступом на посаду державного секретаря США. Сподіваємося на подальше посилення українсько-американського стратегічного партнерства на благо наших народів. Нехай наш альянс внесе великий акорд у трансатлантичну єдність і стійкість», – написав Кулеба у твітері.

26 січня Сенат США офіційно затвердив Ентоні Блінкена на посаді державного секретаря.

За каденції президента США Барака Обами Блінкен працював радником з питань національної безпеки тодішнього віцепрезидента Джо Байдена. Також Блінкен входив до команди Байдена, коли нинішній президент очолював комітет із закордонних справ Сенату.

Призначення Ентоні Блінкена підтримали представники обох партій, але майже половина республіканців проголосувала проти його кандидатури.

На слуханнях у профільному комітеті Сенату 19 січня Блінкен продемонстрував відмінне від представників попередньої адміністрації бачення пріоритетів зовнішньої політики США. Він закликав покладатися на співпрацю з традиційними американськими союзниками та міжнародними інституціями, щоб допомогти США подолати виклики, серед яких дипломат назвав пандемію коронавірусної інфекції, зростання впливу авторитарних держав та інші загрози глобальній стабільності.

Read More

США: виклики наступних років президентства Байдена (відео)

Адміністрація президента США Джо Байдена зіткнеться з чималою кількістю зовнішніх та внутрішньополітичних викликів: від поновлення контролю над озброєнням Росії і протидії напористій політиці Китаю до боротьби із загрозою спалаху тероризму всередині Сполучених Штатів, зазначають оглядачі. (Відео AP, AFP, Reuters).

Read More

У Киргизстані затриманий колишній прем’єр-міністр

У Киргизстані затриманий колишній прем’єр-міністр країни Мухаммедкалий Абилгазієв, повідомляє телеканал «Настоящее время» з посиланням на киргизстанські джерела.

За цими даними, він затриманий після допиту в кримінальній справі за фактом незаконного збагачення. Також він фігурує у справі, пов’язаній із родовищем Кумтор, інші подробиці не уточнюються.

Колишній голова уряду перебуває в слідчому ізоляторі Державного комітету національної безпеки на дві доби ­– до обрання запобіжного заходу судом.

Абилгазієв подав у відставку 15 червня 2020 року. За місяць до цього він пішов у відпустку на тлі розслідування кримінальної справи, пов’язаної з продовженням і переоформленням радіочастот, а також звинувачень у корупції.

Мухаммедкалий Абилгазієв став прем’єр-міністром Киргизстану навесні 2018 року. У 2010 році він став головою Соціального фонду і очолював його до 2016 року, після чого був призначений першим віце-прем’єром в уряді Сооронбая Жеенбекова. До прем’єрства він також попрацював радником і головою апарату президента Жеенбекова.

 

Read More

У Вищій раді правосуддя просять МЗС та уряд розповісти про статус пропозицій послів G7

Вища рада правосуддя (ВРП) звернулася 26 січня до Міністерства закордонних справ та до Кабінету міністрів із проханням повідомити, чи офіційним шляхом надсилали посли країн «Групи семи» (G7) в Україні перелік пріоритетних заходів щодо реформи судової системи та антикорупційних органів. Про це йдеться в повідомленні на сайті ВРП.

Також цей орган суддівського врядування цікавить, «чи планується, у разі отримання їх (пропозицій послів – ред.) офіційними каналами, інформувати відповідні органи державної влади України, у тому числі Вищу раду правосуддя, про зазначені пропозиції».

Вища рада правосуддя в списку пропозицій дипломатів фігурує як організація, якій потрібне термінове реформування.

В Офісі президента України раніше 26 січня заявили про готовність до «широкого фахового обговорення» запропонованої послами країн «Групи семи» (G7) дорожньої карти судової та антикорупційної реформ в Україні. Таке обговорення має відбуватися «з обов’язковим залученням до дискусії представників судової влади, антикорупційних органів і іншої професійної спільноти», сказав заступник керівника Офісу президента України Андрій Смирнов.

«До порад треба ставитися як до порад. Без строків їх реалізації і без примушування, але з відчутним рівнем професійного діалогу на рівні самої судової влади і антикорупційних органів. Переконаний, що кожен згаданий суб’єкт владних повноважень (ВРП, ВККСУ, ДСА, ВАКС, ВС, НАЗК, НАБУ) готовий до діалогу, наслідком якого стануть дійсно якісні перетворення в роботі цих органів», – сказав чиновник офісу Зеленського.

Посли країн «Групи семи» (G7) 25 січня представили перелік пріоритетних заходів з відновлення довіри громадськості до української судової влади та антикорупційної інфраструктури.

У тексті, оприлюдненому дипломатами, вказано, що, серед іншого, необхідно терміново відновити правові норми щодо боротьби з корупцією і гарантувати, щоб кандидати на ключові посади в судові і правоохоронні органи призначалися прозоро.

«Наголошуємо, що поряд із необхідністю термінового впровадження дій щодо усунення шкоди, завданої Конституційним судом антикорупційним установам України, не менш важливим є забезпечення процесу виходу цих установ із кризи з наданням їм можливості ефективно виконувати свою місію. Через це положення, спрямовані на відновлення відповідальності за помилкове декларування або умисне неподання декларації про майно, які були ухвалені Верховною Радою 4 грудня, не мають достатнього стримувального ефекту і, отже, не є ефективним інструментом запобігання корупції», – вказують посли G7.

Наприкінці 2020 року посли країни G7 мали зустріч із президентом Володимиром Зеленським, в перебігу якої просили забезпечити чесний і прозорий відбір суддів КСУ.

27 жовтня 2020 року Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України. 15 грудня Рада відновила повноцінну роботу НАЗК.

Read More

Прем’єр-міністр Італії Конте подав у відставку

Прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте 26 січня подав у відставку. Про це повідомили в канцелярії президента Серджіо Маттарелли.

Рішення про відставку очікувалося після того, як уряд Конте втратив абсолютну більшість у Сенаті. Це стало наслідком виходу з його кабінету представників партії колишнього прем’єра Маттео Ренці через суперечки про стратегію боротьби з коронавірусом та рецесією в економіці.

Як пишуть італійські ЗМІ, Конте сподівається сформувати новий кабінет. Його, як і раніше, підтримують провідні партії нинішньої коаліції: популістський «Рух п’яти зірок» і лівоцентристська Демократична партія.

Читайте також: Суд у Мілані пояснив, чому звільнив українського солдата Марківа

Президент почне консультації з лідерами партій. Якщо не вдасться сформувати уряд, в країні можуть пройти дострокові вибори. За них виступає права опозиція – «Ліга» Маттео Сальвіні, яка раніше входила до правлячої коаліції, але потім вийшла з неї, і партія Сильвіо Берлусконі.

За опитуваннями, Конте – досить популярний, проте він є безпартійним і прямо не пов’язаний з жодною з політичних сил.

За конституцією Італії, обидві палати парламенту фактично рівноправні – без більшості в Сенаті уряду практично неможливо домагатися схвалення необхідних законопроєктів.

 

Read More

Росія: суд розгляне апеляцію на арешт Навального 28 січня

Суд у Росії 28 січня розгляну апеляцію на арешт опозиціонера Олексія Навального. Про це 26 січня повідомив помічник Навального Леонід Волков.

«Вчора раптом закрутилися шестерні «правосуддя», почали оформлюватися документи, і сьогодні адвокати були сповіщені про те, що апеляція на арешти була призначена на 28 січня – на післязавтра. Цілком неочікувано», – написав він у своєму Твітері.

Він долучив до допису сповіщення від Хімкінського міського суду.

Правозахисна організація «Репортери без кордонів» 26 січня закликала Євросоюз запровадити санкції проти російських урядовців після того, як під час протестів на підтримку Навального затримали понад 50 журналістів.

Натомість речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що «не буде діалогу» із учасниками «нелегальних» протестів.

Російський опозиціонер Олексій Навальний був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Читайте також: ЄС чекатиме на рішення суду щодо Навального, перш ніж вдаватися до санкцій проти Росії – Маас

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою. Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

23 січня в акціях протесту у понад 100 російських містах на захист Навального, за даними правозахисників, взяли участь до 110 тисяч людей. Хоча, за оцінкою штабу самого політика, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Близько 3,5 тисячі людей були затримані. Акції не були узгоджені з владою. Поліція застосовувала до людей силу. Правозахисники заявляли, що серед затриманих опинилися близько двох сотень неповнолітніх. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Попри масові затримання протестувальників на вихідних, Волков закликав людей виходити на нові акції 31 січня.

 

Read More

Точна дата передачі бойовиками бранців із окупованої частини Донбасу наразі невідома – омбудсмен

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що, за наявною в неї інформацією, реалізація рішення ватажків угруповань «ЛДНР» про «односторонню передачу» на контрольовану урядом України громадян, які незаконно утримуються у місцях несвободи на тимчасово окупованих територіях Донбасу, продовжується, але точна дата їхнього повернення наразі невідома.

«Мною з’ясовано, що у відношенні деяких осіб, з-поміж тих, кого планують передати, ще досі тривають засідання у так званих судах. Тому кількість та кого саме повернуть – невідомо. За словами батьків та близьких, заявлені громадяни жодного разу не виходили на зв’язок з рідними, а їхнє місце перебування їм невідомо», – повідомила Денісова у фейсбуці.

Вона зазначила, що з початку січня 2021 року кількість незаконно утримуваних громадян України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей зросла, і наразі становить – 267 осіб. З них 226 – цивільні особи, у тому числі 4 волонтерів, 37 – військовослужбовці, 4 – добробати, додала Денісова.

Раніше омбудсмен казала, що бойовики ОРДЛО передаватимуть полонених українців за маршрутом Ростов-на-Дону – Мінськ – Київ. Вона зазначала, що інформація про кількість українців, яких планують передати бойовики ОРДЛО, постійно змінюється.

Народний депутат від «Опозиційної платформи – За життя», проросійський політик Віктор Медведчук 21 січня заявив, що йому передають чотирьох жінок (раніше говорили про дев’ять осіб). Він додав, що написав листа до СБУ з проханням про таку передачу на КПВВ «Майорськ». У незаконних збройних угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» Медведчука раніше назвали «посередником» у передачі утримуваних.

Водночас правозахисники писали, що цих людей іще 20 січня вдень вивезли в Росію, щоб потім через Білорусь повернути в Україну літаком Медведчука. За їхніми даними, це був запасний варіант, якщо СБУ і президент Володимир Зеленський не погодяться на «Майорськ».

Також голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук заявив, що процес передачі кількох громадян, утримуваних бойовиками на непідконтрольній Україні території Донбасу, народному депутатові від ОПЗЖ Віктору Медведчуку зупинено.

16 січня в підтримуваних Росією незаконних збройних угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» заявили, що вирішили «в односторонньому порядку» передати владі України деяких утримуваних ними ув’язнених українських громадян. За їхніми словами, йдеться про групу жінок, літніх і важко хворих осіб, у яких російські гібридні сили не бачать загрози для себе.

При цьому в заяві від імені обох угруповань стверджується, що передача має відбутися «за посередництва Віктора Медведчука», про що вони повідомили йому листом.

Українська делегація в ТКГ розкритикувала роль Медведчука в поверненні українців із ОРДЛО, заявивши, що він і Росія намагаються «використати полонених у своїх політичних інтересах».

Read More

Угорський міністр Сійярто відвідає Україну 27 січня – МЗС

Міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відвідає Україну з робочим візитом 27 січня. Про це повідомила пресслужба МЗС.

«27 січня міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сійярто відвідає Україну з робочим візитом на запрошення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. Керівники зовнішньополітичних відомств України та Угорщини проведуть переговори з актуальних питань українсько-угорських відносин, обговорять подальші кроки для зміцнення довіри у взаєминах та реалізації потенціалу співпраці двох країн», – йдеться в повідомленні.

Також планується спільна пресконференція міністрів в онлайн-форматі. Акредитовані ЗМІ матимуть змогу поставити запитання політикам, додали в МЗС.

 

Read More

Байден «дуже стурбований» через ситуацію з Навальним

Президент США Джо Байден висловив стурбованість через затримання російського опозиціонера Олексія Навального та силовий розгін протестувальників у Москві.

Він ще не вирішив, якою буде відповідь на ситуацію з Навальним, але висловив надію, що Сполучені Штати та Росія зможуть співпрацювати у сферах, де обидві країни можуть отримати користь.

Байден зазначив, що країни повинні співпрацювати над контролем ядерної зброї та договором New START, який завершується 5 лютого.

Президент сказав журналістам у Білому домі, що він вважає можливим дати зрозуміти Росії, що Сполучені Штати «дуже стурбовані їхньою поведінкою».

Байден також згадав про велике втручання, ймовірно, російських хакерів в американські комп’ютерні мережі в грудні та повідомлення, що Росія пропонувала талібам щедрі винагороди для вбивства американських солдатів в Афганістані.

«Я попросив відповідні відомства детально дослідити для мене кожну з цих проблем, уточнити, де вони є, і я, не вагаючись, порушуватиму ці питання перед росіянами», – сказав президент.

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року в аеропорту відразу після повернення з Берліна, де він проходив лікування та реабілітацію після отруєння. Згодом його заарештували на 30 діб.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухилявся від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

23 січня в акціях протесту у понад 100 російських містах на захист Навального, за даними правозахисників, взяли участь до 110 тисяч людей. Хоча, за оцінкою штабу самого політика, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Близько 3,5 тисячі людей були затримані. Акції не були узгоджені з владою. Поліція застосовувала до людей силу. Правозахисники заявляли, що серед затриманих опинилися близько двох сотень неповнолітніх. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Договір New START обмежує кількість розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок до 1550, а розгорнутих систем стратегічної доставки – до 700.

 

Read More

Україна не потребує порад Росії щодо питання мови – Данілов

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов заявив, що українська мова – єдина державна мова, статус якої закріплений у Конституції, і Україна не потребує порад Росії щодо цього питання. Так він прокоментував у Facebook заяву секретаря Ради безпеки Росії.

«Щодо заяви секретаря Радбезу РФ стосовно державного статусу української мови. Українська мова – єдина державна мова, статус якої закріплений в Конституції України, і порад Росії або будь-якої іншої країни світу щодо цього питання ми не потребуємо», – написав Данілов.

Секретар РНБО зазначив, що після окупації українського Криму та розв’язання війни на частині території Луганської та Донецької областей під кураторством і за безпосередньою участю російських військ Росія для України – країна-агресор.

«Нова історія взаємин можлива тільки після повного звільнення українських територій, видачі військових злочинців, державних зрадників, покарання винних у плануванні та здійсненні військової агресії проти нашої країни, – тільки після того, як останній російський солдат покине територію України. Ми вас сюди не кликали», – додав Данілов.

Раніше секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев заявив, що ухвалення українською владою закону про державну мову є «продовженням русофобських дій місцевих політиків, керованих зі США».

Як повідомляло Радіо Свобода, із 16 січня в Україні мовою обслуговування споживачів є державна мова.

 

Read More

Президент Таджикистану оголосив країну «вільною від коронавірусу»

Президент Таджикистану Емомалі Рахмон оголосив країну «вільною від коронавірусу», заявивши, що цього місяця не було нових випадків захворювання.

Рахмон заявив про це в своєму зверненні до парламенту 26 січня, хоча раніше міністерство охорони країни повідомляло, що від початку року було зареєстровано кілько нових випадків захворювання на COVID-19.

Заявивши про відсутність захворювання у країні Рахмон додав, що це не означає, що громадяни можуть нехтувати такими правилами, як носіння масок і соціальне дистанціювання.

Людей, які приїжджатимуть з інших країн, як і раніше поміщатимуть на карантин.

З 1 лютого мають відновити роботу мечеті, якщо будуть відповідати санітарним нормам.

У Таджикистані багато хто сумнівається у необхідності збереження протиепідемічних правил, адже їх і так не дотримуються в таких місцях як ринки чи громадський транспорт.

Загальна кількість зареєстрованих випадків інфікування коронавірусом у Таджикистані складає 13 308, 90 людей померли.

Втім, як показало розслідування місцевої служби Радіо Свобода минулого ріка, фактична кількість летальних випадків у Таджикистані може бути вищою у рази, зокрема йдеться про десятки лікарів та медсестер, які працювали з хворими на COVID-19.

Read More

Разумков сподівається, що Рада 28 січня ухвалить закон про прискорену реєстрацію вакцини від COVID-19

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков сподівається, що парламент ухвалить закон про прискорену реєстрацію вакцини від COVID-19 під час свого засідання 28 січня.

«Ми скорочуємо з вами строки (внесення альтернативних законопроєктів – ред.) у вівторок. І в четвер, я сподіваюся, він буде проголосований як за основу, так і в цілому. Сподіваюся, там не буде якихось додаткових пересторог до цього. Якщо ні, то через тиждень ми це зробимо», – сказав Разумков в ефірі телеканалу ICTV.

25 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що вакцинація від COVID-19 почнеться в лютому, коли Україна отримає перший мільйон доз вакцин.

 

Read More

Рада може розглянути кандидатуру Вітренка на посаду міністра енергетики 27-29 січня – Корнієнко

Верховна Рада може розглянути кандидатуру на посаду міністра енергетики 27-29 січня, повідомив перший заступник голови фракції «Слуга народу» в парламенті Олександр Корнієнко.

«Голосування за Вітренка вже може бути в середу, четвер або п’ятницю», – розповів Корнієнко.

Народний депутат зі «Слуги народу» Олександр Качура заявив, що президент України Володимир Зеленський просив підтримати кандидатуру Вітренка.

21 грудня уряд вирішив призначити Юрія Вітренка першим заступником міністра енергетики і покласти на нього тимчасове виконання обов’язків міністра. 

За чотири дні до цього Верховна Рада не змогла призначити Вітренка першим віцепрем’єр-міністром і міністром енергетики.

До липня 2020 року він працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз Україна». 

 

Read More

Жінка вперше стала міністром фінансів США

74-річна Джанет Єллен стала першою жінкою, яка очолила міністерство фінансів США.

Кандидатуру Єллен підтримали 84 сенатори, 15 виступили проти.

У 2014-2018 роках вона була першою жінкою – головою Федеральної резервної системи США. Працювала також головою ради економічних радників Білого дому.

Очікується, що Єллен намагатиметься стабілізувати економіку на тлі пандемії COVID-19. Президент США Джо Байден хоче, щоб Конгрес затвердив план з надання допомоги на 1,9 трильйона доларів. Документ передбачає фінансування вакцинації, додаткові 400 доларів до щотижневих виплат по безробіттю для американців та 1 400 доларів виплат більшості громадян.

Адміністрація Байдена вважає, що додаткове фінансування необхідне, щоб запобігти руху економіки вниз по спіралі. Президент говорив, що переговори з республіканцями в Конгресі можуть зайняти ще два тижні.

 

Read More

Сенат США розгляне кандидатуру Ентоні Блінкена на посаду державного секретаря

26 січня Сенат США розгляне кандидатуру дипломата Ентоні Блінкена на посаду державного секретаря.

Напередодні комітет з питань закордонних справ Сенату підтримав кандидатуру Блінкена. За нього проголосували 15 членів комітету, троє виступили проти.

Очікується, що Блінкен отримає міцну підтримку з боку обох партій. Багато законодавців, включно з деякими республіканцями, закликали Сенат діяти швидко в питанні затвердження державного секретаря, який повинен вирішувати зовнішньополітичні проблеми.

У випадку успішного голосування Блінкен повинен буде оновити американську дипломатію після політики «America First» («Америка – насамперед») попереднього президента США Дональда Трампа.

Серед його найперших пріоритетів буде деескалація відносин з Іраном, відбудова відносин з партнерами й управління погіршеними відносинами з Китаєм.

Блінкен був радником нинішнього президента США Джо Байдена з питань національної безпеки в часи його роботи на посаді віцепрезидента. Також працював заступником радника з питань безпеки президента США Барака Обами й заступником державного секретаря.

До цього Блінкен був директором з питань персоналу в комітеті Сенату з питань закордонних справ. Тоді комітет очолював Байден.

 

Read More

Новий штам коронавірусу в Південній Африці: країни посилюють обмеження

На тлі повідомлень про виявлення нового штаму коронавірусу в Південній Африці влада країн посилює карантинні обмеження.

Про такі рішення на американському і європейському континентах заявили після того, як британські науковці вказали, що новий штам може бути не тільки більш заразним, а й спричиняти вищу смертність.

За оцінками, кількість зареєстрованих випадків коронавірусу в світі може перевищити 100 мільйонів, оскільки загрозливим є не лише південноафриканський, а й інші штами, що були виявлені раніше у Великобританії і Бразилії.

Провідний інфекціоніст США Ентоні Фаучі 25 січня назвав південноафриканський штам є «відмінним від британського і більш агресивним».

У понеділок компанія Moderna заявила, що її вакцина, схвалена в США, Європі та інших країнах, викликає імунну відповідь проти штамів, виявлених у Великобританії і Південній Африці. Проте, американська фармацевтична компанія заявила, що попередні лабораторні тести показали, що вакцина викликає більш слабку імунну відповідь на південноафриканський штам. Повідомляється, що почалася розробка вакцини, націленої на цей новий штам.

Фармкомпанії Pfizer і BioNTech, які виробляють аналогічну вакцину проти COVID-19, раніше повідомляли, що їхній продукт ефективний проти штаму з Великобританії. Але немає чіткої відповіді щодо ефективності стосовно штаму з Південної Африки.

Щоб захистити країну від нових спалахів, президент США Джо Байден 25 січня додасть Південну Африку в список, що обмежує прибуття в країну мандрівників які побували там, як це раніше було щодо Бразилії, Ірландії, Великобританії та інших країн Європи.

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон заявив 25 січня, що розглядає можливість посилення правил прикордонного карантину через ризик появи нових різновидів коронавірусу.

Сьогодні ж Єврокомісія запропонувала оновлені правила для в’їзду в ЄС через нові штами коронавірусу.

25 січня міністр охорони здоров’я Болгарії заявив, що всім мандрівникам, які прибувають в країну, тепер необхідно мати негативний результат тесту на коронавірус. Франція також заявила, що мандрівники, які прибувають морем чи авіатранспортом із сусідніх країн Європейського союзу, треба мати такий негативний тест. Це потрібно і мандрівникам з країн, що не входять в ЄС, із середини січня.

Швеція заявила, що заборонить в’їзд із сусідньої Норвегії на три тижні, починаючи з 25 січня, після того, як в Осло виявили випадок нового штаму коронавірусу.

Read More

До переліку «загрозливих нацбезпеці» внесли 2 росіянок, серед яких співачка Альона Апіна – Мінкульт

Міністерство культури та інформаційної політики 25 січня повідомило про внесення до переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України, двох громадянок Росії.

«14 січня 2021 року до Міністерства культури та інформаційної політики надійшли листи Служби безпеки України щодо включення до переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці, громадянок РФ Юлії Глєбової (псевдо Юлія Беретта – ред.) та Альони Апіної. Відповідними наказами МКІП від 22 січня російських артисток було включено до переліку. Процедура здійснюється автоматично», – йдеться в повідомленні відомства.

Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає Міністерство культури України на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Нині у переліку, який почали складати у 2015 році, зазначені 159 осіб.

Read More

Підконтрольний Кремлю суд відмовився зупиняти справу проти цивільного журналіста Кадирова – адвокат

Підконтрольний Кремлю Нижньогірський районний суд Криму відхилив клопотання захисту цивільного журналіста Айдера Кадирова про припинення кримінальної справи проти нього, повідомив громадському об’єднанню «Кримська солідарність» адвокат Еміль Курбедінов.

За його словами, основою для порушення кримінальної справи проти Кадирова є сторінка в соціальній мережі «ВКонтакте», через яку якась особа розсилала жителям Криму повідомлення.

«Ось із однієї сторінки «Вконтакте», я вважаю, що це фейкова сторінка, у них «народилося» відразу п’ять кримінальних справ», – повідомив Курбедінов.

Адвокат повідомив, що всі клопотання захисту мають розглянути на найближчих засіданнях.

Айдера Кадирова, зокрема, звинувачують за статтею про «неповідомлення про злочин».

31 серпня 2020 року з’явилася інформація про те, що російські силовики проводять обшуки в будинках чотирьох кримських татар у кількох районах окупованого Росією Криму. У Айдера Кадирова обшук все ж не проводився, але, як повідомила дружина активіста, в чоловіка забрали український паспорт і відвезли до Сімферополя на допит.

Читайте також: Нові затримання в Криму: активіст Кадиров відмовився від психолого-психіатричної експертизи – адвокат

Кримськотатарських активістів 31 серпня відпустили під підписку про невиїзд.

Проти активістів порушили кримінальну справу за статтею «про неінформування» (205.6 КК Росії). У ФСБ заявили, що в 2015 році в соцмережі «Вконтакте» затримані буцімто листувалися з Уміджоном Дадажоновим, який, за даними російських силовиків, брав участь у діяльності угруповання «Ісламська держава». Чотирьох кримчан звинувачують у тому, що вони не повідомили про це в правоохоронні органи.

Прокуратура і поліція АР Крим почали кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків в будинках кримськотатарських активістів. У Представництві президента України в АР Крим засудили обшуки російських силовиків у будинках кримських татар.

У МЗС України висловили протест, а також заявили, що від Росії чекають виконання резолюцій ООН і звільнення затриманих кримських татар.

Read More

Байден скасував заборону трансгендерам служити в армії США

Президент США Джо Байден підписав указ, яким скасовується часткова заборона на службу трансгендерів в американській армії.

Підписуючи указ в Овальному кабінеті 25 січня Байден пояснив, що робить це для того, аби «дозволити всім кваліфікованим американцям служити своїй країні у військовій формі».

Віцепрезидентка Камала Гарріс, міністр оборони Ллойд Остін і голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі стояли поруч з президентом, коли він підписував указ.

Документ передбачає також транссексуальним військовослужбовцям «необхідний медичний догляд, пов’язаний з перехідним періодом, відповідно до законодавства».

Колишній президент-демократ Барак Обама в 2016 році вперше дозволив трансгендерам відкрито служити і отримувати медичну допомогу для здійснення трансгендерного переходу.

Попередник Джо Байдена Дональд Трамп вперше оголосив про заборону транссексуалів служити в Збройних силах в 2017 році. Він стверджував, що медичні витрати для трансгендерів надто високі. Прийом трансгендерів в армію призупинили, залишивши персонал, який не виконував бойових завдань.

Близько 1,3 мільйона людей нині служать у збройних силах США. Офіційних цифр, що підраховують трансгендерів у війську, немає, але, за оцінками, це число складає від 1320 до 6630 осіб.

Read More

Прем’єр-міністром Естонії вперше стала жінка

Першою в історії Єстонії жінкою – прем’єр-міністром стала Кая Каллас. Це відбулося після того, як парламент затвердив новий коаліційний уряд між її правоцентристською «Партією реформ» і лівою Центристською партією.

Новий уряд має більшість у 59 депутатів з-поміж 101-го парламентаря, і замінить попередній кабінет міністрів, який пішов у відставку на початку цього місяця через корупційний скандал. Також припиняється участь ультраправої партії EKRE у правлячій коаліції.

«Перше, з чим ми збираємосm впоратися, це криза охорони здоров’я», – сказала Каллас 25 січня, маючи на увазі пандемію COVID-19.

43-річна Кая Каллас є ексдепутаткою Європарламенту, вона – дочка Сіїма Калласа, одного із засновників «Партії реформ», колишнього прем’єр-міністра і екскомісара Європейського союзу.

«Партія реформ» і «Центристська партія» стали основними політичними силами в Естонії відтоді, як балтійська країна здобула незалежність від Радянського Союзу в 1991 році. Обидві рішуче підтримують членство Естонії в ЄС і НАТО.

13 січня прем’єр-міністр Естонії і лідер «Центристської партії» Юрі Ратас оголосив про відставку на тлі корупційного скандалу, хоча наполягав, що особисто не зробив нічого поганого. Ратас був прем’єром з листопада 2016 року. За день до його відставки поліція повідомила, що проводить розслідування в офісах державного кредитного агентства KredEx за підозрою в корупції через позику на 39 мільйонів євро, видану на житловий комплекс в столиці Таллінна.

Read More

Генпрокурорка – послу ЄС в Україні: За кілька місяців матимемо «дійсно гідного очільника САП»

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова висловила сподівання на зустрічі з послом ЄС, головою Представництва ЄС в Україні Матті Маасікасом, що за декілька місяців в Україні з’явиться новий очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

«Відсьогодні почався прийом документів від кандидатів, який триватиме до 15 лютого. Ми сподіваємось, що вже за кілька місяців комісія в результаті прозорого і відкритого відбору зможе обрати дійсно гідного очільника САП», – цитує Ірину Венедіктову сайт Офісу генпрокурора.

Сайт ОГП вказує, що Матті Маасікас «підтримав обрання керівника САП на прозорих засадах і спираючись на високі міжнародні стандарти, а також наголосив на важливості появи моделі відбору, яку можна застосовувати в майбутньому».

25 січня стартував конкурс з обрання голови Спеціальної антикорупційної прокуратури. 22 січня на сайті Офісу генерального прокурора оприлюднили вимоги до конкурсантів. Конкурс оголошено й на заміщення ще двох посад: заступника керівника САП; начальника п’ятого відділу управління процесуального керівництва‚ підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП.

Заступник генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький оголосив про свою відставку 21 серпня 2020 року. У фейсбуці він опублікував копію наказу генпрокурора Ірини Венедіктової, згідно з яким із цього ж дня Холодницький звільнений «у зв’язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням».

Назар Холодницький працював в органах прокуратури 14 років, а Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру очолював із моменту її створення в 2015 році.

Read More

Влада Ірану блокує месенджер Signal – аналітики

Іран, ймовірно, блокує приватний зашифрований месенджер Signal – про це свідчать дані аналітичного щомісячного видання Peivast, оприлюднені 25 січня.

Раніше цього ж дня на блокування месенджера вказала Відкрита обсерваторія втручання в роботу мереж (OONI).

«Сьогодні Іран, схоже, почав блокувати застосунок Signal», – йдеться в повідомленні організації.

14 січня Signal зник з локальних платформ для застосунків після того, як фільтраційний комітет Ірану, за повідомленнями, визнав його таким, що поширює «злочинний вміст».

Влада не оприлюднювала офіційних коментарів про рішення заблокувати Signal.

Читайте також: Нові правила WhatsApp: чому користувачі переходять до інших месенджерів

Чимало іранців почали користуватися цим месенджером останніми днями після повідомлень про оновлення політики приватності WhatsApp, після якого дані користувачів цього додатку опиняться в розпорядженні компанії Facebook.

У 2019 році Іран заблокував Телеграм, який використовувало близько половини 81-мільйонного населення країни, пояснивши це міркуваннями національної безпеки. Влада країни блокує десятки тисяч вебсайтів, в тому числі сайти новинних видань та соцмереж. Громадяни країн отримують доступ до них завдяки застосункам для обходу блокування.

Read More

Бойовики 5 разів обстріляли позиції ЗСУ на Донбасі, поранений військовий – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години понеділка п’ять разів порушили режим припинення вогню, один український військовослужбовець зазнав поранення.

«Поблизу Південного, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», російсько-окупаційні війська відкривали вогонь з мінометів 120-го калібру, протитанкового ракетного комплексу, станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів. Неподалік населеного пункту Хутір Вільний збройні формування Російської Федерації вели вогонь з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. В результаті ворожого обстрілу один український воїн отримав поранення. Військовослужбовця оперативно доправлено до лікувального закладу, де йому надається необхідна медична допомога лікарів», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, також поблизу Тарамчука і Водяного бойовики відкривали вогонь зі стрілецької зброї, а біля Водяного – ще й з підствольного гранатомета.

«На обстріли противника українські захисники відкривали вогонь у відповідь», – додали у штабі.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» бойовики звинувачують українських військових в обстрілах упродовж 25 січня територій поблизу Золотого-5 та Горлівки.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

Білорусь: ув’язнений Ігор Лосик зупинив голодування на сьомому тижні

Консультант Радіо Свобода та адміністратор Телеграм-каналу «Білорусь головного мозку» Ігор Лосик зупинив голодування на 42-му дні. Про це повідомила білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на адвоката Дмитра Лепретаря, який 25 січня відвідав політв’язня в Жодінському слідчому ізоляторі.

Через адвоката Ігор передав звернення всім, хто його підтримав.

«Я вирішив припинити голодування. Чому я це зробив? Насправді за власним бажанням. Я не їв більше 40 днів і ще відчуваю силу і здатність протриматися ще. Але мене просто вразила неймовірна хвиля солідарності. Як і прохання сотень і тисяч білорусів зупинитися, дочекатися нашої спільної перемоги здоровим», – йдеться в зверненні Лосика.

Читайте також: У Білорусі тривали акції протесту і затримання

Він також додав, що знає про інших білорусів, які голодують разом із ним, і не може взяти на себе відповідальність за них.

Лосик нагадав, що його заарештували ще до виборів президента Білорусі в серпні, і він «не усвідомлював тих кардинальних змін, які відбулися за останні пів року».

«За зимою завжди йде весна, ніч змінюється світанком. Історичні процеси ще нікому не вдалося скасувати чи зупинити жодними декретами, арештами чи розстрілами», – підсумував блогер.

Він подякував усім за підтримку і зазначив, що «чекатиме добрих новин».

Ігор Лосик перебуває у в’язниці з 25 червня 2020 року – 212 днів – за звинуваченням у «організації й підготовці дій, які грубо порушують громадський порядок». З 15 грудня 2020 року він відмовлявся їсти на знак протесту проти нових звинувачень за статтею 293 – підготовка до участі в заворушеннях.

Читайте також: Білорусь: у Мінську затримали близько 160 учасників акцій проти Лукашенка

Стан Ігоря почав погіршуватисяБілорусь: у Мінську затримали близько 160 учасників акцій проти Лукашенка після місяця голодування, минулого тижня його перевели в камеру з цілодобовим відеоспостереженням.

Окрім Лосика, білоруська влада переслідує, затримує та позбавляє акредитації інших журналістів Радіо Свобода, які висвітлювали президентські вибори та їхні наслідки. 2 жовтня МЗС Білорусі скасувало акредитацію всіх журналістів, які працюють в іноземних медіаорганізаціях. На сьогодні жодного громадянина Білорусі, який працює в західних ЗМІ, не акредитували за новими процедурами.

Read More

У 2014 році Київ хотів відновити подачу воду до Криму – документи

У 2014 році Київ хотів відновити подачу воду до окупованого Росією Криму, йдеться в сюжеті Радіо Свобода, яке отримало документи від політика Андрія Сенченка, який з березня до вересня 2014 року виконував обов’язки заступника голови Адміністрації президента України.

28 березня 2014 року – через 12 днів після невизнаного Україною та світом кримського «референдуму» – у тодішнього віцепрем’єра, міністра регіонального розвитку Володимра Гройсмана відбулася нарада про «Питання фінансово-економічного забезпечення та режим роботи Північно-Кримського каналу у 2014 році».

У другому пункті протоколу наради йшлося про доручення Держводагентству «невідкладно забезпечити безперебійну подачу води Північно-Кримським каналом» та «в одноденний строк надіслати листи суб’єктам господарювання Автономної Республіки Крим з пропозицією укласти договори з Управлінням Північно-Кримського каналу на постачання води та визначення умов проведення розрахунків за неї».

Гройсман наразі не надав відповіді на запит Радіо Свобода з проханням про коментар.

Ексголова Держводагентства Василь Сташук, який обіймав посаду з 2010 до 2014 року та був люстрований, підтвердив, що уряд готувався постачати воду окупованому Криму.

«Я знаю, що була комісія, яка засідала з приводу тарифу на випадок постачання води. Здається, там була або гривня, або дві гривні (вартість послуги за постачання одного кубометра води – ред.)», – розповів Сташук Радіо Свобода.

8 травня 2014 року тодішній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив акціонувати Північно-Кримський канал.

«Прошу опрацювати питання щодо можливості утворення публічного акціонерного товариства, частка держави у статутному капіталі якого становить 100%, на базі майна Управління Північно-Кримського каналу. Про результати у десятиденний строк поінформувати Кабінет міністрів з відповідними узгодженими пропозиціями. Гройсману В.Б.», – йдеться в дорученні за підписом Яценюка.

Радіо Свобода надіслало запит експрем’єру та отримало відповідь від його пресслужби.

«Державне агентство водних ресурсів України як центральний орган виконавчої влади, дії якого координувалися Кабінетом міністрів на чолі з Арсенієм Яценюком, обмежило постачання води у Крим у квітні 2014 року. 13 травня 2014 року Держагентство водних ресурсів офіційно повідомило, що припинило постачання води в Крим. Зазначені дії уряду є фактами, що свідчать про реальну позицію і дії Арсенія Яценюка щодо цього питання. Будь-які припущення, домисли та фантазії будь-кого про якісь інші наміри прем’єр-міністра Яценюка є особистими припущеннями, домислами та фантазіями окремих осіб», – відповіли в експрем’єра.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році постачання води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку та підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.

 

Read More

Зеленський хоче сформувати «альянс безпеки» з-поміж країн-партнерів – ОПУ

Президент України Володимир Зеленський вважає, що одним з перших кроків на шляху протидії зовнішнім загрозам може стати формування «альянсу безпеки» з-поміж країн-партнерів. Про це він сказав під час зустрічі зі співробітниками Служби зовнішньої розвідки, повідомила пресслужба Офісу президента.

«Ми навчилися стримувати та протидіяти зовнішнім загрозам. Настав час переходити до більш амбітних дій і бути більш проактивними, відстоюючи національні інтереси нашої держави», – сказав Зеленський.

За його словами, одним з перших кроків на цьому шляху може стати формування «альянсу безпеки» з-поміж країн-партнерів.

«Сьогодні ми не маємо права повторити помилки сторічної давнини. А отже – повинні працювати понад свої можливості», – зауважив президент.

Глава держави також додав, що Служба зовнішньої розвідки має щоденно посилювати стратегічну та оперативну складові, аналітичну діяльність та якість інформації, впроваджувати нові підходи й досвід провідних спецслужб світу.

 

 

Read More