01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

РУСАДА не оскаржуватиме санкції CAS щодо російського спорту

Російське антидопінгове агентство (РУСАДА) не подаватиме апеляцію на рішення Спортивного арбітражного суду (CAS), який підтримав санкції щодо російського спорту за позовом Всесвітнього антидопінгового агентства (ВАДА). 

У грудні 2020 року CAS позбавив РУСАДА статусу відповідності Всесвітньому антидопінговому кодексу у справі про маніпуляції з допінг-пробами російських спортсменів. Суд також підтримав рішення ВАДА відсторонити Росію від великих міжнародних змагань, але скоротив термін покарання з чотирьох до двох років (до 16 грудня 2022 року).

«Ставлячи на перше місце інтереси російських спортсменів і російського спорту в цілому, а також виходячи з необхідності досягнення правової визначеності, РУСАДА ухвалило рішення не оскаржувати рішення CAS в Федеральному суді Швейцарії», – заявили у агентстві.

В звіті Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA), оприлюдненому 10 грудня 2020 року, зазначалося, що спортсмени з Росії найчастіше порушували антидопінгові правила в 2018 році.

У 2019 році Росія передала ВАДА матеріали лабораторних тестів минулих років. Це було умовою зняття обмежень на участь Росії в основних міжнародних змаганнях. Обмеження були запроваджені в 2015 році за спроби приховати використання допінгу. ВАДА заявила, що виявила нові махінації, і продовжила мораторій ще на чотири роки.

У липні колишній голова московської антидопінгової лабораторії Григорій Родченков заявив в інтерв’ю Бі-бі-сі, що ситуація із застосуванням допінгу в російському спорті не змінюється. У першому інтерв’ю, яке Родченков дав після торішнього рішення Всесвітньої антидопінгової агенції (ВАДА) про відсторонення російських спортсменів на чотири роки від основних змагань, він наголосив, що масштаб фальсифікацій наростає.

Read More

Білорусь: у Мінську затримали близько 160 учасників акцій проти Лукашенка

У столиці Білорусі Мінську на вихідних затримали близько 160 учасників акцій проти Олександра Лукашенка.

За даними правозахисного центру «Весна», 24 січня багато протестувальників були затримані, коли групи людей взялися за руки, щоб сформувати живий ланцюг і продемонструвати солідарність з в’язнями, включно із заарештованим блогером Ігорем Лосиком, який голодує з середини грудня.

Поліція заарештувала відомого білоруського блогера та консультанта білоруської служби Радіо Свобода з питань соцмереж Лосика наприкінці червня за звинуваченнями в сприянні підготовці порушень громадського порядку. Йому загрожує до трьох років в’язниці.

Організація Об’єднаних Націй підрахувала, що білоруські силовики затримали понад 30 тисяч протестувальників з початку протестів.

 

Read More

Спостерігачі заявляють, що явка на виборах мера Конотопа перевищила 30%

Спостерігачі руху «Чесно» повідомили, що о 20:00 неділі усі дільниці в Конотопі Сумської області закриті, явка виборців перевищила 30 відсотків.

«Коротко про підсумки: явка на виборах склала 30,8%. Усього у місті Конотоп на виборчих дільницях проголосувало 18, 516 осіб», – йдеться в повідомленні руху «Чесно» у фейсбуці.

Центральна виборча комісія поки даних щодо голосування не озвучила.

Раніше у «Чесно» повідомляди про декілька фактів порушень виборчого законодавства і складені відповідні протоколи.

Повторні вибори мера Конотопа призначили після смерті восени через ускладнення від COVID-19 Олександра Лугового. Сьогодні виборці обирали з-поміж сімох кандидатів. У списку претендентів був і ексмер Артем Семеніхін, який у попередньому голосуванні якраз і поступився нині покійному Луговому, здобувше друге місце.

Read More

Німецька служба новин перепросила за карту з «російським» Кримом – посол

Німецька редакція новин Tagesschau перепросила за розміщення в одному зі своїх сюжетів карти, де Крим позначений як територія Росії. Як повідомив у твітері посол України в Німеччині Андрій Мельник, ЗМІ «вже виправив помилку».

«Через звернення журналіста Bild Юліана Рипке і оперативного листа посольства першому німецькому телеканалу ARD редакція новин Tagesschau визнала свою технічну помилку – позначення Криму як частини Росії, виправила її, а також вибачилася», – написав Мельник.

Tagesschau (у перекладі «Щоденні новини» – ред.)– німецька національна та міжнародна телевізійна служба новин, створена мережею громадського телебачення ARD.

Read More

У столиці Грузії пікетували будівлю уряду з вимогою скасування карантинних обмежень

У столиці Грузії Тбілісі у неділю вдень розпочалася акція проти обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19. Як передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу», протестувальники зібралися перед будівлею адміністрації уряду Грузії. Серед учасників були представники бізнесу, а також різних політичних сил.

Акція протесту в Тбілісі продовжилася і під час комендантської години, коли протестувальники з плакатами пройшлися центральними вулицями грузинської столиці.

Влада Грузії раніше вирішила, що і після 1 лютого будуть збережені більшість обмежувальних заходів, введених наприкінці листопада через погіршення епідситуації щодо COVID-19.

В країні продовжить діяти «комендантська година». Заборона на пересування в нічний час, з 21:00 до 05:00, продовжена до 1 березня. Як і раніше, будуть закриті гірськолижні курорти, ресторани, бари, фітнес-центри і басейни.

Крім того, в трьох найбільших містах Грузії – Тбілісі, Кутаїсі та Руставі – громадський транспорт не курсуватиме ще щонайменше місяць. На дистанційному навчанні залишаться тисячі школярів і студентів.

Read More

У Росії відкрили низку кримінальних справ через протести 23 січня

У Росії слідчі органи повідомили про відкриття низки кримінальних справ після акцій протесту 23 січня.

Так, управління МВС у столиці Росії Москві порушило кримінальну справу про перекриття доріг і тротуарів після акцій. Кримінальну справу порушили за статтею про «Приведення в непридатність транспортних засобів або шляхів сполучення». Про підозрюваних поки не повідомляється. Цю справу розслідує поліція.

Крім того, про порушення кримінальних справах відзвітував Слідчий комітет Росії. За повідомленнями, справи стосуються буцімто застосування насильства до представників влади, хуліганство і порушення санітарно-епідеміологічних норм.

Правозахисники кажуть, що число кримінальних справ по країні після суботніх акцій протесту коливається в межах двох десятків.

Напередодні Слідчий комітет Росії відкрив понад десять кримінальних справ на учасників протестів на підтримку опозиційного політика Олексія Навального, який нині перебуває в слідчому ізоляторі «Матроська тиша». Прихильників політика звинувачують у застосуванні насильства до поліцейських, закликах до масових заворушень, залученні неповнолітніх у протиправну діяльність тощо.

За даними правозахисників, у протестах в Москві напередодні взяли участь від 20 до 40 тисяч людей, загалом по Росії – до 110 тисяч. Хоча, за оцінкою штабу Навального, всього може йтися про участь в акціях близько 250 тисяч росіян. Поліція оцінила число протестувальників у російській столиці в 4 тисячі. Відбулися масові (загалом понад 3000 осіб) затримання людей із використанням сили. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що на акції 23 січня в країні вийшло «мало людей», а самі мітинги були «незаконними» без дозволів на проведення з боку місцевих адміністрацій.

У більшості міст Росії через коронавірус заборонені масові заходи. Прихильникам Олексія Навального, які подавали заявки на мітинги 23 січня, влада саме тому офіційно відмовляла в їх проведенні.

Read More

Бойовики 4 рази відкривали вогонь на Донбасі – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години неділі чотири рази порушили режим припинення вогню.

«Поблизу населеного пункту Піски ворог двічі відкривав вогонь в бік українських позицій, використовуючи зброю різних видів – підствольний гранатомет, великокаліберний кулемет та стрілецьку зброю. Неподалік Водяного, що на Приазов’ї, російсько-окупаційні війська вели вогонь з ручного протитанкового гранатомета і стрілецької зброї. Біля населеного пункту Південне, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь з автоматичного станкового гранатомета, великокаліберного кулемета та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

Інформації про постраждалих через обстріли серед військових ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформації про бойові дії 24 січня немає.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Read More

В Україні тривають місцеві вибори: у Конотопі обирають мера

У неділю в кількох регіонах України триває голосування на місцевих виборах, в перебігу якого громадяни депутатів міських, селищних та сільських рад, а також їхніх голів.

Як йдеться на сайті Центральної виборчої комісії, виборами охоплені загалом 13 областей.

Зокрема, у Конотопі Сумської області обирають мера.

Як передає рух «Чесно» у фейсбуці, явка станом 13:00 склала 14,35%. Повідломляється про 7 виявлених порушень виборчого законодавства і складені відповідні протоколи.

Повторні вибори мера Конотопа призначили після смерті у жовтні через ускладнення від COVID-19 Олександра Лугового.

Крім того, сьогодні обирають і голів сільських рад – Брошнів-Осадської селищної ради Івано-Франківської області, Мурованської на Львівщині та Уланівської – на Вінничині.

Напередодні у ЦВК заявляли про загрозу зриву виборів Уланівської сільської ради через судове рішення. Втім у відомстві додали, що виборчий процес не може бути скасований, зупинений або перенесений (за винятком введення воєнного чи надзвичайного стану), а тому тамтешня ТВК має вжити заходів, щоб вибори відбулися.

Read More

SpaceX запустила у космос ракету з найбільшим корисним навантаженням в історії

Компанія SpaceХ мільярдера Ілона Маска здійснила успішний запуск на орбіту 143 невеликих супутників однією ракетою-носієм.

Зокрема, у неділю компанія привела в стартову готовність важку ракету-носій Falcon 9 для запуску Transporter-1. Запуск здійснили з космодрому у Флориді. Це друга спроба, а перша відбулася в суботу, втім за кілька хвилин до запуску старт скасували.

Місія Transporter-1 особлива тому, що це вперше в історії космонавтики запуск 143 космічних апаратів здійснено за допомогою однієї ракети-носія. Також вперше застосована складна схема виведення супутників на орбіту з різними по часу інтервалами.

Раніше рекорд із виведення на орбіту найбільшої кількості супутників належав індійській місії, яка в лютому 2017 року запустила 104 супутники.

Read More

У Кремлі відреагували на протести 23 січня в Росії

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що на акції 23 січня в країні вийшло «мало людей», а самі мітинги були «незаконними» без дозволів на проведення з боку місцевих адміністрацій.

«Ось зараз будуть багато говорити, що на незаконні акції вийшло багато людей. Ні, вийшло мало людей, багато людей голосують за Путіна», – сказав Пєсков в інтерв’ю, яке цитують у неділю російські ЗМІ.

Він також висловився щодо «палацу Путіна», розслідування, яке разом із арештом опозиціонера Олексія Навального стало причиною протестів. На думку Пєскова, публікація не дає відповіді на запитання, «чому це приписується Путіну».

«Путін нічого там не робить, у Путіна немає палацу в Геленджику. Нам давно вже стало відомо, що готувалися так звані викриття, псевдовикриття та інформаційні атаки на президента. Вони всі мають на меті розкачку ситуації, вони не відповідають дійсності. Це чиста брехня», – заявив Пєсков.

За даними правозахисників, у протестах в Москві напередодні взяли участь від 20 до 40 тисяч людей, загалом по Росії – до 110 тисяч. Поліція оцінила число протестувальників у російській столиці в 4 тисячі. Відбулися масові (загалом понад 3000 осіб) затримання людей із використанням сили. Дії російської влади проти демонстрантів засудили політики на Заході і правозахисні організації.

Read More

Число затриманих на протестах 23 січня в Росії наближається до 3500, це новий рекорд

У Росії число затриманих на акціях протесту з вимогою звільнити опозиціонера Олексія Навального наближається до трьох із половиною тисяч, що є найвищим показником у сучасній історії цієї країни.

 За даними видання «ОВД-Инфо», станом на 12:00 за московським часом 24 січня, число затриманих сягнуло 3435.

У Москві були затримані близько 1360 учасників протестів, у Петербурзі – 523. До 100 число затриманих наближається в Новосибірську, Воронежі, Казані та Нижньому Новгороді.

Влада не наводить офіційних цифр затриманих.

Всього протести відбулися більш ніж у 100 містах Росії. Загальне число учасників, за оцінками, склало понад 100 тисяч людей. Наймасштабніші протести зафіксовані в Санкт-Петербурзі та Москві, де на вулиці вийшли десятки тисяч людей. У Москві число протестувальників становило від 20 до 40 тисяч.

За даними «ОВД-Инфо», близько 30 людей повідомили, що були побиті співробітниками поліції. Госпіталізована жінка, яку поліцейський у Петербурзі вдарив ногою в живіт.

Серед затриманих були понад 100 неповнолітніх і десятки журналістів.

Більшу частину затриманих відпустили, склавши адміністративні протоколи щодо них або без протоколів, однак багато інших провели ніч у відділках поліції в очікуванні суду.

 

Read More

МЗС України закликає Бі-Бі-Сі не називати Севастополь і Сімферополь «російськими містами»

«Російська службо Бі-Бі-Сі, не підтримуйте російські фальшиві наративи. Крим окупований»

Read More

Росія заявляє про «мови в Україні», щоб відвернути увагу від Навального – мовний омбудсмен Кремінь

Тарас Кремінь обурений відсутністю реакції на заяву Держдуми Росії з боку українських політиків

Read More

В СБУ повідомили нові деталі про затримання свого співробітника за підготовку вбивства колеги

У Службі безпеки України повідомили нові деталі про затримання свого співробітника за звинуваченням у підготовці вбивства колеги.

Як сказали на брифінгу начальник слідчого управління Головного слідчого управління СБУ Анатолій Буліч і в. о. начальника відділу Офісу генерального прокурора Андрій Лисокобилка, спецоперацію затримання здійснили 22 січня.

«Вчора Служба безпеки затримала одного з організаторів під час передачі частини коштів. Це була оплата за послуги підготовки злочину. Затримано співробітника Штабу антитерористичного центру при СБУ за готування до вбивства на замовлення іншого співробітника СБУ», – розповів Буліч.

Він повідомив, що збір інформації відбувався тривалий час на етапі досудового розслідування. Слідчі СБУ встановили, що існувала змова кількох осіб, які розробили план вчинення злочину, організатор підшукав виконавця і запропонував за вбивство 50 тисяч доларів.

За його словами, затримання здійснили «рівно в той момент, коли було достатнього доказів планування злочину». У даному випадку СБУ спрацювала на випередження, додав він.

Як наголосив Буліч, це кримінальне провадження, незважаючи на різні інтерпретації у ЗМІ, не є якимись «розбірками» між співробітниками СБУ, а є безпосереднім попередженням вчинення особливо тяжкого злочину.

Він також додав, що так само не відповідають дійсності чутки про те, нібито хтось утік у наручниках із місця затримання.

Лисокобилка, зі свого боку, повідомив, що затриманому наразі оголошено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями Кримінального кодексу України, в яких ідеться про готування до посягання на життя працівника правоохоронного органу за попередньою змовою.

За його словами, передбачене законом покарання за цими статтями – позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Також, повідомив він, 23 січня Шевченківський районний суд Києва обрав підозрюваному запобіжний захід – тримання під вартою без можливості внесення застави.

«На запитання ЗМІ щодо відношення до резонансної справи колишнього першого заступника голови СБУ Дмитра Нескоромного Анатолій Буліч зазначив, що процесуальні норми поки що не дозволяють оприлюднювати цю інформацію. Однак він запевнив, що найближчим часом представники Служби безпеки проведуть окремий брифінг, де нададуть нові матеріали відносно розслідування, зокрема і з цього питання також», – мовиться в повідомленні СБУ.

Інших імен, зокрема, затриманого чи того, на кого, за їхніми словами, готувався замах, посадовці не назвали.

Раніше 23 січня СБУ підтвердила повідомлення про затримання чинного співробітника СБУ, який готував убивство свого колеги, але так само імен не називала.

Але в інтерв’ю українській службі британського мовця BBC у Службі безпеки підтвердили, що йдеться про повідомлення журналіста Юрія Бутусова.

22 січня той, посилаючись на свої неназвані джерела в СБУ, стверджував, що затриманим за підозрою в організації замовного вбивства був полковник СБУ Юрій Расюк, жертвою мав стати бригадний генерал СБУ, начальник головного управління внутрішньої безпеки Андрій Наумов, а замовником нібито був полковник СБУ Дмитро Нескоромний, колишній перший заступник голови СБУ і начальник головного управління боротьби з корупцією.

Журналіст також стверджував, що це було кримінальною «розбіркою» між групами впливу в СБУ в їхній боротьбі за «кришування» тіньового бізнесу.

Також, за його словами, Нескоромного розшукують, йому заборонений виїзд із України.

Деякі засоби інформації також писали, нібито під час спецоперації був затриманий і другий фігурант, але він буцімто зміг утекти вже з кайданками на руках, і ніби втікач і був Нескоромним. Ніяких підтверджень своїм словам вони не наводили.

Служба безпеки України в цій справі вже зверталася до представників ЗМІ з проханням «керуватися офіційними джерелами інформації».

Тим часом у месенджері Telegram 23 січня з’явився канал, названий іменем Дмитра Нескоромного і з його фотографією. Автор цього каналу стверджує, що він дійсно той самий Нескоромний, що він уже перебуває в Німеччині і планує найближчими днями влаштувати пресконференцію «в столиці однієї з держав ЄС» і оприлюднити матеріали, за його словами, про зв’язки чільних представників нинішньої влади України з Росією.

Підтверджень, як і заперечень, правдивості цих тверджень наразі немає.

Read More

Нові зміни в іномовленні США: керівників Радіо Свобода і ще двох мовців звільнили з посад

У системі іномовлення США відбулися подальші зміни: нова керівниця Агентства США з глобальних медіа (USAGM) Келу Чао звільнила з посад президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Теда Ліпіна і директорів Радіо Вільна Азія і Близькосхідної мережі мовлення, яких лише місяць тому призначив попередній керівник агентства.

За повідомленнями посадовців, ознайомлених зі змінами, виконувачка обов’язків голови USAGM ухвалила це рішення пізно ввечері 22 січня за часом США.

Джерела в USAGM підтвердили, що тоді ж Чао направила листи про звільнення Ліпінові, а також директорці Близькосхідної мережі мовлення Вікторії Коутс і керівникові Радіо Вільна Азія Стівенові Єйтсу.

Наразі не відомо, чи будуть вони опротестовувати своє звільнення і хто може їх замінити.

Попереднього дня Чао звільнила директора «Голосу Америки» і його заступницю, а керівник Управління мовлення на Кубу подав у відставку сам.

«Голос Америки» і Управління мовлення на Кубу є державними мовцями США. РВЄ/РС, Радіо Вільна Азія і Близькосхідна мережа мовлення є недержавними неприбутковими організаціями, фінансованими з бюджету США.

Звільнення керівників цих медіаорганізацій настало по тому, як попередній керівник USAGM, призначений попереднім президентом США Дональдом Трампом, був змушений подати в відставку лише через дві години по тому, як президентську посаду перебрав 20 січня Джо Байден.

Майкла Пека, якого призначив на чоло USAGM Трамп, критикували і демократи, і республіканці через його політику і призначення, які він провадив, відколи в червні 2020 року його кандидатуру схвалили в Конгресі.

Пека також звинувачували в намаганні втрутитися в редакційну політику мовців.

Усіх звільнених 21 і 22 січня Пек призначив у грудні 2020 року.

Адміністрація Байдена призначила на його місце Келу Чао, ветеранку «Голосу Америки», яка пропрацювала там три десятки років. Вона стала тимчасовою виконувачкою керівниці USAGM 20 січня, відразу після відставки Пека.

Read More

По всій Росії далі тривають масові затримання, ЄС занепокоєний і обіцяє кроки у відповідь

По всій Росії, а також в окупованому нею Криму далі тривають розгони демонстрацій на підтримку ув’язненого опозиційного діяча Олексія Навального і затримання їхніх учасників.

Повідомлення про це надійшли вже більш ніж із сотні міст Росії і Криму. Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту в Росії, на цей час має дані про 2250 затриманих, і ці дані ще очевидно не повні – зокрема й через те, що в великих містах є зриви в роботі мобільного зв’язку й інтернету, а також через те, що протистояння на цей час іще тривають.

Найбільше затриманих – у столиці Москві (855) і другому найбільшому місті Санкт-Петербурзі (327), де демонстрації були наймасовішими. Серед затриманих у Москві була й Юлія Навальна, дружина Олексія Навального; через кілька годин її відпустили.

У Москві, зокрема, поліція заявляла число учасників у 4–5 тисяч; опозиція каже, що справжня кількість була від 20 до 40 тисяч. Таке ж число – не менш ніж 40 тисяч – подає й агентство Reuters, відоме своєю переважною точністю в оцінках кількості учасників масових акцій.

Інтернет-видання «МБХ-медіа» оцінило кількість учасників демонстрацій у всій Росії в 110–160 тисяч. Таким чином, ці протести можуть бути наймасовішими в Росії з березня 2017 року.

У багатьох випадках повідомляють про жорстокі дії поліції і про затримання журналістів і неповнолітніх. В інтернет, зокрема, потрапили кадри, як працівники поліції блокують затриманих, стаючи їм колінами на шию.

При цьому, виступаючи перед демонстрантами, один із найближчих соратників Навального Леонід Волков пообіцяв нові протестні акції на наступні вихідні.

Стурбованість із приводу придушення протестів у Росії висловили в Європейському союзі, де пообіцяли реакцію на це наступними днями.

«Слідкую за розвитком подій у Росії з занепокоєнням. Я глибоко шкодую через масові затримання, непропорційне використання сили, переривання інтернету і телефонного зв’язку», – написав у твітері верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

«Обговоримо в понеділок наступні кроки на засіданні міністрів закордонних справ країн ЄС», – додав він.

Дії російської влади проти демонстрантів засудила й правозахисна організація Amnesty International, яка вимагає негайно звільнити затриманих.

«Російська влада безжалісно розв’язує репресії проти мирних демонстрантів, і те, що ми бачили сьогодні, тільки підтверджує це. Поліція проігнорувала свої обов’язки гарантувати право на мирні зібрання і замість цього вдалася до невибіркового насильства і свавільних затримань учасників протестів, багато з яких були дуже молодими людьми», – заявила директорка представництва Amnesty International у Росії Наталія Звягіна.

Акції на підтримку Навального відбулися й поза межами Росії – зокрема, в Києві і багатьох інших містах різних країн світу.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня. Влада Росії попередила, що вони будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.

Read More

Біля посольства Росії у Києві відбулася акція на підтримку Навального

У суботу, 23 січня, до посольства Росії в Києві прийшли люди для участі в акції на підтримку російського опозиціонера Олексія Навального. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.

За його словами, близько 10-15 людей тримали в руках плакати, ще близько 30-ти були присутні у якості учасників акції та глядачів.

Майже по закінченню акції до посольства прийшли близько двох десятків чоловіків. Вони зривали плакати на підтримку навального з паркану посольства, а також виривали їх з рук учасників акції.

Між учасниками акції та прибулими відбулася словесна суперечка. Зокрема останні заявляли, що нібито Навальний підтримував анексію Криму. За словами кореспондента, учасники акції також провокували противників, ставлячи питання на кшталт: «А ти був в АТО?», «Де ти був коли забирали Крим?».

Суперечка переросла в штовханину, прибулі чоловіки вдарили кількох учасників акції, згодом противників мітингу відтіснила поліція, яка перебувала на місці. Двох з них затримали, але невдовзі відпустили.

Акції на підтримку Навального відбуваються сьогодні у Росії та деяких містах світу. 

Журналісти Радіо Свобода стежать за протестами в Росії наживо, разом з експертами обговорюють, як ці події можуть вплинути на політичну ситуацію в Україні.

 

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі та критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки умовно засудженого. Ідеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок був ухвалений з порушенням прав Навального.

Read More

«Настрої більшості суддів є проукраїнськими» – Кремінь про розгляд КСУ мовного закону

КСУ розглядав справу у формі усного провадження 7 і 9 липня 2020 року; обидва засідання супроводжували акції на підтримку мовного закону

Read More

Помер відомий американський ведучий Ларрі Кінг

Відомий американський теле- та радіоведучий Ларрі Кінг помер 23 січня у віці 87 років.

Інформацію про смерть Кінга підтвердив його син, повідомляє телеканал CNN, на якому Кінг понад 25 років вів шоу «Larry King Live».

Причина смерті ведучого не називається.

На початку січня джерела, близькі до його сім’ї, повідомляли, що Кінга госпіталізували з COVID-19.

Раніше у Кінга теж були проблеми зі здоров’ям, зокрема, він переніс кілька інфарктів. У 2017 ведучий розповів, що у нього діагностували рак і він успішно переніс операцію в рамках курсу його лікування.

Кар’єра Ларрі Кінга почалася в Майамі у 1957 році. З 1985 по 2010 рік він працював на CNN. Після – на фінансованому Росією каналі RT і каналі Ora TV, та в стрімінговом сервісі Hulu.

Кінг був відомий як майстер радіо-, а потім телевізійних інтерв’ю. У числі його співрозмовників були майже всі президенти США, починаючи з Річарда Ніксона, Маргарет Тетчер, Мартін Лютер Кінг, Нельсон Мандела, Френк Сінатра, Михайло Горбачов, Володимир Путін та інші.

Read More

Росія: під час акції протесту у Москві затримали дружину Навального

Російська поліція затримала дружину опозиційного політика Олексія Навального Юлію під час акції протесту у Москві.

«Юлію Навальну затримали в районі Великої Дмитрівки в Москв», – повідомив твітер-акаунт, який висвітлює протести на підтримку Навального.

Навальна опублікувала в інстаграмі фото, за її словами, зроблене в автозаку.

Раніше повідомлялося про затриманих під час протестів на підтримку Навального у Москві та Санкт-Петербурзі, а також у інших містах Росії.

Російська влада попереджала про відповідальність для учасників несанкціонованих заходів. Зокрема, Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу про залучення підлітків в протиправні дії. У Татарстані порушено справу про заклики до масових заворушень. Неприпустимими мітинги назвали і в Кремлі.

Журналісти Радіо Свобода стежать за протестами в Росії наживо, разом з експертами обговорюють, як ці події можуть вплинути на політичну ситуацію в Україні.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі та критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки умовно засудженого. Ідеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок був ухвалений з порушенням прав Навального.

 

Read More

Суд у Мілані пояснив, чому звільнив українського солдата Марківа

В Італії Апеляційний суд присяжних Мілану виправдав українського солдата Віталія Марківа через відсутність складу злочину і доказів його причетності до факту загибелі італійця і росіянина на Донбасі шість років тому. Про це йдеться у мотиваційній частині вердикту суду другої інстанції.

Міланський трибунал 3 листопада 2020 року звільнив бійця Марківа з ув’язнення, що тривало майже 3 з половиною роки. Раніше, влітку 2019 року, суд першої інстанції у Павії засудив військового з українсько-італійським громадянством до 24 років позбавлення волі. Тоді його визнали причетним до смерті іноземних репортерів Андреа Роккеллі й Андрія Миронова і до замаху на життя французького фотографа Вільяма Ругелона. Останній перебував із колегами на місці інциденту і був поранений внаслідок стрілянини між українським військом та проросійськими бойовиками неподалік міста Слов’янська .

Заперечивши причетність українського солдата до згаданого інциденту, суд у Мілані однак підтвердив відповідальність України та її війська за «атаку на цивільних (журналістів)».

«Суд не виявив доказу, що підсудний Марків із співслужбовцями був співучасником в інкримінованому йому злочині», – мовиться у рішенні Апеляційного суду присяжних Мілана.

Документ є в розпорядженні Радіо Свобода.

 

За висновками суддів, не встановлено, що 24 травня 2014 року, в день трагічного інциденту, Марків був на службі саме у післяобідній час, коли загинули двоє журналістів і був поранений фоторепортер.

«Неможливо стверджувати, що Марків свідомо сприяв фактам, у яких його звинувачують, допомагаючи іншим військовослужбовцям, які несли службу на той момент на горі (Карачун)», – вважають судді другої інстанції. Тому і був ухвалений виправдальний вирок через відсутність складу злочину, підсумовують присяжні.

Натомість вони підтверджують висновки колег у першій інстанції про «умисний і цілеспрямований напад на групу іноземних репортерів» з боку українських сил, розташованих на горі Карачун. «Атака на Миронова, Ругелона і Роккеллі відбулася за відсутності будь-якої провокації або наступу ні з їхнього боку, ні з боку проросійських сил», – посилаються міланські судді на підсумки присяжних Павії. Суд другої інстанції вважає, що командування українських збройних сил видало неправомірний наказ своїм підлеглим, порушуючи міжнародну конвенцію про захист цивільних на війні.

Як відомо, сторона захисту стверджувала, що за воєнної ситуації під час перехресного вогню неможливо встановити, внаслідок пострілів якої сторони конфлікту загинули Роккеллі й Миронов.

Висновки міланських суддів ґрунтуються головно на свідченнях очевидців інциденту Вільяма Ругелона і таксиста Євгена Кошмана (допитаного у жовтні 2014). Останній підвозив іноземців зі Слов’янська до керамічного заводу Zeus. Також достовірними назвали свідчення усіх італійських журналістів, які виступали на процесі в Павії від обвинувачення.

 

Водночас суд у Мілані визнав недостовірними і непридатними для відтворення фактів свідчення від сторони захисту – п’ятьох командирів Національної гвардії і чотирьох військовослужбовців. Присяжні вважають, що українських військових слід було заслухати не як свідків, а як підозрюваних.

Мілан відкинув прохання захисту про долучення нових доказів на стадії апеляції. Прохання від захисників бійця та України названі судом «непотрібними, запізнілими і недоречними» для реконструкції фактів шестирічної давності.

Провідний захисник солдата Раффаеле Делла Валле назвав обґрунтування міланських суддів щодо відповідальності України абсурдними й утримався від коментарів.

Своє бачення для Радіо Свобода висловив адвокат від цивільного відповідача Ніколо Бертоліні Клерічі: «У Мілані повторили версію Павії про відповідальність України (за збройний напад на журналістів), але Україну та її військо не засудили. Держава була учасником процесу як цивільний відповідач, бо був підсудний її солдат. Марків визнаний невинним, він вільний – і Україна вийшла з процесу».

Захисники ще будуть вирішувати, чи доцільно і чи можливо взагалі Україні та Марківу оскаржувати останній вердикт. Не виключено, що генпрокуратура і родина загиблого репортера Роккеллі подаватимуть апеляцію до касаційного суду – третьої інстанції італійського судочинства. Наразі їхня реакція невідома. Але правники вже зауважують на юридичній колізії. «Якщо родина Роккеллі подає апеляцію до касаційного суду, то це слід робити стосовно Марківа, а він же визнаний невинним і звільнений… Тому наразі неясно, як може повернутися справа. Може, родина загиблого буде подавати окремий цивільний позов щодо України і вимагати відшкодування, та і це невідомо», – зазначив адвокат Бертоліні Клерічі.

Апеляційний суд у Мілані в Італії 3 листопада ухвалив рішення виправдати за відсутністю складу злочину і негайно звільнити українського нацгвардійця Віталія Марківа, громадянина України й Італії, якого звинувачували в убивстві двох іноземних журналістів на окупованій частині Донбасу в травні 2014 року. Після цього він був звільнений і повернувся в Україну.

Слідчий комітет Росії 23 грудня повідомив про висунення звинувачення у вбивстві проти українського нацгвардійця Віталія Марківа, а також оголошення його у міжнародний розшук. Раніше Марків також був заочно арештований і оголошений у розшук у Росії.

 

Read More

Росія: у Москві та Санкт-Петербурзі затримують учасників акцій на підтримку Навального

У російських містах Москві та Санкт-Петербурзі на акціях на підтримку опозиціонера Олексія Навального, якому загрожує тюремне ув’язнення після повернення в Росію, проходять затримання.

Журналісти Радіо Свобода стежать за протестами в Росії наживо, разом з експертами обговорюють, як ці події можуть вплинути на політичну ситуацію в Україні.

 

За даними «ОВД-Инфо», у Москві затримано чотирьох учасників акції, у Петербурзі – дев’ятьох, серед яких кореспондент «Медіазони» Давид Френкель, а також Олега Делімбетова і Марину Цареву з петербурзької редакції видання «Коммерсант». Журналісти були одягнені в жилети преси з відповідними позначеннями, повідомляє редакція проєкту Радіо Свобода Север.Реалии, яка веде трансляцію з акції в Петербурзі.

У Москві поліція оточила Пушкінську площу, закликає учасників акції дотримуватися соціальної дистанції і розійтися. На мітингу також перебувають цивільні особи з пов’язками «дружинник».

Крім учасників акцій, поліція превентивно затримує опозиційних активістів і співробітників регіональних штабів прихильників Навального, повідомляє російська служба Радіо Свобода. Соцмережі блокують частину повідомлень із закликами прийти на мітинги або інформацією про місця їх проведення.

Російська влада попереджає про відповідальність для учасників несанкціонованих заходів. Зокрема, Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу про залучення підлітків в протиправні дії. У Татарстані порушено справу про заклики до масових заворушень.

Неприпустимими мітинги назвали і в Кремлі.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі та критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки умовно засудженого. Ідеться про вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок був ухвалений з порушенням прав Навального.

Read More

США збираються переглянути угоду з талібами

США збираються переглянути угоду, укладену з рухом Талібан минулого року, щоб визначити, чи виконують бойовики угруповання свої зобов’язання в рамках мирної угоди. Як повідомив Білий дім 22 січня, радник президента Джо Байдена з питань національної безпеки Джо Салліван мав розмову зі своїм афганським колегою Хамдуллою Мохібом.

Відповідно до угоди між США і Талібаном, укладеної у лютому минулого року, всі іноземні сили повинні залишити Афганістан до травня 2021 року в обмін на гарантії безпеки з боку бойовиків, зокрема, припинення зв’язків з Аль-Каїдою. Восени афганський уряд та представники бойовиків почали мирні переговори у Катарі, які втім проходять на тлі наростаючого насильства.

 

Салліван підкреслив, що нова адміністрація Байдена «підтримає мирний процес енергійними регіональними дипломатичними зусиллями, які будуть спрямовані на те, щоб допомогти обом сторонам досягти міцного і справедливого політичного врегулювання і постійного припинення вогню», зазначили у Білому домі.

Сполучені Штати також переглянуть угоду, досягнуту за адміністрації колишнього президента Дональда Трампа, «в тому числі для оцінки того, чи виконує Талібан свої зобов’язання щодо розриву зв’язків з терористичними групами, скорочення насильства в Афганістані і ведення конструктивних переговорів з урядом Афганістану та іншими зацікавленими сторонами» .

Салліван і його афганський колега також обговорили «підтримку Сполученими Штатами Америки у питанні захисту видатних досягнень афганських жінок, дівчат і груп меншин в рамках мирного процесу».

 

У заяві наголошується, що США прагнуть співпрацювати з афганським урядом, союзниками по НАТО та регіональними партнерами, «щоб підтримати стабільне, суверенне та безпечне майбутнє Афганістану».

Read More

Білорусь: чоловіка госпіталізували в тяжкому стані після самопідпалу

Інцидент стався поблизу будівель уряду, парламенту, міської адміністрації Мінська та міської ради

Read More

У Британії сімох людей засудили загалом до 92 років тюрми за смерть 39 мігрантів

Суд у Великій Британії 22 січня засудив загалом на 92 роки ув’язнення сімох чоловіків за смерть 39 в’єтнамських чоловіків, жінок та підлітків, знайдених мертвими у причепі вантажівки 2019 року.

Лондонський кримінальний суд в Олд-Бейлі визнав чотирьох із підсудних винними у вбивстві. Вироки сягають від 13 до 27 років ув’язнення.

Як заявив суддя Найджел Суїні, мігранти померли «болісно тяжкою смертю», задихнувшись, коли їх ввозили з Бельгії до Великої Британії в жовтні 2019 року.

Ще трьох людей, причетних до «складної, довготривалої та дохідної» схеми незаконного ввезення людей, були визнані винними у змові з метою сприяння незаконній імміграції. Їх ув’язними від трьох до семи років.

Читайте також: Вбивство українця в Португалії: судове засідання перенесли

Двоє із загиблих були 15-річними підлітками. Серед них також були муляр, випускник університету та косметолог манікюрного салону.

Суд встановив, що чимало родичів жертв позичили значні кошти, щоб оплатити їм проїзд, покладаючись на їхні потенційні заробітки у Великій Британії.

У жовтні 2019 року в англійському графстві Ессекс у контейнері вантажівки знайшли тіла 39 загиблих людей. Згодом з’ясувалося, що це – нелегальні мігранти з В’єтнаму. Згодом водій автомобіля визнав свою провину в порушенні міграційного законодавства.

Виявлення 39 загиблих людей у вантажівці в промисловому майданчику на сході від Лондона шокувало як Велику Британію, так і В’єтнам, а також ще раз висвітило проблему незаконної глобальної міграції, в ході якої бідні з Азії, Африки та Близького Сходу вирішують у небезпечні подорожі на Захід.

Read More

Зеленський підписав указ про день жалоби в Україні 23 січня

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про день жалоби в Україні 23 січня через трагедію в Харкові.

Відповідно до указу, у цей день на всій території України буде приспущений Державний прапор на будинках і спорудах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій.

Також мають бути скасовані розважально-концертні заходи та внесені відповідні зміни до програм теле- та радіопередач.

«У цій страшній пожежі ми втратили 15 людей. Це були чиїсь батьки та матері, чиїсь бабусі й дідусі. Так, у них позаду було довге життя, але попереду їх точно не мала чекати така жахлива смерть. Ці люди мали право на турботу, догляд та безпеку на схилі своїх років. Щоб гідно вшанувати їхню пам’ять, завтра оголошено день трауру. Бо зайвих громадян в Україні не існує», – сказав Володимир Зеленський.

21 січня в Харкові відбулася пожежа в будинку для літніх. За даними рятувальників, загинули 15 людей.

Генпрокурор Ірина Венедіктова повідомила, що в справі про пожежу в Харкові затримані чотири людини, слідство розглядає три версії причин інциденту.

 

Read More

Зеленський поспілкувався з новообраним головою правлячої партії Німеччини – ОП

Президент України Володимир Зеленський мав телефонну розмову з новообраним головою Християнсько-демократичного союзу Німеччини Арміном Лашетом, повідомляє Офіс президента 22 січня.

Як стверджують у ОП, Зеленський став першим закордонним лідером, який поспілкувався з новим лідером ХДС, колишня очільниця якої Анґела Меркель наразі є канцлеркою Німеччини.

За повідомленням, Лашет, поміж іншого, висловив співчуття через пожежу в Харкові, яка призвела до загибелі 15 людей.

«Новий лідер ХДС наголосив, що Україна може покладатися на спадкоємність політики Німеччини. Володимир Зеленський висловив щиру подяку за це й зауважив, що це дуже важливо для українців, особливо в питанні досягнення миру на Донбасі», – йдеться в заяві Офісу.

Читайте також: Лашет очолив правлячу партію Німеччини, але справжній спадкоємець Меркель досі не відомий

Крім того, співрозмовники домовилися розвивати співпрацю між Україною та федеральною землею Північний Рейн-Вестфалія, яку наразі очолює Лашет.

«Північний Рейн-Вестфалія – найпотужніша в економічному плані федеральна земля Німеччини. Тому особливо радий активному розвитку співробітництва між Україною та очолюваною вами федеральною землею», – йдеться в цитаті Зеленського, яку наводить пресслужба.

Також президент запросив Арміна Лашета до України.

Армін Лашет очолив консервативну німецьку партію «Християнсько-демократичний союз» 16 січня.

Read More

Тихановська закликала ООН скликати засідання Ради безпеки через ситуацію в Білорусі

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська взяла участь в онлайн-засіданні Ради безпеки ООН на тему свободи слова в Білорусі

Read More