Влада

Підтримувані Росією бойовики залишають заблокованими дорожні коридори на Донбасі навпроти контрольних пунктів в’їзду-виїзду «Щастя», «Золоте», «Гнутове», «Майорське» та «Мар’їнка», повідомили у п’ятницю в Держприкордонслужбі України.

«Фактичний пропуск громадян здійснюється лише в контрольних пунктах в’їзду-виїзду «Станиця Луганська» – щоденно та «Новотроїцьке» – двічі на тиждень у понеділок та п’ятницю, коли окупанти розблоковують рух дорожнім коридором», – йдеться в повідомленні.

У ДПСУ вказують, що усі КПВВ на лінії розмежування, контрольовані українською стороною, функціонують щоденно з 08:00 до 16:00.

Повідомляється, що протягом тижня бойовики не допустили на тимчасово окуповану територію 5 громадян, троє осіб, які слідували на контрольовану Україною територію, – мали частково підроблені документи.

10 листопада 2020 року, відповідно до рішення командувача ООС, після карантинних обмежень з підконтрольної Україні сторони відкрилися усі КПВВ на Донбасі. Бойовики ж обмежують пропуск.
…

Громадська організація «Комітет виборців України» заявила, що «найефективнішими лідерами фракцій» у парламенті торік стали Ірина Геращенко з «Європейської солідарності» та Ярослав Железняк з «Голосу».

«Найвищі показники роботи серед лідерів фракцій в Ірини Геращенко з «Європейської солідарності» та Ярослава Железняка з «Голосу». Найнижчі – у Вадима Рабіновича із «Опозиційної платформи – За життя», – йдеться в повідомленні.

У КВУ вказують, що Геращенко має найвищі показники участі в голосуваннях Ради та виступів під час пленарних засідань – упродовж року політик взяла участь в 78% голосувань і виступила 106 разів. Железняк, у свою чергу, відвідав всі пленарні засідання впродовж року – 89.

«Натомість окремі лідери фракцій фактично провалюють роботу за певними напрямками. Голова фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія має низькі показники участі в голосуваннях Верховної Ради. За рік він взяв участь лише в 54% голосувань. Також низькі показники участі в голосуваннях у Ю. Тимошенко (40%) та Ю. Бойка (15%). Найнижчі показники роботи серед лідерів фракцій у Вадима Рабіновича. Співголова ОПЗЖ відвідав найменше пленарних засідань (48 засідань із загалом 89)», – додали в КВУ.

В організації кажуть, що при аналізі брали до уваги такі показники як участь в голосуваннях, відвідування пленарних засідань, виступи в Раді, кількість зареєстрованих та прийнятих проєктів законів.

Наступне пленарне засідання Верховної Ради має відбутися 26 січня.
…

НАТО відстежує військову присутність Росії в регіоні Чорного моря й окупованому Криму і стурбований її розширенням, заявив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ.

«Що стосується питання про збільшення російської присутності в Лівії і в Африці в цілому, звичайно, це те, за чим ми стежимо – і дуже уважно відстежуємо в НАТО, це частина моделі збільшення російської присутності не тільки в Лівії, а й в інших частинах Африки, і на Близькому Сході, в Сирії і в Чорноморському регіоні в Криму, а також у Балтійському регіоні і на Крайній Півночі», – йдеться в заяві.

Столтенберґ уточнив, що альянс, зокрема, спостерігає зростання військового будівництва з боку Росії від Крайньої Півночі до Балтійського регіону, Чорного моря, Близького Сходу і Північної Африки.

«І це викликає велику стурбованість», – наголосив генсекретар.

Раніше Столтенберґ повідомив, що НАТО продовжить нарощувати свою військову присутність у Чорноморському регіоні у відповідь на посилення російського військового угруповання в Криму.

Україна виступає за будь-які формати посилення присутності НАТО в Чорноморському регіоні, сказав раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові і в акваторії Чорного моря. У Генштабі України дії російських військових у Криму називають незаконними.

Президент України Володимир Зеленський 20 жовтня повідомив про початок будівництва двох військово-морських баз для більш ефективного захисту Чорноморського регіону.

Генасамблея ООН в грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з окупованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
…

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення 14 січня звернулася до виробників і постачальників телевізорів, медіаплеєрів, смартфонів та інших сучасних пристроїв з проханням відмовитися від постачання такої техніки з території Російської Федерації.

Нацрада роз’яснює, що «уряд країни-агресора затвердив 31.12.2020 перелік програм для електронних обчислювальних машин, які мають бути попередньо встановлені на окремі види технічно складних товарів».

Це означає, що «на телеприймачі з функцією Smart TV, або які мають операційні системи, що дають змогу додавати і використовувати застосунки, будуть встановлені застосунки для перегляду низки телеканалів та сервісів, які заборонені для розповсюдження на території України».

«Також звертаємо увагу, що на смартфони та інші портативні пристрої, вироблені в РФ, або вироблені для реалізації і використання на території РФ, будуть встановлені застосунки від компаній, які підпадають під санкції на території України», – вказують у Нацраді.

Регулятор звернувся до мереж роздрібної торгівлі та приватних підприємців із закликом «припинити практику встановлення програм, які дозволяють переглядати заборонені канали або користуватися забороненими сервісами, під час продажу електронних пристроїв кінцевому споживачеві».

Перегляд низки телеканалів та використання сервісів походженням із Російської Федерації забороняє на території України указ президента України від 14 травня 2020 року № 184/2020 «Про введення в дію рішення РНБО України від 14 травня 2020 року «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

 
…

У районі проведення Операції об’єднаних сил на Донбасі внаслідок обстрілу підтримуваних Росією бойовиків поранень зазнав військовослужбовець Збройних сил України, повідомила українська делегація для участі в Тристоронній контактній групі.

«14 січня близько 18:00 унаслідок обстрілу противником наших позиції в районі Гнутового дістав поранення один військовослужбовець Збройних сил України. Йому надано медичну допомогу, стан стабільний», – йдеться в повідомленні у фейсбуці.

Раніше сьогодні у штабі операції Об’єднаних сил повідомляли, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години четверга двічі порушили режим припинення вогню, при цьому про поранених чи втрати серед особового складу, станом на момент появи вечірнього зведення, не було. На ресурсах угруповання «ДНР» бойовики заявляють про буцімто обстріл військовими ЗСУ територій біля Широкина і Талаківки. На сайтах угруповання «ЛНР» інформації про бойові дії 14 січня немає.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення призначила позапланову перевірку телеканалу Newsone щодо можливого розпалювання ворожнечі гостем її ефіру В’ячеславом Піховшеком. Про це сайт регулятора повідомив 14 січня.

«Перевірку Національна рада призначила на основі моніторингу ефіру телеканалу за 4 січня цього року. Цього дня мовник із 21:00 наживо транслював передачу «Епіцентр української політики» (ведуча Д. Панченко) за участі гостя – заслуженого журналіста України, телеведучого, аналітика В. Піховшека… Висловлювання В. Піховшека про необхідність захисту російськомовного населення країни, а також ту частину населення країни, яка вважає себе приналежною до української нації і є носієм державної мови, мають ознаки порушення ліцензіатом вимог абзаців четвертого та шостого частини другої статті 6, пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» і частини першої статті 28 Закону України «Про інформацію», – вказано в повідомленні.

У Нацраді вказують, що «висловлювання В. Піховшека мають ознаки безпосередніх та опосередкованих закликів до ненависті і нетерпимості, розпалення міжнаціональної ворожнечі, зокрема через заклики до створення у неправовий спосіб соціальних та громадських організацій за ознаками агресивного протиставлення («убеждать наших идеологических врагов, это уже не противники, а враги») «російськомовного суспільства» всім іншим соціальним і мовним групам, які проживають в Україні».

У період із 8 до 19 лютого Newsone перевірять на дотримання законодавчих норм, які забороняють поширення закликів до ворожнечі, ненависті, а також пропаганди зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження.

Також Національна рада звернеться до Комісії з журналістської етики та Уповноваженого із захисту державної мови з проханням надати висновки щодо дотримання у передачі «Епіцентр української політики» професійних етичних стандартів журналіста, а також вимог чинного законодавства України.

 
…

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив про зустріч із представниками Міжнародного валютного фонду щодо питання ціни газу для населення.

«Провели конструктивну зустріч з МВФ щодо ціни на газ. Позиція нашого уряду: ринок газу в Україні має працювати. На жаль, деякі гравці ринку продовжують зловживати становищем, від чого страждають українці. Маємо знайти компроміс, що вже сьогодні захистить людей і допоможе ринку газу розвиватися у майбутньому», – повідомив Шмигаль у своєму Telegram-каналі.

Позиції МВФ про перебіг зустрічі наразі немає.

Напередодні прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що тарифи на газ для населення будуть знижені на понад 30%, вказуючи, що буде запроваджене «державне регулювання». Президент України Володимир Зеленський, у свою чергу, називав ринкові ціни на газ «завеликими, особливо якщо зважати на пандемію».

На початку цього тижня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що українська влада напрацювала два підходи, які дозволять суттєво знизити тариф на газ для населення.

У січні для клієнтів державної компанії «Нафтогаз України» ціна на газ зросла на 14 відсотків – до 7,22 гривні без вартості доставки.
…

Колишня очільниця делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи, народна депутатка від «Слуги народу» Єлизавета Ясько отримувала «попередження» від колег по фракції, керівництва Офісу президента та Верховної Ради через свої голосування. Про це вона розповіла в коментарі Радіо Свобода.

Коментуючи своє звільнення, Ясько заявила про, на її думку, ширшу проблему: нібито співпрацю «Слуги народу» із фракцією «Опозиційна платформа – За життя».

«Якщо подивитися, які конкретні, наприклад, голосування: як за журі по САП, як, наприклад, постанова по Криму, по Другій світовій війні, всі ідеологічні питання – там дуже сильно прослідковується, які фракції не йшли, які фракції були враховані, і, як правило, виходить у результаті, після співпраці з представниками «ОПЗЖ», дуже нейтральна, «ніяка» постанова, яка насправді йде разом із російським наративом. Це, якщо один приклад наводити. Якщо говорити про конкретно діяльність нашу в міжнародних майданчиках, то там, на жаль, у нас комітет, ми, якщо нам треба говорити про Росію-агресора, це дуже часто відбувається через тиск, різні політичні союзи, ну викреслюємо просто питання, пов’язані з Росією, тому що це комусь невигідно», – сказала вона.

Читайте також: Єрмак прокоментував санкції США проти Дубінського та інших, але не назвав жодного прізвища

За словами Ясько, у її фракції «досить багато людей, яких зараз або перекупили, або вони віддали свої цінності за якісь там швидкі дивіденди», в тому числі – члени делегації у ПАРЄ.

«Тут можна говорити у тому числі про деяких членів делегації ПАРЄ, які зараз раптом почали казати, що ми не можемо виходити з порядком денним антиросійським, треба шукати компроміси, треба розуміти, як спілкуватися з агресором. Такого раніше не було», – стверджує вона.

Парламентарка заявила, що тиск на неї чинився зокрема після того, як вона не підтримала призначення Сергія Шкарлета міністром освіти і науки, а також за представників Верховної Ради у конкурсній комісії з обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

«По САП там же ж були кандидати, яких конкретно пропихували «ОПЗЖ» з моїми колегами зі «Слуг народу», вони всі були зацікавлені самі, щоб захищати цю корупцію, а не, навпаки, боротися за те, щоб не було корупції. Ось після всього цього в мене були такі різні попередження, дружні поради від різних сторін. Це й колеги по фракції, і конкретно керівництво Офісу президента, високопосадове, назвемо це так, керівництво, там є різні люди. І також керівництво Верховної Ради», – сказала вона.

Ясько висловила думку, що саме завдяки співпраці зі «Слугою народу» «ОПЗЖ» змогла наростити вплив після парламентських виборів 2019 року.

Вона також прокоментувала призначення нової голови делегації ПАРЄ Марії Мезенцевої.

«Марія стала інструментом чиїхось брудних ігор театральних. Я щиро сподіваюся, що вона це зрозуміє», – заявила депутатка.

Сама Марія Мезенцева, коментуючи призначення головою делегації 11 січня, подякувала як колегам за підтримку, та і Ясько за її роботу.

Заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук, своєю чергою, розповіла Радіо Свобода, що призначення Мезенцевої було ініціативою винятково «Слуги народу».

«Вісім моїх колег від фракції підтримали пані Мезенцеву і троє – пані Лізу (Ясько – ред.). Відповідно, говорити про якісь інші рішення окрім того, що це була ініціатива «Слуги народу», складно. Але я не хочу, чесно кажучи, по суті якимось чином коментувати заяви пані Ясько, бо я переживаю за обличчя нашої делегації загалом, за те, щоб у нас була нормальна робота. Тому я не буду до такого конфлікту опускатися, бо це не робить обличчя нашій делегації загалом», – сказала вона.

Кравчук також відмовилася коментувати зміст заяв Ясько щодо роботи її фракції в парламенті.

«Коли немає вже можливості підігрівати конфлікт на рівні делегації, то, очевидно, шукають якісь політичні заяви. Я не бачу сенсу коментувати їх по суті, бо це є неправда, те, що говорить пані Ліза», – заявила заступниця голови фракції.

Радіо Свобода не змогло наразі отримати коментар голови Верховної Ради Дениса Разумкова та Офісу президента щодо заяв Єлизавети Ясько і надішле відповідні запити.

11 січня новою головою української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи стала народна депутатка зі «Слуги народу» Марія Мезенцева. Її колега по фракції Єлизавета Ясько обіймала цю посаду з 20 вересня 2019 року.
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав «перемогою України» рішення Великої палати Європейського суду з прав людини визнати справу України проти Росії щодо Криму «частково прийнятною» і розглянути її по суті.

«Це перемога України, звичайно. Це важливий крок на шляху до притягнення Росії до юридичної відповідальності за агресію проти України. І з кожним кроком ціна цієї відповідальності буде рости. Я переконаний, що юридична сукупність дій України крок за кроком буде підтверджувати ту правду, яку Україна доносила з 2014 року, і спростовувати всю ту пропаганду і дезінформацію, яку поширювала Росія», – зазначив Кулеба.

Європейський суд з прав людини 14 січня в рішенні Великої палати у справі України проти Росії щодо Криму, вирішив, що «було достатньо доказів» за такими фактами порушення прав людини в Криму:

жорстоке поводження і незаконні затримання;
нав’язування російського громадянства жителям півострова;
переслідування і залякування релігійних лідерів, які не належать до РПЦ, проведення обшуків у церквах і мечетях, конфіскація їхньої власності;
припинення діяльності засобів масової інформації;
заборона проведення публічних зібрань і проявів підтримки, а також залякування і затримання організаторів демонстрацій;
примусове відчуження майна у цивільних осіб і приватних підприємств;
утиск української мови в школах і переслідування україномовних дітей у школі;
обмеження свободи пересування між Кримом і материковою Україною;
порушення щодо кримських татар.

При цьому суд вказав на низку тверджень, що не були доведені. Зокрема, про випадки вбивства мирних громадян, про затримання і залякування іноземних журналістів у 2014 році. Також наголошується, що уряд України не надав доказів щодо «націоналізації» майна українських військових.

Міністр юстиції Денис Малюська назвав рішення суду «перемогою».

«Рішення ЄСПЛ – потужний юридичний удар по міфології, яка використовується РФ у гібридній війні. Крим – це історія збройної агресії та грубих порушень прав людини, а не «референдуму» та «мирного волевиявлення»… ЄСПЛ підтвердив, що РФ мала ефективний контроль над Кримом ще з лютого 2014 року, а не з часу так званого «референдуму» – гарний юридичний факт, підтверджений судовим рішенням, який потім ми декому згадаємо», – написав Малюська у фейсбуці.

У Міністерстві юстиції Росії заявили, що в ході розгляду справи по суті, їхня правова позиція буде, «як і раніше, базуватися на встановлених міжнародним правом критеріях, договорах і практиці міжнародних трибуналів».

Раніше повідомлялося, що Київ очікує на позитивне рішення за позовом до ЄСПЛ «Україна проти Росії» про порушення прав людини в анексованому Криму.

На розгляді Європейського суду з прав людини перебувають також чотири тисячі позовів громадян, пов’язаних із подіями в анексованому Росією Криму і на Донбасі.
…

Європейський суд із прав людини 14 січня оголосить рішення Великої палати у справі України проти Росії щодо Криму. Як повідомили раніше в суді, рішення буде винесене на відкритих слуханнях суду в Страсбурзі, що почнуться о 10:00 (11:00 за київським часом).

«Справа стосується тверджень України про систематичні порушення Європейської конвенції про права людини Росією в Криму», – йшлося в повідомленні ЄСПЛ.

Як вказано в пресрелізі, уряд України стверджує, що «Російська Федерація з 27 лютого 2014 року здійснює ефективний контроль над Автономною Республікою Крим і містом Севастополем, які є невід’ємною частиною України, і здійснює юрисдикцію над ситуацією, яка призвела до численних порушень Конвенції».

В ЄСПЛ нагадали, що справа заснована на двох скаргах України проти Росії, поданих в 2014 і в 2015 роках. У червні 2018 року скарги об’єднали в одну справу під назвою «Україна проти Росії (щодо Криму) за заявою № 20958/14».

Минулого тижня міністр юстиції України Денис Малюська анонсував «важливі новини» за позовом України до Росії в ЄСПЛ через анексію Криму.

За даними правозахисників, ЄСПЛ спочатку розгляне скаргу України проти Росії, а потім індивідуальні скарги громадян України.

На розгляді Європейського суду з прав людини перебувають також чотири тисячі позовів громадян, пов’язаних із подіями в окупованому Росією Криму та на Донбасі.

 
…

Офіс президента України пізно ввечері 13 січня відреагував на повідомлення про санкції щодо осіб та організацій в Україні, яких влада Сполучених Штатів вважає частиною пов’язаної з Росією мережі закордонного впливу.

«Офіс президента України зробить усе, що в його силах, для того, щоб відповідальні за втручання у вибори в Сполучених Штатах Америки були притягнуті до відповідальності, незалежно від партійної приналежності. Конкретні кроки будуть оприлюднені найближчим часом», – ідеться в твітері офісу Зеленського.

Раніше текст аналогічного змісту у своєму твітер-акаунті оприлюднив голова Офісу президента Андрій Єрмак.

12 січня антикризовий радник голови ОП Михайло Подоляк у коментарі Радіо Свобода заявив, що президент України Володимир Зеленський та Офіс президента не реагуватимуть на запровадження американських санкцій проти члена пропрезидентської партії та народного депутата від неї Олександра Дубінського. Він пояснив це тим, що реакція – нібито прерогатива керівництва фракції.

11 січня Управління контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США запровадило санкції проти семи людей та чотирьох організацій, які є частиною пов’язаної з Росією мережі закордонного впливу.

Американська влада вказує на причетність до цієї мережі українського народного депутата Андрія Деркача, якого Вашингтон називає «російським агентом».

Під санкції також потрапили народний депутат України зі «Слуги народу» Олександр Дубінський, колишній народний депутат Олександр Онищенко, колишній прокурор Костянтин Кулик, помічники Деркача Антон Симоненко та Дмитро Ковальчук, колишній працівник посольства США в Україні Андрій Теліженко та політолог Петро Журавель.

Крім того, Міністерство фінансів США запровадило санкції проти компаній «Ера-Медіа», «Інформаційного агентства Онлі Н’юз», «Скептик» та сайту Nabuleaks.

Дубінський назвав санкції США «тимчасовими незручностями» за «право мати незалежну позицію, пов’язану із захистом інтересів українського народу». Він звинуватив у запровадженні таких обмежень саме «Центр протидії корупції».

 
…

Окружний суд у Варшаві продовжив термін арешту колишнього керівника «Укравтодору», ексміністра транспорту Польщі Славоміра Новака ще на три місяці, до 16 квітня.

Про це 13 січня повідомило Польське радіо.

«В обґрунтуванні суддя вказала, що докази, представлені в заяві прокурора, вказують на високу ймовірність вчинення підозрюваним усіх дій, яких стосується обвинувачення. Суд також поділяє нашу думку щодо ймовірного шахрайства, а також стосовно загрози суворого покарання позбавленням волі», – заявив прокурор Ян Дрелєвський.

Наприкінці липня 2020 року НАБУ повідомило, що колишньому виконувачу обов’язків керівника «Укравтодору» Славоміру Новаку оголосили підозру. Йому інкримінують прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368 Кримінального кодексу).

21 липня минулого року прокуратура Варшави також висунула звинувачення Славоміру Новаку, який є громадянином Польщі і очолював «Укравтодор» у 2016-2019 роках.

 
…