Влада

Україна готова обміняти російських солдатів на звільнення українського журналіста Романа Сущенка, заарештованого в Москві, заявив президент України Петро Порошенко в інтерв’ю австрійському виданню Profil.

«Ми хочемо повернути наших українців, затриманих у Росії. Вчора (8 лютого – ред.) був день народження Романа Сущенка. Ми готові обміняти російських солдатів, які прийшли в мою країну як вбивці, на Сущенка. Скоро буде чотири роки після затримання Росією відомого режисера Олег Сенцова. Сущенко, Сенцов, багато кримських татар – ми хочемо їх повернути», – заявив Порошенко.

ФСБ Росії затримала Сущенка 30 вересня 2016 року в Москві, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Сущенко всі звинувачення відкидає. Українська сторона називає звинувачення проти журналіста безпідставними і вимагає негайно його звільнити.

24 січня Московський міський суд у столиці Росії продовжив арешт Сущенку до 30 березня 2018 року.

Олег Сенцов був затриманий представниками російських спецслужб в Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року російський Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Він не визнав свою провину. Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова до списку політв’язнів.

За даними правозахисників, на сьогодні близько 60 громадян України позбавлені волі за політичними мотивами на території Росії і окупованого нею Криму.
…

Витрати на функціонування судової системи України минулого року сягнули 9,5 мільярдів гривень, що складає трохи більше ніж 1,1% від всіх бюджетних витрат. Така інформація міститься в звіті про бюджетні видатки 2017 року, повідомляє проект Радіо Свобода #Точно.

Зокрема, на здійснення правосуддя місцевими, апеляційними і вищими спеціалізованими судами витратили найбільше – 8,7 мільярда гривень. На забезпечення діяльності Верховного суду – 234,3 мільйона гривень, на Конституційний суд – 148,5 мільйонів гривень, на роботу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського та Вищого адміністративного у сумі витрачено 431,8 мільйона гривень.

За оперативними даними Державної казначейської служби України, протягом січня-серпня 2017 року на виконання рішень іноземних судів із бюджету виплачено 52,9 мільйона гривень.

 
…

Україна зробить помилку, якщо остаточно схвалить закон про реінтеграцію Донбасу, заявив в ефірі телеканалу «Россия-1» міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

«Вважаю, що той, хто зробить перший крок зі зламу мінських домовленостей, зробить колосальну помилку. Власне кажучи, київська влада знаходяться в одному кроці від цієї помилки, якщо вони остаточно ухвалять закон про реінтеграцію, який зараз у них пройшов друге читання», – заявив Лавров в інтерв’ю, показаному державним телебаченням Росії 11 лютого.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій 8 лютого підписав закон про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях, документ передали на підпис президентові Петру Порошенку.

Парламент ухвалив закон «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях» 18 січня. У документі, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором. Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону. У документі також наголошується, що тимчасова окупація Російською Федерацією територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Росії жодних територіальних прав.

19 січня народні депутати від «Опозиційного блоку» зареєстрували проект постанови про скасування рішення про ухвалення закону, тим самим заблокувавши підписання документа. 6 лютого Верховна Рада України не підтримала внесеного «Опозиційним блоком» проекту постанови.

Міністерство закордонних справ Росії заявляє, що схвалений Верховною Радою закон про реінтеграцію Донбасу суперечить Мінським угодам і загрожує ескалацією на сході України. Українська влада це заперечує.
…

У Дніпрі відбулося громадське обговорення ініціативи перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

Захід організував обласний осередок Всеукраїнського товариства «Просвіта».

За словами організаторів події, нинішня назва області – Дніпропетровська – підпадає під закон про декомунізацію і має бути змінена.

Презентуючи обґрунтування щодо ініціативи з перейменування області на Січеславську, доповідачі зазначали, що саме ця назва апелює до козацького минулого: на території області існували п’ять із восьми січей (усі головні козацькі січі – Томаківська, Микитинська, Базавлуцька, Чортомлицька, Підпільненська). Також Дніпропетровська область є єдиною, територія якої повністю була територією запорозьких вольностей.

За часів УНР край мав назву земля Січ з центром у Катеринославі, а у 1918-1919 роках місто носило неофіційну назву Січеслав (Січослав).

Історик і краєзнавець Микола Чабан презентував учасникам заходу раритетні видання сторічної давнини, де місцем друку зазначений Січеслав, серед яких і рідкісний шевченківський Кобзар.

Як зауважували учасники, публічне відродження назви «Січеслав» розпочалось незадовго до розпаду СРСР: національно-демократичні організації області стали використовувати в своїх назвах це слово, проте 2016 року прихильникам назви «забракло підтримки», аби домогтись саме такого перейменування обласного центру.

«Битву за Січеслав ми програли, битву за Січеславську область ми не маємо програти», – зауважували учасники зібрання.

У громадському обговоренні взяли участь як прихильники впровадження назви Січеславська область, так і опоненти цієї ініціативи. Останні, зокрема, зауважували, що запорозькі козаки «ніколи не називали себе січеславцями».

Учасники обговорення визнали, що попри те, що назва Січеслав використовується мешканцями, для багатьох ставлення до цього топоніму залишається неоднозначним. Також, за їхніми словами, може бути проблематичним затвердження назви «Січеславська область» у парламенті, адже за неї мають висловитись не менш як 300 депутатів.

Минулого тижня правозахисник з Дніпра Дмитро Рева зареєстрував електрону петицію до президента України щодо перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Він просить президента ініціювати розгляду Верховною Радою України питання внесення змін в Конституцію про перейменування області. Для розгляду петиції президентом вона має набрати 25 тисяч голосів. Цю ініціативу підтримала низка громадських організацій.

19 травня 2016 року Верховна Рада перейменувала місто Дніпропетровськ на Дніпро. За відповідний проект постанови проголосували 247 народних депутатів. Рішення ухвалено на виконання закону про декомунізацію.
…

Близько 4,3 мільйона українців їздили до Росії у 2017 році, свідчать дані Державної служби статистики.

Більше українці виїжджали до Польщі. Згідно зі статистикою, кордон у напрямку цієї країни перетнули майже 10 мільйонів громадян України.

Крім того, 3,1 мільйона українців їздили до Угорщини.

11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.
…

У 2017 році Україну відвідали понад 14,2 мільйона іноземців. Про це свідчать дані Державної служби статистики.

З них майже 89 тисяч іноземних громадян прибули до України в службових, ділових та дипломатичних цілях, майже 39 тисяч – у туристичних, понад 13,7 мільйона – у приватних, майже 349 тисяч – у межах культурного та спортивного обміну, релігійних цілях та інших.

Згідно зі статистикою, найбільше до України прибували громадяни Молдови (понад 4,4 мільйона), Білорусі (понад 2,7 мільйона) та Росії (майже 1,5 мільйона).
…

Рішення Європейського суду справ людини у справі українця Геннадія Афанасьєва проти Росії викликає «дуже змішані почуття», заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Twitter. ЄСПЛ зобов’язав Москву виплатити Афанасьєву дві тисячі євро.

«Ніколи не обговорював рішення ЄСПЛ, та стосовно справи Афанасьєва маю дуже змішані почуття. З одного боку, засуджуються дії Росії – і цей голос лунає на весь світ. З іншого – усі тортури оцінюються у дві тисячі євро. Кожне ганебне порушення Росією прав людини має закінчуватися суворим судовим вироком», – написав Клімкін.

8 лютого Європейський суд з прав людини задовольнив дві скарги захисту Афанасьєва на умови перевезень у тюремних транспортних засобах Федеральної служби з виконання покарань Росії і присудив йому грошові компенсації.

Афанасьєв заявив, що його захист готує ще дві скарги проти Росії в ЄСПЛ.

Раніше Афанасьєв розповідав про тортури і побої в російському ув’язненні. Геннадій Афанасьєв стверджує, що його під тортурами змусили обмовити інших кримчан – Олега Сенцова і Олександра Кольченка, яких в Росії засудили на 20 і 10 років колонії відповідно.

У грудні 2014 року Московський міськсуд засудив Афанасьєва до семи років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії суворого режиму за звинуваченням в «тероризмі».

Геннадій Афанасьєв і ще один українець Юрій Солошенко повернулися в Україну з російського ув’язнення 14 червня 2016 року. Їх обміняли на одеситів-представників ЗМІ – Олену Гліщинську і Віталія Діденка, яких звинувачують в сепаратизмі. Вони були серед організаторів і активних учасників так званої «Народної ради Бессарабії».
…

Комерційний банк «Приватбанк» зробив до НБУ уточнювальний запит щодо надання інформації про банківські рахунки співробітників «1+1 Media». Про це 9 лютого на брифінгу в Дніпрі повідомила виконувач обв’язків голови правління «Приватбанку» Галина Пахачук.

«Національний банк має повне право таку інформацію замовити, проте ми зробили до Національного банку уточнюючий запит про те, що в цьому списку є просто прізвища та імена. Але для того, щоб банк міг професійно зробити свою роботу, має бути додаткова інформація, надана банком. На сьогодні банк зробив уточнення щодо процедури, законного способу, підстав, і, відповідно того, яким чином ми будемо передавати інформацію, щоб зберегти банківську таємницю», – сказала Галина Пахачук.

Присутній на брифінгу міністр фінансів України Олександр Данилюк висловив упевненість, що дії НБУ законні.

«Є певні дії, запити з боку Нацбанку, які, я впевнений, були зроблені в рамках закону», – сказав Олександр Данилюк.

Журналісти «1+1 Media» 8 лютого повідомили про запит від Нацбанку з проханням надати інформацію про банківські рахунки співробітників.

«Ми вимагаємо точного роз’яснення причин і логіки формування таких списків, в іншому випадку ми будемо вважати це фарсом і прямим політичним тиском на журналістів та менеджерів медіахолдингу», – заявили в «1+1 Media».

У НБУ пояснили, що під час здійснення інспекційної перевірки «Приватбанку» Нацбанк виявив низку транзакцій з ознаками правопорушень: регулятор зробив уже понад 70 запитів за такими операціями.

Речник президента України Святослав Цеголко 9 лютого у Facebook написав, що президент Петро Порошенко назвав неприпустимими дії, які можуть сприйматися як втручання в журналістську діяльність.

У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку», одним із колишніх акціонерів якого був Ігор Коломойський.
…

Колишній президент Грузії, лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі розповів, що орендує для проживання в Києві двокімнатну квартиру.

«Якщо ви цікавитеся, як я розкішно живу, – я живу в двокімнатній квартирі на 22-му поверсі десь за Печерськом подалі від центру поблизу Московської (Деміївської – ред.) площі», – сказав Саакашвілі 9 лютого.

«Я після всього мого президентства нажив грошей, щоб зняти двокімнатну квартиру. З (вулиці) Костьольної, до речі, я вже з’їхав, тому що це був офіс, і ми не могли дозволити собі там далі жити», – додав політик.

Удень 9 лютого Саакашвілі у спілкуванні з журналістами біля Fairmont Grand Hotel у Києві заявив, що для його затримання до готелю прибув спецпідрозділ СБУ «Альфа».

Жоден із правоохоронних органів цієї інформації не підтвердив. У самому готелі в коментарі Радіо Свобода повідомили, що він працює в звичайному режимі.

5 грудня 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це.

8 грудня екс-президента затримали в Києві. Його підозрюють у «сприянні учасникам злочинних організацій та укритті їхньої злочинної діяльності». Саакашвілі назває неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.

Суд першої інстанції не задовольнив клопотання Генпрокуратури про домашній арешт політика у вигляді запобіжного заходу, але 26 січня Апеляційний суд Києва призначив йому нічний домашній арешт. Термін дії запобіжного заходу для Саакашвілі закінчився 6 лютого. Луценко заявив, що ГПУ не буде просити суд продовжити запобіжний захід для колишнього президента Грузії.
…

Група українських народних депутатів – представників фракції «Радикальної партії» пікетували Сейм Польщі у Варшаві через польський закон про Інститут національної пам’яті, повідомив лідер політичної сили Олег Ляшко у Facebook.

Він зазначив, що депутати вимагають скасувати закон.

На відео, яке оприлюднив Ляшко, видно, що учасники пікету тримають плакати з надписами «Минуле не повинне знищувати майбутнє», «Без незалежної України не буде вільної Польщі» та «Польські закони = російські танки».

8 лютого у Вашингтоні відбувся молитовний сніданок за участю президента США Дональда Трампа. На нього, зокрема, полетіли лідер фракції «Блок Петра Порошенка» Артур Герасимов, його колега з «Батьківщини» Юлія Тимошенко, а також група інших народних депутатів.

6-9 лютого у Верховній Раді відбуваються пленарні засідання. 7 лютого засідання тривало менше двох годин через відсутність достатньої кількості парламентарів.

6 лютого президент Польщі Анджей Дуда заявив, що вирішив підписати зміни до закону про Інститут національної пам’яті, які передбачають кримінальне переслідування тих, хто приписуватиме полякам злочини нацистів, зокрема вживатиме словосполучення «польські табори смерті», а також тих, хто заперечуватиме «злочини українських націоналістів», скоєні щодо громадян Польщі в період 1925–1950 років.

Одночасно президент Польщі повідомив, що передасть документ до Конституційного суду, щоб перевірити його конституційність.

Раніше документ підтримали обидві палати польського парламенту – Сейм і Сенат.

Президент України Петро Порошенко 1 лютого заявив, що закон «не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Польщею та Україною», і що «історична правда вимагає відвертої розмови і діалогу, а не заборон».

У Держдепартаменті США заявили, що польський закон про Інститут національної пам’яті «може підірвати свободу слова та академічний дискурс». Також у департаменті зауважили, що потрібно «бути обережними, щоб не перешкоджати обговоренню і коментуванню Голокосту». Ця частина законодавчих змін у Польщі також обурила Ізраїль, де закон назвали «необґрунтованим».
…

У Верховній Раді зареєстрували проект постанови про звільнення Олександра Данилюка з посади міністра фінансів України, свідчать дані на сайті парламенту.

Ініціаторами законопроекту є народні депутати Сергій Скуратовський, Дмитро Андрієвський, Віталій Сташук, Андрій Шинькович, Олександр Ревега, Олександр Кодола, Альона Бабак та Андрій Гальченко. Усі є членами комітету парламенту з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

На сайті Верховної Ради наразі не оприлюднений текст проекту постанови.

Данилюк очолює Міністерство фінансів від квітня 2016 року, до цього він працював на посаді заступника голови Адміністрації президента України.
…

Через загрозу безпеці і територіальній цілісності Україна відпрацьовувала мобільність своїх військ з переміщення і маневру на великі відстані, однак «не має завдань за межами кордонів», запевнив на зустрічі з іноземними військовими аташе 8 лютого начальник Генштабу, головнокомандувач ЗСУ, генерал Віктор Муженко.

«Ми не збираємося форсувати Волгу. Ми збираємося йти по своїй території і по своїй землі. І як би хто, які б фейкові там не вкидав документи, в нас немає завдань за межами кордонів України», – цитує слова Муженка сайт Міністерства оборони.

Муженко визнав, що українські військові відпрацьовували під час навчань у 2016-2017 роках переміщення різними способами бригад, полків, батальйонів на великі відстані, які можуть «переміщуватися на загрозливі напрямки, виходячи з активності і оцінки характеру дій противника».

«Мається на увазі – залізничним транспортом, автомобільним транспортом, своїм ходом, повітряним транспортом, і рейдові дії десантно-штурмових військ на відстань більш ніж 1000 кілометрів», – пояснив Муженко.

Він подякував іноземним військовим аташе за допомогу Україні «у нелегкі часи».

Збройний конфлікт на сході України триває понад три з половиною роки – від квітня 2014 року. Його жертвами стали понад 10 тисяч людей. Україна та Захід звинувачують Росію в підтримці сепаратистів зброєю та особовим складом. Москва заперечує це, визнаючи хіба що наявність у складі проросійських бойовиків своїх громадян, яких називає «добровольцями».
…

Солом’янський районний суд Києва скасував зобов’язання для народного депутата від «Народного фронту» Максима Полякова носити електронний браслет. Цю інформацію Радіо Свобода підтвердили в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Водночас, за даними САП, суд продовжив до 9 квітня інші зобов’язання, зокрема здати документи для виїзду за кордон.

Народні депутати Борислав Розенблат (позафракційний, виключений із фракції «Блоку Петра Порошенка»), а також Максим Поляков є фігурантами так званої «бурштинової справи». У діях Розенблата Генеральна прокуратура України вбачає ознаки зловживання впливом і хабарництва на загальну суму у 280 тисяч доларів, у діях Полякова – ознаки зловживання впливом і хабарництва на суму в 7 тисяч 500 доларів. Цих депутатів підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за внесення до парламенту законопроектів і вчинення інших дій, пов’язаних із видобутком бурштину, в інтересах компанії-нерезидента. Депутати ці звинувачення відкидають.
…

Суд у Києві 14 лютого продовжить розглядати справу за обвинуваченням колишнього президента України Віктора Януковича в державній зраді.

На засіданні Оболонського суду Києва 8 лютого допитали свідків обвинувачення: екс-командувача Військово-морських сил України Сергія Гайдука, колишнього начальника Генерального штабу – головнокомандувача Збройних сил України Володимира Заману і колишнього першого заступника голови прикордонної служби України Павла Шишоліна.

На наступному засіданні суд продовжить допитувати свідків, яких викликає прокуратура.

Оболонський райсуд наприкінці червня 2017 року перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича.

У справі, яку розглядає суд, слідство інкримінує Януковичу три статті Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 27 (державна зрада), ч. 2 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни); ч. 3 ст. 110 (пособництво в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки).

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.
…

«Дружні відносини з незалежною Україною досягли безпрецедентного рівня в історії наших стосунків. Знищуючи їх сьогодні, ми йдемо до балканізації Центральної Європи»
…

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 7 лютого відхилив апеляційні скарги щодо 12 кримських татар, які виходили на одиночні пікети 14 жовтня 2017 року. Засідання суду щодо ще одного з учасників перенесли на 15 лютого, повідомляють активісти об’єднання «Кримська солідарність».

Як повідомили раніше в громадському об’єднанні, суди першої інстанції ухвалили рішення про штрафи в розмірі від 10 тисяч рублів (близько 4,9 тисячі гривень) до 15 тисяч рублів (близько 7,3 тисячі гривень).

14 жовтня 2017 року на півострові відбулася серія одиночних пікетів проти репресій силовиків щодо кримських татар, мусульман. Силовики склали щодо пікетників адміністративні протоколи за «порушення встановленого порядку пікетування».

Пізніше судові засідання пройшли в Сімферополі, Джанкої, Алушті, Судаку, а також Радянському, Кіровському, Білогірському і Червоногвардійському районах. Головним доказом звинувачення послужила експертиза експертного центру МВС по Криму, згідно з якою «пікети об’єднані єдністю мети, задуму і загальною організацією».

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Печерський районний суд Києва надав дозвіл на здійснення спеціального (заочного) досудового розслідування стосовно екс-президента Віктора Януковича, екс-голови СБУ Олександра Якименка та екс-першого заступника СБУ Володимира Тоцького, повідомила 7 лютого речниця генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган.

«Стосовно ще трьох фігурантів даного кримінального провадження – Захарченка, Ратушняка та Федчука – подібні клопотання прокурорів розглядатимуться найближчим часом. Нагадаю, що мова йде про події на Євромайдані 18-20 лютого 2014 року. Усі шестеро фігурантів кримінального провадження знаходяться у розшуку, ухиляються від суду і слідства», – вказала Сарган у Facebook.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.

Оболонський райсуд наприкінці червня 2017 року перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича. Справа щодо подій на Євромайдані розслідується як окреме провадження.

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.
…

Адмірал Ігор Тенюх, який обіймав посаду виконувача обов’язків міністра оборони України з 27 лютого до 25 березня 2014 року, стверджує, що подав у відставку, оскільки після реалізації рішення про приведення Збройних сил України в повну бойову готовність влада не підтримала його пропозицію «йти на прорив» у Криму. 

“Мій план полягав у тому, щоб іти на прорив, тому що це війна. Мій план не підтримали, і тому я подав у відставку», – сказав Тенюх 7 лютого під час надання свідчень в Оболонському районному суді Києва у справі про державну зраду Віктора Януковича. 

Адмірал Тенюх також згадав, що не отримав дозвіл на використання штурмової і бомбардувальної авіації. Він переконаний, що запровадження воєнного стану на той час в Україні забезпечило б чіткість дій Збройних сил України.

Тенюх засвідчив у суді, що Збройні сили України в роки президентства Януковича цілеспрямовано знищувалися, і патріотичні проукраїнські офіцери замінювалися на «більш лояльних і проросійських».

Ігор Тенюх був останнім свідком, викликаним для участі в засіданні 7 лютого, суд оголосив перерву до 8 лютого.

Оболонський райсуд наприкінці червня 2017 року перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича.

У справі, яку розглядає суд, слідство інкримінує Януковичу три статті Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 27 (державна зрада), ч. 2 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни); ч. 3 ст. 110 (пособництво в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки).

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.
…

Підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму 7 лютого планує розглянути 13 апеляційних скарг щодо кримських татар, мусульман, які виходили на поодинокі пікети 14 жовтня 2017 року, повідомили у громадському об’єднанні «Кримська солідарність».

Згідно з повідомленням, в суді першої інстанції кримчанам вже винесли постанови про штрафи в рублях, еквівалентні сумам від 4,9 до 7,3 тисяч гривень.

14 жовтня 2017 року на окупованому півострові відбулася серія одиночних пікетів проти репресій силовиків щодо кримських татар, мусульман. Пізніше учасники цих пікетів були оштрафовані російськими судами. Щодо пікетувальників були складені адмінпротоколи через порушення встановленого порядку пікетування, відповідно до російських законів.

Згодом у Сімферополі, Джанкої, Алушті, Судаку, а також Совєтському, Кіровському, Білогірському і Червоногвардійському районах відбулися судові засідання.

Після анексії Криму на півострові відбуваються масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, діячів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

 
…

Упродовж минулої доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі збільшили кількість збройних провокацій, здійснивши 14 прицільних обстрілів по позиціях ЗСУ. В результаті обстрілів троє українських воїнів були поранені, ще один – зазнав бойової травми.

Як повідомили у прес-центрі штабу АТО, особливо активно бойовики порушували домовленості про припинення вогню у вечірній час.

Згідно з повідомленням, обстріли тривали біля Троїцького, Кримського, Катеринівки, Станиці Луганської, Новозванівки, Новоолександрівки, Лебединського, Павлополя, Широкина, Богданівки та Водяного.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових у трьох обстрілах за добу 6 лютого. В угрупованні «ДНР» не повідомляли про ситуацію за останні години на захоплених донецькими бойовиками територіях.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Український консул відвідав українця Станіслава Клиха, який відбуває покарання російського суду у Верхньоуральській в’язниці в Челябінській області. Про це в Twitter повідомив адвокат Клиха Ілля Новіков.

«Червоні номери «146» у челябінської глибинці. Це український консул приїхав у Верхньоуральську в’язницю провідати Станіслава Клиха», – написав він.

Клиха відвідав і сам адвокат. «Виглядає він трохи краще, ніж перед етапом з Грозного, але говорить ще більш незв’язно, ніж раніше, і зовсім не може утримувати увагу на одній темі. За запитом консульства видали виписку з історії хвороби, вони в тюрмах завжди такі, що нічого не зрозуміло, і скарг немає», – повідомив адвокат на своїй сторінці в Facebook.

У травні 2016 року Верховний суд Чечні засудив Клиха та іншого українця Миколу Карпюка до 20 і 22,5 років ув’язнення відповідно в колонії суворого режиму за нібито участь у банді, вбивство і замах на вбивство російських військовослужбовців. Згідно з версією російського слідства, Клих і Карпюк під час першої чеченської війни створювали в Україні групи для участі в боях проти російських військ за незалежну Чечню.

Міністерство юстиції України неодноразово направляло до Росії запити про передачу Карпюка і Клиха. Під час «слідства» до українців для вибивання свідчень застосовували тортури, які, за словами правозахисників, вплинули на психічне здоров’я Клиха.

Правозахисний центр «Меморіал» у Росії визнав Клиха і Карпюка політв’язнями. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявила, що вони стали жертвами «пародії на правосуддя».
…

Державний комітет телебачення і радіомовлення України відмовив у видачі дозволу на ввезення в Україну трьох видань із Росії.

«Держкомтелерадіо відмовив ТОВ «Дресс-Шоу» у видачі дозволу на ввезення в Україну з території країни-агресора Росії книг: Юрий Поляков. По ту сторону вдохновения (ТОВ «Видавництво АСТ»); «Советский самогон по ГОСТу, коньяк, вино, наливки и настойки» (ТОВ «Видавництво АСТ»); Андрей Рубанов. Патриот (ТОВ «Видавництво АСТ»), – повідомляє Держкомтелерадіо 6 лютого.

За повідомленням, наказ про відмову видано на підставі рішення експертної ради Держкомтелерадіо, члени якої визнали невідповідність змісту видання критеріям оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України. «Зокрема, у виданнях присутня пропаганда імперських геополітичних доктрин держави-агресора, символи комуністичного режиму і тоталітарного режиму держави-агресора, виправдання і визнання правомірним окупації території України тощо», – йдеться в повідомленні.

Загалом, повідомили у Держкомтелерадіо, суб’єктам господарювання дали дозволи на ввезення понад 10 тисяч найменувань видавничої продукції з Росії, а також з тимчасово окупованих територій. Водночас надано 257 відмов у видачі дозволів, з них 28 – на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо у зв’язку з невідповідністю видань критеріям оцінки видавничої продукції, що дозволена до розповсюдження на території України.

У травні 2017 року набрала чинності урядова постанова, відповідно до якої розповсюджувачі видавничої продукції з Росії та тимчасово окупованих територій України мають отримувати дозвіл від Держкомтелерадіо на ввезення видавничої продукції. Рішення про відмову у видачі дозволу ухвалює експертна рада.

Розповсюдження російських книг без відповідного дозволу карається штрафами. Водночас громадяни мають право ввозити російські книжки без спеціального дозволу в кількості не більше ніж 10 примірників на людину.

 
…

Із фракції партії «Блок Петра Порошенка» в парламенті вийшли народні депутати Віктор Кривенко та Павло Кишкар, повідомив голова Верховної Ради Андрій Парубій під час засідання парламенту.

Після виходу депутатів у фракції партії «Блок Петра Порошенка» залишилися 136 народних депутатів.

Кривенко та Кишкар оголосили про вихід із фракції у грудні 2017 року.

«Причини, які змусили нас перебувати у фракції, більше не актуальні. Перебування у фракції жодним чином не наблизило звільнення (голови Нацбанку Валерії – ред.) Гонтаревої або зняття з посади російського громадянина (мера Одеси Геннадія – ред.) Труханова. Ми не голосували ні за пенсійну реформу, ні за кодекси, ні за «аудитора з сумки» НАБУ, ні за декларації для активістів-антикорупціонерів. Утиски НАБУ, тиск на антикорупційний комітет, «Роттердам +» і купа іншого, проти чого ми виступаємо», – написав Кривенко у Facebook 21 грудня.

Обидва депутати обрані до парламенту за списками партії «Об’єднання «Самопоміч».
…

Генеральна прокуратура України не буде просити суд продовжити запобіжний захід для колишнього президента Грузії, лідера «Руху нових сил» Міхеїла Саакашвілі, заявив очільник ГПУ Юрій Луценко в інтерв’ю ТСН.ua.

«Саакашвілі після багатьох чудернацьких акцій все ж таки почав ходити на допити. Зараз, коли закінчується обраний йому запобіжний захід, ми не будемо його подовжувати. Він приходить за повістками, тому жодних обтяжень, на мій погляд, не потребує. Наскільки я знаю, найближчим часом у нього знову буде серія допитів. Тому сподіваюся, що він так само буде спокійно приходити туди і давати відповідні свідчення», – сказав Луценко.

5 грудня 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі отримав від бізнесмена Сергія Курченка, який переховується в Росії, півмільйона доларів на свою діяльність в Україні. Він навів записи перехоплення розмов, що, за його словами, підтверджують це.

8 грудня екс-президента затримали в Києві. Його підозрюють в «сприянні учасникам злочинних організацій та укритті їхньої злочинної діяльності». Саакашвілі назває неправдивими всі обвинувачення на свою адресу.

Суд першої інстанції не задовольнив клопотання Генпрокуратури про домашній арешт політика у вигляді запобіжного заходу, але 26 січня Апеляційний суд Києва призначив йому нічний домашній арешт.

Термін дії запобіжного заходу для Саакашвілі закінчився 6 лютого.
…

Уряд розширив на 20 відсотків перелік препаратів програми «Доступні ліки», повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман у Facebook.

«Тепер 239 препаратів від хронічних захворювань можна отримати в аптеці безкоштовно або з незначною доплатою. З лютого 2018 року перелік ліків, що включені до програми, збільшився на 20 відсотків (у 2017 було 198 препаратів). Фінансування програми в цьому році ми збільшили на 40 відсотків – до 1 мільярда гривень», – написав Гройсман.

За його словами, 47 препаратів з оновленого переліку можна отримати в аптеці безкоштовно за рецептом лікаря, їхню вартість повністю компенсує держава. Він додав, що до програми зараховані препарати 48 виробників: 30 іноземних та 18 українських.

Програма «Доступні ліки» стартувала в Україні 1 квітня 2017 року. Гройсман зазначив, що за цей час держава відшкодувала вартість ліків від хронічних захворювань за майже 14 мільйонами рецептів на загальну суму понад 600 мільйонів гривень.
…

Прокуратура Криму відкрила провадження через візит німецьких депутатів на територію анексованого півострова, повідомив речник Генеральної прокуратури України Андрій Лисенко у Facebook.

За його словами, депутатам інкримінують «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України».

3 лютого німецькі депутати з трьох регіональних парламентів країни прибули в анексований Росією Крим. Призначений Москвою голова регіональної національно-культурної автономії німців Криму Юрій Гемпель заявив, що вони планують обговорити питання зняття санкцій і визнання Криму російським. За повідомленнями російських ЗМІ, депутати перебуватимуть на півострові до 9 лютого.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник назвав візит політиків до Криму «безвідповідальним вояжем».

МЗС України раніше заявляв, що поїздки зарубіжних політиків до Криму не мають статусу офіційних. Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Дочка колишнього генпрокурора України Віктора Шокіна Аліна, яка є громадянкою США, має намір подати до суду на екс-віце-президента Джо Байдена, повідомляє інтернет-видання «Українська правда» із посиланням на самого Шокіна.

Екс-генпрокурор підтвердив твіт своєї дочки Аліни, яка написала про бажання йти до суду.

«Я знаю, що вона збирається це зробити… Вона повнолітня, доросла людина, їй за 40 років, вона має особисті думки. Найбільше, що її вразило, це те, що згадали її покійну бабусю. Батька – то само собою, але бабусю. Так він зганьбив її, той Байден, що вона вирішила прийняти таке рішення», – цитує Шокіна УП.

Раніше в Twitter користувачка з ніком @alina_oneworld написала: «Обдумала ситуацію з промовою екс-віце-президента Байдена, в якій він публічно образливо висловився про мою покійну бабусю і мого батька. З огляду на те, що це стосується всієї моєї родини, планую звернутися до суду щоб захистити гідність моїх рідних. І продемонструвати найвищі принципи рівності всіх громадян Америки перед законом», – зазначила вона.

Дочка Шокіна, Аліна, має громадянство США.

Виступаючи 23 січня в Раді з міжнародних відносин США у Вашингтоні, Байден, критикуючи Україну за недостатні, на його думку, реформи й боротьбу з корупцією, розповів, як одного разу, перебуваючи в Києві, домігся звільнення протягом кількох годин генерального прокурора України, якого він назвав «сучим сином». Ішлося, вочевидь, про Віктора Шокіна, якого критикували, зокрема, за недостатню боротьбу з корупцією і в самій Україні, і союзники Києва за кордоном – чи не найгостріше якраз Джозеф Байден.

«Я пішов на прес-конференцію і сказав: ми вам не даємо мільярд доларів. Вони мені кажуть: ви не маєте таких повноважень, ви – не президент (США), президент казав, що дасть. А я їм: дзвоніть йому. Я сказав, що ви не отримаєте мільярд доларів. Я сказав: я їду через шість годин, якщо ваш генпрокурор не буде звільнений до того часу, ви не отримаєте грошей. І той сучий син був звільнений. І на його місце поставили того, кому на той час довіряли», – заявив Байден.
…

Україна посіла 77-ту позицію серед 113 країн світу у рейтингу верховенства права за 2017-2018 роки, на 12 пунктів випередивши Російську Федерацію. Результати рейтингу оприлюднені на сайті міжнародної неурядової організації World Justice Project.

Індекс верховенства права складається раз на два роки. За даними експертів організації, порівняно з попередніми оцінками, Україна піднялась на одну позицію.

Лідерами рейтингу стали Данія, Норвегія та Фінляндія. На останніх місцях рейтингу опинились Венесуела, Камбоджа та Афганістан.

Індекс верховенства права відображає забезпечення законності в країні та розраховується з урахуванням стану урядових повноважень, рівня корупції, відкритості уряду, фундаментального характеру права, забезпечення порядку і безпеки, цивільного та кримінального правосуддя.
…