Україна

Міністерство юстиції України планує зробити камери підвищеного комфорту в слідчих ізоляторах, повідомив голова відомства Денис Малюська у Facebook.

За його словами, українська пенітенціарна система має проблеми з інфраструктурою, однак коштів на вирішення цього питання в бюджеті немає. Тому гроші планують залучати з альтернативних джерел.

«Першим таким джерелом стане те, що ми зробимо платні камери підвищеного комфорту в слідчих ізоляторах. Там історія яка? З об’єктивних причин є камери ліпшої якості і є камери гірші… Відповідно, ходять вперті чутки, що ліпші камери дістаються за хабарі. Ми цю історію толерувати абсолютно не хочемо. Відповідно ми зробимо, щоб ці кошти офіційно направлялися в спеціальний фонд, за рахунок якого ми зможемо робити ремонти й поліпшувати якість та умови безкоштовних камер», – зазначив міністр.

Він розраховує, що Кабінет міністрів уже 22 квітня ухвалить постанову, яка дозволить робити камери платними.

«Друге джерело наше для фінансування нового будівництва – це те, що ми почнемо міняти наші старі будівлі слідчих ізоляторів, розташовані в центральних частинах міст, на нові будівлі, розташовані на околицях. Першим таким проєктом стане СІЗО й наші кілька установ у Львові. Ми плануємо, що цей проєкт ми розпочнемо десь наприкінці травня – на початку червня», – сказав Малюська.

Третім джерелом має стати продаж заморожених в’язниць.

«Їх є чимало по всій території України. Ми їх будемо продавати, а всі вилучені кошти чи принаймні більшу їхню частину направляти на капітальне будівництво. Для цього нам потрібні зміни в бюджетний кодекс. Ми їх ініціюємо вже також на цьому тижні й вже залежатиме від Верховної Ради, наскільки швидко вона зможе їх розглянути», – повідомив Малюська.

У жовтні 2019 року Державна кримінально-виконавча служба повідомила, що в українських колоніях та слідчих ізоляторах перебуває понад 50 тисяч людей.
…

Раніше штаб «Руху опору капітуляції» заявив про силове захоплення їхнього приміщення у Дніпрі групою невідомих осіб
…

Заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник просить мера Києва Віталія Кличка відсторонити його на час слідства.

«Я готовий на співпрацю зі слідством. І щоб не було думок, що якимось чином можу впливати на слідство, я прийняв рішення і звернувся до міського голови з проханням відсторонити мене від виконання обов’язків першого заступника голови КМДА на час проведення слідства. Сподіваюся, що ця історія закінчиться швидко і справедливо», – написав Поворозник у Facebook.

Ввечері 14 квітня українські ЗМІ повідомляли, що у приміщеннях Київської міськдержадміністрації відбулися обшуки після того, як співробітники СБУ нібито задокументували вимагання першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником неправомірної вигоди від представника компанії-забудовника.

Згодом Поворозник відкинув всі звинувачення на свою адресу і заявив, що підозру йому не оголошували, і він є свідком у справі.

Міський голова Києва Віталій Кличко закликав Національне антикорупційне бюро оперативно розслідувати справу.
…

У Нідерландах оприлюднили дані про тісні контакти ультраправого політика, голови партії «Форум за демократію» Тьєррі Боде з Росією. Як повідомляє 17 квітня видання EU Observer, раніше цього тижня сайт розслідувань Zembla та радіостанція De Nieuws BV повідомили про зміст внутрішнього листування керівництва партії в месенджері WhatsApp.

В Україні Тьєррі Боде став відомий у 2016 році, коли він на чолі своєї організації (тоді ще не партії) став ініціатором проведення референдуму щодо угоди про асоціацію України та Євросоюзу.

У текстах, написаних чотири роки тому, Боде повідомляв про свої контакти з Володимиром Корніловим, якого сам Боде описував як «росіянина, який працює на Путіна», а також «дуже впливового діяча».

Після того як Боде заявив у нідерландських ЗМІ, що Україна відправляє агентів для втручання у голосування на референдумі, колеги по «Форуму за демократію» запитали його про докази. «Інформація походить від Корнілова», – відповів на ці питання Боде.

Також Боде натякав на фінансову допомогу від Корнілова. Коли його організації бракувало грошей, Боде написав колегам: «Можливо, Корнілов заплатить?» Це та інші аналогічні повідомлення він супроводжував смайликами. 

Володимир Корнілов є колишнім директором української філії російського Інституту країн СНД. В Україні за президентів Ющенка та Януковича він позиціонував себе як політолога та історика. У період референдуму 2016 року Корнілов відвідував Нідерланди, представляючи себе нейтральним експертом, але виступаючи проти ратифікації угоди між Україною та ЄС.

Боде назвав свої тексти 2016 року іронічними. Так само відреагував на повідомлення в нідерландських ЗМІ і Корнілов, опублікувавши твіт із запитанням «Хлопці, ви це серйозно?» В інтерв’ю російському виданню Украина.Ру Корнілов сказав, що «справді давав йому якісь поради», тому логічно сприйняв би оплату від самого Боде.

Громадяни Нідерландів у 2016 році проголосували проти ратифікації угоди про асоціацію. Результати голосування не мали зобов’язувального характеру. Зрештою уряд Нідерландів ратифікував угоду, але додав позицію про те, що договір не гарантує Україні військової допомоги або майбутнього членства в Євросоюзі.

Згодом організація Боде, «Форум за демократію», стала політичною партією і здобула два місця на виборах до парламенту Нідерландів у 2017 році.
…

Комітет Верховної Ради з питань фінансів розгляне закон про банки 21 квітня, повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк у Facebook.

«Вже офіційно: 21 квітня, у вівторок, відбудеться засідання нашого Комітету з єдиним питанням порядку денного – законом про банки», – заявив Железняк.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Цей закон є однією з умов для співпраці з Міжнародним валютним фондом.

До проєкту закону подали пропозиції понад 16 тисяч поправок.

 
…

Продовження карантину залежатиме від того, чи не відбудеться в Україні стрімкий стрибок кількості захворювань після святкування Великодня. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко.

За його словами, якщо кількість нових хворих зростатиме більше ніж на 2% від усіх інфікованих, то карантинні заходи продовжать, адже в такому випадку система охорони здоров’я може не впоратися. 

«Щодо продовження карантину ми будемо комунікувати ближче до наступної середи, після Великодня. Подивимося, що відбуватиметься у великодні свята і як люди будуть дотримуватися карантинних заходів. Тим часом ми розробляємо різні сценарії виходу з карантину. Буде відбуватися пом’якшення», – зазначив Ляшко. 

За словами Віктора Ляшка, Україна нині тестує на COVID-19 усіх, хто цього потребує і лише за алгоритмами ВООЗ. Станом на зараз проводяться 5 тисяч тестів на добу.

«Щодо масового тестування, то за один день 40 мільйонів українців ми не протестуємо. Проведення тестування людям, які не були в контакті з хворими, або не мають симптомів, буде робити оманливе відчуття безпеки. Людина протестується в перші 3-4 дні інкубаційного періоду, буде відчувати, що повністю здорова і порушуватиме режим самоізоляції», – сказав Ляшко. 

12 березня в Україні розпочався карантин через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. Він мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня.

 
…

Україна діятиме скоординовано з партнерами у справі про збиття літака Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», повідомив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Так керівник зовнішньополітичного відомства прокоментував повідомлення, що Україна може обговорювати з Іраном меморандум щодо виплати компенсацій та надання доступу до бортових самописців в обмін на відмову родичів загиблих від позовів.

«Наша позиція не змінилася. Ми працюємо на результат у тісній співпраці з колегами з Міжнародної групи з координації допомоги жертвам катастрофи. Це міністри закордонних справ Канади, Швеції, Афганістану та Великої Британії – всіх країн, чиї громадяни загинули 8 січня. Лише вчора ми всі вп’ятьох знову розмовляли на телефонній конференції, координували наші подальші кроки. Мета залишається незмінною: встановлення справедливості, виплата компенсацій родинам, повне, незалежне і прозоре розслідування та відповідальність за збиття літака згідно з нормами міжнародного права… Нікому навіть на думку не може спасти якось зрадити цих людей чи діяти нескоординовано з іншими партнерами», – наголосив Кулеба.

За словами міністра, його новий заступник Євген Єнін «координуватиме роботу МЗС щодо цієї справи». 

Дмитро Кулеба додав, що пандемія COVID-19 нині ускладнює роботу. «Але… суттєво на переговори саме з цього питання вона не впливає… Десь просто доведеться придумати більш креативні способи вирішення логістичних завдань», – додав міністр закордонних справ.

16 квітня минає 100 днів з дня авіакатастрофи українського літака в Ірані, яка забрала життя 176 громадян різних країн. Міністри закордонних справ цих країн виступили зі спільною заявою. Раніше цього тижня з’явилися повідомлення ЗМІ, що Україна може обговорювати з Іраном меморандум щодо виплати компенсацій та надання доступу до бортових самописців в обмін на відмову родичів загиблих від позовів.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

11 березня посол України в Канаді Андрій Шевченко повідомив, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте після того інформації про передачу Україні «чорних скриньок» не було.

 
…

Уряд призначив виконувачку обов’язків міністра енергетики та захисту довкілля. Нею стала Ольга Буславець.

«Нині ми переживаємо одну з найбільших криз за всю історію України і криза в енергетичній галузі є невід’ємною її складовою. Цілком очевидно – термінове вирішення системних проблем в енергетиці є питанням національної безпеки і я усвідомлюю ключову роль посади міністра у такий час. Протягом тижня буде сформовано перелік заходів, яких потребує енергетика, як невідкладних. Ці заходи будуть спрямовані на технічне, паливне та економічне збалансування сектору енергетики», – заявила Буславець.

Кандидатуру Ольги Буславець на посаду голови Міністерства енергетики мала розглядати Верховна Рада на своєму засідання 30 березня. В останній момент питання зняли з голосування на вимогу президента Володимира Зеленького.

Буславець працювала директором департаменту енергетичних ринків Міністерства енергетики.

 
…

«Ми доможемось покарання не тільки виконавців, а й організаторів і замовників» – Андрій Денисенко
…

Російський Військовий апеляційний суд залишив без змін вирок у вигляді 17 років колонії суворого режиму севастопольцеві, фігуранту «справи Хізб ут-Тахрір» Енверу Сейтосманову. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Еміль Курбедінов.

«Не дивлячись на те, що стороною захисту було подано ряд клопотань, що стосуються IV Женевської конвенції і стану здоров’я мого підзахисного ( Сейтосманов має ряд хронічних захворювань, – ред.), суд не взяв це все до уваги», – зазначив адвокат.

Він пояснив, що засідання проходило у форматі тристоронньої відеокнференції. Через пандемією COVID-19 Еміль Курбедінов знаходився в суді в Сімферополі, Енвер Сейтосманов – в Ростові-на-Дону, а суддя з Апеляційного військового суду – у російському місті Власіха (Московська область – ред.).

«Взагалі, згідно з реформою 2019 року, окремий апеляційний військовий суд був створений саме для того, щоб зробити більш чистою і прозорою судову систему Росії, проте, як показав сьогоднішній процес, Сейтосманову не зменшили термін ні на один місяць. Це говорить про абсолютну політизованість російських судів», – пояснює Курбедінов.

Він зазначив, що Сейтосманов брав участь в судовому засіданні в футболці з написом: «Кримські татари знову під прицілом».

Засідання проходило у закритому режимі, до зали суду у Сімферополі слухачів не пускали.

Судді Південного окружного військового суду російського Ростова-на-Дону 5 грудня оголосили вирок севастопольцю Енверу Сейтосманову, фігурантові севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір».

Його засудили до 17 років колонії суворого режиму з обмеженням свободи на рік.

Саме таке покарання раніше просив прокурор Ігор Надолинський для Сейтосманова.

Братів Ернеса та Енвера Сейтосманових російські силовики затримали 10 травня 2018 року в селі Тилове Балаклавського району Севастополя після проведених обшуків.

Ернеса згодом відпустили. Енверу вручили постанову про порушення кримінальної справи. Його звинувачували в «організації діяльності терористичної організації».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав Сейтосманова політичним в’язнем.
…

Верховна Рада змінила регламент для протидії зловживанню правом вносити поправки.

Рішення підтримали 242 народні депутати.

204 голоси дала фракція «Слуга народу», 15 – «Опозиційна платформа – За життя», 13 – група «Довіра», ще 10 – позафракційні народні депутати.

Згідно з текстом закону, якщо перед другим читанням подали поправки в кількості, що в п’ять або більше разів перевищує кількість статей законопроєкту чи кількість пунктів проєкту про внесення змін до первинних законодавчих актів, але не менш як 500 пропозицій, поправок, такий законопроєкт може розглядатися за особливою процедурою.

Таку процедуру має запропонувати не менш як третина народних депутатів. Згодом її має підтримати парламентська більшість.

Тоді кожна депутатська фракція (депутатська група) має право визначити не більше п’яти пропозицій, поправок, не врахованих головним комітетом, на яких вона наполягає, та надіслати на адресу головного комітету лист із зазначенням номерів та ініціаторів таких пропозицій, поправок у порівняльній таблиці законопроєкту, підготовленого до другого читання.

Кожний позафракційний народний депутат, пропозиції, поправки якого не враховані головним комітетом, має право визначити не більше однієї своєї неврахованої пропозиції, поправки, на якій він наполягає, та надіслати на адресу головного комітету лист із зазначенням її номера у порівняльній таблиці законопроекту, підготовленого до другого читання.

На самому засіданні має відбутися виступ голови комітету або представника головного комітету – до 2 хвилин, обговорення пропозицій з «можливим наступним голосуванням щодо врахування відхилених або щодо підтвердження врахованих головним комітетом пропозицій» та голосування.

Деякі народні депутати критикували зміни до регламенту, заявляючи, що документ обмежує права опозиції.

У лютому й березні Верховна Рада розглядала понад 4 тисячі поправок до законопроєкту про ринок землі.

Тепер парламент має розглянути законопроєкт про банки, необхідний для співпраці з Міжнародним валютним фондом. До нього подали понад 16 тисяч пропозицій поправок.

 
…

В Україні практично ніколи не розслідують регулярні насильницькі напади на журналістів. По це йдеться у доповіді Amnesty International щодо прав людини у Європі та Центральній Азії у 2019 році.

В доповіді наголошується, що в усіх країнах Східної Європи та Центральної Азії фіксуються посягання на свободу слова.

При цьому в організації відзначили, що «Марш рівності» в Києві завдяки ефективному захисту поліції «більше не був просто проявом мужності, а справжнім святом для його учасників».

Як зазначає Amnesty, вибори в Україні призвели до мирної передачі влади.

«У випадку з Україною у президентських виборах взяли активну участь всі верстви населення на тлі триваючого збройного конфлікту на Донбасі, що призвело до майже повного перегляду політичних еліт», – мовиться у повідомленні.

Amnesty International у своєму регіональному огляді зазначає, що багато урядів у Східній Європі та Центральній Азії проводять «широкомасштабний наступ» на права людини, застосовуючи «драконівський тактику» і інструменти держави для придушення протестів, свободи вираження думок і громадянського суспільства.

Зазначається, що на фоні зростаючого тиску на правозахисників, журналістів, неурядові організації та учасників протестів, зростає активність мирних демонстрантів, які закликають уряди нести відповідальність за свої дії

Даніель Балсон, директор з питань адвокації в Європі і Центральній Азії в Amnesty, назвав надзвичайний стан, оголошений у регіоні через пандемію, «добривом» для порушень прав людини.
…

Черговий обмін утримуваними особами на Донбасі почався, повідомляє Офіс президента України.

«Україна повертає 19 своїх громадян, які перебували в неволі на тимчасово окупованих територіях. З огляду на карантинні обмеження, які наразі діють у державі, після повернення звільнені українці направляться на обов’язкову обсервацію», – йдеться в повідомленні.

В ОП заявляють, що взаємне звільнення утримуваних осіб відбувається у рамках формату «всіх на всіх». 

«Тривають переговори про звільнення українців, яких утримують на території окупованого Криму та в Росії. Слід пам’ятати, що оприлюднення у ЗМІ імен тих, кого Україна намагається повернути, ускладнює процес їхнього включення до списків на звільнення», – йдеться в повідомленні.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова додала, що обмін почався «у першій локації – КПВВ Майорськ».

«Безумовно, карантині обмеження суттєво вплинули на переговорний процес. Він був важким. Але, як бачимо, спільні зусилля всіх, хто був залучений до цієї важливої роботи дали свій результат. Наші громадяни пройдуть обов’язкову обсервацію у спеціально визначеному для цього місці. Вони будуть забезпечені всім необхідним, зокрема, медичним контролем, харчуванням, одягом і засобами зв’язку», – додала омбудсмен. 

Денісова уточнила, що з окупованої території Донецької області буде повернуто дев’ятьох громадян України. «Зокрема, серед них – Віктор Шайдов. Він військовослужбовець ЗСУ. Потрапив у полон та незаконно утримувався на тимчасово окупованій території Донецької області з 2019 року», – написала омбудсмен.

Останній обмін утримуваними між Україною й угрупованнями «ЛДНР» відбувся 29 грудня 2019 року. З території ОРДЛО був звільнений 81 українець: 76 із них повернулися на підконтрольну українському уряду територію, ще п’ятеро вирішили залишитися на території, що контролюється російськими гібридними силами. Із 76 звільнених: 12 – тепер уже колишні військовополонені, 64 – цивільні. Протилежній стороні передали 124 особи.
…

Європарламент закликає створити «спільний економічний простір» між Євросоюзом та шістьма пострадянськими країнами, учасницями програми «Східне партнерство». В ЄС розглядають це як частину процесу «поступової інтеграції» цих країн із Євросоюзом, ідеться в проєкті звіту, який кореспондент Радіо Свобода бачив 15 квітня. 

Проєкт також містить засудження «незаконних» дій Росії в країнах «Східного партнерства» – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні, включаючи із тим, що назване дестабілізацією, вторгненням та анексією. 

Цей документ має обговорити комітет із питань закордонних справ Європарламенту в найближчі тижні. На розгляд Європарламенту проєкт може надійти вже у травні. 

Документ прямо не згадує про Росію в контексті євроатлантичних прагнень союзників блоку, але Європейський парламент планує «підтвердити суверенне право східних країн-партнерів вільно обирати свій індивідуальний рівень співпраці чи інтеграції до ЄС». 

Країни, згадані в документі, перебувають на різних стадіях співпраці з ЄС. Грузія, Україна та Молдова мають із союзом безвізовий режим, а частини їхніх міжнародно визнаних територій прямо або опосередковано контролює Москва. Натомість Білорусь намагається балансувати між Росією та Євросоюзом. 
…

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу)» № 556-ІХ. 

«Випалювання рослинності також призводить до руйнації ґрунтового покриву та його збідніння. Вогонь знищує насіння й коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їхнього коріння. При стихійному спалюванні трави вогонь може охопити великі території та спричинити знищення диких рослин і тварин. Крім того, існує загроза лісових пожеж і займання житлових будинків, а також короткого замикання, якщо поблизу проходять високовольтні лінії електропередачі», –  нагадує президентський сайт.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт на позачерговому пленарному засіданні 13 квітня 2020 року. Парламент таким чином збільшив штрафи за підпал трави й лісові пожежі. Рішення підтримали 328 народних депутатів.

Згідно з порівняльною таблицею, опублікованою на сайті парламенту, забруднення повітря речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, каратимется, зокрема, штрафом від 30 600 до 61 200 гривень (раніше штраф був від 1700 до 3400).

За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом одним із видів покарання буде штраф від 91 800 до 153 000 гривень.

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах каратимуть штрафами від 3 060 до 6 120 гривень (було – від 170 до 340 гривень). Посадовці платитимуть від 15 300 до 20 400 гривень.
…

Громадяни України, які повернуться з місць несвободи в окремих районах Донецької та Луганської областей, пройдуть обов’язкову обсервацію/ Про це повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. 

«Черговий етап взаємного звільнення громадян в процесі підготовки. Він відбудеться на цьому тижні. Наразі перемовини тривають. Зокрема, здійснюється останнє узгодження дати, списків та логістики передачі», – підтвердила омбудсмен. 

Раніше 15 квітня в Офісі президента України повідомили, що черговий обмін утримуваних осіб відбудеться найближчим часом. 

Раніше повідомляли, що обмін має відбутися до Великодня, 19 квітня.

Останній обмін утримуваними між Україною й угрупованнями «ЛДНР» відбувся 29 грудня 2019 року. З території ОРДЛО був звільнений 81 українець: 76 із них повернулися на підконтрольну українському уряду територію, ще п’ятеро вирішили залишитися на території, що контролюється російськими гібридними силами. Із 76 звільнених: 12 – тепер уже колишні військовополонені, 64 – цивільні. Протилежній стороні передали 124 особи.
…

Україна за умов поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 вимагає від Росії «як держави-окупанта вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на забезпечення захисту життя та здоров’я» населення Криму, Севастополя та окремих районів Донецької та Луганської областей. Про це йдеться в поширеній 15 квітня заяві українського зовнішньополітичного відомства. 

«Зокрема, згідно зі статтею 56 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, окупаційна держава зобов’язана забезпечити та підтримувати на окупованій території умови, задовільні з точки зору охорони здоров’я та санітарії, має вживати профілактичні та запобіжні заходи, необхідні для запобігання поширенню інфекційних захворювань та епідемій», – ідеться в заяві. 

Київ також вимагає від Москви «регулярно надавати вичерпну інформацію щодо ситуації із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 на тимчасово окупованих нею українських територіях, а також щодо заходів із надання допомоги населенню цих територій у зв’язку з пандемією». 

Відповідну ноту з вимогами до Російської Федерації як держави-окупанта було направлено російській стороні, інформує сайт МЗС України. 

В окупованому Криму 15 квітня повідомили про ще два випадки захворювання на коронавірусну інфекцію, всього хворих на COVID-19 на півострові понад 20, у Севастополі є чотири підтверджених випадки хвороби, під наглядом – понад 1300 людей. В окупованих районах Донецької та Луганської областей контрольовані Росією адміністрації повідомляють про одиничні випадки хвороби, але жодної незалежної верифікації цих даних немає. 
…

Міський голова Києва Віталій Кличко закликав Національне антикорупційне бюро оперативно розслідувати справу першого заступника голови Київської міської держадміністрації Миколи Поворозника.

«Я звертаюся до НАБУ оперативно розслідувати цю справу і дати відповіді на питання, що хвилюють суспільство. Ми всі чекаємо об’єктивного і справедливого розслідування, яке розставить усі крапки над І. Та відповідальності винних за законом. Хтось повинен сісти – або корумпований чиновник, або ті, хто фабрикував цю справу», – заявив Кличко.

Він додав, що розслідування справи має бути відкритим і публічним.

За словами Кличка, повідомлення, які з’явилися напередодні ввечері у ЗМІ, про те, що першого заступника голови КМДА Миколу Поворозника нібито спіймали на хабарі, його «сколихнули».

«Вчора в його кабінеті представники СБУ і Нацполіції проводили невідкладні слідчі дії. Я завжди говорив і попереджаю всіх чиновників: якщо слабкі до грошей і не розумієте своєї відповідальності, – краще тут не працювати. Головні принципи, за якими люди обирають владу, і за якими я став мером, – нульова толерантність до корупції та справедливість. І, якщо чиновник винен, – має відповідати за законом! Тут без варіантів. Я нікого не покривав і покривати не буду! Але. Якщо це чиїсь маніпуляції і політичні ігри, щоб дискредитувати міську владу, то однозначно повинні відповідати ті, хто за цим стоїть», – сказав мер.

Сам Поворозник 15 квітня у фейсбуці відкинув всі звинувачення на свою адресу і заявив, що підозру йому не оголошували, і він є свідком у справі.

Напередодні ввечері програма ТСН на телеканалі «1+1» й українські інформагенції з посиланням на власні джерела в правоохоронних органах повідомляли, що у приміщеннях Київської міськдержадміністрації відбулися обшуки після того, як співробітники СБУ нібито задокументували вимагання першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником неправомірної вигоди від представника компанії-забудовника.
…

Державне бюро розслідувань України направило до суду обвинувальний акт відносно колишнього прокурора Автономної Республіки Крим, який обвинувачується у державній зраді. Про це повідомили у ДБР.

Як встановило слідство, після окупації Росією півострова український прокурор, нехтуючи присягою, вступив до «незаконно створеної так званої «прокуратури Республіки Крим» Російської Федерації».

«Діючи в інтересах країни агресора прокурор, перебуваючи на посаді старшого прокурора новоствореної прокуратури АР Крим, у якості сторони обвинувачення приймав участь у судових засіданнях відносно проукраїнськи налаштованих громадян. Такими діями він порушував права громадян на свободу і особисту недоторканість та справедливий суд. За його безпосереднього сприяння, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, який активно виступав проти окупації півострова Крим, незаконно позбавили волі на строк понад 9 місяців», –  мовиться у повідомленні.

У разі доведення вини, обвинуваченому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.

У січні цього року прокуратура АРК повідомила про підозру колишньому прокурору Роздольненського району у скоєнні кримінального злочину за статтею про державну зраду.

Після російської анексії в Криму заарештували заступника голови Меджлісу кримських татар Ахтема Чийгоза у так званій «справі 26 лютого». Він провів в СІЗО майже три роки. Чийгоза та його колегу Ільмі Умерова звільнили 25 жовтня 2017 року (за неофіційною інформацією, про передачу їх Києву домовилися президенти Туреччини і Росії Реджеп Таїп Ердоган і Володимир Путін).

Прокуратура АР Крим оголосила про підозру 25 особам, які переслідували заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза за нібито організацію масових заворушень під час мітингу 26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради АР Крим.
…

Колишній голова Інституту національної пам’яті, народний депутат України від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович повідомив, що його викликають на допит у Державне бюро розслідувань.

«Мене викликають на добит в ДБР. У якості свідка по справі, ініційованій Бужанським (народним депутатом «Слуги народу» Максимом Бужанським, – ред.) – за проведення міжнародного форуму, присвяченого 85 роковинам пам’яті жертв Голодомору. У нас знову садитимуть за правду про злочини комуністів? P.S. Виклик підписав слідчий Амелін, той самий, на якого я подав у суд за «непомічання» державної зради Єрмаком (главою Офісу президент Андрієм Єрмаком) і Кучмою (представником України у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі на переговорах у Мінську Леонідом кучмою, – ред.)», – написав В’ятрович у «Фейсбуці».

10 квітня народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович позвався до суду проти Державного бюро розслідувань і планує позов проти Служби безпеки України. За словами В’ятровича, таке рішення він ухвалив після того, як ДБР не зреагувало на його вимогу відкрити кримінальне провадження проти голови Офісу президента Андрія Єрмака та представника України в Тристоронній контактній групі Леоніда Кучму.

Народний депутат вимагав розслідувати дії Єрмака та Кучми, спрямовані на надання «державі-агресору або її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України». Йдеться про домовленість щодо створення «консультативної ради» з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей.
…

Іран підштовхує Україну до підписання меморандуму про взаєморозуміння у справі про збиття українського літака над Тегераном, який зобов’язує Україну і сім’ї загиблих відмовитися від права позиватися до судів. Про це повідомляє іранська служба Радіо Свобода, Радіо Фарда.

За повідомленням, Іран надіслав Міністерству закордонних справ України проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися з «людською помилкою» як причиною катастрофи. 

Згаданий документ також передбачає, що Україна і сім’ї загиблих не повинні ініціювати кримінальних справ і судових розглядів проти Ірану у відповідь на виплату компенсації Тегераном й оприлюднення даних бортових самописців літака після їх аналізу.

У МЗС України на запит пропоментувати ці дані поки що не відповіли.

Експерт з авіаційного права Андрій Гук на прохання Радіо Свобода прокоментувати документ заявив, що, пропонуючи такі окремі домовленості Україні, Іран може намагатися створити роз’єднаність між країнами, громадяни яких загинули в катастрофі.

Крім того, за його словами, те, що Іран вказує на людську помилку як причину катастрофи, не означає, що Тегеран бере на себе відповідальність за те, що сталося.

За словами Гука, питання про те, чи готовий Іран виплачувати компенсації сім’ям загиблих та авіаційній компанії, яка володіла літаком, залишиться без відповіді, якщо Україна прийме позицію Ірану, викладену в проєкті документа.

Іншими словами, каже експерт, Іран вважає розслідування «людської помилки», яка, можливо, призвела до трагедії, і всі відповідні судові процедури – внутрішньою справою, яку слід розслідувати виключно в Ірані.

Крім того, проєкт меморандуму передбачає, що Іран може дозволити участь міжнародних експертів в аналізі даних «чорних скриньок», але тільки якщо він визнає, що не може сам цього зробити. Але досі, за словами Гука, було зрозуміло, що Іран не співпрацює в цьому плані і не здатний або не бажає розшифровувати дані з бортових самописців.

У підготовленому Іраном документі не зазначено, хто є відповідальною стороною за виплату компенсацій, і немає чітких положень щодо ідентифікації зобов’язань Ірану і строків їх реалізації, а також будь-якої арбітражної процедури, якщо держави не досягнуть розуміння, наголосив експерт.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

11 березня посол України в Канаді Андрій Шевченко повідомив, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте після того інформації про передачу Україні «чорних скриньок» не було.

 
…

Представники українського бізнесу, об’єднані в спільноту «Бізнес-100», звернулися до Верховної Ради з вимогою терміново розглянути законопроєкт 2571-д, який «блокує можливість повернення націоналізованих банків старим власникам та відкриває шлях для отримання міжнародної фінансової допомоги». 

Члени спільноти вважають, що для подолання наслідків пандемії та глобальної економічної рецесії Україна потребує допомоги МВФ. 

«Український бізнес засуджує спроби штучно затягнути процес розгляду та ухвалення цього законопроєкту. Вважаємо, що персональну політичну відповідальність за деолігархізацію країни та вихід з кризи несе президент України Володимир Зеленський, вплив якого на фракцію «Слуга народу» є та має бути визначальним», – ідеться в заяві спільноти «Бізнес-100». 

Спільнота «Бізнес-100» називає себе «колективною платформою» національних інвесторів і «реальним інструментом впливу на відносини між відповідальним національним бізнесом та державними органами влади». Серед її учасників – колишній віцепрем’єр Сергій Тігіпко (ТАС Груп), керівник «Галнафтогаз» Віталій Антонов, Василь Хмельницький (UFuture), Філя Жебровська (Фармак) та інші українські бізнесмени.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Цей закон є однією з умов для співпраці з Міжнародним валютним фондом.

До проєкту закону подали пропозиції понад 16 тисяч поправок.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики завершить розгляд законопроєкту про банки до ранку 22 квітня, повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк
…

Колишній народний депутат Тетяна Чорновол заявила відвід судді Печерського районного суду Києва Сергію Вовку, який має обирати їй запобіжний захід, передає кореспондент Радіо Свобода.

За словами народного депутата від «Європейської солідарності» Іванни Климпуш-Цинцадзе, яка посилалася на адвокатів та Чорновол, «не має підстав вважати, що справу автоматично розподілили» й передали судді Вовку. Крім того, Климпуш-Цинцадзе заявила, що Чорновол звинуватила суддю в конфлікті інтересів.

«Запобіжний захід не обговорювався через те, що адвокати і сама Тетяна заявили про відвід судді. Тому наступне рішення вже буде з іншим суддею, в інший день, в інший час, який суддя зараз не оголосив. Суд закрився без ухвалення жодного рішення», – сказала депутатка.

Згодом до журналістів вийшла сама Тетяна Чорновол.

«Я була змушена заявити клопотання про відвід судді. Таке щастя, що під час карантину в цьому суді виявилися троє чергових суддів. Вони будуть розглядати цей відвід. [Запобіжний захід обиратимуть] після того, як розглянуть цей відвід», – зазначила Чорновол.

Вона не знає, чи засідання відбуватиметься сьогодні.

Минулого тижня співробітники ДБР провели обшук у будинку Чорновол. Їй повідомили про підозру в умисному вбивстві людини під час Революції гідності.

Зі свого боку, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав повідомлення Чорновол підозри у вбивстві неадекватним і закликав першого заступника директора ДБР Олександра Бабікова залишити державну службу.

Аваков зазначив, що Бабіков був адвокатом експрезидента-втікача Віктора Януковича.

Натомість у ДБР 14 квітня заявили, що перебувають поза політикою.

 
…

Чорновол: моя мотивація відмови від дачі свідчень – це те, щоби мої свідчення жодним чином не були використані проти активістів і лідерів Майдану
…

Житель окупованого Криму Іван Яцкін залишиться у Лефортовському СІЗО до 16 червня 2020 року. На засіданні Московського міського суду 14 квітня суддя Наталія Коновалова відхилила апеляційну скаргу захисту і залишила в силі рішення Лефортовського районного суду. Про це в коментарі кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Микола Полозов.

«Що стосується судового рішення, апеляція залишила в силі рішення суду першої інстанції. Незважаючи на те, що я сьогодні підготував доповнення до скарги, обумовлене ситуацією в зв’язку з коронавірусом і поточним станом здоров’я мого підзахисного Яцкіна», – сказав Полозов.

Як пояснив адвокат, існує указ мера Москви про те, що на території міста введено режим підвищеної готовності через загрозу поширення коронавірусної інфекції, а також є застереження для осіб, які найбільш схильні до зараження цією інфекцією.

«Відповідно до рекомендацій ВООЗ та МОЗ Росії до категорії осіб, яким найбільше загрожують захворювання на коронавірус (мається на увазі коронавірусна хвороба COVID-19, – ред.), входять громадяни з певним переліком захворювань. У довідці, поданій СІЗО щодо Івана Яцкіна, є такі захворювання. На жаль, суд не став на сторону захисту, хоча ми наполягали на зміні запобіжного заходу», – додав Полозов.

13 березня Лефортовський районний суд Москви залишив Яцкіна під вартою до 16 червня.

У грудні російське державне інформагентство ТАСС повідомило про затримання Івана Яцкіна, однак назвало його громадянином Росії. Тоді ж була заява про арешт чоловіка.

Російське слідство стверджує, що Яцкін, перебуваючи в Криму, передавав СБУ дані, які «становлять державну таємницю Росії».

20 січня російський адвокат Микола Полозов повідомив, що після арешту Яцкіна перевезли з Криму до Москви. За його словами, російські силовики чинили на Яцкіна «сильний психологічний тиск».
…

Тимчасовий виконувач обов’язків голови правління «Укрзалізниці» Желько Марчек відреагував на критику його роботи з боку міністра інфраструктури Владислава Криклія і заявляє, що того дезінформували з приводу реального стану справ у компанії. Заяву Марчека Радіо Свобода надали у пресслужбі компанії.

«Я дуже здивований нещодавнім інтерв’ю міністра інфраструктури для Радіо Свобода та наведеними прикладами, які викликали в нього недовіру до моєї роботи. Складається враження, що мала місце дезінформація щодо реального стану речей», – йдеться в заяві.

Т.в.о. голови «Укрзалізниці» наголосив, що ситуацію з необхідністю продажу непрофільних активів компанія вже вирішила й очікує подальших кроків із боку міністерства.

«Укрзалізниця на 100% готова до продажу непрофільного майна: складено першочерговий перелік закладів та розроблено відповідній алгоритм для їх реалізації. Але без змін, а саме постанови КМУ №1054 про порядок розпорядження майном, у нас немає можливості це зробити ефективно та швидко. Наші фахівці надали пропозиції щодо необхідних змін, ця інформація знаходиться на розгляді міністерства інфраструктури з 20 лютого. Наступний крок очікується саме від МІУ», – заявив Марчек.

«Щодо реструктуризації кредитної заборгованості, в Укрзалізниці розроблена відповідна програма дій. Зокрема, вже відкриті додаткові кредитні лінії, заощаджено кошти під майбутні виплати. Міністерству інфраструктури це теж відомо. І що стосується оптимізації діяльності. Згідно з ухваленою у 2019 році Стратегією Укрзалізниці на 2019-2023 роки ведеться планова робота щодо формування чотирьох функціональних вертикалей: вертикалі вантажних перевезень та логістики, вертикалі пасажирських перевезень, вертикалі інфраструктури та вертикалі виробництва та сервісу», – йдеться в заяві.

Минулого тижня міністр інфраструктури Владислав Криклій в інтерв’ю Радіо Свобода пояснив рішення звільнити в.о. голови «Укрзалізниці» після двох місяців роботи тим, що Желько Марчек не виправдав довіру.

«Рішення, наскільки проінформувала нас наглядова рада, відповідне вже ухвалене. Ми чекаємо на формалізоване подання. Після чого це все буде вже вноситися до Кабміну. Якщо говорити про ті речі, які не виправдали довіру, то їх чимало. Це в першу чергу продаж непрофільних активів, тому що по них ставилися відповідні завдання», – сказав Криклій в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він наголосив, що в «Укрзалізниці» дуже багато непрофільних речей, «починаючи від якихось офісних приміщень, баскетбольних залів, спортивних майданчиків, того, чим не користуються, санаторії, багато-багато різноманітних речей».

«За приблизними підрахунками, можна вивільнити гроші від 8 до 12 мільярдів гривень. А це великі гроші навіть для «Укрзалізниці». І за рахунок них можна було і запланувати якраз придбання, у тому числі оновлення рухомого складу. У цій частині провалена відверто робота членами правління», – заявив Криклій.

Він додав, що «Укрзалізниця» зволікала з реструктуризацією низки кредитів.

«Це теж, я вважаю, велика проблема. Багато операційних питань виникало. По оптимізації діяльності вони теж не здійснили програму, яку декларували. Питань і зауважень дуже і дуже багато», – зазначив міністр.

29 січня Кабінет міністрів погодив звільнення з посади керівника «Укрзалізниці» Євгена Кравцова, який був призначений очільником компанії в січні 2019 року.

У лютому виконувачем обов’язків керівника компанії став Желько Марчек.
…

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що 14 квітня заслухає інформацію голови Державної служби з надзвичайних ситуацій Миколи Чечоткіна з приводу ситуації в Чорнобильській зоні, де майже два тижні триває гасіння масштабних пожеж.

«Уважно стежу за ситуацією в Чорнобильській зоні. Знаю, що вогнеборці роблять усе можливе. Я вдячний їм за мужність.  Завтра (14 квітня – ред.) заслухаю інформацію від голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Миколи Чечоткіна щодо пожеж. Висновки не забаряться. Суспільство має знати правду та бути в безпеці», – написав Зеленський у фейсбуці ввечері 13 квітня.

Чорнобильська зона продовжує горіти, попри намагання вогнеборців загасити займання сухої трави. Вітер і бездощова погода сприяли поширенню вогню.

ДСНС запевняє, що загрози для ЧАЕС та сховища радіоактивних вдходів немає. 

 
…

В уряді України вітають схвалення Верховною Радою законопроєкту про зміни до держбюджету на 2020 рік, але сподіваються, що тепер парламент схвалить необхідні для продовження співпраці з МВФ законопроєкти. Про це 13 квітня заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

За його словами, в цьому бюджеті закладено ресурс від міжнародних фінансових організацій, у тому числі пряма бюджетна підтримка МВФ.

«Підтримка наших міжнародних партнерів дуже важлива, бо дає нам можливість повністю профінансувати всі необхідні видатки, в першу чергу заробітні плати лікарів, соціальний захист, видатки на інфраструктуру. Ми очікуємо від парламенту позитивного голосування і за так званий банківський законопроєкт, який прискорить отримання допомоги МВФ», – сказав Марченко.

Народний депутат від «Слуги народу», голова комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що цього тижня навряд вдасться поставити так званий «антиколомойський закон» на голосування.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Цей закон є однією з умов для співпраці з Міжнародним валютним фондом.

До проєкту закону подали пропозиції понад 16 тисяч поправок.

 
…