01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

«Плівки з братом Єрмака»: в ОПУ стверджують, що ніхто з фігурантів посад не отримав

В Офісі президента України заявили, що жодна особа, яка фігурувала на оприлюднених записах із братом голови ОПУ Андрія Єрмака, не отримала посади.

«Теперішня влада України має нульову толерантність до корупції, незалежно від структури, Офіс президента це чи парламент. Ситуація з оприлюдненими записами, у яких фігурує брат очільника Офісу президента, продемонструвала, скільки людей звикли до афер, коли вирішувати державні справи можна за хабарі. Розмови на оприлюднених плівках не мають стосунку до реального життя, ніхто з названих людей не був призначений на посади, які обговорювалися», – йдеться в повідомленні Офісу президента у Telegram.

В ОПУ зазначили, що всі викладені факти мають бути ретельно перевірені, «так само, як і джерела появи плівок і те, хто та з якою метою замовляв стеження».

Служба безпеки України проводить допити обох сторін: і брата очільника Офісу президента, і народного депутата, котрий виклав отримані плівки в публічну площину. НАБУ відкрило справу за заявою народного депутата, ДБР – за заявою керівника ОП. Офіс Президента чекає на офіційні результати розслідування від правоохоронців. Ніхто не уникне покарання за протиправні дії, однак і звинувачувати будь-яку зі сторін до офіційних результатів розслідування було б необачно», – додали в президентській канцелярії.

29 березня народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких брат голови Офісу президента проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижіть державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки».

Сам голова Офісу президента Андрій Єрмак звернувся до правоохоронних органів із заявою через оприлюднені записи і запевнив, що влада не втручатиметься у розслідування.

Брат голови ОПУ Денис Єрмак заявив, що є «вільним громадянином, який має право зустрічатися з ким завгодно», а на плівках зустрічається «із різними людьми, які пропонують різноманітні проєкти та ідеї».

1 квітня народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос заявив, що до нього додому приїхали співробітники Служби безпеки України.  У СБУ пізніше уточнили, що Лерос є свідком у кримінальному провадженні про незаконне використання спеціальних технічних засобів.

Програма журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») отримала від народного депутата копію записів на день раніше. Журналісти встановили ключових фігурантів записів та особу того, хто записував розмови. Це 39-річний уродженець Харкова Дмитро Олександрович Штанько. Він закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ.

На «плівках», які є у розпорядженні «Схем», немає чітко зафіксованої передачі грошей безпосередньо самому Денисові Єрмаку. Водночас помічник Єрмака та автор зйомки між собою детально обговорюють, скільки коштуватиме кандидатові та чи інша посада і як розподіляється отриманий прибуток між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови ОП.

Read More

80 науковців світу закликали владу України зберегти фінансування культурних і наукових інституцій

Понад 80 науковців з усього світу, які досліджують Україну, підписали відкритого листа Американської асоціації українознавчих студій на захист українських культурних і наукових інституцій, яким загрожує скорочення фінансування у той час, як уряд формує стабілізаційний фонд для протидії епідемії коронавірусу.

«Ми – фахівці з різних дисциплін, що охоплюють від політики, енергетики й економіки до медій, літератури й історії України, тож глибоко розуміємо складну ситуацію, в якій Україна опинилася внаслідок поширення коронавірусу і стрімкого економічного спаду, спричиненого пандемією. Проте ми звертаємося до вас із проханням переглянути запропоновані скорочення бюджету, оскільки вони непропорційно вдарять по культурних та наукових інституціях і призведуть до колапсу їхньої діяльності в Україні та за кордоном, що матиме нищівні наслідки для здатності України захистити себе від багатьох глобальних загроз, з якими вона зіткнулася сьогодні», – йдеться в листі.

 

Документ підписали представники провідних університетів і наукових центрів Північної Америки, Великої Британії, Австралії, Польщі, Угорщини.

«Як експерти, які присвятили своє життя вивченню України та Східної Европи, ми гостро наголошуємо на тому, що культура, освіта, мистецтво і наука є ключем до міжнародного визнання суверенності будь-якої держави. Вони захищають країну проти зовнішньої агресії та мобілізують міжнародну підтримку в момент необхідності так само ефективно, як армія захищає її на полі бою», – йдеться у зверненні.

 

Підписанти листа закликали президента Володимира Зеленського і представників уряду України «змінити рішення про непропорційне зменшення бюджету культурних інституцій і почати роботу з їхніми керівниками над тим, щоб визначити розумні зменшення, які дадуть змогу зберегти якнайбільшу кількість ключових проєктів».

Днями прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що у зміненому бюджеті будуть збережені видатки на культуру та освіту. Він сказав про це після критики на адресу уряду, який у першому оприлюдненому цього тижня проєкті змін до бюджету планувало позбавити фінансування низку інституцій у сфері культури через карантин: Держкіно – на 750 мільйонів гривень, Український культурний фонд – на 500 мільйонів гривень, Інститут книги – на 150 мільйонів гривень, напрямок туризму – 240 мільйонів гривень. 

 

Read More

Новий очільник ДБР розповів, чим керуватиметься відомство у розслідуванні «справ Майдану»

Виконувач обов’язків директора ДБР Олександр Соколов заявив про необхідність врахування слідчими підрозділами бюро рекомендацій Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні у розслідуванні «справ Майдану», повідомляє пресслужба ДБР.

Згідно з повідомленням, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні надала свої рекомендації і, як вказується у повідомленні ДБР, наголосила, «що у розслідуванні 98 вбивств, відсутній прогрес у провадженнях про вбивства 43 осіб».

«Моніторингова місія рекомендує Україні забезпечити незалежне та неупереджене розслідування всіх без виключення вбивств, скоєних під час протестів на майдані Незалежності у Києві; змінити процедуру заочного провадження, дозволивши переглядати вирок суду після затримання обвинуваченого; скасувати «закон про недоторканність»; забезпечити явку в суд підозрюваних та обвинувачених, звільнених з-під варти», – повідомили у ДБР.

Соколов заявив, що для ДБР головним завданням є встановлення всіх осіб, причетних до злочинів, які мали місце під час масових акцій протестів Революції гідності.

«Тому бюро не може ігнорувати рекомендації міжнародної організації такого рівня і врахує їх у подальшій роботі», – сказав він.

1 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

 

Read More

Хомчак: в армії скоротять 17 генеральських посад

У процесі реформи в Збройних силах України скоротять 17 генеральських посад, заявив головнокомандувач ЗСУ, генерал-полковник Руслан Хомчак.

«Припускаю, що зараз здивую багатьох наших критиків. У процесі нинішньої реформи в нашому війську скорочується 17 генеральських посад», – сказав Хомчак в інтерв’ю інформаційному агентству Міноборони України АрміяInform, опублікованому 1 квітня.

Він додав, що до Верховної Ради поданий законопроєкт про реформу генеральських звань. 

 

«Отже, звання «бригадний генерал», або однозірковий, запровадять після того, як відповідний проєкт схвалять народні депутати… Ми запропонували нашим законотворцям запровадити генеральські звання з національними особливостями, а саме: однозірковий, як у НАТО, бригадний генерал, двозірковий – генерал-хорунжий, тризірковий – генерал-поручник, і чотиризірковий-генерал. На жаль, не всі депутати до військових готові дослухатися, але ми продовжуємо переконувати: ця пропозиція базується як на нашій історичній спадщині, так і на світовій практиці», – сказав головнокомандувач ЗСУ.

Минулого року керівництво Міноборони визначило 11 пріоритетів, за якими реформуватимуть Збройні сили України. Вони охоплюють майже всі нюанси, важливі для армії: від стратегії оборони на суходолі та на морі й розбудови територіальної оборони до інтеграції з НАТО, запровадження найсучасніших технологій та вирішення соціальних проблем бійців. 

 

Read More

Адвокат просить перевірити, чи забезпечені масками політв’язні у СІЗО окупованого Сімферополя

Адвокат Назім Шейхмамбетов направив запити в СІЗО Сімферополя і ФСВП Росії з проханням перевірити, чи забезпечені фігуранти кримських «справ Хізб ут-Тахрір» Шабан Умеров, Рустем Сейтмеметов, проукраїнський активіст Олег Приходько засобами захисту від коронавірусу. Про це повідомляє «Кримська солідарність».

«Мене цікавить, чи забезпечені мої підзахисні індивідуальними засобами захисту від зараження COVID-19, медичними виробами, які закривають рот і ніс людини, і забезпечують бар’єр для прямої передачі інфекційних частинок. Чи проводиться антисептична обробка камер, чи проводиться огляд медичними працівниками? Вимірюється чи температура тіла? Чи проводиться тестування на предмет наявності симптомів інфекційного захворювання, в тому числі COVID-19?», – розповів Шейхмамбетов.

Адвокат стурбований тим, що в антисанітарних умовах сімферопольського ізолятора, про які раніше неодноразово заявляли правозахисні організації та адвокати політв’язнів, неможливо гарантувати безпеку людей.

«Чи перебувають разом у камерах особи, які мають симптоми інфекційного захворювання, зокрема «коронавірусу», чи є умови для ізоляції та лікування осіб, у разі їх інфікування цим небезпечним захворюванням, я не знаю. І хочу прояснити для себе, своїх підзахисних і їх сімей. Це питання життя людини, якщо враховувати нинішню епідеміологічну ситуацію і швидкість поширення даної інфекції на території Криму», – резюмував адвокат.

 

1 квітня рідні арештованого проукраїнського активіста Олега Приходько повідомили, що його етапували з анексованого Криму до сусідньої Росії. Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив проєкту РадіоСвобода Крим.Реалії, що поки не має офіційного підтвердження етапування Приходька. Він з’ясовує інформацію в адміністрації СІЗО. Раніше Приходьку продовжили арешт до 15 вересня.

Шабан Умеров є фігурантом сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», Рустем Сейтмеметов – бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

Read More

У ЄС прокоментували указ Путіна щодо землі в анексованому Криму

24 березня президент Росії долучив до переліку територій, де землею не можуть володіти «іноземці», більшість районів окупованого Криму та низку міст

Read More

Уряд створив спецікомісію з виконання рішень ЄСПЛ

Уряд створив Комісію з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини, повідомляє у середу пресслужба Кабінету міністрів.

«Рішення, ухвалене на засіданні Кабінету міністрів, дозволить забезпечити ефективну взаємодію органів державної влади для своєчасного виконання рішень ЄСПЛ. Крім того, належне виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань позитивно вплине на імідж держави та дозволить суттєво зменшити видатки державного бюджету на виконання рішень ЄСПЛ», – йдеться в повідомленні.

Як повідомив міністр юстиції Денис Малюська, в Україні при взаємодії всіх гілок влади мають бути напрацьовані рішення, щоб «виплатити відшкодування у встановлені строки».

Станом на 20 березня 2020 року Європейський суд з прав людини ухвалив 1434 рішень, якими констатував порушення Україною положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї.

Read More

Депутат Гео Лерос заявив, що до нього додому «приїхала СБУ»

Народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос заявив, що до нього додому приїхали співробітники Служби безпеки України.

«Приїхала СБУ за адресою мого проживання. Єрмак (голова Офісу президента Андрій Єрмак – ред.), коли мені чекати ДБР і прокуратуру? І скажи нехай бахіли візьмуть», – написав Лерос у Facebook.

Радіо Свобода намагається отримати коментар представників Служби безпеки.

Згодом адвокат Масі Найєм повідомив, що співробітники СБУ прийшли вручити Леросу три повістки на допит на різні дати, починаючи з 3 квітня. Оскільки вони з клієнтом не можуть прибути на місце подій, повістки мають вручити ввечері в будівлі Служби безпеки.

29 березня народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких брат голови Офісу президента проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижіть державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки (привіт з РФ), ну і, звичайно, заробіток на державі».

Сам голова Офісу президента Андрій Єрмак пообіцяв звернутися до Служби безпеки та Державного бюро розслідувань, «щоб було проведено всебічне розслідування обставин здійснення цих записів, передусім їх достовірності, всіх фактів, а також хто і на чиє замовлення це робив, як ці записи опинилися у Гео Лероса».

Програма журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») отримала від народного депутата копію записів на день раніше. Журналісти встановили ключових фігурантів записів та особу того, хто записував розмови. Це 39-річний уроженець Харкова Дмитро Олександрович Штанько. Він закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ.

На «плівках», які є у розпорядженні «Схем», немає чітко зафіксованої передачі грошей безпосередньо самому Денисові Єрмаку. Водночас помічник Єрмака та автор зйомки між собою детально обговорюють, скільки коштуватиме кандидатові та чи інша посада і як розподіляється отриманий прибуток між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови ОП.

 

Read More

Проукраїнського активіста Приходька етапували з Криму до Росії – рідні

Заарештованого проукраїнського активіста Олега Приходька етапували з анексованого Криму до сусідньої Росії. Про це в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила його дочка Наталя Швецова.

«Батька в понеділок етапували в Краснодар. Дали в СІЗО дві години на збори і відвезли. Сьогодні (1 квітня – ред.) він зміг зателефонувати мамі і сказати, що вже в Краснодарі. Втомився за час етапування, довгий час провів у «стакані» розміром пів метра», – розповіла Швецова.

Адвокат Назім Шейхмамбетов, у свою чергу, повідомив, що поки не має офіційних підтверджень про етапування і з’ясовує інформацію в адміністрації СІЗО.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив 5 лютого, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.

 

Read More

У Раді зареєстрували 5 проєктів постанов щодо скасування закону про ринок землі

У Верховній Раді загалом зареєстрували п’ять проєктів постанов, які передбачають скасування рішення парламенту щодо ринку землі.

Авторами документів є депутати від фракції «Батьківщина» і позафракційні депутати. 

Голова Верховної Ради зможе підписати ухвалений законопроєкт тоді, коли депутати розглянуть всі проєкти постанов щодо його скасування і відхилять їх.

Парламент на позачерговому засіданні у ніч на 31 березня проголосував за відкриття ринку землі в Україні з 1 липня 2021 року.

 

Рішенню про ухвалення закону передували два місяці розгляду понад чотирьох тисяч поправок. У першому читанні документ підтримали 13 листопада 2019 року.

Закон про ринок землі є однією з умов отримання Україною нової програми МВФ. Президент Володимир Зеленський повідомив, що після виконання умов фонду Україна протягом 15 днів отримає перший швидкий транш на 1,75−2 мільярдів доларів відразу в бюджет країни.

 

Read More

«Марш на Крим» перенесли через пандемію COVID-19 – Чубаров

«Марш на Крим» перенесли на невизначений час через пандемію COVID-19. Про це повідомив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

«Штаб міжнародної ненасильницької акції «Світ проти насильства і окупації. Марш гідності» – організованої пішої ходи з території материкової України на територію тимчасово окупованого Російською Федерацією Криму – оголошує про перенесення дати її проведення, раніше призначеної на 3 травня 2020 року. При цьому нова дата проведення міжнародної ненасильницької акції «Світ проти насильства і окупації. Марш гідності» буде визначена з урахуванням епідеміологічної ситуації в Україні», – мовиться у повідомленні.

Чубаров запевнив, що штаб продовжить підготовку до акції у «режимі віддаленого спілкування та у форматі локальних зустрічей».

22 січня Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що 2 травня цього року кримські татари планують масово перетнути адмінкордон із анексованим Кримом в пункті пропуску «Чонгар».

6 грудня 2019 року Рефат Чубаров анонсував підготовку і проведення ходи з материкової частини України до анексованого Росією Криму. За словами голови Меджлісу, організатори мають намір також звернутися до низки країн і міжнародних організацій, щоб вони взяли участь в марші. Чубаров додав, що вже створено штаб, склад якого назвуть після консультацій, а дата акції буде відома пізніше, бо підготовка «може зайняти не один і не два місяці».

Read More

Посли «Групи семи» вітають ухвалення Радою закону про ринок землі

Посли країн «Групи семи» привітали ухвалення Верховною Радою України законодавства про ринок землі.

«Ми вітаємо ухвалення законодавства про запуск ринку землі в Україні. Це важливий перший крок у досягненні ключової реформи, до якої прагнула державна влада протягом десятиліть. Ми також вітаємо крок вперед, який зробила Україна з реформування банківського сектору, і сподіваємося на його остаточне ухвалення, що зміцнить фінансовий сектор України і дасть змогу рухати вперед співпрацю з міжнародними фінансовими інституціям», – мовиться у повідомленні.

 

На позачерговому засіданні в ніч на 31 березня Верховна Рада підтримала законопроєкт про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Перед фінальним голосуванням парламент підтримав низку поправок. Зокрема, тепер ринок землі має запрацювати 1 липня 2021 року замість 1 жовтня 2020-го.

Купувати землю зможуть громадяни України, територіальні громади, держава та юридичні особи, «створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади». У першій редакції документа юридичним особам достатньо було бути створеними за законодавством України. Крім того, юридичні особи зможуть купувати землю лише з 2024 року.

 

Рішенню про ухвалення закону передували два місяці розгляду понад чотирьох тисяч поправок. У першому читанні документ підтримали 13 листопада 2019 року.

Закон про ринок землі є однією з умов отримання Україною нової програми МВФ. Президент Володимир Зеленський повідомив, що після виконання умов фонду Україна протягом 15 днів отримає перший швидкий транш на 1,75−2 мільярдів доларів відразу в бюджет країни.

Read More

Слідком Росії висунув Чубарову заочне «звинувачення»

Російський слідчий комітет заочно висунув «звинуваченн» голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову, повідомило контрольоване Кремлем управління Слідкому в анексованому Криму.

«Чубаров звинувачується в організації масових заворушень і публічних закликах до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії», – йдеться в повідомленні.

Слідком звинувачує Чубарова в тому, що він навесні 2015 року в ефірі одного з українських телеканалів «висловлював заклики до здійснення екстремістської діяльності проти інтересів Росії», а також до деокупації Криму.

23 березня стало відомо, що у Криму російський Слідчий комітет порушив кримінальну справу проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова за статтею російського Кримінального кодексу – «Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством». Йдеться про події 26 лютого 2014 року.

Сам голова Меджлісу Рефат Чубаров в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії пов’язав порушення «справи» із планами кримських татар щодо організації акції «Марш гідності».

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова назвала відкриття «справи» проти Чубарова незаконним. А Прокуратура АРК через це відкрила кримінальне провадження.

6 грудня 2019 року голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров анонсував підготовку і проведення міжнародної ненасильницької мирної акції «Світ – проти насильства та окупації. Марш гідності». Під час акції активісти мають намір потрапити маршем до Криму через адміністративний кордон. Попередня дата проведення акції – 3 травня.

5 липня 2014 року, коли Рефат Чубаров повертався в анексований Росією Крим з виїзного засідання Меджлісу на Херсонщині, російські силовики заборонили йому в1їзд на 5 років. 5 липня 2019 року п’ятирічний термін російської заборони на в’їзд закінчився. Але, як пояснив Чубаров, він досі не може поїхати в анексований Крим через заочний арешт через нібито вчинення ним певних «злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки Російської держави».

 

 

Read More

Раді пропонують заборонити акції біля судів на відстані ближче ніж 50 м

У Верховній Раді України зареєстрований проєкт закону, який пропонує заборонити мітинги й акції протесту біля будівель судів на відстані ближче ніж 50 метрів. Автором документу є народний депутат із фракції «Слуга народу» Сергій Демченко.

Згідно з повідомленням на сайті ВРУ, законопроєкт зареєстрований 30 березня, а 31 березня переданий на розгляд комітету.

У документі передбачається, що служба судової охорони буде припиняти проведення таких акцій або дій без ухвалення будь-яких додаткових рішень або додаткових вказівок, із залученням у разі потреби представників Національної поліції чи Нацгвардії.

Як йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту, його ухвалення «надасть змогу суддям можливість реалізувати закріплені на рівні Основного Закону України права. Крім того, в разі ухвалення законопроєкту буде вирішена одна з проблем втручання в роботу суддів, намагання фізичного та психологічного тиску на суддів, будуть визначені єдині підходи для розуміння нормативних рамок регулювання відносин у сфері проведення мирних зібрань».

 

Read More

Онлайн-брифінг керівника ОП Андрія Єрмака – трансляція

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак дає онлайн-брифінг на своїй фейсбук-сторінці.

В ОП тему брифінгу не повідомили, але заявили, що поставити запитання представники ЗМІ можуть у коментарях.

Керівник Офісу президента України відповідатиме на запитання впродовж 40 хвилин, з 15:00 до 15:40.

Напередодні Державне бюро розслідувань України відкрило кримінальне провадження щодо народного депутата від «Слуги народу» Гео Лероса, який раніше звинуватив голову Офісу президента Андрія Єрмака і його брата в корупції.

29 березня депутат Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких людина, схожа на брата голови офісу президента (Андрій Єрмак фактично підтвердив, що це його брат), проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижить державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки (привіт з РФ), ну і, звичайно, заробіток на державі». 

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак відреагував на публікації зі звинуваченнями з боку Лероса й оприлюдненого ним відео.

Read More

Шмигаль: зміни до бюджету будуть проголосовані через 7-8 днів

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив переконаність у тому, що Верховна Рада через сім чи вісім днів підтримає пропоновані урядом зміни до державного бюджету на 2020 рік. Він сказав про це в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

За словами прем’єра, парламент на позачерговому засіданні 30 березня не підтримав поправки через те, що не всі народні депутати мали змогу ознайомитися із ними.

«Ми працювали над бюджетом спільно з парламентським комітетом практично в цілодобовому режимі. Це бюджет надзвичайної ситуації. У ньому створений Фонд для боротьби з COVID-19. Ми зберегли практично всі основні видатки, водночас запропонувавши наповнити Фонд на 97,1 млрд грн», – сказав Шмигаль.

 

Фонд, за його словами, передбачатиме, зокрема, кошти на підтримку медиків, закупівлю ліків і заходи, пов’язані з протидією коронавірусній інфекції та її наслідкам. 

«Ми взяли бюджет на доопрацювання, щоб почути пропозиції та поправки. Впевнений, він буде проголосований через 7-8 днів», – сказав голова уряду.

Він також наголосив, що Україні потрібна допомога усіх міжнародних фінансових установ для боротьби з коронавірусною інфекцією та подолання економічних наслідків, які спричинить пандемія. «Сьогодні особливо важливо працювати з усіма міжнародними донорами. Не лише з МВФ. Ми також працюємо зі Світовим банком, ЄС, ЄБРР та іншими міжнародними фінансовими установами, які можуть підтримати Україну фінансово», – заявив прем’єр.

30 березня ЄС виділив 80 мільйонів євро на підтримку України у боротьбі з коронавірусом. Того ж дня Верховна Рада не підтримала зміни до держбюджету і направила відповідний законопроєкт на повторне перше читання.

 

 

Read More

Скасування санкцій проти Росії неприпустиме – Україна в ООН

«Шлях до скасування санкцій не стосується пандемії нового вірусу, він полягає в припиненні протиправних дій»

Read More

ДБР відкрило провадження щодо депутата, який звинуватив голову ОП у корупції

Державне бюро розслідувань України відкрило кримінальне провадження щодо народного депутата від «Слуги народу» Гео Лероса, який раніше звинуватив голову Офісу президента Андрія Єрмака і його брата в корупції. Про це «Громадському» повідомив речник ДБР Максим Білоусенко.

За його словами, справу відкрили за чотирма статтями Кримінального кодексу: частиною 2 статті 190 (шахрайство), частиною 2 статті 344 (втручання у діяльність державного діяча), частиною 2 статті 328 (розголошення державної таємниці) та частиною 1 статті 364 (зловживання владою або службовим становищем).

Як уточнило агентству «Укрінформ» джерело у ДБР, кримінальне провадження відкрите за заявою голови ОП Андрія Єрмака.

 

29 березня депутат Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких людина, схожа на брата голови офісу президента (Андрій Єрмак фактично підтвердив, що це його брат), проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижить державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки (привіт з РФ), ну і, звичайно, заробіток на державі». «Андрію Борисовичу, ти ворог України, і тобі краще піти, поки по-хорошому», – написав депутат Гео Лерос.

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак відреагував на публікації зі звинуваченнями з боку Лероса й оприлюдненого ним відео.

Після цього Лерос заявив, що направляє звернення до Національного антикорупційного бюро з приводу його попередніх заяв. 

Упродовж останнього тижня Гео Лерос зробив кілька публікацій на тему політичної корупції. Зокрема, в одній із них депутат, не назвавши прізвища Андрія Єрмака, написав про «людину, яку соціальний ліфт підняв від організатора торгівлі на київських ярмарках до торгівлі державою в Мінську».

Read More

Верховна Рада проголосувала за ринок землі

Верховна Рада підтримала закон обіг земель сільськогосподарського призначення.

За документ проголосували 259 народних депутатів.

Перед фінальним голосуванням парламент підтримав низку поправок. Зокрема, тепер ринок землі має запрацювати 1 липня 2021 року замість 1 жовтня 2020-го.

Новина доповнюється…

Read More

Верховна Рада з другої спроби призначила міністра фінансів та міністра охорони здоров’я

Сергій Марченко став міністром фінансів, а Максим Степанов – міністром охорони здоров’я

Read More

Рада проголосувала за «антиколомойський закон» в першому читанні

Законопроєкт підтримали 267 народних депутатів

Read More

Мерія Запоріжжя відреагувала на обшуки

Міський голова Запоріжжя Володимир Буряк назвав обшуки у мерії Запоріжжя політично мотивованими. Про це він написав на своїй офіційній сторінці у фейсбук.

Також в мерії заявляють, що правоохоронці вчетверте вилучають у них документи по справі, щодо якої сьогодні в установі проводять обшуки. Під час спеціального брифінгу директор департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Валерій Зломинога повідомив, що перші обшуки у мерії Запоріжжя за цією справою відбулися ще минулого року.

«Це четвертий раз, коли вони вилучають документи на одну і ту тему. Вперше це питання виникло у минулому році у червні, коли цей самий слідчий виручив документи за ухвалою. Після чого суд зобов’язав його повернути все. Після цього слідчий прийшов знов з ухвалою в жовтні, влучив документи. І сьогодні він вилучає знов ці документи. А в лютому слідчий написав нам запит, і ми за запитом надали додатково всі документи, які його цікавили. І тому за чим сьогодні прийшли? Даємо такі залишки, що залишилось»,  – повідомив Зломинога.

Обшуки у мерії Запоріжжя відбулися 30 березня. Згодом на офіційному сайті Служби безпеки України повідомили, що за версією слідства, чиновники організували механізм передачі у приватну власність землі, що належить громаді, за заниженими цінами. З порушенням чинного законодавства посадовці залучали до проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок  юридичних осіб, які не мають відповідних фахівців та дозволів.

Цих суб’єктів оціночної діяльності чиновники обирали без відповідних тендерів. За попередніми висновками експертів, місцевий бюджет недоотримав понад п’ятдесят мільйонів гривень.

У мерії підтвердили, що обшуки стосуються земельних питань. Однак наголошують, що представники органу місцевого самоврядування не мають жодного стосунку до оцінки землі, адже її проводили уповноважені на те державні оцінщики.

«В ухвалі, яку нам сьогодні пред’явили, зазначено, що оцінка землі недостовірна. Але не знаю, як можна зробити висновок про недостовірність оцінки землі, якщо її робить особа, у якої є право від держави оцінювати земельну ділянку. І крім того, ще одна особа, у якої також є підтверджене право оцінювати земельну ділянку, підтверджує таку оцінку. Тобто дві уповноважені державою особи кажуть, що оцінка землі зроблена вірно», – заявив Зломинога.

В установі зазначають, що правоохоронці вилучають документи щодо всіх проданих мерією земельних ділянок з 2016 по 2019 рік. 

Read More

Рада відхилила пропоновані урядом зміни до держбюджету

Верховна Рада відхилила законопроєкт зі змінами до державного бюджету на 2020 рік. 

Рішення про ухвалення документа за основу на позачерговому засіданні парламенту 30 березня підтримали 223 народних депутати за необхідних 226.

Після цього парламент відправив законопроєкт на повторне перше читання.

Уряд розробив проєкт закону про внесення змін до державного бюджету на 2020 рік «для вжиття заходів з нейтралізації наслідків поширення коронавірусної інфекції COVID-19 та підтримки економічної активності в країні».

 

«Бюджет, який ми сформували – це бюджет надзвичайної ситуації в умовах глобальної пандемії», – заявив очільник уряду Денис Шмигаль.

При цьому, за його словами, зміни не передбачають скорочення видатків на армію. 

Уряд також вирішив тимчасово обмежити зарплати всім посадовцям на час боротьби з коронавірусом – 10 мінімальних зарплат, тобто сума нарахувань обмежується десятьма мінімальними зарплатами. Окрім того, на мільярд гривень пропонується зменшити капітальні видатки органів центральної влади, на 700 мільйонів – скоротити кошти на відрядження посадовців.

 

«Мета ухвалення цих непопулярних змін – це збільшення фінансування всіх тих, хто зараз на передовій боротьби з коронавірусною інфекцією. По-перше, мова йде про весь медичний персонал», – заявив рем’єр-міністр.

Додаткове фінансування буде забезпечено через Фонд боротьби з коронавірусом. Ці кошти підуть на додаткові виплати лікарям, на закупівлю апаратів ШВЛ, на маски, на костюми захисту, на тести. Загальний обсяг фонду становить 97,1 мільярда гривень.

 

Read More

Верховна Рада збирається на позачергове засідання

Позачергове засідання Верховної Ради України відбудеться 30 березня о 14:00, йдеться в розпорядженні спікера парламенту, оприлюдненому на сайті ВРУ.

Згідно з документом, на засіданні депутати мають розглянути 13 питань, зокрема, щодо кадрових змін в уряді: звільнення міністрів охорони здоров’я і фінансів і призначення нових очільників Мінфіну, МОЗ і Міненергетики.

 

На засіданні також планують розглянути проєкти закону щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби і щодо забезпечення додаткових соціальних й економічних гарантій у зв’язку з поширенням COVID-2019, а також криміналізації вивезення через митний кордон України товарів протиепідемічного призначення.

 

Згідно з розпорядженням Дмитра Разумкова, депутати планують розглянути урядовий законопроєкт про зміни до держбюджету.

Водночас, як повідомив спікер 29 березня, щодо законопроєктів про ринок землі і про банки, які в своєму зверненні згадував президент і ухвалення яких хоче МВФ, то з цього приводу згоди між фракціями поки що немає.

 

 

Read More

Окупаційна влада зупинила перетин адміністративного кордону Криму з материковою Україною

Жителі анексованого Криму з місцевою реєстрацією, а також громадяни Росії наразі не зможуть виїжджати на територію материкової України через пункти перетину на адміністративному кордоні, заявило «прикордонне управління Федеральної служби безпеки Росії по Криму». Тимчасова заборона, пов’язана з протидією поширенню коронавірусу SARS-CoV-2, набула чинності опівночі 30 березня.

За інформацією російського відомства, виняток становлять громадяни, які виїздять у зв’язку зі смертю близького родича, за умови надання копії свідоцтва або довідки про смерть, а також документу, який підтверджує близькі родинні зв’язки.

Читайте також: Росіяни їдуть на карантин у Крим, Керченський міст треба терміново закрити – Чубаров​

При цьому в російському прикордонному управлінні зазначили, що жителі з кримською пропискою зможуть в’їхати на територію півострова без обмежень.

Раніше російське прикордонне управління ФСБ заборонило допуск «іноземних громадян» на територію Криму з материкової України з опівночі 18 березня.

17 березня Міністерство України з питань тимчасово окупованих територій і тимчасово переміщених осіб повідомило про обмеження пропуску через контрольні пункти в’їзду-виїзду на адмінкордоні анексованого Криму з Херсонською областю до 3 квітня. Державна прикордонна служба України пояснила Крим.Реалії, що обмеження стосується громадян без реєстрації на материковій частині України.

 

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольних пункту в’їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».

Read More

Геращенко: голови МОЗ і Мінфіну подали у відставку

«Другий уряд Зеленського побив рекорди швидкості зміни міністрів…»

Read More

Позачергове засідання Ради планують на 14:00 30 березня

Позачергове засідання Верховної Ради України має відбутися 30 березня о 14:00, повідомив після наради лідерів фракцій і керівництва парламенту спікер Дмитро Разумков.

«Зараз чекаємо лист від президента про скликання позачергового засідання. З керівниками депутатських фракцій і груп було досягнуто домовленості, що відбудеться позачергове о 14:00. Об 11:00 буде погоджувальна рада. Вона буде в обмеженому режимі, ми не будемо запрошувати туди представників комітетів», – сказав Разумков.

За його словами, депутатам запропонують засоби захисту: маски, рукавички.

 

На засіданні планують розглянути проєкти закону щодо забезпечення лікування коронавірусної хвороби і щодо забезпечення додаткових соціальних й економічних гарантій у зв’язку з поширенням COVID-2019, а також кадрові питання щодо змін в уряді.

Разумков також зазначив, що депутати планують розглянути урядовий законопроєкт про зміни до держбюджету.

Водночас щодо законопроєктів про ринок землі і про банки, які в сьогоднішньому зверненні згадував президент, то, за словами Разумкова, з цього приводу згоди між фракціями поки що немає.

 

Спікер також не виключив можливості проведення ще одного позачергового засідання парламенту.

Президент Володимир Зеленський раніше закликав депутатів ухвалити «два життєво важливих закони», завдяки чому Україна отримає підтримку від «міжнародних фінансових партнерів у розмірі щонайменше 10 мільярдів доларів». В іншому разі, за словами президента, Україну чекає «занепад економіки й загроза дефолту».

 

 

Read More

Депутат від «Слуги народу» направив звернення в НАБУ після звинувачення голови ОП в корупції

«Якщо українцям не хочеш пояснити про факти корупції, викладені в моєму пості, … потрудися в НАБУ пояснити, як ти барижиш державою» – Лерос

Read More