Україна

Президент України Володимир Зеленський звільняє голову Тернопільської обласної державної адміністрації Ігоря Сопеля після протестів через евакуацію громадян з Китаю, де зафіксований спалах коронавірусу.

«У зв’язку із ситуацією, що виникла на Тернопільщині через евакуацію з Китаю громадян України, та незадовільною роботою облдержадміністрації з інформування населення щодо епідеміологічної безпеки президент України прийняв заяву Ігоря Сопеля про відставку із займаної посади за власним бажанням», – повідомив Офіс президента.

20 лютого до України прилетів спецрейс із китайського міста Уханю, де зафіксований найбільший спалах нового коронавірусу. У літаку перебували 45 громадян України і 27 іноземців, а також екіпаж і лікарський супровід. За даними української влади, всі здорові.

Водночас евакуйовані впродовж 14 днів будуть на карантині-спостереженні (обсервації) в закритому медичному центрі Національної гвардії в Нових Санжарах. За повідомленнями влади, небезпеки ймовірного потрапляння коронавірусу за межі закритого медцентру навіть у разі його виявлення немає.

Напередодні евакуації у низці областей, зокрема Тернопільській та Львівській, відбувалися акції протесту – люди вимагали не розміщувати прибулих з Китаю на території їхніх міст.

 
…

Співробітник підконтрольної Кремлю прокуратури Білогірського району в окупованому Росією Криму спробував вручити застереження «про неприпустимість порушення антиекстремістського законодавства» кримському правозахиснику Абдурешиту Джеппарову. Про це він розповів в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

За словами Джеппарова, після відмови від підпису в застереженні співробітник прокуратури запропонував йому прибути 25 лютого до прокуратури для проведення бесіди. Правозахисник від цієї пропозиції також відмовився.

«Мені подзвонила дочка і сказала, що мене шукає співробітник прокуратури за місцем старої прописки. Вона сказала, щоб він пройшов за моєю фактичною адресою. Рівно о 12 годині дня, подзвонив співробітник прокуратури, попросив вийти. І ось біля двору стоїть співробітник, він представився, надав посвідчення», – розповів Джеппаров.

За словами співробітника прокуратури, до відомства надійшла інформація від ФСБ про підготовку акцій з 23 по 26 лютого.

«І ось прокуратура привезла мені застереження в якому написано, що я є учасником-організатором. Застереження на трьох аркушах, на останньому з них потрібно розписатися. Я сказав, що я б може і розписався, але я не є ані учасником, ані організатором. Після цього він запропонував мені прийти на бесіду 25 лютого, від якої я теж відмовився», – повідомив Джеппаров.

У російській прокуратурі Білогірського району не коментували ситуацію з приводу вручення застереження кримському правозахиснику.

Кримськотатарський активіст Заїр Смедлі також отримав застереження від підконтрольної Росії прокуратури Красногвардійського району «про неприпустимість екстремізму».

Напередодні ветерану кримськотатарського національного руху, сестрі лідера кримських татар Мустафи Джемілєва – Ділярі Сейтвелієвій – підконтрольна Росії прокуратура Бахчисарайського району також вручила аналогічне застереження.

В Україні 26 лютого відзначають «День опору Криму російської окупації». У цей день в 2014 році перед будівлею Верховної Ради АРК пройшов мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, в тому числі, з партії «Русское единство».
…

Офіс Генерального прокурора повідомив, що розпочав кримінальне провадження через неособисте голосування народного депутата.

«Генеральний прокурор вніс відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо факту вчинення одним з народних депутатів України неодноразового голосування замість іншого народного депутата України на пленарному засіданні Верховної Ради України 21 лютого 2020 року… Таким чином, впроваджено в дію новелу Кримінального кодексу України щодо відповідальності народних депутатів України за неособисте голосування», – повідомили в офісі.

Приводом стало те, що інформація про таке голосування була оприлюднена засобами масової інформації, заявили в ОГП.

Досудове розслідування доручено слідчим Центрального апарату Державного бюро розслідувань, мовиться в повідомленні.

Імені депутата в цьому повідомленні не названо.

Раніше 21 лютого рух «Чесно» повідомив, а низка засобів інформації розповсюдила матеріал із фотографіями й відеозаписом того, як цього відразу за кількох відсутніх депутатів голосував позафракційний мажоритарник із Закарпаття Владіслав Поляк (він зареєстрований на сайті Верховної Ради саме з таким написанням імені).

Це був перший зафіксований випадок «кнопкодавства» після того, як 16 січня набув чинності закон про криміналізацію неособистого голосування. Закон запроваджує кримінальну відповідальність за умисне голосування парламентарем на пленарному засіданні Верховної Ради замість іншого народного депутата (неособисте голосування).
…

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович попередив, що ті, хто відвідає так званий «парад перемоги» 9 травня в Москві, мають зважати на те, що вони стають інструментом російської агресивної політики.

«Дуже важливо підкреслити, що Росія, яка є країною-агресором, яка порушила міжнародне право, має не тільки низку злочинів за своєю спиною – вона ще й має дуже ганебну практику інструменталізації історії, тобто використання історичних подій, історичних фактів задля досягнення політичної мети. І, власне, військовий парад у Росії на Червоній площі цього року теж буде інструментом для досягнення політичних цілей, але, на жаль, не для вшанування пам’яті про жертв Другої світової війни і не для чесного висвітлення даних (про цю війну – ред.)», – наголосив Дробович, виступаючи на презентації публічного звіту про діяльність інституту за минулий рік.

Ці заходи навіть експертне середовище вже інакше як «побєдобєсіє» не називає

«Відповідно, всі, хто захоче взяти участь у цих заходах, які навіть експертне середовище вже інакше як «побєдобєсіє» не називає, повинні просто рахуватися з тим, що вони стають інструментом російської агресивної політики. І це стосується не тільки України – це стосується будь-яких лідерів держав – Європи, Сполучених Штатів, Азії, немає значення, – будь-хто, хто погоджується брати участь у цьому параді, повинен бути свідомим того, що з максимально високою ймовірністю це буде використано Росією для своїх імперіалістських загарбницьких цілей або виправдання злочинів Другої світової війни», – заявив він.

«Ось така позиція, мені здається, – не тільки позиція інституту, але такий загальний консенсус адекватних науковців і в Україні, і в світі. …УІНП застерігає, що це буде використано Росією з політичною метою», – повторив він.

Раніше, 17 лютого, народний депутат від проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» Вадим Рабінович виступив із пропозицією сформувати парламентську делегацію Верховної Ради України для участі в так званому «параді перемоги» 9 травня 2020 року на центральній Красній площі (яку іноді ще називають «Червоною площею») в Москві, столиці Росії, яка в Україні нині законодавчо визнана як країна-агресор. За словами Рабіновича, він «упевнений, що Верховній Раді необхідно сформувати парламентську делегацію для участі в «параді перемоги» в Москві». «У день 75-річчя перемоги ми маємо стояти поруч» із росіянами, заявив він.

Ця заява викликала критику представників опозиційних партій, зокрема, «Європейської солідарності» і «Голосу». «Євросолідарність» також виступила з заявою з цього приводу, закликаючи нинішнього президента України Володимира Зеленського повідомити про свої плани щодо можливості відвідати московський захід. У «ЄС», серед іншого, наголосили, що йдеться про «святковий марш армії, яка здійснює збройну агресію проти України».

Іще 30 серпня 2019 року Юрій Ушаков, помічник президента Росії Володимира Путіна, заявив, що Володимирові Зеленському теж направлять запрошення на святкування в Москві. П’ятого президента Петра Порошенка, нині народного депутата і лідера «Європейської солідарності», на такі заходи раніше не запрошували.

Але Москва змінила ставлення після того, як 27 січня 2020 року Зеленський, відвідуючи Польщу для вшанування річниці визволення нацистського табору смерті «Аушвіц», заявив, що до початку Другої світової війни призвела «змова тоталітарних режимів» – маючи на увазі радянсько-нацистський договір 1939 року, відомий як «пакт Молотова-Ріббентропа», за яким того ж року Німеччина й СРСР захопили частини Польщі, тим почавши війну.

У Кремлі, де відкидають будь-яку відповідальність сталінського СРСР, ці слова Зеленського вже 28 січня назвали «вкрай образливими» для росіян. А 29 січня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «не готовий» відповісти на запитання, чи запросять тепер Зеленського на парад до Москви після висловлювань президента України, які, за словами речника, «крім жалю і нерозуміння, нічого не викликають».

Росія, в державній міфології якої провідну роль відіграє «перемога в Великій Вітчизняній війні», щороку гучно святкує дату так званого «дня перемоги» 9 травня, хоча нацистська Німеччина капітулювала 8 травня 1945 року. Нинішнього, 2020 року сповнюється 75 років від тієї капітуляції. В Москві ще з минулого літа говорять про плани відсвяткувати цю дату великим військовим парадом, на який мають запросити багатьох світових лідерів.

Також на цю тему:
…

Міністерство охорони здоров’я вирішує питання надання допомоги психологів людям, які перебувають на обсервації в санаторії «Нові Санжари», повідомив 21 лютого у Верховній Раді заступник голови МОЗ Дмитро Коваль.

«Люди, звісно, будуть потребувати психологічної допомоги, тому наразі відбувається комунікація з Червоним хрестом щодо забезпечення в тому числі психологами, тому що перебувати здоровим людям в обсервації протягом 14 днів досить складно», – сказав він.

За словами Коваля, мешканці обсерватора розселені по двоє людей у номері та забезпечені триразовим гарячим харчуванням, однак їжу готують не в самому санаторії.

Читайте також: Скалецька повідомила, що вже перебуває в медичному центрі «Нові Санжари»

«Їжа готуєтся не в цьому санаторії, вона готується за принципом кейтерингу. Їжу люди приймають з одноразового посуду, який після цього збирається, відповідним чином після знезараження утилізується. Каналізаційна система є окремою, як і водопостачання. Обробка стічних вод відбувається так само, як і в інфекційних лікарнях під час підсиленого режиму», – розповів представник міністерства.

Він також закликав народних депутатів повідомляти МОЗ про «недоліки» утримання евакуйованих, якщо їм стане про них відомо.

20 лютого до України прибув літак з евакуйованими громадянами, які перебували в китайському Ухані, де зафіксований спалах коронавірусу. На борту перебували 45 громадян України та 27 іноземців, а також екіпаж і супроводжуючі лікарі. За даними української влади, усі – здорові. Втім, впродовж 14 днів вони перебуватимуть на обсервації в закритому медичному центрі Національної гвардії у Нових Санжарах.

Читайте також: Переселенці з Донецька привезли продукти під санаторій у Нових Санжарах​

Міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька заявила, що перебуватиме в санаторії разом з хворими.

У селищі спалахнули протести й сутички з правоохоронцями. За даними поліції, дев’ять правоохоронців отримали травми. Також до медиків звернулася одна цивільна особа. Упродовж дня поліцейські затримали 24 людини. Більшість із них згодом відпустили.

Попри заворушення, автобуси з евакуйованими з Китаю громадянами змогли заїхати на територію селища.

 
…

Верховна Рада розглянула 1,5 тисячі правок до законопроєкту про обіг земель сільськогосподарського призначення. Народні депутати підтримали лише одну з них.

Депутатам залишилося ще близько 2,5 тисяч поправок.

Верховна Рада 13 листопада проголосувала в першому читанні за проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.
…

Верховна Рада підтримала ініціативу про присвоєння музиканту Андрію Кузьменку (Кузьмі Скрябіну) звання народного артиста посмертно.

260 народних депутатів підтримали запит свого колеги Павла Мельника про присвоєння звання Кузьмі Скрябіну та іншим видатним діячам України, які за життя не отримали «народного артиста».

Мельник пропонує президенту України внести зміни до відповідного указу, що дозволить присвоювати почесні звання посмертно.

Андрій Кузьменко був музикантом, ведучим, продюсером, автором прози та лідером гурту «Скрябін». 2 лютого 2015 року він загинув у дорожньо-транспортній аварії на трасі Кривий Ріг – Кіровоград.

 
…

Судно впізнав його колишній капітан
…

Українка Анастасія Зінченко, що відмовилася від евакуації з Ухані через неможливість взяти з собою собаку, повідомила, що їй подзвонив президент Володимир Зеленський і обіцяв продовжити роботу над евакуацією.

У своєму профілі в інстаграмі Зінченко опублікувала відео телефонної розмови.

«Дивіться, ми там вас не залишимо. Хотів вам особисто зателефонувати, бо для мене це дуже важливо. Ми обов’язково знайдемо засоби і шляхи, я просто недавно дізнався про цю проблему … але ми знайдемо спосіб, щоб вас повернути», ­­– сказав співрозмовник Зінченко.

В офісі президента факт цієї розмови ніяк не коментували, тому підтвердити чи спростувати, що це дійсно дзвонив президент, поки що неможливо.

Раніше 20 лютого до України прилетів спецборт із китайського міста Уханю, де зафіксований найбільший спалах нового коронавірусу. У літаку перебували 45 громадян України і 27 іноземців, а також екіпаж і лікарський супровід. За даними української влади, всі здорові. Але евакуйовані впродовж 14 днів будуть на карантині-спостереженні (обсервації) в закритому медичному центрі Національної гвардії в Нових Санжарах. За повідомленнями влади, небезпеки ймовірного потрапляння корона вірусу за межі закритого медцентру навіть у разі його виявлення немає.

 
…

У Києві під стінами Офісу президента близько двох тисяч українців вшанували пам’ять Героїв Небесної сотні. Під час акції, яку організував «Рух опору капітуляції», її учасники висунули низку вимог до чинної влади, передовсім до президента Володимира Зеленського. Серед них: не допустити знецінення Революції гідності і зняття амністії з її учасників, зупинити переслідування активістів та ветеранів, натомість розпочати кримінальне переслідування колишніх посадовців часів президента-втікача Віктора Януковича, які повернулися до України і намагаються впливати на ухвалення рішень, наголошують лідери протесту.

Але головна вимога до Зеленського, озвучена під час мітингу, – не вірити Кремлю і не діяти в російському порядку денному, а натомість посилювати армію і міжнародні позиції України.

Активісти, які представляли різні партії й громадські організації, домовилися про подальшу координацію дій щодо резонансних судів, майбутніх призначень і можливих суперечливих рішень української влади.

Учасники принесли з собою антикремлівські плакати й скандували: «Слава Україні – Героям слава!», «Росія – вбиває!» і «Зеленський, отямся!»

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення тодішньої влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів. 20 лютого 2014 року стало одним із найкривавіших днів протистояння.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, із 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Україна рада, що процедури імпічменту проти президента США Дональда Трампа закінчилися, і тепер хоче поліпшити відносини зі США, заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко, який перебуває у Сполучених Штатах на сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.

Як сказав він журналістам, це буде його метою, коли він наступного дня, 21 лютого, перебуватиме в Вашингтоні для зустрічей із посадовцями президентської адміністрації і Державного департаменту.

«Ми обговоримо, як ми можемо зараз, коли це вже не затьмарено ніякими розслідуваннями щодо імпічменту, …поліпшити наші відносини, які в чудовій формі, але ми хочемо більшого», – сказав Пристайко, як його цитує агентство «Асошієйтед прес».

«Ми щасливі, що імпічмент закінчився, бо нас постійно втягували у внутрішню політику США, а ми не хочемо бути її частиною, і ми ніколи не були її частиною», – додав міністр.

Україна опинилася в осередді процесу імпічменту президента Дональда Трампа після того, як став відомий зміст його телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським у липні 2019 року, в якій чільник США просив українського про «послугу», а саме про розслідування проти потенційного суперника Трампа на президентських виборах. Тоді ж він затримав надання Україні оборонної допомоги на суму в 391 мільйон доларів, що викликало підозри, що її розблокування могло бути пов’язане саме з початком того розслідування. У Конгресі США Палата представників оголосила Трампові імпічмент, але врешті Сенат виправдав його.
…

Колегія суддів Апеляційного суду Києва перенесла на 2 березня розгляд скарги адвокатів підозрюваного у вбивстві журналіста Павла Шеремета музиканта та ветерана АТО Андрія Антоненка (Riffmaster) на рішення про тримання його під вартою.

Рішення про перенесення ухвалили через витребування з боку захисту у слідчих інформації щодо зросту особи з відео, яке розглядається правоохоронцями як «доказ» у справі щодо Андрія Антоненка.

5 лютого Печерський райсуд Києва продовжив до 4 квітня тримання під вартою Андрія Антоненка.

14 лютого Апеляційний суд Києва залишив чинним запобіжний захід іншій підозрюваній у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко – арешт до 3 квітня. Того ж дня цей суд залишив ще одну фігурантку Яну Дугарь під нічним домашнім арештом до 4 квітня.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. За даними МВС, також подружжя Грищенків – Інна та Владислав – «становлять оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».
…

У річницю початку окупації Росією Криму Міністерство закордонних справ України вказало на репресії щодо кримських татар і українців на півострові.

«Наслідки вчиненого Росією міжнародного злочину трагічні – окупація частини території України, десятки тисяч загиблих і поранених, півтора мільйони внутрішньо переміщених та мільйони українських громадян, змушених жити на тимчасово окупованих територіях в умовах терору та системних порушень прав людини. Росія також ігнорує свої міжнародні зобов’язання як держави-окупанта. Вже сам прояв української ідентичності є тяжким злочином в очах окупантів. Репресій зазнає корінний народ Криму – кримські татари. Переслідування за політичними мотивами на основі сфабрикованих звинувачень стало звичною практикою для російської окупаційної влади. До злочинів окупантів належить проведення незаконного призову до російських збройних сил, системна політики переселення мешканців Росії на тимчасово окуповані українські території з метою зміни їхнього демографічного складу, примусова паспортизація громадян України, прискорена мілітаризація окупованих територій», – мовиться у повідомленні.

МЗС закликав Москву почати виконувати свої зобов’язання як сторони міжнародного збройного конфлікту, припинити вогонь та почати врегульовувати ситуацію на Донбасі.

Відомство закликало міжнародне співтовариство до «подальшого посилення політико-дипломатичного і економічного тиску на Росію для припинення її збройної агресії проти України та звільнення незаконно ув’язнених громадян України».

До цього Велика Британія в річницю початку анексії Росією Криму виступила на підтримку територіальної цілісності України і закликала Росію залишити півострів. США також заявили, що не визнають претензії Кремля на Крим.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що минулої доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі 11 разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, від початку доби – один раз (біля Новомихайлівки).

Згідно з повідомленням, сепаратисти стріляли, зокрема, із забороненої із Мінськими угодами зброї.

Минулої доби через обстріли бойовиків зазнав поранення один український військовий, за поточну добу втрат немає, додали у штабі.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили українських військових трьох обстрілах за минулу добу. Бойовики угруповання «ДНР» стверджують на своїх ресурсах, що військові ЗСУ обстріляли напередодні околиці окупованого Донецька.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

В Україні 20 лютого у День Героїв Небесної сотні відбудуться заходи для вшанування загиблих учасників Революції гідності. Цього дня у Києві і в багатьох регіонах України проходитимуть поминальні акції.

Так, у столиці України вранці очікується хода гідності і поминальна панахида за жертвами розстрілів на Майдані, а ввечері акція під Офісом президента – в пам’ять про Героїв Небесної сотні і з нагадуванням, як кажуть організатори, що «Україна і досі бореться за ідеали Майдану на фронті».

«Революція 2013–2014 років відбулася ціною понад ста життів. Небесна сотня стала прикладом самопожертви в ім’я вищих ідеалів, одним із яких була гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції та визвольних змагань часів Другої світової війни», – йдеться в повідомленні Українського інституту національної пам’яті.

Останніми днями в Україні на публічному рівні згадують жертв розстрілів на Майдані. У період з 18 до 20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею». Серед загиблих були і більш ніж десяток силовиків.

 
…

Профільний комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції відмовився розглядати постанову про звільнення директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артема Ситника, оскільки члени комітету вважають її незаконною. А використання іншого комітету – з питань правоохоронної діяльності – для передачі постанови в зал для загального голосування депутатів – порушує процедуру. Про це Радіо Свобода повідомив перший заступник голови цього комітету Ярослав Юрчишин.

За словами Юрчишина, до регламентного комітету надійшла постанова про звільнення Ситника. Там, у свою чергу, звернулись до інших комітетів, зокрема, антикорупційного та правоохоронного, з проханням оцінити цю постанову та надати рекомендацію щодо її передачі на розгляд парламенту. 

«Я вважаю, що така постанова не мала бути зареєстрована, бо вона порушує чинне законодавство. Також наш комітет не був готовий ухвалити завідомо неправове рішення. Єдиний комітет, який взявся оцінювати – правоохоронний. І вони фактично дали йому рекомендацію передати її на розгляд зали», – повідомив Юрчишин.

Читайте також: Посли G7 прокоментували зареєстровану у Раді постанову про звільнення Ситника​

Заступник голови антикорупційного комітету пояснив причини відмови: «Більшість членів комітету погодилися, що це незаконно, це штовхання депутатів на незаконні дії. Навіть ті члени комітету, які вважають, що це великий іміджевий удар для НАБУ – наявність адміністративного протоколу про правопорушення щодо корупції, погоджуються з тим, що це питання повинно вирішуватися тільки відповідно до закону».

Юрчишин підкреслив, що постанова про звільнення директора НАБУ була розподілена до непрофільного Комітету з питань регламенту з порушенням процедури, адже цей комітет може дати рекомендацію лише з точки зору відповідності регламенту Верховної Ради. Натомість документ, за словами нардепа, одразу мав надійти на розгляд до антикорупційного комітету. 

«На мою думку, було прийняте політичне рішення вести цю постанову через регламентний комітет, але все одно він вирішив перестрахуватися і дочекатися рішення хоча б ще одного комітету, але знову ж таки отримав рішення непрофільного комітету. Ключове, що потрібно ініціаторам постанови – відправити її до парламенту, адже там вони отримають потрібну кількість голосів попри незаконність цього рішення», – заявив народний депутат.

19 лютого в громадській організації «Центр протидії корупції» повідомили, що правоохоронний комітет ВР розглянув постанову про звільнення директора НАБУ, якої не було у порядку денному, і рекомендував регламентному комітету винести її на розгляд парламенту. Це питання на комітеті підняли депутати від «Слуги народу» Максим Бужанський та депутат від ОПЗЖ Ілля Кива. У «ЦПК» вважають таку постанову незаконною, тому що закон «Про Національне антикорупційне бюро» не містить такої підстави для звільнення директора НАБУ, як визнання винною особи у вчиненні адміністративного правопорушення. 

«Фактично це означає, що правоохоронний комітет пропонує Раді розглядати постанову попри її очевидну незаконність. Тепер все залежить від рішення регламентного комітету», – пояснила юристка «ЦПК» Олена Щербан.

Раніше у Верховній Раді зареєстрували постанову про звільнення Артема Ситника з посади голови Національного антикорупційного бюро України. Відповідний документ з’явився на сайті парламенту 7 лютого.

Ініціатори постанови – 216 народних депутатів. Більшість із них зі «Слуги народу», також кілька депутатів від «Європейської солідарності», «Опозиційної платформи – За життя», «Батьківщини», груп «За майбутнє» та «Довіра» і позафракційні. 

Читайте також: Президент відхилив законопроєкт з «тютюновою правкою», яку просував «слуга народу» Холодов​

6 вересня 2019 року Сарненський районний суд визнав Ситника винним у порушенні обмежень щодо одержання подарунків через невказану в декларації інформацію про його відпочинок у мисливських угіддях на Рівненщині в період 2017-2019 років, і зобов’язав його сплатити 3400 гривень штрафу. Ситник стверджує, що сам заплатив за відпочинок на мисливській базі.

Він заявив, що має намір звернутися до Європейського суду з прав людини через рішення українського суду про адміністративне стягнення з нього штрафу за незазначений у декларації відпочинок у Рівненській області. Він також припустив, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков міг чинити на суддів, які розглядали його справу щодо відпочинку, щоб помститися йому за «справу з рюкзаками».

У цій справі НАБУ звинуватило сина Авакова Олександра та заступника міністра Сергія Чеботаря в організації бюджетного замовлення в обхід законної тендерної процедури. Згодом справу закрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Артем Ситник очолює НАБУ з квітня 2015 року.
…

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що український політв’язень Олексій Стогній, якого окупаційна влада незаконно затримала у листопаді 2016 року, а згодом засудила – у Києві. Про це вона написала у середу ввечері у фейсбуці.

Новина доповнюється…
…

КСУ визнав неконституційною ліквідацію Верховного суду України – рішення

Конституційний суд України визнав неконституційною ліквідацію Верховного суду України в контексті судової реформи 2016 року (ухваленого закону «Про судоустрій і статус суддів» – ред.) , повідомляє пресслужба КСУ 19 лютого, вказуючи, що рішення ухвалене напередодні.

«Конституційний суд України дійшов висновку, що судді Верховного суду України мають продовжувати здійснювати свої повноваження як судді Верховного суду. Відтак фактична диференціація суддів Верховного суду України та суддів Верховного суду не узгоджується з принципом незмінності суддів, що є складовою конституційної гарантії незалежності суддів», – йдеться в повідомленні.

У КСУ пояснили, що перейменування закріпленого в конституції органу – Верховний суд України – не може відбуватися без переведення суддів Верховного суду України на посади суддів Верховного суду, оскільки немає відмінностей між юридичним статусом судді ВСУ і ВС.

«Вилучення слова «України» – власної назви держави  – з словесної конструкції «Верховний суд України» не може бути підставою для звільнення всіх суддів Верховного суду України або їх переведення до іншого суду, тим більше суду нижчої інстанції», – йдеться в рішенні.

У КСУ стверджують, що Верховна Рада, закріпивши на законодавчому рівні порядок припинення діяльності та ліквідації Верховного суду України, вийшла за межі повноважень, визначених у Конституції.

КСУ рекомендував Верховній Раді «невідкладно» привести положення законодавства України у відповідність до цього рішення, яке назване як «обов’язкове, остаточне і таке, що не може бути оскаржене».

У липні 2016 року тодішній президент України Петро Порошенко підписав закон №1402 «Про судоустрій і статус суддів», яким була фактично запущена судова реформа в Україні. Вона, серед іншого, передбачала ліквідацію вищих спеціалізованих судів (господарський, адміністративний, цивільних та кримінальних справ), натомість єдиним судом касаційної інстанції став Верховний суд, суддів до якого було вирішено набирати через конкурс. Пізніше до КСУ надійшло конституційне подання Верховного суду України щодо відповідності Конституції окремих положень закону про судову реформу.

 
…

Заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця виступив 18 лютого на засіданні Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй щодо ситуації на сході України, повідомляє 19 лютого Постійне представництво України при ООН.

“Напад, скоєний сьогодні (18 лютого – ред.), в день п’ятої річниці трагедії в Дебальцеві, є особливо цинічним. Українські збройні сили дали адекватну відповідь на цей наступ, здійснений російськими окупаційними силами із застосуванням забороненої «Мінськом» зброї, реалізуючи невід’ємне право України на самооборону. Очевидно, що Кремль продовжує дотримуватися стратегії ескалації на Донбасі, що є грубим порушенням зобов’язань Росії, взятих в якості учасника Мінських угод», – сказав Кислиця.

Кислиця зазначив, що за останні два місяці позиції українських військових на Донбасі  були обстріляні понад 400 разів, а з початку року 13 українських військовослужбовців були вбиті і майже 60 поранені.

«Хтось може назвати це замороженим конфліктом? Або, можливо, конфліктом низької інтенсивності? Це війна, єдина війна, що триває в Європі. Повномасштабна війна, яку ведуть російські війська і її найманці, зі зброєю і боєприпасами, що постачаються Російською Федерацією», – сказав заступник голови МЗС.

Він додав, що «лише минулого року Російська Федерація відправила на окуповані території Донбасу понад 4 тисячі тонн зброї та боєприпасів».

«Схід – не єдина лінія фронту в Україні. На півдні, в результаті спроби Росії анексувати Крим, півострів перетворився на правозахисне гетто і величезну військову базу, що підриває регіональну безпеку», – вказав дипломат

Він згадав про «захмарну» кількість політичних заручників і репресії проти українців і кримських татар в Криму.

«Ми докладаємо всіх зусиль, щоб остаточно довести цю російсько-українську війну, яку ми не починали, до кінця, незалежно від того, як сильно інша сторона намагається продовжити її, аби Україна стекла кров’ю», – сказав Кислиця.

Він закінчив свій виступ російською мовою і перефразованими рядками з вірша Євгена Євтушенка: «Так хотят ли русские войны?».

18 лютого відбулося засідання Ради безпеки ООН до річниці підписання Мінських угод, яке ініціювала Росія.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

Раніше МВС повідомило, що в’їзд до України російській блогерці Олександрі Мітрошиній, яка раніше незаконно відвідувала окупований Крим, заборонять
…

Прем’єра фільму «Номери» за однойменною п’єсою українського режисера Олега Сенцова. Над стрічкою, дистанційно, працював сам Сенцов та його колега Ахтем Сеітаблаєв.

Фільм включений в спеціальну програму 70-го Берлінського кінофестивалю, який відкривається 20 лютого. Організатори фестивалю зазначили, що фільм «був створений при неможливих обставинах, в ситуації екзистенціального вакууму».

Стрічка заснована на однойменній п’єсі Сенцова, написаної в 2011 році. На застарілому стадіоні 10 біатлоністів під наглядом двох суддів існують, підкоряючись древнім правилам, записаним у великому фоліанті, який ніхто з них не читав. У кожного є свій номер, і все поклоняються божеству, якого звуть Нуль. Мало-помалу загострюються протиріччя, назріває бунт, і номери перестають підкорятися правилам. Наслідки непередбачувані. «Це універсальна історія, і за 10 років вона не втратила актуальності. Це не історія про Росію, це про будь-яке суспільство. Всі революції схожі одна на одну», – зазначив Сенцов.

«У цьому фільмі ми розмірковуємо про честь, про гідність, про мрії, про боягузтво та хоробрість. Я був у кінці лютого 2014 року в Криму під час окупації нашої з Олегом батьківщини, і пам’ятаю свій страх. Олег показав мені, що означає не боятися», – сказав Ахтем Сеітаблаєв.

Олег Сенцов розповів після прем’єри, як він протягом року в листах з табору давав інструкції знімальній групі. Фільм він побачив вже після повернення в Україну.

Прем’єра в берлінському театрі була запланована ще до звільнення українського режисера з російського ув’язнення. Олег Сенцов і Ахтем Сеітаблаєв нагадали глядачам, що в Росії і на Донбасі залишаються близько ста політичних ув’язнених. «У нас спільна біда, і звуть її Путін», – сказав Олег Сенцов.

Прем’єра фільму в Україні запланована на осінь 2020 року.

Картина є копродукцією України (435 FILMS) та Польщі (Apple Film Production) за підтримки Міністерства культури України та Польського інституту кіно.
…

Директорка українського представництва Amnesty international Оксана Покальчук закликала до ефективного розслідування вчорашньої атаки на благодійний фонд «100% життя», який допомагає, зокрема, пацієнтам, що живуть з ВІЛ.

«Напад на БО «100% життя» – це тривожний сигнал для всього правозахисного й активістського кола, який вимагає негайного та ефективного втручання і розслідування з боку правоохоронних органів та відповідних посадових осіб. Подібні спроби тиснути на неурядові організації суперечать здоровому глузду, а також демократичним цінностям, які мають бути основою успішної держави. І обов’язок влади та слідства негайно знайти всіх причетних до нападу й покарати їх відповідно до чинного законодавства», – заявила вона.

17 лютого Анастасія Дєєва, виконавча директорка благодійного фонду «100% життя», заявила про напад на їхній офіс у Києві. За її словами, у ніч на 17 лютого невідомі спробували підірвати двері в будівлю, а також залишили плакат, де згадується колишня представниця їхньої організації, а нині – депутатка від «Слуги народу» Лада Булах.

У фонді це пов’язують із тим, що Булах зареєструвала у Раді законопроєкт, який дозволив би підліткам підписати декларацію з сімейним лікарем і самостійно (без батьків) звертатися до нього або інших фахівців, а також гарантує їм право отримувати інформацію про стан свого здоров’я.

Поліція Києва розслідує інцидент як хуліганство. 

Законопроєкт 2684 зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня минулого року. Зараз у мережі можна знайти багато матеріалів щодо того, нібито у випадку ухвалення цей документ дозволить підліткам змінювати стать без згоди батьків. Водночас, у самому тексті законопроєкту немає жодного слова про проведення таких операцій.
…

Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс висловила «надзвичайне занепокоєння» щодо ескалації конфлікту поблизу Золотого сьогодні з використанням забороненого Мінськими домовленостями важкого озброєння, що призвело до людських жертв.

«Росія має використати вплив на своїх повірених для повного виконання Мінських домовленостей», – написала Сіммонс у твіттері.

Зранку 18 лютого штаб української воєнної Операції об’єднаних сил повідомив, що бойовики атакували позиції української армії в районі населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське та Хутір Вільний. За даними Генштабу, один український військовий загинув, троє отримали поранення, ще двоє – контузію.

Бойовики підтримуваного Росією угруповання «ЛНР» звинувачують українську армію в спробі наблизитися до їхніх позицій й подальшому артилерійському обстрілі.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

У вівторок, 18 лютого, Київський апеляційний суд залишив під цілодобовим домашнім арештом колишнього народного депутата України Сергія Пашинського. Про це повідомила пресслужба суду.

«18 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу, подану стороною захисту на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2020 року, якою задоволено клопотання прокуратури та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного П., у межах строку досудового розслідування, до 27 березня 2020 року. Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного П. покладено обов’язки, визначені ухвалою», – мовиться у повідомленні.

Апеляційну скаргу захисту суд відповідно лишив без задоволення.

7 жовтня Печерський районний суд Києва обрав Пашинському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці, до 4 грудня, без можливості застави.

Перед цим Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому народному депутатові через стрілянину, що сталася 31 грудня 2016 року, внаслідок якої інший учасник конфлікту В’ячеслав Хімікус був поранений в ногу.

9 жовтня директор Державного бюро розслідувань Роман Труба заявив, що з лютого 2017 року до вересня 2019 року Генеральна прокуратура України «модерувала» розслідування інциденту з участю Сергія Пашинського «на користь народного депутата».

На початку січня 2017 року Пашинський повідомив про напад на нього ввечері 31 грудня 2016 року. За його версією, яка повторює повідомлення поліції Київської області про з’ясування обставин нападу, депутат, ледь не врізавшись у темряві на лісовій дорозі в авто з вимкненими габаритними вогнями, попросив чоловіків біля нього ввімкнути ці вогні, після чого один із чоловіків, вочевидь нетверезий, кинувся до депутата з пляшкою в руці й погрозами.

За словами Пашинського, він здійснив попереджувальний постріл у повітря зі свого легального пістолета, але нападник ударив депутата пляшкою по голові; той, упавши, вже лежачи вистрілив нападникові в ногу. Після того депутат надав пораненому медичну допомогу, викликав «швидку» і поліцію.

Натомість постраждалий учасник інциденту стверджував, що попереджувального пострілу Пашинський не робив. За його версією, він допомагав незнайомцеві заштовхнути автомобіль, який заглух, на узбіччя дороги, коли машина Пашинського зупинилася поруч, той вийшов із пістолетом і наставив його впритул із вигуком «Усім стояти!» Хімікус стверджував, що якби не вдарив Пашинського, куля була б у нього не у стегні, а у грудях.

У 2017 році Генеральна прокуратура закрила кримінальне провадження проти Сергія Пашинського. А в листопаді 2018 В’ячеславу Хімікусу повідомили про підозру в хуліганстві. Після того справу проти Пашинського ще раз поновили, закрили і нещодавно знову поновили з новою кваліфікацією.
…

«Центр протидії корупції» розцінює кримінальне провадження за заявою позафракційного депутата Андрія Деркача про нібито розкрадення міжнародної допомоги як спробу легалізувати проведення негласних слідчих дій щодо активістів організації.

«Деркач у соціальній мережі придумав схему розкрадання коштів на космічну суму в 142,9 млн дол. за участю ЦПК. Зауважимо, що поліція почала розслідування у день надходження заяви. Абсурдність заяви полягає в тому, що ні ЦПК ні жоден член організації ніколи не отримували навіть приблизно таких сум коштів за всі вже більше ніж вісім років існування. Саме тому, організація звернеться до правоохоронних органів щодо завідомо неправдивого повідомлення нардепом про злочин», – йдеться у заяві на сайті центру.

Керівник ЦПК Віталій Шабунін висловив припущення, що метою цього розслідування є встановлення контролю за діями антикорупційних активістів, адже тепер слідчі через суд можуть клопотати про прослуховування, стеження або інші негласні слідчі дії.

14 лютого депутат Андрій Деркач повідомив про відкриття поліцією провадження за його заявою, доклавши до допису скани відповіді поліції та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

«Провадження відкрито за моєю заявою на підставі даних журналістів-розслідувачів. Дані вказують на те, що засновники Центру протидії корупції Дмитро Шерембей і Віталій Шабунін використовували його як «дах» і засіб для лобіювання власних корупційних та інших схем. Зокрема, вони організували схему з розкрадання коштів міжнародної технічної допомоги через створену Шерембеєм об’єднання «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ / СНІД» (ЛЖВ). У 2015-2017 рр. через підконтрольні ЛЖВ структури пройшло 142,9 млн доларів США. За інформацією журналістів, частина грошей використана за прямим призначенням, а частина – просто виводилася на рахунки підставних ФОПів», – заявив Деркач.

Деркач – депутат шістьох скликань. У різні часи він представляв групу «Воля народу», Партію регіонів та Соціалістичну партію України. У 2017 був ініціатором провадження за фактом ймовірного розголошення службовими особами НАБУ даних досудового розслідування в контексті нібито втручання України в американські вибори.
…

Міністерство закордонних справ України висловлює занепокоєння через атаку підтримуваних Росією бойовиків на позиції Збройних сил України поблизу лінії розмежування на Донбасі у вівторок уранці. Про це у твіттері написала речниця українського МЗС Катерина Зеленко.

«Дуже занепокоєні ескалацією на Донбасі після останньої російської атаки. Використання забороненої зброї призвело до нової хвилі жертв. Це чергове порушення домовленостей, досягнутих на зустрічі в нормандському форматі. Ми закликаємо міжнародну спільноту засудити цю ескалацію», – зазначила Зеленко.

Зранку 18 лютого штаб операції Об’єднаних сил повідомив, що бойовики атакували позиції української армії у районі населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське та Хутір Вільний. При цьому контрольовані Росією сили використовували заборонене Мінськими угодами озброєння. Один український військовий загинув, четверо зазнали легких поранень.

Бойовики підтримуваного Росією угруповання «ЛНР» звинуватили українську армію в спробі наблизитися до їхніх позицій й подальшому артилерійському обстрілі.

Президент України Володимир Зеленський назвав ранкові бої «спробою зірвати мирний процес» на Донбасі.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

Начальник Генштабу Збройних сил України Руслан Хомчак пов’язав сьогоднішні обстріли позицій українських військових проросійськими бойовиками на Донбасі із наміром останніх заявити про себе вогнем у п’яту річницю подій в районі Дебальцева на Донеччині.

«Сьогодні була не провокація, сьогодні, як ви знаєте, п’ята річниця Дебальцевських подій і для противника, вони це позують для «свого світу», що це була їхня перемога. І сьогодні, як ми розцінюємо, вони хотіли захопити спостережні пости ЗСУ, щоб показати, напевно, свому населенню і тим, перед ким вони звітуються, що, мовляв, ми можемо, ми захопили, ми просунулися на якихось 500 метрів, 300. Це війна, і для тих, хто воює, кожен метр для воюючої сторони є важливим», – сказав Хомчак.

Він додав, що ситуація повністю контрольована і бойовикам не вдалося реалізувати плани із захоплення нових територій.

Зранку 18 лютого штаб операції Об’єднаних сил повідомив, що бойовики атакували позиції української армії у районі населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське та Хутір Вільний. При цьому контрольовані Росією сили використовували заборонене Мінськими угодами озброєння. Один український військовий загинув, троє були поранені, двоє зазнали контузії.

Бойовики підтримуваного Росією угруповання «ЛНР» звинуватили українську армію в спробі наблизитися до їхніх позицій й подальшому артилерійському обстрілі.

Читайте також: Дебальцеве: рішення, які врятували військо

18 лютого 2020 року минає п’ять років з часу боїв за Дебальцеве Донецької області, що тривали з 21 січня до 18 лютого 2015 року. Із падінням Донецького аеропорту сили підтримуваних Росією бойовиків почали наступ на місто, що є великим залізничним вузлом і поєднує Луганськ з Донецьком. Тоді, за даними Генштабу ЗСУ, 110 українських військовослужбовців загинули, 270 були поранені.
…

«Цього разу вдалося більш-менш досягти прогресу хіба що в обміні людей»
…