01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

ВР продовжить розгляд поправок до законопроєкту про ринок землі

Верховна Рада України у вівторок збереться на засідання, головним питанням якого стане продовження розгляду поправок до законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». На другому читанні цього документа депутати зупинилися 7 лютого.

Як йдеться у порядку денному пленарного засідання 18 лютого, для включення на розгляд пропонується законопроєкт про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2020 році для участі у багатонаціональних навчаннях, а також друге читання змін до закону про запобігання корупції.

13 листопада 2019 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», яким пропонується запровадити ринок землі в Україні з 1 жовтня 2020 року. До проєкту закону було подано понад 4 тисяч поправок. Раніше в аграрному комітеті Ради ці поправки назвали «законодавчим спамом».

 

Read More

В ОГП відповіли на інформацію про звільнення прокурорів із групи щодо MH17

Процесуальне керівництво в цьому провадженні здійснюють 9 співробітників ОГП

Read More

«Євросолідарність» закликала Зеленського повідомити про плани щодо відвідин «параду перемоги» в Москві

Зеленський і його політична сила мають повідомити, чи збираються доєднатися до реваншистів із ОПЗЖ – «Європейська солідарність»

Read More

«Нафтогаз» уточнив в арбітражі оцінку збитків від захоплення Росією активів групи в Криму

НАК «Нафтогаз України» уточнила в міжнародному арбітражному провадженні проти Росії оцінку збитків від захоплення Росією активів групи в Криму: ця сума становить близько 8 мільярдів доларів, повідомили в компанії.

Як мовиться в повідомленні, «Нафтогаз» – точніше, сама НАК «Нафтогаз України» і ще шість компаній Групи «Нафтогаз» – подали відповідь на зустрічну заяву Росії щодо розміру компенсації збитків у межах арбітражного провадження при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі, при цьому «Нафтогаз» додатково обґрунтував свою заяву щодо розміру компенсації збитків, завданих незаконною експропріацією кримських активів групи в 2014 році: розмір збитків плюс відсотки оцінюється приблизно в 8 мільярдів доларів США.

Росія не заперечує, що незаконно експропріювала активи «Нафтогазу», але стверджує, що не винна «Нафтогазові» ніякої компенсації, повідомили в компанії.

Ідеться про арбітражний процес, що триває вже кілька років. Іще в лютому 2016 року НАК «Нафтогаз України», ДАТ «Чорноморнафтогаз», ПАТ «Укртрансгаз», САРС «Лікво», ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укртранснафта» і ДК «Газ України» вручили Росії як державі офіційне письмове повідомлення про інвестиційній спір у рамках двосторонньої угоди про взаємний захист інвестицій між Україною і Росією через незаконну експропріацію Росією інвестицій групи «Нафтогаз» на території Криму. Арбітражне провадження за цим спором було розпочате в жовтні 2016 року.

Усні слухання з питань юрисдикції й відповідальності відбулися в арбітражі у травні 2018 року. У лютому 2019 року трибунал ухвалив рішення на користь «Нафтогазу»: він визнав свою юрисдикцію на розгляд справи, а також визнав, що Росія на порушення своїх зобов’язань за інвестиційною угодою незаконно експропріювала активи «Нафтогазу». Ідеться, зокрема, про виробничі активи «Чорноморнафтогазу» й інших дочірніх компаній «Нафтогазу» на окупованому Росією півострові. Головну частину суми збитків становить вартість газу в кримських надрах, права на який належать «Нафтогазові».

Нинішня, друга, стадія арбітражного провадження стосується лише визначення розміру компенсації втрат «Нафтогазу». Росія в грудні 2019 року подала зустрічну заяву щодо розміру компенсації збитків, але не заявила ніякого альтернативного розрахунку збитків.

Усні слухання з питань розміру компенсації відбудуться в травні 2020 року в Гаазі, а остаточне рішення щодо суми компенсації очікується до середини 2021 року, повідомили в «Нафтогазі».

Виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко, повідомляючи 10 лютого про підготовку нинішньої відповіді на зустрічну заяву Росії, наголошував, що в арбітражі щодо активів у Криму українській нафтогазовій групі протистоїть держава Росія, а не російська газова компанія «Газпром», і тому цей арбітраж не підпадає під угоду про врегулювання з «Газпромом», яку Нафтогаз уклав у грудні 2019 року після того, як «Газпром» виконав рішення Стокгольмського арбітражу сплатити «Нафтогазові» компенсацію в розмірі 4,6 мільярда доларів плюс 400 мільйонів доларів відсотків на дату остаточного розрахунку і погодився продовжити транзит газу.

Read More

ЦВК завершила реєстрацію кандидатів у нардепи від округу №179, серед них – ексголова Харківської ОДА

Центральна виборча комісія завершила реєстрацію кандидатів у народні депутати від округу №179 у Харківській області. За відповідну постанову на засіданні 17 лютого проголосували 15 членів ЦВК, одна утрималася.

«Цією постановою ми завершуємо реєстрацію кандидатів у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №179 на проміжних виборах народного депутата 15 березня. Сумарно у нас зареєстровано 40 кандидатів», – повідомив голова Комісії Олег Діденко.

Діденко також звернув увагу на звинувачення на адресу у нібито реєстрації «клонів». За його словами, подібні закиди лунали через те, що серед кандидатів у народні депутати минулого тижня зареєстрували Яну Свтіличну. Вона має таке ж прізвище, що й зареєстрована сьогодні колишня очільниця Харківської обласної державної адміністрації Юлія Світлична.

Читайте також: ЦВК зареєструвала Санченка народним депутатом замість Венедіктової​

Зокрема про реєстрацію «клона» заявив голова громадської організації «Комітет виборців України» Олексій Кошель 13 лютого.

Діденко заявив, що ЦВК «дуже негативно ставиться до застосування будь-яких технологій на виборах», але в цьому випадку він застосування такої технології не вбачає.

«ЦВК перевірила всіх кандидатів і в цьому випадку не мала місця зміна прізвища чи імені, як це часто бувало на попередніх виборах. Йдеться про тезку за прізвищем, до того ж тезку, який був поданий на реєстрацію раніше. Але в цілому ЦВК виступає проти будь-яких технологій і подавала відповідні пропозиції до Виборчого кодексу. Ми закликаємо громадськість і зацікавлені сторони шукати шляхи, які б уможливили у законному порядку припинення будь-яких зловживань на виборах», – сказав він.

13 грудня минулого року Центральна виборча комісія призначила проміжні вибори народного депутата на окрузі номер 179 в Харківській області на 15 березня 2020 року. Висування кандидатів почалося 16 січня.

 

На початку грудня Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата, члена фракції «Слуга народу» Олексія Кучера, який в липні переміг на виборах в 179-му окрузі.

За кілька тижнів до цього Кучер став головою Харківської обласної державної адміністрації. До нього з жовтня 2016-го по листопад 2019 року цю посаду обіймала Юлія Світлична.

Read More

Бірюков вибачився за пост про військових, що голосували за Зеленського

Ексрадник попереднього президента Юрій Бірюков написав вибачення щодо свого фейсбук-допису щодо пропозиції чинного президента Зеленського щодо спільного з ОРДЛО патрулювання, у якому назвав військових, що голосували за чинного президента, «ублюдками».

«Психонув, зробив дурницю. Реально сам відчував дискомфорт практично одразу ж. Прошу вибачення щодо власної дурості у суботньому пості», – написав Бірюков у понеділок.

Із критикою суботнього висловлювання Юрія Бірюкова виступили як політичні опоненти, так і його соратники.

Зокрема, депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко назвала заяву Бірюкова «неприпустимою і некоректною».

А заступник голови фракції «Слуги народу» Олександр Корнієнко, як повідомляє «Українська правда», взагалі запропонував посилити відповідальність за образу військовослужбовців через це. Також там опубліковані скріншоти допису Юрія Бірюкова і коментарів під ним, бо зараз на сторінці колишнього радника згадані матеріали недоступні.

Read More

«Кремлівський підхід»: майже 70 українських публічних осіб розкритикували мюнхенські «12 кроків»

У «12 кроках» йдеться, зокрема, і про забаганки Москви щодо «перегляду національної ідентичності» України – підписанти

Read More

Бойовики минулої доби 9 разів відкривали вогонь на Донбасі, втрат у ЗСУ немає – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби дев’ять разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, жоден український військовий не постраждав.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – повідомили у штабі.

Згідно з повідомленням, з початку поточної доби бойовики вогневої активності не проявляли, втрат серед українських військових немає.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» також звинувачують українських військових у дев’яти обстрілах за минулу добу захоплених сепаратистами територій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Read More

В анексованому Криму повідомили про затримання кримчанина за «участь в незаконному збройному батальйоні»

Співробітники російської ФСБ стверджують, що затримали в анексованому Криму жителя Чорноморського району, підозрюваного «в участі в незаконному збройному формуванні – батальйоні імені Н.Челебіджихана». Про це пишуть 17 лютого російські та кримські ЗМІ.

Згідно з повідомленнями, «підозрюваний» влітку 2016 року виїхав на материкову Україну, де буцімто вступив до лав згаданого батальйону. За інформацією ФСБ, щодо чоловіка порушили кримінальну справу і взяли під варту.

Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає. Імені та прізвища затриманого не повідомляють.

Батальйон імені Номана Челебіджихана – добровольче об’єднання, створення якого було проголошене в 2014 році. Складений переважно з кримських татар підрозділ мав охороняти райони, що межують із анексованим Кримом. Батальйон мав стати частиною Національної гвардії України, але наразі існує лише на рівні заяв. Голова громадської організації «Аскер» Ленур Іслямов раніше закликав присвоїти «кримськотатарському батальйону» імені Челебіджихана номер військової частини.

Read More

Російський співавтор критикованих «12 кроків»: «діалог про українську ідентичність» був би «корисний» для України

Російський співавтор широко розкритикованого документу «12 кроків до зміцнення безпеки в Україні і євроатлантичному регіоні», генеральний директор «Російської ради з міжнародних справ» Андрій Кортунов заявляє, що один із кроків того документа, «національний діалог про українську ідентичність» із Росією, Угорщиною й Польщею «був би корисний для України».

«Україна є дуже плюралістичним суспільством, і для неї такий діалог був би корисним. Щодо участі інших країн-сусідів – це питання до українського керівництва, наскільки воно готове до такого діалогу», – сказав він у коментарі німецькій медіакомпанії «Німецька хвиля» на полях Мюнхенської конференції з безпеки.

«Зрозуміло, що цей документ подобається не всім, але, мені здається, невірно вбачати в ньому якісь зловісні політичні задуми, як це визначили в апараті Порошенка (п’ятого президента України Петра Порошенка, нині народного депутата і лідера опозиційної до нинішньої української влади партії «Європейська солідарність» – ред.), – як «мюнхенську змову». Я хочу підкреслити, що політика – це мистецтво можливого, як казав Бісмарк, і автори цього документу виходили з того, що можливо на сьогодні», – заявив Андрій Кортунов.

Російський політолог і очолювана ним «Російська рада з міжнародних справ», яка створена за розпорядженням голови російського уряду і засновниками якої стала низка російських державних установ, є одними зі співавторів документа, що був без коментарів оприлюднений на сайті Мюнхенської конференції з безпеки; ще одним зі співавторів є голова конференції Вольфґанґ Ішинґер.

Серед згаданих у ньому 12 кроків є, наприклад, такі, як «відповідні зміни в санкціях» у зв’язку з окремими конкретними кроками на виконання мінських домовленостей (наразі позиція західної спільноти залишається незмінною: всі санкції, накладені на Росію через її агресію проти України на Донбасі, мають діяти в повному обсязі до повного виконання Москвою своїх зобов’язань за мінськими домовленостями), чи те, що «ЄС і Росія мають у 2020 році взяти за пріоритет вибіркову взаємодію» і «йти на кроки в галузях, де вони мають сильний спільний інтерес (наприклад, наука й дослідження, транскордонна і регіональна співпраця, співпраця щодо кліматичних змін і довкілля). Також автори пропонують обговорити заходи для створення в Україні зони вільної торгівлі одночасно і з ЄС, і з Росією.

Іще за один із кроків визначено те, що «новий, всеосяжний національний діалог по всій Україні є бажаним і міг би бути розпочатий якомога швидше», і при цьому «мають бути зроблені зусилля для залучення з точок зору сусідів України, особливо Польщі, Угорщини і Росії». Цей діалог, вважають автори документа, «мав би стосуватися тем історії і національної пам’яті, мови, ідентичності і становища меншин».

Під документом поставила підписи низка чинних і колишніх західних і російських діячів, є серед них і троє представників України: колишні дипломати Олександр Чалий і Василь Філіпчук і колишній радник секретаря РНБО Олексій Семеній.

Документ зазнав різкої критики і в Україні, і за її межами. Першим відреагував американський дослідницький центр «Атлантична рада», де заявили, що деякі з пунктів плану є проблематичними, зокрема кроки щодо поетапного зняття санкцій із Росії і «нового діалогу про ідентичність», який має вигляд втручання у внутрішні справи України. Автори заяви зауважують, що документ із планом миру передбачає, що проблема має бути вирішена на умовах, сприятливих для Кремля. Автори заяви, американські дипломати й політологи, не погоджуються вже з першим речення документу про «конфлікт усередині України і навколо неї». На їхню думку, важливо наголосити на тому, що саме керівництво, фінансування й постачання зброї Кремлем є головною причиною війни, яку автори мирного плану називають «конфліктом».

Пізніше на документ відреагували і в Міністерстві закордонних справ України: там наголосили, що «тези, які містяться в цьому документі, не відповідають офіційній позиції української держави».

А Петро Порошенко заявив, що згаданий документ був «підготований у Кремлі».

Після появи різкої критики сторінка з повідомленням про документ зникла з сайту Мюнхенської конференції з безпеки, потім знову з’явилася і знову зникла, але сам документ наразі залишається на сайті конференції; його текст російською мовою також оприлюднений на сайті «Російської ради з міжнародних відносин».

Вольфґанґ Ішинґер тим часом заявив, що автори документа про «12 кроків» лише хотіли залучити Росію до дискусії і просунути справу мирного врегулювання на окупованих територіях України. «Так, у цьому документі можуть бути контроверсійні речі, ну, так давайте говорити про них. Це не урядова позиція, це внесок. І це неправильно говорити, що вона «російська», – заявив Ішинґер агентству «Укрінформ».

Також він запевнив, що є прихильником усіх зусиль, спрямованих на те, щоб допомогти просунути «українське питання» вперед. «Ми всі за Україну. Я – ваш друг», – заявив він і додав, що як один із авторів документа переконаний: «Україна має бути щаслива, що ми намагалися залучити росіян до дискусії».

Read More

РНБО: Данілов перебуває в Ірані через проблеми з розслідуванням збиття українського літака

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов перебуває з робочим візитом в Ірані «для обговорення проблемних питань розслідування катастрофи українського літака», повідомили в РНБО.

Візит відбувається на запрошення секретаря Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Шамхані, він почався 15 лютого і завершиться 17 лютого, мовиться в повідомленні.

У перебігу візиту, повідомили в РНБО, Данілов вшанував пам’ять українців, які загинули 8 січня в літаку «Міжнародних авіаліній України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва, що його збили невдовзі після злету іранські військові, як стверджується, помилково.

Він, зокрема, разом із послом України Ірані Сергієм Бурдиляком поклали квіти на місці трагедії українського літака (це село Халаджабад, що приблизно за 30 кілометрів на південний захід від центру Тегерану і за 15 кілометрів на північ від тегеранського аеропорту імені імама Хомейні, з якого злітав літак).

«Також в пам’ять за загиблими було поставлено 11 свічок у Ванкському соборі Святого Всеспасителя (храм Вірменської апостольської церкви)», – мовиться в повідомленні. Цей храм стоїть у місті Ісфагані, що приблизно за 400 кілометрів на південь від Тегерану; Вірменська апостольська церква є однією з давніх християнських церков, що відокремилися від решти християнської спільноти в 6-му столітті.

Інших подробиць візиту не повідомлено.

Світова спільнота, зокрема й Україна, говорять про значні недоліки в розслідуванні збиття українського літака, яке веде Іран. Однією з найгучніших проблем є нездатність Ірану самостійно розшифрувати дані з пошкоджених бортових самописців літака і водночас його категорична відмова, висловлена після низки вагань, видати «чорні скриньки» для розшифрування в Україну чи в якусь іншу державу, які мають такі можливості.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Read More

Порошенко розкритикував ідею Зеленського про спільне патрулювання на Донбасі

«Відповідно до Закону про деокупацію Донбасу, всі незаконні збройні формування є терористичними, є окупаційними військами Росії»

Read More

Документ, який критикував Порошенко, повторно з’явився на сайті Мюнхенської конференції

На сайті Мюнхенської конференції з безпеки повторно з’явився документ «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні», авторами якого є три західні аналітичні центри та Російська рада міжнародних справ. Увечері 14 лютого він був недоступний.

Також 14 лютого п’ятий президент України (2014–2019), лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко заявив, що цей документ підготовлений у Кремлі.

«Це саме те, чого хоче Росія: немає війни, немає агресії, є внутрішніх конфлікт, Росія – лише посередник, і ми більше не можемо чекати, і Росію треба повернути в «Групу семи», повернути до діалогу. Єдина умова: будь ласка, йдіть з України, зупиніть свою агресію, дайте нам бути суверенною і демократичною державою», – сказав Порошенко.

Невдовзі після публікації «кроків» на сайті Мюнхенської конференції на сайті американського аналітичного центру Atlantic council з’явилася заява з критикою ініціативи.

У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що заява «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні» не є офіційною позицією держав.

14 лютого відкрилася триденна Мюнхенська конференція з безпеки за участі 35 очільників держав та урядів.

Read More

У Зеленського стежать за ситуацією із захопленням ФСБ українських рибалок в Азовському морі

15 лютого ФСБ Росії захопило українське судно з чотирма громадянами України на борту

Read More

Радуцький розповів, коли в Україні може з’явитися страхова медицина

Страхова медицина може запрацювати в Україні з 2023 року, заявив у «Суботньому інтерв’ю» Радіо Свобода голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, член фракції партії «Слуга народу» Михайло Радуцький.

Водночас він наголосив, що для цього має бути дотримано кількох умов.

«Ми не кажемо, що ми відмінимо фінансові гарантії. Це «юніверсал каверідж» («універсальне покриття» витрат пацієнта, гарантований мінімум безоплатних медичних послуг – ред.). І він має бути. Усі країни за нього борються. Страховка буде покривати те, що не увійшло в гарантії. По-перше, ми маємо не помилитися. Ми маємо обрати ту модель, яку ми фінансово і якісно можемо дозволити в Україні», – вказав Радуцький.

 

Необхідною умовою для запуску страхової медицини депутат вважає також виведення зарплат українців із тіні.

«Ми (владна команда – ред.)зробимо все для того, щоб той відсоток «чорної» зарплатні був з кожним днем все менший і менший. І ми розглядаємо можливість написання того закону і вибору моделі в цьому році. Але ми вважаємо, що економічно по офіційності зарплати ми вийдемо на можливість, щоб цей закон запрацював десь рік-два – десь 2023 рік. Це не обіцянка. Це плани», – наголосив голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Про необхідність запровадження страхової медицини в Україні говорять уже не перший рік. У грудні 2014 року, презентуючи програму дій уряду, тодішній прем’єр Арсеній Яценюк заявляв, що в Україні буде запроваджене медичне страхування. Про терміни, в які це планують здійснити, він не сказав.

Запровадження в Україні страхової медицини неможливе без реформування мережі лікувальних закладів і зміни моделі їх фінансування, казав тодішній міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі.

Read More

Людям на Донбасі потрібні вибори, які будуть визнані Україною і всім світом – Зеленський

«І вони не можуть бути такими, якщо пройдуть не за українським законодавством, під звуки пострілів та без контролю нашого кордону»

Read More

Реформи наближають Україну до НАТО – Зеленський Столтенбергу

Здійснювані в Україні реформи наближають її до членства в Північноатлантичному альянсі, сказав президент України Володимир Зеленський на зустрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки 15 лютого.

«Ми модернізуємо сектор безпеки й оборони країни відповідно до стандартів альянсу», – наголосив Володимир Зеленський.

Глава держави подякував за незмінну солідарність НАТО з Україною, підтримку її суверенітету, територіальної цілісності та євроатлантичних прагнень країни, інформує офіційний сайт Зеленського.

Президент порушив питання надання Україні з боку НАТО статусу партнера з розширеними можливостями.

Єнс Столтенберг зазначив, що очікує додаткової допомоги України в міжнародних місіях, і наголосив, що бачить прогрес у досягненні миру завдяки відновленню «нормандського формату».

Сторони обговорили виконання домовленостей після зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі 9 грудня 2019 року та ситуацію на Донбасі.

14 лютого відкрилася триденна Мюнхенська конференція з безпеки за участю 35 очільників держав та урядів.

Read More

Зеленський анонсував створення діалогової платформи «Мир Донбасу», до якої залучать жителів окупованих територій

Президент України Володимир Зеленський заявив під час виступу на Мюнхенській конференції з питань безпеки, що Україна ініціює створення громадської діалогової платформи «Мир Донбасу», до якої мають бути залучені як мешканці тимчасово окупованих територій, так і ті, хто був змушений покинути свій дім через бойові дії. Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.

Він наголосив, що влада готова до діалогу з мирним населенням», але не з тими, «хто є невизнаним з точки зору міжнародного права, а отже, не може представляти місцеве населення».

«Я багато разів спілкувався зі звичайними людьми з тимчасово окупованих територій. Та об’єктивно голос Донбасу – це не тільки їхня думка. Це ще як мінімум півтора мільйона донеччан і луганців, які були змушені покинути свій рідний дім. Саме тому ми ініціювали створення громадської діалогової платформи «Мир Донбасу», до якої вони мають бути залучені», – сказав Зеленський.

На його думку, «учасники цієї платформи мають бути залучені до консультацій на мінському майданчику й брати активну участь в обговоренні свого майбутнього у складі єдиної України».

14 лютого відкрилася триденна Мюнхенська конференція з безпеки за участі 35 очільників держав та урядів.

Read More

Росія затримала в Азовському морі судно з громадянами України

Прикордонне управління Федеральної служби безпеки Росії затримало в Азовському українське судно з чотирма громадянами України на борту.

За словами підконтрольного Кремлю кримського омбудсмена Лариси Опанасюк, команду затримали на 48 годин, повідомляє ТАСС.

«Вони затримані на 48 годин, підстави для затримання були. У них не було документів, улов був незаконний на борту», – стверджує Опанасюк.

На даний момент немає реакції відповідних відомств України на цю ситуацію.

Раніше контррозвідка СБУ стверджувала, що фіксує порушення норм міжнародного права з боку співробітників ФСБ Росії по відношенню до громадян України, які здійснюють вилов риби в акваторії Азовського моря.

Останнім часом Чорне море, як і Азовське море і Керченська протока стали місцями активних дій військово-морського флоту і інших морських формувань Росії, які створюють загрози і цивільному судноплавству, і діям українських військових моряків.

Read More

Український режисер Сеітаблаєв збирається брати участь у марші на Крим

Український режисер Ахтем Сеітаблаєв планує брати участь в марші на Крим, який на 3 травня анонсував Меджліс кримськотатарського народу.

«Якщо не відбудеться нічого форс-мажорного і я буду в цьому час в Україні – так, звичайно», – зазначив Сеітаблаєв в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії.

 

22 січня Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що 2 травня цього року кримські татари планують масово перетнути адмінкордон з анексованим Кримом в пункті пропуску «Чонгар».

6 грудня 2019 року Рефат Чубаров анонсував підготовку і проведення ходи з материкової частини України до анексованого Росією Криму. За словами голови Меджлісу, організатори мають намір також звернутися до низки країн і міжнародних організацій, щоб вони взяли участь в марші. Чубаров додав, що вже створено штаб, склад якого назвуть після консультацій, а дата акції буде відома пізніше, бо підготовка «може зайняти не один і не два місяці».

Read More

У НАЗК заявляють, що проводять не перевірку, а контроль декларації Зеленського

Національне агентство з питань запобігання корупції заявляє, що не проводить перевірку декларації президента України Володимира Зеленського.

НАЗК «направило запити до відповідних органів із метою витребування документів, необхідних для проведення контролю своєчасності подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані президентом України», йдеться в повідомленні, оприлюдненому на сайті агентства 14 лютого.

«Зазначена процедура витребування документів є необхідною складовою для ухвалення рішення про проведення контролю своєчасності подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Дані дії проводяться в рамках фінансового контролю за своєчасністю подання відповідного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані і не мають жодного відношення до іншої процедури – перевірки декларації суб’єкта декларування», – наголосили у НАЗК.

За даними агентства, процедура повної перевірки здійснюється по відношенню до щорічних декларацій, декларацій перед звільненням і декларацій після звільнення.

 

«Витрати, які здійснені суб’єктом декларування у 2020 році, підлягають декларуванню під час наступної кампанії з подання щорічних декларацій, яка буде тривати з 1 січня до 1 квітня 2021 року. Наразі до 1 квітня триває кампанія з подання щорічних декларацій за 2019 рік. Згідно з даними Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, президент України Зеленський В.О. щорічної декларації за 2019 рік ще не подав», – йдеться в повідомленні.

Раніше сьогодні про те, що Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку з приводу невнесення Володимиром Зеленським до своєї декларації витрат на поїздку в Оман на початку року, повідомив народний депутат від «Євросолідарності» Олексій Гончаренко, посилаючись на відповідь Нацагентства на його депутатське звернення.

 

Read More

Порошенко: заява про «12 кроків» у Мюнхені «підготовлена в Кремлі»

П’ятий президент України (2014-2019), лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко заявляє, що документ «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні», що був оприлюднений на сайті Мюнхенської безпекової конференції, а потім зник звідти, підготовлений у Кремлі. 

Про це Порошенко сказав перед зустріччю з міністром закордонних справ Литви Лінасом Лінкявичусом у кулуарах конференції, яка 14 лютого почалася в Мюнхені, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Ми задоволені, що спільними зусиллями скандальну резолюцію, яка була підготовлена в Кремлі, прибрали з сайту Мюнхенської безпекової конференції. Тому що це саме те, чого хоче Росія: немає війни, немає агресії, є внутрішніх конфлікт, Росія – лише посередник, і ми більше не можемо чекати, і Росію треба повернути в «Групу семи», повернути до діалогу. Єдина умова: будь ласка, йдіть з України, зупиніть свою агресію, дайте нам бути суверенною і демократичною державою», – сказав Порошенко.

Наразі заява низки учасників Мюнхенської безпекової конференції «Дванадцять кроків до більшої безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні», де серед іншого називаються умови зняття санкцій з Росії та пропонується запровадити на Донбасі зону вільної торгівлі з Росією та ЄС одночасно, зникла із сайту події.

Окрім того, невдовзі після публікації «кроків» на сайті Мюнхенської конференції на сайті американського аналітичного центру Atlantic council з’явилася заява з критикою ініціативи.

 

У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що заява «Дванадцять кроків до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні» не є офіційною позицією держав.

14 лютого відкрилася триденна Мюнхенська конференція з безпеки за участі 35 очільників держав та урядів.

Read More

Асєєв попросив сенаторів США сприяти звільненню решти ув’язнених на окупованому Донбасі

Звільнений із полону автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв зустрівся з групою американських сенаторів і попросив їх натиснути на Росію, щоб вона закрила спецв’язницю «Ізоляція» в окупованому Донецьку, в якій він відсидів в ув’язненні 28 місяців з 31-го, що він провів за ґратами. 

«Дуже прошу вас натиснути на Росію, щоб вона ліквідувала цю спецв’язницю, цей концентраційний табір «Ізоляція» в Донецьку, адже те, що там відбувається – це неповага не лише до моєї країни, але й до людських цінностей і людської гідності», – сказав Станіслав Асєєв групі американських сенаторів, з якими мав зустріч у штабквартирі Радіо Свобода у Празі.

 

«Також прошу вас сприяти звільненню усіх ув’язнених, які ще залишаються в неволі на тій території. І третє прохання – не допустити жодного політичного рішення щодо Донбасу, допоки Росія не передасть Україні контроль над нині неконтрольованою Києвом ділянкою українсько-російського кордону», – попросив Асєєв сенаторів.

 

Він також висловив подяку США за підтримку України та її територіальної цілісності, а також за те, що вимагали його звільнення з полону підтримуваних Росією бойовиків.

У делегацію американських сенаторів входили республіканці Марко Рубіо (штат Флорида), Дебі Фішер (Небраска), Річард Бер (Північна Кароліна), Джон Тун (Південна Дакота) та Джеррі Моран (Канзас). 

Автор Радіо Свобода Станіслав Асєєв був звільнений в рамках обміну утримуваними особами на Донбасі 29 грудня 2019 року.

До затримання проросійськими бойовиками співпрацював з низкою українських медіа, зокрема – з Радіо Свобода, перебуваючи в окупованому Донецьку. Писав статті для проєкта «Радіо Донбас.Реалії» під псевдонімом «Станіслав Васін».

У 2018 році Радіо Свобода видало книжку «В ізоляції» про життя на окупованій території Донбасу. В ній опубліковані матеріали, які Станіслав Асєєв писав із січня 2015-го до травня 2017 року.

 

Read More

У Кремлі виклали свою версію розмови Зеленського і Путіна

Кремль виклав свою версію телефонної розмови президентів Росії й України, яка відбулася 14 лютого «з ініціативи української сторони».

У повідомленні зазначено, що Володимир Путін «акцентував на важливості повної і безумовної реалізації мінського «Комплексу заходів» і рішень, ухвалених на самітах у «нормандському форматі», в тому числі в Парижі 9 грудня 2019 року».

«У зв’язку з відомими висловлюваннями представників українського керівництва Володимир Путін прямо поставив питання – чи має намір Київ реально виконувати мінські домовленості», – йдеться в повідомленні.

У Кремлі стверджують, що «порушені також питання, що стосуються підтримки стійкого режиму припинення вогню, подальшого розведення сил і засобів на лінії зіткнення і робіт із розмінування» і «висловлено готовність продовжити зусилля, спрямовані на звільнення й обмін пов’язаних із конфліктом утримуваних осіб».

Путін також вказав «на неприпустимість спотворення історичної правди про події Другої світової війни».

«Крім того, Володимир Путін висловив співчуття у зв’язку із загибеллю 13 лютого громадян України в дорожньо-транспортній пригоді в Псковській області», – заявили в Кремлі.

Раніше Офіс президента України повідомив, що Володимир Зеленський провів телефонну розмову з російським колегою, в ході якої обговорювалося звільнення утримуваних українців в анексованому Криму, на окупованій частині Донбасу і в Росії.

«Сторони обговорили виконання домовленостей, досягнутих під час Нормандського саміту 9 грудня 2019 року в Парижі, а також підготовку до наступної зустрічі лідерів «нормандської четвірки», – йдеться в повідомленні.

На початку цього місяця президент Зеленський заявив, що найближчим часом стануть відомі дати, коли відбудеться обмін утримуваними особами між Росією й Україною. За його словами, Київ розраховує на допомогу Туреччини в процесі звільнення громадян України, в тому числі кримських татар, які незаконно утримуються в Криму і в Росії.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова напередодні повідомила, що на даний момент в анексованому Криму і на території Росії незаконно утримують в ув’язненні 116 громадян України. 

 

Read More

Місце перебування засуджених у Росії кримчан Абдуллаєвих досі невідоме – Денісова

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила про відсутність прогресу щодо з’ясування місця перебування засуджених у першій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» братів Узеїра і Теймура Абдуллаєвих.

Як написала вона у фейсбуці, наразі немає офіційної відповіді щодо того, куди їх мають етапувати після СІЗО в Ростові-на-Дону, де засуджені перебували раніше. Між тим, за даними омбудсмана, у них є проблеми зі здоров’ям.

«Теймур Абдуллаєв переніс в літку 2019 року інсульт. Належного лікування він не отримав, а це може спричинити рецидив. В Узеїра Абдуллаєва є серйозні проблеми з серцем та нирками. Всі необхідні медичні довідки, що підтверджували ці захворювання, були передані керівництву пенітенціарних установ для отримання медичної допомоги. Проте відповідного лікування Узеїру Абдуллаєву також не було надано», – зазначила Денісова.

13 лютого вона повідомила, що звернулася до російського омбудсмана Тетяни Москалькової, аби з’ясувати, куди везуть українців.

Засуджених у першій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» Узеїра і Теймура Абдуллаєвих, які перебували в російському СІЗО, етапували в невідомому напрямку. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Едем Семедляєв.

Мати засуджених Діляра Абдуллаєва також повідомила, що Теймура й Узеїра відправили 10 лютого вночі з СІЗО-2 російського Таганрога по етапу в невідомому напрямку.

Верховний суд Росії 24 грудня 2019 року змінив вирок фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). Терміни ув’язнення для кримчан зменшили на 6 місяців.

Таким чином, Узеїр Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адмініністратівний нагляд строком на 1 рік і 4 місяці.

Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону виніс вирок фігурантам цієї справи у червні 2019 року.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з цим вироком і закликало посилити санкційний тиск на Росію.

 

Read More

Офіс генпрокурора збирає докази примусової паспортизації на окупованих Росією територіях

Офіс генерального прокурора України збирає для передачі до Міжнародного кримінального суду докази примусової паспортизації жителів окупованих Росією територій.

«Слідство встановило, що наявність такого паспорта для осіб, які працевлаштовані в структурах окупаційних адміністрацій, є обов’язковою умовою, адже його відсутність вважається підставою для звільнення», – мовиться у повідомленні.

У ОГП зазначили, що подібні дії окупаційних адміністрацій, контрольованих Росією, порушують норми міжнародного права, зокрема Женевської конвенції 1949 року про захист цивільного населення під час війни та статтю 75 Додаткового протоколу 1977 року.

«За попередніми даними, на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей ймовірно отримано понад 500 тисяч псевдопаспортів – 300 тисяч і 200 тисяч відповідно», – додали в Офісі генпрокурора.

Раніше прокуратура Луганської області розпочала кримінальне провадження через «здійснення представниками окупаційної адміністрації Російської Федерації примусової «паспортизації» громадян України». Вказані дії кваліфіковано як порушення законів та звичаїв війни.

Read More

Укргідрометцентр: на півдні України повітря прогріється до 6-9 градусів тепла

На півдні України повітря прогріється до 6-9 градусів тепла, повідомив Укргідометцентр. Там очікується мінлива хмарність.

На заході прогнозують дощ зі снігом і 2-5 градусів тепла в залежності від регіону. У північних областях буде хмарно, 2-5 градусів тепла. На сході повітря прогріється до 1-3 градусів.

У центральних областях прогнозують 3-6 градусів тепла та мінливу хмарність.

Read More

Скалецька: українців евакуюють з Уханя 18 лютого

Українців 18 лютого евакуюють з китайського міста Ухань, де зафіксований спалах коронавірусу COVID-19, повідомила міністр охорони здоров’я України Зоряна Скалецька в ефірі телеканалу «1+1» ввечері 13 лютого.

«З нашими громадянами в Ухані МЗС комунікує, має чат, де спілкуються. Мінінфраструктури відповідає за доставку і авіаборт. Оперативний штаб в уряді вирішує виділення коштів, прийняття алгоритму. Затримки немає. Має місце планомірна процедура прийняття рішень, щоб забезпечити прибуття в Україну і дати можливість всім почувати себе в безпеці. Ми прийняті рішення узгодили з усіма міністерствами. У вівторок буде відправлений літак і в середу громадяни України будуть на території України», – сказала Скалецька.

Вона наголосила, що повернених з Уханя українців ізолюють щонайменше на 14 днів.

10 лютого в.о директора Центру громадського здоров’я МОЗ України Ігор Кузін повідомив, що на 11 лютого запланована евакуація з Китаю 51 українця.

Наступного дня Скалецька заявила, що не знає, коли вдасться евакуювати українців з Китаю. Вона пояснила, що влада має встановити точну кількість громадян, яких потрібно забрати. Також на день евакуації «впливає готовність України захистити своїх громадян від поширення вірусу».

Станом на 14 лютого, кількість випадків коронавірусу COVID-19 на материковій частині Китаю досягла 63 851. 1 380 людей померли.

2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною.

Read More