Україна

До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання щодо недоторканності народних депутатів. Як повідомила пресслужба КСУ, його подали 50 народних депутатів, 44 з цього числа є представниками «Опозиційної платформи – За життя».

Згідно з текстом подання, депутати просять КСУ визнати таким, що не відповідає Конституції закон «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)», обґрунтовуючи це тим, що ухвалення закону буцімто відбулося з порушенням процедури.

3 вересня 2019 року Верховна Рада обмежила недоторканність народних депутатів України з 1 січня 2020 року. Тоді рішення підтримали 373 народні депутати при 300 необхідних.

Законопроєкт про обмеження депутатської недоторканності був зареєстрований у парламенті попереднього скликання п’ятим президентом Петром Порошенком. Він пропонує виключити зі статті 80-ї Конституції України положення, яке гарантує парламентарям депутатську недоторканність і неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності без належної згоди Верховної Ради.

Конституційний суд України у червні 2018 року визнав цей законопроєкт конституційним.
…

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 31 січня продовжив арешт фігурантові другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Ескендеру Сулейманову. Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, Ескендер Сулейманов залишиться під вартою в СІЗО до 15 березня.

«Слідчий відділ ФСБ клопотав про продовження арешту на один місяць і десять днів. Судове слухання пройшло в закритому режимі. Слідчий вийшов, клопотав про продовження арешту, суд пішов до нарадчої, ми заперечували проти продовження, так як просили більш м’яку міру. Суд виніс рішення про продовження термінів тримання в СІЗО. У триденний термін ми оскаржимо це рішення у Верховному суді», – розповів адвокат Іслям Веліляєв.

Після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримали вісьмох чоловіків, це Руслан Нагаєв, Ельдар Кантіміров, Руслан Месут, Ленур Халілов, Риза Омеров, Енвер Омеров, Айдер Джеппаров і Ескендер Сулейманов.

ФСБ Росії заявила, що слідчі дії прровели у рамках кримінальної справи за статтею про організацію або участь у діяльності терористичної організації, і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків в анексованому Криму.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».

 
…

Детективи Національного антикорупційного бюро за процесуального керівництва Спеціалізваної антикорупційної прокуратури повідомили про підозру трьом особам, яких затримали при спробі передачі нібито неправомірної винагороди голові Фонду державного майна Дмитру Сенниченку. Про це НАБУ повдіомляє 31 січня.

За даними НАБУ, повідомлення про підозру відбулося напередодні, 30 січня.

«Трьом особам, викритим напередодні під час надання частини неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США голові Фонду державного майна України, детективи Національного бюро за процесуального керівництва САП повідомили про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України. Вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжного заходу», – повідомляють у НАБУ.

Ця стаття (пропозиція неправомірної вигоди службовій особі, що посідає особливо відповідальне становище, вчинена організованою групою) передбачає від п’яти до 10 років ув’язнення з можливістю конфіскації майна.

30 січня Бюро повідомило, що викрило і затримало трьох осіб, які пропонували 5 мільйонів доларів голові Фонду держмайна України Дмитру Сенниченку. Гроші йому пропонували нібито за призначення на посаду директора ПАТ «Одеський припортовий завод».

Розслідування фактів пропонування хабаря НАБУ та САП розпочали за заявою голови ФДМУ у листопаді 2019 року.

Дмитро Сенниченко очолює Фонд державного майна з 19 вересня 2019 року.
…

Росія «посилює негативні тенденції щодо демократії, верховенства права та прав людини, що заважає виконанню ключових зобов’язань, пов’язаних із її доступом та членством»
…

Слідчі Державного бюро розслідувань скерували до суду обвинувальний акт стосовно народного депутата 8-го скликання, який обвинувачується у вчиненні хуліганства, повідомляє пресслужба ДБР.

«Слідством встановлено, що 5 липня 2019 року народний депутат України 8 скликання, під час агітації на позачергових виборах до Верховної Ради України, у приміщенні селищної ради с.Любеч Ріпкинського району  Чернігівській області спричинив легке тілесне ушкодження голові об’єднаної територіальної громади. При цьому поводився агресивно, використовував ненормативну лексику, образи та ігнорував зауваження присутніх», – йдеться в повідомленні.

У відомстві не назвали імені фігуранта, але обставини справи вказують на Максима Микитася.

За даними ДБР, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснювалося Офісом генпрокурора.

28 грудня 2019 року тоді ще Генпрокуратура (нині Офіс генпрокурора – ред.) повідомила про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ексдепутата у вчиненні хуліганських дій в приміщенні селищної ради на Чернігівщині.

У липні минулого року повідомлялося про сутичку між народним депутатом попереднього скликання і на той момент кандидатом до Верховної Ради за 206 округом Максимом Микитасем та головою об’єднаної територіальної громади Сергієм Пінчуком в селі Любечі.

Максим Микитась є також фігурантом справи про заволодіння чужим майном. Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд. Востаннє він вийшов під заставу 80 мільйонів гривень. 20 січня Микитась намагався вилетіти з України, але правоохоронці завадили цьому.
…

Президент України Володимир Зеленський призначив у владу низку посадовців з уряду Миколи Азарова, які потрапляють під дію закону України «Про очищення влади» (люстрацію) і які перебували разом з Андрієм Богданом (нинішнім керівником офісу президента) у складі урядової делегації на чолі з прем’єром Азаровим до Санкт-Петербурга. Візит відбувся в переддень зупинки євроінтеграції, що дало старт Революції гідності. Про це йдеться у репортажі програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Зелене світло на Банковій».

Журналісти отримали у своє розпорядження список членів урядової української делегації на чолі з Азаровим, яка літала до Росії напередодні зупинки Євроінтеграції у 2013-му році і виявили, що кілька урядовців з цього списку за президентства Володимира Зеленського отримали високі посади – зокрема, керівника ОП, послів, радника та члена президентської комісії.

Зокрема, Руслан Демченко, Сергій Камишев, Інна Ємельянова, Володимир Єльченко були учасниками перемовин з РФ протягом 19-20 листопада 2013-го у Санкт-Петербурзі, внаслідок яких Кабмін ухвалив рішення, що викликало спротив українців і вилилось у затяжну та драматичну Революцію гідності. 

Демченко, Камишев та Ємельянова підпадають під ознаки закону «Про очищення влади». Їхні імена – у люстраційному списку, оприлюдненому Міністерством юстиції.

У складі делегації до Санкт-Петербургу, крім Андрія Богдана, який на той момент був радником прем’єр-міністра Азарова, а за Зеленського став керівником Офісу президента, був тодішній заступник керівника секретаріату Кабміну Сергій Камишев. У грудні цього року президент Зеленський призначив його надзвичайним і повноважним послом у Китаї.

Перша заступниця міністра юстиції за Януковича Інна Ємельянова у серпні 2019-го призначена указом президента Зеленського до комісії з правової реформи. У її складі вона стала заступницею голови робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя.

Ще кілька членів делегації до РФ, як виявили журналісти, мали посади за часів Порошенка і також отримали високий статус вже за президентства Зеленського.

Перший заступник міністра закордонних справ у 2013-му Руслан Демченко раніше як радник Порошенка представляв Україну на переговорах Тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі у Мінську. У липні 2019-го Зеленський призначив Демченка своїм радником. 

Також членом згаданої делегації був колишній посол в РФ Володимир Єльченко, посада якого не потрапляє під люстрацію. За Порошенка він став постійним представником України при ООН, а вже в грудні 2019-го був призначений Зеленським надзвичайним і повноважним послом України в США. 

Закон забороняє обіймати люстрованим посадовцям державні посади до 2024 року, йдеться у репортажі. Така заборона не діє для тих осіб, які не перебувають в штаті як державні посадовці і не отримують плату за це.

Протягом кількох місяців – у жовтні, листопаді та грудні 2019 року – знімальній групі «Схем» вдалось зафіксувати серед візитерів Офісу президента також родичів президентських помічників, друзів Володимира Зеленського з «95 кварталу», бізнесменів, антикорупціонерів та суддів. 

Попри обіцянки Володимира Зеленського щодо публікації списків відвідувачів Банкової, в Офісі президента офіційно відмовились надати журналістам такий перелік візитерів, пояснивши це «конфіденційністю». Таким чином, у Зеленського продовжили практику його попередників – Петра Порошенка та Віктора Януковича, коли імена гостей президентського Офісу втаємничують, відмовляючи в інформації, що дає змогу першим особам держави проводити зустрічі з олігархами, особами з сумнівною репутацію, непомічено для громадськості. 
…

Навчальний рік 2020/2021 стане Роком математичної освіти в Україні. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський.

Він доручив Кабінету міністрів:

запровадити з 2021 року обов’язкове зовнішнє незалежне оцінювання з математики;
підвищити якість навчально-методичного забезпечення вивчення математики, зокрема підручників та навчальних посібників;
розробити електронні навчальні ресурси;
створити умови для забезпечення сучасного рівня викладання математичних дисциплін;
створити умови для підвищення мотивації здобувачів освіти;
створити умови для вивчення математики за індивідуальною програмою для учнів, які потребують додаткової підтримки в опануванні предмета.

На початку грудня були оприлюднені результати дослідження Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів (PISA), яке провели у 2018 році. Згідно з тестуванням, 36% 15-річних українських школярів не змогли продемонструвати базовий рівень знань.
…

Підконтрольний Росії Київський райсуд Сімферополя продовжив до 5 квітня запобіжний захід для фігурантів білогірської «справи Хізб ут-Тахрір» Енвера Омерова, Ризи Омерова і Айдера Джеппарова, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на рідних засуджених.

«Засідання проходило в закритому режимі. Нас не пустили навіть на оголошення. Знаємо про рішення тільки зі слів адвокатів», – розповіли родичі.

Після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримали вісьмох чоловіків, це Руслан Нагаєв, Ельдар Кантіміров, Руслан Месут, Ленур Халілов, Риза Омеров, Енвер Омеров, Айдер Джеппаров і Ескендер Сулейманов.

ФСБ Росії заявила, що слідчі дії прровели у рамках кримінальної справи за статтею про організацію або участь у діяльності терористичної організації, і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків в анексованому Криму.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

В Окружному адміністративному суді міста Києва оскаржують рішення комісії щодо визначення переможців у конкурсі для призначення на посади першого заступника та заступників директора ДБР. Про отримання відповідного позову повідомила пресслужба суду.

«Позивач просить суд  визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії Державного бюро розслідувань від 10 січня 2020 року про визначення переможців у конкурсі для призначення на посади першого заступника та заступників Директора ДБР. Окрім цього, позивач просить суд зобов’язати Комісію допустити його до участі у зазначеному конкурсі», – йдеться в повідомленні суду без вказування імені позивача.

Повідомляється, що суд відкрив провадження за цим адміністративним позовом.

«Розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами», – додали в суді.

20 січня тимчасова виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова повідомила, що підписала накази про призначення заступників керівника відомства. ​Першим заступником директора ДБР став Олександр Бабіков, посаду заступника директора бюро обійняв Олександр Соколов.​

Перед тим низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора, НАБУ та народних депутатів з відкритим листом не призначати Олександра Бабікова заступником директора ДБР, називаючи його «адвокатом Януковича», який буцімто після призначення «буде курувати розслідуванням «справ Майдану».

28 січня Олександр Бабіков заявив, що за жодних обставин не втручатиметься у розслідування «справ Майдану», і сказав, що його не варто називати адвокатом експрезидента Віктора Януковича, вказавши, що «його інтереси не представляв, ніколи не був із ним знайомий».

29 грудня минулого року на сайті ДБР з’явилася інформація про те, що у центральному апараті є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства. У зв’язку з цим було повідомлено, що кандидатам надається п’ять днів з 30 грудня по 3 січня (при наявності святкових) для подачі документів із 13 пунктів для участі в конкурсі. Повідомлення про відповідний конкурс з’явилося, зокрема, через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової.

Громадськість висловлювала обурення щодо «стислих» термінів для подачі документів кандидатами на конкурс. На що у ДБР відповіли, що втратив чинність порядок проведення конкурсу, згідно з яким «інформація про проведення конкурсу на посади в бюро оприлюднюється на сайті ДБР «не пізніше як за 15 робочих днів до дня завершення прийому документів для участі в конкурсі».
…

Київський апеляційний суд 30 січня залишив в силі вирок суду попередньої інстанції, який визнав винним колишнього депутата Верховної Ради АР Криму Василя Ганиша в державній зраді, повідомила Прокуратура АРК у своєму Telegram-каналі.

«Щойно Київський апеляційний суд підтримав позицію прокуратури автономії і залишив в силі вирок Дніпровського районного суду міста Києва, яким колишнього депутата Верховної Ради АР Крим Василя Ганиша засуджено до 12 років позбавлення волі», – йдеться в повідомленні.

19 листопада 2018 року Дніпровський районний суд Києва визнав ексдепутата Верховної Ради Криму Василя Ганиша винним у державній зраді і засудив його до 12 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Засуджений також зобов’язаний виплатити 5389 гривень судових витрат. До вступу в силу рішення суду Ганиш має перебувати під домашнім арештом. Такий запобіжний захід діятиме, поки апеляційний суд не винесе рішення.

Ганиш просив суд визнати його невинуватим і виправдати.

Ексдепутата затримали в квітні 2015 року під час виїзду з Криму на материкову частину України співробітники СБУ спільно з українською Держприкордонслужбою. Колишній депутат перебував у розшуку, Генпрокуратура України винесла йому підозру в скоєнні державної зради.
…

США та Канада запровадили санкції щодо осіб, причетних до організації незаконних «виборів» в анексованому Росією Криму.

Міністерство фінансів США ухвалило таке рішення щодо семи чиновників і московської приватної залізничної компанії через російські виборів в Криму і початок залізничного сполучення по Керченському мосту.

Під обмеження потрапили тимчасовий виконувач обов’язків голови російського уряду Севастополя Михайло Развозжаєв, голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк, голова російського парламенту Севастополя Володимир Нємцев, член Ради федерації Росії з Севастополя Катерина Албатаєва і троє голів виборчих комісій.

Крім того, під санкції потрапила компанія Grand Service Express. Вона здійснює пасажирські перевезення між Росією та анексованим півостровом через Керченський міст.

Санкції означають заморожування контрольованих США активів осіб і компаній з обмежувального списку.

У Канаді відповідний документ оприлюднив міністр закордонних справ Франсуа-Філіп Шампань.

«Постановою про спеціальні економічні заходи заморожуються активи і накладається заборона на співпрацю з певними особами шляхом заборони всім на території Канади і канадцям за межами Канади торгувати майном цих осіб, надавати їм фінансові та пов’язані послуги», – говориться в документі.

До списку санкцій потрапили: голова російського виборчого комітету Севастополя Сергій Даниленко, його заступник Лідія Басова і секретар виборчої комісії Катерина Пиркова, а також член Ради федерації Росії з Севастополя Катерина Алтабаєва, голова російського парламенту Севастополя Володимир Нємцев і в.о. голови російського уряду міста Михайло Развозжаєв.

29 січня Євросоюз оприлюднив прізвища сімох осіб, проти яких запроваджено санкції за організацію і проведення 8 вересня 2019 року незаконних місцевих «виборів» в анексованому Росією Криму.

Наразі в санкційному списку ЄС 177 фізичних та 44 юридичних осіб.

8 вересня 2019 року на території анексованого Росією півострова пройшло «голосування» до російського парламенту Криму і в місцеві органи влади.

У МЗС України назвали «юридично нікчемними» російські вибори на півострові і закликали міжнародне співтовариство дати «принципову оцінку» незаконним діям Росії.

Європейський союз не визнав російські «вибори» в Криму і Севастополі.

11 вересня Верховна Рада України визнала нелегітимним голосування на півострові.

У грудні Євросоюз оголосив про продовження санкції проти Росії на наступні пів року.

Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив і щоразу продовжує санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Втім, у Брюсселі є політичні сили і лідери, які лобіюють зняття обмежень з Кремля через його агресію проти України.

Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт і імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти і пошуку її покладів.
…