Емі Баррет склала присягу як суддя Верховного суду США

Увечері 26 жовтня Емі Коні Барретт склала конституційну присягу як суддя Верховного суду США. Церемонія відбулася в Білому домі через кілька годин після голосування за кандидатуру Барретт у Сенаті.

Президент США Дональд Трамп, який виступив на церемонії, назвав цю подію «важливим днем» для Америки, конституції країни і верховенства закону. За кандидатуру судді Барретт проголосували 52 сенатори, проти 48. Проти проголосували всі сенатори-демократи і сенаторка від Республіканської партії Сюзан Коллінз. Це перше за півтора століття призначення члена Верховного суду без підтримки партії, яка перебуває в меншості.

Висунення Дональдом Трампом кандидатури 48-річної Емі Коні Барретт на посаду члена Верховного суду всього за кілька тижнів до президентських виборів викликало заперечення демократів, які наполягали на тому, що нового члена Верховного суду має призначати наступний президент країни. Республіканці відкинули критику, стверджуючи, що вони діють відповідно до законів країни.

Особливу емоційність дебатам додавало те, що з призначенням судді Баррет шість із дев’яти суддів матимуть консервативні переконання. Це, як побоюються противники призначення, може вплинути на рішення суду щодо важливих питань: конституційності права жінок на аборти, конституційності реформи медичного страхування. Не виключено, що суду доведеться розглядати позови і за результатами президентських виборів 3 листопада.

читати

Суд у Росії відмовився відпустити з колонії «свідка Єгови» з Данії

Суд у Курській області Росії відмовився замінити «свідку Єгови» з Данії Деннісу Крістенсену невідбуту частину терміну на штраф, повідомив сайт релігійної організації.

Таке рішення ухвалене «через нестабільність поведінки засудженого в місцях позбавлення волі». Суд, зокрема, послався на незгоду Крістенсена, у якого є проблеми зі здоров’ям, працювати на фабриці в колонії.

У червні цей же суд ухвалив звільнити Крістенсена, а решту терміну замінити на штраф в 400 тисяч рублів. Прокуратура оскаржила це рішення, і справу відправили на перегляд.

Крістенсен був лідером громади Свідків Єгови у місті Орел, це обласний центр Росії, розташований на південь від Москви. Громадянина Данії російські силовики заарештували в травні 2017 року, а в лютому 2019 року суд визнав його винним в організації діяльності екстремістського руху і засудив до шести років колонії загального режиму.

Влада Данії висловила «глибоку стурбованість» вироком і закликала Росію дотримуватися свободи віросповідання.

Верховний суд Росії у 2017 році визнав «Свідків Єгови» екстремістською організацією і заборонив діяльність цього релігійного об’єднання на території країни. Це призвело до того, що проти десятків прихильників міжнародної релігійної організації «Свідки Єгови» в Росії були порушені кримінальні справи. Багато з них скаржилися на катування під час допитів.

читати

Керівник ВООЗ закликав припинити «політизацію» пандемії COVID-19

Керівник Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адганом Гебреєсус закликав припинити політизувати пандемію COVID-19. Про це він заявив під час брифінгу 26 жовтня.

«Коли лідери діють швидко та свідомо, вірус можна придушити. Але там, де існувало політичне розділення на національному рівні; там, де мала місце кричуща неповага до науки та спеціалістів у галузі охорони здоров’я, поширилася плутаниця, збільшилася кількість випадків захворювання та смертності. Ось чому я неодноразово казав: припиніть політизацію COVID-19», – наголосив генеральний директор ВООЗ.

Він додав, що зараз потрібно робити все можливе для захисту медичних працівників, і найкращий спосіб зробити це – вжити усіх необхідних заходів для зниження ризику передачі інфекції.

«Ніхто не хоче більше так званих «локдаунів». Але якщо ми хочемо уникнути їх, ми всі маємо зіграти свою роль. Боротися з пандемією – справа кожного. Ми не можемо досягти бажаного відновлення економіки і жити так, як ми жили до пандемії. Ми можемо лишати наших дітей у школі, ми можемо підтримувати бізнес, ми можемо зберігати життя та засоби для існування… Але ми всі маємо іти на компроміси, компроміси та жертви», – заявив доктор Тедрос.

За даними Університету Джонса Гопкінса у США, станом на 26 жовтня у світі підтвердили майже 43,4 мільйона випадків інфікування коронавірусом. Померли понад 1,1 мільйона людей, одужали більш ніж 29 мільйонів.

читати

Фотогалерея: у Польщі протестують проти рішення Конституційного суду щодо абортів

Протести тривають у низці міст країни

читати

Внаслідок авіаударів Росії загинули десятки людей на північному заході Сирії

Згідно з повідомленнями, внаслідок аваударів Росії по табору на північному заході Сирії, підконтрольному підтримуваним Туреччиною бойовикам, загинули щонайменше 50 людей та поранено десятки інших.

Речник сирійських опозиційних угруповань звинуватив Росію в авіаударах 26 жовтня у провінції Ідліб, яку переважно контролюють повстанці. Ціллю росіян був військовий навчальний табір ісламістської групи «Файлак аль-Шам».

Сирійська обсерваторія з прав людини, яка базується у Британії, визначила кількість загиблих на рівні 78, майже 90 поранених. За підозрами правозахисників, авіаудар в районі на північний захід від міста Ідліб здійснила Росія, головний союзник президента Сирії Башара Асада у дев’ятирічній громадянській війні.

Коментарів Москви чи Анкари з цього приводу наразі немає.

Ймовірно, ця атака стала найсмертоноснішою в Ідлібі від початку перемир’я у березні.

Після оголошення про припинення вогню Туреччина заявляла, що залишає за собою право «помститися» проти будь-якої атаки сил, об’єднаних з Асадом.

У провінції Ідліб на північному заході Сирії – останній на захід від Євфрату території, контрольованій сирійською збройною опозицією, – з березня був оголошений режим перемир’я, про яке, після декількох тижнів кровопролитних боїв, в яких брала участь і турецька армія, домовилися в Москві президент Росії Володимир Путін і президент Туреччини Реджеп Тейїп Ердоган.

Росія в сирійському конфлікті виступає союзником Асада, а Туреччина підтримує його супротивників. Деякі угруповання опозиції, зокрема, джихадисти з визнаного у Росії терористичним угруповання «Хайят Тахрір аш-Шам», заявили, що не визнають домовленостей Росії і Туреччини.

читати

Росія: сахалінського чиновника звільнили за презентацію з японськими Курилами

Губернатор сослался на Конституцию

читати

Ердоган закликав турків бойкотувати товари з Франції

Президент Туреччини Реджеп Тейїп Ердоган закликав співвітчизників бойкотувати французькі товари на тлі погіршення відносин між двома союзниками по НАТО через жорстку позицію Парижа проти радикального ісламу.

Коментарі Ердогана 26 жовтня пролунали за два дні після того, як він запропонував президенту Франції Еммануелю Макрону пройти обстеження ментального здоров’я, після чого Париж відкликав свого посла з Анкари. Подібні коментарі він зробив наступного дня та знову 26 жовтня.

Ердоган вказав на те, що заклики до аналогічного бойкоту турецьких товарів нібито лунають у Франції.

«Позаяк було сказано у Франції: «не купуйте товари, що маркуються турецькими», я звертаюся до свого народу тут. Ніколи не віддайте переваги товарам, маркованими як вироблені у Франції, не купуйте їх», – заявив президент Туреччини під час звернення телебаченням в Анкарі.

Читайте також: У Парижі відбулася церемонія прощання з убитим учителем

Заклики припинити купувати французьку продукцію набрали обертів у мусульманських та арабських країнах 25 жовтня у відповідь на підтримку Макроном карикатур на пророка Мухаммада.

Бойкот французьких товарів триває в супермаркетах Катару та Кувейту, також заклики відмовитися від французької продукції лунають в Йорданії та інших штатах.

За даними інституту статистики Туреччини, Франція є 10-м за величиною джерелом імпорту до Туреччини та сьомим за величиною ринком для турецького експорту. Французькі машини є одними з найбільш продаваних у Туреччині.

Туреччина та Франція є членами НАТО, але мають розбіжності в поглядах із низки питань, в тому числі подій у Сирії та Лівії, морської юрисдикції у східному Середземномор’ї та конфлікті в Нагірному Карабасі.

Читайте також: У Франції десятки затримань у зв’язку з убивством вчителя після уроку про свободу слова

23 жовтня карикатури, які спочатку з’являлися в сатиричному журналі «Шарлі Ебдо», були спроектовані на урядові будівлі Франції, що викликало резонанс в ісламському світі.

47-річого вчителя Семюеля Паті було вбито минулої п’ятниці, 16 жовтня. Незадовго до загибелі він показував учням карикатури журналу Charlie Hebdo на шанованого в ісламі пророка Магомета, обговорюючи з ними свободу слова. Після цього він отримував погрози.

Підозрюваний у вбивстві – 18-річний уродженець Москви Абдулах Анзоров, його сім’я у 2008 році попросила у Франції притулок. Він виклав в свій твітер фотографію обезголовленого Паті, заявивши, що «стратив» його за образу пророка. Анзорова застрелила поліція під час затримання.

Злочин розслідують як теракт. У містах Франції пройшли численні акції пам’яті.

читати

Під час недільних акцій у Білорусі затримали понад 500 людей – МВС

Під час недільних акцій у Білорусі затримали 523 людини, повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ Білорусі в телеграмі. Зокрема, 160 людей затримали в Мінську.

До розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення затримані 352 людини.

У відомстві нарахували 19 протестних акцій у Білорусі 25 жовтня.

Після недільних акцій опозиціонерка Світлана Тихановська оголосила про загальнонаціональний страйк з 26 жовтня з вимогою усунення від влади Олександра Лукашенка. Сьогодні на низці великих промислових підприємств Білорусі почалися акції протесту робітників.

 

читати

На великих підприємствах Білорусі проходять акції протесту

На низці великих промислових підприємств Білорусі вранці понеділка почалися акції протесту робітників, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода. Це відбувається після оголошення білоруською опозицією із 26 жовтня першого дня загальнонаціонального страйку з політичними вимогами, серед яких – усунення від влади Олександра Лукашенка і нові вибори.

Поки немає точної інформації про те, чи зупинили якісь великі підприємства свою роботу. Влада стверджує, що всі працюють в звичайному режимі.

Повідомляється, що на кількох заводах у Мінську та інших містах робітники збиралися на прохідних або організовували ходи із закликами до страйку. Опозиційні телеграм-канали та незалежні засоби масової інформації з посиланням на активістів повідомляють про участь в страйках частини працівників підприємств.

Близько 100 осіб, за повідомленнями, відмовилися приймати ранкову зміну на заводі «Гродно-Азот». Вони влаштували акцію протесту на прохідній, кілька людей були затримані.

Мітинги пройшли також і на Мінському тракторному заводі, Мінськом електротехнічному заводі, Мінському заводі колісних тягачів, підприємстві «Білоруськалій».

Страйкують також студенти кількох вишів. Кілька колон студентів вийшли на вулиці Мінська. У соцмережах є відео студентських протестів і дискусій студентів з представниками адміністрації освітніх закладів.

Також повідомляється, що сьогодні не вийшли на роботу окремі підприємства малого бізнесу і сфери послуг.

Вуличні акції в Білорусі тривають із 9 серпня, коли переможцем президентських виборів був оголошений Лукашенко. Його противники вважають результати сфальсифікованими, Європейський союз, Україна та інші країни їх не визнали. Тисячі учасників акцій постраждали від насильства з боку співробітників правоохоронних органів, є загиблі.

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку. У разі невиконання вимог з 26 жовтня, за словами Тихановської, розпочнеться загальнонаціональний страйк.

читати

Держдеп США: перемир’я Азербайджану і Вірменії почне діяти в понеділок

Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Про це вони домовилися під час зустрічі з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівена Біґуна, йдеться в спільному повідомленні урядів США, Вірменії та Азербайджану від 25 жовтня.

За повідомленням, оприлюдненим Державним департаментом США, представники Баку та Єревану зустрілися з Біґуном 24 жовтня. Вони домовилися дотримуватися угоди, якої досягнули у Москві 10 жовтня.

Читайте також: BBC і Bellingcat вважають справжнім запис вбивства полонених в зоні карабаського конфлікту

«Гуманітарне припинення вогню почне діяти о 8 ранку за локальним часом (12 ночі за стандартним східним часом) 26 жовтня 2020 року. Сполучені Штати сприяли інтенсивним переговорам між міністрами закордонних справ (Азербайджану і Вермінією – ред.) та співголовами Мінської групи з метою підштовхнути Вірменію та Азербайджан ближче до мирного вирішення Нагорно-Карабахського конфлікту», – повідомляє Державний департамент.

Зовнішньополітичний орган США також оприлюднив заяву, згідно з якою представники сторін конфлікту та держав-співголів Мінської групи (Росії, Франції та США) «обговорили впровадження негайного припинення вогню, можливі параметри для моніторингу припинення вогню, ініціювання обговорення ключових предметних елементів комплексного рішення у відповідності до Спільної заяви 10 жовтня».

Читайте також: Алієв допускає «культурну автономію» для вірмен Карабаху

23 вересня державний секретар Майк Помпео провів у Вашингтоні окремі переговори з міністром закордонних справ Азербайджану Джейхуном Байрамовим і його вірменським колегою Зограбом Мнацаканяном.

Близько 30 тисяч людей загинули у війні за Нагірний Карабах у 1991–1994 роках. Відтоді Азербайджан не контролював не лише власне Нагірний Карабах, а й ще сім прилеглих районів, які вірменські сили називали «буферною зоною».

 

читати

Білорусь: Тихановська оголосила про початок з 26 жовтня загальнонаціонального страйку

Колишня кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська ввечері в неділю заявила, що з 26 жовтня в країні почнеться загальнонаціональний страйк. У телеграм-каналі Тихановська підбила підсумки недільних акцій протесту.

«Режим сьогодні знову показав білорусам, що насильство ­– єдине, на що він здатний. Але підривати світлошумові гранати в натовпі людей і під вікнами пологових будинків – це не сила. Режим не готовий говорити правду, відповідати за свої слова і виконувати вимоги людей. Значить, цей режим не гідний білоруського народу», – написала вона.

Марші в Мінську та інших містах Білорусі були присвячені закінченню терміну так званого народного ультиматуму, який Тихановська висунула Олександру Лукашенку. Опозиційна лідерка зажадала від Лукашенка оголосити про відмову від влади і звільнити політв’язнів.

В іншому випадку, як говорила Тихановська, в країні розпочнеться загальнонаціональний страйк, перекриття доріг і бойкот продукції державних підприємств.

У Мінську 25 жовтня проти учасників акції протесту силовики застосували світлошумові гранати і гумові кулі, є постраждалі.

Вуличні акції в Білорусі тривають із 9 серпня, коли переможцем президентських виборів був оголошений Лукашенко. Його противники вважають результати сфальсифікованими, Європейський союз, Україна та інші країни їх не визнали. Тисячі учасників акцій постраждали від насильства з боку співробітників правоохоронних органів, є загиблі.

читати

Пакистан: щонайменше троє людей загинули через вибух на мітингу опозиції

Принаймні троє людей загинули внаслідок вибуху саморобного вибухового пристрою в місті Кетта, столиці південнозахідної провінції Белуджистан 25 жовтня. Вибух стався під час масштабного мітингу опозиційних партій.

Ще двоє людей отримали поранення внаслідок вибузу пристрою, закладеного в мотоциклі на овочевому ринку, який був переважно закритий цього дня, заявив високопоставлений офіцер поліції Кетти Азгар Акрам.

Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за атаку.

Читайте також: Пакистан: двоє військових загинули в ході перестрілки біля кордону з Афганістаном

Перед початком мітингу мобільний зв’язок у Кетті був вимкнений перед початком мітингу, у місті працювали додаткові безпекові патрулі. За словами речника уряду Белуджистану Ліаката Шагвані, лідерів опозиції попереджали про ризики насильства.

Лідери альянсу найбільших опозиційних партій Пакистану організовували мітинги двічі в інших протягом місяця в координованій кампанії, спрямованій на усунення прем’єр-міністра Імрана Хана. Вони звинувачують його в неспроможності впоратися з економічною кризою в країні.

Очільники опозиції в Кетті висловлювали стурбованість щодо «примусових зникнень» представників етносу белуджі, в яких звинувачують розвідку Пакистану.

Раніше цього місяця бойовики в Белуджистані вбили 15 людей, влаштувавши засідку на групу працівників нафтогазової промисловості в супроводі парамілітарного загону.

 

Провінція Белуджистан багата на поклади газу та мінералів. Тут також діють збройні угруповання, які вимагають більшої автономії та більшого доступу до ресурсів регіону. Крім того, в провінції діють ісламістські бойовики.

 

читати