Світ

Казахський активіст Байболат Кунболатули, що виходив з пікетом до консульства Китаю в Алмати з вимогою «припинити геноцид» корінних народів Синьцзяну, поміщений під адміністративний арешт на 10 діб.

Суд в Алмати увечері 9 лютого виніс постанову щодо Кунболатули, назвавши його винним в «порушенні законодавства про порядок організації і проведення мирних зібрань».

На цьому тижні кілька людей виходили на дві акції (8 і 9 лютого) перед дипломатичним представництвом Китаю в Алмати, заявляючи про те, що їхні родичі в Сіньцзяні засуджені за безпідставними звинуваченнями або не можуть виїхати в Казахстан, тому що китайська влада вилучила у них паспорти .

У вівторок Кунболатули виходив до консульства разом з іншими етнічними казахами, які вимагають звільнити своїх близьких в Сіньцзяні. Увечері 9 лютого Кунболатули затримали в нього вдома. Про затримання інших учасників акції не повідомляється.

Кунболатули виходив на пікет також минулого тижня, тоді його затримали. Тоді суд виніс йому попередження.

Кунболатули, казах родом з Китаю, який переїхав до Казахстану і отримав громадянство, розповів журналістам, що його молодшого брата затримали в березні 2018 року та відправили «табір політичного перевиховання». Потім брата засудили до 10 років в’язниці за невідомими звинуваченнями. Кунболатули каже, що в МЗС Казахстану йому відповіли, що звинувачення на адресу його родича – «внутрішня справа Китаю». Китайські дипломати, за його словами, не надають ніяких відповідей.

За оцінками ООН, в Сіньцзяні до «таборів політичного перевиховання» відправили мільйони представників корінних тюркомовних етносів, які сповідують в основному іслам: уйгурів, казахів, киргизів та інших. Згідно зі свідченнями очевидців, відправлених в «табори» піддають ідеологічній обробці, змушуючи відмовлятися від своєї культури, релігії та мови. Також, згідно зі свідченнями, окрім утримання мусульман у таборах, за ними стежать, залучають до примусової праці. В регіоні також проводиться програма насильницького контролю народжуваності і розлучення дітей та батьків.

Міжнародні правозахисні організації і країни Заходу звинувачують Пекін в порушеннях прав меншин. США назвали те, що відбувається в Сіньцзяні, «геноцидом».

Китайська влада з такою оцінкою не згодна. Вони відкидають звинувачення на свою адресу і називають «табори» центрами програми перепідготовки та перевиховання, необхідними для профілактики тероризму і екстремізму.
…

Кілька людей були поранені 9 лютого в М’янмі, де поліція в кількох містах розганяла протестувальників, застосовуючи при цьому водомети і стріляючи в повітря, а також, за деякими даними, стріляючи по демонстрантах гумовими кулями.

9 лютого протести тривали четвертий день поспіль.

Учасники акцій засуджують диктатуру й арешт фактичної лідерки країни Аун Сан Су Чжі.

Люди вийшли на вулиці, незважаючи на попередження хунти про те, що проти демонстрацій, які загрожують «стабільності», будуть вживати заходів.

Речник Державного департаменту США Нед Прайс заявив, що Вашингтон вважає питання М’янми пріоритетом, і попередив про «серйозні наслідки» для відповідальних за переворот.

Прайс засудив насильство над демонстрантами і повторив заклик США до військових відмовитися від влади.

Він додав, що ширша відповідь адміністрації Байдена щодо М’янми буде найближчими днями.

Протести тривали у столиці М’янми Найп’їдо й інших містах країни.

Протестувальники вимагають відновити владу цивільного уряду і звільнити Аун Сан Су Чжі й інших членів уряду, затриманих після військового перевороту 1 лютого.

Військові заборонили збори більше ніж п’яти людей у Найп’їдо, Янгоні та інших районах країни, де почалися масштабні протести.

Крім того, була запроваджена нічна комендантська година.

Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

 
…

Пілот гелікоптера, внаслідок катастрофи якого в січні минулого року загинув американський баскетболіст Кобі Браянт і ще восьмеро людей, ймовірно, втратив орієнтацію після того, як залетів у хмари і не дотримався стандартних процедур, заявили американські слідчі.

Національна рада США із безпеки на транспорті (NTSB) повідомила 9 лютого, що, за її розслідуванням, пілот Ара Зобаян, ймовірно, зазнав «просторової дезорієнтації та втрати контролю», коли летів у густих хмарах.

Під час польоту Зобаян повідомив авіадиспетчерам, що його гелікоптер піднімався з хмар, коли він фактично спускався.

«Ми говоримо про просторову дезорієнтацію, коли пілот буквально не знає, в який бік він летить, вгору чи вниз, відхиляється вліво чи вправо», – заявив голова NTSB Роберт Самвальт.

За законом, пілот гелікоптера має дотримуватися візуальних правил польоту, тобто бачити, куди летить. NTSB заявила, що пілот гелікоптера Браянта порушив закон, залетівши в хмари. При цьому слідчі повідомили, що вертоліт був справний.

Вертоліт Sikorsky S-76B врізався в схил пагорба біля Лос-Анджелеса в січні 2020 року, в результаті чого загинули Браянт, його 13-річна дочка Джанна і ще сім людей.

Браянт вважався одним із найкращих гравців в історії Національної баскетбольної асоціації. Упродовж 20 років він виступав за «Лос-Анджелес Лейкерс». Разом із командою він п’ять разів ставав чемпіоном НБА.

Браянт став другим за кількістю викликів на матч усіх зірок (18), поступившись лише Каріму Абдулу-Джаббару (19).

У складі збірної США баскетболіст двічі вигравав золото Олімпійських ігор (у 2008 і 2012 роках).

Свій останній матч у кар’єрі Браянт провів у квітні 2016 року.

 
…

Туреччина має намір запустити ракету на Місяць у межах своєї національної космічної програми в 2023 році, заявив 9 лютого президент Реджеп Таїп Ердоган, представляючи національну космічну програму в Анкарі.

Глава турецької держави наголосив, що ракета «буде виведена на орбіту наприкінці 2023 року за допомогою міжнародної співпраці».

Минулого місяця Ердоган поспілкувався з керівником Tesla та SpaceX Ілоном Маском про можливу співпрацю з турецькими компаніями в космічних технологіях.

Ердоган оголосив 10 стратегічних цілей, включаючи участь громадянина Туреччини в науковій місії в космосі. Туреччина прагне досягти своїх стратегічних космічних цілей за 10 років, сказав Ердоган.

У січні Туреччина запустила на орбіту зі США супутник Turksat 5A у співпраці зі SpaceX. Супутник Turksat 5B планується до запуску в другому кварталі 2021 року.

 
…

Німецька організація заявила, що Німеччина пропонувала адміністрації президента США підтримку в обсязі 1 мільярда євро
…

Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс назвав прохання офіційного Мінська про екстрадицію опозиційного політика Валерія Цепкала спробою помсти з боку режиму Лукашенка.

«Я вважаю прохання режиму Лукашенка про екстрадицію білоруського опозиціонера Валерія Цепкала відкритою спробою помсти. Прохання потрібно відхилити. Відповідно до латвійського законодавства рішення ухвалюється компетентними правоохоронними органами з урахуванням усіх аспектів справи», – написав міністр у твітері 9 лютого.

8 лютого Слідчий комітет Білорусі повідомив, що звернувся до латвійської влади з проханням про екстрадицію Валерія Цепкала до Білорусі, звинувативши його у «ряді корупційних злочинів та отриманні хабарів в особливо великих розмірах».

Сам Цепкало наразі не коментував наміри Білорусі екстрадувати його.

Валерія Цепкала не допустили до участі у виборах президента Білорусі. 24 липня разом із дітьми він виїхав з країни. У Білорусі залишилася його дружина Вероніка Цепкало, вона брала участь у передвиборних заходах іншого опозиційного кандидата в президенти – Світлани Тихановської.

 
…

У Києві відбулося перше відкрите тренування Національної збірної України для участі у змаганнях «Ігри нескорених» у 2022 році. Як спорт допомагає ветеранам «повернутися з війни» та який настрій у спортсменів? Про це у відео Радіо Свобода.
…

Верховний представник Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, який минулого тижня перебував із триденними візитом у Москві, не виключив нових санкцій проти Росії, яка, на його думку, рухається «авторитарним шляхом».

За його словами, Росія намагається посіяти незгоду між деякими членами ЄС, і хоча подальші політичні кроки Брюсселя можуть включати нові санкції проти Росії, все ж блок повинен уникати постійної конфронтації з Москвою.

«Держави-члени повинні будуть вирішити наступні кроки (щодо Росії – ред.), але так, це можуть бути санкції», – сказав Боррелль, зазначивши, що конкретні пропозиції, ймовірно, будуть обговорюватися на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС 22 лютого і на саміті ЄС у березні.

Візит до Москви минулого тижня, на думку Борреля, показав, що Росія рухається «тривожним авторитарним шляхом», що несумісний з демократією і верховенством права.

«Нинішня структура влади в Росії, що поєднує корисливі економічні інтереси, військовий і політичний контроль, не залишає можливості для демократичного верховенства закону», – сказав він, виступаючи перед європарламентарями.

Читайте також: «Європа і Росія віддаляються» – голова дипломатії ЄС після візиту до Москви

Відносини між Москвою і ЄС сильно загострилися через анексію Росією в 2014 році українського Криму, підтримку бойовиків у збройному конфлікті на Донбасі, невизнання ЄС виборів у Білорусі і критику через розгін демонстрацій проти Олександра Лукашенка. Черговою фазою загострення стало також отруєння російського критика Кремля Олексія Навального.
…

Поліція М’янми стріляла у повітря і застосувала водомети, щоб розігнати протестувальників, які, попри заборону на публічні збори, вийшли на вулиці, протестуючи проти військового перевороту.

9 лютого протести тривали четвертий день поспіль. Учасники акцій засуджують диктатуру й арешт фактичної лідерки країни Аун Сан Су Чжі.

Люди вийшли на вулиці, незважаючи на попередження хунти про те, що проти демонстрацій, які загрожують «стабільності», будуть вживати заходів.

Протести тривали у столиці М’янми Найп’їдо й інших містах країни.

Протестувальники вимагають відновити владу цивільного уряду і звільнити Аун Сан Су Чжі й інших членів уряду, затриманих після військового перевороту 1 лютого.

Військові заборонили збори більше ніж п’яти людей у Найп’їдо, Янгоні та інших районах країни, де почалися масштабні протести. Крім того, була запроваджена нічна комендантська година.

Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

 
…

Черговий протест на підтримку заарештованого в Росії опозиційного політика Олексія Навального запланований на 14 лютого, повідомив голова мережі регіональних штабів Навального Леонід Волков у коментарі «МБХ медіа».

Минулого тижня Волков заявив, що акції протесту за звільнення Навального відновляться навесні.

14 лютого, за його словами, буде не звичайний мітинг або хода.

«Наступна акція пройде 14 лютого. Ми сьогодні-завтра розповімо про її формат. Просто це буде якийсь зовсім інший формат. Ми зробимо все набагато хитріше і не будемо намагатися безпосередньо взаємодіяти з поліцією, будемо від цього йти», – сказав Волков.

Пізніше він роз’яснив формат акції: «Штаб Навального пропонує всім жителям великих російських міст увечері 14 лютого, рівно о 20:00, зробити одну просту річ. Вийдіть до себе у двір. Увімкніть ліхтарик на телефоні, підійміть його високо вгору, і кілька хвилин так постійте».

Акції протесту 23, 31 січня і 2 лютого в Росії супроводжувалися жорстокими діями поліції і масовими затриманнями – рекордними в новітній історії Росії. Поліція застосовувала до протестувальників електрошокери: іноді навіть там, де затримувані не чинили опору.

Згідно з останнім опитуванням «Левада-центру», кожен п’ятий житель Росії схвалює діяльність Навального. Соціологи вказують, що більшість росіян (68%) не змінили свого ставлення до Олексія Навального через останні події: його повернення і подальший арешт, фільм про «палац Путіна» і мітинги.

4 лютого Волков заявив, що наступні протестні акції пройдуть тільки навесні цього року.

У кінці січня проти Волкова в Росії відкрили кримінальну справу про схиляння підлітків до участі в неузгоджених мітингах. Він перебуває за кордоном, в Росії Волкова оголосили в розшук. 5 лютого у батьків голови штабів Навального провели обшук.

Кілька чільних соратників Навального заразперебувають під домашнім арештом у так званій «санітарній справі». «Меморіал» визнав їх політв’язнями.
…

Сенат США 9 лютого почне друге судове слухання щодо імпічменту колишнього президента Дональда Трампа. Виступаючи у ролі суддів, 100 сенаторів мають вирішити, чи винен колишній президент у «підбурюванні до заколоту» через його роль у штурмі Капітолію 6 січня. Слухання почнуться о першій дня за місцевим часом.

Лідер сенатської більшості Чак Шумер напередодні оголосив правила майбутнього розгляду у верхній палаті Конгресу, про які домовилися лідери Сенату.

Зокрема, передбачається, що 9 лютого Сенат визначиться щодо конституційності процесу. Починаючи з 10 лютого, сторонам дадуть по 16 годин для виступів, але не більше ніж вісім годин поспіль в один день.

Після цього сенатори матимуть чотири години для запитань, а також визначаться щодо заслуховування свідків і виступатимуть із заключним словом. По завершенню виступів й обговорення Сенат проголосує, чи оголошувати імпічмент Дональдові Трампу.

Як очікують, процес триватиме щонайменше тиждень.

Сам Трамп заявив, що не буде виступати перед Сенатом.

Більшість американців – 56% – підтримують імпічмент Трампа і заборону йому балотуватися в президенти ще раз, свідчить опитування ABC News/Ipsos, оприлюднене 7 лютого.

Водночас 50 демократам Сенату буде потрібна підтримка щонайменше 17 республіканців, щоб засудити Трампа, а це вважають малоймовірним.

Минулого тижня представники нижньої палати Конгресу США, які виступають в ролі обвинувачів на процесі імпічменту колишнього президента США Дональда Трампа, і його адвокати представили юридичні довідки з попереднім викладом своїх позицій на процесі.

В обвинувальному документі йдеться про те, що Трамп винен у підбурюванні до заколоту, в результаті якого 6 січня натовп мітингувальників увірвався до будівлі Капітолію і спробував зірвати процес затвердження обома палатами Конгресу результатів президентських виборів, на яких переміг Джо Байден.

Обвинувачення наполягає на тому, що, закликавши під час мітингу своїх прихильників попрямувати до Конгресу і «повернути країну в свої руки», Трамп порушив президентську клятву і спробував підірвати демократичну систему.

Адвокати ж Трампа стверджують, що колишній президент не намагався зірвати процес затвердження результатів виборів, що його заяви на мітингу про фальсифікації результатів виборів захищені конституційним правом на свободу слова. Головний аргумент захисту Трампа полягає в тому, що спроба піддати імпічменту, тобто усунути від влади президента, який не перебуває при владі, є неконституційною.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампа 13 січня, але фінальне рішення про відсторонення президента від влади ухвалює верхня палата Конгресу після проведення суду в Сенаті.

За імпічмент повинні проголосувати дві третини сенаторів, що малоймовірно, оскільки багато сенаторів-республіканців публічно оголосили, що суд над колишнім президентом суперечить конституції країни.

Раніше колишній президент США Дональд Трамп повідомив імена нових адвокатів, які представлятимуть його під час судового розгляду справи про імпічменту в Сенаті.

Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.

Приводом ініціювати імпічмент став штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні. В будівлі в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу, які мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. Членів Конгресу евакуювали з будівлі. Згодом Капітолій вдалося знову взяти під охорону. В ході штурму загинули п’ятеро людей.
…

Напередодні виборів до Державної думи Росії, запланованих на вересень 2021 року, президент країни Володимир Путін може оголосити про виплати російським громадянам різної допомоги та соціальних виплат на загальну суму близько 500 мільярдів рублів (6,7 млрд доларів), повідомляє агентство Reuters із посиланням на свої джерела.

За даними агентства, відповідну заяву президент Росії може зробити вже в березні, під час щорічного послання Федеральним зборам.

Джерела Reuters зазначають, що рішення про виплати обговорюють у Кремлі на тлі протестів на підтримку ув’язненого опозиціонера Олексія Навального і падіння реальних доходів росіян.

Агентство звернулося за коментарем до пресслужби адміністрації президента Росії, але запит поки що залишився без відповіді. Зі свого боку, речник голови уряду Михайла Мішустіна заявив, що йому нічого невідомо про такі плани.
…

Білорусь хоче екстрадувати опозиціонера Валерія Цепкала з Литви, повідомив білоруський державний телеканал «Білорусь 1».

Слідчий комітет Білорусі звинувачує Цепкала в низці корупційних злочинів, у тому числі отриманні хабарів в особливо великому розмірі.

Сам Цепкало наразі не коментував наміри Білорусі екстрадувати його.

Валерія Цепкала не допустили до участі у виборах президента Білорусі. 24 липня разом із дітьми він виїхав з країни. У Білорусі залишилася його дружина Вероніка Цепкало, вона брала участь у передвиборних заходах іншого опозиційного кандидата в президенти – Світлани Тихановської.

 
…

Міністерство закордонних справ Росії розкритикувало рішення Німеччини, Швеції та Польщі вислати російських дипломатів.

«Сьогоднішні рішення Польщі, Німеччини та Швеції є необґрунтованими, недружніми і є продовженням тієї самої низки дій, акцій, до яких вдається Захід стосовно нашої країни, які ми кваліфікуємо як втручання у внутрішні справи», – заявила офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова в ефірі телеканалу «Россия 1».

8 лютого Німеччина, Швеція та Польща повідомили, що висилають російських дипломатів. Кількома днями раніше Росія вирішила висилати з країни дипломатів Швеції, Польщі та Німеччини нібито через участь в акціях на підтримку опозиціонера Олексія Навального, якого затримали одразу після повернення до Росії в січні. До цього політик кілька місяців лікувався в Німеччині, куди його перевезли з Росії після отруєння.

Дипломатів-учасників акцій протесту оголосили «persona non grata». Їм наказали найближчим часом покинути територію Російської Федерації.

Європейський союз засудив рішення Міністерства закордонних справ Росії вислати з країни дипломатів.

Німеччина, Швеція та Польща заявляли, що дипломати діяли в межах своїх прав.

 
…

У 2020 році смертність у Росії виросла майже на 18 відсотків порівняно з 2019 роком, повідомила віцепрем’єр уряду Росії Тетяна Голікова з посиланням на попередні дані Росстату.

За її словами, частка померлих від COVID-19 від загального приросту смертності становила 31%.

Загалом у 2020 році в Росії померли 2 мільйони 124 тисячі людей. За даними Росстату, з квітня до грудня померли 162 тисячі росіян з діагнозом COVID-19. При цьому російська влада станом на ранок 8 лютого повідомляла, що за час пандемії від коронавірусу померли понад 75 тисяч людей.

Найбільше життів хвороба забрала в грудні – померли понад 44 тисячі людей. Водночас, відповідно до офіційних даних, лише в половини людей хвороба стала основною причиною смерті.

За даними Росстату, кількість народжених у Росії дітей – понад 1,4 мільйона – була мінімальною з 2002 року.

Показник природного спаду населення став максимальним з 2005 року. При цьому населення Росії скорочується третій рік поспіль.

 
…

Німеччина, Швеція та Польща висилають російських дипломатів у відповідь на рішення Москви вислати дипломатів цих країн.

Німеччина заявляє, що оголосила «персоною нон грата» співробітника російського посольства в Берліні. У німецькому МЗС наголосили, що рішення Москви вислати європейських дипломатів «не було виправдане жодним чином», оскільки співробітник посольства Німеччини діяв в межах своїх прав і у відповідності до Віденської конвенції, щоб «проінформувати себе про розвиток подій на місці».

Уряди Швеції та Польщі зробили аналогічні заяви.

«Ми проінформували російського посла, що людину з російського посольства попросили залишити Швецію. Це чітка відповідь на неприйнятне рішення видворити шведського дипломата, який лише виконував свої обов’язки», – написала міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде у твітері.

Польща повідомила, що попросила залишити країну співробітника російського консульства в західному місті Познань.

Росія вирішила висилати з країни низку дипломатів Швеції, Польщі та Німеччини через участь в акціях на підтримку опозиціонера Олексія Навального, якого затримали одразу після повернення до Росії в січні. До цього політик кілька місяців лікувався в Німеччині, куди його перевезли з Росії після отруєння.

Дипломатів-учасників акцій протесту оголосили «persona non grata». Їм наказали найближчим часом покинути територію Російської Федерації.

Європейський союз засудив рішення Міністерства закордонних справ Росії вислати з країни дипломатів.

 
…

Правозахисний центр «Меморіал» назвав брата російського опозиціонера Олексія Навального Олега політичним в’язнем. Його заарештували до 23 березня.

Центр вважає політичними в’язнями ще кількох фігурантів так званої «санітарної справи»: Марію Альохіну, Дмитра Барановського, Анастасію Васильєву, Миколу Ляскіна, Любов Соболь, Олега Степанова, Люсю Штейн та Кіру Ярмиш. Більшість з них перебувають під домашнім арештом.

«Ми вважаємо, що кримінальна справа проти них політично мотивована і пов’язане з їхніми політичними переконаннями, а також реалізацією їхнього права на свободу вираження поглядів та свободу зібрань. Їхнє переслідування здійснюється з порушенням права на справедливий судовий розгляд і направлена на примусове припинення опозиційної діяльності і залякування прихильників опозиційного політика Олексія Навального», – заявили в центрі.

Правозахисники закликають звільнити фігурантів справи і притягнути до відповідальності винуватих в їхньому незаконному кримінальному переслідуванні. Справу відкрили 24 січня – на наступний день після акцій на підтримку Навального – за статтею про підбурювання до порушення санітарних норм.

23 січня в Росії відбулися акції з вимогою звільнити опозиціонера Олексія Навального, якого затримали одразу після повернення до Росії з Німеччини, де він проходив лікування після отруєння.

2 лютого Симонівський суд Москви скасував умовний термін Навальному і засудив його до трьох з половиною років колонії загального режиму. Фактично Навальний має провести в колонії 2 роки і 8 місяців, адже суд врахував ті 10 місяців, які політик провів під домашнім арештом.

Сторона звинувачення наполягала на тому, що Навальний мав з’являтися до інспекції двічі на місяць, аби підтверджувати виконання свого умовного терміну. Сторона захисту наполягала, що Навальний не міг відвідувати інспекцію, адже перебував у Німеччині на лікуванні після отруєння.

 
…

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу не визнав себе винним за звинуваченням у корупції. Судовий процес у справі відновився за шість тижнів до виборів, на яких Нетаньягу сподівається перемогти.

«Я підтверджую письмову відповідь, представлену від мого імені», – засвідчив Нетаньягу в суді 8 лютого.

Він мав на увазі документ, який його адвокати передали суду, в якому вони стверджували, що він не винен за звинуваченнями у хабарництві, зловживанні довірою та шахрайстві.

Нетаньягу звинувачують у тому, що він приймає щедрі подарунки від багатих друзів і домагається схвалення регулюючих органів для медіа-магнатів в обмін на сприятливе висвітлення подій.

71-річний прем’єр-міністр назвав своє судове переслідування політичним «полюванням на відьом».

Судовий процес почався дев’ять місяців тому, але згодом був відкладений через пандемію.

У той час Нетаньягу щойно отримав політичну перемогу, сформувавши коаліційний уряд зі своїм конкурентом на виборах Бенні Ганцем. Але в грудні ця коаліція розпалася.

23 березня в Ізраїлі відбудуться четверті менш ніж за два роки парламентські вибори, а дії Нетаньягу у зв’язку з кризою COVID-19 і його ймовірні проблеми з корупцією викликають щотижневі протести проти нього.

Нетаньягу є прем’єр-міністром Ізраїлю з 2009 року після першого терміну з 1996 по 1999 рік.
…

Фільм «Палац для Путіна. Історія найбільшої хабаря» подивилися 26% жителів Росії, свідчать дані опитування «Левада-центру». Ще 10% росіян повідомили, що не бачили фільм, але знайомі з його змістом, 32% – щось чули про нього без подробиць. Нічого не знає про фільм 31% респондентів.

Менше ніж п’ята частина тих, хто подивився фільм або чув про нього (17%), впевнені, що все сказане в ньому – правда. Більше ніж третина (38%) – вважають, що викладена у фільмі інформація схожа на правду, але її достовірність оцінити складно.

33% – впевнені, що в фільмі показана неправда. Частка тих, хто вважає, що автори фільму брешуть, збільшується з віком – від 11% в групі 18-24 роки до 49% у віці від 55 років.

Майже третина опитаних вважають, що президент Росії Володимир Путін ніколи не зловживав владою. Ще 24% – упевнені, що навіть якщо такі звинувачення правдиві, при ньому країна стала «жити краще». 17% – вважають, що Володимир Путін точно винен у зловживаннях, 25% – що він винен так само, як і інші високопоставлені чиновники.

Як пояснює директор «Левада-центру» Лев Гудков, для більшості глядачів інформація про корумпованість верхівки російської влади не стала новиною, вони лише дізналися про нові деталі, тому ставлення до президента Росії погіршилося серед невеликого числа людей.

Опитування проводилося з 29 січня по 2 лютого 2021 року. У ньому взяли участь 1616 осіб у віці від 18 років у 137 населених пунктах, 50 суб’єктах РФ. Дослідження проводилося вдома у респондентів методом особистого інтерв’ю.

Фонд боротьби з корупцією опозиціонера Олексія Навального стверджує, що резиденція президента Росії площею 68 гектарів на мисі Ідокопас на узбережжі Чорного моря була побудована в 2010 році, її вартість становить близько 100 мільярдів рублів, на її території є підземний льодовий палац, церква, 80-метровий міст «для підходу до чайного будиночка», тунель для спуску з палацу до моря. Стверджується, що палац зараз ремонтують, і в ході ремонту будують нові об’єкти.
…

У Індія рятувальні бригади продовжують пошуки щонайменше 170 зниклих безвісти після сходження льодовика у Гімалаях, що спровокувало повінь.

Наразі відомо про 14 загиблих, однак їх кількість може зрости.

Повінь сталася після того, як 7 лютого частина льодовика Нанда-Деві відкололася.

Потоком води було зруйновано ГЕС, яку будували, іншу ГЕС пошкоджено. Зниклі люди працювали на цих двох об’єктах.

Щонайменше 30 робітників потрапили в пастку у тунелях на заводі в Дауліганзі, заявила влада.

Прем’єр-міністр Нарендра Моді написав у твіттері, що «нація молиться за безпеку всіх» в Уттаракханді та пообіцяв виплати найближчим родичам загиблих.

Вчені стверджують, що катастрофа підкреслює небезпеку глобального потепління у Гіндукуші та Гімалайських горах, які в замерзлому стані містять величезні запаси прісної води.
…

Сенат США цього тижня має почати друге судове слухання щодо імпічменту колишнього президента Дональда Трампа.

100 сенаторів почнуть слухання 9 лютого. Виступаючи у ролі суддів, вони мають вирішити, чи винен колишній президент у «підбурюванні до заколоту» через його роль у штурмі Капітолію 6 січня.

Більшість американців – 56% – підтримують імпічмент Трампа і заборону йому балотуватися в президенти ще раз, свідчить опитування ABC News/Ipsos, оприлюднене 7 лютого.

Водночас 50 демократам Сенату буде потрібна підтримка щонайменше 17 республіканців, щоб засудити Трампа, а це вважають малоймовірним.

Минулого тижня представники нижньої палати Конгресу США, які виступають в ролі обвинувачів на процесі імпічменту колишнього президента США Дональда Трампа, і його адвокати представили юридичні довідки з попереднім викладом своїх позицій на процесі.

В обвинувальному документі йдеться про те, що Трамп винен у підбурюванні до заколоту, в результаті якого 6 січня натовп мітингувальників увірвався до будівлі Капітолію і спробував зірвати процес затвердження обома палатами Конгресу результатів президентських виборів, на яких переміг Джо Байден.

Обвинувачення наполягає на тому, що, закликавши під час мітингу своїх прихильників попрямувати до Конгресу і «повернути країну в свої руки», Трамп порушив президентську клятву і спробував підірвати демократичну систему.

Адвокати Трампа стверджують, що колишній президент не намагався зірвати процес затвердження результатів виборів, що його заяви на мітингу про фальсифікації результатів виборів захищені конституційним правом на свободу слова. Головний аргумент захисту Трампа полягає в тому, що спроба піддати імпічменту, тобто усунути від влади президента, який не перебуває при владі, є неконституційною.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампа 13 січня, але фінальне рішення про відсторонення президента від влади ухвалює верхня палата Конгресу після проведення суду в Сенаті. За імпічмент повинні проголосувати дві третини сенаторів, що малоймовірно, оскільки багато сенаторів-республіканців публічно оголосили, що суд над колишнім президентом суперечить конституції країни.

Раніше колишній президент США Дональд Трамп повідомив імена нових адвокатів, які представлятимуть його під час судового розгляду справи про імпічменту в Сенаті. 

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампу 13 січня 232 голосами проти 197. Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.

Приводом ініціювати імпічмент став штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні. В будівлі в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу, які мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. Членів Конгресу евакуювали з будівлі. Згодом Капітолій вдалося знову взяти під охорону. В ході штурму загинули п’ятеро людей.
…

Колишній державний секретар США та видатний державний секретар Джордж Шульц помер у віці 100 років.

Інститут Гувера повідомив, що Шульц пішов з життя напередодні. В установі його називають «одним із найбільш послідовних політиків усіх часів».

У часи президента Річарда Ніксона Шульц був міністром фінансів, міністром праці та директором Офісу менеджменту та бюджету США. У 1982-1989 роках він працював державним секретарем. Тоді президентом був Рональд Рейган.

Шульц – один з двох посадовців, який був керівником одразу чотирьох американських відомств.

Перші роки перебування на посаді Державного департаменту Шульца ознаменувалися напруженістю з Радянським Союзом через радянський газопровід до Європи, розміщення ядерних ракет середньої дальності в Європі та збиття пасажирського літака Korean Air Lines у 1983 році.

Після приходу до влади в Радянському Союзі Михайла Горбачова Шульц закликав Рейгана розвивати особистісні стосунки з радянським керівником. У 1987 році два лідери підписали Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності – єдину угоду часів Холодної війни, яка ліквідовувала цілий клас ракет.

Шульц також доклав багато зусиль для вирішення палестинсько-ізраїльського конфлікту та завершення жорстокої громадянської війни в Ліван в 1980-х роках.

Після відходу з політики Шульц був старшим співробітником Інституту Гувера в Стенфордському університеті. Працював непублічним радником багатьох політиків-республіканців.

Коли Джордж Буш-молодший брав участь у виборах президента у 2000 році, Шульц представив йому Кондолізу Райс. Згодом вона стала радником Буша з питань нацбезпеки та державним секретарем.

 
…

Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї заявив, що США мають зняти всі санкції з Ірану, якщо хочуть, щоб Тегеран повернувся до ядерної угоди із Заходом, повідомило 7 лютого іранське державне телебачення.

«Якщо вони хочуть, щоб Іран повернувся до своїх зобов’язань, то США повинні скасувати всі санкції, тоді ми проведемо перевірку і подивимося, чи були санкції зняті правильно, і повернемося до своїх зобов’язань», – сказав Хаменеї.

Аналітики кажуть, що ці коментарі Хаменеї стали першими після інавгурації президента США Джо Байдена, який заявив, що хоче повернутися до угоди.

Раніше міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф закликав Вашингтон діяти швидко і повернутися до ядерної угоди 2015 року.

Іран поступово зменшив свої зобов’язання за угодою після того, як США в 2018 році в односторонньому порядку вийшли з угоди і почали запроваджувати санкції проти Тегерану.

Після вбивства 27 листопада вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде парламент Ірану ухвалив суперечливий закон, який передбачає негайно почати збагачення урану до 20 відсотків і припинити інспекції МАГАТЕ.

Уряд на чолі з президентом Хасаном Роугані виступив проти цього документа, заявивши, що він шкодить дипломатичним зусиллям, і для його реалізації не виділено коштів.

Деякі аналітики припускають, що Іран може скористатися кроком парламенту, щоб отримати важелі впливу на майбутніх переговорах зі США.

Решта учасників угоди – Китай, Франція, Німеччина, Росія і Велика Британія – заявили 21 грудня, що готуються до можливого повернення Сполучених Штатів до угоди після вступу на посаду обраного президента Джо Байдена 20 січня.
…

Білоруська влада просить офіційну Варшаву видати засновників телеграм-каналу Nexta Степана Путила і Романа Протасевича, повідомили 7 лютого білоруські ЗМІ з посиланням на Слідчий комітет Білорусі.

Слідчий комітет звинувачує Путила і Протасевича за трьома кримінальними статтями: організація масових заворушень; організація дій, що грубо порушують громадський порядок; розпалювання соціальної ненависті за професійною належністю.

Білоруська влада зазначає, що надіслала документи через генерального прокурора Польщі, з якою Білорусь має угоду про правову допомогу у кримінальних справах.

Протасевич у вересні залишив посаду головного редактора проєкту, а 20 жовтня стало відомо, що телеграм-канал Nexta-Live і логотип Nexta визнані екстремістськими в Білорусі. Потім канали змінили назви на кириличні.

У листопаді Комітет державної безпеки Білорусі вніс засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила і колишнього головного редактора каналу Романа Протасевича до переліку організацій і фізичних осіб, причетних до терористичної діяльності. 

МЗС Білорусі раніше звернулося до Польщі й закликало в найкоротші терміни видати Путила і Протасевича «з урахуванням суспільної небезпечності їхньої злочинної діяльності».

У відповідь на заяву МЗС Путило вкотре звинуватив Олександра Лукашенка у «фальсифікації виборів, розв’язанні терору проти опозиції і застосуванні сили проти мирних демонстрантів».

Протасевич заявив про готовність добровільно повернутися в Білорусь і здатися силовикам в «обмін на примусове транспортування Лукашенка в Міжнародний суд в Гаазі».

Слідчий комітет Білорусі 5 листопада відкрив кримінальну справу стосовно Путила і Протасевича «у зв’язку зі вчиненням навмисних дій, спрямованих на розпалювання соціальної ворожнечі за ознакою професійної приналежності, що стосується двох професійно-соціумних груп – представників влади та правоохоронців».

Вони перебувають у міждержавному розшуку. За цією частиною статті їм загрожує від п’яти до 12 років позбавлення волі.

Раніше на Путила завели кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.

Путило заснував канали Nexta і Nexta Live два роки тому. В умовах обмеження інтернету в країні після оголошення результатів президентських виборів ЗМІ Білорусі перейшли на висвітлення подій у телеграм. Канал Nexta є одним з найпопулярніших у країні й активно висвітлює події після виборів, зараз у нього понад 900 тисяч підписників, у Nexta Live – понад 1,7 мільйона.
…

У М’янмі 7 лютого десятки тисяч людей вийшли на акції протесту по всій країні, засуджуючи нещодавній переворот і вимагаючи звільнення фактичної лідерки країни Аун Сан Су Чжі. Це найбільші акції протесту в країні після Шафранової революції 2007 року, яка допомогла стимулювати перехід до демократії.

У другий день широкомасштабних акцій проти військової хунти протестувальники у найбільшому місті країни Янгоні були в червоних сорочках, тримали червоні прапори і червоні кульки. Червоний вважають кольором партії Національна ліга за демократію Аун Сан Су Чжі.

Вони скандували: «Ми не хочемо військової диктатури! Ми хочемо демократії!»

За повідомленнями, мітинги 7 лютого були набагато більшими, ніж ті, що відбулися днем раніше, коли десятки тисяч людей вийшли на вулиці під час першої масової акції протесту проти державного перевороту, попри блокування соцмереж.

1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

 
…

Міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек заявляє, що на даний момент немає пропозицій щодо запровадження додаткових санкцій ЄС проти білоруської влади. Водночас, за його словами, Білорусь залишається на порядку денному.

«На даний момент пропозицій щодо додаткових санкцій немає. Однак Білорусь залишається на початку порядку денного, і міністри закордонних справ регулярно обговорюють, які кроки потрібно зробити. І я готовий ще раз обговорити зі своїми колегами, як активізувати зусилля, щоб допомогти білоруському суспільству висловити занепокоєння щодо майбутнього своєї країни», – заявив Петршічек в інтерв’ю білоруській службі Радіо Свобода.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська визначила 7 лютого Днем солідарності з Білоруссю, закликаючи міжнародних лідерів, активістів, журналістів і всіх друзів Білорусі підтримати протестувальників, які вимагають відставки Олександра Лукашенко і проведення нових виборів. 

Тихановська запропонувала висловити свою солідарність із тими, хто щодня протестує в Білорусі, «і подякувати їм за відвагу і сильну волю».

Вона рекомендувала проводити мітинги, писати про підтримку в соціальних мережах, писати листи політичним в’язням й освітлювати фасади будівель червоно-білим кольорами – символом білоруського опозиційного руху.

Раніше Тихановська закликала Європейський союз і США бути «сміливішими та сильнішими» у своїх діях, щоб допомогти покласти край правлінню Лукашенка.

«Міжнародна реакція все ще занадто скромна», – сказала Тихановська 27 січня під час онлайн-заходу з кількома міністрами закордонних справ ЄС.

5 лютого США та Європейський союз заявили, що підтримують День солідарності, і привітали демонстрантів.

«Ми продовжуємо дивуватися винятковій силі, стійкості та мужності білоруського народу перед непохитними репресіями», – заявив речник Держдепартаменту США Нед Прайс.

«Вони продовжують вимагати свободи та демократії. Світ був натхненний народом Білорусі, особливо білоруськими жінками, які мирно виступають за право мати голос у майбутньому Білорусі», – сказав Прайс.

Він додав, що США підтримують «мирний і всеохопний діалог» у Білорусі.

Європейський союз опублікував подібну заяву, вказавши на «багато тисяч» затриманих у Білорусі і «сотні задокументованих випадків катувань».

Протести в Білорусі тривають від 9 серпня, коли в країні пройшли вибори президента, переможцем яких влада назвала Лукашенка.

 
…