Світ

Саудівська Аравія в понеділок, 4 січня, відкрила свої наземні, повітряні та морські кордони з Катаром, які залишалися закритими більш ніж три роки, з літа 2017 року.

Про відкриття кордонів повідомив глава МЗС Кувейту, який виступив посередником на переговорах. Також повідомляється, що емір Катару відвідає саміт країн Перської затоки в Саудівській Аравії у вівторок.

Очікується, що під час саміту підпишуть угоду про нормалізацію відносин між Саудівською Аравією, ОАЕ, Бахрейном і Єгиптом з одного боку і Катаром з іншого. У церемонії повинні взяти участь високопоставлені представники США, зокрема радник президента Джаред Кушнер.

Чотири країни в 2017 році розірвали дипломатичні відносини з Катаром, звинувативши його в підтримці тероризму і в проіранській позиції. Катару були висунуті 13 вимог. Він відмовився їх виконувати, після чого відносини між учасниками дипломатичного конфлікту були заморожені
…

Президент США Дональд Трамп і обраний президент Джо Байден у понеділок, 4 січня, виступають на передвиборних заходах в штаті Джорджія, де 5 січня відбудеться другий тур виборів на два пости у Сенаті. Результати виборів визначать баланс сил у верхній палаті Конгресу на наступні два роки.

Трамп візьме участь у мітингу в місті Далтон на підтримку діючих сенаторів-республіканців Девіда Пердью і Келлі Леффлер.

Байден виступить в Атланті на підтримку їхніх суперників-демократів: Джона Оссоффа і пастора Рафаеля Ворнока.

Другий тур виборів знадобився, оскільки жоден з чотирьох кандидатів не отримав більшості на виборах 3 листопада.

Джорджія також є одним зі штатів, де Трамп оскаржує перемогу Байдена на президентських виборах, заявляючи без надання підтверджень про масштабні фальсифікації під час голосування. Представники виборчих органів штату, в тому числі республіканці, підтвердили, що підрахунок голосів був точним. Кілька судів відхилили позови Трампа.

Це питання знову опинилося у центрі уваги в неділю, коли видання Washington Post опублікувало аудіозапис розмови Трампа з держсекретарем Джорджії. Згідно із записом, президент зажадав від голови виборчої системи штату «знайти» достатньо голосів, щоб змінити підсумки виборів в цьому штаті на його користь.

Якщо обидва демократа переможуть на виборах у вівторок, партія отримає більшість в Сенаті: місця розділяться порівну, а вирішальний голос отримає обраний віце-президент Камала Гарріс. Якщо ж переможе хоча б один з республіканців, Конгрес залишиться розділеним: Палату представників контролюватимуть демократи, а Сенат – республіканці.

Байден став першим з 1992 року кандидатом у президенти від Демократичної партії, який здобув перемогу в Джорджії. На виборах у листопаді у штаті проголосували близько 5 мільйонів виборців, з них 3,6 мільйона – достроково. У другому турі достроково проголосували трохи більше 3 мільйонів виборців. У листопаді більшість тих, хто голосував достроково, підтримали демократів, тому для республіканців явка у вівторок має ключове значення.
…

Китайський мільярдер та засновник компанії Alibaba Джек Ма не з’являвся на публіці вже два місяці.

Востаннє його бачили наприкінці жовтня на форумі в Шанхаї, де він критикував китайську регуляторну систему.

У листопаді Ма замінили у фінальному епізоді шоу для підприємців під назвою «Бізнес-герої Африки». Мільярдер був там суддею. Речниця Alibaba повідомила Reuters, що зміна відбулася через конфлікт графіків. Вона не надала інших коментарів.

Джек Ма під час візиту до України в листопаді 2019 року

Після промови Ма в жовтні китайська влада почала антимонопольне розслідування проти Alibaba.

Крім того, дочірня компанія Alibaba Ant Group, яка володіє найбільшим у Китаї платіжним сервісом Alipay, планувала здійснити первинне розміщення своїх акцій (IPO). Китайські регулятори зупинили IPO. Ant Group планувала залучити рекордні 34,4 мільярда доларів.

Forbes оцінює статки Ма в 38,8 мільярда доларів. Його ставлять на 17 місце в рейтингу найбагатших людей планети.

 
…

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон ввечері 4 січня оголосив про запровадження національного локдауну в Англії. Він закликав громадян лишатися вдома, як це було під час першого локдауну у березні минулого року.

Джонсон виступив із телезверненням після того, як йому повідомили про зростання кількості нових випадків COVID-19 на всій території Англії через новий штам коронавірусу.

З сьогоднішнього вечора жителів Англії просять залишатися вдома, окрім п’яти винятків:

для роботи, якщо люди не можуть працювати з дому, наприклад, працівники будівельного сектора або робітники ключових галузей;
для придбання предметів першої необхідності, таких як продукти харчування або ліки;
для занять спортом один раз на день у своїй місцевості. У цьому випадку може долучатися одна людина, що не є членом сім’ї;
для надання допомоги або допомоги вразливим людям;
для отримання медичної допомоги або щоб уникнути загрози заподіяння шкоди або насильства.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 4 січня у Великий Британії коронавірус виявили у більш ніж 2,7 мільйонів людей. Від початку пандемії від COVID-19 померли понад 75 тисяч хворих.

Як повідомляє агентство Reuters, у понеділок в Британії повідомили про рекордну кількість нових випадків захворювання на COVID-19 за добу – 58 784.

 
…

Сотні людей зібралися на акцію протесту в столиці провінції Белуджистан Кетті через вбивство 11 представників меншини хазара 4 січня, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

Близько 800 протестувальників, у тому числі жінки та діти, принесли труни із тілами вбитих до околиць міста, вимагаючи не ховати їх, доки влада не знайде вбивць. Згодом їх віднесли в місце для богослужіння поблизу.

Вночі проти 3 січня група озброєних людей напала на шахтарів вугільного родовища Мач у Белуджистані. Бойовики відокремили 11 чоловіків-шиїтів із етнічної меншини і забрали їх у гори, де розстріляли.

Читайте також: У Катарі відновлюються переговори між урядом Афганістану і талібами

Розвідувальна група SITE напередодні повідомила, що відповідальність за напад на себе взяло екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Багата на ресурси провінція Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном, часто потерпає від нападів фанатичних релігійних груп та сепаратистського руху, які призвели до тисяч смертей, починаючи з 2004 року.

Представники меншини хазара, які сповідують шиїтський іслам, вже ставали об’єктами нападів екстремістів, які ідентифікують себе як сунніти, в тому числі – угруповання «Ісламська держава» в Афганістані та Пакистані.
…

Росія припинила тижневий пошук тіл 17 рибалок з судна «Онега», яке перекинулося у Баренцевому морі 28 грудня. Російське федеральне агентство морських та річкових перевезень («Росморрічфлот») заявило 4 січня, що пошукові роботи припиненні, хоч жодного з тіл не виявили.

Судно «Онега» (порт приписки Мурманськ) перекинулося під час сильного шторму. Двох з 19 рибалок вдалося врятувати.

30 грудня решту 17 зниклих безвісти офіційно оголосили мертвими.

Наразі невідомо, що саме спричинило перекидання судна.

ЗМІ повідомляють, що накопичення льоду на рибальському човні, на якому перебував російський екіпаж, могло призвести до затоплення. За версією МНС Росії, найбільш ймовірна версія події – перекидання при витягуванні риболовецького тралу. Слідчий комітет Росії розпочав розслідування «можливого порушення експлуатації судна».

Як повідомляється, судно експлуатувалося з 1979 року.
…

Суд у Великій Британії 4 січня відхилив запит Сполучених Штатів на екстрадицію засновника порталу WikiLeaks Джуліана Ассанжа. Про це його рішення стало відомо 4 січня.

Як повідомляють міжнародні агенції, суддя Ванесса Барейцер пояснила відмову тривогою за ментальне здоров’я Ассанжа.

За словами судді, є ймовірність, що в разі екстрадиції до США Ассанж скоїть самогубство.

Суд почався вранці в Лондоні 4 січня.

Очікується, що апеляція буде подана незалежно від рішення Барайцер, і це може привести до продовження судових спорів у 10-річній справі.

Читайте також: У засновника Wikileaks Ассанжа народилося двоє дітей, поки він ховався в посольстві Еквадору – ЗМІ

Ассанж, його адвокати і прихильники виступають проти його видачі в США, де, за їхніми словами, він не матиме чесного суду. Ассанжа арештували у квітні 2019 року після того, як він близько семи років переховувався у посольстві Еквадору в Лондоні.

Звинувачення США проти Ассанжа, серед яких – шпигунство, передбачають до 175 років ув’язнення.

Десятки організацій з прав людини і свободи преси, в тому числі Amnesty International, Human Rights Watch і «Репортери без кордонів», виступають проти екстрадиції, а влада Німеччини закликала взяти до уваги його фізичне і психічне здоров’я. Стелла Моріс, партнерка Ассанжа і мати двох його синів, звернулася до Дональда Трампа з проханням про помилування до того, як він покине свій пост 20 січня.
…

Агентство з регулювання алкогольного і тютюнового ринку та розвитку виноробства Узбекистану внесло на розгляд уряду законопроєкт про заборону реалізації жувального тютюну – насвая, повідомляє Узбецька служба Радіо Свобода з посиланням на Міністерство охорони здоров’я країни.

Згідно з повідомленням, у МОЗ ввкажають, що широке вживання саморобного насвая негативно впливає на здоров’я громадян і завдає шкоди економіці країни.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, рівень вживання насвая серед підлітків 13-15 років в Узбекистані є найвищим серед сусідніх країн – 6%. У Киргизстані цей показник становить 5,1%, в Таджикистані – 1,8%, в Казахстані – 0,6%, в Туркменістані – 0,2%.

Насвай вживають переважно жителі Центральної Азії. Його виробляють найчастіше кустарно, в домашніх умовах.
…

Авіаносець Військово-морських сил Сполучених Штатів Nimitz залишиться у водах Перської затоки через «нещодавні погрози» з боку Ірану, йдеться в заяві чинного міністра оборони США Крістофера Міллера 3 січня.

Міллер повідомив, що наказав Nimitz «зупинити своє планове передислокування», вказавши на погрози, які, за його словами, іранські лідери «озвучили проти президента Трампа та інших службовців уряду США».

«Авіаносець ВМС США Nimitz залишиться на посту в районі операцій Центрального командування США. Ніхто не повинен сумніватися в рішучості Сполучених Штатів Америки», – заявив голова Пентагону.

Читайте також: Іран пригрозив США помстою «зсередини» за вбивство іранського генерала

Напередодні видання New York Times повідомило, що Nimitz, який патрулював у Перській затоці з кінця листопада, повертається додому. Чиновники, яких цитували журналісти, стверджували, що такий крок мав на меті сигнал до деескалації напруги Тегерану, аби уникнути конфлікту в останні дні президентства Дональда Трампа. Заява Міллера суперечить цьому повідомленню.

3 січня в Ірані й Іраку відзначали роковини загибелі високопоставленого іранського генерала Касема Солеймані та лідера впливового іракського шиїтського угруповання Абу-Магді аль-Мугандіса. Вони загинули рік тому

Тижнями американські чиновники припускали, що Іран або об’єднані іракські угруповання можуть здійснити напади у відповідь на відзначення 3 січня річниці вбивства Солеймані.

У січні 2020 року в аеропорту Багдада в результаті авіаудару США був вбитий командувач спецпідрозділу «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції Касем Сулеймані та заступник голови іракського шиїтського ополчення Абу-Магді аль-Мугандіс. Після інциденту парламент Іраку підтримав резолюцію про виведення міжнародних військ з країни.

Через кілька днів після цієї американської атаки Іран відповів ракетним ударом по іракській авіабазі, де дислокувалися американські війська і їхні іракські союзники. Вони були попереджені про загрозу і зуміли уникнути загибелі і тяжких поранень.
…

4 січня в Лондоні очікується рішення про те, чи може засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж бути екстрадований до США для судового розгляду у справі про публікацію секретних військових документів.

Окружний суддя Ванесса Барайцер має винести рішення о 10-й годині ранку за місцевим часом (12:00 за Києвом). Якщо вона задовольнить запит, міністр внутрішніх справ Приті Пател ухвалить остаточне рішення про те, чи слід екстрадувати Ассанжа.

Очікується, що апеляція буде подана незалежно від рішення Барайцер, і це може привести до продовження судових спорів у 10-річній справі.

Джуліан Ассанж виступає проти спроб американських прокурорів отримати дозвіл на його видачу до США, де його розшукують за 18 пунктами обвинувачення через публікацію WikiLeaks секретних військових і дипломатичних документів десять років тому.

Екстрадиційні слухання почалися в лютому минулого року, але потім були перенесені на кілька місяців, а по завершенні цього періоду далі відкладені через локдаун у зв’язку з пандемією коронавірусу.

7 вересня 2020 року слухання відновилися в Лондоні. На засіданні адвокати Ассанжа просили перенести засідання на січень, щоб дати їм змогу краще підготуватися.

Ассанж, його адвокати і прихильники виступають проти його видачі в США, де, за їхніми словами, він не матиме чесного суду. Ассанжа арештували у квітні 2019 року після того, як він близько семи років переховувався у посольстві Еквадору в Лондоні.

Звинувачення США проти Ассанжа, серед яких – шпигунство, передбачають до 175 років ув’язнення.

Десятки організацій з прав людини і свободи преси, в тому числі Amnesty International, Human Rights Watch і «Репортери без кордонів», виступають проти екстрадиції, а влада Німеччини закликала взяти до уваги його фізичне і психічне здоров’я. Стелла Моріс, партнерка Ассанжа і мати двох його синів, звернулася до Дональда Трампа з проханням про помилування до того, як він покине свій пост 20 січня.
…

Новий склад Конгресу США офіційно почав роботу. 3 січня новообрані конгресмени склали присягу.

У Палаті представників кількість демократів скоротилася на 11, але вони зберігатимуть більшість – 222 місць із 435.

До другого туру виборів у Джорджії, який запланований на 5 січня, Сенат залишається під контролем республіканців. У попередньому складі Сенату було 52 республіканці і 48 демократів. Наразі це співвідношення становить 51 до 48.

На першому засіданні Сенату лідер більшості Мітч Макконнел зазначив, що «заявити, що 117-й Конгрес збирається в складний час, значить не сказати нічого».

«Від політичних розколів і смертоносної пандемії до противників по всьому світу – перешкоди, що стоять перед нами, численні і серйозні», – заявив Макконнел.

Водночас, за його словами, є багато підстав для надії. Серед них – «оптимістичний, спрямований в майбутнє і рішучий дух» американців і впровадження безпечних та ефективних вакцин від COVID-19.

Спікер Палати представників Ненсі Пелосі, звертаючись до своїх однопартійців, також зазначила, що новий склад Конгресу починає роботу в період епідемії коронавірусу й економічної кризи.

«Складаючи присягу, сьогодні ми беремо на себе відповідальність настільки ж велику і висуваючу високі вимоги, як і та, яку несли попередні покоління лідерів», – заявила Пелосі.

Вона подякувала своїм колегам за нове висування на посаду спікера палати.

Через вірус члени Палати представників голосуватимуть групами, що затягне процедуру. Лідери палати оголосили, що для дотримання соціального дистанціювання в залі будуть перебувати не більш як 72 законодавці одночасно.

Республіканський сенатор від Джорджії Келлі Лефлер була призначена на посаду замість сенатора, який достроково пішов у відставку. Вона зберігає своє крісло в очікуванні другого туру виборів, який відбудеться 5 січня.

Термін повноважень іншого сенатора-республіканця від Джорджії, Девіда Пердью, закінчився, тому він дізнається, чи зможе він знову зайняти своє місце, тільки після підведення підсумків виборів.

Якщо Лефлер або Пердью переможуть, у Сенаті збережеться республіканська більшість на чолі з Мітчем Макконелом.

Якщо в обох випадках в Джорджії переможуть демократи, то партії розділять Сенат рівно навпіл, 50 місць на 50, і в разі рівної кількості голосів «за» і «проти» вирішальне слово буде належати обраному віцепрезиденту Камалі Гарріс, яка вступить на посаду 20 січня.
…

Рятувальники знайшли сім тіл після зсуву ґрунту в Норвегії. Троє людей залишаються зниклими безвісти.

Поліція повідомила, що 3 січня знайшла три тіла в селі Аск, що розташоване на північний схід від Осло.

Село постраждало від зсуву ґрунту чотирма днями раніше. Потік бруду переніс деякі будинки на кілька сотень метрів, деякі будинки були зруйновані.

За даними влади, постраждали 10 людей. Одна людина із серйозними травмами була госпіталізована в Осло.

Близько п’ятої частини містечка з населенням у п’ять тисяч людей евакуювали через побоювання нових зсувів ґрунту.

Експерти кажуть, що катастрофу викликав зсув пластичної глини площею приблизно 300 на 800 метрів. Пластична глина зустрічається в Норвегії та Швеції і відома тим, що може обвалюватися після перетворення на рідину, якщо зазнає надмірного тиску.

Прем’єр-міністр Ерна Солберг назвала цей зсув одним із найбільших, яких коли-небудь зазнавала країна.
…

Сполучені Штати заявили у Генеральній Асамблеї ООН заперечення проти окремих положень бюджету Організації на 2021 рік. Про це повідомив Державний департамент Сполучених Штатів 3 січня.

Згідно з повідомленням, заперечення Вашингтону пов’язані з підтримкою ООН Дурбанської декларації.

«Обурює, що ООН готова фінансувати захід на підтримку положень Дурбанської декларації – документу, просоченого антисемітизмом, антиізраїльським упередженням і ворожістю проти свободи висловлювань», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Між Україною й Ізраїлем починає діяти зона вільної торгівлі

США закликали Організацію об’єднаних націй до пошуку нових засобів, щоб «конструктивно та інклюзивно протидіяти расизму та расовій дискримінації».

«ООН не повинна бути майданчиком для тих, хто має намір розділяти і знецінювати, але, на жаль, це відбувається надто часто», – зазначили в Державному департаменті.

Дурбанська декларація укладена в 2001 році в Дурбані, Південна Африка. Цей документ, згідно з його формулюваннями, має на меті протидію расизму, расовій дискримінації та ксенофобії. Конференцію, яка передувала його укладенню, бойкотували кілька країн, у тому числі Сполучені Штати та Ізраїль.
…

Папа Римський Франциск прийняв відставку католицького архієпископа з Мінська Тадеуша Кондрусевича.

У грудні Кондрусевичу дозволили повернутися на Батьківщину. Із серпня архієпископу, який критикував білоруську владу, був заборонений в’їзд до країни.

Наразі невідомо, чи відставка Кондрусевича була очікуваною.

При цьому Ватикан розповів, що архієпископи отримують право на відставку, досягши віку 75 років.

Під час перебування в Польщі громадянин Білорусі Кондрусевич дав інтерв’ю на радіо, у якому він закликав міліцію припинити насилля проти протестувальників та вимагав відставки Олександра Лукашенка, якого в серпні вшосте поспіль оголосили переможцем президентських виборів. Низка країни Заходу не визнають Лукашенка президентом Білорусі.

Сам Лукашенка звинувачував Кондрусевича у змові для того, щоб «зруйнувати країну».

Католицизм – друга за поширеністю релігія в Білорусі після православ’я.

 
…

Тисячі іракців зібралися на центральній площі Тахрір у Багдаді 3 січня, щоб відзначити перші роковини смерті високопоставленого іранського генерала Касема Солеймані та лідера іракської впливового шиїтського угруповання Абу-Магді аль-Мугандіса.

Багато демонстрантів тримали портрети Солеймані та Аль-Мугандіса, деякі вимагали видворення американських військ з Іраку.

Тисячі скорботних людей вийшли на шосе, що вело до аеропорту Багдада, увечері 2 січня, щоб вшанувати Солеймані та Аль-Мугандіса та ще вісьмох людей, загиблих внаслідок нападу США.

Місце, де в автомобілі із військовими поцілили безпілотники США, перетворили на подобу святині, огородженої червоними мотузками. Посередині встановили фотографії Солеймані та Аль-Мугандіса, коли траури запалювали свічки.

Читайте також: Іран пригрозив США помстою «зсередини» за вбивство іранського генерала

Вбивство Солеймані викликало побоювання відкритого військового конфлікту між США та Іраном.

В Іраці напередодні заходу посилили заходи безпеки. Міністерство внутрішніх справ заявило 2 січня, що був розроблений план для запобігання заворушенням.

Заходи безпеки також були посилені в околицях Зеленої зони Багдада, де розташовані іноземні посольства та урядові установи.

Тижнями американські чиновники припускали, що Іран або об’єднані іракські угруповання можуть здійснити напади у відповідь на відзначення 3 січня річниці вбивства Солеймані.

Читайте також: В Ірані повісили трьох людей за звинуваченнями в тероризмі і вбивствах

Напруженість між Вашингтоном і Багдадом загострилася після того, як в січні в аеропорту Багдада в результаті авіаудару США був вбитий командувач спецпідрозділу «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції Касем Сулеймані та заступник голови іракського шиїтського ополчення Абу Махді аль-Мухандіс. Після інциденту парламент Іраку підтримав резолюцію про виведення міжнародних військ з країни.

Через кілька днів після цієї американської атаки Іран відповів ракетним ударом по іракській авіабазі, де дислокувалися американські війська і їхні іракські союзники. Вони були попереджені про загрозу і зуміли уникнути загибелі і тяжких поранень. У ході іранських ударів, однак, засоби ППО країни помилково збили український літак. Тегеран визнав провину і через рік після катастрофи пообіцяв виплатити сім’ям жертв по 150 тисяч доларів.
…

Працівники рятувальних служб виявили тіло п’ятого загиблого через чотири дні після зсуву ґрунту, який поховав під собою будинки поблизу столиці Норвегії. Про це повідомляє агентство AFP з посиланням на поліцію 3 січня.

Ще п’ятеро людей вважаються зниклими безвісти.

«Незадовго до шостої ранку було знайдено померлу людину», – йдеться у заяві поліції.

Трагедія сталася в перші години середи 30 грудня, коли будинки були зруйновані або зміщені на сотні метрів під потоком бруду в селі Аск, що лежить у 25 кілометрах на північний схід від Осло.

Читайте також: На Рівненщині під час руху загорівся поїзд, в якому було близько 250 людей – ДСНС

Четвертого загиблого знайшли в суботу 2 січня. Того ж дня поліція ідентифікувала тіло першої людини, знайденої в п’ятницю – це 31-річний Ейрік Гренолен.

Особи чотирьох інших загиблих наразі не повідомляються. Однак у п’ятницю поліція оприлюднила список імен усіх восьми зниклих людей, в тому числі дворічної та 13-річної дитини.

Внаслідок зсуву також постраждали десять людей. Одного постраждалого перевезли в Осло через серйозність травм.

Близько тисячі людей з 5000 жителів регіону евакуювали з міркувань безпеки.

Читайте також: Хорватію сколихнули нові підземні поштовхи, кількість жертв зросла до 7

Експерти кажуть, що катастрофу викликав зсув пластичної глини площею приблизно 300 на 800 метрів.

Пластична глина зустрічається в Норвегії та Швеції і відома тим, що може обвалюватися після перетворення на рідину, якщо зазначає надмірного тиску..

Прем’єр-міністр Ерна Солберг назвала цей зсув одним із найбільших, яких коли-небудь зазнавала країна.

У заяві королівського суду зазначено, що король Гаральд, його дружина Соня та кронпринц Хаакон відвідають зону лиха пізніше в неділю вранці.
…

У США група сенаторів-республіканців, чинних і обраних на виборах у листопаді 2020 року, заявила, що оскаржить обрання Джо Байдена на посаду президента США, коли наступного тижня Конгрес буде формально затверджувати результат голосування членів колегії виборників.

Цей крок вважають за символічний і такий, що на практиці не має шансу перешкодити затвердженню і приходу Байдена до влади 20 січня.

Як заявили ці 11 республіканців на чолі з Тедом Крузом (від штату Техас) 2 січня, «твердження про шахрайства й порушення на виборах 2020 року перевищили все, що було в нашому житті». Як і в попередніх схожих спробах поставити під сумнів перемогу Байдена, ніяких доказів своїм словам вони не навели.

За їхніми словами, коли Конгрес 6 січня збереться для формального затвердження перемоги Байдена, вони будуть вимагати створення спеціальної комісії, яка, на їхню думку, мала б здійснити «термінову 10-денну перевірку» результатів голосування.

Чинний президент Дональд Трамп, який опівдні 20 січня залишить посаду, досі відмовляється визнавати поразку і продовжує твердити про свою нібито «велетенську перемогу».

Дональд Трамп, цитуючи повідомлення про намагання 11 сенаторів на чолі з Крузом поставити під сумнів перемогу Байдена: «Намагання вкрасти перемогу з величезним відривом (мається на увазі гадану «перемогу Трампа» – ред.). Цього не можна допустити!» – і застереження соцмережі: «Виборчі посадовці підтвердили Джо Байдена як переможця президентських виборів у США»

Відповідно до процедури президентських виборів у США, раніше всі штати підрахували голоси виборців і затвердили перемогу в них того чи іншого кандидата. Трамп і його прихильники подавали вже чимало позовів до судів різних інстанцій у намаганні поставити під сумнів ці результати, твердячи про нібито масові порушення під час голосування й підрахунку голосів, але жодного разу не подавши доказів. Усі вони були відхилені. Міністерство юстиції США теж не виявило доказів якихсь фальсифікацій чи порушень, які могли б вплинути на результат виборів. Також низка перерахунків голосів, яких домоглися прихильники Трампа в штатах чи округах, які вони вважали суперечливими, підтвердила перемогу в них Байдена.

Відтак штати призначили членів колегії виборників, які за заведеною в США системою далі проголосували власне за обрання президента. Жоден із виборників не пішов всупереч вказівці свого штату, як то іноді трапляється, і Байден отримав 306 голосів виборників (за мінімально необхідних для перемоги 270), а Трамп 232 голоси.

Далі, за процедурою, 6 січня на спільному засіданні обох палат Конгресу результати голосів виборників від кожного штату зачитує чинний віцепрезидент США, а законодавці формально затверджують їх. При цьому можливість оскарження чи скасування цих голосів не передбачена.

Інавгурація обраного президента США, за Конституцією, відбувається опівдні 20 січня.
…

У Пакистані знову арештували підозрюваного ватажка збройного угруповання, яке звинувачують у кривавих нападах у місті Мумбаї в Індії 2008 року. Як повідомив 2 січня представник контртерористичної поліції Пакистану Шакіль Ахмед, цього разу підозрюваний Зейкур Рехман Лахві був узятий під варту в місті Лагорі на сході країни за обвинуваченнями в фінансуванні тероризму.

Зейкура Рехмана Лахві вважають одним із ватажків войовничого угруповання «Лашкар-е Тейба» («Військо праведників»), що його США й Індія звинувачують у низці нападів у Мумбаї в листопаді 2008 року, внаслідок яких загинули принаймні 166 людей, серед того й громадян США. Його затримали через кілька днів після тих нападів, але 2015 року пакистанські суди звільнили його.

Цього разу пакистанські правоохоронці вважають, що він влаштував у Лагорі медичний диспансер, який був прикриттям для фінансування діяльності бойовиків.

Санкційний комітет Ради безпеки ООН називає Зейкура Рехмана Лахві оперативним керівником угруповання «Лашкар-е Тейба» і звинувачує його в участі в діях бойовиків за межами Пакистану, зокрема в Афганістані, Іраці, Боснії і в Чечні на російському Північному Кавказі.

«Лашкар-е Тейба» є угрупованням, що пов’язане з ісламістською мережею «Аль-Каєда». Воно, серед іншого, влаштовує теракти проти Індії і воює проти контролю Індії над частиною спірного гімалайського регіону Кашміру. Пакистан, який нині контролює ще одну його частину, претендує на весь регіон (як і Індія – в той час, як іще частину фактично контролює Китай). Це угруповання оголосили в Пакистані і ще низці держав поза законом іще 2002 року, після того, як його пов’язали з нападом на парламент Індії.

Бойовики цього угруповання також здійснювали напади на афганські й іноземні війська в Афганістані.

Індія й Афганістан звинувачують спецслужби Пакистану в допомозі цьому угрупованню, що в Пакистані заперечують.

Зейкур Рехман Лахві є також видатною постаттю в організації «Джамаат-уд-Дава» («Товариство молитви»), яке відіграє роль напівлегального обличчя угруповання «Лашкар-е Тейба». Його очільником, а також співзасновником угруповання, є Хафіз Мухаммад Саїд – у США Міністерство юстиції призначило за нього винагороду в 10 мільйонів доларів, а сам він нині відбуває в Пакистані відразу кілька термінів позбавлення волі, до яких його засудили останніми місяцями в кількох справах. Влада Пакистану конфіскувала широку мережу мечетей, релігійних шкіл і семінарій, доброчинних фондів та інших утворень, які контролював Хафіз Мухаммад Саїд у цій країні.

Новий арешт Зейкура Рехмана Лахві в Пакистані відбувся в той час, як країні загрожує потенційно шкідливе для неї внесення до «чорного списку» з боку неурядової, але поважаної у світі організації боротьби з фінансовою злочинністю і фінансуванням тероризму, відомою як FATF. Наразі Пакистан із 2018 року перебуває в її «сірому списку», і організація закликає Ісламабад виконати низку її рекомендацій до лютого цього року.

У листопаді 2008 року десять бойовиків із пакистанського збройного ісламістського угруповання «Лашкар-е-Тейба» («Військо праведників») напали на низку багатолюдних об’єктів у Мумбаї в Індії, серед яких були залізничний вокзал, ресторан і лікарня, а також захопили два дорогі готелі і єврейський центр із заручниками і утримували їх по кілька днів. Внаслідок нападів загинули, за повідомленнями, принаймні 166 людей, понад 300 були поранені.
…

Обсяг видобутку сирої нафти і конденсату в Росії в 2020 році скоротився на 8,6 відсотка в порівнянні з 2019-им і склав 512,68 мільйона тонн. Статистику наводять російські ЗМІ з посиланням на дані структур Міністерства енергетики Росії.

Цей показник став мінімальним за останні дев’ять років і наблизився до десятирічного мінімуму – в 2010 році він склав 512,3 мільйона тонн. Обсяг видобутку газу за минулий рік знизився на 6,2 відсотка.

Видобуток минулого року скоротили всі великі учасники нафтового ринку. Середньодобовий показник зафіксовано на рівні 10,27 мільйона барелів з урахуванням поправки на високосний рік.

У 2019 році Росія встановила рекорд за обсягами видобутку нафти за весь пострадянський період – 568 мільйонів тонн нафти і конденсату, повідомляло агентство Bloomberg. Середньодобовий видобуток тоді склав 11,25 мільйона барелів на добу. Такий показник був досягнутий, незважаючи на угоду з Організацією країн – експортерів нафти про скорочення видобутку.

Але на початку 2020 року попит на нафту почав падати в очікуванні наслідків пандемії коронавірусу, а в березні Росія розірвала угоду про скорочення видобутку, обваливши світові ціни на нафту.

Віцепрем’єр Олександр Новак у грудні заявляв, що для відновлення видобутку для Росії оптимальна ціна нафти складає 45-55 доларів за барель. Зараз котирування перебувають у рамках цього коридору. Однак, за прогнозом ОПЕК, середньодобовий видобуток у країні скоротиться і цього року.

 
…

Іран 2 січня заявив, що планує «якомога швидше» почати збагачувати уран до 20-відсоткового рівня на підземному ядерному комплексі «Фордо», що значно перевищує межі, передбачені міжнародною ядерною угодою.

Алі Акбар Салехі, голова Організації з атомної енергії Ірану вдався до військової аналогії, щоб описати готовність своєї агенції зробити наступний крок.

«Ми – як солдати, а наші пальці – на спусковому гачку. Командир віддасть наказ – і ми стрілятимемо. Ми готові до цього», – сказав Салехі.

Його заява 2 січня з’явилася на наступний день після того, як Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що Тегеран поінформував його про свої наміри зі збагачення урану.

«Іран повідомив агентству, що для виконання закону, ухваленого нещодавно парламентом країни, Організація з атомної енергії Ірану має намір виробляти низькозбагачений уран до 20 відсотків на збагачувальному заводі «Фордо», – повідомило МАГАТЕ 1 січня.

У листі, надісланому 31 грудня, «не вказано, коли відбудеться ця збагачувальна діяльність», додали в агентстві.

На даний час Іран збагачує свої запаси урану приблизно до 4,5-відсоткового рівня, що перевищує 3,67%, передбачені ядерною угодою 2015 року, але нижче від 90-відсоткового рівня, необхідного для виготовлення зброї.

Іранська ядерна угода також забороняє Тегерану збагачувати уран на об’єкті «Фордо», розташованому глибоко в горі для захисту від авіаударів.

Іран поступово зменшив свої зобов’язання за угодою після того, як США в 2018 році в односторонньому порядку вийшли з угоди і почали запроваджувати санкції проти Тегерану.

Після вбивства 27 листопада вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде парламент Ірану ухвалив суперечливий закон, який передбачає негайно почати збагачення урану до 20 відсотків і припинити інспекції МАГАТЕ.

Уряд на чолі з президентом Хасаном Роугані виступив проти цього документа, заявивши, що він шкодить дипломатичним зусиллям, і для його реалізації не виділено коштів.

Деякі аналітики припускають, що Іран може скористатися кроком парламенту, щоб отримати важелі впливу на майбутніх переговорах зі США.

Решта учасників угоди – Китай, Франція, Німеччина, Росія і Велика Британія – заявили 21 грудня, що готуються до можливого повернення Сполучених Штатів до угоди після вступу на посаду обраного президента Джо Байдена 20 січня.

Байден заявив, що спробує повернутися до угоди, укладеної в той час, коли він був віцепрезидентом.

 
…

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав закон про скасування смертної кари, йдеться в повідомленні на сайті голови держави. Таким чином Казахстан приєднався до Другого факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, спрямованого на скасування цього виду покарання.

Тепер згадки про страту потрібно прибрати зі 17 статей кримінального кодексу. У чинному законодавстві Казахстану смертна кара передбачена за тероризм і за особливо тяжкі злочини, скоєні у воєнний час, а також за посягання на життя президента країни і колишнього президента Нурсултана Назарбаєва.

23 грудня цей законопроєкт ухвалив парламент. Представляючи документ у Мажилісі, міністр закордонних справ Мухтар Тлеуберди заявив, що після ратифікації протоколу Казахстан зможе застосовувати смертну кару тільки в одному випадку, повідомляє казахстанська служба Радіо Свобода.

«Згідно зі статтею 2 Другого факультативного протоколу, Казахстан залишає за собою право виносити смертний вирок під час війни особам, засудженим за серйозні воєнні злочини», – сказав міністр.

З січня 2004 року в Казахстані діяв мораторій на смертну кару. Правозахисники неодноразово закликали владу повністю скасувати смертну кару.

У грудні 2019 року президент Касим-Жомарт Токаєв доручив МЗС розпочати процедуру приєднання до міжнародного протоколу.

З моменту проголошення незалежності Казахстану були виконані 536 страт. Останній смертний вирок був ухвалений у 2016 році Руслану Кулекбаєву, якого визнали винним у вбивстві десяти людей у місті Алмати.

На пострадянському просторі тепер лише білоруська влада продовжує застосовувати смертну кару. З 1990 року в Мінську було розстріляно понад 400 засуджених.
…

Кількість країн, які заявили про виявлення нового штаму коронавірусу SARS-CoV-2, вперше зафіксованого у Великій Британії, зросла до 33.

Із поширенням цього штаму, який вважають більш заразним, пов’язують різке зростання кількості випадків захворювання COVID-19 у Британії.

Через це Британія закрила початкові школи в Лондоні, оскільки за останні чотири дні кількість щоденних заражень становила 50 000.

Cлужба охорони здоров’я заявила, що готується до очікуваного росту пацієнтів і потребує більше ліжок, так само і багато інших країн очікують спалаху COVID-19 після свят.

Вчені вважають, що новий штам коронавірусу, попри те, що є більш заразним, не призводить до більшої кількості смертей. Його також не вважають стійким до наявних вакцин.

Поширення його в 33 країнах викликало занепокоєння, що новий штам може стати домінуючим у багатьох місцях у найближчі місяці.
…

Сенат США більшістю голосів (81 голос «за» і 13 «проти») проголосував за те, щоб скасувати вето президента Дональда Трампа на законопроєкт про політику в галузі оборони. Це сталося 1 січня на позачерговому новорічному засіданні Сенату, контрольованому республіканцями.

Таким чином Сенат приєднався до Палати представників під керівництвом демократів, яка 28 грудня проголосувала також за скасування вето (322 голоси «за» і 87 «проти»).

Президент США Дональд Трамп ветував проєкт оборонного бюджету США (NDAA) на 2021 рік 23 грудня, заявляючи, що він обмежив його можливості вести зовнішню політику, включаючи зусилля з виведення американських військ з таких місць, як Афганістан. Крім того, Трамп закликав включити в законопроєкт обмеження щодо соціальних мереж, які, на його думку, були упередженими щодо нього під час його передвиборчої кампанії.

До вето Трампа обидві палати Конгресу схвалили законопроєкт двопартійними більшостями.

Законопроєкт про оборонний бюджет, зокрема, передбачає понад 740 мільярдів доларів на військові програми, збільшення заробітної плати для американських військових на три відсотки, містить санкції щодо газопроводу Nord Stream-2 та передбачає витрати на оборонну підтримку України у 250 мільйонів доларів.
…

У Боснії і Герцеговині, в одному з сіл на південному заході, від отруєння чадним газом 1 січня померли восьмеро студентів університету і старшокласників.

Як повідомила влада, загиблим – від 18 до 20 років. Вони святкували Новий рік в котеджі в Трібістово, приблизно за 150 кілометрів на північний захід від Сараєва.

Поліція розпочала розслідування.

У Боснії і Герцеговини 2 січня оголосили днем жалоби, а в регіоні Західна Герцеговина – триденний траур.

Боснійські і хорватські ЗМІ повідомили, що трагедія сталася, ймовірно, через витік газу з котла для обігрівання котеджу, де молоді люди святкували Новий рік.

Окис вуглецю (чадний газ) не має запаху і кольору та може накопичуватися в замкнутих приміщеннях, де використовуються газові обігрівачі.
…

Папа Римський Франциск у виголошеній молитві «Ангел Господній» в перший день нового року висловився за те, щоб 2021-й став «роком братерської солідарності», повідомляє пресцентр Ватикану.

Понтифік заявив, що новий рік має стати часом, витраченим на «загальнолюдське та духовне зростання, згладжування ненависті та поділів, яких багато, часом, коли всі почуватимемося братами, часом будувати, а не руйнувати».

«Болючі події, якими був позначений шлях людства минулого року, особливо, пандемія, вчать нас, наскільки необхідним є цікавитися проблемами інших та поділяти їхні турботи… Нехай кожен постарається, аби це був рік братерської солідарності та миру для всіх, рік, наповнений довірливим очікуванням і надій», – наголосив папа.

Папа Римський Франциск нині нездужає, через що не зміг очолити новорічне богослужіння. Як повідомила канцелярія Ватикану, у папи – невралгія сідничного нерва.

 
…

Відповідальність за вбивство поліцейського в столиці російського регіону Чечні 28 грудня взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Видання Al-Naba, афілійоване з «ІД», розмістило заяву 31 грудня, не надавши подробиць і доказів.

Напад стався в центрі Грозного 28 грудня. За офіційною версією, двоє братів, уродженців сусідньої Інгушетії, напали на співробітників патрульно-постової служби з ножами і спробували заволодіти їхньою зброєю.

У ході нападу загинув один поліцейський, його колега був поранений, нападників убили під час затримання, повідомила влада Чечні.

Загиблі не мали судимості й історії причетності до екстремізму. Влада Інгушетії звернулася до Чечні за деталями інциденту.

Антикадирівський Telegram-канал стверджував, що інцидент був частиною конфлікту між кланами і що раніше люди, наближені до голови Чечні Рамзана Кадирова, викрали батьків і сестру підозрюваних у нападі.

44-річний Кадиров очолює Чечню з моменту призначення його президентом Росії Володимиром Путіним у 2007 році. Російські й міжнародні правозахисні організації звинувачували його у масових порушеннях прав людини, зокрема позасудових вбивствах, катуванні, викраденні й переслідуванні представників ЛГБТ-спільноти.

 
…