The suspected Russian hackers behind the worst U.S. cyberattack in years used reseller access to Microsoft Corp. services to penetrate targets that had no compromised network software from SolarWinds Corp., investigators said.Updates to SolarWinds’ Orion software were the only known point of entry until Thursday, when security company CrowdStrike Holdings Inc. said hackers had gained access to the vendor that sold it Office licenses and had used that to try to read CrowdStrike’s email. It did not specifically identify the hackers as being the ones that compromised SolarWinds, but two people familiar with CrowdStrike’s investigation said they were.CrowdStrike uses Office programs for word processing but not email. The failed attempt, made months ago, was pointed out to CrowdStrike by Microsoft on December 15.CrowdStrike, which does not use SolarWinds, said it had found no impact from the intrusion attempt and declined to name the reseller.”They got in through the reseller’s access and tried to enable mail ‘read’ privileges,” one person familiar with the investigation told Reuters. “If it had been using Office 365 for email, it would have been game over.”Many Microsoft software licenses are sold through third parties, and those companies can have near-constant access to clients’ systems as the customers add products or employees.Be on guardMicrosoft said Thursday that those customers need to be vigilant.”Our investigation of recent attacks has found incidents involving abuse of credentials to gain access, which can come in several forms,” said Microsoft senior director Jeff Jones. “We have not identified any vulnerabilities or compromise of Microsoft product or cloud services.”The use of a Microsoft reseller to try to break into a top digital defense company raises new questions about how many avenues the hackers, whom U.S. officials have alleged are operating on behalf of the Russian government, have at their disposal.FILE – This Feb. 11, 2015, photo shows FireEye offices in Milpitas, Calif.The known victims so far include CrowdStrike security rival FireEye Inc. and the U.S. departments of Defense, State, Commerce, Treasury and Homeland Security. Other big companies, including Microsoft and Cisco Systems Inc., said they found tainted SolarWinds software internally but had not found signs that the hackers used it to range widely on their networks.Until now, Texas-based SolarWinds was the only publicly confirmed channel for the initial break-ins, although officials have been warning for days that the hackers had other ways in.Microsoft reportReuters reported a week ago that Microsoft products were used in attacks. But federal officials said they had not seen it as an initial vector, and the software giant said its systems were not utilized in the campaign.
Microsoft then hinted that its customers should still be wary. At the end of a long, technical blog post Tuesday, it mentioned seeing hackers reach Microsoft 365 Cloud “from trusted vendor accounts where the attacker had compromised the vendor environment.”Microsoft requires its vendors to have access to client systems in order to install products and allow new users. But discovering which vendors still have access rights at any given time is so hard that CrowdStrike developed and released an auditing tool to do that.After a series of other breaches through cloud providers, including a major set of attacks attributed to Chinese government-backed hackers and known as CloudHopper, Microsoft this year imposed new controls on its resellers, including requirements for multifactor authentication.The Cybersecurity and Infrastructure Security Agency and the National Security Agency had no immediate comment.Also Thursday, SolarWinds released an update to fix the vulnerabilities in its flagship network management software Orion following the discovery of a second set of hackers who had targeted the company’s products.That followed a separate Microsoft blog post Friday saying that SolarWinds’ software had been targeted by a second and unrelated group of hackers in addition to those linked to Russia.The identity of the second set of hackers, or the degree to which they may have successfully broken in anywhere, remains unclear.Russia has denied having any role in the hacking.
…
У Мінську суд дав 15 діб арешту студенту Білоруського державного університету інформатики і радіоелектроніки Яну Солоновичу, пише білоруська служба Радіо Свобода.
Це восьмий арешт студента за останні два місяці. Він проведе 114-ту добу під вартою. За даними TUT.BY, студента судять за події 25 жовтня. У матеріалах зазначено, що того дня Ян брав участь у вуличній ході на проспекті Незалежності, яка не була погоджена міськвиконкомом. Під час масового заходу він нібито з групою громадян висловлював своє невдоволення «тим, що відбувається в Республіці Білорусь».
Ян Солонович провину не визнав. За його словами, він не пам’ятає, що було того дня, і він не знав, що захід не санкціоновано.
Яна Солоновича затримали 1 листопада. Суд дав йому 12 діб, але, відсидівши їх, на волю Ян так і не вийшов. Як пізніше з’ясував адвокат, під час розгляду Солонович повідомив, що на знак протесту виходив на вулицю з серпня, і перерахував 15 епізодів.
На думку адвоката Дмитра Пігуля, співробітник, який вів адміністративний процес, мав одразу скласти сім протоколів або один і переслати до суду . Тоді максимум, який студент міг отримати за правопорушення, які визнав, становив би 25 діб плюс 12 діб, які суд призначив йому за ходу 1 листопада, коли його затримали.
Read MoreПапа Римський Франциск очолив Різдвяну месу в базиліці Святого Петра у Ватикані, яка цього разу відбувається з обмеженою авдиторією та іншими заходами безпеки через пандемію коронавірусної інфекції.
Святкова служба розпочалася на дві години раніше, ніж зазвичай, о 19:30 за місцевим часом (це 20:30 за Києвом). Це зроблено для того, щоб закінчити її до початку комендантської години о 22:00.
Перед месою Папа Римський звернувся до народу Лівану та керівників Південного Судану, побажавши обом проблемним країнам миру та стабільності та підтвердивши своє бажання відвідати їх.
На початку цього року Ліван сколихнув масштабний вибух у столиці Бейруті, в результаті якого загинули понад 180 людей. Південний Судан намагається реалізувати угоду про уряд національної єдності, підписану в лютому, але насильство між етнічними групами триває.
Ватикан також заявив, що папа Франциск, якому 84 роки, не звертатиметься до натовпу на площі Святого Петра на Різдво з благословеннями Urbi et Orbi з центрального балкона базиліки.
Read MoreПрезидент Сполучених Штатів Дональд Трамп попередив Іран про наслідки через обстріл американського посольства в іракській столиці Багдаді. У своєму Твітері він заявив, що Тегеран нестиме відповідальність, якщо через його дії загине хтось із американських громадян.
«Наше посольство в Багдаді у неділю зазнало ударів кількох ракет. Запуск трьох ракет не вдався. Вгадайте, звідки вони: з Ірану. Зараз ми чуємо балачки про додаткові напади проти американців у Іраку. Ось дружня порада для здоров’я Ірану: якщо один американець загине, я змушу Іран відповісти. Подумайте над цим», – написав Трамп у своєму Твітері.
Цю заяву президент США озвучив після зустрічі високопосадовців щодо захисту інтересів країни в Іраку.
Як повідомляло раніше інформаційне агентство Reuters, у зустрічі взяли участь міністр оборони Кріс Міллер, державний секретар Майк Помпео та радник з національної безпеки Роберт О’Браєн.
Міністр закордонних справ Ірану Мухаммад Джавад Заріф заперечив причетність Ірану до атаки на посольство.
«Створення ризику для власних громадян за кордоном не відверне увагу від катастрофічних провалів у власній країні», – заявив він.
Читайте також: Сторони «ядерної угоди» щодо Ірану чекають на повернення до неї США
Речник МЗС Ірану Саїд Хатібзаде назвав звинувачення президента США «безпідставними». В коментарі, поширеному державною агенцією IRNA, він заявив, що Тегеран вважатиме США відповідальними за будь-які наслідки «немудрих кроків» у поточній ситуації.
Також напередодні Центральне командування збройних сил США заявило, що до нападу на посольство в Іраку «майже напевно» причетні «підтримувані Іраном збройні угруповання».
Увечері 20 грудня посольство Сполучених Штатів у Багдаді зазнало ракетного обстрілу. Будівля посольства зазнала незначних пошкоджень, проте ніхто зі співробітників не постраждав.
…
Велика Британія та Європейський союз лише за сім днів до остаточного виходу острівної країни з ЄС уклали угоду про торгівлю. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила 24 грудня, що об’єднання 27 країн і Велика Британія «стануть пліч-о-пліч для досягнення спільних цілей».
«Це була довга і звивиста дорога. Але ми здобули добру угоду. Це справедлива, збалансована угода, і це правильно і відповідально для обох сторін», – сказав фон дер Ляєн на пресконференції в Брюсселі.
Британський прем’єр-міністр Боріс Джонсон відреагував на укладення угоди фотографією з переможно піднятими руками і додав слова – «угода укладена».
Норми добросовісної конкуренції та права на риболовлю були головною перешкодою для укладення торгової угоди впродовж дев’яти місяців переговорів про торговельні відносини після завершення Brexit.
Згідно з домовленостями, Велика Британія залишить блок 31 січня, але залишиться в межах єдиного ринку та митного союзу до кінця 2021 року.
…
Більшість жителів Росії чули про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, показало опитування «Левада-центру». 61 відсоток опитаних заявили, що «щось про це чули», ще 17 повідомили, що уважно стежать за справою.
Автори дослідження також запитали тих, хто чув про отруєння, яку версію того, що сталося, вони вважають найбільш правдоподібною. 30 відсотків вибрали відповідь, що «ніякого отруєння не було, це інсценування», 19 – сказали, що «це провокація західних спецслужб».
15 відсотків респондентів відповіли, що «це спроба влади усунути політичного опонента». У тому, що це спроба влади усунути опонента, скоріше впевнені ті, хто уважно стежить за справою, виступає проти діяльності президента Володимира Путіна і належить до молодих за віком росіян.
2 вересня в організмі політика знайшли сліди «Новачка», а канцлер Німеччини Анґела Меркель зажадала від Росії пояснень того, що сталося. Лабораторії Франції, Швеції та Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) підтвердили наявність отрути «Новачок» в аналізах Навального.
Кремль заперечує причетність до отруєння Навального. Президент Росії Володимир Путін прокоментував розслідування Bellingcat з цього приводу лише на третій день після його виходу – на щорічній пресконференції, заявивши, що якби політика «хотіли отруїти – отруїли б».
14 грудня Bellingcat, The Insider, Der Spiegel і телеканал CNN оприлюднили спільне розслідування, в якому стверджують, що до отруєння Навального були причетні вісім оперативників, пов’язаних з Інститутом криміналістики ФСБ (НДІ №2). Троє з них їздили за політиком в Новосибірськ, а потім до Томська, де він був отруєний 20 серпня 2020 року.
Через тиждень Навальний випустив другу частину розслідування. Він під виглядом помічника секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева подзвонив Костянтину Кудрявцеву, одному з імовірних співробітників ФСБ з групи, яка займалася його отруєнням.
За заявою Навального, Кудрявцев у розмові з ним фактично підтвердив, що політика збиралися убити за допомогою отрути класу «Новачок». Співрозмовник (Навальний стверджує, що це Кудрявцев), зокрема, розповів по телефону, що йому доручили очистити одяг Навального, зокрема білизну, від отрути «Новачок».
…
The U.S. cybersecurity agency said on Wednesday that a sprawling cyber espionage campaign made public earlier this month is affecting state and local governments, although it released few additional details.The hacking campaign, which used U.S. tech company SolarWinds as a springboard to penetrate federal government networks, was “impacting enterprise networks across federal, state, and local governments, as well as critical infrastructure entities and other private sector organizations,” the Cybersecurity and Infrastructure Security Agency (CISA) said in a statement posted to its website.The CISA said last week that U.S. government agencies, critical infrastructure entities, and private groups were among those affected but did not specifically mention state or local bodies. So far only a handful of federal government agencies have officially confirmed having been affected, including the U.S. Treasury Department, the Commerce Department, and the Department of Energy.CISA did not identify the state or local agencies affected and did not immediately return an email seeking additional detail on the notice.Reuters has previously reported that Pima County, Arizona, was among the victims of the wave of intrusions.The county did not immediately return a message seeking comment late Wednesday. The county’s chief information officer previously told Reuters his team had taken its SolarWinds software offline immediately after the hack became public and that investigators had not found any evidence of a further compromise.Senior U.S. officials and lawmakers have alleged that Russia is to blame for the hacking spree, a charge the Kremlin denies.
…
Президент США Дональд Трамп видав ще 26 указів про помилування, зокрема щодо колишнього очільника своєї виборчої кампанії Пола Манафорта, політичного соратника і радника Роджера Стоуна, а також Чарльза Кушнера, батька Трампового зятя і радника Джареда Кушнера.
Крім того, президент скоротив терміни для трьох осіб. Укази Трамп видав 23 грудня, через день після того, як помилував інших 15 людей, зокрема двох засуджених за неправдиві свідчення у розслідуванні про втручання Росії у вибори в США 2016 року.
Справу проти Манафорта порушили в межах розслідування втручання Росії у вибори президента США. Звинувачення на адресу Манафорта стосуються його роботі на українську Партію регіонів в роки, коли при владі в Україні був Віктор Янукович. Зокрема, йдеться про звинувачення в незаконній лобістській діяльності та спробі приховати доходи, отримані від політичного консультування.
Манафорт був засуджений до понад семи років ув’язнення, але навесні цього року його перевели під домашній арешт через COVID-19 і проблеми зі здоров’ям.
У липні президент США Дональд Трамп пом’якшив вирок своєму давньому політичному соратникові Роджеру Стоуну, заявивши, що він став жертвою «розіграшу Росії».
Стоун, давній друг і радник Трампа, був засуджений до трьох років і чотирьох місяців за те, що брехав Конгрес і перешкоджав розслідуванню Палатою представників справи щодо змови із Росією виборчої кампанії Трампа з метою виграти вибори 2016 року.
Рішення про пом’якшення вироку, про яке було оголошено в заяві Білого дому, ухвалене всього за кілька днів до того, як Стоун мав з’явитися у в’язницю для відбування терміну.
Чарльз Кушнер був засуджений до двох років ув’язнення після того, як у 2004 році визнав провину за 18 пунктами звинуваченнями в ухилянні від сплати податків, фальсифікації свідчень і внесенні незаконних пожертв на кампанію.
…
Президент США Дональд Трамп скористався правом вето щодо законопроєкту про оборонний бюджет на 2021 рік із затвердженим обсягом фінансування 740 мільярдів доларів.
Як сказав Трамп, він ухвалив таке рішення, оскільки документ, на його думку, не передбачає критично важливих заходів для національної безпеки і суперечить зусиллям його адміністрації зробити Америку пріоритетом у питаннях як внутрішньої, так і зовнішньої політики. «Це подарунок Китаю та Росії», – стверджує президент.
Трамп також зазначив, що документ містить положення, «що не поважають наших ветеранів і нашу військову історію». Раніше президент виступив проти передбачених у проєкті бюджету планів перейменувати військові бази, чиї позначення зараз містять імена генералів-конфедератів.
Серед іншого, Дональд Трамп наполягав на скасуванні розділу, який звільняє інтернет-платформи від юридичної відповідальності за контент, що публікується користувачами.
З 1960-х років оборонний бюджет у США ухвалювався щороку, і глава держави ніколи його не блокував. Нинішній склад обох палат Конгресу у грудні схвалив проєкт більшістю голосів і, як очікується, законодавці подолають президентське вето, набравши необхідну більшість у дві третини голосів.
Нинішній проєкт бюджету Пентагону передбачає посилення санкцій проти російських трубопровідних проєктів «Північний потік-2» і «Турецький потік». Україна вважає перший із них загрозою своїй національній безпеці.
Read MoreПосол США в Росії Джон Салліван не має сумнівів, що в уряді Росії та службах безпеки цієї країни є ті, хто причетний до безперервних кібератак і кампанії впливу на ухвалювані в США рішення. Про це дипломат сказав в інтерв’ю Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL).
За словами Саллівана, коли в бесідах із журналістами і членами Конгресу його запитували про кібербезпеку, то йшлося переважно про втручання у вибори. Як зазначив посол, значний вплив на вибори в США був здійснений у 2016 році, згодом ситуація повторилася два роки тому і в 2020 році.
«Але це лише частина набагато більшої проблеми, що стоїть перед нами – агресивної кіберактівності з боку елементів всередині російського уряду. Таким чином, ми повинні діяти ефективніше, щоб захистити себе. Нам необхідно продовжувати інформувати Москву і притягати до відповідальності тих, хто намагається нашкодити нашій цифровій інфраструктурі і використовувати її в своїх інтересах», – наголосив Джон Салліван.
Так у розмові з журналістом Радіо Свобода Майком Екелем Салліван прокоментував масштабну кібератаку на урядові установи США, про яку стало відомо раніше в грудні. Держсекретар США Майк Помпео заявив, що атака тривала з весни цього року, і що до неї причетна Росія. Москва це заперечує.
За даними кіберпідрозділів Міністерства внутрішньої безпеки США, злам є серйозною загрозою для федерального уряду і влади штатів і муніципалітетів, а також для критично важливих об’єктів інфраструктури.
Говорячи про нинішній рівень відносин між США і Росією, американський посол відзначив зниження довіри. «Але сам я особисто, і, як мені відомо, багато американців довіряють і вірять у народ Росії, великий народ. Це велика країна, з величезною територією, більш ніж тисячолітньою історією і культурою, що не можна не враховувати», – сказав Салліван.
Американський посол сподівається, що надалі вдасться врегулювати виклики та кадрові труднощі, через які США були змушені припинити роботу своїх консульств у Єкатеринбурзі і Владивостоку, так і в цілому повернути довіру на високому рівні і встановити міцне і взаємовигідне співробітництво.
Read MoreСША розширили санкції проти влади Білорусі за дії, пов’язані з президентськими виборами 9 серпня.
В опублікованому 23 грудня на сайті американського міністерства фінансів повідомленні йдеться, що список санкцій поповнений однією фізичною особою і чотирма структурами – за роль у фальсифікації результатів голосування і насильство щодо учасників мирних протестів. Зазначені в списку особи несуть відповідальність за підрив демократичних процесів або інститутів в Білорусі, наголошується в повідомленні.
Нові санкції стосуються білоруського Центрвиборчкому, антитерористичного підрозділу КДБ Білорусі «Альфа», Головного управління внутрішніх справ Мінського міськвиконкому і мінського загону міліції особливого призначення. Також заходи запроваджені щодо першого заступника міністра внутрішніх справ країни Геннадія Казакевича.
Санкції передбачають блокування всієї власності та майнових інтересів зазначених осіб і структур у США. Громадянам США заборонено мати справи з цими особами чи організаціями, якщо інше не передбачене винятками Управління з контролю за іноземними активами фінансового відомства.
«Білоруський народ безупинно прагне до мирного здійснення своїх базових громадянських прав, а держава продовжує відповідати на це жорстоким придушенням», – наголосив міністр фінансів США Стівен Мнучин.
У Білорусі вже понад чотири місяці тривають масові акції проти підсумків президентських виборів, переможцем яких ЦВК країни оголосив Олександра Лукашенка. Він балотувався на шостий термін поспіль. Унаслідок дій силовиків сотні людей постраждали, тисячі були затримані і піддані тортурам і знущанню в ізоляторах. Також за час протестів кілька людей у Білорусі загинули.
Учасники виступів називають підсумки голосування сфальсифікованими і закликають владу до діалогу. Вони вимагають відставки Лукашенка, звільнення всіх політв’язнів і проведення нових виборів глави держави.
ЄС, Україна і США не визнають Лукашенка легітимним президентом. Сам Лукашенко заперечує, що переміг нечесно і стверджує, що за протестами стоять «закордонні ляльководи».
…
У Пакистані щонайменше 10 людей загинули та близько 30 отримали поранення внаслідок вибуху на заводі з виробництва льоду у портовому місті Карачі 22 грудня. Зазначається, що внаслідок вибуху завод обвалився, також зазнали пошкоджень сусідні будівлі.
За словами чиновників, на місті завалів 23 грудня продовжують пошуки тих, хто міг вижити.
Як повідомили місцеві чиновники Радіо Свобода, попередньо, на заводі вибухнув паровий котел. Втім, вони додали, що наразі розслідування інциденту продовжується.
В Карачі за останній рік сталося декілька подібних інцидентів. Їх причиною вважають погані заходи безпеки.
…
Державна дума Росії ухвалила у остаточному, третьому читанні закон, що дозволяє блокувати соціальні мережі і сервіси за те, що російська влада вважатиме цензурою російських ЗМІ. Документ був внесений до парламенту 19 листопада та ухвалений у терміновому порядку.
Зокрема, законопроєкт визначає статус «власника інформаційного ресурсу, причетного до «порушень основоположних прав і свобод людини і громадянина Росії». Якщо інтернет-ресурс генпрокуратура Росії визнає «порушником прав та свобод», то Роскомнагляд дозволяє його повне або часткове блокування.
Раніше Роскомнагляд вже критикував соціальні мережі YouTube, Facebook і Twitter за застосування загальних правил модерації до російських видань.
Окремим голосуванням сьогодні ж був ухвалений у третьому читанні закон про штрафи для інтернет-провайдерів і сайтів, які відмовлятимуться видаляти «заборонену у Росії інформацію» на вимогу Роскомнагляду. Іноземні сайти законопрлєкт пропонує штрафувати на суму до однієї п’ятої виручки від річного обороту. У випадку з міжнародними компаніями такі штрафи можуть сягати сотень мільйонів і мільярдів доларів. Як Росія збирається стягувати ці гроші з іноземних компаній – не уточнюється.
Read MoreВлада Росії оголосила двох співробітників посольства Колумбії в Москві «персонами нон ґрата» після того, як із Боготи вислали двох російських дипломатів, звинувачених, за даними місцевих ЗМІ, у шпигунстві.
Міністерство закордонних справ Росії 23 грудня заявило, що напередодні викликало колумбійського посла, щоб висловити йому протест проти «необґрунтованого рішення» вислати російських дипломатів.
Посла також поінформували про рішення Москви оголосити «персонами нон ґрата» двох співробітників колумбійської дипмісії.
Напередодні влада Колумбії підтвердила повідомлення місцевих ЗМІ про виїзд із країни за наполяганням Боготи двох співробітників посольства Росії.
Колумбійське керівництво не уточнило причин такого рішення, зазначивши лише, що своїми діями російські громадяни порушили Віденську конвенцію про дипломатичні зносини. У Міністерстві закордонних справ Колумбії відзначили також, що Росія у відповідь відсторонила від роботи двох колумбійських дипломатів.
Голова колумбійської міграційної служби Хуан Франсіско Еспіноса сказав, що росіяни залишили країну 8 грудня.
Журнал Semana і газета El Tiempo написали раніше про можливу причетність співробітників російської дипмісії до шпигунства, а саме до збирання секретної військової інформації, а також даних про роботу енергетичної галузі та видобутку мінеральних ресурсів.
Read MoreTwitter said Tuesday it would not automatically transfer the millions of followers of official Trump administration accounts to the incoming Biden administration but instead would give users the option to continue or not. The move affects followers of government-led accounts such as @WhiteHouse and @POTUS, which will be transferred to Joe Biden when he takes over the presidency in January. Twitter’s decision won’t affect the personal account @realDonaldTrump, which is frequently used by President Donald Trump and has some 88 million followers. FILE – President Donald Trump’s Twitter feed is photographed on an Apple iPad in New York, June 27, 2019.The official government accounts “will not automatically retain their existing followers. Instead, Twitter will notify followers of these accounts to provide context that the content will be archived and allow them the choice to follow the Biden administration’s new accounts,” a Twitter statement said. “For example, people who follow @WhiteHouse will be notified that the account has been archived as @WhiteHouse45 and given the option to follow the new @WhiteHouse account.” Twitter has been working on the transition for the platform widely used by Trump since the election results were finalized and has indicated that as a private citizen Trump may not have as much leeway in stretching the rules for newsworthy comments. While not as widely followed as Trump’s personal account, @POTUS has some 33 million followers and @WhiteHouse 26 million. The transfer will affect other institutional accounts such as @VP, @FLOTUS, @PressSec, @Cabinet, and @LaCasaBlanca, according to Twitter. Last month, Twitter indicated any special treatment that Trump has enjoyed ends with his presidency. “Twitter’s approach to world leaders, candidates and public officials is based on the principle that people should be able to choose to see what their leaders are saying with clear context,” the San Francisco company said. “This policy framework applies to current world leaders and candidates for office, and not private citizens when they no longer hold these positions.”
…
Чеський парламент ухвалив рішення, яким ще на 30 днів, до 22 січня 2021 року, продовжується надзвичайний стан у країні. Такий крок пов’язаний із високим рівнем інфікованості коронавірусною інфекцією COVID-19, який не спадає.
Зокрема, як повідомляє Міністерство охорони здоров’я Чехії, тільки за 21 грудня в країні захворіли 7860 людей.
«Кількість пацієнтів із позитивним тестом поступово наростає. Тому ми були вимушені реагувати на цю епідеміологічну ситуацію, яка розвивається несприятливо, і перейти до наступного, четвертого ступеню протиепідеміологічної системи», – наголосив міністр охорони здоров’я Ян Блатни.
У зв’язку з цим до вже чинних правил додається низка нових, зокрема, заборона клієнтам будинків для літніх людей виходити за межі приміщення, скасовані феєрверки і громадські акції на Різдвяні свята.
Від 18 грудня влада розпорядилася закрити ресторани, бари, готелі, які відновили роботу три тижні тому. Крім того, заборонено проводити спортивні змагання всередині приміщень. Водночас крамниці залишаються відчиненими.
Діє комендантська година від 23:00 до 5:00. Громадські зібрання обмежені до шести людей всередині приміщень і на вулиці. Раніше було 10 і 50 відповідно.
Обв’язковим залишається носіння масок всередині будівель, а надворі – в разі, якщо неможливо дотримуватися дистанції в два метри між людьми. Від 18 грудня школи в Чехії пішли на канікули до січня.
…
Виконувач обов’язків президента Косово Вйоса Османі 22 грудня розпочав консультації з політичними партіями щодо встановлення дати дострокових виборів. Це сталося після того, як Конституційний суд постановив, що парламентські вибори, за результатами яких у червні був сформований новий уряд, є неконституційними.
Консультації триватимуть 23 грудня. Наразі як можливі дати виборів фігурують кінець січня або 7 лютого.
Конституційний суд ухвалив 21 грудня, що вибори уряду на чолі з прем’єр-міністром Авдуллою Хоті були незаконними, оскільки один із членів парламенту, який голосував за уряд, раніше відбував ув’язнення. Саме його голос був вирішальним – уряд здобув підтримку 61 обранця зі 120.
Суд вирішив, що уряд не набрав достатньо голосів, і закликав Османі призначити дату нових виборів. Чинний уряд може продовжувати виконання обов’язків, поки парламент не обере новий.
Read MoreПрезидент Румунії Клаус Йоханніс запропонував сформувати новий уряд Флоріну Кицу, міністру фінансів із уряду, що складає повноваження. Тепер Кицу має створити правоцентристський коаліційний уряд, здатний запобігти економічному спаду, викликаному пандемією COVID-19.
Ліві соціал-демократи, які є наступниками комуністичної партії, стали першою за числом отриманих голосів політичною силою на виборах 6 грудня, але не здобули достатньої кількості голосів для формування більшості в парламенті.
Правоцентристська Національно-ліберальна партія, яка керувала урядом меншості від жовтня 2019 року, уклала союз зі ще двома політичними силами, які пройшли до парламенту.
Лідери трьох партій заявили, що новий парламент зможе затвердити новий кабінет міністрів уже 23 грудня. Коаліція матиме близько 55% депутатських мандатів.
Цього року Румунія з населенням близько 20 мільйонів людей, яка є однією з найбідніших країн Європейського союзу, повідомила про майже 600 тисяч випадків COVID-19 та 15 тисяч смертей. Економіка Румунії цього року скоротиться на 4,2%, свідчать прогнози.
Read MoreМіжнародна федерація футболу подала в прокуратуру кантону Цюріх заяву про порушення кримінальної справи проти колишнього президента організації Зеппа Блаттера. 84-річного Блаттера звинувачують у фінансових порушеннях під час будівництва Музею футболу у Цюріху.
Як мовиться у заяві ФІФА, йдеться «про численні серйозні порушення, пов’язані з цим проектом, які викликають серйозні підозри в злочинних діяльності з боку різних посадових осіб та компаній, пов’язаних з цим питанням».
У ФІФА наголосили, що встановлено «пряму участь» Блаттера та «інших осіб» у вказаних домовленостях.
Адвокат Блаттера «категорично відкинув» звинувачення як «безпідставні».
У ФІФА стверджують, що адміністрація Блаттера витратила на музей 500 мільйонів швейцарських франків (565 мільйонів доларів), додавши, що ці гроші «можна і потрібно було направити на розвиток світового футболу».
Зазанчається також, що 140 мільйонів франків (158 мільйонів доларів) було вкладено в «будинок, яким організація не володіє», а решта 360 мільйонів франків (407 мільйонів доларів) складають оренду будівлі до 2045 року, угоду «на невигідних умовах, якщо порівнювати зі стандартними ринковими ставками».
Проєкт музею почали реалізовувати у 2013 році, за два роки до того, як Блаттер, який був президентом ФІФА протягом 17 років, пішов у відставку через корупційний скандал.
Він також є об’єктом двох федеральних розслідувань у Швейцарії через свою діяльність як президента ФІФА та фінансові операції.
Блаттер заперечував будь-які порушення законів зі свого боку.
…
Міністерство закордонних справ Росії повідомило 22 грудня про надсилання до Центральноафриканської Республіки (ЦАР) «300 інструкторів для навчання військовослужбовців національної армії». Повідомлення передане в комітет Ради безпеки ООН, вказує відомство.
«Росія в рамках надання сприяння Бангі (столиця ЦАР – ред.) в питанні зміцнення обороноздатності Центральноафриканської Республіки оперативно відгукнулася на прохання її керівництва і надіслала додатково 300 інструкторів для навчання військовослужбовців національної армії», – йдеться в повідомленні відомства.
За даними МЗС Росії, для «відбиття натиску незаконних збройних формувань задіяний контингент багатопрофільного комплексної місії ООН зі стабілізації в ЦАР, який діє в тісній координації з підрозділами центральноафриканської армії».
Французьке видання Le Figaro 21 грудня з посиланням на представника уряду ЦАР Анжа Максима Казагі повідомило, що Росія надіслала до ЦАР кількасот військових і важку техніку. Співрозмовник Бі-Бі-Сі, близький до місії ООН у ЦАР на умовах анонімності розповів, що російські військові прибули до столиці країни Бангі вранці 20 грудня літаком.
Казагі не уточнив точну кількість військових, дату їхнього прибуття та місце перебування, а представники Міноборони Росії не підтверджували, що до ЦАР прибули військові з регулярних частин.
Заступник голови МЗС Росії Михайло Богданов 21 грудня сказав, що російські військові не беруть участі в бойових діях в ЦАР, там перебувають російські військові інструктори і «це не армія, що не спецпризначенці». Богданов підтвердив, що в ЦАР є представництво Міноборони Росії, яке «не бере участі в бойових діях» і перебуває там згідно з міжнародними угодами. Також у ЦАР є російські офіцери, службовці в складі миротворчих сил ООН.
Le Figaro пов’язувала приїзд росіян із загостренням ситуації в ЦАР. 19 грудня уряд ЦАР звинуватило колишнього президента Франсуа Бозізе, що він вирушив у бік Бангі з повстанськими збройними силами за тиждень до президентських і парламентських виборів, призначених на 27 грудня. Партія Бозізе спростувала повідомлення про будь-які спроби перевороту. Однак, за даними BBC, в останні дні заколотникам вдалося взяти під контроль кілька населених пунктів неподалік від столиці і дороги, що ведуть до Бангі. Миротворці повідомили, що наступ вдалося зупинити, і вони намагаються не допустити взяття столиці.
До цього офіційно повідомлялося про присутність у ЦАР понад 230 російських військовослужбовців, які проводили навчання місцевих військових і поліцейських.
Розслідувачі раніше вказували, що структури наближеного до президента Росії Володимира Путіна бізнесмена Євгена Пригожина займаються видобутком золота і алмазів у ЦАП, а бійці так званої «приватної військової компанії Вагнера», яку пов’язують із Пригожиним, виконують різні завдання, зокрема, охороняють президента Фостен-Арканжи Туадеру.
Сам Пригожин заперечує, що у нього є інтерес до економічних або цивільних проєктів у ЦАР.
Read MoreСенат США схвалив 21 грудня Акт про демократію, права людини і суверенітет Білорусі.
Цей акт увійшов до складу широкого бюджетного документу, що був ухвалений того дня. Тепер він, разом із держбюджетом, іде на підпис президентові США.
Новий закон розширює повноваження президента США щодо можливого запровадження нових санкцій, у тому числі у зв’язку з «суперечливими президентськими виборами в Білорусі 2020 року і подальшими репресіями з боку її влади».
Законопроєкт був внесений у Палату представників, яка вже схвалила його в листопаді, конгресменом Крісом Смітом, який був одним із авторів аналогічних документів у 2004, 2006 та 2011 роках.
Новий закон, порівняно з аналогічним актом 2004 року, додає до переліку осіб, щодо яких можуть бути накладені санкції, зокрема, також членів Центральної виборчої комісії Білорусі або особи, які, як мовиться в документі, допомагали ЦВК в виборчих маніпуляціях, членів силових і правоохоронних структур, причетних до репресій проти опозиційних лідерів, журналістів і мирних демонстрантів, а ще причетних до цього росіян.
Оновлений Акт про демократію для Білорусі також визначає низку моментів політики США стосовно Білорусі, серед яких:
невизнання як нечинних «сфальсифікованих», як мовиться в документі, результатів виборів, що були оголошені офіційно
підтримка закликів до нових президентських і парламентських виборів, що мали б відбутися чесно і вільно за стандартами і під спостереженням ОБСЄ
невизнання Олександра Лукашенка як легітимно обраного лідера Білорусі
невизнання можливого включення Білорусі в «союзну державу» з Росією
визнання Координаційної ради опозиції як легітимної інституції для участі в діалозі про мирний перехід влади
заохочення уряду США запровадити в координації з ЄС і іншими міжнародними партнерами цілеспрямовані санкції проти білоруських посадовців, відповідальних за підрив демократії і політичні репресії в Білорусі
підтримка права білоруського народу визначати власне майбутнє
Голова комітету Сенату з закордонних справ, республіканець Джим Ріш привітав ухвалення акту. За його словами, «жорстокі й безперервні репресії проти мирних громадян, які протестують проти диктаторського правління пана Лукашенка в Білорусі, є безсовісні».
«Ухвалений акт підтверджує підтримку з боку США білоруського народу і його прагнення мати більш вільне і демократичне майбутнє», – заявив він.
Щоденні акції протесту розпочалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів. Щонайменше п’ять людей під час придушення протестів загинули. За даними правозахисників, дотепер близько 30 тисяч білорусів зазнали репресій.
Країни ЄС, Україна і США не визнають легітимності виборів президента Білорусі. Європарламент проголосував за резолюцію, яка засуджує жорстоке придушення мирних протестів і, зокрема, вбивство демонстранта Романа Бондаренка. Проти багатьох білоруських чиновників запроваджені санкції.
Натомість Росія білоруські вибори визнала і обіцяє в разі ескалації конфлікту надати Лукашенкові допомогу, включно із силовою.
Read MoreУ столиці Росії Москві ввечері 21 грудня затримали групу соратниць і соратників опозиційного діяча й викривача корупції у владі Олексія Навального, одну з них у ніч на 22 грудня відпустили, ще троє далі перебувають у відділку поліції до суду над ними.
Юристку Фонду боротьби з корупцією Навального Любов Соболь затримали в будинку, де, за даними громадянських розслідувань, живе один із причетних до останнього отруєння Навального бойовою хімічною речовиною працівників Федеральної служби безпеки Росії.
Соболь вела в твітері трансляцію свого затримання після того, як вона подзвонила в двері підозрюваного причетного, Костянтина Кудрявцева. За її словами, вона побачила світло у вічку дверей, але їй не відчинили. Невдовзі на місце прибула поліція, яка повідомила, що з тієї квартири на неї надійшла заява, і затримала її.
Вже по півночі її, за повідомленнями, почали опитувати в цій справі, намагаючись звинуватити в кримінальному злочині незаконного проникнення в житло. Її врешті відпустили, коли вона відмовилася відповідати.
Також на Соболь склали адміністративний протокол через нібито «непідкорення законному розпорядженню працівника поліції». Ця стаття передбачає покарання в вигляді штрафу чи адмінарешту на термін до 15 діб.
Разом із нею затримали її колегу Ольгу Ключникову, яка чекала в авті. Невдовзі, вже під відділком поліції, затримали також оператора Акіма Керімова і ще одного соратника Соболь Костянтина Распопова.
Цих трьох залишили в відділку на ніч до суду над ними. Їх теж обвинувачують у «непідкоренні законному розпорядженню працівника поліції».
Крім того, раніше 21 грудня в Москві затримали ще кількох учасників одиничних пікетів на підтримку Навального на площі Луб’янка, де розташована головна будівля ФСБ.
Також 21 грудня Навальний оприлюднив запис своєї телефонної розмови, за його словами, з Кудрявцевим.
У ній той, вважаючи, що з ним говорять із Ради безпеки Росії, розповів про свою участь в операції отруєння Навального – його завданням було ліквідувати сліди отрути на білизні діяча, яка й була носієм речовини і лишилася в поліції після того, як він потрапив до лікарні, а потім був евакуйований на лікування до Німеччини.
ФСБ назвала той запис «підробкою».
Зараз Олексій Навальний перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок». Навальний наполягає, що наказ про отруєння віддав особисто президент Росії Володимир Путін.
Російська влада заперечує отруєння Олексія Навального і причетність до цього її спецслужб. Путін нещодавно заявив, що Навальний «користується підтримкою спецслужб США». «Кому він потрібен? Якби хотіли, напевно, довели б до кінця», – сказав він.
Речник Путіна Дмитро Пєсков тим часом визнав, що за Навальним «наглядають» спецслужби.
Європейський союз і Велика Британія запровадили заморожування активів і заборону на поїздки проти шести російських високопосадовців, які, як вважають у Брюсселі і Лондоні, відповідальні за отруєння Навального. Також під санкціями опинилася юридична особа – науковий інститут, який бере участь у програмі створення військових нервово-паралітичних засобів, відомих як «Новачок».
Речовина, використана при отруєнні Навального, виявилася схожою на ту, якою були отруєні колишній подвійний агент Сергій Скрипаль і його дочка Юлія в 2018 році в англійському місті Солсбері.
…
У США обидві палати Конгресу схвалили 21 грудня державний бюджет країни, який також передбачає надання економічної допомоги потерпілим від COVID-19.
І в Палаті представників, і в Конгресі за нього проголосувала значна більшість, і тепер документ із 5593 сторінок іде на підпис президентові Дональду Трампові. За повідомленнями, це найдовший такий документ в історії США.
Бюджет передбачає допомогу потерпілим від пандемії людям і бізнесам на суму в 900 мільярдів доларів, а також звичні загальні видатки федерального уряду США на 2021 фінансовий рік на суму в 1,4 трильйона доларів.
Компромісний законопроєкт вдалося узгодити по місяцях невдалих переговорів між демократами, республіканцями і Білим домом, які мали різко відмінні позиції. Демократи вимагали на допомогу через пандемію значно більших сум, але врешті обраний президент Джо Байден переконав однопартійців піти на компроміс із республіканцями за принципом «краще менше, ніж нічого», щоб на час, коли він 20 січня обійме посаду, була передбачена хоч якась така допомога.
Згадані 900 мільярдів доларів, передбачені в документі, підуть на прямі виплати по 600 доларів багатьом людям (це приблизно вдвічі менше, ніж передбачав схожий пакет, ухвалений у березні) чи тимчасову додаткову підтримку в разі безробіття по 300 доларів на тиждень (порівняно з 600 доларами за попереднім пакетом). Критики кажуть, що ці суми недостатні.
Крім того, сотні мільярдів доларів мають піти на підтримку бізнесу, з того на додаткову допомогу дрібним підприємцям по 275 доларів, і на фінансування, допомоги з орендною платою, розподілу вакцин тощо.
Як компроміс, республіканці погодилися вилучити з законопроєкту позицію про юридичний захист підприємців від позовів у зв’язку з пандемією, а демократи відмовилися від вимоги надати допомогу органам влади штатів і на місцях.
Як вважають, Байден на президентській посаді буде домагатися подальших пакетів такої допомоги, але республіканці будуть проти в очікуванні на те, як подіє вакцина від коронавірусу, і через занепокоєння навколо великого бюджетного дефіциту. Багато що в можливому наданні подальшої такої допомоги буде залежати від результатів другого туру виборів до Сенату в штаті Джорджія 5 січня, які визначать, яка партія буде контролювати Сенат.
…
Міністерство торгівлі США розширило свій список компаній із Росії й Китаю, які, як стверджується, мають зв’язки зі збройними силами цих країн. Цей крок обмежить їхній доступ до американських продуктів і технологій, хоча не є повноцінними санкціями проти них.
Як ухвалило міністерство 21 грудня, військових кінцевих споживачів мають 45 російських і 58 китайських компаній. Тепер компанії зі США муситимуть отримувати ліцензії для продажу їм своїх продуктів і технологій, і в них радше відмовлять, ніж нададуть.
«Міністерство бере до уваги важливість досягнення мети своїх партнерств зі американськими і світовими компаніями, а саме в боротьбі з намаганнями Китаю і Росії повернути американські технології на користь своїх дестабілізувальних військових програм», – заявив із приводу цього рішення міністр торгівлі США Вілбур Росс.
Раніше цього року визначення «військових кінцевих споживачів» у США було розширене: тепер до них залічують не тільки збройні сили й інші силові структури, включно з поліцією, а й будь-які юридичні чи фізичні особи, які надають підтримку чи роблять внесок у виробництво чи підтримання експлуатації товарів військового призначення.
Дотепер у списку було 103 компанії з Росії, Китаю, а також Венесуели. Тепер у розширений список потрапили такі компанії й установи з Росії, як «Адміралтейська корабельня», Служба зовнішньої розвідки, бюджетне управління Адміністрації президента Росії, авіабудівна корпорація «Іркут», Центральний науково-дослідний інститут машинобудування, відомий як «ЦНІІМАШ», ракетно-космічний центр «Прогрес», Казанський вертольотобудівний завод, Міністерство оборони Росії, авіаційний завод у Комсомольську-на-Амурі, «Об’єднана авіабудівна корпорація», «Рособоронекспорт», «Ростех», «МіГ», «Туполєв», «Сухой» та інші організації, пов’язані з військово-промисловим комплексом.
У Міністерстві торгівлі США наголосили, що цей перелік не є вичерпним і може бути розширений.
…
Росія відправила до Центральноафриканської Республіки кількасот військових і важку техніку в рамках двосторонньої угоди, пише французьке видання Le Figaro з посиланням на представника уряду ЦАР Анжа Максима Казагі.
Казагі не назвав точне число військових, дату їхнього прибуття та місце перебування, а представники Міноборони Росії не підтвердили, що до африканської країни надіслані військові з регулярних частин.
Співрозмовник Бі-Бі-Сі, близький до місії ООН у ЦАР на умовах анонімності розповів, що російські військові прибули до столиці країни Бангі вранці 20 грудня літаком. Він не зміг точно оцінити їхню чисельність, але зазначив, що росіян у столиці зараз значно більше, ніж зазвичай. За його словами, розквартировані вони в палаці імператора Бокасса за 30 кілометрів від Бангі. Представники російських приватних компаній уже давно охороняють президента ЦАР Фостен-Арканжа Туадеру, а військові радники з Росії навчають військовослужбовців ЦАР.
Le Figaro пов’язує приїзд росіян із загостренням ситуації в ЦАР. Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив журналістам, що Москва уважно відстежує інформацію про ситуацію в країні і вважає її приводом для серйозної стурбованості.
Протистояння між чинним урядом, підтримуваним миротворцями ООН, і повстанцями триває в ЦАР з 2012 року. 19 грудня уряд ЦАР звинуватив колишнього президента Франсуа Бозізе, що він рушив у бік Бангі з повстанськими збройними силами за тиждень до виборів. Партія Бозізе спростувала повідомлення про будь-які спроби державного перевороту. Однак, за даними BBC, в останні дні заколотникам вдалося зайняти кілька населених пунктів неподалік від столиці і взяти під контроль дороги, що ведуть до Бангі.
Миротворці заявили, що наступ на Бангі вдалося зупинити, і вони намагаються не допустити взяття столиці в кільце.
Президентські вибори в ЦАР призначені на 27 грудня, одночасно з ними відбудуться парламентські вибори.
Розслідувачі Conflict Intelligence Team у 2018 році публікували матеріал про присутність так званої «приватної військової компанії Вагнера» в ЦАР і в сусідньому Судані. Агентство Africa Intelligence 18 липня писало, що Росія домовилася з ЦАР про розробку родовища золота і що з боку Росії в проєкті бере участь компанія Lobaye Invest, заснована, за даними видання, іншою компанією, «М-Інвест». Видання The Bell пов’язувало «М-Інвест» із наближеним до Путіна бізнесменом Євгеном Пригожиним.
Про зв’язки Пригожина з ЦАР говорили після вбивства в цій країні російського військового журналіста Орхана Джемаля, оператора Кирила Радченка та режисера Олександра Расторгуєва. Вони перебували в ЦАР за завданням «Центру керування розслідуваннями» Михайла Ходорковського і знімали фільм про діяльність «вагнерівцев» у цій країні.
Сам Пригожин заперечує, що має інтерес до економічних або цивільних проєктів у ЦАР.
Read More