Six months ago, Apple and Google introduced a new smartphone tool designed to notify people who might have been exposed to the coronavirus, without disclosing any personal information. But for the most part, Americans haven’t been all that interested.
Fewer than half of U.S. states and territories — 18 in total — have made such technology widely available. And according to a data analysis by The Associated Press, the vast majority of Americans in such locations haven’t activated the tool.
Data from 16 states, Guam and the District of Columbia shows that 8.1 million people had utilized the technology as of late November. That’s about one in 14 of the 110 million residents in those regions.
In theory, such apps could bolster one of the most difficult tasks in pandemic control: Tracing the contacts of people infected with the coronavirus in order to test and isolate them if necessary. In practice, however, widespread COVID-19 misinformation, the complexity of the technology, overwhelmed health workers needed to quickly confirm a diagnosis, and a general lack of awareness have all presented obstacles, experts and users say.
“There’s a lot of things working against it,” said Jessica Vitak, an associate professor at the University of Maryland’s College of Information Studies. “Unfortunately, in the U.S., COVID has been politicized far more than in any other country. I think that’s affecting people’s willingness to use tools to track it.”
Charlotte, North Carolina, lawyer Evan Metaxatos was thrilled to learn in November about his state’s tracking app, called SlowCOVIDNC. He immediately downloaded it and got his parents and pregnant wife to follow suit.
But they’re still outliers in the state, which launched the app in September with little fanfare. Of roughly 10.5 million state residents, only 482,003 had installed it through the end of November.
“It won’t work great until everyone’s using it, but it’s better than nothing,” Metaxatos said.
Apple and Google co-created the primary technology behind such apps, which use Bluetooth wireless signals to anonymously detect when two phones have spent time in close proximity. If an app user tests positive for the virus, that person’s phone can trigger a notification to other people they’ve spent time near — without revealing names, locations, or any other identifying information.
In states such as Colorado, Connecticut, Maryland and Washington, as well as Washington, D.C., iPhone users don’t even have to download an app. In fact, Apple prompts users via pop-ups to activate the notification system by adjusting their phone settings.
In these states, adoption rates are notably higher. But even in the most successful state, Connecticut, only about a fifth of all residents have opted into this tracking. On Friday, Washington said that more than 1 million state residents — roughly 13% of its population — had activated the technology in its first four days.
Virginia’s COVIDWISE app launched on Aug. 5 and was the first to go live. Since then, fewer than one in ten residents have downloaded it, though the state estimates almost 20% of Virginians between the ages of 18 and 65 with a smartphone have done so. Delaware’s app downloads account for about 7% of the state’s population.
All other U.S. states analyzed have much lower adoption rates.
New York launched its app on Oct. 1. It recently surpassed 1 million downloads, which amounts to about 5% of the population. New Jersey and Pennsylvania have seen less use, with a 4% download rate.
Adoption is even lower in Wyoming, North Dakota, Michigan, Nevada and Alabama, with users representing only 1% to 3% of their state populations. The apps, which are free, can be found in Apple’s app store and the Google Play store for Android devices; they’re also typically available on state health-department websites.
Irish app developer NearForm says more than one-quarter of Ireland’s population uses its COVID-19 app. It’s been harder to get such traction in the four U.S. states where it’s built similar apps: New York, New Jersey, Pennsylvania and Delaware.
In Ireland, “all sides of the political divide came together with a consistent message on this is what we need to do,” said Larry Breen, NearForm’s chief commercial officer. “That debate continues to rage on your side of the pond.”
Elsewhere in Europe, the uptake has been mixed. Germany and Britain have penetration rates similar to Ireland’s; in Finland the figure is 45%, according to data compiled by MIT Technology Review. In France, however, less than 4% of the population is using the official COVID app, which shuns the Apple-Google approach for a more intrusive data collection system that raised privacy concerns and technical issues.
Security experts praise the Apple-Google system for protecting users’ anonymity, but it’s been a tough sell for many people. American users say partisanship, privacy concerns and stigma surrounding COVID-19 have kept participation low. A lack of state and federal efforts to boost awareness hasn’t helped.
Neither have technological and bureaucratic issues.
Lee McFarland, a loan officer from Grand Forks, North Dakota, was eager to download his state’s Care19 Alert app but said he couldn’t push a “Notify Others” button after getting the virus in late October.
“If you test positive, a public health official will call and verify your code,” said a message on McFarland’s app. “This ensures that only verified positive COVID-19 people can send notifications.”
McFarland said he forgot to tell the health worker he had the app installed on his phone. He was unsuccessful in following up with the worker to get the needed code, and has since deleted the app.
Even when that process works, however, many North Dakotans don’t actually push the button to notify others.
Tim Brookins, CEO of app developer ProudCrowd, said 91 of North Dakota’s 14,000 active users had their “Notify Others” button enabled after the state confirmed them as positive. Of the 91 users, only 29 pushed the button, which prompted 50 notifications.
Still, many users say they’ll keep the app in hopes others will see its potential benefits.
“You can say that about just about anything that not enough people are doing this or that, but everybody that does something is helping,” said David Waechter, a general contractor from Lenoir, North Carolina. “I think that the United States could use a good strong dose of E pluribus unum and stop thinking about self and start thinking about our countrymen.”
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Верховний суд Киргизстану скасував 18-річний термін ув’язнення колишньому прем’єр-міністру Сапару Ісакову. Раніше ексурядовець був засуджений за звинуваченнями у корупції.
7 грудня суд направив справу на новий розгляд до районного суду Бішкека, не вказавши причин такого рішення.
У червні районний суд у Киргизстані визнав Ісакова винним у зловживанні державними коштами, виділеними на реконструкцію Національного історичного музею Бішкека та іподрому в місті Чолпон-Ата на півночі країни.
Рішення було ухвалене, коли Ісаков уже відбував 15-річний тюремний термін за звинуваченнями у корупції, пов’язаними із його участю у проєкті модернізації Бішкекської ТЕС у 2013 році.
Районний суд засудив Ісакова до 12 років позбавлення волі, але суддя вказав, що «в сукупності, беручи до уваги попередню судимість та ув’язнення на 15 років, Ісаков буде засуджений до 18 років позбавлення волі суворого режиму». Суд також наказав Ісакову сплатити близько 3,3 мільйона доларів штрафу.
Вирок підтримав міський суд Бішкека у серпні.
43-річний Ісаков, який обіймав посаду прем’єр-міністра з серпня 2017 року до квітня 2018 року, відкинув усі звинувачення проти нього, назвавши їх політично вмотивованими.
Ісаков був тимчасово звільнений із колонії поблизу Бішкека 6 жовтня на тлі антиурядових протестів проти офіційних результатів парламентських виборів, які спричинили відставку уряду та президента Сооронбая Жеенбекова.
12 жовтня Ісакову було наказано повернутися під варту, чого він так і не зробив. Наразі його місцеперебування невідоме.
Read MoreУ Мінську перед несанкціонованою ходою пенсіонерів 7 грудня силовики затримали двох журналістів польського телеканалу «Белсат».
«Марш ще не розпочався, на нас напали шестеро чекістів в чорному. Ми намагалися сховатися в магазині, але безуспішно», – розповіла білоруській службі Радіо Свобода співробітниця «Белсату» Любов Луньова. Її затримали разом із колегою, оператором Іваном Куракевичем.
За інформацією Білоруської асоціації журналістів (БАЖ), співробітників «Белсату» привезли в ізолятор на вулиці Окрестіна, де був складений адміністративний протокол за статтею про порушення порядку організації або проведення масових заходів, передає «Інтерфакс».
За даними Радіо Свобода, сотні пенсіонерів, а також медичних працівників зібралися на акцію на площі Якуба Коласа. Посилені наряди силовиків і їхня техніка перекрили тротуари і проїжджу частину, не дозволяючи людям виходити за межі площі.
Незалежне агентство TUT.BY пише, що учасники «Маршу мудрості» дійшли до заблокованої силовиками площі Коласа, після чого розпочалися затримання.
У неділю, 6 грудня, в Білорусі на акціях проти режиму Олександра Лукашенка були затримані понад 320 людей. Такі дані навів білоруський правозахисний центр «Весна», найбільше затримань було в Мінську.
Серед затриманих були і співробітники засобів інформації. Зокрема, під час виконання редакційного завдання була затримана журналістка агенції «Інтерфакс-Захід». Її відпустили з РУВС Заводського району Мінська після перевірки документів.
За інформацією БАЖ, у Гродні затримали двох журналістів агенції БелаПАН. Їх відпустили через три години без складання протоколів.
Масові акції проти Лукашенка тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.
Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування та жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.
Read MoreМинулий листопад був найспекотнішим за всю історію спостережень «з явним відривом», оскільки в Європі спостерігалися найвищі осінні температури від початку досліджень.
Аналіз температури поверхні і повітря, проведений Службою з питань зміни клімату Copernicus (C3S), показав, що листопад 2020 року був на 0,77 градуса Цельсія тепліше, ніж в середньому за 30 років 1981-2010 років.
Середня температура вересня-листопада у Європі була найвищою за всю історію спостережень і на 1,9 градуса Цельсія вище контрольного періоду.
C3S зазначає, що 2020 рік прямує до того, щоб відповідати 2016-му, який був найтепліший з будь-коли зареєстрованих.
Минулого тижня Всесвітня метеорологічна організація заявила, що 2020 рік став одним з трьох найспекотніших років – відразу після 2016-го і 2019-го.
Директор C3S Карло Буонтемпо сказав, що ці дані «відповідають довгостроковій тенденції до потепління глобального клімату», і закликав політиків «серйозніше, ніж будь-коли, подумати про те, як найкращим чином виконати міжнародні зобов’язання», викладені в Паризькій кліматичній угоді. Відповідно до неї, країни зобов’язалися досягти довгострокових завдань щодо стримування зростання середньої температури до нижче 2 градусів Цельсію в порівнянні з доіндустріальної показниками і докласти зусиль, щоб обмежити його до 1,5 градусів Цельсію.
За даними Служби з питань зміни клімату, осінні температури були «максимально вищі за середній показник у 1981-2010 роках на переважній частині північної Європи, Сибіру, Північного Льодовитого океану і сусідніх прибережних морів. Температури були «набагато вище середніх» на більшій частині решти Сибіру, на Тибетському нагір’ї і в смузі від Близького Сходу до Північної Європи. У іншій частині Європи також було «в цілому тепліше», ніж в середньому.
Проте, сезон був «холодніше середнього» на більшій частині території Канади і деяких частинах Гренландії, Центральної Азії і південного Китаю.
Супутникові знімки, опубліковані C3S, показали, що площа морського льоду в Арктиці була другою за величиною за листопад в базі даних, яку почали вести у 1979 році. Найменша площа арктичного морського льоду була зафіксована у 2015 році.
…
У Венесуелі на виборах до Національної асамблеї більшість депутатських мандатів отримали кандидати, які підтримують президента країни Ніколаса Мадуро. Про це в понеділок, на наступний день після голосування, оголосила виборча комісія. Основні опозиційні партії вибори бойкотували, назвавши їх шахрайством.
Національна асамблея була останнім державним інститутом, який залишався поза контролем правлячих соціалістів. Тепер він знову переходить до рук союзників Мадуро – незважаючи на розвал економіки, санкції США, що перешкоджають експорту нафти, і виїзд з країни близько п’яти мільйонів громадян. За оцінками 2018 року, населення Венесуели становило понад 28 мільйонів жителів.
Як заявила глава виборчої комісії Індіра Альфонсо, за кандидатів, які підтримують президента Мадуро, висловилися приблизно 68 відсотків виборців – від загального числа в 5 мільйонів 200 тисяч громадян, які прийшли на дільниці. Явка склала 31 відсоток.
Багато венесуельців підтримали заклик бойкотувати парламентські вибори, з яким до них звернувся голова нинішньої Асамблеї, опозиціонер Хуан Гуайдо. Він просить співгромадян взяти участь у всенародному опитуванні 12 грудня, щоб висловитися з приводу легітимності недільного голосування і щодо призначення нового уряду.
США і ще десятки країн, зокрема багато держав Латинської Америки, не визнають Ніколаса Мадуро легітимним президентом Венесуели, заявляючи про підтримку Хуана Гуайдо.
…
Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) у звіті, опублікованому 7 грудня, заявив, що в 2019 році на світовому ринку озброєнь домінували американські і китайські компанії, на частку яких припадало понад 75 відсотків продажів за рік.
Згідно зі звітом SIPRI, з 25 найбільших світових збройових компаній 12 були американськими і на них припав 61% продажів зброї і військових послуг минулоріч, в той час як продажі китайських компаній склали 15,7%.
Вперше у звіт серед 25-ти компаній потрапили чотири китайських, жодна із них не була включена в список в попередні роки через відсутність даних.
Так, загальний обсяг продажів 25-ти найбільших компаній зріс на 8,5% до 361 млрд доларів, йдеться у звіті.
Дві російські компанії також увійшли у 25 лідерів: «Алмаз-Антей» (15-те місце) і «Об’єднане суднобудування» (25-те). Їхні продажі знизилися в порівнянні з 2018 роком і склали близько 4% від загального обсягу. Третя російська компанія United Aircraft втратила 1,3 мільярда доларів від продажу і вибула з 25-ти лідерів у 2019 році.
Список продовжує очолювати американська аерокосмічна компанія Lockheed Martin. Замикають п’ятірку лідерів Boeing, Northrop Grumman, Raytheon і General Dynamics. Китайські AVIC, CETC і Norinco посідають шосте, восьме і дев’яте місця відповідно. Британська BAE Systems – на сьомому місці.
У звіті йдеться, що США десятиліттями домінують на міжнародному ринку озброєнь, але продажі китайських компаній в 2019 році зросли майже на 5%. Крім того, повідомляється, що вперше компанія із Близького Сходу потрапила у 25 компаній-лідерів – це EDGE з Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ). Компанія, утворена шляхом консолідації близько 25 оборонних підприємств в 2019 році.
Створений в 1966 році шведським парламентом Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) відстежує військові витрати і поставки зброї в світі.
Read More
Після парламентських виборів у Румунії 6 грудня, на яких обирали весь склад обох палат парламенту, за результатами екзит-полів, обидві провідні партії мають близькі показники.
За офіційним опитуванням на виході з дільниць, нині владна права Національно-ліберальна партія (PNL) отримує 29 відсотків, але нині опозиційна ліва Партія соціальних демократів (PSD) дещо випереджає її з 30,5 відсотків. Ці результати майже однакові на виборах обох палат парламенту.
Це опитування не відображає голоси румунів, які голосували на закордонних дільницях за межами країни.
Та інше опитування, як повідомляють, дало PNL 32 відсотки, а PSD 28 відсотків.
Лідер PNL, нинішній прем’єр-міністр Румунії Лудовік Орбан заявив, що його партія вважає себе переможцем.
Якщо, за остаточними результатами, PSD, яка є наступницею Компартії часів соціалізму, і справді набере незначно більше голосів, ніж PNL, остання все одно, найімовірніше, отримає мандат формувати уряд від президента Румунії Клауса Йоханніса – який до свого обрання сам очолював лібералів.
Вона, за оцінками, зможе створити владну коаліцію з третьою за кількістю відданих голосів партією, праволіберальним «Альянсом-2020 USR-PLUS». Ця партія, за даними обох екзит-полів, отримує близько 16 відсотків голосів. Крім того, до коаліції зможуть приєднатися й кілька з дрібніших партій, які пройдуть до парламенту.
Йоханніс уже заявляв, що не допустить повернення соціалістів до влади, доки триває його президентський термін, тобто до 2024 року.
Нинішні вибори, на яких обирають усіх 329 членів Палати депутатів і 136 членів Сенату, відбуваються через рік по тому, як після колапсу уряду соціалістів ліберали створили свій нинішній уряд меншості. Тоді депутати проголосували за недовіру урядові соціалістів після скандалу з корупційними звинуваченнями на адресу її колишнього лідера Лівіу Драґні. Новий лідер соціалістів Марчел Чолаку відмежовується від спадщини Драґні і різко критикує уряд Лудовіка Орбана, звинувачуючи його в «некомпетентності» в протистоянні коронавірусній пандемії.
У Румунії, за словами спостерігачів, нині, в часи пандемії, дійсно відчувається розчарування в нинішньому уряді і загалом у політиці. Явка на вибори склала лише трохи більше ніж 32 відсотки.
Але на остаточний результат можуть помітно вплинути виборці, що перебувають за межами Румунії і проголосували на закордонних дільницях. Вони переважно голосують за лібералів чи інші праві сили. Багато з них заявляє, що вони були змушені виїхати за кордон саме через корумпованість урядів соціалістів.
За кордоном нині перебуває, за оцінками, до чотирьох мільйонів румунів, населення в самій Румунії нині становить понад 19 мільйонів. Загальне число виборців, разом із тими, хто за кордоном, становить близько 18 мільйонів. За повідомленнями, на нинішніх виборах проголосували близько 260 тисяч закордонних румунів – удвічі більше, ніж на попередніх виборах 2016 року.
…
У Білорусі 120-й день поспіль тривали акції протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня і сваволі силовиків. Силові структури, зі свого боку, масово затримували демонстрантів.
Такі акції традиційно найчисельніші по неділях. Нині, вже третю неділю поспіль, протест, названий «Марш волі», відбувався в форматі «дворового маршу»: демонстранти влаштовували не одну велику акцію, а велике число місцевих. Це змушує силовиків розпорошувати свої сили.
У столиці Мінську таких акцій відбулися десятки в різних частинах міста, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. Люди збиралися в своїх дворах і йшли невеликими колонами до визначених у кожному мікрорайоні пунктів. У найчисленніших колонах було й понад тисячу людей.
Такі акції координуються через соцмережі. Як повідомляють, у різних містах Білорусі на певний час зникала доступність інтернету – і мобільного, і стаціонарного.
Силовики їздили Мінськом і здійснювали розгони й затримання. Цього разу, за повідомленнями, в їхніх акціях брали участь і службові собаки з провідниками. Як повідомили в пресслужбі Внутрішніх військ Білорусі, собак залучили тому, що «собака є чинником стримування для людини».
Міліція Мінська повідомила про затримання близько 300 осіб.
Правозахисна група «Весна» наводить на цей час імена принаймні 310 затриманих по всій Білорусі (головно в Мінську), інші активісти називають уже не менш ніж 380 імен. Списки продовжують поповнюватися.
Крім Мінська, акції протесту відбулися, зокрема, в Бресті, Вітебську, Гомелі, Гродні й інших містах і містечках країни.
Із Мінська повідомляють про затримання, серед інших, 79-річної жінки, а також іншої відомої пенсіонерки-активістки, 72-річної Ніни Багінської, яка не пропускає жодного протесту. Свого часу через її відомість Олександр Лукашенко наказував її не затримувати. Через деякий час її відпустили.
Також серед затриманих – двоє журналістів, які висвітлювали протест у Гродні.
Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.
За час протестів, які тривають практично щодня з дня виборів 9 серпня, в Білорусі, за даними ООН, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований. Серед них – 373 журналісти, принаймні 6 із них і нині перебувають за ґратами. Кілька людей унаслідок придушення протестів загинули.
…
Тисячі протестувальників вийшли на вулиці в столиці Молдови Кишиневі. Вони вимагають змінити склад уряду та провести дострокові парламентські вибори.
Демонстранти зібралися на площі біля будівлі парламенту в Кишиневі з гаслами «Ми – народ!» та «У тюрму!»
Мітинг скликала новообрана президентка Молдови Мая Санду, яка виступає за більш тісні відносини з Європейським союзом. Це сталося після того, як депутати ухвалили закон, який передає контроль над розвідкою від президента до парламенту.
Під час мінтингу Санду закликала уряд прем’єра Іона Чіку подати у відставку та провести нові парламентські вибори. Вона також звинуватила парламент у спробі саботажу її можливостей боротися з корупцією.
Очікується, що Конституційний суд визнає перемогу Санду над чинним президентом Ігорем Додоном 10 грудня. Інавгурація має відбутися впродовж двох наступних тижнів.
Read MoreБілоруські силовики почали затримувати людей під час вуличних антиурядових протестів у різних містах, включно з Мінськом, Брестом та Гродно.
Демонстранти зібралися в Мінську та інших білоруських містах з вимогою змусити Олександра Лукашенка відмовитися від влади.
Серед затриманих у столиці – 79-річна жінка. У Гродно силовики схопили двох журналістів видання BelaPAN.
Це третій недільний протест, на який люди виходять під гаслом «Марш сусідів». Стратегію розробила опозиція, яка намагається децентралізувати протести й зробити складнішим для поліції оточити активістів.
У Мінську закрили кілька станцій метро. Силовики оточили щонайменше два сквери.
У кількох містах люди повідомляють про проблеми з доступом до телеграму.
Read MoreКитайський апарат, який зібрав зразки місячної поверхні, успішно зістикувався з кораблем на орбіті Місяця, повідомили китайські державні ЗМІ.
Агентство Xinhua назвало маневр першим в історії Китаю «зістикуванням на місячній орбіті».
Капсула з близько двома кілограмами місячної породи і пилу має повернутися до Китаю в середині грудня.
Це мають бути перші зразки місячної поверхні, які отримували науковці, за останні чотири десятиліття. У 1960-х та 1970-х роках зразки збирали під час своїх місій Сполучені Штати Америки та Радянський Союз.
Китай двічі здійснював посадку на Місяць у 2013 та 2019 роках.
…
The Trump administration has chosen not to extend again an order requiring ByteDance, a Chinese company, to divest TikTok’s U.S. assets, but talks will continue over the video-sharing app’s fate, two sources briefed on the matter said.A Treasury Department representative said late Friday that the Committee on Foreign Investment in the United States (CFIUS) was “engaging with ByteDance to complete the divestment and other steps necessary to resolve the national security risks.”Last week, CFIUS granted TikTok parent ByteDance a one-week extension until Friday to shed TikTok’s U.S. assets.President Donald Trump’s August order gave the Justice Department the power to enforce the divestiture order once the deadline expired, but it was unclear when or how the government might seek to compel divestiture.Trump’s decisionTrump personally decided not to approve any additional extensions at a meeting of senior U.S. officials, according to a person briefed on the meeting. The government had previously issued a 15-day and seven-day extension of the initial 90-day deadline, which was November 12, on Trump’s order.The Justice Department did not immediately respond to requests for comment, while the White House did not comment. TikTok declined to comment.The Trump administration contends TikTok poses national security concerns because the personal data of U.S. users could be obtained by China’s government. TikTok, which has more than 100 million U.S. users, denies the allegation.FILE – Women wearing masks to prevent the spread of the coronavirus chat as they pass by the headquarters of ByteDance, owners of TikTok, in Beijing, China, Aug. 7, 2020.Under pressure from the U.S. government, ByteDance has been in talks for months to finalize a deal with Walmart Inc. and Oracle Corp. to shift TikTok’s U.S. assets into a new entity aimed to satisfy the divestiture order.ByteDance made a new proposal aimed at addressing the U.S. government’s concerns, Reuters reported last week.ByteDance made the proposal after disclosing on November 10 that it submitted four prior proposals, including one in November, that sought to address U.S. concerns by “creating a new entity, wholly owned by Oracle, Walmart and existing U.S. investors in ByteDance, that would be responsible for handling TikTok’s U.S. user data and content moderation.”Preliminary dealIn September, TikTok announced it had a preliminary deal for Walmart and Oracle to take stakes in a new company to oversee U.S. operations. Trump said the deal had his blessing.On November 11, ByteDance filed a petition with a U.S. appeals court challenging the divestiture order and said it planned to file a request “to stay enforcement of the divestment order only if discussions reach an impasse and the government indicates an intent to take action to enforce the order.”ByteDance said the Trump order seeks “to compel the wholesale divestment of TikTok, a multibillion-dollar business built on technology developed by” ByteDance, “based on the government’s purported national security review of a 3-year-old transaction that involved a different business.”The Trump administration has been stymied in its efforts to restrict TikTok in the United States.A federal judge in Washington on September 27 blocked a ban on Apple Inc. and Alphabet’s Google offering TikTok for download in U.S. app stores, while another judge on October 30 blocked government restrictions scheduled to take effect November 12 that ByteDance said would have effectively barred TikTok from operating in the United States.A U.S. appeals court will hear arguments on the app store ban on December 14.
…
Капсула, що містить космічні зразки, виявлена у віддаленому районі Австралії. Таким чином космічний апарат «Хаябуса-2» завершив свою місію довжиною 5 мільярдів кілометрів.
Схожа на зірку вогняна куля увійшла в атмосферу Землі, згодом на капсулі відкрився парашут, а сигнали маяка допомогли науковцям знайти її.
Космічний зонд «Хаябуса-2» був запущений у 2014 році і прибув на астероїд Рюґу в 2018 році, оглядаючи його протягом півтора року, перш ніж здійснити дві посадки на його кам’янистій поверхні для збирання зразків. «Хаябуса-2» залишив астероїд рік тому.
Науковці сподіваються, що зразки допоможуть більше зрозуміти про походження життя та формування Всесвіту. Вони зацікавлені в аналізі органічних матеріалів у зразках, особливо тих, що взяті з-під поверхні астероїда, на які не впливає космічне випромінювання та інші фактори навколишнього середовища. Не виключено, що схожі астероїди впливали на Землю і могли приносити на її поверхню воду або органічні матеріали.
Read MoreУ Парижі поліція затримала частину учасників акцій протесту 5 грудня. Міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен повідомив про арешт 22 людей. За його словами, зареєстровано численні акти вандалізму.
У Франції найбільша профспілка, Загальна конфедерація праці, проводить акції на підтримку малозабезпечених та безробітних. До цієї традиційної щорічної маніфестації приєдналися противники суперечливого законопроєкту про «глобальну безпеку». Одна зі документа забороняє громадянам знімати поліцейських на фото і відео під час застосування спеціальних засобів проти демонстрантів.
5 грудня організатори оголосили про протестні акції в 90 великих і середніх містах Франції. У Парижі «Марш свободи і солідарності» до площі Республіки розпочався в другій половині дня. У Бордо, Монпельє і Ліоні влада вирішила не допускати протестувальників у центральні частини цих міст, повідомило Міжнародне французьке радіо.
У відповідь на масові протести уряд оголосив про готовність змінити текст статті про заборону на зйомки поліцейських, які застосовують силу проти мирних демонстрантів. Центр координації протестних акцій зажадав повного відкликання законопроєкту.
Президент Франції Емманюель Макрон 4 грудня назвав помилковими заяви про утиски свобод у Франції, наголосивши: «Ми не Угорщина і не Туреччина».
Поліція, яка опинилася під вогнем критики після кількох інцидентів із необґрунтованим застосуванням сили, теж виступила з протестом. Слова президента про те, що якщо у людини колір шкіри не білий, то вона має шанси частіше піддаватися перевірці документів, викликали реакції протесту з боку двох головних поліцейських профспілок Франції.
Read MoreУ столиці Вірменії Єревані 5 грудня тисячі протестувальників знову вимагали відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна у зв’язку з підписанням у листопаді мирної угоди з Азербайджаном.
Маніфестанти, які зібралися на площі Свободи, скандували «Нікол – зрадник» і «Вірменія без Нікола». Протестувальники вимахували прапорами Вірменії та невизнаної жодною країною світу Нагірно-Карабаської республіки.
Пашинян підписав мирну угоду з Азербайджаном 9 листопада. Бої в Нагірному Карабасі та прилеглих районах Азербайджану тривали шість тижнів, з обох сторін загинули тисячі військовослужбовців і мирних жителів.
Згідно з угодою, Азербайджан повернув під свій контроль частину території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області та сім окупованих раніше районів.
У зверненні до народу 12 листопада Нікол Пашинян визнав, що підписаний ним документ був поганим для Вірменії. Водночас він наголосив, що це був єдиний вибір, який забезпечив виживання Карабаху.
Опозиція заявляє, що в разі відмови Пашиняна оголосити про відставку в усій країні будуть організовані акції громадянської непокори.
Read MoreАмериканський журнал Time назвав 2020 рік найгіршим у сучасній історії США. Однією з причин стала пандемія коронавірусної інфекції. США перебувають на першому місці за кількістю хворих на COVID-19. У країні з початку пандемії виявлено 15 мільйонів випадків заражень. Число померлих наближається до 300 тисяч.
За минулу добу Сполучені Штати встановили новий рекорд – зафіксовано понад 255 тисяч випадків інфікування. Обраний президент США Джо Байден заявив, що відновлення економіки сповільнюється, і закликав Конгрес ухвалити ще один закон для боротьби з коронавірусом.
Time також зазначає, що 2020 рік забрав життя важливих для США людей. У вересні померла член Верховного суду Рут Бейдер Ґінзбурґ. Дочка емігранта з Одеси стала другою жінкою, яка стала членом вищого суду країни. За її участю були ухвалені рішення, які підтверджують право жінок на аборти, конституційність одностатевих шлюбів, права расових меншин, вона була серед суддів, які підтвердили законність реформи системи медичного страхування.
Улітку пішов з життя Джон Льюїс, один із лідерів боротьби за заборону сегрегації та організатор Маршу на Вашингтон 1963 року. Від 200 до 300 тисяч людей пройшли маршем до меморіалу Лінкольна в центрі міста, де Мартін Лютер Кінґ виголосив промову, яка дістала назву «У мене є мрія».
У травні в Сполучених Штатах сталося вбивство поліцейськими при затриманні афроамериканця Джорджа Флойда, пише Time. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Поліцейський Дерек Шовін, намагаючись знешкодити афроамериканця, натиснув йому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Флойд помер у лікарні Міннеаполіса. Відеозапис інциденту стрімко поширився соціальними мережами. Загибель Флойда стала причиною масових акцій у США з вимогою розслідувати цю подію і припинити поліцейське насильство в країні. Демонстрації переросли в заворушення і сутички з поліцією.
«Оптимізм – наша найбільш безглузда і найголовніша риса. В Америці не завжди буває ранок. Іноді перед ним нам потрібно пережити найтемніший час», – зазначає Time.
Read MoreПрезидент США Дональд Трамп підписав антидопінговий «закон Родченкова» 4 грудня.
Документ передбачає можливість переслідування з боку Сполучених Штатів будь-якої людини за причетність до допінгової змови на міжнародних змаганнях за участю американських атлетів і поширюється на порушення, вчинені навіть за межами США.
Порушникам закону загрожує до 10 років в’язниці і штраф у розмірі 250 тисяч доларів. Якщо порушення вчинить група осіб, то штраф становитиме один мільйон доларів.
Міжнародне антидопінгове агентство (WADA) критикувало цей документ, вважаючи, що через екстериторіальність він може підірвати міжнародну систему антидопінгового контролю. Однак представник американського антинаркотичного управління при Білому домі Ентоні Джонс заявив, що реакція WADA на російський допінговий скандал підірвала віру в глобальну систему антидопінгового контролю.
Закон названий ім’ям Григорія Родченкова, який очолював антидопінгову лабораторію в Москві. Родченков виявив масштабне, підтримуване російською владою застосування допінгу російськими спортсменами на найбільших змаганнях, включно з Олімпіадою 2014 року в Сочі.
…
У столиці Росії Москві почали вакцинацію від коронавірусу препаратом «Спутнік V» серед груп ризику. Безкоштовні пункти вакцинації працюватимуть на базі міських поліклінік.
Записатися на щеплення можуть співробітники установ освіти, соцзахисту та охорони здоров’я у віці від 18 до 60 років без хронічних захворювань, які не вагітні і не годують грудьми. Як стверджують в мерії, за перші п’ять годин на вакцинацію зареєструвалися п’ять тисяч людей.
У Росії за останню добу зафіксовано 28 782 заражень COVID-19. Це максимум з початку пандемії. Померли за день 508 осіб. Всього від коронавірусу у Росії померли понад 42,5 тисячі пацієнтів.
Багато фахівців піддають офіційні дані про кількість померлих від COVID-19 у Росії під сумнів: по-перше, сама влада визнає, що в них включаються тільки ті випадки, коли коронавірус був визнаний головною причиною смерті, по-друге, так звана надлишкова смертність цього року в порівнянні з минулим у більшості регіонів Росії істотно вище, ніж офіційні цифри померлих від COVID-19.
У серпні Росія повідомила, що першою у світі розробила вакцину від COVID-19.
11 листопада творці російської вакцини «Спутнік V» відзвітували про перші результати третьої фази клінічних випробувань. Вони стверджують, що ефективність становила 92 відсотки.
Згодом Росія подала до Всесвітньої організації охорони здоров’я заявку на сертифікацію вакцини «Спутнік V».
Read MoreБолгарія заявляє, що закриє 28 установ для людей з психічними розладами після критики Ради Європи.
Генеральна прокуратура повідомила, що установи закриють до 2027 року через погані умови, включно з жорстокістю до пацієнтів та неправильне використання медикаментів.
2 грудня комітет Ради Європи закликала Болгарію зупинити використання ланцюгів в установах для людей з психологічними розладами, щоб утримувати їх. У Раді Європи назвали це «тотально неприйнятним».
У своєму звіті комітет зазначив, що делегація відвідала кілька установ і отримала повідомлення, що персонал «штовхає, б’є руками і ногами» пацієнтів.
…
Уряду Європейського союзу 4 грудня заявили про готовність схвалити спільний бюджет на 2021 рік. Для цього потрібно, щоб Польща та Угорщина зняли своє вето з семирічного проєкту спільного бюджету (на період з 2021 до 2027 рік).
Бюджет на 2021 рік для всіх учасників ЄС уже розроблений з урахуванням прогнозованих фінансових показників на сім років. Однак Будапешт і Варшава відмовляються схвалити його, оскільки розподіл коштів із цього бюджету пов’язаний із дотриманням верховенства закону в кожній із країн союзу. Угорщина і Польща стали об’єктами уваги з боку інших союзників через заходи із обмеження незалежності судів, тиск на засоби інформації та неурядові організації. Як зазначає агенція Reuters, політика польської та угорської влади може обійтися цим країнам у десятки мільярдів євро зі спільних європейських фондів.
Якщо рамковий бюджет 2021–2027 років не буде схвалений через позицію Будапешта і Варшави, то і бюджет ЄС на 2021 рік не буде мати законної сили.
…
Німецька дипломатка та ключова учасниця переговорів про ядерну угоду з Іраном Хельга Шмід стала генеральною секретаркою Організації безпеки та співробітництва в Європі. Вона стала першою жінкою на цій посаді.
59-річна Шмід працювала генеральним секретарем Європейської служби з зовнішніх справ з 2016 року. У 1990-х вона була речницею посольства Німеччини у Вашингтоні.
Штаб-квартира ОБСЄ розташована у Відні. Її мандат включає посередництво під час конфліктів, спостереження за виборами, моніторинг дотримання прав людини та просування принципу свободи преси.
Шмід змінить на посаді генсекретаря ОБСЄ Томаса Гремінгера, який очолював організацію з 2017 року. Вона працюватиме в складний час для інституції, яка намагається врегулювати конфлікти в Білорусі, Україні та Нагірному Карабаху.
Read MoreВід початку пандемії COVID-19 у світі заразилися 65 мільйонів людей, 1,5 мільйона – померли станом на 3 грудня.
Протягом останнього тижня щодня фіксували понад 10 тисяч смертей від коронавірусної хвороби, але, як вважають, справжнє число може бути більшим, бо багато випадків не враховують у загальну статистику.
Голова ООН попередив, що соціальний й економічний вплив пандемії – «величезний і зростає», і що будь-яка вакцина не зітре шрамів, які можуть залишатися протягом років.
«Майже через рік пандемії ми стикаємося з людською трагедією та надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я, гуманітарної допомоги й розвитку», – заявив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш світовим лідерам під час спеціального засідання Генеральної асамблеї, присвяченого пандемії, що відбувалося в онлайн режимі.
Поки світ готується до поширення вакцини від COVID-19, Ґутерріш знову закликав вважати вакцини «глобальним суспільним благом» і попросив багаті країни гарантувати, щоб щеплення були доступні і для найуразливіших і найбідніших людей у світі.
Очікується, що США, Європа й деякі інші розвинені країни розпочнуть випуск розроблених на Заході вакцин вже наприкінці грудня.
Однак поставки на ранніх стадіях будуть обмежені, що означає, що кожній країні доведеться розставляти пріоритети на основі факторів ризику.
…
Служба державної безпеки Латвії у четвер 3 грудня затримала кількох журналістів, які співпрацюють з виданнями Sputnik і Baltnews. Про це повідомила низка медіа та самі затримані.
Видання Sputnik і Baltnews пов’язані з російським інформаційним агентством «Росія сьогодні». У шести з журналістів, а також політичного активіста Володимира Ліндермана пройшли обшуки.
Серед затриманих були колишній головний редактор Baltnews Андрій Яковлєв, журналіст Андрій Солопенко, журналістка Baltnews Алла Березовська. Після допитів їх відпустили під підписку про невиїзд. Вони є підозрюваними в кримінальній справі.
Як повідомили в правоохоронних органах Латвії, справу порушено за статтею про порушення режиму санкцій Євросоюзу.
Читайте також: У Кремлі існує «молдовський відділ», пов’язаний із розвідкою – розслідування RISE Moldova
У пресслужбі СГБ виданню Delfi повідомили, що затримання і обшуки були пов’язані з підозрами в порушенні міжнародних санкцій. Слідство у справі, як стверджують в СГБ, почалося в січні.
«Отримана в ході слідства інформація дає підстави підозрювати, що мала місце передача господарських ресурсів особі, проти якого спрямовані санкції ЄС у зв’язку з діями, спрямованими на руйнування територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України», – йдеться в повідомленні. Ім’я цієї особи не називається.
Санкції ЄС були запроваджені проти гендиректора агентства «Росія сьогодні» Дмитра Кисельова. Самі журналісти – позаштатні автори пов’язаних з агентством видань – стверджують, що до їхньої роботи санкції проти Кисельова ніякого відношення не мають. Такої ж думки в МЗС Росії, який звинуватив Латвію в «кричущому нехтуванні свободи ЗМІ».
…
Сполучені Штати відкликали деяких співробітників зі свого посольства в Багдаді на тлі загострення напруги з Іраном та іраксьскими неурядовими збройними угрупованнями. Це 3 грудня підтвердив посол США в Іраку Метью Туллер після того, як про це повідомили цілька медіа.
У відео, опублікованому на сторінці посольства США у Facebook, Туллер заявив, що він та основна група дипломатів та військових радників продовжуватимуть виконувати обов’язки в «найближчому майбутньому».
«Тимчасове скорочення не позначиться на намірах цих відданих співробітників», – сказав він.
Читайте також: Роз’єднані Штати Америки. Барак Обама про політичну культуру і Путіна
Невідомо точно, скільки саме з кількох сотень дипломатів найбільшого посольства США були вивезені.
Скорочення персоналу відбулося в той час, коли президент Дональд Трамп посилює тиск на Іран перед передачею влади обраному президенту Джо Байдену. Той заявляв, що намагатиметься відновити дипломатичні зв’язки з Іраном після того, як почне роботу в Білому домі в січні.
Читайте також: США скоротять чисельність своїх військ в Афганістані та Іраку до 2500 до середини січня
Очікується, що Байден спробує знову приєднатися до ядерної угоди Ірану, яку Трамп припинив у 2018 році, і співпрацювати з союзниками, щоб зробити її умови жорсткішими, якщо Тегеран першим знову почне її дотримуватися.
Напруга в регіоні зросла після вбивства минулого тижня вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде поблизу Тегерана. Іран звинуватив Ізраїль і, опосередковано, Сполучені Штати, підвищуючи ймовірність помсти зі свого боку або з боку своїх угруповань у регіоні.
Американські чиновники також висловлюють занепокоєння з приводу того, що Іран або афілійовані з ним бойовики в Іраку можуть завдати удару в першу річницю американського удару безпілотниками, в результаті якого 3 січня біля аеропорту Багдада загинув високопоставлений іранський генерал Касем Солеймані та і ще кілька лідерів іраксьских збройних угруповань.
У вересні адміністрація Трампа попередила Ірак, що закриє своє посольство в Багдаді у відповідь на неодноразові ракетні та інші напади на об’єкти інтересів США та їхніх союзників, завдані бойовиками за підтримки Ірану.
…