Світ

Парламент Туреччини у вівторок ухвалив постанову про відправку військ в Азербайджан для моніторингу за виконанням мирної угоди між Азербайджаном і Вірменією за посередництва Росії.

Пропозицію 17 листопада підтримали всі партії турецького парламенту, крім однієї. Рішення ухвалили після того, як президент Реджеп Таїп Ердоган виступив з ініціативою направити війська в так званий центр моніторингу в Азербайджані щодо припинення вогню в Нагірному Карабасі.

Туреччина, яка підтримувала Азербайджан в шеститижневому загостренні конфлікту з етнічними вірменськими силами через сепаратистський Нагірний Карабах, минулого тижня підписала меморандум з Росією про створення такого спільного центру моніторингу в Азербайджані.

Рішення парламенту надає однорічний мандат на розміщення турецьких солдатів і цивільних осіб в спільному центрі моніторингу «в місці, яке визначить Азербайджан», і відповідно до стратегічних угод між двома країнами.

Президент Росії Володимир Путін заявив 17 листопада, що спільний російсько-турецький центр моніторингу буде значною мірою використовувати безпілотники для оцінки ситуації на місцях в Нагірному Карабасі.

Франція, яка разом зі Сполученими Штатами і Росією є співголовою Мінської групи, що раніше очолювала переговори між Вірменією і Азербайджаном, 17 листопада закликала Росію прояснити «неясність» щодо угоди, і яка її роль як посередника.

«Припинення вогню було необхідне для порятунку тисяч життів, але є неясність», – заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан.

За його словами, ці питання будуть обговорюватися на зустрічі французьких, американських і російських дипломатів в Москві від Мінської групи 18 листопада.

Держдепартамент США підтримав точку зору Франції, заявивши, що до росіян все ще є питання, які необхідно прояснити з приводу угоди, «в тому числі і про роль турків».

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991-1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі.

Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін, за угодою, мають контролювати миротворчі сили.
…

На тлі обмежень через пандемію COVID-19 у Чехії і Словаччині у вівторок відзначили річницю Оксамитової революції – День боротьби за свободу і демократію – державне свято, яке припадає на 17 листопада.

Через коронавірус влада Чехії цього року обмежила проведення багатолюдних публічних акцій. Прем’єр-міністр Андрей Бабіш, колишній президент Вацлав Клаус, голова Сенату, верхньої палати парламенту Чехії, Мілош Вістрчіл та інші політичні й державні діячі поклали квіти до пам’ятного знака на Народному проспекті у Празі, місці, де відбулись масові акції Оксамитової революції.

Президент Чехії Мілош Земан цього дня запаллив пам’ятну свічку.

«Це вже традиція, що пан президент як прямий учасник подій 17 листопада 1989 року присвятить їм тихий спогад», – повідомив речник президента Їржі Овчачек.

Водночас у Празі сьогодні близько двох тисяч людей пройшли центром міста з гаслами «Свободу», «Ми не вівці», «Діти до шкіл», протестуючи проти обмежень через пандемію COVID-19.

Президентка Словаччини Зузана Чапутова відзначила 31-шу річницю Оксамитової революції згадкою про жертв комуністичного режиму. Вона поклала вінок до пам’ятника Свободи у Братиславі, наголосивши, що «саме на цьому місці дуже інтенивно відчувається, що тоталітарний режим, який розвалився в 1989 році, був насильницьким щодо своїх громадян».

У Братиславі також цього дня відбулись антиурядові демонстрації, організатором більшості з яких були члени крійньої правої Народної партії «Наша Словаччина».

Чимало акцій до річниці Оксамитової революції (концерти, виставки, фестивалі, дискусії) через карантинні обмеження провели у Чехії та Словаччині в режимі онлайн.

17 листопада 1989 року тисячі громадян Чехословаччини вийшли на вулиці й площі міст, щоб згадати своїх земляків, які 50 років тому, в 1939 році були репресровані нацистським режимом. Демонстрації, в яких переважала студентська молодь, жорстоко придушили силовики. В результаті понад 550 людей були поранені. Події 17 листопада започаткували значні політичні зміни й привели до падіння комуністичного режиму в Чехословаччині. Лідером перетворень став Вацлав Гавел, який 29 грудня був обраний президентом Чехословаччини.

Читайте також: Постать Вацлава Гавела. Борець із комуністичним режимом вказував на проблему Росії

Оксамитова революція мала значний вплив на життя громадян в країнах Східного блоку, зокрема, після перемоги «Солідарності» впав комуністичний режим у Польщі, далі здали свої позиції комуністи в Угорщині, Румунії й НДР (Німецькій Демократичній Республіці).
…

США скоротять свою військову присутність в Афганістані з 4500 до 2500 осіб до 15 січня, також будуть скорочені на 500 осіб військові в Іраку – до 2500, повідомив виконувач обов’язки міністра оборони Крістофер Міллер 17 листопада.

Це рішення відображає політику президента Дональда Трампа, щоб «довести війну в Афганістані та Іраку до успішного і відповідального завершення і повернути наших хоробрих військовослужбовців додому», сказав Міллер.

Виведення військ всього за два місяці до відходу Трампа з Білого дому відбудеться, попри аргументи високопоставлених військових США і НАТО на користь більш повільного і методичного виведення.

На тлі повідомлень про те, що Трамп планує вивести війська з Афганістану, 17 листопада генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ попередив, що військовий блок може заплатити високу ціну за швидкий і неузгоджений вихід з Афганістану.

Деякі союзники-республіканці Трампа на цьому тижні також висловили стурбованість з приводу раптового скорочення військ за кордоном.

Лідер більшості в Сенаті США Мітч Макконнелл попередив, що швидке скорочення військ у Афганістані дасть екстремістам можливість пропагандистськи заявляти про перемогу. Він припустив, що цей крок також може дозволити талібам взяти під свій контроль владу в Афганістані і повернути широкий вплив угруповань «Ісламська держава» і «Аль-Каїда».

Читайте також: Трамп хоче вивести війська США з Афганістану «до Різдва»

Відповідно до угоди, підписаної в лютому між «Талібаном» і Сполученими Штатами, іноземні сили повинні покинути Афганістан до травня 2021 року в обмін на зобов’язання талібів розірвати зв’язки з «Аль-Каїдою» та іншими міжнародними угрупованнями бойовиків. Але повне виконання цієї угоди наштовхується на безліч перешкод на тлі відсутності прогресу у внутрішньоафганських мирних переговорах в Катарі.

Прихильники виведення американських військ вказують на те, що країна пролила багато крові в боях у Афганістані і Іраку з 2001 і 2003 років відповідно, і у Сполучених Штатів є багато проблем, які потрібно вирішувати всередині країни.
…

У Росії на 85-му році життя помер режисер Роман Віктюк. Про це повідомили агентству ТАСС у театрі Романа Віктюка.

Нещодавно Віктюк перехворів на COVID-19, його госпіталізували 27 жовтня.

Пізніше у театрі казали, що він вже відновлюється після хвороби.

Роман Віктюк – радянський, український і російський театральний режисер. Він народився у жовтні 1936 року у Львові. За своє життя поставив понад 250 вистав у театрах України, Італії, Латвії, Литви, Росії, США, Фінляндії та інших країн.

Отримав звання народного артиста України у 2006 році, народного артиста Росії – 2009-му.
…

Військово-морські сили США перехопили і знищили макет міжконтинентальної балістичної ракети над Тихим океаном під час випробувань під пильною увагою Китаю, Північної Кореї і Росії.

Випробування 17 листопада стало першим, коли Сполучені Штати збили міжконтинентальну балістичну ракету у морі. У попередніх випробуваннях проти цілей міжконтинентальних балістичних ракет використовувалися перехоплювачі, запущені з наземних засобів у Сполучених Штатах.

Агентство протиракетної оборони повідомило, що есмінець типу Arleigh Burke, оснащений системою захисту від балістичних ракет Aegis SM-3, був розташований на північний схід від Гаваїв. Він уразив макет міжконтинентальної балістичної ракети, запущеної з американського полігону на Маршаллових островах. Із шести подібних випробувань – це перше успішне, кажуть американські військові.

Пентагон прагне посилити свої системи протиракетної оборони через побоювання щодо загроз із боку Північної Кореї, яка розробила міжконтинентальні балістичні ракети і ядерну зброю, щл потенційно можуть досягти Сполучених Штатів.

Хоча випробування системи ПРО США в Тихому океані призначені для захисту від загроз з боку Північної Кореї, Росія і Китай розглядають зусилля США з протиракетної оборони як спробу підірвати стримуючий фактор їхніх ядерних сил.

Протиракетна оборона довгий час була каменем спотикання у переговорах США з Росією щодо контролю над озброєннями.
…

Найпотужніший цього року ураган в Атлантичному океані «Йота» вдарив по Нікарагуа, повідомив Національний ураганний центр США.

Перед наближенням до Нікарагуа шторм мав максимальну 5-ту категорію потужності, і трохи ослабнув до 4-ої перед тим, як зайти на сушу.

Національний ураганний центр США попереджає про потужні вітри швидкістю до 250 кілометрів за годину і сильні зливи.

Ураган вдарив по Нікарагуа менш ніж через два тижні після «Ети», іншого руйнівного шторму, внаслідок якого тут загинули десятки людей.

Прогнозується, що внаслідок стихії на міста й сільськогосподарські угіддя, які все ще частково затоплені дощами «Ети», випаде до 76 сантиметрів дощу протягом наступних кількох днів.

«Йота» – це лише другий ураган у листопаді за історію спостережень, який досягнув 5-ї категорії. Востаннє таке було у 1932 році.

Крім того, цей шторм також робить 2020 рік п’ятим поспіль роком, коли в Атлантичному регіоні спостерігається ураган 5-ї категорії. Це найдовший період від моменту ведення записів, повідомляє Accuweather.

Центральна Америка є одним із найбільш постраждалих від зміни клімату регіонів світу. Зміна клімату збільшує інтенсивність як дощів, так і посух по всій Центральній Америці, заявило минулого тижня агентство ООН із питань біженців.

 
…

16 листопада тисячі вірменських демонстрантів пройшли ходою вулицями столиці Єревана. Жителі Вірменії вже тривалий час проводять масові акції протесту, виступаючи проти підписаної мирної угоди з Азербайджаном і Росією щодо конфлікту в Нагірному Карабасі. Вони вимагають відставки Нікола Пашиняна і називають його «зрадником». Деякі військові записали відеозвернення на підтримку прем’єр-міністра Вірменії. (Відео Reuters).
…

Американський космічний корабель Crew Dragon компанії SpaceX із чотирма астронавтами на борту вранці 17 листопада пристикувався до Міжнародної космічної станції (МКС). Стиковка до модуля Harmony американського сегмента МКС проводилася в автоматичному режимі.

Екіпаж розпочав підготовку до переходу на станцію. Цей процес може тривати кілька годин.

Астронавти США Майкл Гопкінс, Віктор Ґловер і Шеннон Вокер, а також японський астронавт Соїті Ногуті працюватимуть на МКС пів року.

Ці астронавти приєднаються до членів 64-ї тривалої експедиції на МКС у складі командира станції росіянина Сергія Рижикова, космонавта Сергія Кудь-Сверчкова і астронавта NASA Кетлін Рубінс.

Запуск здійснений на виконання контракту на комерційні польоти NASA з компанією SpaceХ Ілона Маска, яка розробила корабель і ракету-носій.

Це перший регулярний політ для США після того, як у 2011 році була завершена програма Space Shuttle. Свій перший тестовий політ до МКС з астронавтами на борту Crew Dragon здійснив 30 травня, а випробувальний політ у безпілотному режимі – в березні 2019 року.
…

Обраний президент США Джо Байден попередив, що число загиблих внаслідок COVID-19 в Сполучених Штатах зросте, якщо 45-й американський президент Дональд Трамп не ділитиметься інформацією про перебіг пандемії з новою адміністрацією.

Байден наголосив, що більше людей може загинути, «якщо ми не скоординуємося». Про це Байден сказав 16 листопада під час пресконференції, відповідаючи на запитання про небезпеку неотримання своєчасної інформації від свого попередника.

Трамп досі відмовляється визнавати поразку на виборах 3 листопада і не хоче ділитися важливою інформацією з командою Байдена.

У США зараз число нових щоденних заражень перевищує 130 тисяч. До кінця тижня країна може перейти поріг у 250 тисяч смертей від COVID-19, що є найвищим показником у світі.

Дві американські фармацевтичні компанії оголосили, що їхні вакцини мають більш ніж 90-відсоткову ефективність проти коронавірусу, і ці вакцини можуть бути готові до масового поширення вже за кілька тижнів.
…

Міністр закордонних справ Сирії Валід аль-Муалем помер у Дамаску у віці 79 років.

За даними державних ЗМІ, він почав працювати у відомстві у 1964 році й ніс службу в Іспанії, Танзанії, Британії, Румунії та США. Під час дев’яти років у Вашингтоні аль-Муалем був залучений до провальних мирних переговорів між Сирією та Ізраїлем. До посади міністра дипломат доріс у 2006 році.

В уряді не уточнили причину смерті, але стан його здоров’я впродовж певного періоду часу погіршувався.

Дипломат був відомий в останні роки через захист Сирії під час громадянської війни, яка триває в країні з 2011 року і в якій за дев’ять років загинули понад пів мільйона людей. Він стверджував, що конфлікт був частиною змови Заходу, щоб розділити його країну за підтримки «терористів-джихадистів».

Сполучені Штати та європейські країни наклали санкції на аль-Муалема через шість місяців після того, як сирійські силовики почали розганяти протести в країні, що спровокувало громадянську війну.

Водночас Іран та Росія вважали міністра своїм партнером. В Ірані заявили, що аль-Муалем відіграв важливу роль під час захисту сирійських національних інтересів та безпеки.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров надіслав свої співчуття.
…

У Вірменії звільнили міністра закордонних справ Зограба Мнацаканяна.

Відповідний указ підписав президент Вірменії Армен Саркісян.

16 листопада прем’єр Нікол Пашинян заявив, що ухвалив рішення про відставку Мнацаканяна, який очолив МЗС після оксамитової революції у 2018 році.

Тим часом жителі Вірменії проводять масові акції протесту, виступаючи проти підписаної мирної угоди з Азербайджаном і Росією щодо конфлікту в Нагірному Карабасі. Вони вимагають відставки Пашиняна і називають його «зрадником».

 
…

Угорщина та Польща заблокували ухвалення довгострокового бюджету Європейського союзу та «антикоронавірусного» пакету допомоги в розмірі 1,8 трильйона євро.

Під час зустрічі послів країн ЄС Будапешт та Варшава виступили проти прив’язки європейського фінансування до нового механізму поваги до верховенства права.

За цим механізмом Угорщина й Польща можуть отримати менше грошей через, з точки зору Брюсселя, регрес демократії в цих країнах під керівництвом урядів, які сповідують праві погляди.

Посол Німеччини Міхаель Клаусс, який очолював мітинг, попередив: якщо бюджет та пакет допомоги не ухвалять найближчим часом, «ЄС зустрінеться із серйозною кризою».

17 листопада міністри країн членів ЄС обговорять ситуацію під час відеоконференції, на якій вони готуватимуться до саміту лідерів Європейського союзу двома днями пізніше.

Європейські посадовці хочуть пов’язати верховенство права з фінансуванням для тиску на Польщу та Угорщину. Ці дві країни критикують через підрив судової незалежності та свободи слова. За Будапештом також стежать через політику проти неурядових організацій та підрив цивільних свобод.

Міністр юстиції Польщі Збігнев Жьобро назвав ідею прив’язати верховенство права до фінансування й умови «антикоронавірусного» пакету допомоги «інституційним, політичним поневоленням, радикальним обмеженням суверенітету».

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан назвав пропозиції Європейського союзу «ідеологічним шантажем», який практикував Радянський Союз.

Лідери ЄС вважали, що вирішили суперечку щодо семирічного бюджету ЄС та пов’язаного з ним плану стимулювання на чотириденному саміті в липні.

19 листопада лідери ЄС повинні були зосередитися на кризі коронавірусу, але зараз, ймовірно, акцент може зміститися на ситуацію з бюджетом.
…

Росія планує побудувати базу військово-морських сил у Судані. Про це стало відомо після того, як оборонне відомство Росії оприлюднило текст відповідної угоди, повідомляє українська служба «Голосу Америки».

Згідно з угодою, Судан надасть Росії в безкоштовне користування ділянку землі і можливість користуватися портової інфраструктурою. База буде складатися з логістичного центру, де буде розміщено до 300 осіб, а також судноремонтного блоку. Там зможуть перебувати до чотирьох кораблів ВМС, зокрема і з атомними двигунами, пише видання Defense News про угоду. Росія ж погодилася безкоштовно поставляти зброю і військове обладнання для повітряної оборони бази.

Ця база стане першою базою Росії в Африці з часу розвалу СРСР, який мав базу в Сомалі.

Минулого місяця США оголосили про плани виключити Судан з переліку країн-спонсорів тероризму, після відставки Омара аль-Башира внаслідок масових протестів у 2019 році. Саудівська Аравія і ОАЕ залишаються важливими гравцями в Судані і надають фінансову допомогу новому уряду.
…

Вакцина сама по собі не зможе спинити пандемію COVID-19. Про це заявив глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адганом Гебреєсус.

Він зазначив, що навіть після початку вакцинації доведеться продовжувати практику спостережень за поширенням коронавірусу; продовжити тестувати людей на коронавірус, а також ізолювати хворих; відстежувати та відправляти на карантин людей, які контактували з хворими; заохочувати людей зберігати пильність.

Американська компанія Moderna, яка розробляє нову вакцину від коронавірусного захворювання COVID-19 разом із Національним інститутом охорони здоров’я США, оголосила, що, за попередніми даними, ефективність її продукту складає 94,5%.  У третій фазі випробувань у США взяли участь більше ніж 30 тисяч людей.

У компанії це назвали «великим днем» і заявили, що найближчими тижнями планують подати заявку на дозвіл для використання вакцини.

Це вже друга американська компанія, що працює над вакциною від COVID-19, яка повідомила про результати досліджень, що перевищують очікування.

Також цього місяця американська фармакологічна компанія Pfizer, яка разом із німецькою компанією BionTECH працюють над вакциною-кандидатом, повідомили, що потенційна вакцина від коронавірусу SARS-CoV-2 під назвою BNT162b2 здатна запобігати коронавірусній хворобі в більш ніж 90% випадків.

Всього у світі, за даними університету Джонса Гопкінса, захворіли на COVID-19 54,5 мільйона людей, померли понад 1,3 мільйона, одужали понад 35 мільйонів.
…

Переможець президентських виборів у Молдові Майя Санду пообіцяла збалансувати відносини з Заходом і Росією, а також боротися з корупцією і залучати інвестиції в економіку країни.

У другому турі виборів 15 листопада Санду перемогла проросійського чинного президента Ігоря Додона.

Виступаючи перед журналістами 16 листопада, Санду заявила, що забезпечить «реальний баланс» у зовнішній політиці між Заходом і Росією. «Ми встановимо прагматичний діалог з усіма країнами, включаючи Україну, Румунію, європейські країни, Росію і США», – сказала вона.

Санду зазначила, що її адміністрація зосередиться на боротьбі з повальної корупцією та залученні інвестицій для стимулювання економіки.

«Всі повинні побачити поліпшення. Йдеться і про людей, які голосували за мого опонента. Я вам кажу: ви не програли, тут немає ні переможців, ні переможених. Я завоюю вашу довіру конкретними діями», – наголосила вона.

Незважаючи на побоювання з приводу нестабільності після виборів, Додон швидко визнав поразку. «Я закликаю до спокою і миру, абсолютно ніяких хвилювань і протестів. Ми не повинні допустити дестабілізації країни», – зазначив він.

Президент Росії Володимир Путін, який відкрито підтримував Додона, привітав Санду з перемогою на виборах. «Я розраховую, що ваша робота на посту глави держави сприятиме конструктивному розвитку відносин між нашими країнами», – йдеться в оприлюдненій Кремлем заяві.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Лаєн також привітала Санду з перемогою і пообіцяла розширити співпрацю. «Ваша перемога – це чіткий заклик до боротьби з корупцією та відновлення поваги до верховенства закону – шлях до процвітаючого майбутнього. ЄС готовий підтримати Молдову», – написала вона у твітері.

Під час окремих телефонних розмов з президентом Румунії Клаусом Йоханніса і президентом України Володимиром Зеленським Санду пообіцяла докласти зусиль для зміцнення відносин з двома сусідами Молдови, повідомила прес-служба її Партії дії і солідарності.

Центральна виборча комісія Молдови заявила, що після підрахунку 100 відсотків голосів Санду отримала 57,75 відсотка голосів у другому турі президентських виборів, залишивши Додона позаду більш ніж на 15 відсотків. 

Явка склала понад 52 відсотків – що майже на 10 відсотків вище, ніж у першому турі.

Спостерігачі від Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) заявили, що голосування в цілому було добре організованим і конкурентним в складних обставинах, викликаних пандемією COVID-19. Проте, зазначили спостерігачі, негативна риторика затьмарила кампанію, а також залишаються під питанням правила фінансування кампанії.
…

На протестних акціях у Білорусі 15 листопада були затримані 1192 людини. Такі оновлені дані вранці 16 листопада навів правозахисний центр «Весна».

Це найбільше число затримань за один день від початку протестів. Загалом від серпня, за даними «Весни», затримали понад 25 тисяч людей.

За інформацією Білоруської асоціації журналістів, 15 листопада у відділення міліції доставили і щонайменше 23 співробітників ЗМІ, зокрема чотирьох авторів Радіо Свобода.

За даними правозахисників, більшість затримань відбувалися в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.

Двох людей побили силовики у масках всередині продуктового магазину.

Також людей затримували в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті, Новополоцьку.

Акції 15 листопада відбувалися під гаслом «Я виходжу». Це останні слова, які перед смертю надіслав друзям у месенджері Роман Бондаренко, жорстоко побитий невідомими у масках на так званій «площі Змін» у Мінську 11 листопада.

Через кілька годин після інциденту міліція привезла Бондаренка до лікарні, де він уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники акцій вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року. Захід не визнав результатів виборів і застосував санкції проти білоруських чиновників.

 
…

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що не мав на меті погрози, коли казав, що чекає на повернення військових із передової в Нагірному Карабасі, щоб «остаточно вирішити питання з тими, хто скиглить під стінами».

Пашинян вирішив дати пояснення після того, як його слова, написані у фейсбуці, викликали критику з боку опозиції як такі, що закликають до конфронтації.

«Всі зараз нервують, ними легко маніпулювати», – сказав Пашинян. Він пояснив, що планує зустрітися з військовими після їхнього повернення з лінії фронту і сподівається, що вони розвіють звинувачення у «зраді», які лунають на протестах.

«Солдат, який був на передовій, знає ситуацію в Карабасі найкраще. Багато з них просять про зустріч зі мною, і я чекаю на їхнє повернення саме для цього», – пояснив голова уряду Вірменії.

Він сказав про це після того, як троє депутатів від владної фракції «Мій крок» 15 листопада оголосили, що складуть мандат чи вийдуть зі фракції.

Раніше Пашинян заявив, що переглянув десятки відеоматеріалів військовослужбовців із передової і «вражений» їхньою «глибокодумністю».

«Хлопці, ви маєте рацію. Чекаю на вас в Єревані, щоб остаточно вирішити питання з тими, хто скиглить під стінами. Пишаюся вами», – написав Пашинян у фейсбуці.

Омбудсмен Вірменії Арман Татоян назвав заяву голови уряду «надзвичайно небезпечною».

Жителі Вірменії проводять масові акції протесту, виступаючи проти підписаної мирної угоди з Азербайджаном і Росією щодо конфлікту в Нагірному Карабасі. Вони вимагають відставки Пашиняна і називають його «зрадником».

Деякі військові записали відеозвернення на підтримку прем’єр-міністра Вірменії. 

 
…

Майя Санду, колишня економістка Світового банку, яка виступає за тісніші відносини з Європейським союзом, утримує лідерство в другому турі виборів президента Молдови. Про це свідчать оприлюднені в перші години 16 листопада дані підрахунку 99% голосів, повідомила Центральна виборча комісія.

Санду набирає 57% голосів, а її опонент, проросійський чинний президент Ігор Додон – близько 43.

Явка на виборах склала понад 52%, майже на 10% більше, ніж у першому турі.

Прихильники Санду святкували її перемогу в штаб-квартирі очолюваної нею Партії дій та солідарності (PAS).

Перший тур виборів відбувся 1 листопада. Тоді прозахідна технократка, колишня прем’єр-міністр Майя Санду набрала понад 36% голосів виборців проти більше ніж 32% у Ігоря Додона – проросійського чинного президента, засновника Соціалістичної партії.
…

Президент України Володимир Зеленський привітав колишню голову уряду Молдови, лідерку Партії дій та солідарності (PAS) Майю Санду з перемогою на виборах президента.

«З нетерпінням очікую на подальше зміцнення відносин між Україною та Молдовою задля європейського майбутнього наших народів», – ідеться в повідомленні Зеленського у твітері.

Майя Санду, колишня економістка Світового банку, яка виступає за тісніші відносини з Європейським союзом, утримує лідерство в другому турі виборів президента Молдови. Про це свідчать оприлюднені в перші години 16 листопада дані підрахунку 99% голосів, повідомила Центральна виборча комісія. Санду набирає 57% голосів, а її опонент, проросійський чинний президент Ігор Додон – близько 43.

 
…

У позові пропонується визнати взаємозв’язок між різними вбивствами і замахами в Європі останніх років, до яких, як стверджується, причетні спецслужби Росії
…

Білоруські силовики затримали понад тисячу людей під час акцій протесту 15 листопада, що відбувалися під гаслом «Я виходжу». Про це свідчать дані правозахисного центру «Весна».

За даними правозахисників, більшість затримань відбувалися в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.

Двох людей побили силовики у масках всередині продуктового магазину.

Також людей затримували в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті, Новополоцьку.

За даними асоціації журналістів Білорусі, серед затриманих – щонайменше 18 представників ЗМІ, із них – четверо авторів білоруської служби Радіо Свобода.

«Я виходжу» – останні слова, які перед смертю надіслав друзям у месенджері Роман Бондаренко, якого жорстоко побили невідомі в масках на так званій «площі Змін» у Мінську 11 листопада.

Через кілька годин після інциденту міліція привезла Бондаренка до лікарні, де він уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники акцій вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року. Захід не визнав результатів виборів і застосував санкції проти білоруських чиновників.

 
…

Білоруські силовики розігнали на так званій «площі Змін» у Мінську народний меморіал Романові Бондаренку, 31-річному чоловіку, який був забитий до смерті раніше цього тижня.

«Усього зачистка «площі Змін» тривала 9 хвилин. Зараз площа абсолютно порожня. Силовики зірвали плакати, які висіли на меморіалі. Усіх захисників меморіалу провели через коридор і садять в автозаки. Силовики громлять меморіал. Б’ють лампади, рвуть плакати, топчуть прапори, розкидають квіти», – ідеться в повідомленнях твітер-акаунту «Білорусь головного мозку».

За даними правозахисників із центру «Весна», число затриманих станом на 16:50 за місцевим часом (на одну годину більше за київський) сягнуло понад 350 людей.

У Мінську люди спершу планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський. Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.
…

У Білорусі 15 листопада міліція затримала 580 учасників акцій протесту, повідомляє правозахисна організація «Весна».

Здебільшого затримання відбуваються в Мінську, де силовики у чорному застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати тисячі демонстрантів.

Затримання відбуваються також в інших містах: Гомелі, Гродні, Могилеві, Бресті.

У столиці Мінську силовики ще до початку акції протесту під гаслом «Я виходжу» почали затримувати її учасників, застосовували світлошумові гранати для розгону масових скупчень. 

Силовики також розігнали на так званій «площі Змін» у Мінську народний меморіал Романові Бондаренку, 31-річному чоловіку, який був забитий до смерті раніше цього тижня.

У Мінську люди спершу планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський.

Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. 

Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.

 
…

У столиці Білорусі Мінську 15 листопада силовики ще до початку акції протесту під гаслом «Я виходжу» стали затримувати її учасників, застосовували світлошумові гранати для розгону масових скупчень.

За даними правозахисного центру «Весна», станом на 13:20 список затриманих нараховує 120 прізвищ.

Аналогічні акції відбуваються і в інших містах Білорусі.

Люди планували зібратися поблизу станції метро «Пушкінська», в місці, де ще у серпні загинув інший учасник протестів, Олександр Тарайковський. Згодом вони мали пройти маршем до так званої «площі Змін», двору в Мінську, де був жорстоко побитий Роман Бондаренко. Через кілька годин після інциденту, що стався 11 листопада, міліція привезла Бондаренка до лікарні, де Роман уже не вийшов зі стану коми, його смерть лікарі констатували ввечері 12 листопада.

Слова «Я виходжу», надіслані друзям у месенджері, були останніми, надісланими Романом Бондаренком перед смертю. Саме тому ці слова стали гаслом нової акції протесту.

Протести в Білорусі розпочалися 9 серпня, одразу після президентських виборів. Учасники протестів вважають вибори сфальсифікованими, Центральна виборча комісія оголосила переможцем Олександра Лукашенка, який керував Білоруссю з 1994 року.
…

У Боснії та Герцеговині 15 листопада о 7:00 за місцевим часом  відкрилися дільниці на місцевих виборах, які були відкладені через бюджетну кризу в країні. Голосування триватиме до 19:00, попередні результати очікуються вже до півночі.

Близько 3,4 мільйона боснійців мають право голосу на виборах міських та муніципальних рад та мерів у двох автономних регіонах країни – Боснійсько-хорватській федерації та Республіці Сербській, а також у нейтральному районі Брско.

Спочатку вибори були заплановані на 4 жовтня. Але затримка уряду з ухваленням  бюджету країни, включно з фінансуванням виборів, призвела до перенесення.

Етнічно розділене південне місто Мостар проведе вибори окремо 20 грудня.

Ці вибори стануть першими в Мостарі за останні 12 років і відбудуться після того, як основні боснійські та хорватські партії Боснії та Герцеговини в червні досягли домовленостей про новий статут міста.

Мостар не проводив муніципальних виборів з 2008 року через те, що влада не виконала рішення Конституційного суду Боснії у 2010 році. Тоді суж встановив, що міська структура розподілу влади є неконституційною та потребує реформ.
…

Європол, правоохоронний орган Європейського союзу, повідомив про ліквідацію схеми нелегального продажу російських озброєнь до зон конфліктів через Україну, в якій брали участь і українські громадяни.

Як мовиться в повідомленні, операція для ліквідації схеми нелегальної торгівлі зброєю і відмивання грошей, яку викрили правоохоронні органи Іспанії за підтримки Європолу, відбулася 12 листопада в трьох присередземноморських провінціях Іспанії: Барселона, Валенсія й Аліканте.

«Кримінальна мережа, створена латвійцями, іспанцями й українцями, нелегально транспортувала російські озброєння і вибухівку комерційними суднами з України головно в зони конфлікту на півночі Африки і на Близькому Сході, щодо яких діють міжнародні ембарго. Нелегальні вантажі ховали в суднах, які також везли легальні озброєння», – мовиться в повідомленні.

За словами Європолу, таким чином через Середземне море нелегально перевозили й таке важке озброєння, як танки. Кримінальна мережа була добре організована і діяла в багатьох країнах. Серед зразків її діяльності – силове звільнення з в’язниці капітана, якого затримали у Греції за контрабанду зброї. Великі прибутки угруповання вводили в легальну економіку через добре влаштовану схему відмивання грошей – через офшори, а потім країни з низькою фінансовою звітністю кошти переказували на банківські рахунки в європейських країнах, головно в Швейцарії і Великій Британії, – а вже звідти до Іспанії. Там ці кошти використовували на купівлю майна і багатий спосіб життя.

Розслідування схеми почалося ще 2018 року. На цей час затримані сім підозрюваних, здійснені сім обшуків, арештовані 18 об’єктів нерухомості вартістю близько 10 мільйонів євро, заморожені понад 50 фінансових продуктів, мовиться в повідомленні Європолу.
…

Військова поліція Росії почала патрулювати Нагірний Карабах, повідомив речник Міністерства оборони Росії Ігор Конашенков.

Російські миротворці, введені в частину регіону, яка наразі не повернена під контроль Азербайджану, виставили 12 спостережних постів і ведуть цілодобовий моніторинг ситуації.

За словами Конашенкова, як його цитують російські агентства, режим припинення вогню дотримується по всій лінії контакту.

Крім того, сказав речник, за допомогою російських миротворців у регіоні почався обмін тілами загиблих – це відбувається неподалік міста Шуша.

У ніч на 10 листопада Вірменія, поставши перед загрозою повної втрати Нагірного Карабаху внаслідок воєнної операції Баку, а також Азербайджан і Росія підписали спільну заяву керівників трьох держав про припинення вогню в війні між Азербайджаном і Вірменією за Нагірний Карабах.

Ця домовленість, серед іншого, передбачає значні територіальні втрати для вірмен у цьому донедавна фактично підконтрольному вірменам сепаратистському регіоні Азербайджану.

Вірменські сили мають вийти з усіх територій, що не належать до історичної Нагірно-Карабаської автономної області, але були захоплені ними в перебігу війни першої половини 1990-х років, – за винятком 5-кілометрового завширшки так званого Лачинського коридору, що поєднує Нагірний Карабах із Вірменією.

Крім того, під контролем Азербайджану залишаються й ті території зі складу колишньої НКАО, які він уже собі повернув на момент припинення вогню.

Режим припинення вогню, за домовленістю, мають контролювати російські миротворчі сили, які вводяться в рештки Нагірного Карабаху і в Лачинський коридор. Крім того, ведуться переговори про те, щоб на вже підконтрольній Баку частині Азербайджану за дотриманням цього режиму стежив спільний турецько-російський моніторинговий центр.

Також домовленість передбачає повернення до регіону внутрішньо переміщених осіб – із Нагірного Карабаху були змушені перебратися до інших частин Азербайджану всі тамтешні азербайджанці за національністю після того, як Баку втратив був контроль за цим регіоном.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку втратив був після війни 1991–1994 років і називав її своєю окупованою територією. Наприкінці вересня Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, зокрема й цивільних.
…