Світ

Верховний суд Пакистану звільнив під заставу власника і головного редактора найбільшої в країні незалежної медіагрупи через вісім місяців після його арешту у справі, порушеній понад 30 років тому.

Міра Шакілура Рехмана звільнили 9 листопада завдяки заставі у 10 мільйонів рупій (63 тисячі доларів).

Раніше у липні суд в Лахорі відхилив клопотання Рехмана про звільнення під заставу.

Критик влади, медіамагнат і власник компанії, що об’єднує друковані видання і телеканали, Рехман, був ззарештований у березні за звинуваченням в ухилянні від сплати податків при купівлі нерухомості в Лахорі 34 роки тому.

Правозахисники і журналісти в Пакистані привітали звільнення Рехмана, чия медіагрупа Jang Media Group, в яку входить телеканал GeoTV, у своїх матеріалах і публікаціях неодноразово критикувала дії влади.

Спостерігачі за свободою преси в Пакистані і за кордоном висловлювали стурбованість через затримання Рехмана, заявляючи, що це частина масштабних репресій проти критиків уряду і військових.

Пакистанські ЗМІ і журналісти стикаються з погрозами і переслідуваннями, відколи до влади у 2018 році прийшов уряд прем’єр-міністра Імрана Хана після виборів, заплямованих звинуваченнями в тиску з боку військових. Хан звинувачення заперечує.
…

У Нагірному Карабасі місцеві вірмени визнали, що вже не контролюють вирішально важливе місто Шуші (вірменською; азербайджанською Шуша), про контроль над яким влада Азербайджану заявила вже напередодні.

«Сьогодні, на жаль, ми мусимо визнати, що нас далі переслідує низка невдач, і місто Шуші вже повністю поза нашим контролем», – написав у фейсбуці Ваграм Погосян, речник лідера фактичної сепаратистської влади цього регіону.

За його словами, «тепер треба знову затягнути паски, бо ворог уже на підступах до Степанакерту, і саме існування столиці в небезпеці».

Місто Шуша фактично контролює головну з двох доріг, що поєднують центральні частини Нагірного Карабаху з Вірменією, – так званий Лачинський коридор. Воно лежить за десяток кілометрів до головного міста регіону, яке вірмени називають Степанакерт, а азербайджанці Ханкенді, і контроль над Шушею дає стратегічну можливість азербайджанським силам почати наступ і на Ханкенді.

Про контроль над Шушею президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив 8 листопада; тоді вірменські сили заперечили це. Але раніше 9 листопада Араїк Гарутюнян, який називає себе «президентом республіки Арцах», як місцеві вірмени називають своє квазідержавне утворення, заявляв у фейсбуці, що рано-вранці цього дня побував на позиціях своїх сил, які на той час, за його словами, «понад добу відбивали спроби наступу ворога на столицю, здійснювані з боку Шуші», – що наводило на думку, що Шуша на той час уже була його силам непідконтрольна.

Алієв тим часом заявив британській громадській медіакомпанії «Бі-бі-сі», що для Єревану «можливості компромісу звужуються». За його словами, він уже не бачить ніякої можливості мирних переговорів із керівником Вірменії, прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном.

Нагірний Карабах – міжнародно визнана частина Азербайджану, контроль над якою (а також над частиною інших територій країни) Баку наразі втратив був після війни 1991–1994 років. Зокрема, до війни населення міста Шуші було переважно азербайджанським за національністю, хоча воно з культурного погляду важливе для обох народів, азербайджанців і вірмен.

Останнім часом Азербайджан почав воєнну кампанію за відновлення контролю над усією своєю територією і завдяки технологічній перевазі свого війська досяг значних успіхів. Але внаслідок бойових дій загинули тисячі людей, серед того й цивільних. За останні шість тижнів були оголошені вже три перемир’я, але всі вони були відразу порушені. Нинішні воєнні успіхи Азербайджану не створюють для нього приводів шукати тривалого мирного вирішення конфлікту в час, коли повернення контролю над усією втраченою територією видається вже близьким.
…

У Росії за минулу добу виявили 21 тисячу 798 нових випадків COVID-19, що є рекордним числом добового приросту, повідомив 9 листопада оперативний штаб боротьби із захворюванням.

Згідно з повідомленням, за попередню добу померли 256 людей, одужали – 10,7 тисяч.

Найвищі показники захворюваності, як і раніше, у столиці Москві. Тут за минулу добу захворіли 6 897 людей, померли – 72.

Від початку пандемії у Росії зареєстровано 1 796 132 випадки COVID-19, померли понад 30,7 тисяч людей, одужали – більш ніж 1,3 мільйона.

У світі кількість хворих перевищила 50 мільйонів. Росія – на п’ятому місці за кількістю інфікованих після США, Індії, Бразилії та Франції.
…

У Кремлі вважають за необхідне дочекатися остаточних результатів голосування в США, перш ніж вітати обраного президента. Про це у понеділок заявив речник російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков, чиї слова цитують російські ЗМІ.

«Ми вважаємо коректним дочекатися офіційного підведення підсумків виборів, що відбулися», –  заявив представник Кремля.

На запитання, у чому різниця між нинішньою ситуацією і тою, що була чотири роки тому, коли Путін одним із перших привітав Дональда Трампа з перемогою, недочекавшись офіційних результатів, Пєсков сказав: «Там мають бути певні юридичні процедури, які були анонсовані чинним президентом, тому тим ситуація і відрізняється».

Пєсков заявив, що Путін «неодноразово заявляв, що буде поважати вибір американського народу» і готовий працювати з будь-яким президентом США. Москва сподівається знайти спосіб нормалізації відносин із Вашингтоном, додав речник російського президента.

Демократ Джо Байден був оголошений низкою провідних американських ЗМІ обраним президентом США 7 листопада, через чотири дні після дня виборів. Він подолав поріг у 270 голосів колегії виборників, необхідний для перемоги на президентських виборах. Ключові штати США все ще підраховують голоси, а Дональд Трамп заявив про позови на результати голосування в кількох штатах.

Відносини Росії і США загострилися в 2014 році, коли Росія анексувала український Крим. Очікується, що Джо Байден, який в той час займав пост віцепрезидента за президента Барака Обами, займе жорсткішу позицію щодо Кремля, аніж Трамп, зокрема у сфері прав людини і зовнішній політиці. Президент України Володимир Зеленський у вітанні Байдену 7 листопада заявив, що Україна «з оптимізмом дивиться на майбутнє стратегічне партнерство зі США».
…

Білоруський правозахисний центр «Весна» оприлюднює імена затриманих під час «Маршу народовладдя», який відбувся в кількох містах Білорусі 8 листопада. Наразі перелік, який оновлюється, сягнув 921 людини.

Поміж інших, у Мінську затримали історика і мовознавця, кандидата філологічних наук Олеся Жлутку. З 1996 року він є настаршим науковим співробітником Інституту історії Національної академії наук.

Протягом дня з метою «безпеки пасажирів» метрополітен Мінска закрив всі станції 3-ї лінії. Також у неділю оператори мобільного зв’язку вже звично «обмежували» доступ до мобільного інтернету.

Як повідомляла раніше білоруська служба Радіо Свобода, у Мінську учасники «Маршу народовладдя» спробували зібратися біля міської ратуші, проте їм це не вдалося. Будь-які спроби демонстрантів зібратися в різних частинах столиці стикалися з жорсткими затриманнями.

Сьогоднішній недільний мітинг був тринадцятим після президентських виборів 9 серпня. Прихильники змін у Білорусі продовжують вимагати відставки Олександра Лукашенка та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та відповідальності за побиття та катування мирних демонстрантів.
…

Колишній президент Сполучених Штатів від Республіканської партії Джордж Буш-молодший повідомив, що говорив з новообраним президентом США Джо Байденом і привітав його з перемогою. Про це йдеться в заяві Буша від 8 листопада.

За словами Буша, хоча він і має розбіжності в поглядах із Байденом, вважає його «хорошою людиною», а вибори, на яких він отримав більшість голосів виборників – чесними.

«Я висловив теплі привітання та подякував йому (Байдену – ред.) за патріотичне послання, яке він озвучив минулої ночі. Я також зателефонував Камалі Гарріс та привітав її з історичними виборами на посаду віцепрезидента», – йдеться в заяві експрезидента.

Читайте також: Союзники США від Європи до Азії вітають Байдена з перемогою на виборах президента. Кремль мовчить

Буш також привітав чинного президента Дональда Трампа та його прихильників «із затятою боротьбою в ході кампанії». За його словами, Трамп має право оскаржувати результати підрахунку голосів, хоча немає доказів порушень на виборах.

Республіканець Джордж Буш провів у Білому Домі дві каденції, вигравши вибори в 2000 та 2004 роках. Він зазвичай не коментував політичні події в США протягом останніх років. Як правило, колишні президенти США не критикують чинних голів держави від власної партії.

Джо Байден буде інавгурований як 46-й президент США 20 січня 2021 року, після того, як усі штати офіційно підтвердять результати голосування. Юридичні намагання Дональда Трампа, як очікують, не зможуть перешкодити встановити перемогу Байдена, яку відтак затвердить колегія виборників.

 
…

Щонайменше одна людина постраждала під час розгону демонстрантів біля будівлі Центральної виборчої комісії в Тбілісі, передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу» за посиланням на телекомпанію «Формула».

Проти протестувальників, які протестували біля ЦВК з вимогою призначення нових парламентських виборів, поліція застосувала водомети. Це відбулося без попередження, коли кілька десятків людей наблизилися до огорожі.

У службі швидкої допомоги журналістам повідомили, що одна людина була госпіталізована з акції в клініку Ґудушаурі з пошкодженнями в області шиї. Одночасно на кадрах розгону, які поширив телеканал «Руставі 2», видно, що струя водомету потрапила одному з демонстрантів в обличчя. В чоловіка пошкоджен око та розсічене перенісся.

Народна захисниця Грузії (місцева уповноважена з прав людини) Ніно Ломджарія назвала дії силовиків неадекватними та нелегітимними і закликала до переговорів між правлячою партією «Грузинська мрія» та опозицією. Натомість Міністерство внутрішніх справ стверджує, що поліцейські діяли пропорційно і в межах своїх повноважень, коли протестувальники нібито намагалися прорватися до будівлі ЦВК.

Водночас виконавчий секретар «Грузинської мрії» Іраклій Кобахідзе заявив 8 листопада, що партія готова зустрітися з опозицією тільки за участі міжнародних партнерів.

У неділю 8 листопада грузинська опозиція оголосила про початок безстрокової протестної акції біля будівлі Центральної виборчої комісії країни.

Біля будівлі парламенту в Тбілісі тисячі людей зібралися, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 31 жовтня. За підрахунками опозиційного телеканалу «Мтаварі», до акції долучилися до 45 тисяч людей. Проурядовий «Імеді» і «Грузинська мрія» стверджують, що на мітингу було приблизно 6 тисяч демонстрантів.
…

Тисячі людей зібралися біля парламенту Грузії в центрі Тбілісі 8 листопада, висловлюючи протест через підсумки виборів 31 жовтня. Як передає Грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу», опозиція висунула владі Грузії ультиматум з вимогою відставки керівництва Центральної виборчої комісії. Вимогу озвучив голова політради найбільшої опозиційної партії «Єдиний національний рух» Ніка Мелія.

Термін ультиматуму закінчується сьогодні, 8 листопада, о 20:00. У разі відставки голови ЦВК Тамар Жванії, опозиція обіцяє провести переговори з керівництвом правлячої партії «Грузинська мрія» Бідзіною Іванішвілі щодо проведення нових парламентських виборів.

Повідомляється, що організатори протестної акції запустили під парламентом димові шашки. Вони заявили, що це символ того, як влада очорнила підсумки виборів.

Також на мітингу були озвучена вимога щодо звільнення всіх політичних в’язнів.

Опозиція у Грузії не визнає легітимність парламентських виборів 31 жовтня. Всі вісім опозиційних партій, що пройшли до парламенту, відмовляються від своїх мандатів і вимагають проведення нового голосування. Політики оголосили про початок безстрокових протестів на масштабному мітингу перед парламентом Грузії 1 листопада. Протягом усього тижня разом зі своїми прихильниками і активістами вони вимагали відставки голови ЦВК Тамар Жванії, а також пікетували будівлі окружних виборчих комісій в Тбілісі і регіонах.

Згідно з попередніми даними ЦВК, більшу частину голосів на виборах отримала правляча партія «Грузинська мрія» – 48,23%. Другий результат у опозиційної коаліції «Національний рух – Сила в єдності» (27,17%). Щодо одномандатних округів, то в 14-ти із них перемогу здобули кандидати «Грузинської мрії» – в першому турі вони набрали понад 50%. Для виявлення переможців у 16 інших одномандатних округах 21 листопада в Грузії має відбутися другий тур виборів.
…

Сотні мирних демонстрантів затримали в Мінську та інших містах Білорусі під час традиційного тижневого маршу опозиції, передає білоруська служба Радіо Свобода. Правозахисники повідомляють про понад 440 затриманих учасників.

У Мінську учасники «Маршу народовладдя» спробували зібратися біля міської ратуші, проте їм це не вдалося. Будь-які спроби демонстрантів зібратися в різних частинах столиці стикалися з жорсткими затриманнями.

Тим не менш демонстрантам вдалося щонайменше двічі сформувати колону з декількох тисяч людей і вийти на проїжджу частину – біля стели «Мінськ – місто-герой» та на вулицю Богдановича. Однак в обох випадках протестувальників розігнали. Проспекти та вулиці, по яких проходили демонстранти, а також прилеглі подвір’я були огороджені силами безпеки, затримання відбувалися в різних частинах міста.

Читайте також: Як Росія може вдарити з Криму. Придністров’ю та Білорусі приготуватися?

У Мінську затримання тривали навіть після того, як силовики очистили центр міста від демонстрантів. Співробітники безпекових структур переслідували людей не лише на вулицях, але і в торговельних центрах – у відвідувачів перевіряли сумки на наявність біло-червоно-білих прапорів.

Станом на 18 годину за місцевим часом відомо про понад 440 затриманих у Мінську, Бобруйську, Вітебську, Гомелі та Ляхавичах.

Серед затриманих в столиці – десятиборник та срібний призер Олімпійських ігор 2008 року Андрей Кравченко, багаторазовий чемпіон Білорусі з тайського боксу та кікбоксингу Іван Ганін, модель та «Міс Білорусь 2008 року» Ольга Хижинкова, а також актор Олександр Жданович.

Читайте також: Канада слідом за ЄС розширила свій санкційний список щодо Білорусі

Серед затриманих були й журналісти: кореспондент БелаПАН Ян Авсеюшкін, Артем Лява, фотокореспонденти Святослав Зоркий (згодом звільнений) та Віктор Талочка. Журналістку Алену Шабуню затримали у Вітебську.

Напередодні у Мінську силовики також затримали десятки протестувальників.

Сьогоднішній недільний мітинг був тринадцятим після президентських виборів 9 серпня. Прихильники змін у Білорусі продовжують вимагати відставки Олександра Лукашенка та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та відповідальності за побиття та катування мирних демонстрантів.

 
…

Союзники Сполучених Штатів Америки від Європи до Східної Азії вітають Джо Байдена із його обранням наступним президентом США. Свої привітання вже висловили у ЄС, зокрема Німеччина, Франція, Польща, а також Великобританія, Японія. Свою позицію висловив навіть Іран, у якого складні відносини із Вашингтоном.

Президент Ірану Хасан Роугані припустив, що нова адміністрація Байдена зможе «компенсувати  попередні помилки» влади.

«Тепер у майбутньої американської адміністрації є можливість компенсувати свої попередні помилки і повернутися на шлях дотримання міжнародних зобов’язань», – сказав Роугані.

Раніше Байден казав, що планує стати на «надійний шлях повернення до дипломатії» з Іраном, і порушити питання про можливість повернення США у ядерну угоду, підписану, коли він був віцепрезидентом за Барака Обами.

Тим часом, Кремль не виступив поки із жодною заявою про вибори у США. Інформації з цього приводу на сайті президента Росії Володимира Путіна немає.

Аналітики очікують, що Джо Байден буде жорсткіше, аніж Дональд Трамп, ставитись до Кремля, зокрема в частині його політики щодо прав людини та зовнішньополітичної діяльності. Байден неодноразово критикував президента Росії Володимира Путіна за вторгнення на територію країн-сусідів, втручання у вибори за кордоном, а нещодавно назвав Росію «опонентом» США.

Будучи віцепрезидентом, Байден був відповідальним у адміністрації Обами за відносини з Україною після подій на Майдані 2014 року, за якими послідували анексія Росією українського Криму і бойові дії на Донбасі.

За час перебування на посаді віцепрезидента Байден відвідав Україну шість разів і посприяв у фінснсовій та військовій допомозі Києву на півтора мільярда доларів. Він також долучився до процесу запуску антикорупційної системи в Україні.

Президент України Володимир Зеленський у вчорашньому вітанні на адресу Джо Байденазаявив, що «Україна з оптимізмом дивиться на майбутнє стратегічних відносин зі Сполученими Штатами».

Торік через телефонну розмову Дональда Трампа із Володимиром Зеленським, під час якої, як стверджували представники Демократичної партії США, Трамп тиснув на українську владу, вимагаючи розслідувати діяльність в Україні Гантера Байдена, сина Джо Байдена, був запущений процес імпічменту Трампа Палатою представників США. Врешті-решт Сенат виправдав Трампа.

Джо Байден буде інавгурований як 46-й президент США 20 січня 2021 року, після того, як усі штати офіційно підтвердять результати голосування. Юридичні намагання Дональда Трампа, як очікують, не зможуть перешкодити встановити перемогу Байдена, яку відтак затвердить колегія виборників.

 
…

У Білорусі в неділю, 8 листопада, почалися акції протесту, які його учасники назвали «Маршем народовладдя». За даними Білоруської служби Радіо Свобода, на вулиці столиці Мінська та інших міст у 92-ий день протесту вийшли кілька тисяч людей. За даними правозахисного центру «Весна», вже є близько 80 затриманих, цей список оновлюється.

Акції протесту тривають у Гродно і Гомелі.

Повідомляється, що у центрі Мінська закриті станції метро, обмежений доступ до мобільного інтернету. Міліція перекрила деякі вулиці, в центр стягнули військову і спецтехніку.

Акції протесту в Мінську та інших містах Білорусі тривають вже майже чотири місяці. Вони почалися після виборів президента 9 серпня перемогу на яких, як оголосила ЦВК країни, здобув Олександр Лукашенко. Опозиція не визнає ці результати. Переобрання Лукашенка, крім того, не визнають країни Євросоюзу, Канада, США.

 
…

7 листопада у Пріштіні, столиці Косова, власники ресторанів, кафе і барів вийшли на вулиці на знак протесту проти нових обмежувальних карантинних заходів, уведених в країні для запобігання поширенню COVID-19. Нові обмеження були запроваджені в кількох регіонах Косова, зокрема у місті Пріштіні, після спалаху інфікувань коронавірусом. 6 листопада невелика балканська країна із населенням 1,8 мільйона осіб повідомила про 728 нових випадків захворювання і 12 летальних. Кількість нових випадків інфікування є найбільшою з моменту початку пандемії у березні. (Відео Балканської редакції Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода).
…

За повідомленням засобів інформації у США, дані підрахунку голосів із одного з вирішальних штатів, Пенсильванії, підтвердили перемогу там на виборах президента США демократа Джо Байдена. Повідомлення викликало радість прихильників Байдена, які вийшли на вулиці Нью-Йорка й інших міст із радісними вигуками. Прихильники Дональда Трампа також вийшли на акцію підтримки свого фаворита у штаті Мічиган. Трамп свою поразку наразі відмовляється визнавати і востаннє, буквально за годину до повідомлення про перемогу Байдена, знову твердив у твітері про свою «перемогу з великим відривом». (Відео AP, Reuters).
…

6 листопада у столиці Чилі – Сантьяго, учасників антиурядової акції протесту розігнали водометами та сльозогінним газом. Із кінця жовтня чилійці масово виходять на вулиці після того, як було ухвалене рішення відмовитися від конституції диктатора Августа Піночета на користь нової хартії, створеної громадянами. Також понад рік тому в Чилі почалися демонстрації із закликами до реформування пенсійної системи, галузей освіти та охорони здоров’я. (Відео: Reuters).
…

Олександр Мураховський, головний лікар Омської лікарні швидкої медичної допомоги №1, куди в середині серпня після отруєння шпиталізували опозиційного політика Олексія Навального, призначений головою регіонального Міністерства охорони здоров’я, повідомляє сайт уряду Омської області Росії.

Він змінив на цій посаді чиновницю Ірину Солдатову, яку губернатор відправив у відставку після протесту лікарів, нагадує проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії.

«Олександр Мураховський пройшов всі професійні ступені як лікар і керівник, знає і розуміє всі процеси, що відбуваються в охороні здоров’я, особливо організацію роботи швидкої медичної допомоги», – прокоментували нове призначення в обласному уряді. 

В Омську лікарню, якою керував депутат міськради і член «Єдиної Росії» Мураховський, Навального доправили 20 серпня. Незважаючи на версію родичів і прихильників політика про його отруєння, персонал лікарні й сам головлікар неодноразово заперечували це. Мураховський стверджував, що у пацієнта виявлене «порушення обміну речовин».

Сам Навальний після того, як почав одужувати після отруєння, відмовився вважати Мураховського лікарем і назвав його лише «членом «Єдиної Росії», подякувавши, тим не менш, його підлеглим, які, ймовірно, врятували політику життя.

 
…

У США керівник апарату Білого дому Марк Медоуз отримав позитивний тест на коронавірусне захворювання COVID-19, повідомляють місцеві ЗМІ з посиланням на представників адміністрації.

Медоуз, який минулого місяця заявив: «Ми не збираємося контролювати пандемію», подорожував із Трампом напередодні дня виборів і востаннє з’являвся на публіці 4 листопада в штабі Трампа.

На фото Медоуз був без маски в кімнаті з десятками працівників кампанії Трампа.

Білий дім відмовився коментувати діагноз Медоуза. Наразі невідомо, коли він заразився і на скільки серйозними є його симптоми.

Два тижні тому керівник апарату віцепрезидента США Майка Пенса й інші радники захворіли на COVID-19.

Трамп, перша леді Меланія Трамп, їхній син Беррон і низка представників Білого дому захворіли в жовтні. 

У США загалом понад 236 тисяч людей померли від COVID-19, понад 1,2 мільйона – заразилися – згідно з даними Університету Джонса Гопкінса.

 
…

Олександр Лукашенко 7 листопада офіційно відкрив першу атомну електростанцію в Білорусі – Білоруську АЕС. За чотири дні до цього вона почала подавати електрику в енергетичну систему, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Електростанція будувалася за російським проєктом і на російський кредит від 2011 року в Гродненській області, за 22 кілометри від кордону з Литвою. Вийти на повну потужність перший енергоблок повинен у першому кварталі 2021 року. 

Лукашенко назвав запуск «історичною подією», заявивши, що «країна стає ядерною державою».

Передбачається, що після будівництва другого блоку електростанція буде генерувати 18 мільярдів кіловат-годин електроенергії в рік, що становить близько половини всієї споживаної країною електрики.

Будівництво електростанції викликало різку критику екологічних активістів, велика частина території країни заражена радіоактивними викидами після катастрофи на Чорнобильській АЕС. Проти будівництва також виступала Литва, електростанція розташована приблизно за 50 кілометрів від столиці країни Вільнюса.

Країни Балтії у вересні домовилися зупинити купівлю білоруської електроенергії після запуску АЕС. У Мінську наполягають, що станція в Островці повністю безпечна і відповідає міжнародним нормам.

 
…

Болгарія погрожує зірвати переговори про шлях до вступу до Європейського союзу сусідньої Північної Македонії, вимагаючи, щоб ця країна офіційно визнала, що її національності і мови не існує.

Як заявило Міністерство закордонних справ Болгарії, воно повідомило Європейську комісію, що Софія заблокує так звані переговорні рамки для Північної Македонії, які мають стати основою для офіційного початку переговорів про вступ цієї країни до Євросоюзу.

Болгарія домагається, щоб Північна Македонія визнала, що її історія, національна ідентичність і мова насправді болгарські. Це, зокрема, припинило б розмови про наявність у Болгарії окремої македонської меншини.

Скоп’є наполягає, що народ Північної Македонії не є частиною болгарського і що македонська мова – окрема південнослов’янська мова, хоч і близько споріднена з болгарською, – а не регіональний діалект болгарської, як твердить Софія.

Тим часом МЗС Болгарії вимагає, щоб вимоги Софії були офіційно внесені як елемент переговорних рамок, щоб таким чином їхнє виконання стало для Скоп’є передумовою подальших переговорів.

Болгарія відкинула рішення Ради ЄС оприлюднити окрему декларацію щодо її вимог поза межами переговорних рамок, бо, мовляв, така декларація не є юридично обов’язковим до виконання документом і не дає Софії гарантії виконання її забаганки.

Останніми двома тижнями посадовці двох країн провели низку переговорів у намаганні подолати розбіжності напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, що має відбутися пізніше цього місяця. Спершу цю зустріч планували на 10 листопада, наразі вона відкладена на тиждень.

Суперечка з Болгарією стає ще одним випробуванням для Скоп’є, де 2018 року вже були змушені відмовитися від назви країни (яка спершу називалася Македонія, без означення «Північна»), а перед тим і відмовитися від свого національного прапора, – на догоду Греції, яка від самої незалежності Скоп’є блокувала переговори про зближення свого північного сусіди з ЄС і про його вступ до НАТО. Атени твердили, ніби назва «Македонія» сама по собі становить територіальну претензію до Греції, де Македонією називається традиційний регіон на півночі країни, – мовляв, тільки цей регіон має право на цю назву. Завдяки цим поступкам Скоп’є керівники країн ЄС у березні цього року формально схвалили майбутній початок переговорів про вступ до Євросоюзу Північної Македонії, а також Албанії; також у березні Північна Македонія вступила до НАТО.
…

Канада слідом за Європейським союзом оголосила про розширення свого санкційного списку проти чільних посадовців нинішньої влади Білорусі в координації з ЄС.

До розширеного списку тих, щодо кого Канада застосовує фактичне замороження можливих активів і заборону на в’їзд, потрапили 13 осіб – тих самих, кого раніше 6 листопада вніс у свій список Європейський союз. Це, зокрема, керівник президентської адміністрації Ігор Сергєєнко, голова КДБ, а раніше голова Комітету державного контролю Іван Тертель, члени керівництва Слідчого комітету й низки інших правоохоронних структур Білорусі, речниця президента Наталія Ейсмонт, командувач спецпідрозділу «Альфа» Сергій Зубков, голова Конституційного суду Петро Міклашевич тощо.

На відміну від списку ЄС, у канадському цього разу немає Олександра Лукашенка і його сина Віктора – бо вони потрапили під канадські санкції вже раніше, коли Євросоюз іще не пішов був на такий крок.

Загалом нині в санкційному списку Канади щодо Білорусі – 59 осіб, така сама кількість, як і в списку Євросоюзу.

Раніше 6 листопада повідомлення про санкції Європейського союзу щодо Олександра Лукашенка і нової групи високих білоруських посадовців були оприлюднені в Офіційному журналі ЄС і тим самим набули чинності.

До списку підсанкційних у ЄС були додані 15 фізичних осіб. Перший серед них – Олександр Лукашенко, якого в інформації про його особу названо «президентом Білорусі». Також у новому переліку – його син Віктор Лукашенко, який має посаду радника президента з національної безпеки і є членом Ради безпеки Білорусі, а неформально є наглядачем за всіма силовими структурами країни.

Таким чином, на цей час у переліку підсанкційних білоруських нинішніх чи недавніх посадовців, укладеному ЄС, – загалом 59 осіб, разом із тими, хто потрапив під санкції в жовтні, і тими, хто перебуває у списку вже багато років, починаючи ще з 2006-го. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет нових санкцій, на той час проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу 2020 року. У переліку на той час іще не було Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі з самого початку наголошували, що первісний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили тоді Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від первісних списків ЄС, від початку було і прізвище Лукашенка.

Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.

І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.
…

У Білорусі слідство більш ніж на два місяці продовжило термін досудового арешту опозиційної діячки Марії Колесникової, яку правозахисники визнають політичним в’язнем.

Тепер вона має пробути за ґратами принаймні до 8 січня, повідомила пресслужба штабу Віктора Бабарика – ще одного політв’язня, який планував кандидувати на посаду президента Білорусі на виборах 9 серпня і чільною соратницею якого є Колесникова – нині членкиня президії Координаційної ради білоруської опозиції.

Раніше 6 листопада її адвокатка Людмила Козак повідомила, що слідство відмовилося випустити Колесникову під заставу.

Раніше їй так само відмовили в виході з-за ґрат під домашній арешт чи під особисте зобов’язання.

Низку інших білоруських політв’язнів раніше звільнили з-за ґрат під інші обмеження після того, як вони зустрічалися в Слідчому ізоляторі КДБ Білорусі з Олександром Лукашенком. Колесникова тоді відмовилася брати участь у тій зустрічі.

Колесникову разом із кількома колегами схопили в Мінську 7 вересня невідомі в цивільному одязі і в масках, усіх поночі доставили на кордон із Україною і наказали перетнути його. Колеги виконали вимогу; Колесникова порвала свій закордонний паспорт, щоб залишитися в Білорусі. Її повернули до Мінська, де 8 вересня взяли під варту, а згодом оголосили підозру в публічних закликах до захоплення державної влади чи насильницької зміни конституційного ладу.

Нині Колесникова офіційно обвинувачена за кримінальною статтею про «заклики до дій, спрямованих на шкоду зовнішній безпеці Білорусі, її суверенітетові, національній безпеці і обороноздатності».
…

Американський штат Джорджія збирається зробити перерахунок голосів на виборах президента США.

Наразі залишилося порахувати понад чотири тисячі бюлетенів. Спершу в штаті лідирував чинний президент і кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп. Нині ж кандидат від Демократичної партії Джо Байден має перевагу в 1 096 голосів.

«Із такою малою різницею буде перерахунок голосів у Джорджії», – заявив журналістам губернатор штату Бред Раффенсперґер в Атланті.

Трамп мав значну перевагу в Джорджії. Вона почала скорочуватися на тлі підрахунку бюлетенів, які надійшли поштою.

Кандидат може просити про перерахунок голосів у штаті, якщо різниця між кандидатами дорівнює або є меншою, ніж 0,5 відсоткового пункта. Без перемоги в Джорджії, яка приносить 16 голосів виборників, Трамп не зможе перемогти на виборах.

Байден наразі забезпечив собі 253 голоси виборників із 270 необхідних для перемоги. Якщо він переможе в Джорджії, то стане першим кандидатом з Демократичної партії, який зробив це з 1992 року, коли в штаті переміг Білл Клінтон.

Трамп заявляв про махінації на виборах, не надаючи жодних доказів. У відповідь Раффенсперґер наголосив, що Джорджія дозволяла представникам обох кандидатів слідкувати за підрахунком голосів.

 
…

У списку підсанкційний осіб також син Олександра Лукашенка – Віктор, який має посаду радника президента, а неформально є наглядачем за силовими структурами
…

У Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ) оприлюднили тези, якими вважають за потрібне поділитись із людством напередодні 73-ї щорічної сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я ВООЗ.

COVID-19 можна перемогти «наукою, рішеннями та солідарністю», вважають у ВООЗ. І хоча пандемія коронавірусу – це глобальна криза, багато держав та міст успішно запобігли і взяли під контроль передачу інфекції, йдеться в документі.

«Уперше світ об’єднався навколо плану щодо прискорення розробки вакцин, діагностичних та терапевтичних засобів», – зауважили в організації.

Окрім того, ця пандемія є нагадуванням, як важливо зміцнювати галузь охорони здоров’я в кожній країні та краще оберігати населення від надзвичайних ситуацій, пов’язаних зі здоров’ям, додали у ВООЗ.

Тож людству варто негайно починати готуватись до наступної потенційної пандемії, кажуть в організації.

«Ми переконались за останній рік, що країни з розвиненою інфраструктурою системи охорони здоров’я змогли діяти швидко, щоб запобігти швидкому поширенню коронавірусу», – додали у ВООЗ.

Щоб допомагати урядам країн боротись за здоров’я, ВООЗ планує такі програми: Кампанія з вакцинації 2030, Десятиліття здорового старіння 2020-3030, а також низка інших ініціатив щодо боротьби з раком шийки матки, туберкульозом, щодо догляду за очима, безпекою харчових продуктів, інтелектуальною власністю та готовністю до грипу.

У ВООЗ повідомили про понад 47 мільйонів випадків зараження, і понад 1,2 мільйона померлих через COVID-19.

73-ї щорічна сесія Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я ВООЗ відбудеться 9 листопада 2020 року в режимі онлайн.
…

Кандидат у президенти США від демократів, колишній віцепрезидент Джо Байден обійшов чинного голову держави Дональда Трампа в одному з ключових штатів – Джорджії, хоча раніше в цьому штаті весь час підрахунків голосів лідирував Трамп.

Розрив між кандидатами зараз незначний: Байден попереду на 917 голосів, згідно з даними американських ЗМІ.

Без 16 голосів колегії виборників із Джорджії Трамп не може досягти загальної кількості в 270 голосів, необхідної для перемоги на виборах.

Якщо Байден виграє в Джорджії, він стане першим кандидатом від Демократичної партії, який зробив це, з часу перемоги Біла Клінтона в 1992 році.

Джорджія є одним із чотирьох ключових штатів, де переможця виборів ще не визначили. Байден із незначною перевагою лідирує в Неваді й Аризоні, в той час як Трамп все ще попереду в Пенсильванії.

Трамп у відповідь на зменшення шансів утримати Білий дім виступив із черговою критикою, стверджуючи без жодних доказів, про шахрайство на виборах у штатах, де результати все ще надходять, і пригрозив судовими процесами по всій країні.

Напередодні ввечері Дональд Трамп вперше за останні два дні виступив із публічною промовою. На брифінгу в Білому домі Трамп знову заявив, що демократи «намагалися вкрасти вибори».

При цьому жодних аргументів президент не навів. Кілька великих телеканалів США перервали трансляцію, коли Трамп почав робити бездоказові заяви про президентські вибори. Соціальні мережі Twitter і Facebook, де транслювався виступ президента, позначили контент як спірний.

Зі свого боку, Джо Байден закликав американців проявити терпіння і вірити у виборчий процес. Колишній віцепрезидент висловив упевненість, що він в кінцевому підсумку стане переможцем.

 
…

Суд у штаті Джорджія відхилив позов передвиборної кампанії президента Дональда Трампа щодо підрахунку голосів, як раніше зробив суд Мічигану. Президент погрожував новими позовами в інших штатах з приводу нібито порушень, доказів про які він однак не навів.

Команда Трампа позивається у штатах, де його суперник, кандидат від Демократичної партії Джо Байден лідирує, або наближається за кількістю голосів до чинного президента, в той час як у низці штатів, зокрема й ключових, ще продовжують підрахунок голосів.

Трамп без будь-яких доказів заявив про широкомасштабні порушення, пов’язані з виборами 3 листопада. Однак офіційні органи ніяких ознак порушень під час процесу голосування або підрахунку голосів не зафіксували.

У Джорджії, як стверджувала кампанія Трампа, 53 бюлетені, що надійшли після виборів, змішалися з тими бюлетенями, які надійшли до 3 листопада. Однак багато штатів дозволяють підрахунок бюлетенів, які були надіслані до 3 листопада, після дня виборів.

Суди у Джорджії та Мічигані відхилили позови, заявивши, що немає ніяких доказів, що підтверджують заяви президента.

Американські ЗМІ повідомили про перемогу Байдена у Мічигані, в той час як у Джорджії між кандидатами точиться боротьба.

Представники Трампа також заявили, що мали місце порушення при голосуванні в окрузі Кларк в Неваді, включаючи Лас-Вегас, і пригрозили подати до суду з цього приводу. Трамп зменшив відставання від Байдена, підрахунок голосів продовжується.

Читайте ще: 

Вибори у США: Байден дещо випереджає Трампа, але все ще може змінитися
…