Проведення Податкової реформи – одне з найбільш актуальних питань у сьогоднішньому порядку денному. Для цих цілей у рамках Національної ради реформ створена команда з податкової реформи, яка до початку вересня має підготувати проект нового податкового кодексу. Команда проводила зустрічі з представниками різних індустрій України, намагаючись зрозуміти специфіку і проблеми кожної з них, а також заслуховувала пропозиції з податкової реформи, вироблені представниками товариства.
Одна з пропозицій має всі шанси лягти в основу податкової реформи. Суть її зводиться до того, щоб прибрати значний розрив між витратами на податки і збори на зарплату і оподаткуванням доходів ФОП. Передбачається введення єдиного податку на зарплату (суміщення ЄСВ та ПДФО) на рівні 29% і підвищення податку для ФОП до рівня 29%. Аргументація на підтримку даного варіанту реформи зводиться до того, що єдиний податок використовується бізнесом для оптимізації оподаткування і що такі заходи спрямовані на виведення заробітної плати з тіні і на боротьбу з ухиленням від оподаткування.
З достатнім ступенем впевненості можна стверджувати, що реалізація окремих пропозицій ініціативи може мати негативний ефект для українського суспільства.
Чи є підвищення ставки єдиного податку «вірним рецептом» розвитку українського МСБ?
Підвищення ставки єдиного податку до 29% нівелює саму ідею спрощеної системи оподаткування та завдасть удару по всьому малому та середньому бізнесу України. Як відомо, підтримка малого та середнього бізнесу була головною метою введення єдиного податку. Важко заперечувати, що даний режим оподаткування сприяв розвитку підприємництва в Україні, стимулював вихід малого та середнього бізнесу з тіні. Відразу після його введення за період його з 1992 по 2002 роки чисельність суб’єктів малого бізнесу збільшилася майже в десять разів, кількість зайнятих у цьому секторі економіки зросла в три рази, число малих підприємств у розрахунку на 10 000 населення виросло майже в чотири рази, і відповідно призвело до збільшення бюджетних доходів (у 2002 році від суб’єктів малого бізнесу, що використовують спрощені режими оподаткування до зведеного бюджету надійшло 1,8 млрд грн. При цьому темпи зростання податкових надходжень від суб’єктів спрощеного оподаткування в 2002 році склали 33,4% і перевищили аналогічні показники за цей період суб’єктів підприємництва, які працюють за загальною системою оподаткування, склавши 22,6%).
По суті, спрощена система оподаткування є єдиним інструментом підтримки МСБ в Україні. Інші форми і стимули для розвитку та підтримки малого та середнього бізнесу, за великим рахунком, не функціонують. У цьому принципова відмінність нашої країни від найбільш розвинених держав, в яких діють спеціальні програми, що сприяє розвитку і підтримці МСБ.
В Європі діє спеціальна програма під гаслом «Think small first!», яка передбачає не тільки створення пільгового режиму оподаткування для МСБ, а й надання різного роду кредитів, субсидій, консультаційних та інших підтримок. У країнах Європейського Союзу в малому та середньому підприємництві в 2013 році було зайнято більше 50%, а в Японії – близько 80% активного населення працездатного віку. При цьому частка МСБ у ВВП розвинених країн світу сягає 60%. В Україні ж цей показник за різними оцінками дорівнює всього лише 7-12%.
Розраховуємо ми зменшити цю частку? Тоді підвищення ставки єдиного податку до 29% – це вірний рецепт.
Чим обернеться підвищення ставки єдиного податку для IT як пріоритетної індустрії України?
Підвищення ставки єдиного податку завдасть особливо чутливий удар по тих галузях, які зараз знаходяться на етапі розвитку і потребують збереження статусу кво-, але ніяк не у встановленні додаткового фіскального навантаження. Зокрема, мова йде про IT-сферу.
Згідно з дослідженням Central and Eastern European Outsourcing Association (CEEOA), Україна посіла перше місце серед 16 країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) по сервісних послугах у сфері IT. За даними Gartner, в топ-30 країн-експортерів комп’ютерних та інформаційних послуг Україна увійшла ще в 2007 році. У 2011-му Україна була визнана найкращою країною для імпорту послуг з аутсорсингу і стала переможцем у номінації «Outsourcing Destination of the Year» на EOA Summit. Сукупний експорт IT-послуг з України (за даними World Bank) в 2013 році склав $5,2 млрд. За існуючими експертними оцінками обсяг експорту програмної продукції в 2014 році склав близько $3 млрд і має позитивну динаміку зростання не менше 15% на рік.
Постійно інвестуючи в розвиток технологій і збільшення людського капіталу, IT-сектор виконує важливу для суспільства і держави завдання – створює середовище, сприятливе для інноваційного розвитку українського суспільства. Саме IТ-індустрія може стати прекрасним прикладом і зразком успішного розвитку інших експортно-орієнтованих сервісних (business process outsourcing) індустрій в Україні – наприклад, біотехнологій, медичних та фармакологічних досліджень.
Щороку 16000 IT-фахівців здобувають освіту в українських університетах. Це трудові ресурси з великим потенціалом, який щороку зростає на 20%. На сьогодні в Україні в індустрії програмної продукції за різними оцінками працюють більше 75 000 висококваліфікованих програмістів, які є приватними підприємцями і перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, що надають послуги компаніям на конкурентній основі. За даними ДФС України в 2014 році від ФОП, зайнятих в IT, надійшло близько 3,3 млрд грн. Кожен IT-фахівець створює в Україні 3-4 робочих місця в супутніх галузях. Варто відзначити, що на сьогоднішній день в світі існує очевидний дефіцит IТ-кадрів. Наприклад, для країн Європейського Союзу він оцінюється на рівні 900 000 програмістів в 2020 році.
Чи хочемо ми, щоб вітчизняні фахівці заповнювали цей дефіцит, створюючи робочі місця в Україні, генеруючи доходи і збільшуючи надходження до державного бюджету? Якщо так, то ми повинні їм гарантувати належні умови їх діяльності, створюючи в Україні здоровий інвестиційний клімат.
Чи можливо це з урахуванням поточної політичної, військової та економічної ситуації в Україні? Слід чесно визнати, що зробити це вкрай непросто. Однак підвищення ставок єдиного податку до рівня 29% – це очевидний крок від «вкрай не просто» до «неможливо». Моделюючи сценарій збільшення ставки єдиного податку навіть до рівня 15%, результат виходить дуже песимістичний: приблизно 70% бізнесу піде в тінь, а рівень бюджетних надходжень зменшиться на 50% з виходом на показники 2015 лише в 2020 році. У нинішніх умовах рентабельність компанії з річним оборотом 100 млн грн становить близько 10%. Збільшення ставки єдиного податку на 25% призведе до зростання витрат компанії на 18% і відповідно зниженні рентабельності на 15%. Компаніям доведеться в аналогічному розмірі збільшити розмір витрат на IT-фахівців для того, щоб не втратити їх через переїзд в інші країни. Таке зростання витрат у результаті знизить рентабельність компанії на 12-15% і зробить ведення бізнесу в Україні нерентабельним.
У поточній ситуації саме спрощена система оподаткування дозволяє українським компаніям витримувати конкуренцію на глобальному ринку за рахунок зниження витрат, зберігати кваліфіковані кадри в Україні. Слід розуміти, що програмісти, як правило, не прив’язані до місця надання послуг ні великими активами, ні ресурсами, а значить – легко мобільні. Все що їм потрібно – це ноутбук. Внаслідок значного збільшення податкового навантаження українські програмісти потягнуться за кордон.
Компанії також будуть змушені перетворити свої офіси в інші юрисдикції – більш комфортні та стабільні, що надають спеціальні умови для IT-бізнесу (за даними звіту Deloitte такі умови створені в 30 країнах: це і спеціальні ставки податків (Китай – 15% податок на прибуток, Ізраїль – від 6-12% податок на прибуток), і відрахування з податкової бази до 300% (Австрія, Бельгія, Індія, Бразилія, Ізраїль, Італія, Туреччина), та вирахування з заробітної плати для програмістів (Бельгія, Індія, Польща, Ірландія , Ізраїль, Туреччина), і надання грантів (Німеччина, Мехіко). Сьогодні більшість з компаній вже розробили свої плани по релокації бізнесу у разі погіршення умов. За даними опитування DOU, 69% фахівців розглядають варіанти релокації в іншу країну. Поки для українського IT -бізнесу в нинішніх економічних, політичних і військових умовах чинні умови оподаткування – єдине, що тримає конкурентоспроможність України на глобальному ринку, а кваліфіковані кадри в Україні.
На наш погляд, при проведенні бюджетної та податкової реформ в першу чергу необхідно забезпечити ефективний контроль за видатковою частиною бюджету. Критикуючи єдиний податок, ініціатори реформи часто апелюють до досвіду інших країн і заздрять їх високим, порівняно з Україною, ставками податків. Однак при цьому ніхто не згадує про такі специфічних умовах, як стабільна економіка і низький рівень корупції. Громадяни цих країн в цілому впевнені в належному функціонуванні державного апарату, надання їм за рахунок податкових відрахувань справедливого обсягу соціальних благ і послуг.
Крім цього, боротьба з ухиленням від оподаткування повинна також починатися з глобальних проблем: а це далеко не єдиний податок, за допомогою якого можливо вивести з-під оподаткування суми, які обчислюються мільйонами, але не мільярдами гривень. Мільярди ж, як відомо, пропадають в «податкових ямах».
Резюмувати думки можна словами відомого австрійського державного діяча Лотаря фон Меттерніха: «Уряди повинні приділяти пильну увагу стану фінансів своєї країни, щоб шляхом полегшення громадських повинностей і податків дати вкусити їх народам благотворності не уявного світу, а реального».
…