Страхуючись, українці купують захист від страху, а англомовні – поліс впевненості.
Корінь слова «страхування» в російській мові – слово «страх». В англійській же мові поняття «insurance» (страхування) походить від слова «sure» (вірний, впевнений). Можливо, в цьому відмінність етимології слів і полягає різниця у ставленні до самої сфери страхових послуг: співвітчизники купують захист від страху, а англомовні – поліс впевненості. Проте, не дивлячись на підсвідомий негативний підтекст, в Україні розуміння про страхування як альтернативний спосіб захисту свого джерела доходу і фінансового добробуту стає все більш актуальним. Особливо в період економічного спаду. Тенденцію підкріплює статистика, підтверджуючи, що кількість страхових подій в несприятливі роки збільшується. Нижче – основні причини цієї закономірності.
Причина перша. Падіння рівня життя провокує зростання злочинності. Новинами про квартирні крадіжки і зухвалими крадіжками автомобілів в наші дні вже нікого не здивувати. Захиститися від крадіжки автомобіля не допомагає відеоспостереження та стоянки, що охороняються. Страховка в цьому випадку дійсно рятує. Як говорив Вінстон Черчиль, «я не знаю жодної сім’ї, яка розорилася, сплачуючи страхові внески, але я знаю сім’ї, які розорилися, не роблячи цього.» Застрахуватися від протиправних дій третіх осіб найбільш – поширене бажання у співгромадян в цей період.
Причина друга. Економія на засобах пожежного захисту, охоронних системах і зарплатах співробітників. Головна мета в останні роки для багатьох українських підприємств – вижити. Природно, організації змушені економити на чому. І, на жаль, в статті скорочення витрат потрапляють деякі важливі для безпеки пункти. Вогнегасники перезаряжають у підрядників, які готові працювати за найменшу винагороду. За тим же критерієм підбирають охоронні компанії. А на ремонт і модернізацію пожежної та охоронної сигналізацій вільних коштів часом просто немає.
Зниження зарплат у працівників часто супроводжується ще і збільшенням функціоналу. Подібна оптимізація штатних витрат, проведена в більшості компаній, зводиться до того, що люди працюють, в кращому випадку, за ті ж гроші, але з підвищенням відповідальності і навантаження. Завантаженість персоналу веде до зниження якості виконаних робіт і, відповідно, помилок. Така загальна тенденція супроводжується збільшенням недбалості і випадків крадіжок.
Причина третя. Проблеми з платоспроможністю у підприємств і населення мотивують страхувальників заявляти більш дрібні події як страхові. Йдеться про зниження нижньої планки розміру шкоди, який страхувальники вважають за необхідне заявити як страхову подію. В даному випадку впливають два аспекти.
Перший. Буквально кілька років тому, страхувальники воліли витрачати час і сили на розвиток свого бізнесу. Адже за час, який необхідно приділити на отримання відшкодування від страхової компанії, можна було заробити набагато більше. Збиток в 50-100 тис. грн. для багатьох великих компаній не заслуговував уваги і дорогоцінного часу.
Зараз же, щоб заробити ті ж 10 тис. дол., необхідно докласти зусиль, в п’ять разів перевищує докризові часи. Тобто, висловлюючись літературною цитатою, «бігти в п’ять разів швидше, щоб залишитися на місці». Багато індустрій «завмерли» в очікуванні дива. Витратна частина бізнесу виросла, а доходи впали майже у всіх індустріях. Це стало основною причиною значного зниження мінімального розміру заявленого збитку. Зараз багатьом не шкода часу, щоб отримати навіть 10 тис. грн. відшкодування.
Другий. Франшизи в багатьох договорах залишилися на докризовому рівні. Наприклад, раніше франшиза 50 тис. грн. в натуральному вираженні становила 6-8 кв. м. постраждалої нерухомості. Зараз 50 тис. грн. – Це вартість відновлення всього лише 2-3 кв.м. Вартість будівельних матеріалів по багатьох позиціях виросла пропорційно курсу. Аналогічна тенденція простежується з автомобілями.
Таким чином, подій, розмір яких більше франшизи, і які тепер можна кваліфікувати як страхові, стало набагато більше. У свою чергу, для страхувальників це в деякому роді вигідно. Наприклад, раніше, щоб подія не було підфраншизною, повинно було згоріти дві кімнати, зараз – одна стінка. Деякі страховики в зв’язку з цим навіть встановлюють обмеження щодо мінімального розміру франшизи за видами об’єктів. Наприклад, страховик не може запропонувати умови для заводу по переробці нафтопродуктів з франшизою нижче 100 тис. грн.
Спираючись на постулати фінансової теорії, людині необхідно в першу чергу застрахувати те, що приносить йому дохід, або те, що становить його основний актив. В період підйому економіки у компаній крім їх власного прибутку є можливість залучити кредитні кошти. Якщо згорить один цех, можна віддати в заставу іншої, і за ці гроші відновити виробництво. В період економічної стагнації знайти фінансування вкрай складно. Припустимо, у компанії є активи, під які можна отримати кредит, але реалізувати це бажання на практиці фактично неможливо. В останній рік в банках немає програм надання позик на довгостроковий період часу. І обсяги, які зараз можуть запропонувати фінансові установи, вельми скромні. Доходи від господарської діяльності також зменшилися у всіх індустріях. У такій ситуації, при непередбачених ущербах саме страховка може стати єдиним рятівним колом для підприємства.
Проблеми в економіці, природно, вплинули на ринок страхування. Багато гравців пішли з ринку, і таким чином відбулося його природне очищення. Великі гравці тільки зміцнили свої позиції. Найбільшу довіру на ринку, як і в банківському секторі, в українців викликають представники міжнародних компаній. В умовах змін, які наздогнали нашу країну, я раджу ще більш ретельно читати договори перед підписанням і дійсно приділити час і увагу цьому питанню. Адже страхування – це парашут, і якщо у вас його не опиниться в критичний момент, більше він вам може не знадобитися…
