Зареєструвати бізнес або нерухомість в Україні стало простіше. Прибравши зайві бар’єри, в тому числі передавши функції з реєстрації від Мін’юсту місцевим держадміністраціям та нотаріусам, наша країна змогла піднятися в рейтингу Doing Business відразу на 40 позицій за легкістю реєстрації підприємств.
“Зараз в Україні – 10 тис. реєстраторів замість 2 тисяч осіб, що перебували в штаті Мін’юсту. Немає жодної черги, немає жодної корупційної складової”, – похвалився заступник міністра юстиції України, голова комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін’юсті Павло Мороз.
Але “послабленнями” зацікавилися не лише пересічні громадяни, а й рейдери, і юристи, які ведуть багаторічні корпоративні спори. Тому в Мін’юсті розробили поправки до діючого механізму реєстрації, щоб мінімізувати спроби рейдерських захоплень.
За словами Павла Мороза, з травня по серпень 2016 року в міністерстві вивчили 99% рейдерських схем, які застосовують зловмисники, користуючись недосконалістю прийнятого законодавства. Пропозиції Мін’юсту вже оформлені у вигляді депутатського законопроекту №5067, який був зареєстрований в парламенті 5 вересня.
“Ми хочемо змінити законодавство, щоб краще захистити право власності від рейдерів. Адже через загрозу втратити майно іноземні інвестори побоюються вкладати кошти в Україну”, – розповів Павло Мороз.
Нагадаємо, раніше міністр юстиції Павло Петренко заявив, що кожен пункт зростання в рейтингу Doing Business приносить країні близько $500-600 млн інвестицій.
В результаті прийняття поправок, як очікують в Мін’юсті, рейдерство як явище буде зведено до мінімуму, допустимого в цивілізованих країнах.
Серед основних пропонованих змін в Мін’юсті виділяють 13 новацій. Чотири з них стосуються посилення відповідальності держреєстраторів і нотаріусів за вчинення протиправних дій.
“Як тільки першого держреєстратора посадять, кількість порушень піде на спад. Тому що без їхньої участі зробити захоплення чужої власності неможливо, окрім як за рішенням суду. Але це окреме питання”, – говорить Павло Мороз.
Зокрема, за участь в рейдерських атаках для держреєстраторів буде введена кримінальна відповідальність з максимальним терміном покарання 8 років. Поки комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін’юсті може лише анулювати доступ реєстратора до реєстрів і передати справу в поліцію. Підробка документів на нерухомість “потягне” на 5 років, чого не було раніше.
“Причому в’язниця загрожує не тільки виконавцю, але і організатору, і заявнику (особі, яка подає документи і відповідає за їх достовірність)”, – пояснюють в Мін’юсті.
Також запропоновано збільшити розмір адміністративних штрафів за незаконні реєстраційні дії з 340 грн. до 8,5 тис. грн.
Якщо такі дії здійснює нотаріус, то його можуть позбавити права на ведення нотаріальної діяльності. З огляду на, що з 100 кандидатів таке право отримують 5-6 осіб, які до цього повинні 3 роки пропрацювати юристами і ще 3 роки – помічниками нотаріусів, це буде дуже дієвий захід, вважають в Мін’юсті.
У той же час, як повідомила приватний нотаріус Марина Заріна, багато нотаріусів будуть відмовлятися від проведення реєстраційних дій, щоб не ризикувати своєю роботою.
“Ми не можемо перевірити справжність печаток чи підписів на документах, які нам приносять. До того ж реєстрація бізнесу – це право нотаріуса, а не обов’язок. Ми не отримували ліцензій чи інших дозволів на проведення таких дій. Тому, щоб не ризикувати зайвий раз, особисто я буду відмовлятися від реєстраційних дій “, – зазначила Заріна.
В результаті можуть знову утворитися черги до держреєстраторів. Мін’юст в свою чергу обіцяє навчити всіх нотаріусів, а для зменшення ризиків пропонує їм взяти в помічники колишніх держреєстраторів Мін’юсту.
Буває і так, що злого умислу в діях держреєстратора немає, але рейдери вміло користуються недосконалістю системи реєстрації. Наприклад, з 2002 р. існує практика захоплення бізнесу за неіснуючими або підробленими рішеннями суду (в цьому випадку береться реальне рішення, але змінюється його резолютивна частина).
На підставі судового вердикту держреєстратор вносив зміни до складу акціонерів або переписував бізнес на іншого власника, бо не міг перевірити справжність рішення суду.
Щоб усунути цю прогалину в законі, пропонується проводити реєстрацію прав тільки після перевірки в Єдиному держреєстрі судових рішень, звіряючи всі реквізити і відповідність його по документарній інформації. Тобто, буде організовано обов’язкову взаємодію реєстрів бізнесу і нерухомості, а також реєстру судових рішень.
Відносно нерухомості ця проблема вже вирішена постановою КМУ №594 від 8 вересня 2016 р., де передбачений порядок звірки судових рішень.
При цьому, як визнають в Мін’юсті, поки реєстр судових рішень повноцінно не запрацював, і в ньому часто відсутні реально прийняті рішення судів, в тому числі з причини затримки з їх публікацією.
“Від внесення мною даних в систему до появи рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень проходить приблизно 10-14 днів”, – розповіла суддя Господарського суду Києва Анна Бондаренко.
Тому тимчасово, до повноцінного наповнення реєстру судових рішень, в законопроекті передбачені перехідні положення. Зокрема, якщо реєстратор не знаходить рішення суду в реєстрі, то реєстраційні дії припиняються до офіційної відповіді з суду за запитом.
Хочуть виключити і випадки, коли держреєстратор або нотаріус “забував” в своєму комп’ютері флешку з особистим ключем доступу до реєстрів, а вночі невідомі хакери крали цей ключ і міняли записи в реєстрах.
“Ми пропонуємо, щоб всі електронні ключі до реєстрів зберігалися на одному зовнішньому носії. Тому навіть отримавши повний доступ до комп’ютера, хакери фізично не зможуть дістати ключ. За весь час роботи такої системи в Литві, Латвії та інших країнах не було жодного випадку злому”, – зазначив Павло Мороз.
Відносно самого цифрового підпису законопроектом пропонується внести зміни, відповідно до яких тільки особисто керівник зможе отримати електронний цифровий підпис. За дорученням це буде зробити неможливо.
Також звужується принцип екстериторіальності. Після внесення змін держреєстратор зможе реєструвати об’єкти нерухомості та бізнесу виключно в межах своєї області. За винятком випадків, коли здійснюється онлайн-реєстрація.
…
