політика, бізнес, народ

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков не брав участь у параді в Москві 24 червня через два випадки коронавірусу, виявлених у його делегації, повідомляє киргизька служба Радіо Свобода з посиланням на апарат президента.

Жеенбеков був одним із декількох лідерів іноземних держав, які мали відвідати парад 24 червня. Напередодні він прилетів до Москви. Вранці він уже відвідував Кремль, зазначає російське державне агентство «РИА Новости». Однак його не було на урочистих заходах.

В одного зі співробітників його охорони і завідувача відділу зовнішньої політики апарату президента виявився позитивний тест на коронавірус.

Чи встиг Жеенбеков зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним – не повідомляють.

У Москві 24 червня пройшов парад Перемоги, який раніше мав відбутися 9 травня, але був перенесений через пандемію коронавірусу. Як повідомляє російська служба Радіо Свобода, в урочистому марші на Красній площі взяли участь близько 13 тисяч військовослужбовців. 

Всього, за даними Міноборони Росії, паради проходять у 28 російських містах. Деякі регіони через загрозу поширення коронавірусу від проведення масових заходів відмовилися.

Цього року на урочистості до Росії приїхали лідери менше ніж 10 держав. У списку всього сім керівників країн – членів ООН. Це президенти Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Сербії, Таджикистану й Узбекистану.

 
…

Словацька президентка Зузана Чапутова до кінця дня 26 червня буде в домашньому карантині. Вдатись до цього запобіжного заходу довелось через те, що один з працівників канцелярії президентки був у контакті з особою з позитивним тестом на коронавірус.

Як повідомив міністр охорони здоров’я Словаччини Марек Крайчі, сьогодні Чапутовій зроблять тест на COVID-19. 

Через карантин президентки довелося, зокрема, скасувати її зустріч з президентом Австрії Александром Ван дер Белленом і головою Сенату – вищої палати парламенту Чехії Мілошем Вистрчілом. 

Станом на ранок 24 червня у Словаччині зареєстровано 1607 інфікованих коронавірусом, 1448 осіб вилікувались, 28 людей померли. 
…

Глава Національного інституту алергії та інфекційних захворювань Ентоні Фаучі попередив, що коронавірус «не зникне», і в деяких частинах країни спостерігається «тривожний сплеск» заражень. Про це він заявив у вівторок, 23 червня, виступаючи на слуханнях у Конгресі США.

Фаучі вважає, що найближчі два тижні будуть критичними, та визначать здатність США відповісти на зростання кількості інфікованих у країні.

В останні дні в семи штатах, зокрема, у Каліфорнії, Арізоні та Техасі, виявляють найбільшу щоденну кількість хворих. Фахівці пояснюють це скасуванням деяких обмежень і відновленням економічної активності, відкриттям ресторанів, барів і магазинів. Масові протести проти расизму, що проходять у багатьох містах країни, також могли сприяти поширенню вірусу. Доктор Фаучі закликав американців продовжувати вдаватися до запобіжних заходів: «План А: не з’являйтеся в місцях скупчення народу. План Б: якщо все ж з’явилися, носіть маску».

Фаучі не очікує появи ефективної вакцини від коронавірусу раніше, ніж наприкінці нинішнього року.

Американські фахівці очікують, що взимку країна опиниться в небезпечній ситуації, зіткнувшись одночасно з сезонним грипом та коронавірусом.

За даними Університету Джонса Гопкінса, США посідають перше місце у світі за кількістю інфікованих та померлих від коронавірусу. Станом на 24 червня виявлено більш ніж 2,3 мільйона хворих на COVID-19, померли 121 228 людей, 647,5 тисячі одужали.
…

У Мінську ОМОН розігнав чергу до магазину сувенірів з національною символікою, затримано близько 20 людей. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Магазин раніше оголосив про закриття, тому 23 червня близько пів сотні людей вишикувалися у чергу, щоб розкупити товари, які залишилися.

Зазначається, що невдовзі до магазину під’їхали два автозаки з ОМОНом, ті почали затримувати людей.

Як заявили Радіо Свобода у МВС Білорусі, причиною затримання стало нібито те, що люди у черзі не давали проїхати автомобілю. «Щоб припинити незаконні дії, які виражалися в блокуванні автомобіля, виїхав загін міліції. Деякі із затриманих залишені для розгляду», – наголосили у МВС.

12 червня в Мінську співробітники ДАІ зупинили кур’єра, який віз в магазин 419 футболок зі словами «Псіхо3%». За словами власника магазину Павла Білоуса, такі футболки – дизайнерська продукція компанії «Символ.Бай» (Symbal.by). Товари були конфісковані незаконно, вважає Білоус, всі документи на них в порядку. Останнім часом в інтернеті можна побачити, як президента Білорусі Олександра Лукашенка називають «Саша 3%»: нібито такий його реальний рейтинг в країні.

Павло Білоус розповів білоруській службі Радіо Свобода, що після конфіскації футболок в магазин почали ходити перевірки. За його словами, припис про припинення виробництва виписала санстанція, міліція забрала «на перевірку» дев’ять біло-червоно-білих прапорів. Триває перевірка інших інстанцій. Житлово-комунальні служби відмовляються підключити електрику, хоча підстав відключити її у них немає. Крім того, міська влада повідомила про нібито анонімні скарги на поганий запах з магазину. Власник Symbal.by вирішив закрити магазин.
…

У вівторок, 23 червня, біля посольства Білорусі у Києві відбулася акція на підтримку права білорусів на демократичні вибори. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В акції брали участь кілька десятків українців та білорусів, які проживають в Україні. Вони протестували проти політичних репресій та переслідувань у Білорусі на тлі виборчої кампанії.

Учасники мітингу тримали національні білоруські прапори з гербом «Пагоня», а також плакати з лозунгами: «Свободу не спинити», «Живе Білорусь», «СтопТарган». Також були плакати з закликом до президента Білорусі Олександра Лукашенка «йти на пенсію».

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

 
…

Один з адвокатів претендента на пост президента Білорусі, колишнього керівника «Белгазпромбанка» Віктора Бабарика, заявив, що його не пускають зустрітися з клієнтом в СІЗО з 20 червня. Про це повідомляє «Настоящее время».

«Станом на даний момент у мене немає підтвердження, що зустріч з моїм підзахисним може відбутися. Ніякого спілкування з підзахисним у його адвокатів не було з суботи, 20 червня, коли в моїй присутності проводилися процесуальні дії в СІЗО КДБ», – заявив адвокат Дмитро Лаєвський.

22 червня Лаєвскому в СІЗО пояснили, що він не може побачитися з Бабариком через епідеміологічну ситуацію. Після цього адвокат подав скаргу до Генпрокуратури. 23 червня Лаєвський знову намагався потрапити в СІЗО, але коли він надав в бюро перепусток КДБ необхідні документи, їх не прийняли. Адвокат знову поскаржився у Генпрокуратуру.

В інтерв’ю газеті «Народная воля» інший адвокат Бабарика розповів, що він зіткнувся з «проблемами побуту» в СІЗО.

«Через недопуск нас до Віктора Дмитровичу 18 червня він не зміг повідомити, які передати йому особисті речі. Режим прийому передач: понеділок, середа, п’ятниця. Так що весь цей час він був в офісному одязі. Спальне місце у нього – додаткове, так званий «вертоліт» – ставиться між іншими ліжками на ніч. Це означає, що вдень у камері приткнутися нікуди», – розповів адвокат Олександр Пильченко.

Віктор Бабарико протягом 20 років очолював «Білгазпромбанк», основними акціонерами якого є російські «Газпром» і «Газпромбанк».

Бабарика підозрюють у фінансових махінаціях. Сам він називає справу спробою політичного тиску. Його затримали 18 червня.

Також був затриманий син Бабарики, який очолює його передвиборчу кампанію.

19 червня Євросоюз закликав владу Білорусі негайно відпустити Бабарика і його сина і гарантувати верховенство права в країні.

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляли і Бабарико, й інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому був сформований виборчий фонд, заблокували.
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав іноземних лідерів, які, як очікується, приїдуть до Москви на парад Перемоги 24 червня.

У списку – всього сім керівників країн-членів ООН. Це президенти Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Сербії, Таджикистану й Узбекистану. 

Також приїдуть лідери сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії та Південної Осетії. Росія визнає їхню самопроголошену «незалежність» у той час, як переважна більшість країн світу вважають ці регіони частиною Грузії. Очікується також член колективної президії Боснії і Герцеговини Милорад Додік.

На парад, який спочатку мав відбутися 9 травня, планували приїхати більше іноземних лідерів, в тому числі президенти Франції, Чехії, Хорватії. Парад, однак, перенесли через епідемію коронавірусу, а іноземні гості відмовилися від візиту. 

Лідери інших держав, в тому числі президент США Дональд Трамп, відмовилися і від початкового запрошення на парад 9 травня.

Пєсков сказав, що в Кремлі «з розумінням» ставляться до позиції іноземних лідерів і пов’язав відмову приїхати низки з них із пандемією. Таку причину назвали, відмовляючись їхати в Москву, наприклад, лідери Вірменії, Азербайджану і Туркменистану. А хорватська сторона повідомила, що президент Зоран Мілановіч не приїде, бо у нього зламався літак.

США і Велику Британію – головних союзників СРСР по антигітлерівській коаліції – на параді представлятимуть посли.

15 років тому, на парад на честь 60-річчя Перемоги, до Москви приїжджали, зокрема, президент США, президент Франції, голова КНР і канцлер Німеччини.

На параді на честь 70-річчя Перемоги 5 років тому лідерів західних країн вже не було, однак приїхали генеральний секретар ООН, керівники Китаю й Індії, а також країн СНД (крім України).
…

Із Німеччини до Росії відправили вантаж із понад 600 тонн ядерних відходів, повідомила екологічна організація «Екозахист».

12 вагонів із відходами, що утворюються при збагаченні урану в ході виробництва палива для АЕС, відправлені залізницею. Ще кілька контейнерів – на вантажівках в Амстердам, звідки вони будуть доставлені морем у порт Усть-Луга під Санкт-Петербургом.

У Росії відходи мають доправити на Уральський електрохімічний комбінат у Новоуральську Свердловської області. 

Російські закони забороняють ввозити в країну ядерні відходи з-за кордону для поховання. При цьому допускається імпорт ядерних матеріалів для дозбагачення з подальшим поверненням іноземному постачальнику.

Екологи з «Грінпіс» стверджують, що вторинні відходи при цьому залишаються в Росії. З початку 2020 року, за оцінкою «Екозахисту», в Росію доставили понад три тисячі тонн ядерних відходів. Німецька Urenco планує збільшити обсяг поставок до 12 тисяч тонн до 2022 року.

Поставки уранових відходів із Німеччини відновилися в 2019 році після десятирічної перерви. Крім того, дозвіл на використання портів у Нідерландах для поставки відходів до Росії отримала французька Orano.

У Німеччині екоактивісти протестували проти вивезення відходів. «Грінпіс» зібрала більше ніж 70 тисяч підписів під петицією про заборону на ввезення в Росію побічних продуктів збагачення урану.

Структура російського Росатому «Техснабэкспорт» заявляє, що в поставленої з Німеччини сировини радіоактивність і токсичність нижчі, ніж у природного урану. Тому в компанії не вважають, що називати такі відходи радіоактивними коректно.

 
…

Пекін погрожує США «адекватною відповіддю» на рішення перекласифікувати чотири китайські державні ЗМІ.

«Ми наполегливо закликаємо Сполучені Штати відмовитися від менталітету часів Холодної війни та ідеологічної упередженості. В іншому випадку Китай не матиме вибору й надасть адекватну відповідь», – заявило Міністерство закордонних справ Китаю.

Державний департамент вирішив вважати China Central Television, China News Service, People’s Daily та Global Times «іноземними місіями», а не «засобами масової інформації». У лютому таке ж рішення ухвалили щодо ще п’ятьох китайських ЗМІ – Xinhua, China Global Television Network, China Radio International, американської версії газети People’s Daily та англомовної газети China Daily.

Організації повинні розповідати Державному департаменту деталі про своїх співробітників у США та про пов’язані з нерухомістю транзакції.
…

У Киргизстану засудили колишнього президента Алмазбека Атамбаєва до 11 років і двох місяців в’язниці за звинуваченнями в незаконному звільненні кримінального авторитета Азіза Батукаєва у 2013 році.

Прокуратура просила суд відправити Атамбаєва до в’язниці на 15 років.

63-річний колишній президент заперечує будь-які порушення.

Атамбаєва затримали 8 серпня 2019 року після понад доби протистоянь силовиків та прихильників Атамбаєва в Кой-Таші, де розташована резиденція колишнього президента. Тоді загинув один спецпризначенець, понад 170 людей отримали травми. Серед них 79 правоохоронців.

Батукаєва раптово випустили із в’язниці у 2013 році. Він одразу виїхав до Росії. Його засудили за низкою звинувачень, включно з убивствами киргизького депутата та посадовця Міністерства внутрішніх справ.
…

Кремль заперечує, що має якісь територіальні претензії до країн, що були раніше в складі Радянського Союзу.

«У Росії немає територіальних претензій до сусідів», – заявив 22 червня речник президента Росії  Дмитро Пєсков.

Таким чином Пєсков відповів на запитання, що означають слова Володимира Путіна у документальному фільмі «Росія. Кремль. Путін», про те, що що деякі республіки змогли покинути Радянський Союз в 1991 році з отриманими «дарами  від російського народу».

У документальному фільмі, що вийшов 21 червня, Путін не сказав конкретно, яка з 14 республік, крім Російської Федерації, «взяла» те, що він назвав «традиційно історичними територіями Росії».

Путін також заявив, що незаконна анексія Росією українського Криму в 2014 році була «демократичним вибором населення півострова». «Крим завжди був нашим, навіть з юридичної точки зору», – сказав Путін.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Група сенаторів-демократів засудила адміністрацію президента США Дональда Трампа за вихід в односторонньому порядку з угоди про «вікрите небо», заявивши, що це завдає шкоди національній обороні. У листі, адресованому держсекретареві Майку Помпео і міністру оборони Марку Есперо від 22 червня, сенатори висловили настороженість терміни виходу з угоди і вказали, що рішення вступить в силу у листопаді, всього лиш за кілька днів до президентських виборів в США.

Сенатори заявили, що адміністрація Трампа порушила закон про асигнування на національну оборону, не повідомивши Конгрес за 120 днів до початку п’ятимісячного процесу відкликання. Адміністрація Трампа повідомила Конгрес 22 травня про свої плани негайно вийти з угоди про «відкрите небо».

«Початок виходу США з угоди про «відкрите небо» без дотримання внутрішнього законодавства США або конституційної практики є очевидним політичним маневром в спробі нав’язати політику майбутній адміністрації», – йдеться в листі сенаторів-демократів.

Демократи вказали, що договір далекий від досконалості, оскільки Росія обмежила польоти неподалік Калінінграда, а також на межі з Північним Кавказом, втім переваги договору все ж переважають недоліки: США пролітали над територією Росії майже втричі частіше, ніж російські спостережні літаки пролітали над Сполученими Штатами.

«Сполучені Штати покладаються на Угоду для отримання важливої інформації в реальному часі про російську військову діяльність, включаючи її діяльність в Україні. Крім того, наші партнери по угоді розглядають нашу участь як показник відданості гарантуванню безпеки їхніх країн», – йдеться в листі.

Влада США оголосила 21 травня про вихід із угоди про «відкрите небо», в якому беруть участь 35 країн. Водночас президент США Дональд Трамп заявляв про готовність укласти нову угоду.

Угода про «відкрите небо» почала діяти у 2002 році. Її підписали 34 країни, включно з Росією. Вона покликана підняти рівень міжнародної стабільності шляхом дозволу країнам-підписантам здійснювати розвідувальні польоти над своїми територіями.

Протягом останніх років спостерігачі США звинувачували Росію у зловживанні своїми правами: здійсненні спостережень із більш просунутим інструментарієм і не лише в рамках визначених маршрутів.
…