UKRLINES

COVID-19 у Чехії: третій пакет обмежень за кілька днів

Уряд Чехії через коронавірусну пандемію запроваджує вже третій протягом кількох днів пакет обмежувальних заходів.

Як повідомили після засідання уряду Чехії, що затягнулося до пізніх годин 12 жовтня, він має діяти впродовж нині чинного в країні режиму надзвичайної ситуації, запровадженого до 3 листопада. При цьому уряд заявляє, що ще до того можливі зміни в бік як посилення, так і послаблення, залежно від епідемічної ситуації.

Відтак від 14 жовтня в Чехії мають закритися заклади громадського харчування, з можливістю працювати тільки на винос – як то вже було навесні. Дотепер кілька останніх днів вони могли працювати до 20-ї години.

Також буде заборонене публічне споживання алкоголю. Цей крок має унеможливити становище останніх днів, коли після 20-ї години люди продовжували отримувати спиртні напої через віконце і розпивали їх на хідниках перед пивницями, таким чином формально не порушуючи ніяких норм.

Крім того, мають закритися і перейти на дистанційне навчання всі школи, починаючи з молодших класів (дитсадки продовжують працювати). А студенти, які мають місце проживання в Чехії, зобов’язані залишити гуртожитки. Останніми днями дистанційно навчалися старші класи й виші, середні класи мали частинами по тижню ходити до школи чи навчатися з дому, а молодші школярі продовжували звичне навчання.

Серед інших нових заходів – заборона збиратися групами більш ніж по шість осіб і вимога носити маски не тільки в приміщеннях і в громадському транспорті, як досі, а й на зупинках транспорту.

Попередні пакети обмежень уряд Чехії запроваджував із 12 жовтня, а перед тим із 9 жовтня.

Режим надзвичайної ситуації уряд Чехії запровадив із 5 жовтня терміном на 30 днів через різке зростання захворюваності на COVID-19. Зокрема, одного дня Чехія виявилася третьою найгіршою у світі за кількістю нових виявлених випадків захворювання за день у перерахунку на 100 тисяч населення. Для можливого продовження цього режиму буде потрібна вже згода парламенту, як то вже ставалося навесні.
…

Соцмережа Facebook заборонила заперечення Голокосту

Адміністратори соціальної мережі Facebook видалятимуть «будь-який контент» про заперечення Голокосту і перекручені факти про нього, ідеться в офіційній заяві.

Крім того, з кінця 2020 року користувачів, які шукатимуть у фейсбуці «терміни, пов’язані з Голокостом або його запереченням», платформа перенаправить «на достовірну інформацію».

Компанія ухвалила рішення, виходячи з «документально підтвердженого зростання антисемітизму в усьому світі», а також через «тривожний рівень необізнаності про Голокост, особливо серед молоді».

Компанія Facebook посилається на опитування, чверть учасників якого визнали Голокост міфом або перебільшенням. Опитування, як уточнює соцмережа, проводили серед жителів США у віці 18–39 років.

Засновник Facebook Марк Цукерберґ на своїй сторінці розповів, що, з одного боку, він підтримує свободу слова, з іншого – усвідомлює «шкоду, яку завдають запереченням або спотворенням фактів про Голокост».

«За нинішнього стану справ в світі я вважаю, що ми дотрималися правильного балансу», – написав Цукерберґ.

Голокост – масове винищення нацистами мільйонів європейських євреїв під час Другої світової війни. Один із таких злочинів проти людяності відбувся і в українській столиці.

29–30 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня до 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисячі людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч людей.

Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру загинуло понад 100 тисяч людей – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від нацистських окупантів.
…

Microsoft Attempts Takedown of Global Criminal Botnet

Microsoft announced legal action Monday seeking to disrupt a major cybercrime digital network that uses more than 1 million zombie computers to loot bank accounts and spread ransomware, which experts consider a major threat to the U.S. presidential election. The operation to knock offline command-and-control servers for a global botnet that uses an infrastructure known as Trickbot to infect computers with malware was initiated with an order that Microsoft obtained in Virginia federal court on Oct. 6. Microsoft argued that the crime network is abusing its trademark. “It is very hard to tell how effective it will be, but we are confident it will have a very long-lasting effect,” said Jean-Ian Boutin, head of threat research at ESET, one of several cybersecurity firms that partnered with Microsoft to map the command-and-control servers. “We’re sure that they are going to notice and it will be hard for them to get back to the state that the botnet was in.” Cybersecurity experts said that Microsoft’s use of a U.S. court order to persuade internet providers to take down the botnet servers is laudable. But they add that it’s not apt to be successful because too many won’t comply and because Trickbot’s operators have a decentralized fall-back system and employ encrypted routing. Paul Vixie of Farsight Security said via email “experience tells me it won’t scale — there are too many IP’s behind uncooperative national borders.” And the cybersecurity firm Intel 471 reported no significant hit on Trickbot operations Monday and predicted “little medium- to long-term impact” in a report shared with The Associated Press. But ransomware expert Brett Callow of the cybersecurity firm Emsisoft said that a temporary Trickbot disruption could, at least during the election, limit attacks and prevent the activation of ransomware on systems already infected. The announcement follows a Washington Post report Friday of a major — but ultimately unsuccessful — effort by the U.S. military’s Cyber Command to dismantle Trickbot beginning last month with direct attacks rather than asking providers to deny hosting to domains used by command-and-control servers. A U.S. policy called “persistent engagement” authorizes U.S. cyberwarriors to engage hostile hackers in cyberspace and disrupt their operations with code, something Cybercom did against Russian misinformation jockeys during U.S. midterm elections in 2018. Created in 2016 and used by a loose consortium of Russian-speaking cybercriminals, Trickbot is a digital superstructure for sowing malware in the computers of unwitting individuals and websites. In recent months, its operators have been increasingly renting it out to other criminals who have used it to sow ransomware, which encrypts data on target networks, crippling them until the victims pay up. One of the biggest reported victims of a ransomware variety sowed by Trickbot called Ryuk was the hospital chain Universal Health Services, which said all 250 of its U.S. facilities were hobbled in an attack last month that forced doctors and nurses to resort to paper and pencil. U.S. Department of Homeland Security officials list ransomware as a major threat to the Nov. 3 presidential election. They fear an attack could freeze up state or local voter registration systems, disrupting voting, or knock out result-reporting websites. While cybersecurity experts say the operators of Trickbot and affiliated digital crime syndicates are Russian speakers mostly based in eastern Europe, they caution that they are motivated by profit, not politics. They do, however, operate with impunity with no Kremlin interference as long as their targets are abroad. “In today’s world, Trickbot is a type of a plague,” said Alex Holden, founder of Milwaukee-based Hold Security, which tracks its activity closely on the dark web, “and a government that ignores a global plague is more than complacent.” Trickbot is “malware-as-a-service,” its modular architecture lets it be used as a delivery mechanism for a wide array of criminal activity. It began mostly as a so-called banking Trojan that attempts to steal credentials from online bank account so criminals can fraudulently transfer cash. But recently, researchers have noted a rise in Trickbot’s use in ransomware attacks targeting everything from municipal and state governments to school districts and hospitals. Ryuk and another type of ransomware called Conti — also distributed via Trickbot — dominated attacks on the U.S. public sector in September, said Callow of Emsisoft. Holden said the reported Cybercom disruption — involving efforts to confuse its configuration through code injections — succeeded in temporarily breaking down communications between command-and-control servers and most of the bots. “But that’s hardly a decisive victory,” he said, adding that the botnet rebounded with new victims and ransomware. The disruption — in two waves that began Sept. 22 — was first reported by cybersecurity journalist Brian Krebs. The AP could not immediately confirm the reported Cybercom involvement.
…

Мінськ: силовики застосували сльозогінний газ проти учасників «Маршу пенсіонерів» – відео

Після жорстокого розгону недільної акції протесту в Мінську 12 жовтня пенсіонери зібралися на акцію протесту. Колона учасників «Маршу пенсіонерів» рушила центральними вулицями. Силовики під’їхали до учасників маршу в автобусах біля міської лікарні. Невідомі в балаклавах почали затримувати людей у білих халатах, які стояли по той бік проспекту, біля клінічної лікарні №1, і вітали учасників маршу. Пенсіонери кинулись відбивати затриманих, перекривши проїжджу частину проспекту. Після цього силовики застосували спецзасоби. Пролунали постріли, вибухнули петарди, застосували перцевий газ. «Марші пенсіонерів» пройшли і в інших містах Білорусі – Бресті, Гомелі, Гродно, Могилеві, Ліді. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
…

Стан хворої на COVID-19 депутатки Зінкевич погіршився

Народна депутатка від «Європейської солідарності», волонтерка Яна Зінкевич, в якої діагностували коронавірусну хворобу COVID-19 повідомила, що її стан погіршився.

За словами Зінкевич, її повторний тест на коронавірус виявився позитивним.

«Декілька днів тому було певне погіршення стану, тому було призначено антибіотики. Знову зник нюх, повністю. Та смак майже повністю. Тримається субфібрильна температура», – написала парламентарка на своїй фейсбук-сторінці.

Читайте також: У Києві, Одесі, Маріуполі підготуються до розгортання великих інфекційних госпіталів – голова комітету Ради

Вона водночас зазначає, що не спостерігає серйозних ускладнень, однак залишається на самоізоляції. Депутатка планує визначитися щодо повторного тесту за два дні.

30 вересня народна депутатка з партії «Європейська солідарність», медик-волонтер Яна Зінкевич повідомила, що у неї повторно підтвердили COVID-19. На коронавірусну хворобу хворіє також лідер її партії Петро Порошенко, якого, однак, 12 жовтня виписали з лікарні.
…

Шмигаль на зустрічі з Дудою запропонував розширити формат «Люблінського трикутника»

Президент Польщі Анджей Дуда перебуває в Україні з офіційним візитом
…

Загострення в Нагірному Карабасі: Баку та Єреван звинувачують один одного в порушенні угоди

Між Вірменією та Азербайджаном спалахнули нові сутички в спірному регіоні Нагірному Карабасі, повідомили оборонні відомства країн 12 жовтня.

Міністерство оборони Азербайджану 12 жовтня звинуватило вірменську сторону в порушенні угоди про припинення вогню, стверджуючи, що Вірменія «неодноразово намагалася атакувати позиції азербайджанської армії».

Натомість прессекретарка міністерства оборони Вірменії Шушан Степанян заявила, що Азербайджан «наразі інтенсивно обстрілює південний фронт».

Читайте також: Війни дронів: використання безпілотників під час бойових дій у Нагірному Карабасі

Тим часом чиновники вірменського походження в Нагірному Карабасі заявили 12 жовтня, що внаслідок боїв із Азербайджаном загинули ще 45 військовослужбовців. Відтак офіційна кількість загиблих з початку загострення 27 вересня військових зросла до 525 людей.

11 жовтня Азербайджан заявив, що завдав повітряних ударів проти вірменських сил, завдавши значних втрат. За твердженням Баку, цьому передував ракетний напад Вірменії на цивільний житловий будинок в Ґянджі – другому за величиною місті Азербайджану.

Читайте також: Кім Кардаш’ян заявила, що передала 1 млн доларів для постраждалих через конфлікт в Нагірному Карабасі

Вірменська сторона заперечила обидва твердження Азербайджану.

Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян 12 жовтня відвідав Москву для переговорів зі співголовами Мінської групи – Францією, Росією та США.

Згідно з домовленістю про припинення вогню, досягнутою в Москві, відновлення мирних переговорів має здійснюватися за посередництвом Мінської групи, яка була створена в 1990-х роках під егідою Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) для посередництва у конфлікті.

Протистояння в регіоні знову спалахнуло 27 вересня. З того часу з обох боків загинули сотні солдатів та невідома кількість цивільних. Це найбільша ескалація в Нагірному Карабасі з 1994 року.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.
…

МЗС Литви відкликає ще шістьох дипломатів з Білорусі – медіа

Міністерство закордонних справ Литви вирішило відкликати ще шістьох дипломатів з Мінську та Гродно через ультиматум білоруської влади, повідомляє литовська інформаційна агенція BNS.

«Враовуючи ультимативні вимоги та відкликаючи ще шістьох дипломатів з Мінська та Гродно, ми намагаємося зупинити процес обмеження дипломатичних контактів», – заявила BNS речниця МЗС Литви Раса Якілайтене.

За словами представниці литовського дипломатичного відомства, Мінськ не взяв до уваги пропозиції щодо компромісу.

«Якби ми не погодилися, дипломатів, які працюють у Білорусі, мали намір оголосити персонами нон-грата, що значно обмежило б можливості дипломатів працювати в майбутньому», – додала вона.

Читайте також: В МВС Білорусі заявляють про готовність застосувати бойову зброю проти протестувальників

Якілайтене звернула увагу на те, що міністри закордонних справ країн Євросоюзу підтримали рішення збільшити список підсанкційних білоруських високопосадовців на 10 людей, включивши туди і Олександра Лукашенка.

2 жовтня білоруське МЗС зажадало у посольств Польщі та Литви скоротити кількість дипломатів. Там також повідомили, що посли Білорусі в Польщі і Литві з 5 жовтня відкликані до Мінська для консультацій, і запропонували Варшаві і Вільнюсу вчинити так само. 9 жовтня ці країни скоротили свої дипломатичні представництва в Білорусі.

Польща і Литва вже відкликали своїх послів із Мінська для консультацій. На знак солідарності з ними відкликали або оголосили про відкликання своїх послів із Білорусі ще кілька країн ЄС – Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, Німеччина.

Після оголошення результатів виборів у Білорусі люди почали виходити на вулиці, протести в країні тривають уже два місяці. Канада, Велика британія і кілька країн ЄС, включно з Литвою і Польщею, не визнали результатів останніх виборів у Білорусі.
…

Падіння ВВП у серпні скоротилося до 5,8% – Мінекономіки

Обсяги падіння внутрішнього валового продукту України почали скорочуватися у липні після пікового падіння – такі підсумки восьми місяців 2020 року оприлюднило Міністерство економічноно розвитку і торгівлі 12 жовтня.

За твердженням міністерства, майже всі економічні галузі уповільнили падіння в умовах м’якого карантину, деякі з них – зокрема, роздрібна торгівля та будівництво – навіть показали зростання.

Мінекономіки вказує на те, що у відновленні економіки зіграли роль часткове відновлення пасажирських перевезень, реалізація відкладеного споживчого попиту, а також початок збору врожаю в аграріїв.

Читайте також: Безробіття зростає, вакансії залишаються: як коронавірусна пандемія вплинула на кримський ринок праці

«За даними НБУ індекс очікувань ділової активності у серпні 2020 року порівняно з липнем 2020 року на 1 пункт та становив 47,9 пунктів, зокрема, бізнес стримано оцінює результати своєї діяльності на тлі пролонгації адаптивного карантину. Як результат, за підсумками восьми місяців 2020 року скорочення зведеного індексу виробництва уповільнилося і становило 6,5% (7,3% за сім місяців 2020 року). Відповідно, зменшення обсягів ВВП Мінекономіки орієнтовно оцінює на рівні 5,8% (порівняно з минулим роком – ред.», – повідомляє міністерство.

Читайте також: Засновник Veterano Леонід Остальцев: «Перемога ніколи не дається простою ціною»

Падіння ВВП, згідно з оприлюдненими даними, сягнуло піку в червні – 6,7%. Після цього показник почав поступово скорочуватися. Мінімум зведеного індексу виробництва товарів, який відображає динаміку діяльності виробничої сфери національної економіки, прийшовся на цей же місяць і становив 7,7%.

За свіжим прогнозом Світового банку, у 2020 році українська економіка впаде на 5,5%
…

Зеленський призначив нового держуповноваженого АМКУ

Президент України Володимир Зеленський призначив нового державного уповноваженого Антимонопольного комітету. Відповідний указ з’явився на сайті Офісу президента 12 жовтня.

«Призначити Горобця Богдана Вадимовича державним уповноваженим Антимонопольного комітету України», – йдеться в ньому.

Читайте також: «Мотор Січ», Ярославський і китайський інвестор: що далі?

Відтак Горобець став восьмим державним уповноваженим АМКУ.

28 серпня Зеленський звільнив Ольгу Музиченко з посади державної уповноваженої та призначив її першою заступницею голови Антимонопольного комітету України.
…

Facebook to Ban Content that Denies, Distorts Holocaust

Facebook announced Monday that it is updating its hate speech policy and will ban all posts that deny or distort the Jewish Holocaust.Today we’re updating our hate speech policy to ban Holocaust denial.

We’ve long taken down posts that praise hate…Posted by Mark Zuckerberg on Monday, October 12, 2020“We’ve long taken down posts that praise hate crimes or mass murder, including the Holocaust,” Chief Executive Mark Zuckerberg said in a Facebook post. Zuckerberg said that with rising anti-Semitism, the company was expanding its policy to prohibit such content. He added, “If people search for the Holocaust on Facebook, we’ll start directing you to authoritative sources to get accurate information.”The announcement follows a #NoDenyingIt campaign by the Conference on Jewish Material Claims Against Germany.The non-profit Anti-Defamation League said on Facebook that it was pleased the social media giant “has finally taken the step we have been asking for nearly a decade: Remove Holocaust denial from their platform.” The ADL also said, “They now need to be transparent and document the steps being taken to keep this hate off the platform.”World Jewish Congress President Ronald S. Lauder also welcomed the move, saying that by taking this “critical step,” Facebook is showing it recognizes Holocaust denial for what it truly is – a form of anti-Semitism “and therefore hate speech.”The American Jewish Committee made similar comments, with its CEO, David Harris, calling the decision “profoundly significant.” He said, “There shouldn’t be a sliver of doubt about what the Nazi German regime did, nor should such a mega-platform as Facebook be used by antisemites to peddle their grotesque manipulation of history.”An estimated six million Jews died in the Holocaust.Zuckerberg, who is Jewish, came under fire in 2018 for saying in an interview that while he found Holocaust-denying content deeply offensive, he did not think it should be deleted.“I’ve struggled with the tension between standing for free expression and the harm caused by minimizing or denying the horror of the Holocaust. My own thinking has evolved as I’ve seen data showing an increase in anti-Semitic violence, as have our wider policies on hate speech,” Zuckerberg wrote Monday.The move is the latest in a series of measures taken by Facebook to delete or ban offensive or false information, particularly ahead of the November 3 presidential election in the United States.
…

Росія: під Нижнім Новгородом невідомий розстріляв автобус, четверо загиблих

Під російським містом Нижній Новгород невідомий відкрив стрілянину з рушниці по автобусу. Про це повідомляє видання «Коммерсант» з посиланням на кілька джерел.

Внаслідок інциденту чотири людини загинули, ще троє поранені. Їх госпіталізували в стані середнього ступеня тяжкості.

Стрілець зник, його розшукують, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За даними телеграм-каналу Baza, нападнику 18 років, у Нижньогородській області він гостював у своєї бабусі. Повідомляється також, що у нього було з собою дві рушниці.
…

Росія надала Білорусі перші 500 мільйонів доларів кредиту

Підконтрольна РФ Рада Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР) надала Білорусі кредит на 500 мільйонів доларів на термін до 10 років. Про це 12 жовтня повідомили у сайті Мінфіну РФ.

Зазначається, що рішення було ухвалене 9 жовтня.

У міністерстві наголосили, що кошти Мінську потрібні для фінансування «дефіциту консолідованого бюджету».

«Обмеження, пов’язані з пандемією, негативно позначаються на економічній активності Республіки Білорусь, створюють серйозні ризики: кредит дасть змогу уряду країни забезпечити якісну медичну допомогу, збалансувати бюджетну політику і забезпечити стабільність банківського сектора», – прокоментував міністр фінансів Росії Антон Сілуанов.

Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.

Президент Росії Володимир Путін на зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком у Сочі у вересня заявив, що Росія надасть Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. Тоді механізм видачі кредиту, зокрема про участь ЄФСР, не було оголошено.

…

Росія висилає двох болгарських дипломатів у відповідь на аналогічні дії Софії

Росія заявляє, що висилає двох болгарських дипломатів майже через три тижні після того, як двом співробітникам російського посольства в Софії, звинуваченим у військовому шпигунстві, було наказано покинути країну.

Назвавши дії Болгарії минулого місяця необґрунтованими, МЗС Росії заявило, що 12 жовтня вони викликали посла Болгарії Атанаса Хрістіна, щоб повідомити йому, що два дипломати, які перебувають у Москві, були оголошені «персонами нон грата».

Болгарська влада оголосила двох російських дипломатів персонами нон грата 23 вересня після того, як державна прокуратура порушила проти них справу. Проти підозрюваних не можна було відкрити кримінальну справу, оскільки вони володіють дипломатичним імунітетом.

Болгарія – член НАТО і Європейського союзу, у неї в цілому хороші відносини з Росією, яка постачає їй більшу частину енергії.
…

Польща зацікавлена в участі у платформі з деокупації Криму – спільна заява

Польща зацікавлена в участі у міжнародній платформі з деокупації Криму. Про це йдеться у спільній заяві президентів України та Польщі Володимира Зеленського та Анджея Дуди за підсумками візиту останнього в Україну, повідомляє Офіс президента.

«Республіка Польща висловлює зацікавленість щодо взаємодії з Україною у межах міжнародної платформи з деокупації Автономної Республіки Крим», – мовиться у повідомленні.

Президент Польщі Анджей Дуда 12 жовтня прибув до України та вшанував у Биківні на Київщині пам’ять убитих поляків.

Раніше президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з високим представником Європейського союзу із закордонних справ та безпекової політики Жозепом Боррелем наголосив на необхідності постійного майданчика, де б обговорювалася деокупація Криму.
…

У Євросоюзі погодили запровадження санкцій проти Лукашенка

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу досягли політичної домовленості щодо запровадження санкцій проти Олександра Лукашенка та ще кількох білоруських чиновників, повідомляє 12 жовтня кореспондент Радіо Свобода.

«Це питання розглянуть тепер робочі групи Євросоюзу», – відзначив він.

Раніше в жовтні ЄС оголосив про санкції щодо 40 білоруських чиновників за їхню роль у жорстокому придушенні акцій протесту, а також за ймовірні фальсифікації під час виборів 9 серпня. Лукашенка в тому списку не було.

Після оголошення офіційних підсумків виборів президента Білорусі, згідно з якими главою держави вшосте поспіль був переобраний Олександр Лукашенко, розпочалися масові протести проти фальсифікації підсумків голосування. Міліція і спецпризначенці жорстко розганяли акції, застосовуючи спецзасоби і затримуючи їх учасників. За час протестів постраждали сотні людей, кілька учасників протестів загинули або зникли безвісти. Затриманих були тисячі, багато людей згодом заявили про тортури і знущання в слідчих ізоляторах.

Євросоюз, США та інші країни засудили насильство і порушення під час голосування і підрахунку голосів. Особисто проти Олександра Лукашенка запровадили санкції країни Балтії, Велика Британія і Канада.
…

Невідомий обстріляв будинок влади в Загребі і скоїв самогубство

Невідомий вранці чергами з автомата обстріляв будинки влади й парламенту в центрі Загреба. Важкі поранення отримав поліцейський, який чергував біля будинку, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Через годину поліція виявила тіло особи, котра скоїла напад. В офіційному повідомленні уточнюється, що невідомий покінчив життя самогубством.

Премʼєр-міністр Андрей Пленкович в час стрілянини ще не перебував на робочому місці. Він заявив, що йшлося про спробу вбивства й додав, що міністр внутрішніх справ Давор Боґинович не несе особисту відповідальність.

Пленкович додав, що Хорватія відкрита країна, будинки влади й парламенту доступні всім.

Наразі немає даних про чоловіка, який скоїв напад, та про його мотиви.
…

Зеленський про заступника голови ОП Татарова: ця конкретна людина нікого не розганяла на Майдані

Заступник голови Офісу президента Олег Татаров «нікого не розганяв» на Євромайдані в часи своєї роботи в Міністерстві внутрішніх справ України, заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю BBC.

Він наголосив, що «в правоохоронних органах працювало багато різних людей за часів [президентства Віктора] Януковича».

«Ця конкретна людина нікого не розганяла. Я б ніколи – я поважаю Майдан, ми поважаємо пам’ять загиблих, я патріотична людина, я президент України – ніколи не призначив людину, яка розганяла людей на Майдані», – сказав президент.

5 серпня Зеленський призначив заступником керівника Офісу президента України Олега Татарова, який має відповідати за правоохоронний напрямок.

Олег Татаров – колишній чиновник Міністерства внутрішніх справ. Він обіймав посаду заступника начальника Головного слідчого управління МВС саме під час подій Революції гідності. Саме він опікувався питанням затримання учасників протесту та просуванням кримінальних справ проти них. Татаров також розповсюджував обвинувачення на адресу майданівців, які не доведені до сьогодні, та висував їм ультиматуми.
…

Зеленський може звільнити Венедіктову, якщо вона не покаже результату до кінця року

Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова може втратити свою посаду, якщо вона не покаже результату до кінця року, заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю BBC.

Він пояснив, чому звільнили попереднього генерального прокурора Руслана Рябошапку через пів року на посаді.

«Я просто одразу сказав: «Хлопці, ми йдемо будувати країну. Йдемо змінювати. Ми з вами рівні. Будь ласка, ви ніколи не були генеральним прокурором, я ніколи не був президентом. Але ви – професіонал, ідіть. І якщо через пів року ви не покажете реальний результат, хто б ви не були, навіть якщо ви мої друзі, приятелі, міністри, прем’єр-міністри…» – сказав Зеленський.

У відповідь на зауваження журналіста, що «людина лише почала робити свою роботу», а її звільняють, президент сказав: «Немає, немає часу, розумієте? Ось і все».

«Вони нікого не посадили. Вони могли не пересаджати всіх корупціонерів, я розумію, пів року – дуже замало. Але повинні бути кроки, ми повинні відповідати перед суспільством, якому ми пообіцяли, що будуть посадки. Ми це обіцяли. І якщо зараз діючий генпрокурор, новий генпрокурор, якщо вона – це вона, жінка, професійна жінка – якщо вона до кінця року не покаже свого результату, їй я дам таку саму відповідь», – наголосив Зеленський.

5 березня Верховна Рада відправила генерального прокурора Руслана Рябошапку у відставку. 17 березня Офіс генерального прокурора очолила Ірина Венедіктова.
…

Емомалі Рахмон переміг на президентських виборах у Таджикистані – ЦВК

Чинний президент Таджикистану Емомалі Рахмон переміг на виборах, що відбулися 11 жовтня, заявив голова Центрвиборчкому країни Бахтієр Худоєрзода.

«За попередніми підсумками, вибори президента виграв чинний глава держави Емомалі Рахмон, за якого проголосували 90,92% виборців, або 3,837 мільйона людей при явці 85,39%, або 4,221 мільйона виборців», – сказав глава ЦВК за підсумками підрахунку 100% бюлетенів.

На посаду глави Таджикистану претендували п’ять лідерів різних політичних сил. ЦВК раніше відмовила в реєстрації двом претендентам: висуванцеві Демократичної партії Саідджафару Усмонзоді і самовисуванцю Фаромузу Іргашеву.

Єдина опозиційна Соціал-демократична партія традиційно вирішила бойкотувати вибори, заявляючи, що за нинішньої влади в Таджикистані голосування не може бути чесним.

Жодні з проведених у Таджикистані виборів не визнавалися міжнародними спостерігачами справді демократичними.

Чинний президент Рахмон править Таджикистаном із 1992 року. Парламент Таджикистану в грудні 2015 року затвердив законопроєкт «Про засновника миру і єдності і Лідері нації», офіційно проголосивши Емомалі Рахмона довічним лідером таджиків. Цей закон дає йому, його родині і їхньому майну право недоторканності. Зокрема, законопроєкт назавжди звільняє Емомалі Рахмона від притягнення до відповідальності за дії, вчинені ним у період президентства.
…

На номінантку на посаду судді Верховного суду США очікують слухання в Сенаті

Висунута президентом США Дональдом Трампом на посаду судді Верховного суду Емі Барретт цього тижня матиме чотириденні слухання в Сенаті.

Очікується, що 12 жовтня Барретт повідомить сенатському комітету з питань судочинства, що прагнутиме «досягати результату, якого вимагає закон, хоч якими б були мої власні уподобання».

У тезах виступу, опублікованих 11 жовтня, матір сімох дітей та ревна католичка заявила, що судитиме неупереджено.

«Коли я пишу висновок про вирішення справи, я читаю кожне слово з точки зору сторони, що програла. Я запитую себе, як би я сприйняла рішення, якби моя дитина була стороною, проти якої я ухвалюю рішення», – твердить вона.

Емі Барретт також заявляє, що суди «не повинні намагатися» втручатися в політику, але мають залишати ці рішення політикам.

Слухання в Сенаті передбачають запитання сенаторів та запрошених осіб, які мають переконатися у кваліфікації судді, дізнатися про її юридичну філософію.

Трамп та республіканці в Сенаті пообіцяли швидко заповнити місце у Верховному суді, яке залишилося вакантним після смерті 18 вересня ліберальної судді Рут Ґінзбург.

У разі затвердження кандидатури Барретт вона стане суддею Верховного суду довічно, і консервативна частина корпусу матиме перевагу шість до трьох.

Верховний суд ухвалює остаточні рішення щодо деяких найбільш делікатних питань політики, починаючи від абортів та імміграції до цивільного права та законів про обіг зброї.

Демократи, які нині в Сенаті є меншістю, критикують рішення Трампа висунути на посаду консервативну суддю до виборів 3 листопада.
…

«Марш честі» в Білорусі: силовики затримали понад 450 людей

Кількість затриманих на «Марші честі» по всій Білорусі 11 жовтня зросла до понад 450 людей, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Як пише білоруська служба Радіо Свобода, абсолютна більшість затриманих була в Мінську, де силовики намагалися не дозволяти людям збиратися в загальній колоні.

Силовики продовжували переслідувати демонстрантів, навіть коли офіційно акція закінчилася, й учасники розійшлися невеликими групами.

Серед затриманих – кілька десятків журналістів.

За словами очевидців, марш 11 жовтня за своїми масштабами порівнянний із застосуванням сили і спеціальних засобів з першими мітингами після основного дня президентських виборів 9-12 серпня.

Людей жорстоко били, силовики використовували світло-шумові гранати, сльозогінний газ, водомети, кийки.

…

В ЄС заявили про «надзвичайну стурбованість» продовженням боїв між Вірменією й Азербайджаном

Верховний представник Європейського союзу із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель висловив «надзвичайну стурбованість» через повідомлення про продовження бойових дій між Вірменією й Азербайджаном, попри заяви про досягнуте напередодні перемир’я.

Боррель закликав сторони конфлікту дотримуватися домовленостей, а «усіх суб’єктів, включаючи зовнішні сторони, утримуватися від будь-яких дій, які можуть призвести до подальших жертв».

«У зв’язку з цим ми з надзвичайною стурбованістю відзначаємо повідомлення про продовження військової діяльності, в тому числі проти цивільних об’єктів, а також про жертви серед цивільного населення, і закликаємо сторони забезпечити повне дотримання угоди», – йдеться у заяві Борреля.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу під час телефонної розмови попросив свого російського колегу Сергія Лаврова вплинути на Вірменію в питанні дотримання умов перемир’я, заявило МЗС Туреччини.

Міністр закордонних справ Вірменії 12 жовтня має бути в Москві на переговорах із представниками Мінської групи Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) на чолі з Францією, Росією та США.

11 жовтня Міністерство закордонних справ Азербайджану звинуватило Вірменію в обстрілі другого за населенням міста країни, Гянджі. Унаслідок цього обстрілу, за даними влади Азербайджану, загинули дев’ять людей, 34 – були поранені.

Вірменія заперечує свою причетність до обстрілу і звинувачує азербайджанські сили в обстрілі міста Степанакерта в спірному регіоні Нагірний Карабах.

…

Виші в Україні переведуть на дистанційне навчання, школи мають піти на канікули раніше – Радуцький

Вищі навчальні заклади в Україні мають намір тимчасово перевести на дистанційне навчання, а канікули в школах мають початися раніше – у зв’язку зі збільшенням числа хворих на COVID-19, повідомив у фейсбуці Михайло Радуцький, голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги й медичного страхування.

За його словами, такі рішення ухвалили під час останньої наради у президента України. Коли саме відбулася ця нарада, Радуцький не уточнив.

«Тимчасово переводимо ВНЗ на дистанційне навчання. Це рішення повністю підтримує керівництво навчальних закладів. На жаль, вже маємо кілька спалахів зараження співробітників і студентів, і навіть смертельні випадки. Минулого тижня загинув декан географічного факультету КНУ імені Шевченка. Звісно, необхідна інформаційна кампанія серед студентів: молодь повинна розуміти, що сьогодні краще обмежити кількість контактів і мінімізувати перебування в людних місцях. Життя їхніх батьків, бабусь та дідусів – це також і їхня відповідальність», – написав Радуцький.

Осінні канікули у школах, за його словами, мають розпочатися раніше, дату початку канікул визначає місцева влада, «але оптимально, якщо канікули стартують вже наступного тижня, до 15 жовтня».

Напередодні тимчасовий виконувач обов’язків глави Міністерства освіти та науки Сергій Шкарлет просив на два тижні перевести школи на дистанційне навчання. Він наголосив, що наразі найголовніше – «не допустити стрімкого поширення коронавірусу та зберегти здоров’я людей».

Упродовж минулої доби, 10 жовтня, в Україні виявили 4 768 нових випадків COVID-19. Про це свідчать дані Системи моніторингу поширення епідемії коронавірусу РНБО.

Загалом станом на ранок 11 жовтня в Україні підтвердили понад 261 тисячу випадків COVID-19. Померли 4 972 людини, одужали – 113 507.

…

Віцеспікер парламенту Киргизстану назвала незаконним призначення нового прем’єра

Перший віцеспікер Жогорку Кенеш (парламенту) Киргизстану Аїда Касималієва заявила, що збори депутатів 10 жовтня, на яких оголосили про обрання прем’єр-міністром країни ексдепутата Садира Жапарова, офіційно не можуть бути визнані засіданням парламенту через відсутність кворуму. Про це вона написала в своєму фейсбуці 11 жовтня.

«Відповідно, всі нібито ухвалені рішення юридично незаконні і нелегітимні. Якщо хто-небудь підпише ці документи як офіційні постанови Жогорку Кенеша, то ці діяння підпадають під відповідні кваліфікації посягання на захоплення влади», – написала вона.

За словами Касималієвої, постанови парламенту про призначення Садира Жапарова немає, «його обрання не підтверджене офіційними документами Жогорку Кенеша, відповідно не направлялося для затвердження» президенту Сооронбаю Жеенбекову.

Касималієва наголосила, що «всі рішення», ухвалені Садиром Жапаровим як прем’єр-міністром, «не мають юридичної сили», а виконувачем обов’язків прем’єр-міністра продовжує залишатися віцепрем’єр Алмазбек Баатирбеков.

Віцеспікер також звернулася з проханням до членів уряду продовжувати виконувати свої обов’язки до формування нового складу уряду. За її словами, на даний час проводяться консультації щодо призначення дати і місця проведення засідання парламенту.

Касималієва додала, що у зв’язку з тим, що Дастан Джумабеков пішов у відставку з посади спікера, то його повноваження переходять до неї як до першого віцеспікера, обраного від коаліції більшості.

«Ми готуємо документи, щоб оскаржити це в судах», – сказала Касималієва в інтерв’ю киргизькій службі Радіо Свобода, водночас, вона додала, що апарат парламенту не відповів на її прохання надати список депутатів, які голосували за призначення Джапарова.

Касималієва додала, що залишила збори депутатів у державній резиденції «Ала-Арча», щоб не легітимізувати засідання, проте її голос був незаконно зарахований.

Прихильники Садира Жапарова заявляють, що останнє засідання Жогорку Кенеш було легітимним і кворум там був. В інтерв’ю киргизькій службі Радіо Свобода член партії «Мекенчіл» Меліс Аспеков заявив, що кворум був, оскільки в засіданні брали участь – з урахуванням довіреностей – 63 людини.

Це було друге «обрання» прем’єром Жапарова, якого звільнили з в’язниці в ніч на 6 жовтня. Раніше те ж саме відбулося на зборах депутатів 6 жовтня, але на тому засіданні кворум не був зібраний.

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які пройшли 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.

5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету з нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порунеші кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.

Жеенбеков протести розцінив як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану.

…

Білорусь у фото: жорсткі затримання на «Марші честі», є поранені

Дев’яту неділю поспіль у Білорусі проходять багатотисячні вуличні акції протесту
…

Суд відмовив меру Черкас у задоволенні позову проти Зеленського

Печерський районний суд Києва відмовив у задоволенні позову міського голови Черкас Анатолія Бондаренка до президента України Володимира Зеленського про захист честі, гідності й ділової репутації. Про це йдеться в рішенні суду, ухваленому 1 жовтня.

«Вислови відповідача не містять завідомо неправдивої інформації і надмірності оціночних суджень, а також підстави кваліфікувати його слова, як подану у брутальній, принизливій чи непристойній формі, оскільки оскаржувані фрази президента виражають його особисте, суб`єктивне відношення» до «можливості мати ділові, дружні чи інші відносини» та «забезпечення народовладдя», йдеться в тексті рішення.

У рішенні суду вказано, що мер Черкас Бондаренко може подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом 30 днів із дня його проголошення.

Наприкінці травня міський голова Черкас Анатолій Бондаренко звернувся до суду з позовом про захист честі та гідності проти президента України Володимира Зеленського.

Як повідомив тоді адвокат Бондаренка Денис Ципін, висловлювання в контексті відповіді Зеленського журналістові про Бондаренка: «Я за один стіл з такими бандитами не сяду», позивач сприймає як таке, що президент назвав особисто Бондаренка бандитом.

Як компенсацію Бондаренко просив стягнути із Зеленського 1 гривню за «моральну шкоду».

Публічні перепалки між мером Черкас і президентом почалися після того, як Черкаська міська рада пом’якшила карантин у місті з 1 травня, всупереч розпорядженням центральної влади. У зв’язку з цим президент Володимир Зеленський передав мерові Анатолію Бондаренкові «полум’яний привіт» і пообіцяв «юридичні наслідки». Сам Бондаренко заявив, що не боїться кримінальних справ й пообіцяв, що «Черкаси будуть чинити опір».
…

В офісі Зеленського розповіли про деталі візиту президента Польщі в Україну

Президент України Володимир Зеленський і президент Республіки Польща Анджей Дуда спільно візьмуть участь у бізнес-форумі, присвяченому розвитку портової інфраструктури Одеси. Про це повідомив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, інформує 11 жовтня офіційне інтернет-представництво глави держави.

«Ми з вами знаємо про візит Президента Польщі Дуди у понеділок-вівторок в Україну. Президент буде не лише у Києві, а й разом з Президентом Зеленським відвідає Одесу, де буде окремо проведено бізнес-захід, спрямований на інфраструктурну тематику Одеси», – сказав Жовква.

За його словами, під час візиту президента Польщі буде підписано двосторонні угоди, які стосуються розвитку морської інфраструктури.

«Ми продовжуємо економічну тематику діалогу з Польщею. Говоримо не лише про політику, не лише про історичне минуле, про яке теж буде йтися, а й про наші економічні зв’язки», – наголосив Жовква.

Раніше про деталі перебування польського лідера в Україні проінформував голова Кабінету президента Польщі Кшиштоф Щерський. Він вказав, що в центрі уваги будуть також питання регіональної безпеки та спільної історії України та Польщі.

«Багато уваги буде присвячено майбутньому також нашого регіону, зокрема ситуації у Білорусі. Ми знаємо, що сьогодні і Білорусь, і Україна є нестабільними елементами на мапі європейської безпеки. Тому важливо поговорити на ці теми. Також відбудуться двосторонні переговори на історичні теми, про співпрацю у галузі пам’яті та її вшанування», – сказав Щерський.

Президент Польщі Анджей Дуда 11–13 жовтня перебуватиме з офіційним візитом в Україні.
…

політика, бізнес, народ