політика, бізнес, народ

Президент Афганістану Ашраф Гані і його політичний конкурент Абдулла Абдулла, які обоє назвали себе переможцями вересневих президентських виборів, досягли угоди про розподіл влади, відповідно до якої Абдулла очолить зусилля уряду з укладення мирної угоди із талібами.

Представник канцелярії афганського президента 17 травня поширив у твіттері фото, на якому політики підписують угоду в Кабулі.

Згідно з повідомленнями, Абдулла очолить Вищу раду національного примирення, а члени його команди будуть включені до складу уряду.

Перед підписанням угоди джерела агенції Reuters повідомляли, що кожен із двох лідерів матиме 50-відсоткове представництво в уряді. Офіційні деталі планують оприлюднити згодом.

18 лютого після тривалих зволікань з офіційними результатами президентських виборів в Афганістані, які відбулися ще 28 вересня 2019 року, переміг і був переобраний на другий термін президент Ашраф Гані. Його перемога була визнана світовою спільнотою.

Друге місце посів Абдулла Абдулла, який за попередньої президентської каденції обіймав посаду «урядового директора» – організатора роботи уряду і радника президента. Він відмовився визнати результати виборів, вказуючи на масові фальсифікації. Тоді Абдулла заявив, що планує сформувати власний уряд (в Афганістані президент є одночасно головою уряду).

9 березня обидва провели в Кабулі, в сусідніх урядових будівлях, церемонії своєї інавгурації.

2 травня Абдулла Абдулла заявив про поступ у переговорах про примирення із Ашрафом Гані.

Нинішня угода закінчує політичну кризу, яка призвела до створення паралельного уряду і перешкоджала зусиллям з укладення мирної угоди, яка має покінчити з більш ніж 18-річною війною із талібами.

Розбіжності щодо складу уряду фактично затягнули переговори між Кабулом і талібами щодо припинення бойових дій. Вони мали початися ще 10 березня, відповідно до термінів угоди, підписаної в лютому між США і «Талібаном». Посланець США в Афганістані Залмай Халілзад заявив 15 травня, що обговорюється нова дата внутрішньоафганських мирних переговорів.
…

Низка західних ЗМІ з посиланням на ізраїльську пресу у неділю повідомила, що посла Китаю в Ізраїлі Ду Вея знайшли мертвим у його помешканні на північ від Тель-Авіва.

57-річний дипломат був призначений послом лише в лютому цього року, а до того він був послом Китаю в Україні.

За повідомленнями, поліція почала розслідування, про причини смерті наразі нічого невідомо.

Ду Вей був послом Китаю в Україні у період 2016-2019 років.
…

Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Ґутерріш заявив, що лесбіянки, геї, бісексуали, трансгендери є особливо вразливими щодо дискримінації та зловживань під час пандемії коронавірусу.

«Стикаючись з упередженннями, нападами і вбивствами просто через те, ким ці люди є і кого люблять, багато представників ЛГБТ відчувають підвищену стигму через вірус, а також нові перешкоди при зверненні за медичною допомогою», – заявив генеральний секретар ООН в заяві до Міжнародного дня проти гомофобії і трансфобії, який відзначають 17 травня.

Ґутерріш також заявив, що володіє інформацією про те, що поліція зловживає директивами щодо COVID-19 по відношенню до представників ЛГБТ і їхніх спільнот.

ООН буде і надалі наголошувати на «необхідності захисту всіх без винятку і участі в реагуванні на кризу», що пов’язана із COVID-19, додав генсекретар ООН.

Міжнародний день проти гомофобії і трансфобії почали відзначати на знак рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я 30 років тому виключити гомосексуалізм з Міжнародної класифікації хвороб. Цей день покликаний підвищити обізнаність про права сексуальних меншин.

 
…

Демократи в Конгресі США розпочали розслідування щодо «політично мотивованого» звільнення посадовця із Державного департаменту, що, за повідомленнями, займався розслідуванням діяльності державного секретаря Майка Помпео.

Повідомлення про розслідування 16 травня з’явилося наступного дня після того, як президент США Дональд Трамп оголосив, що планує звільнити генерального інспектора Держдепартаменту Стіва Лініка.

Демократи припустили, що Лінік, мабуть, «почав розслідування правопорушень самим секретарем Помпео».

«Такі дії, що очевидно мають на меті захист секретаря Помпео від особистої відповідальності, підірвали б фундамент наших демократичних інститутів і можуть бути незаконним актом розплати», – вказали у заяві Еліот Енгель, голова комітету у закордонних справах Палати представників, та Боб Менендес, лідер демократів у комітеті з міжнародних відносин Сенату.

За повідомленнями, Лінік розслідував скарги на те, що Майк Помпео міг зловживати роботою підлеглих і просив їх виконувати особисті доручення, зокрема купувати їжу і наглядати за його собакою.

Білий дім заявив 16 травня, що Трамп звільнив генерального інспектора за рекомендацією Помпео, одного з найближчих союзників президента. Згідно із законом, Білий дім повинен повідомити Конгрес за 30 днів до звільнення генерального інспектора.

В рамках свого розслідування демократи зажадали, щоб адміністрація Трампа передала документи, пов’язані зі звільненням Лініка, а також інформацію щодо розслідування, яке він проводив.

«У Конгресу є конституційне зобов’язання проводити нагляд, захищати цілісність наших інститутів і забезпечувати, щоб генеральні інспектори – одна з перших ліній захисту нашої країни від корупції, розтрати, шахрайства та зловживань –  могли виконувати свої життєво важливі функції без перешкод», – вказали демократи.

Лінік став третім звільненим від квітня Дональдом Трампом чиновником, що вивчав ймовірні неправомірні дії влади. Експрокурор Лінік був призначений колишнім президентом США Бараком Обамою для контролю над витратами і виявленням будь-яких зловживань в Державному департаменті.

Представник Держдепартаменту підтвердив, що новим генеральним інспектором буде Стівен Акард, колишній помічник віцепрезидента Майка Пенса. З минулого року Акард очолює Управління іноземних представництв Державного департаменту США.
…

Президент Росії Володимир Путін вкотре похвалився новітніми російськими озброєннями, яких, за його словами, не має жодна інша країна світу.

«Це факт, уже абсолютно очевидний – ми б ніколи не мали сучасних різновидів озброєння, високотехнологічних різновидів, саме високотехнологічних, – яких – наразі, принаймні, – не має жодна країна світу», – заявив він в інтерв’ю програмі «Москва. Кремль. Путін» державному телеканалові «Росія-1»; наразі оприлюднені лише уривки, повне інтерв’ю має вийти ввечері 17 травня.

За словами Путіна, це було б неможливо без «фундаментальної науки, наукових шкіл та інженерних кадрів» у Росії.

Володимир Путін уперше виступив із твердженнями про цілу низку «унікальних» передових російських озброєнь, які «не мають аналогів» у світі, 1 березня 2018 року. Відтоді і він сам, і інші чільні російські посадовці не раз повторювали ці тези.

Критики натомість висловлювали сумніви в здатності сучасної Росії реально створити такі озброєння, принаймні в ближчий час. Зокрема, звертали увагу, що в низці відеопрезентацій нібито вже розроблених зразків були використані комп’ютерна графіка чи й цілком сторонні предмети.
…

У кількох містах Німеччини другий кінець тижня поспіль відбулися нові протести проти обмежень, запроваджених із метою обмежити поширення коронавірусної пандемії.

Зокрема, кілька тисяч людей вийшли на кілька окремих акцій у столиці Берліні. Їх супроводжували близько тисячі працівників поліції, які стежили головно за дотриманням протикоронавірусних заходів.

У перебігу акцій сталися сутички – поліція затримала близько 200 осіб.

У Мюнхені на півдні країни організатори подали заявку на протест із 10 тисячами учасників у центрі міста; місцева влада дозволила участь однієї тисячі, щоб вони могли дотриматися належної відстані між собою.

У Штутґарті на південному заході Німеччини, де попередніх вихідних учасники протесту порушували дистанціювання і приходили без захисних масок на обличчі, цього разу зібралося понад п’ять тисяч демонстрантів.

А у Франкфурті-на-Майні в центральній частині країни і в Гамбурзі на півночі на демонстрації вийшло приблизно по тисячі осіб.

Смертність через коронавірусну інфекцію в Німеччині нині нижча, ніж у деяких інших європейських країнах. Канцлера Анґелу Меркель переважно хвалять за те, як країна проходить пандемію.

У Німеччині, яка є федеративною державою, практично всі обмежувальні заходи перебувають у компетенції влад федеральних земель, але центральний уряд Меркель домовлявся з ними про координацію дій.

Останнім часом Меркель пристала на вимоги впливових регіональних лідерів, і деякі обмежувальні заходи в Німеччині почали послаблюватися. Зокрема, в країні поступово поновлюють роботу навчальні заклади, крамниці, ресторани і навіть відновлює змагання футбольний чемпіонат країни.

Але Меркель не раз попереджала про можливість другої хвилі заражень. А цього тижня справді сталося зростання числа нових випадків захворювання, і це спричинило нове занепокоєння щодо перебігу епідемії в країні.

За інформацією Центру даних про коронавірус Університету імені Джонза Гопкінза у США, на вечір 16 травня в Німеччині підтверджено майже 176 тисяч захворілих на коронавірусне захворювання, з яких майже вісім тисяч померли.
…