політика, бізнес, народ

Білорусь проведе вибори президента між 9 і 30 серпня, повідомила голова Центральної виборчої комісії країни Лідія Ярмошина.

Як заявила вона 7 травня російському «Інтерфаксу», ЦВК попросить парламент вибрати точну дату в цьому проміжку.

Парламент країни має 8 травня зібратися на позачергову сесію з приводу визначення дати виборів.

Президент Олександр Лукашенко 4 травня заявив, що президентські вибори відбудуться «своєчасно, відповідно до конституції, до 30 серпня». Він також повторив свої попередні заяви, що балотуватиметься на новий термін.

Лукашенко керує Білоруссю з 1994 року, зараз триває його п’ятий президентський термін.

Білорусь скасувала обмеження на терміни президентства на референдумі у 2004 році.

 
…

Конституційний суд Молдови визнав неконституційною угоду про кредит із Росії на суму 200 мільйонів євро.

«Рішення суду є остаточним і не може бути оскаржене», – заявили в суді 7 травня. Рішення ухвалене через два тижні після того, як згадану угоду ратифікував парламент Молдови.

Уряд країни сподівався, що угода, розрахована на 10 років, допоможе скоротити дефіцит бюджету, який швидко зростає через пандемію коронавірусу.

Але прозахідна опозиція розкритикувала цю угоду, заявивши, що вона становить довгострокову «небезпеку» через незрозумілі положення, які спрямовували б гроші на непотрібні проєкти, що надають перевагу російським компаніям.

Крім того, в опозиції заявляли, що мотивом Росії в наданні позики є підтримка проросійського президента Молдови Ігоря Додона, який планує балотуватися на другий термін пізніше цього року.

Додон засудив рішення Конституційного суду, назвавши його «цинічним» і заявивши, що воно «негативно відобразиться на працівниках, пенсіонерах, медичній системі, бізнес-середовищі і всій економіці».

Молдова є однією з найбідніших країн Європи. Країна повідомила про понад 4,6 тисячі випадків коронавірусу і 145 смертей.

 
…

Міністерство юстиції США відмовляється від кримінальних обвинувачень проти колишнього радника президента Дональда Трампа, Майкла Флінна.

Флінн був одним із перших посадовців, щодо яких велося розслідування у справі про можливу змову між Росією і кампанією Трампа в 2016 році.

У судових документах, поданих 7 травня, Міністерство юстиції заявило, що припиняє справу проти Флінна після «перегляду всіх фактів і обставин цієї справи», повідомляє агентство AP.

Флінн, який є генерал-лейтенантом у відставці і колишнім директором Агенції оборонної розвідки Пентагону, був головним радником кампанії Трампа під час президентських виборів 2016 року. Після перемоги на виборах Трамп призначив його на одну з ключових посад в адміністрації – радника Білого дому з національної безпеки. 

Проте Флінн пішов з посади в лютому 2017 року, після того, як з’ясувалося, що він ввів в оману віцепрезидента Майка Пенса в питанні про свої контакти з тодішнім послом Росії.

1 грудня 2017 року 61-річний Майкл Флінн визнав себе винним у тому, що брехав ФБР про те, що не обговорював з колишнім послом Росії Сергієм Кисляком американські санкції. 

У своїй заяві Міністерство юстиції вказує, що зробило висновок про те, що допит Флінна у січні 2017 року з боку ФБР «проводився без законних підстав».

Цю заяву привітав президент США Дональд Трамп, яки назвав Флінна «невинуватим».

«Сподіваюся, що багато людей заплатять велику ціну. Вони мерзотники», – додав Трамп.

В останні місяці адвокати Флінна висунули низку звинувачень щодо дій ФБР і попросили відкликати визнання провини з боку свого клієнта.

 
…

Кількість заражених COVID-19 у Білорусі зросла на 913 за добу і складає на сьогодні 20168 хворих. Як передає держагенція «БелТа» з посиланням на Міністерство охорони здоров’я країни, 116 людей померли (4 за попередню добу).

Згідно з повідомленням, в країні одужали і виписані 5067 пацієнтів.

Повідомляється, що серед померлих – «пацієнти із низкою хронічних захворювань».

Білорусь – одна з кількох країн Європи, де досі не оголосили карантин. Попри зростання кількості заражених, президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що не скасовуватиме через коронавірус святковий військовий парад до 9 травня. Український президент Володимир Зеленський на парад не поїде.
…

Грузія планує відкрити свій кордон для іноземних туристів з 1 липня, повідомив прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія.

«Ми зробимо це за допомогою облаштування безпечних коридорів на сухопутних кордонах з нашими сусідами, а також завдяки двостороннім переговорам з країнами, цікавими для нас з точки зору туризму. Ці переговори вже розпочалися», – повідомив грузинський прем’єр.

Він уточнив, що «відкриття» внутрішнього туризму очікується з 15 червня.

Ґахарія не виключив, що будуть створені так звані «безпечні зони» в туричтичній місцевості країни.

7 травня влада Грузії також ухвалила рішення про зняття обмежень на в’їзд і виїзд з грузинських міст. Водночас комендантська година по всій Грузії поки залишається чинною.

Як свідчать дані університету Джонса Гопкінса (США), у Грузії нині зафіксовано 615 випадків COVID-19 і 9 через це смертей.
…

Президент США Дональд Трамп наклав вето на резолюцію Конгресу, що мала на меті обмежити йому можливість завдати ймовірного удару по Ірану без конгресової згоди, хоча ця резолюція й була необов’язковою до виконання.

Як заявив із цього приводу Трамп 6 травня, намагання законодавців обмежити воєнні повноваження президента «дуже образливе» і ґрунтується на «нерозумінні фактів і законодавства».

Конституція США встановлює, що виключне право оголошувати війну має Конгрес, але Трамп заявив, що, «всупереч резолюції, США не застосовують силу проти Ірану».

«Резолюція натякає, що конституційне повноваження президента вдаватися до воєнної сили обмежене тільки захистом Сполучених Штатів і їхніх сил від неминучого нападу. Це не так», – стверджує Трамп.

Говорячи про повітряний удар США на території Іраку, який знищив чільного іранського генерала, Трамп заявив: «Ми живемо в ворожому світі, в якому все розвиваються загрози, і Конституція визнає, що президент повинен бути здатним передбачити наступні кроки наших противників і вжити швидких і рішучих дій у відповідь. І саме це я й зробив».

Він також стверджує, що той удар був дозволений за резолюцією ще 2002 року, яка дозволила війну з Іраком за режиму диктатора Саддама Хусейна.

Згадану резолюцію слідом за Сенатом ухвалила й Палата представників у березні. Після вето вона повертається до Сенату, але там навряд чи знайдеться більшість принаймні в дві третини голосів, щоб подолати це вето.

Напруженість між Вашингтоном і Тегераном зросла після того, як США вийшли з багатосторонньої «ядерної угоди» з Іраном і наклали на цю країну тяжкі санкції. Ще далі ці відносини загострилися, коли в січні повітряний удар США на іракській території вбив одного з найвпливовіших іранських генералів Касема Солеймані, який перебував в Іраці. Тоді Іран відповів своїм ракетним ударом по військових базах в Іраці, де дислокуються військові США, внаслідок чого понад сто з них зазнали серйозних контузій. Це поставило США й Іран на межу війни.
…

Верховний суд російського регіону Карелія залишив без змін рішення міського суду Петрозаводська, який продовжив до 25 червня арешт історика, голови карельського «Меморіалу» Юрія Дмитрієва. Про це повідомив адвокат історика Віктор Ануфрієв.

Раніше понад 150 російських громадських діячів, науковців, музикантів, письменників, акторів і журналістів підписали відкритий лист до голови Верховного суду Карелії Анатолію Накваса з проханням звільнити Дмитрієва з СІЗО.

Автори листа посилалися на те, в СІЗО № 1 Петрозаводська, де утримується Дмитрієв, наприкінці квітня були виявлені випадки зараження коронавірусом, а історик може бути особливо вразливий для інфекції, оскільки йому 64 роки і нещодавно він мав тяжку застуду.

На початку квітня Євросоюз закликав російську владу переглянути кримінальну справу проти Дмитрієва та відпустити його з СІЗО через стан здоров’я та вік.

Юрій Дмитрієв був затриманий у грудні 2016 року за підозрою у виготовленні дитячої порнографії. Приводом для цього стали знімки його оголеної прийомної дочки, які були виявлені в домашньому комп’ютері. Сторона захисту пояснювала, що Дмитрієв робив ці знімки для контролю фізичного розвитку дитини, яка на час усиновлення мала хронічну хворобу.

Навесні 2018 року міський суд Петрозаводська повністю виправдав Дмитрієва. У червні того ж року Верховний суд Карелії скасував це рішення і направив справу Дмитрієва на повторний розгляд, а через два тижні керівник Карельського відділення «Меморіалу» був знову затриманий і взятий під варту за підозрою в насильницьких діях сексуального характеру відносно прийомної дочки.

Дмитрієва підтримали понад 200 діячів культури, науки, правозахисників, журналістів і політиків. Вони вважають, що проти Дмитрієва організована «брудна» кампанія, за допомогою якої у суспільства намагаються створити ненависть до дослідника сталінських репресій.
…

У Росії президент Володимир Путін вніс у військові статути заборону військовослужбовцям розкривати в засобах інформації й інтернеті свою належність до Збройних сил. Крім того, президент Володимир Путін також заборонив їм мати при собі смартфони й інші схожі пристрої в значній кількості ситуацій.

Указ, що був підписаний, оприлюднений і набув чинності 6 травня, вносить зміни до Дисциплінарного й низки інших статутів російських Збройних сил.

Зокрема, відтепер до грубих провин за Дисциплінарним статутом віднесені й порушення заборони надавати ЗМІ або поширювати в інтернеті інформацію, що дає змогу визначити належність військовослужбовців до Збройних сил чи інших формувань, а також інформацію про інших військових, про звільнених із військової служби, членів їхніх родин і батьків, зокрема й інформацію, що дає можливість визначити місце перебування цих осіб у певний період часу тощо.

Крім того, грубою провиною стає порушення заборони мати при собі при виконанні обов’язків військової служби електронні пристрої побутового призначення, в яких можуть зберігатися чи які дають змогу поширювати через інтернет аудіо, фото, відеоматеріали й дані геолокації в таких випадках, як, зокрема, участь у бойових діях, виконання завдань в умовах «збройних конфліктів» чи «участь у діяльності для підтримання чи відновлення міжнародного миру й безпеки або припинення міжнародної терористичної діяльності за межами території Росії», як і при виконанні багатьох інших обов’язків військової служби: при навчаннях, у нарядах тощо.

Ці заборони були вперше запроваджені в Росії законом, що був ухвалений і набув чинності навесні 2019 року.

Заборони, зокрема, мають на меті унеможливити чи ускладнити розслідування дій російських військ у таких ситуаціях, як їхнє вторгнення в Україну з 2014 року чи в Сирію з 2015-го. Тоді завдяки публікаціям російських військових у соцмережах журналістам, розслідувачам і експертам вдавалося отримати прямі або непрямі підтвердження перебування російських військовослужбовців у цих країнах.

Зокрема, дані з соцмереж допомогли журналістам-розслідувачам підтвердити російське походження комплексу «Бук», із якого був збитий малайзійський «Боїнг» над Донбасом у 2014 році, а також факти російських бомбардувань цивільних об’єктів у Сирії. Фотографії з соцмереж також дозволяли говорити про повномасштабну підготовку російської операції в Сирії ще за кілька тижнів до її офіційного початку у вересні 2015 року.

Тим часом, на думку правозахисників, закон, який торкнеться і солдат-строковиків, може привести до підвищення рівня дідівщини в російській армії.
…

Міністерство закордонних спав Білорусі повідомило про скасування акредитації знімальної групи російського «Першого каналу». Про це повідомило білоруське телебачення ввечері 6 травня.

«Як суверенна країна Білорусь має право захищати своїх громадян не тільки медично, а й інформаційно, наприклад, від брехні і фейків, яких в одному сюжеті – сім. Це перебір, панове», – сказав, коментуючи рішення влади, журналіст телеканалу «Білорусь 1».

Сайт tut.by з посиланням на речника МЗС Анатолія Глаза пише, що комісія МЗС з акредитації іноземних ЗМІ ухвалила 6 травня 2020 року рішення позбавити акредитації кореспондента «Першого каналу» Олексія Кручиніна. Акредитації позбавлений ще один член знімальної групи, його ім’я не називається.

У пресслужбі «Першого каналу» повідомили, що кореспондент був висланий з Білорусі. «Вважаємо ці дії білоруської влади абсолютно безпідставними», – заявили в пресслужбі.

Кручинін є автором кількох репортажів про коронавірусну інфекцію в Білорусі. Останній із них вийшов 6 травня вранці. У ньому Кручинін розповів про різке зростання числа хворих і померлих у населеному пункті Столбці.

Раніше сюжети «Першого каналу» про коронавірусну інфекцію в Білорусі критикував міністр закордонних справ Володимир Макей.

У цих сюжетах, зокрема, стверджувалося, що влада Білорусі недооцінює масштаб епідемії і не вживає необхідних заходів для боротьби з нею. Офіційний Мінськ це заперечує.

У Білорусі офіційно не запроваджений загальнонаціональний карантин, продовжують роботу підприємства і магазини, немає самоізоляції. Президент країни Олександр Лукашенко виступив з кількома заявами, обґрунтовуючи дії влади. За деякі з них його критикували, зокрема, Лукашенко заявив, що від коронавірусної інфекції в країні ніхто не помре. Пізніше він сказав, що мав на увазі, що гинуть люди, які мали супутні захворювання.

За офіційними даними, в Білорусі виявлено близько 20 тисяч випадків інфекції, померли 112 людей.

Лукашенко неодноразово заявляв, що не запровадить карантинні заходи, подібних до тих, що є в Росії. Він також вирішив не скасовувати в Мінську парад у день 75-річчя перемоги 9 травня – на відміну від президента Росії Володимира Путіна, який скасував парад у Москві.
…

Лідери Європейського союзу підтвердили свою «однозначну підтримку» шести держав Західних Балкан у їхніх прагненнях зрештою приєднатися до блоку і запропонували їм нову фінансову підтримку в той час, як регіон намагається впоратися з коронавірусною кризою.

На тлі боротьби за вплив у регіоні з боку Росії й Китаю лідери ЄС 6 травня зібралися на приблизно двогодинний відео-саміт із представниками Албанії, Боснії та Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії і Сербії.

Як йдеться в «Загребській декларації», документі, який у хорватській столиці ухвалили лідери 27 країн ЄС й шести балканських держав, країни Європейського союзу й Західних Балкан виступають проти спільних загроз і за європейську перспективу регіону.

Подальша підтримка ЄС балканським країнам буде обумовлена, зокрема, прогресом у сфері верховенства права, соціально-економічних реформ і в запровадженні європейських цінностей і стандартів. Європа наполягає на боротьбі проти корупції, організованої злочинності, повазі прав людини й прав національних меншин.

Європейські країни, зазначається в документі, продовжують співробітництво з країнами Західних Балкан, які разом прагнуть до спільної мети – сильної, стабільної й обʼєднаної Європи. 

Хорватія від 1 січня до 30 червня вперше після вступу до ЄС 2013 року головує в цій організації. 

Саміт відбувався онлайн через пандемію COVID-19. Учасники, зокрема, зазначили, що країни ЄС надали країнам Західних Балкан для боротьби з пандемією допомогу на суму 3,3 мільярди євро.

На вимогу Іспанії, однієї з-поміж пʼяти країн ЄС, які не визнають Косова, на саміті не були виставлені прапори, герби й інші державні ознаки. Глави держав й голови урядів були підписані тільки імʼям й прізвищем, без імені держави й без назви посади, яку обіймають.

 
…

Міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек потрапив в аварію в таксі, в якому вранці 6 травня їхав додому. Як повідомляють чеські ЗМІ, міністр не постраждав, при цьому загинув 62-річний водій таксі.

Обставини, за яких сталася аварія, зараз вивчає поліція. Наразі відомо, що таксі налетіло на припарковане авто. Допускається, що причиною аварії могли бути проблеми, пов’язані зі станом здоров’я водія таксі. 

«Мені жаль, що згасло людське життя. Хочу висловити своє щире співчуття родині померлого», – зазначив Томаш Петршічек.

Як повідомляє поліція, міністр Томаш Петршічек на основі власного бажання не користувався поліцейською охороною. «Це є його право, і це звичайна річ. Особа, яку охороняють, може будь-коли поліцейську охорону відкинути чи перервати», – інформує чеська поліція на своїй твіттер-сторінці. 

«Мати охорону – це право, зовсім не обов’язок членів уряду», – наголосила у зв’язку з трагічною подією речниця поліції Катержіна Рендлова. 

 
…

Йдеться про собор Російської православної церкви, будівництво якого триває у Московській області
…