Агресія проти України готувалась ретельно путінською владою Росії впродовж десятиліть, заявив заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександр Литвиненко.
Як сказав він під час презентації матеріалів дослідження на тему «Крим. Війна: передумови російської агресії» в Києві, події 2014–2015 років в Україні не є випадковими і не можуть розглядатися у відриві і від попередньої політики Росії стосовно України, і від її загальної політики, яка розглядає світ у призмі так званого протиборства з західними країнами.
«Упокорення України – це російська стратегічна мета, яка виникла не сьогодні, не вчора і навіть не 300 років тому», – наводить слова Литвиненка прес-служба РНБО. За його словами, після 1991 року росіяни закріпили ідеї відновлення єдності пострадянських країн в основних документах стратегічного планування, що нині діють у Росії і визначають основні напрями її дій. Для досягнення цієї мети, переконаний заступник секретаря РНБО, використовували широкий арсенал політичних, економічних, енергетичних та інформаційно-пропагандистських заходів. «Цілі Росії ніколи не обмежувалися конкретними регіонами, завжди йшлося про всю українську державу», – вважає він.
За словами Олександра Литвиненка, з цією метою Росія сформувала широку багатоваріантну стратегію дій: зокрема, головним інструментом отримання контролю над Україною мирним шляхом був політичний режим, що стало можливим після приходу до влади Віктора Януковича. «Якби Росія втратила контроль над ним, вони планували силовий шлях», – сказав Литвиненко.
Він назвав два сценарії, розроблених, за його словами, керівництвом Росії. «Після перемоги Майдану і втечі Януковича росіяни діяли відповідно до двох попередньо запланованих шляхів. Перший і більш важливий для них – відновлення в Україні влади попереднього режиму. Ми бачили, як вони йшли цим шляхом, намагаючись легітимізувати президента Віктора Януковича за допомогою російських військ. Крім того, розпочались масштабні військові приготування, і росіяни активізувались у військовій присутності на світовій арені», – сказав він.
Литвиненко додав, що другим сценарієм був сценарій відторгнення до Криму і південно-східних областей України. «Як за командою, 1 березня почалися активні дестабілізаційні заходи в дев’яти областях України. Характерно, що тільки 6 квітня одночасні штурми адміністративних будівель відбувалися в кількох не пов’язаних один із одним регіонах – у Харкові, Донецьку, Луганську, – що свідчить про чітку спланованість», – зауважив він.
Заступник секретаря РНБО додав, що коли дуже дорогою ціною перший і другий сценарій українська держава заблокувала, «росіяни локалізували свої цілі, створюючи плацдарм на Донбасі, але і там їхній наступ було обмежено».
«Нині виникла нова реальність. Стара Україна, яка існувала до 2013 року, зникла. Змінилася геополітична ситуація у Східній і Центральній Європі. На наших очах формується її нова форма, і ми є учасниками цієї історії», – сказав Олександр Литвиненко.
Іще один промовець, директор Національного інституту стратегічних досліджень, академік НАН України Володимир Горбулін заявив, що Росія цілеспрямовано готувалася до агресії щодо України, починаючи з 2013 року.
За його словами, Росія, використовуючи владу Віктора Януковича для «демонтажу» суверенітету і незалежності України, розробила та впроваджувала в дію стратегію, спрямовану на розвал Збройних сил, спецслужби «переходили під контроль російських кураторів», велася агресивна антиукраїнська пропаганда та підготовка до гібридної війни.
«Янукович підписував ганебні зрадницькі державні угоди, а проросійські політичні та криміналізовані угруповання почали відкриту боротьбу проти української держави. Стратегічні галузі та сектори економіки переходили під контроль російського капіталу, тісно пов’язаного з владою Росії», – наголосив Горбулін.
«Упродовж листопада 2013 – лютого 2014 років, – сказав він, – у Криму відбувалася консолідація проросійських сил, організовувалися незаконні збройні формування, створювалася політична і організаційна інфраструктура для окупації півострова». Горбулін додав, що Росія в той час значно активізувала розвідувальні дії та агентурну роботу на території України.
Науковець наголосив, що ситуацію у Криму, де, починаючи з 20 лютого 2014 року, були організовані сепаратистські мітинги, в яких провідну дестабілізувальну роль відігравали завезені на півострів російські громадяни, російські спецслужби намагалися використати для розповсюдження дестабілізації і на східні та південні регіони України, де б мали відбутися «народні повстання».
Він також нагадав, що в Росії в безпосередній близькості до українського кордону відбулися 18 масштабних навчань, «в яких узяли участь понад 100 тисяч військовослужбовців».
Водночас Володимир Горбулін зазначив, що Україна «гідно відповіла на агресію ворога», повідомили в РНБО.
…
