З початку виборчої кампанії в Білорусі затримали понад 700 людей

Загальна кількість затриманих з початку виборчої кампанії в Білорусі склала не менш як 703 людини, з яких 129 були засуджені до адміністративного арешту, а 252 – оштрафовані. Про це йдеться в звіті Білоруського Гельсінського комітету та центру «Весна».

За словами правозахисників, міжнародні організації продовжують закликати білоруську владу припинити репресії і провести чесні вибори. Деякі члени Європарламенту говорили про необхідність відновити санкції проти білоруського керівництва в разі відмови звільнити всіх політв’язнів. Влада продовжує політику репресій проти мирних демонстрантів, блогерів і політичних активістів.

Число політв’язнів сягнуло 24, ідеться в звіті.

На думку спостерігачів, виборча кампанія не відповідає міжнародним стандартам чесних демократичних виборів, заснованих на принципах рівної політичної боротьби.

Зокрема, один із кандидатів у президенти Олександр Лукашенко фактично розгорнув активну кампанію з використанням державних засобів інформації, а також ресурсу виконавчої влади «Вертикаль».

Кандидати в президенти повинні зареєструватися 14 липня.

Вибори президента Білорусі відбудуться 9 серпня. На даний момент у них беруть участь шість осіб, включно з чинним президентом Лукашенком.

Після публікації опитувань про рейтинг Лукашенка в травні цього року з’явився мем «Саша 3%», а написи «3%» миттєво з’явилися в усій Білорусі – на сміттєвих баках, на зупинках, на численних фотоколажах в інтернеті. Під час акцій солідарності із затриманими політиками та активістами 18–20 червня багато білорусів виходили в майках із цим мемом.

Головний опонент Лукашенка, екскерівник «Білгазпромбанку» Віктор Бабарико перебуває під арештом у СІЗО. Його звинувачують у відмиванні грошей, ухиленні від сплати податків і хабарництві. Його разом із сином затримали в останній день здачі підписів до виборчкомів.

 

У ще одного кандидата, засновника Парку високих технологій Валерія Цепкала після перевірки Центрвиборчкому залишилося всього 75 тисяч підписів, це менш як половина зібраних. Для реєстрації необхідно щонайменше 100 тисяч.

Світлана Тихановська також зібрала підписи, її чоловік, відеоблогер Сергій Тихановський, перебуває під арештом.

читати

Росія: в Хабаровську третій день тривають протести проти арешту губернатора Фургала

У місті Хабаровськ на Далекому Сході Росії третій день поспіль тривають акції протесту з вимогою звільнення заарештованого минулого тижня губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала.

Кілька тисяч людей зібралися на площі в центрі міста і скандують «Фургала додому», «Поверніть нам Фургала», «Свободу» та інші гасла. На відміну від наймасовішої акції, яка відбулася 11 липня, на стихійному мітингу немає промовців і хоча б імпровізованої трибуни.

 

Представники поліції зверталися до протестувальників, твердячи, що акція неузгоджена, і вимагаючи розійтись, але люди з площі не розходяться.

Фургал був затриманий 9 липня біля свого будинку в Хабаровську і на наступний день арештований Басманним судом Москви. Чиновник підозрюється в організації двох вбивств і замаху на вбивство в середині «нульових». За висунутими звинуваченнями йому загрожує ув’язнення аж до довічного терміну.

Політик є одним із кількох російських керівників регіонів, які не є єдиноросами, він є членом ЛДПР. У 2018 році він виграв протестне голосування в регіоні, перемігши чинного губернатора В’ячеслава Шпорта. У першому турі він випередив його на 675 голосів, у другому – більш як на 40 відсотків.

читати

На кордоні Вірменії та Азербайджану стався збройний інцидент, є загиблі

На кордоні Азербайджану та Вірменії 12 липня, стався збройний інцидент, унаслідок якого є загиблі та поранені, повідомляють азербайджанська та вірменська служби Радіо Свобода.

Відповідальність за інцидент Баку і Єреван покладають один на одного. З Баку повідомляють, що загинули двоє азербайджанських військовослужбовців, п’ятеро поранені. В Єревані заявляють, що з боку Вірменії втрат немає.

Інцидент стався на ділянці Товузького району азербайджансько-вірменського кордону.

Остання велика збройна сутичка між арміями Азербайджану і Вірменії сталася в квітні 2016 року в Нагірному Карабасі. Десятки військовослужбовців з обох сторін загинули або були поранені. Вірменія і Азербайджен перебувають у стані війни з 1992 року.

читати

У Китаї повідомили про звільнення критика влади, якого раніше затримали

Китайський науковець, який написав есе з критикою влади загалом і особисто голови КНР Сі Цзіньпіна, був звільнений після майже тижня ув’язнення, повідомили засобам інформації його друзі.

Сю Цзянгрун, професор права пекінського університету Ціньхуа, був вивезений із свого будинку в столиці 6 липня. На момент затримання він уже перебував під домашнім арештом.

Професор повернувся додому 13 липня і почувається добре, підтвердили кілька його друзів.

Сю був поміщений під домашній арешт на початку 2020 року після публікації на закордонних сайтах статті, в якій критикував методит боротьби проти спалаху коронавірусної інфекції, до яких вдавалися голова китайська влада та голова КНР Сі Цзіньпін.

У статті Сю написав, що нинішня система керівництва «руйнує структуру управління». За його словами, відсутність відкритості сприяла спалаху, який уперше з’явився в Китаї наприкінці 2019 року і згодом поширився в усьому світі.

Офіційні особи владної Комуністичної партії Китаю намагалися обмежити поширення перших новин про зараження.

У попередній статті, поширеній в інтернеті, професор Сю висловився проти скасування у 2018 році обмеження термінів головування в Китаї, що дозволяє Сі Цзіньпіну керувати країною довічно. До його правління діяв негласний принцип, який передбачав 10-річне обмеження для перебування на посаді голови КНР.

читати

Top White House Adviser Expects Tough Action on TikTok, WeChat

White House trade adviser Peter Navarro said Sunday he expected President Donald Trump to act firmly against the TikTok and WeChat applications, amid rising tensions between Washington and Beijing.Trump last week had said he is considering banning the wildly-popular TikTok app as a way to punish China over the coronavirus pandemic.In an interview with Fox News, Navarro argued that “what the American people have to understand is all of the data that goes into those mobile apps that kids have so much fun with… goes right to servers in China, right to the Chinese military, the Chinese Communist Party.”He said these apps can be used to steal intellectual property. “So expect strong actions on that” by Trump, Navarro warned.Fast-growing video-sharing app TikTok belongs to the Chinese group ByteDance and has nearly one billion users worldwide.TikTok has sought to distance itself from its Chinese owners, pointing out it has an American CEO and consistently denying allegations that it shares data with Beijing.WeChat, owned by Tencent, is the main messaging application in China with more than one billion users.
 Navarro also accused TikTok’s new boss Kevin Mayer, former head of Disney’s streaming platforms, of being an American puppet.On Friday Amazon said it mistakenly sent workers an email telling them to dump the TikTok mobile application from their cell phones because of security concerns.An Amazon spokesperson later told AFP “there is no change to our policies right now with regard to TikTok.”Democratic campaign teams for the U.S. presidential election have been asked to avoid using TikTok on personal devices and, if they do, to keep it on a non-work phone.The research firm eMarketer estimates TikTok has more than 52 million U.S. users, having gained about 12 million since the outbreak of the coronavirus pandemic. TikTok is especially popular with young smartphone users. 

читати

Мовний омбудсмен: роль Авакова дуже важлива для сучасної історії України

Новопризначений Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що роль міністра внутрішніх справ Арсена Авакова «дуже важлива для сучасної історії України».

«Тут треба говорити про роль особистості в історії. Ви знаєте, у нас також було дуже багато міністрів освіти і науки, але частина з них увійшла в історію, а частина з них, на превеликий жаль, так і не змогла дотягнутися, частина навіть не мешкає в Україні. Тому те, що стосується ролі МВС і безпосередньо роль Арсена Борисовича, вона є дуже важлива для сучасної історії України», – заявив Кремінь в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він наполягає, що Аваков може використовувати інші мови, але все ж він виступає українською.

«Я можу навести такі приклади. Вчора (інтерв’ю записувалось 9.07 – ред.) відбулося засідання Кабміну України. Арсен Борисович виступав на тому засіданні українською мовою. Під час свого крайнього виступу у Верховній Раді України міністр внутрішніх справ, доповідаючи під час засідання і години запитань до уряду, виступав українською мовою. Тому в мене тут, скажемо так, своє ставлення. Міністр виступає українською мовою. Він може використовувати в тому числі і інші мови», – додав Кремінь.

8 липня Кабінет міністрів призначив уповноваженим із захисту української мови Тараса Кременя. У 2014–2019 роках він був народним депутатом від «Народного фронту».
Аваков працює на посаді міністра внутрішніх справ з лютого 2014 року. Йому закидають провал реформи поліції. Наприкінці травня після звинувачень на адресу поліцейських у зґвалтуванні жінки у відділку в Кагарлику та стрілянини в Броварах в Україні відбувалися акції за відставку Авакова. 

читати

Екзит-пол: Дуда здобув на виборах президента Польщі 50,4% голосів, Тшасковські – 49,6%

Чинний президент Польщі Анджей Дуда здобув у другому турі виборів президента 50,4% голосів, а його опонент, мер Варшави Рафал Тшасковські – 49,6%, свідчать дані екзит-полу компанії Ipsos.

Похибка результатів опитування коливається в межах двох відсотків.

Офіційні підсумки голосування мають оголосити 13 чи 14 липня.

Перший тур виборів відбувся 28 червня. Чинний президент здобув 43,5% голосів, Тшасковський – 30,5%.

 

читати

Путін не пов’язує погіршення у відносинах між Україною та Росією з анексією Криму

Президент Росії Володимир Путін не пов’язує погіршення у відносинах між Україною та Росією з анексією українського Криму.

«Те, що в нас відносини зіпсувалися з Україною, з Кримом в принципі не пов’язано», – сказав Путін в інтерв’ю телеканалу «Россия-1».

Він заявив, що «погляди та дороги» з українською владою стали «діаметрально протилежними» після подій Євромайдану, які він назвав «державним переворотом та захопленням влади».

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. Саме в цей день на Майдані Незалежності в Києві відбувалися наймасовіші розстріли учасників акцій протесту.

Незабаром після анексії Криму на Донбасі розбочався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

читати

Стерненко заявив, що розслідування нападу на нього зупинили

Активіст Сергій Стерненко заявив, що розслідування нападу на нього зупинили.

«Розслідування третього замовного нападу на мене та пошук організаторів, посередників і замовника замаху не відбувається. Тепер офіційно. За повідомленням слідчого, провадження щодо третього нападу на мене зупинили. Формальною підставою для цього стало оголошення у розшук за хуліганство (так, коли тебе намагаються позбавити життя на замовлення, то це у нас «хуліганство») виконавця Олександра Ісайкула», – написав Стерненко у Facebook.

За його словами, Ісайкулу «СБУ дала втекти з України ще 17 березня 2019 року».

«Зупинення провадження означає і припинення будь-яких слідчих дій. Щоб запобігти цьому, я ще в травні звертався із клопотанням до прокурора [Миколи] Бозовуляка з вимогою виділити матеріали по виконавцю Ісайкулу у окреме провадження, і зупинити вже його, щоб не спливали строки розслідування», – додав Стерненко.

Радіо Свобода намагається отримати коментар від Служби безпеки України.

 

читати

Новий мовний омбудсмен розповів, як необхідно допрацювати закон про мову

Закон про функціонування української мови потребує «деталізації», заявив новий мовний омбудсмен Тарас Кремінь в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Закон про мову, напевне, потребує відповідної деталізації в частині тих змін, які, можливо, нас очікують. Бо я прекрасно розумію, що, наприклад, треба буде приділяти особливу увагу мові навчання, якості навчання, підвищенню кваліфікації, забезпеченню компетентностей педагогічних працівників», – заявив Кремінь.

Закон про мову Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Він гарантує позиції української мови у державному управлінні, сфері послуг, освіті й медіа. Ним також передбачена відповідальність посадовців за незнання мови. При цьому закон не обмежує приватного спілкування всіма мовами та вільного вживання мов національних меншин.

читати

Афганістан звинуватив талібів у штурмі блокпосту, четверо афганських військових загинули

Афганістан звинувачує бойовиків екстремістського угруповання «Талібан» у штурмі блокпосту в центральній частині Афганістану. Унаслідок боїв загинули четверо афганських військових.

Напад стався зранку 12 липня в районі Пато в провінції Дайкунді. Речник губернатора провінції Аббас Кам’яр заявив, що під час сутичок загинули 12 бойовиків.

Район Пато межує з південною провінцією Урузґан. Це один з найбільш нестабільних регіонів країни.

Наразі ніхто не взяв на себе відповідальності за напад.

У лютому 2020 року таліби підписали угоду зі Сполученими Штатами в Катарі, щоб прокласти шлях до прямих переговорів між угрупованням і підтримуваним Заходом урядом у Кабулі після більш ніж 18 років війни.

У червні спецпосланець США в Афганістані висловив сподівання на початок мирних переговорів між місцевою владою й талібами.

читати

Роберт Мюллер наполягає на важливості «російського розслідування»

У США колишній спецпрокурор Роберт Мюллер, який очолював розслідування про втручання Росії в американські президентські вибори в 2016 році, заявив, що пророблена ним робота має «першочергове значення».

Мюллер написав про це в статті для The Washington Post, опублікованій 11 липня. У ній він, зокрема, наголосив, що з колишнім радником і давнім другом президента Трампа – Роджером Стоуном – повелися належним чином, коли притягли його до відповідальності за федеральні злочини. «Він залишається засудженим злочинцем, і це правильно», – підкреслив Мюллер.

67-річний Стоун, якого засудили на три роки і чотири місяці, повинен був наступного тижня, у вівторок, з’явитися у федеральну в’язницю в штаті Джорджія, щоб почати відбувати покарання. Він був засуджений за неправдиві свідчення Конгресу під присягою в рамках розслідування Мюллера, а також за тиск на свідків. Однак президент Трамп оголосив цього тижня про пом’якшення вироку. У заяві Білого дому мовиться, що «Роджер Стоун сильно постраждав… До нього поставилися дуже несправедливо, як і до багатьох інших у цій справі. Роджер Стоун тепер вільний!»

Сам Трамп написав у твітері, що Стоун був мішенню незаконного «полювання на відьом». Так президент не раз називав розслідування Мюллера.

 

Як пояснює агентство Associated Press, рішення про пом’якшення покарання не призведе до зняття судимості з Стоуна, але захистить його від відбування тюремного ув’язнення.

Роберт Мюллер, колишній директор ФБР, підкреслює, що відчув необхідність виступити з коментарем в ЗМІ, щоб підтвердити законність і обґрунтованість виконаної ним і його командою роботи.

У статті спецпрокурор визнав, що факт змови передвиборного штабу Трампа з російською владою не був встановлений. Але розслідування показало, що уряд Росії вважав перемогу Трампа на виборах вигідною для себе і працював, щоб забезпечити цей результат.

Москва звинувачення у втручанні в вибори в інших країнах, зокрема у США, не раз категорично заперечувала.

читати