Ілон Маск оголосив про майбутнє випробування ракети Starship

Ілон Маск заявляє, що приблизно через тиждень має намір запустити прототип космічної ракети Starship, який розробляє його компанія SpaceX для польоту людини на Марс.

 

26 вересня він уточнив, що політ ракети Starship відбудеться в атмосфері Землі на висоті 15 кілометрів. Раніше оголошувалося про висоту 18 кілометрів. У чому причина зміни параметрів польоту, Маск поки не повідомив.

Ілон Маск опублікував фотографію частини ракети, на якій видно хвостове оперення. «Носовий обтічник і стабілізатори – наступного тижня», – пообіцяв Маск.

читати

На відео показали знищені Вірменією танки Азербайджану

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян уранці 27 вересня заявив у фейсбуці, що азербайджанські збройні сили розпочали наступ у напрямку Нагірного Карабаху – міжнародно визнаної частини Азербайджану, яка контролюється вірменськими сепаратистами. За повідомленням помічника президента Азербайджану Хікмета Гаджиєва, близько 06:00 27 вересня збройні сили Вірменії порушили режим припинення вогню та інтенсивно обстріляли позиції азербайджанської армії на передовій. З обох сторін повідомляють про жертви, в тому числі серед мирного населення. (Відео Reuters)

читати

Протести проти карантину в Лондоні: постраждали дев’ять поліцейських і троє учасників

У сентрі Лондона 26 вересня знову пройшла акція протесту проти антикоронавірусних обмежень. Акція зібрала на Трафальгарській площі кілька тисяч людей, передають британські медіа.

Учасники протесту, що скандували «Свободи», «Ми не погоджуємося», вступили в сутички з поліцією, яка вимагала від них розійтися. Причиною було те, що противники антиепідемічних заходів їх не дотримувалися: не зберігали соціальну дистанцію та не носили захисних масок.

Читайте також: «Не знаю нікого, хто б захворів на коронавірус»: як говорити з людьми, які не вірять в загрозу COVID-19

Натовп кидав у поліцейських пляшки. За інформацією лондонської поліції, через сутички постраждали дев’ятеро офіцерів і троє протестувальників. Відомо наразі про 16 затриманих.

Протести прокоментував мер Лондона Садік Кхан, назвавши їх «неприйнятними». Він закликав протестувальників розійтися.

«Ви ставите під загрозу безпеку нашого міста. Насильство проти офіцерів не толеруватиметься, а порушники відчують на собі всю силу закону», – написав Кхан у своєму твітері.

Днями прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив про посилення карантинних заходів через зростання кількості хворих на COVID-19 у країні.

Аналогічні протести відбулися в Лондоні минулої суботи, тоді затримали 32 протестувальника, більше десятка поліцейських були травмовані.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Великій Британії на коронавірусну хворобу захворіли 421 816 людей, з них 42 060 померли. Показники захворюваності, що знизилися влітку, почали знову зростати у вересні.

читати

У МЗС розповіли деталі щодо платформи з деокупації Криму

Платформа з деокупації Криму об’єднуватиме всі заходи, які стосуються Криму, на різних рівнях. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реаліі розповіла перша заступниці голови Міністерства закордонних справ України Еміне Джеппар.

«Мета Кримської платформи – це винесення теми Криму на найвищий міжнародний, політичний рівень. Ця платформа буде охоплювати кілька рівнів. Найвищий – це лідери держав, для яких ми готуємо Кримський саміт. Зараз важко говорити, чи можна буде його провести фізично (через пандемію COVID-19 – ред.)», – сказала Джеппар.

За її словами, МЗС планує провести саміт 26 лютого, в День опору Криму російської окупації.

Читайте також: Експрем’єр Японії назвав анексію Криму однією з причин непідписання мирної угоди з Росією

«Наступний рівень – це міністри закордонних справ і міністри оборони. Під цей рівень ми будемо підтягувати різні заходи в рамках НАТО, ЄС, ООН, ОБСЄ, Ради Європи. Це буде екосистема заходів протягом року і це повинні бути системні речі», – каже заступниця міністра.

Напередодні Еміне Джеппар повідомила, що Україна планує запросити Росію до участі в міжнародній платформі з деокупації Криму, але надії на те, що Кремль погодиться, небагато.

 

читати

Заступника голови асоціації ветеранів Косова відправили на суд до Гааги

Заступника голови Асоціації ветеранів війни Косова Насіма Харадіная перевезли до Нідерландів для участі в трибуналі з воєнних злочинів, повідомила Спеціалізована судова палата Косова 26 вересня.

Згідно з ордером на арешт, Харадіная підозрюють у залякуванні свідків, помсті та порушенні таємниці судового процесу через оприлюднення конфіденційних даних, в тому числі імен свідків.

Палата повідомила, що перша поява Харадіная в суді Гааги буде анонсована «належним чином».

Читайте також: Прем’єр-міністр Косова вітає ідею назвати на честь Трампа спірне озеро на кордоні з Сербією

Насіма Харадіная заарештували 25 вересня у районі Пейтон, що в передмісті Приштини. Як повідомляє балканська служба Радіо Свобода, перед арештом Харадінай заявив журналістам, що не визнає Спеціалізовану палату та Спеціалізований офіс прокурора (СОП).

За заявою СОП, «операційну та логістичну підтримку» арешту Харадіная надали Місія з верховенства права в Косові та косовська поліція.

Напередодні до Гааги відправили заарештованого голову Асоціації ветеранів війни Косова Хюсні Ґуджаті.

Спеціалізована палата в справах Косова в Гаазі розслідує воєнні злочини, здійснені в Косові під час війни місцевих сепаратистів за незалежність від Сербії у 1998-1999 роках.

читати

Трамп може номінувати до Верховного суду консервативну кандидатку до виборів – американські ЗМІ

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп має намір призначити суддею Верховного суду консерваторку Емі Коні Баррет за кілька тижнів до президентських виборів. Про це повідомила низка американських медіа з посиланням на свої джерела.

За даними журналістів, президент оголосить ім’я нового судді Верховного суду увечері 26 вересня.

Раніше, відповідаючи на питання репортерів, Трамп підтвердив, що вже визначився, і назвав свій вибір «дуже хвилюючим», проте не став називати ім’я.

Емі Коні Баррет є фавориткою релігійних консерваторів, на яких орієнтується передвиборча кампанія Трампа. 48-річна католичка, мати семи дітей, Баррет провела більшу частину своєї кар’єри в Університеті Нотр-Дам, штат Індіана. За призначенням Трампа з 2017 року вона працює в Апеляційному суді Іллінойса. Вже тоді чимало демократів висловлювали стурбованість її релігійними та політичними поглядами.

Читайте також: У США обговорюють заяву Трампа щодо передачі влади – реакція Республіканської та Демократичної партій

Зокрема вони побоюються, що Баррет може намагатися скасувати наслідки історичної справи 1973 року, коли Верховний Суд підтвердив право жінок на аборт. Баррет, зі свого боку, запевняла сенаторів, що її віра не впливатиме на її суддівські рішення.

Баррет працювала судовим клерком у судді Верховного суду Антоніна Скаліа, який помер у 2016 році. Вона є поборницею текстуалістського підходу Скаліа до Конституції США, згідно з яким основний закон має трактуватися суто за оригінальним текстом, без врахування поточного контексту.

Трамп та республіканці в Сенаті планують швидко знайти наступника судді, ікони ліберального руху Рут Бейдер Гінзбург, яка померла 18 вересня у віці 87 років. Її смерть дала Республіканській партії можливість розширити консервативну більшість у Верховному суді.

 

Натомість демократи, в тому числі головний опонент Трампа Джо Байден, стверджують, що нового суддю має обрати новообраний президент після виборів у листопаді. Вони апелюють до того, що в лютому 2016 року Сенат відмовився розглядати номінанта до Верховного суду від тодішнього президента Барака Обами, пославшись на те, що вже за кілька місяців мають відбутися президентські вибори.

Номінанта до Верховного суду має затвердити Сенат, де Республіканська партія має більшість.

читати

US Imposes Curbs on Exports by China’s Top Chipmaker SMIC

The U.S. government has placed new export restrictions on China’s most advanced maker of computer chips, citing an “unacceptable risk” that equipment sold to the country’s Semiconductor Manufacturing International Corp. (SMIC) could be used for military purposes.According to a letter Friday by the Commerce Department, American suppliers of certain technology products to SMIC will need to apply for individual licenses before they can export to the Chinese company.The U.S. has cut off China’s telecom giant Huawei from essential supplies of semiconductors since September 15. As the requirement takes effect, SMIC becomes the second leading Chinese technology company to face U.S. trade sanctions.When asked for comment, the Chinese chipmaker told Reuters it had not received any official notice of the restrictions from Washington and said it had no ties with the Chinese military.’No relationship’ with militaryLast month, after the Trump administration reportedly was considering adding SMIC to a trade blacklist, the company denied its technology was for military use. “The company manufactures semiconductors and provides services solely for civilian and commercial end-users and end-uses. We have no relationship with the Chinese military,” SMIC said in a statement.The Chinese company indicated last month that in order to avoid U.S. sanctions, it was willing to abide by the American rules and stop selling chips to Huawei.For all of China’s efforts to become a global leader in high technology, the factory of the world is yet not able to manufacture top-level contenders in one crucial area — the microchip, the nervous system that runs just about every electronic device. Last year, China imported more than $304 billion in computer chips, more than it spent on crude oil.SMIC’s best manufacturing process is believed to be able to make 14-nanometer microchips, which are several generations behind Samsung and Taiwan Semiconductor Manufacturing Co., which already makes 5-nanometer chips.  Even for those less advanced chips, SMIC still heavily relies on American technology and equipment.

читати

BBC вибачилася за публікацію мапи України без Криму

Британська загальнонаціональна телерадіомовна організація BBC вибачилася за публікацію неточної карти України в новині про катастрофу в Харківській області літака Ан-26.

При цьому мовець не уточнив, що неточність полягала у тому, що анексований Росією Крим не був позначений територією України. Крім того, була використана транслітерація назви Києва з російської – Kiev замість Kyiv. 

«Попередня версія цієї історії містила мапу, що була неточною. Ми приносимо вибачення за помилку», – йдеться в доповненні до матеріалу.

Раніше на помилку звернуло увагу посольство України у Великій Британії.

«Важко повірити власним очам. Сподіваємося, це була звичайна помилка, яка буе виправлена в найкоротший час», – написали в дипломатичному представництві.

Незабаром редактори BBC видалили зображення мапи без Криму.

У серпні фінська телекомпанія Yle оприлюднила заяву про помилку в своїй публікації, де Кримський півострів був позначений таким же кольором, як і територія Росії. 

Схожі інциденти, коли видання публікують карту, де Крим позначений як частина Росії, стаються регулярно. Українські дипломати звертаються до видань із вимогою виправити помилку.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

читати

Роугані назвав «дикістю» запровадження нових санкції США

Президент Ірану Хасан Роугані розкритикував санкції, які Сполучені Штати запровадили проти цієї країни. У телевізійному виступі 26 вересня голова близькосхідної держави назвав дії Вашингтона «дикістю».

«Своїми нелегальними та нелюдськими санкціями та терористичними діями американці завдали шкоди на 150 мільярдів народу Ірану», – сказав Роугані.

За його словами, санкції завадили країні закупити ліки та харчі. Ці гуманітарні товари теоретично підпадають під винятки з санкцій США, проте багато компаній бояться порушити правила та уникають транзакцій з Тегераном.

«Ми ще не бачили дикості таких масштабів. Правильна адреса винних в усіх злочинах та тиску на любий іранський народ – Вашинтон, округ Колумбія, Білий дім», – заявив президент Роугані.

Читайте також: Вашингтон запровадив санкції проти пов’язаних з розвідкою Ірану хакерів

Він також згадав державного секретаря США і послідовного критика Ірану Майка Помпео, назвавши його «міністром злочинів».

Новий пакет санкцій був анонсований 21 вересня. Він спрямований на людей та компанії, причетних до діяльності Ірану в ядерній галузі, а також програмах із розробки ракет та звичайної зброї. Це частина стратегії наступу адміністрації Дональда Трампа в рамках «відкату» ядерної угоди 2015 року, яка дозволяла послаблення санкцій.

Крім того, Вашингтон запровадив додаткові санкції 24 вересня, додавши до «чорного списку» суддів та інституції, причетні до порушення прав людини, в тому числі – страти спортсмена Навіда Афкарі.

Державний секретар США Майк Помпео 21 вересня заявив, що Вашингтон має намір і надалі чинити «максимальний тиск», аби змусити Іран перейти до «всеосяжних переговорів щодо злочинної поведінки режиму».

читати

Експрем’єр Японії назвав анексію Криму однією з причин непідписання мирної угоди з Росією

Росія та Японія не підписали мирну угоду в тому числі через анексію Криму – про це колишній прем’єр-міністр Японії Абе Сіндзо повідомив у матеріалі видання Nikkei.

За словами Абе, під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним в грудні 2016 року він відчув, що Путін готовий активно домагатися вирішення територіальної суперечки з Японією. Найближе до врегулювання, вважає він, обидві країни були в період до зустрічі в листопаді 2018 року в Сингапурі.

«Було розуміння, що ми нарешті наближаємося до переговорів про укладення угоди», – сказав Абе. Він додав: у певний момент очікував, що матиме повідомити про це рішення народу та розпустити нижню палату парламенту для проведення позачергових виборів.

Читайте також: Йосіхіде Суга став новим прем’єр-міністром Японії

«Але зрештою угода так і не була підписана. Абе цитує зовнішні фактори, а саме – дедалі більш напружені відносини між Вашингтоном і Москвою після анексії Росією Криму», – пише видання на основі інтерв’ю з японським політиком.

Японія багато років оскаржує приналежність чотирьох островів Курильської гряди – Ітурупа, Шикотану, Кунаширу і Хабомаї. Вони були окуповані СРСР наприкінці Другої світової війни. Через територіальні суперечки Росія і Японія досі не підписали мирний договір. У листопаді минулого року після зустрічі японського прем’єра Сіндзо Абе і російського президента Володимира Путіна стало відомо, що Японія готова повернутися до декларації щодо островів 1956 року. У ній СРСР погоджувався передати Японії Хабомаї та Шикотан після підписання мирного договору.

У січні 2020 року в Москві відбувся черговий раунд переговорів між президентом Росії Володимиром Путіним і прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе. Після переговорів Кремль заявив, що «поки не фіксує будь-яких змін в позиції Японії».

читати

«Жіночий марш» у Мінську знову завершився затриманнями

Традиційний суботній «Жіночий марш» у Мінську 26 вересня тривав близько двох з половиною годин, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. Протягом маршу силовики затримали близько сотні учасників. Станом на 18.30 правозахисникам відомі імена понад 70 затриманих.

Жителі Мінська назвали суботній марш «народною інавгурацією» лідерки опозиції Світлани Тихановської. Спочатку вони планували зібратися на площі Перемоги, але потім місце збору перенесли на Комаровський ринок, де починалося багато попередніх акцій.

Читайте також: У ООН закликали Білорусь відпустити Колесникову

Перед початком акції на площі Перемоги перестали зупинятися метро та наземний громадський транспорт. Станція «Площа Перемоги» не працювала чотири години.  Поблизу площі Перемоги та Якуба Коласа з’явилися спецпризначенці та автозаки.

Невдовзі на площу перед Комаровським ринком під’їхали автобуси з силовиками. Силовики без розпізнавальних знаків вийшли з автобусів і почали затримання.

Також міліція затримала літнього чоловіка, який зробив зауваження невідомим силовикам, та 73-річну активістку Ніну Багінську. Згодом її відпустили на вулиці Козлова, забравши національний білоруський прапор.

Також затримали кореспондентку «Єврорадіо» Юлію Матузову, яку незабаром відпустили, потім – журналістку «Белсату» Марію Гриц.

Коли колона проходила повз торговий центр «Імпульс», біля нього зупинилися мікроавтобуси силовиків. Силовики в балаклавах заблокували жінок, почали їх хапати та затягувати до автомобілів. Серед затриманих – колишня керівниця притулку для жертв домашнього насильства «Радзіслава» Ольга Габрунова та ЛГБТ-активістка Віка Біран. Силовики також затримували випадкових перехожих. 

Читайте також: Країни Балтії розширили список білоруських чиновників, які підпадають під санкції

Попри затримання, кілька сотень жінок вийшли на проспект Незалежності в Мінську, до них приєдналася велика група, що стояла біля Інституту фізичної культури. Жінки сформували колону і пройшли тротуарами проспекту Незалежності.

Згодом їх наздогнали люди в формі без знаків і балаклавах на семи мікроавтобусах, знову почалися затримання. Жінок тягли за руки і ноги, не пускаючи сховатися в підземному переході. Одна дівчина впала, на деякий час втратила свідомість, їй допомогли лікарі.

Ще кілька десятків учасниць силовики затримали пізніше протягом маршу.

Крім того, за даними правозахисників центру «Весна», міліція затримала кавергурт Best Sound Band, які виступали в підземному переході і під час проходу колонни протестувальників виконали пісню Віктора Цоя «Перемен» («Змін»).

Згодом затримали ще кількох кореспонденток: Марію Вайтовіч з «Єврорадіо», Катерину Карпіцьку («Наша Нива») та Олександру Ельбаум (Tut.by). Після 18 години журналісток звільнили, за ґратами лишалися Марія Гриц та Альона Довнар.

Минулого тижня, за даними білоруського Міністерства внутрішніх справ, у Мінську затримали 415 людей.

 

читати

Зеленський: саміт Україна – ЄС відбудеться 6 жовтня

22-й саміт Україна – Європейський союз має відбутися 6 жовтня. Про це президент України Володимир Зеленський домовився у телефонній розмові з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем.

«З нетерпінням чекаємо зустрічі з вами та Урсулою фон дер Ляєн (головою Єврокомісії, – ред.), щоб обговорити важливе партнерство Україна – Європейський Союз», – мовиться у повідомленні Зеленського.

 

Попередній саміт Україна – ЄС відбувся у липні минулого року. За його підсумками були підписані угоди щодо фінансової підтримки громадянського суспільства, децентралізації, антикорупційних заходів і реформ.

 

читати