Банківський ринок, як і раніше, залишається у центрі уваги Міжнародного валютного фонду. Багато в чому це пов’язано з тим, що МВФ вважає “сильний” фінансовий сектор одним з ключових факторів стабілізації української економіки.
Саме тому, в оприлюдненому тексті меморандуму між МВФ і Україною питань оздоровлення банків приділено цілих 10 сторінок, де основний акцент зроблено на продовженні стрес-тестів і більш активної розчищення накопичених проблемних кредитів.
Представники фонду підкреслюють, що для консолідації фінансової системи України зроблено вже дуже багато, і для 79 банків, які є своєрідним “кістяком” всього ринку з часткою активів близько 30%, ризики дестабілізації на даний момент мінімальні. Тим не менш, українській владі і, зокрема, Національному банку, у 2017 році потрібно провести серйозну роботу по подальшому зміцненню банківської системи. Акцент буде зроблений на вирішення проблем з капіталізацією, на “очищення” проблемних кредитних портфелів, підвищення прибутковості банків і поліпшення якості менеджменту, а також на посилення банківського нагляду.
Одне з головних завдань – завершити стрес-тестування всієї банківської системи. НБУ вже отримав на погодження плани з рекапіталізації від першої двадцятки найбільших банків. Ефектом від їх реалізації стане зростання нормативу достатності капіталу, який до березня 2017 року має досягти позначки в 5%. Крім того, згідно із текстом меморандуму, ще до кінця вересня банки зобов’язалися подати регулятору плани з реструктуризації на наступні 12-18 місяців. Саме за цей період лідери ринку повинні вийти на беззбитковість.
Наступним кроком стане докапіталізація ще 21 банку, а завершальний етап стрес-тестів торкнеться 57 невеликих банків, активи яких становлять 2% всіх активів системи. Аналіз потреби в капіталі завершиться не пізніше червня 2017 року. І, як зазначено в меморандумі, “…на банківському ринку України залишаться працювати тільки сильні і добре керовані банки”. Хоча у прес-службі НБУ запевняють, що прогнози щодо життєздатності банків, які не пройшли тестування можна буде робити тільки після їх глибокої діагностики.
У МВФ дуже стурбовані станом кредитних портфелів банків. Головним чином, мова йде про зростання обсягу прострочених позик і про збереження високої частки проблемних кредитів в іноземній валюті. Для вирішення цієї ситуації потрібно, по-перше, прийняти чергову порцію поправок до закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з метою удосконалити процедури припинення діяльності неспроможних юридичних осіб-позичальників.
По-друге, фонд наполягає на тому, щоб банки були більш лояльні до позичальників, які наполягають на реструктуризації валютних іпотечних кредитів. Але, разом з тим, чинний мораторій на вилучення застав, швидше за все, буде скасований. Крім того, до середини 2017 року НБУ повинен сформувати кредитний реєстр на основі отриманих від банків даних.
Щоб Нацбанк міг безперешкодно одержувати необхідну інформацію, необхідні поправки до законодавства, які зобов’яжуть банки, що перебувають у стані ліквідації, регулярно передавати в НБУ дані про стан своїх кредитних портфелів, а Національний банк, у свою чергу, буде передавати їх до кредитних бюро.
Ще одна ініціатива – це стратегія підтримки системних банків у разі виникнення у них проблем, аж до націоналізації. У прес-службі НБУ пояснюють, що дана стратегія – це певний план дій для системних банків при невиконанні ними програми докапіталізації. Але підтримка з боку держави – крайній захід. На випадок, якщо не спрацюють інші інструменти.
Рішення про націоналізацію буде прийматися на рівні Кабміну з детальним обґрунтуванням програми фінансування на наступні три роки. При чому, завдання такої рекапіталізації – виведення банку з жалюгідного стану і його повернення на ринок. Також банкам доведеться наводити порядок у своєму корпоративному управлінні. До кінця червня 2017 року НБУ повинен оцінити профпридатність керівництва 10 найбільших банків і дати рекомендації по усуненню виявлених недоліків. А потім аналогічні перевірки менеджменту на відповідність кваліфікаційним вимогам будуть проведені по всій системі за погодженням з МВФ.
Мінфін займеться реформуванням держбанків. Серед пріоритетних завдань – створення незалежних наглядових рад. Їх формуванням займеться спеціальна комісія, до складу якої увійдуть представники Адміністрації президента, Кабміну та міжнародних фінансових організацій, які вже до лютого 2017 року повинні визначитися з кандидатами. При цьому український уряд виношує ідею продати як мінімум 20% акцій Ощадбанку та Укрексімбанку до середини 2018 року. Але, разом з тим, держава має намір відмовитися від повного гарантування вкладів, розміщених в Ощадбанку.
Представники банківського ринку і експерти вважають, що озвучені плани щодо подальшого наведення порядку в системі не стануть для неї шоком. І в цілому, банки готові до вимог щодо докапіталізації і “чистки” кредитних портфелів, які висувають Нацбанк і МВФ. “Судячи з усього, МВФ прагне вирішити дві проблеми – оживити кредитний ринок і знизити рівень тінізації економіки. Адже однією з ключових вимог виступає зниження відсотка (або ліквідація) так званих кептивних банків, більшість з яких кредитують компанії, афілійовані з власниками”, – говорить аналітик Антон Козюра.
При цьому очевидно, що регулятор буде робити акцент, насамперед, на невеликі фінустанови, оскільки за результатами діагностики, проведеної НБУ щодо найбільших банків, основні проблеми вже виявлені, і ведеться робота над їх усуненням. Для решти ж частини банківського сектора все ще попереду. “Проте не можна говорити, що це війна НБУ проти дрібних банків.
Нацбанк просто продовжує реалізовувати свою стратегію з досягнення стабільності банківської системи. Все залежить від бажання акціонерів капіталізувати банки, грати за правилами. Але одночасно з цим виникає питання: де вони візьмуть гроші? Якщо ресурсів немає, то я не виключаю ситуацій, коли банки будуть самоліквідуватися через брак ресурсів для докапіталізації”, – вважає Сергій Наумов, голова правління комбанку.
Схожу думку має і аналітик Андрій Приходько, за словами якого вимога щодо поступового збільшення статутного капіталу до 500 мільйонів гривень – це не головний виклик для банків.
“На бізнесі багатьох малих фінустанов також негативно позначиться посилення контролю кредитування пов’язаних сторін, так як їх власники купували або відкривали банки в основному для фінансування якихось внутрішніх проектів або проектів своїх бізнес-партнерів”, – підкреслює Андрій Приходько. В сухому залишку, на банківському ринку у 2017 році як і раніше буде неспокійно, і частина гравців неминуче потрапить в число кандидатів на “виселення”.
До того ж, НБУ має намір звертати увагу не тільки на капіталізацію, але і на прибутковість. А цим критерієм, як відомо, ще дуже багато банки не відповідають, що ставить їхнє існування під загрозу.
…
