У Чехії і Словаччині згадують 52-і роковини окупації тодішньої Чехословаччини військами країн Варшавського пакту.
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що через окупацію Чехословаччини «ми втратили 21 рік свободи і демократії». «Зараз ми маємо вільні вибори, люди можуть говорити все, що хочуть, кожен може жити де і як хоче. Не можу при цьому з великою надією не думати про Білорусь», – наголосив він у твітері.
Перебуваючи з відвідинами в місті Ліберці на півночі Чехії, Бабіш поклав квіти до меморіальної дошки пам’яті загиблих при вторгненні мешканців міста.
Згадати загиблих закликав у твітері міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршічек.
Він вшанував пам’ять жертв вторгнення перед будівлею Чеського (в ті часи Чехословацького) радіо в Празі, яку громадяни в запеклому бою захищали від радянських військ.
В урочистих акціях біля цієї будівля взяли також участь голова Сенату, верхньої палати парламенту Чехії, Мілош Вистрчіл, віце-прем’єр, міністр внутрішніх справ Ян Гамачек, мер Праги Зденєк Гржиб, інші політичні й державні лідери країни.
Як зазначили чеські ЗМІ, на відміну від інших політиків, до річниці події серпня 1968 року вже довший час не висловлюється нинішній президент Чехії Мілош Земан.
Президентка Словаччини Зузана Чапутова під час відзначення роковин окупації Чехословаччини наголосила: «Саме тому, що ми в нашій країні пережили серпень 1968 року, ми знаємо, якого злочину будь-де у світі допускається кожний, хто не визнає і не поважає народ як єдине джерело державної влади і хто свою власну владну позицію ставить над суверенітетом країни».
У ніч із 20 на 21 серпня 1968 року війська країн створеної СРСР Організації Варшавського договору вдерлись на терени Чехословаччини. Розпочалась операція під секретною назвою «Дунай», у якій взяли участь війська Радянського Союзу, Польщі, Угорщини, Болгарії й Німецької Демократичної Республіки. Загалом окупаційні сили налічували 160 тисяч вояків, 6 300 танків, 800 літаків, 2 000 гармат і ракетних установок.
Протягом окупації Чехословаччини в країні загинуло 137 чехів і словаків, близько 100 тисяч громадян до кінця 1969 року втекли чи були змушені виїхати з країни.
Як зазначають словацькі ЗМІ, «радянське вторгнення було найбільшою збройною акцією в Європі після Другої світової війни». Таким чином, окупація Чехословаччини поставила крапку над спробою комуністичного режиму країни збудувати в ній «соціалізм із людським обличчям». Так звана «братерська допомога» з боку СРСР і його сателітів тривала до падіння комуністичної влади в ній 1989 року, останні радянські війська залишили країну 1991-го.
