Міністерство закордонних справ Росії заявило 30 вересня про перекидання «іноземних найманців» у зону нагірно-карабаського конфлікту.
«За деякими відомостями, в зону нагірно-карабаського конфлікту здійснюється перекидання бойовиків незаконних збройних формувань, зокрема з Сирії, Лівії, з метою безпосередньої участі в бойових діях. Глибоко стурбовані цими процесами, які ведуть не тільки до ще більшої ескалації напруженості в зоні конфлікту, а й створюють довготривалі загрози для безпеки всіх країн регіону. Закликаємо керівництво зацікавлених держав вжити дієвих заходів щодо недопущення використання іноземних терористів і найманців у конфлікті і їх негайного виведення з регіону», – йдеться в повідомленні на сайті російського МЗС.
Російське міністерство втім не повідомило, хто надсилає у спірний регіон Нагірний Карабах «бойовиків незаконних збройних формувань», як і не вказує, на чиєму боці вони нібито будуть воювати.
У попередні дні були непідтверджені повідомлення про те, що Туреччина відправила бійців із Сирії, де Анкара об’єднала свої зусилля із деякими повстанськими угрупованнями, щоб ті приєдналися до бойових дій на боці Азербайджану.
Напередодні Вірменія заявила, що один з її бойових літаків був збитий турецьким реактивним винищувачем, в результаті чого загинув пілот. Але і Азербайджан, і Анкара заперечують це.
Уряд Вірменії опублікував 30 вересня фотографії, на яких, за його твердженнями, видно уламки військового літака Су-25, буцімто збитого турецьким винищувачем. Азербайджан наполягає, що два вірменських літаки Су-25 розбилися.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звинуватив Туреччину у відправці турецьких інструкторів і безпосередній участі її військових у бойових діях. Ця інформація не отримала незалежного підтвердження.
МЗС Туреччини, поза тим, заявило, що країна надасть свою підтримку, якщо Азербайджан її про це попросить.
29 вересня прем’єр Вірменії Нікол Пашинян у розмові з президентом Росії Володимиром Путіним сказав, що наразі не розглядає можливості звернення за допомогою до Організації Договору про колективну безпеку, хоча залишає за собою таке право.
Під час візиту до Латвії 30 вересня президент Франції Емманюель Макрон розкритикував Анкару за «войовничу риторику», проте, за його словами, у нього поки немає доказів участі у конфлікті Туреччини. Він сказав, що обговорить це питання з президентами Росії та США.
27 вересня влада Вірменії звинуватила Азербайджан у наступі в спірному регіоні Нагірний Карабах. В Азербайджані заявляють, що наступ став відповіддю на обстріл із вірменського боку. Нині у Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація. Чотири дні тривають військові дії.
Обидві сторони раніше звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомивши про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.
Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.
Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
