Лідери країн Європейського союзу погодили запровадження санкцій проти майже 40 посадових осіб Білорусі, відповідальних за порушення на президентських виборах, що відбулися в країні в серпні, і жорстокі дії силовиків проти протестувальників.
Після переговорів, що затягнулися до раннього ранку 2 жовтня, лідери ЄС змогли подолати заперечення Кіпру й погодити пакет санкцій.
Як повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель, який головував на саміті ЄС у Брюсселі, 2 жовтня буде запущена спеціальна процедура для запровадження санкцій, що включатимуть замороження рахунків і візові обмеження.
Олександра Лукашенка, який заявляє, що переміг на виборах президента 9 серпня, немає в списку. Дипломати ЄС заявили, що його можуть додати пізніше.
Велика Британія і Канада вже запровадили санкції проти білоруських посадовців, зокрема і Лукашенка.
ЄС не визнає результати виборів президента в Білорусі, на яких, за даними білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.
«Імунітету для тих, хто відповідає за переслідування демонстрантів й опозиційних політиків, не буде», – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Шарль Мішель наголосив на важливості продемонструвати «надійність» ЄС після того, як Кіпр заблокував санкції проти Білорусі – про які домовилися в серпні – через суперечку з Туреччиною про її діяльність щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.
Кіпр вимагав від ЄС послідовних дій у відповідь на порушення основних принципів і вимагав санкцій проти Туреччини. Запровадження санкцій ЄС вимагає одностайної згоди держав-членів, тому дії Кіпру були ударом по іміджу ЄС.
Щоб подолати суперечку з Кіпром, лідери ЄС погодили заяву про підтримку Кіпру і попередження про те, що Туреччині загрожуватимуть санкції, якщо вона продовжить розвідку у спірних водах.
Дії Туреччини ще раз оцінять на саміті ЄС у грудні.