Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков 13 жовтня повернув до Жогорку кенеша (Верховної ради, однопалатного парламенту країни) постанову про затвердження програми, визначенні структури і складу нового уряду на чолі з Садиром Жапаровим. На його думку, 10 жовтня на позачерговому засіданні Жогорку Кенеша не було кворуму депутатів, повідомляє Радіо Азаттик, Киргизька служба Радіо Свобода.
«Кворум засідань Жогорку Кенеша, комітетів, комісій означає присутність більшості від загального числа депутатів Жогорку Кенеша, членів комітетів, комісій. Згідно зі статтею 1 Закону Киргизької Республіки «Про Регламент Жогорку Кенеша», число присутніх на засіданні депутатів – кількість депутатів Жогорку Кенеша, що перебувають у залі засідань і зареєструвалися перед проведенням голосування. З цього випливає, що наявність кворуму означає фізичну присутність 61 депутата. Наявність довіреностей дає право на голосування, але не на формування кворуму», – мовиться в повідомленні президента на його офіційному сайті.
Читайте також: Віцеспікер парламенту Киргизстану назвала незаконним призначення нового прем’єра
У ньому наголошується, що, за наявною інформацією, на позачерговому засіданні парламенту 10 жовтня офіційно було озвучено про присутність 51 депутата і додатково про наявність 10 довіреностей від інших депутатів. Тим самим кворум не забезпечено, рішення, ухвалені без кворуму, вважаються незаконними і не мають юридичної сили.
Відтак апарат президента повернув надані документи в парламент.
10 жовтня частина депутатів парламенту зібралася на позачергове засідання в державній резиденції «Ала-Арча», де схвалила склад уряду на чолі з Садиром Жапаровим. Але вже наступного дня, 11 жовтня, низка депутатів, суспільно-політичних діячів і юристів заявила, що на цьому засіданні не було кворуму, тому ухвалені там рішення нелегітимні і що необхідно провести засідання парламенту повторно.
Сам Садир Жапаров на пресконференції після постанови парламенту про його обрання заявив, що офіційно вступив на посаду і приступає до роботи.
Це було друге «обрання» прем’єром Жапарова, якого звільнили з в’язниці в ніч на 6 жовтня. Раніше те ж саме відбулося на зборах депутатів 6 жовтня, але на тому засіданні кворум не був зібраний.
Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які пройшли 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.
5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.
Жеенбеков протести розцінив як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану.
…
