Кілька людей були поранені 9 лютого в М’янмі, де поліція в кількох містах розганяла протестувальників, застосовуючи при цьому водомети і стріляючи в повітря, а також, за деякими даними, стріляючи по демонстрантах гумовими кулями.
9 лютого протести тривали четвертий день поспіль.
Учасники акцій засуджують диктатуру й арешт фактичної лідерки країни Аун Сан Су Чжі.
Люди вийшли на вулиці, незважаючи на попередження хунти про те, що проти демонстрацій, які загрожують «стабільності», будуть вживати заходів.
Речник Державного департаменту США Нед Прайс заявив, що Вашингтон вважає питання М’янми пріоритетом, і попередив про «серйозні наслідки» для відповідальних за переворот.
Прайс засудив насильство над демонстрантами і повторив заклик США до військових відмовитися від влади.
Він додав, що ширша відповідь адміністрації Байдена щодо М’янми буде найближчими днями.
Протести тривали у столиці М’янми Найп’їдо й інших містах країни.
Протестувальники вимагають відновити владу цивільного уряду і звільнити Аун Сан Су Чжі й інших членів уряду, затриманих після військового перевороту 1 лютого.
Військові заборонили збори більше ніж п’яти людей у Найп’їдо, Янгоні та інших районах країни, де почалися масштабні протести.
Крім того, була запроваджена нічна комендантська година.
Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.
Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.
