Наразі не існує переконливих юридичних підстав звинувачувати Україну в неповному закритті свого повітряного простору над частиною Донбасу, в якому був 2014 року збитий пасажирський авіалайнер рейсу MH17, заявив міністр закордонних справ Нідерландів Стеф Блок у листі до парламенту, в якому раніше вимагали такого розслідування.
У листі до нижньої Другої палати парламенту, датованому 5 лютого, міністр посилається на розслідування, яке провів «Фонд безпеки польотів» (Flight Safety Foundation) – неурядова організація, яка базується у США і не має офіційного статусу органу розслідування авіаційних інцидентів, але співпрацює з Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО).
У розслідуванні, текст якого уряд Нідерландів навів на своєму сайті разом із листом голови свого МЗС, зокрема, проаналізовані кількадесят випадків збиття цивільних літаків над зонами конфліктів, і висновок полягає в тому, що практики повністю закривати свій повітряний простір у таких випадках не існує.
Крім того, за наявними даними, в тому числі наданими для цього розслідування українською стороною, не виявлено достатніх фактів, які могли б свідчити, що українські органи, відповідальні за безпеку цивільної авіації над сходом України, в той час знали чи могли знати про загрозу цивільній авіації в повітряному просторі вище від висот, до яких він уже був закритий, тому немає підстав звинувачувати Україну в тому, що цей простір не був закритий повністю.
Так само, мовиться в розслідуванні, не виявлено достатніх фактів, які могли б свідчити, що російські органи, відповідальні за безпеку цивільної авіації над прилеглою територією Росії, в той час знали чи могли знати про загрозу цивільній авіації в повітряному просторі вище від висот, до яких він уже був закритий.
При цьому в листі Блока наголошено, що цей момент, який стосується цивільних органів організації повітряного руху, ніяк не змінює попередньої позиції нідерландського уряду – що саме Росія відповідальна за збиття літака рейсу MH17.
Розслідування «Фонду безпеки польотів» здійснили у відповідь на запит Другої палати парламенту Нідерландів, поданий іще в жовтні 2019 року. Як пояснив міністр закордонних справ Нідерландів, через необхідність співпраці з Україною і Росією це розслідування протривало довше, ніж очікували. Його результати також передадуть послам України і Росії в Нідерландах.
Уряд Нідерландів листом Блока також заявив, що й далі вважає за свій пріоритет досягнення правди, справедливості і відповідальності за загибель 298 людей унаслідок збиття літака.
Росія, а також прихильні до неї сили в інших країнах, зокрема і в Нідерландах, уже не раз домагалися розслідування того, чому на час збиття літака рейсу MH17, коли на сході України вже точилися бойові дії, Україна не закрила повністю свій повітряний простір у регіоні. Іще в жовтні 2019 року парламент Нідерландів проголосував за необхідність розслідувати такі дії України. Але, як уточнював тоді голова МЗС Нідерландів Стеф Блок, існує питання і про те, чому повітряний простір над Донбасом і навколо нього не закрила не тільки Україна, а й Росія.
Це питання порушували й раніше. Ще 2015 року тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін відповідав на такі звинувачення на адресу України: «На той момент ми не усвідомлювали такої загрози, і що Росія може відправити на Донбас такі високотехнологічні системи, які можуть збивати літаки. Ми очікували, що там буде звичайна зброя, яка потрапила з Росії на Донбас, але не така складна, як «Бук».
Наприкінці червня – на початку липня 2014 року авіаційні органи України видали кілька документів, відомих як NOTAM (Notice to Airmen – повідомлення для авіаторів), які є вказівкою національних органів організації повітряного руху про особливі умови польотів у певний час на певній території. Останні з цих документів, чинні з 14 липня 2014 року і на момент збиття, закривали повітряний простір над Донбасом до ешелону FL320, тобто до висоти 9750 метрів. Це значно вище, ніж 4500 метрів досяжності найпотужнішої з відомих наданих на той час Росією її гібридним силам на Донбасі протиповітряної системи «Верба».
Натомість Росія видала своє чинне з півночі з 16 на 17 липня 2014 року попередження щодо прилеглих до кордону з Україною частин свого повітряного простору, яке містило відразу два різні рівні висоти закриття цього простору: в одному місці документа приписувалося закриття до ешелону FL320, як і поруч в Україні, але в іншому місці цього ж документа вказана заборона польотів до ешелону FL530 – це висота 16150 метрів, на якій цивільні літаки вже не літають.
Цей момент викликав запитання до Росії під час першого технічного розслідування причин катастрофи, яке здійснила в 2014–2015 роках Рада розслідувань із питань безпеки Нідерландів. Критики також припускали, що це могло свідчити, що це практично повне закриття повітряного простору було здійснене саме через те, що російську установку «Бук», із якої й збили літак, уже доставили з Росії в Україну.
У нинішньому розслідуванні «Фонду безпеки польотів», яке подав голова МЗС Нідерландів, наведене пояснення російської сторони, що вищий ешелон мав на меті обмежити верхню межу польотів (хоча в реальності ця висота обмежена суто технічними можливостями цивільних пасажирських літаків, і вона значно менша, ніж 16 тисяч метрів). На підставі цієї заяви розслідування вирішило, що цивільні авіаційні органи Росії теж не знали ні про які підстави закривати повітряний простір.
Єдині претензії до України з цього огляду в технічному розслідуванні Рада розслідувань із питань безпеки Нідерландів полягали в тому, що Україна, всупереч рекомендаціям ІКАО, обмеживши тоді мінімальну висоту польотів зі свого боку кордону, не вказала в документі причини цього. Росія натомість назвала причину, сформулювавши її таким чином: «Через бойові дії на території України біля державного кордону з Російською Федерацією і факти обстрілів із території України в бік території Російської Федерації, для забезпечення безпеки міжнародних польотів».
У нинішньому розслідуванні «Фонду безпеки польотів» мовиться, що Росія пояснила цю фразу твердженнями про три випадки літа 2014 року, коли випущені з території України боєприпаси долітали до прикордонної території Росії. Тим часом у ті часи фіксувалися численні випадки обстрілів території України підрозділами Збройних сил Росії безпосередньо з російської території.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.
9 березня 2020 року в спеціальному судовому комплексі на території летовища Схіпгол біля Амстердаму почався перший кримінальний судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17 – за першими результатами кримінального розслідування, яке веде в Нідерландах міжнародна Спільна слідча група (JIT). Цей процес, який веде Окружний суд Гааги, з перервами триває далі, останнє на цей час слухання відбулося 1 лютого.
Обвинувачені на цей час – це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий як «Стрєлков», який на момент збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР»; Сергій Дубинський, відомий як «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ»; Олег Пулатов, відомий як «Гюрза» – підполковник запасу повітряно-десантних військ Росії, який на окупованій частині Донбасу отримав «звання полковника» і був тоді заступником Дубинського. Четвертий обвинувачений – громадянин України Леонід Харченко, відомий як «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.
Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.
За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.
…
