Позиція України і Сполучених Штатів Америки щодо російського проєкту газопроводу «Північний потік-2» є тотожною, і обидві сторони цього ніколи не приховували, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.
«Більше того, проблема «Північного потоку-2» і в Європі є гострою. І ЄС розділився. Одні країни підтримують цей проєкт, інші виступають проти нього. Німеччина, безумовно, наполягає на завершенні реалізації цього проєкту. Але наші інтереси чіткі. І позиція наша дуже чітка з цього приводу. Будемо працювати», – запевнив він у «Суботньому інтерв’ю».
За словами міністра, питання про «Північний потік-2» – це чи не «одне-єдине ключове питання, щодо якого в нас протилежні погляди» з Німеччиною.
«Чи повинна враховувати Німеччини інтереси України конкретно в питанні «Північного потоку-2»? Це їхнє рішення. Але ми бачимо багато випадків, коли Німеччина чує занепокоєння України з інших питань і враховує наші інтереси. Власне, у цьому і полягає суть міжнародних відносин, коли країни одна одну підтримують», – додав він.
Кулеба згадав і про позицію США, які говорять про те, що «Північний потік-2» – це не лише безпека України, а й атлантична безпека.
І, за його словами, «змінюється, по-перше, залежність Німеччини від російського газу; по-друге, змінюється енергетичний баланс у самому ЄС».
«Тому що німецькі компанії отримують певну енергетичну перевагу, якщо можна так сказати. А США традиційно мають дуже серйозні інтереси енергетичні в Європі. І розвиток мережі LNG-терміналів, портів про це свідчить», – пояснив Кулеба.
Він додав, що, зокрема, ЄС вважає газ проміжним джерелом енергії в переході від вуглеводних джерел до екологічно чистих джерел. «І я вже говорив з держсекретарем (США) про майбутнє, про те, як будувати енергетичну безпеку з урахуванням нових технологій: і «зелена» енергетика, і водень той самий, який планує масово використовувати ЄС», – сказав голова МЗС України.
США давно домагаються зупинити будівництво «Північного потоку-2», який вважають, як і багато хто в Європі, суто політичним проєктом Росії. Сполучені Штати стверджують, що він зробить Європу надмірно залежною від російського газу і дозволить посилити політичний тиск на Україну, підриваючи її безпеку й економіку.
Наприкінці 2020 року Конгрес США посилив американські санкції проти «Північного потоку-2», спершу накладені ще наприкінці 2019 року, і вніс їх до оборонного бюджету країни, який ухвалили 9 грудня. 28 грудня цей закон підписав тодішній президент США Дональд Трамп.
Під ці санкції потрапляють не лише виконавці проєкту, а й ті компанії, які займаються його фінансуванням, сертифікацією і страхуванням, а також ті, які надаватимуть, орендуватимуть продаватимуть судна-трубопрокладачі для цього проєкту.
19 січня на виконання цього закону США запровадили санкції проти російського трубопрокладальної баржі «Фортуна», яка в грудні 2020 року на короткий час відновила будівництво газопроводу у водах Німеччини. До цього роботи не велися майже рік через загрозу американських санкцій. Також США запровадили обмежувальні заходи щодо компанії-власника трубопрокладача «КВТ-РУС», компанії «Рустанкер» і суден Sierra і «Максим Горький», що беруть участь у будівництві.
Також через загрозу санкцій США вже протягом 2021 року ще принаймні чотири великі компанії, відповідальні за важливі частини проєкту, за повідомленнями, вийшли з нього. 19 січня стало відомо, що російський газовий монополіст «Газпром», який є 100-відсотковим власником компанії-оператора проєкту Nord Stream 2 AG, вперше визнав, що газопровід може й не бути добудований.
Нинішній президент США Джо Байден не раз давав знати, що він теж різко проти завершення цього проєкту. За його словами, це «погана оборудка для Європи». За повідомленнями, його адміністрація має намір продовжити накладати санкції проти «Північного потоку-2» на компанії, пов’язані з його будівництвом, підготовкою до експлуатації тощо.
Трубопровід має на меті переспрямувати природний газ, призначений для Європи, в обхід України, позбавляючи Київ мільярдів доларів щорічних транзитних зборів.
…
