Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт зацікавлений у добрих стосунках із Києвом і готовий до консультацій.
Як сказав він після зустрічі зі своїм колегою з України Павлом Клімкіним у Люксембурзі, Будапешт бажає, щоб його східний сусід був сильною та демократичною державою, яка дотримується міжнародних зобов’язань та розглядає власні нацменшини як джерело сили, у тому числі й угорську меншину.
Сійярто наголосив, що його країна завжди готова до проведення консультацій. Угорщина очікує, що Україна не лише на словах, а й на ділі доведе, що прагне вирішити ситуацію, що склалася, а не загострювати її, заявив він.
Міністр нагадав, що його країна надала 27,5 мільярдів форинтів (майже 100 мільйонів доларів США) на підтримку розвитку української економіки за останні 4 роки. 2600 українських дітей, чиї батьки брали участь у боях на сході України, оздоровлювалися в Угорщині, також 36 бійців АТО пройшли тут лікування. Міністр додав, що Угорщина допомогла у проблемі з очищенням питної води на заході України, а також забезпечила можливість безкоштовного навчання сотні студентів із України в угорських вишах.
Петер Сійярто висловив сподівання, що, зі свого боку, Україна також ухвалить такі рішення, які сприятимуть просуванню справи у бік вирішення. Разом із тим, міністр висловив занепокоєння стосовно зміни закону про освіту в Україні, зокрема про внесені зміни та обіцянки Києва після тривалих міждержавних суперечок, яких, однак, українська сторона, за його твердженням, не дотримується.
Також Сійярто має застереження і до закону про мову. «Угорщина не може трактувати прийняття київським парламентом закону про мову у першому читанні як крок у бік вирішення суперечностей (між двома країнами – ред.). Якщо закон ухвалять у такій формі, це зробить неможливим використання угорської мови у ЗМІ та культурі», – сказав чільний угорський дипломат.
Угорщина так само занепокоєна фактом, що особисті дані громадян України, які отримали й угорське громадянство, і досі є доступними для всіх на сайті «Миротворець», заявив угорський міністр. У цьому зв’язку Сійярто звернувся до Клімкіна з проханням здійснити необхідні кроки у справі.
Він повідомив, що два міністри домовилися про надання дозволу на діяльність почесних консулів – по одному в Угорщині та Україні. Сійярто також заявив, що Угорщина готова змінити суперечливу назву посади міністерського уповноваженого (Іштвана Ґрежі – ред.), який відповідає за програми розвитку економіки на Закарпатті. Водночас відкриється можливість закрити справу щодо дозволу на діяльність нового посла Угорщини у Києві, зазначив Петер Сійярто.
Голова угорської дипломатії і його колега з України взяли участь у зустрічі міністрів закордонних справ у рамках програми «Східного партнерства» ЄС.
Позаминулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові, або він буде висланий із країни. У відповідь Угорщина вислала українського дипломата – цей крок у Києві назвали неадекватним.
У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, як в одному з консульств Угорщини в Україні масово видають угорські паспорти українським громадянам, а також інструктують приховувати цей факт від української влади, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.
Крім того, ще один дипломатичний скандал викликало призначення угорського посадовця Іштвана Ґрежі на пост урядового уповноваженого з питань розвитку Закарпаття, а також відповідального за програму розвитку угорськомовних дитячих садків у Карпатському басейні (в українській термінології – басейні річок Тиси і Дунаю – ред.). У Києві зажадали пояснень від угорської сторони, бо до сфери компетенції цього уповноваженого віднесено частину суверенної території України.
Ці суперечки додалися до інших – навколо українського закону про освіту і законопроекту про державну мову, які, на думку Будапешта, обмежать права угорської меншини в Україні.
Через ці суперечності Угорщина, зокрема, блокує розвиток відносин між Україною і НАТО.
…
