Конституційний суд України 10 грудня оприлюднив заяву у відповідь на висновок Венеційської комісії, який вона оприлюднила, реагуючи на суперечливі рішення КСУ восени цього року і на звернення до неї президента Володимира Зеленського.
«КСУ з великою повагою ставиться до висновків Венеційської комісії. Принципи поділу влади і взаємоповаги між гілками влади закріплено в Конституції України. У Рішенні №13-р/2020 КСУ від 27 жовтня 2020 року й у цьому висновку зазначено, що боротьба з корупцією є важливим елементом у правовій державі, як і повага до конституції та конституційного правосуддя. Венеційська комісія підкреслила, що принцип поділу державної влади полягає, зокрема, в тому, що парламент і виконавча влада мають поважати роль Конституційного суду України як «охоронця» Конституції України, і його рішення мають виконуватися», – йдеться в заяві.
«У висновку наголошено, що, попри неоднозначне сприйняття рішення КСУ, конституційна роль Конституційного суду має поважатися, і Верховна Рада України повинна виконати його рішення з урахуванням Конституції України та застосовних міжнародних стандартів», – заявили в КСУ.
Раніше голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо назвав рішення Конституційного суду України про скасування покарання за недостовірну інформацію в деклараціях таким, що викликає жаль.
Свою позицію він висловив через кілька годин після того, як Венеційська комісія оприлюднила терміновий, спільний висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення Конституційного суду України.
Як йдеться у висновку на 19-ти сторінках, Верховна Рада України і органи виконавчої влади повинні поважати роль Конституційного суду у нагляді за основним законом та виконувати його рішення, у свою чергу, Конституційний суд «повинен ухвалювати рішення винятково у межах параметрів його законних повноважень і юрисдикції».
У висновку Венеційська комісія вказує, що рішення КСУ від 27 жовтня «можливо, було заплямоване серйозною процедурною помилкою – невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів».
«Важливо зберегти обов’язок державних посадових осіб (включно із суддями звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які представляють завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі», – вказано у висновку Венеційської комісії.
У підсумку, Венеційська комісія пропонує Верховній Раді ухвалити певні рішення.
Наприкінці листопада президент України Володимир Зеленський звернувся у Венеційську комісію з проханням надати висновок про стан антикорупційного законодавства після рішення КСУ від 27 жовтня. Відповідний лист Зеленський відправив голові Венеціанської комісії Джанні Букіккіо. Перед тим глава держави мав розмову з головою Венеційської комісії щодо шляхів розв’язання кризи КСУ.
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.
Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.
30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.
Конституційний суд України, який у листопаді перейшов у режим дистанційної роботи, заявляючи про кількох хворих на COVID-19 суддів, 8 грудня відновив свою роботу у звичайному режимі.
…
