Низка народних депутатів від «Слуги народу», ОПЗЖ та групи «За майбутнє» скаржилися на дії співробітників Державної прикордонної служби відносно себе, своїх родин чи помічників. В офіційних листах, адресованих керівництву ДПС, вони вказували на ретельний огляд, начебто передачу інформації щодо них чи про перетин кордону їхніми родичами або нарікали, що прикордонники відмовляють у в’їзді їхньому оточенню. При цьому народні депутати використовували свої повноваження, адже відправляли скарги як депутатські звернення, хоча згідно з роз’ясненням Конституційного суду такі звернення можуть бути зумовлені лише скаргами та заявами виборців і стосуватися лише питань, пов’язаних саме з депутатською діяльністю. Про це йдеться у матеріалі проєкту «Схеми», журналісти якого отримали доступ до численних депутатських звернень у різні державні органи, яких немає у публічному просторі.
Співголова фракції «Опозиційна платформа – За життя» Вадим Рабінович у лютому 2020-го року, після повернення з-за кордону направив депутатське звернення на ім’я керівництва Державної прикордонної служби, в якому зазначив, що під час перетину кордону, на моніторі комп’ютера біля його прізвища були зроблені якісь записи та відмітки.
Вадим Рабінович припустив, що прикордонники передавали «невідомим особам інформацію про перетин ним кордону».
У листі депутат попросив вжити заходів, назвати підстави стеження та прізвища осіб, які дали вказівку повідомляти про його перетин кордону. Згодом Рабінович написав ще одне депутатське звернення з вимогою перевірити наведені ним факти та притягнути «винних осіб до встановленої законом відповідальності».
У Державній прикордонній службі у відповідь зазначили, що їхні співробітники діяли відповідно до закону, а також процитували роз’яснення Конституційного суду про те, що депутатські звернення можуть бути зумовлені скаргами та заявами виборців і стосуватися лише питань, пов’язаних саме з депутатською діяльністю.
Інший депутат від ОПЗЖ Вадим Столар скаржився керівництву Держприкордонслужби на те, що 20 жовтня 2019 року його затримали прикордонники і не дозволяли залишати «Міжнародний аеропорт Київ» (Жуляни). У листі Столар перерахував свої депутатські привілеї і зазначив, щовідповідно до Митного кодексу України обранці не підлягають особистому огляду, як і ручна поклажа та багаж – митному огляду.
Як і Вадиму Рабіновичу, у відповіді народному депутатові Столару в ДПС нагадали про роз’яснення Конституційного суду і зазначили, що зміст його звернення стосується його особисто, а не питань, віднесених до депутатської діяльності.
Ані депутат Рабінович, ані депутат Столар не відповіли на прохання про коментар.
Їхній колега по фракції ОПЗЖ Віталій Борт у лютому 2020 року також звертався до прикордонників. Він звертав увагу, що до його помічника службові особи митних органів застосовують ретельний, додатковий огляд. Депутат просив повідомити, який «уповноважений орган дав відповідне доручення».
У коментарі «Схемам» Віталій Борт розповів, що його помічника «щоразу на кордоні зупиняють і допитують, обшукують і потім відпускають». І додав: «Я маю право давати депутатський запит. Це моє особисте право».
Ще один депутат від ОПЗЖ Федір Христенко у своєму депутатському зверненні до керівництва Держприкордонслужби писав, що в інтернеті поширюють інформацію про перетин його дружиною кордону в напрямку Москви. Зокрема, що вона була в російській столиці – 10 разів, починаючи з 2017 року. Христенко попросив провести службове розслідування щодо «незаконного розголошення такої інформації».
У Держприкордонслужбі провели перевірку і відповіли, що такі дані вони не поширювали. Раніше блогер Денис Казанський та ЗМІ повідомляли, що депутат Христенко в центрі Москви провів розкішну вечірку із запрошенням зірок російської естради.
Пізніше народним депутатом зацікавилися в НАЗК і пообіцяли перевірити, яким коштом він влаштував дорогу вечірку. У Нацагентстві чекають відповідей від власників російського ресторану та артистів, а сам депутат заперечує витрати.
Заступник голови фракції «Слуга народу» Артем Культенко, через чотири місяці після того, як склав присягу народного депутата, надіслав до ДПС листа, в якому зазначав, що «не надає згоду на обробку персональних даних». У своєму зверненні Культенко посилався на Конституцію і закон «Про захист персональних даних».
У коментарі журналістам представниця Уповноваженого у сфері захисту персональних даних Інна Берназюк пояснила, що «державні органи обробляють персональні дані на основі закону, а не на основі згоди, і якщо ДПС має обов’язково обробляти персональні дані при перетині кордону , то вона не може не виконати такий обов’язок, покладений на неї законом».
У розмові зі «Схемами» Культенко заперечив, що надсилав саме депутатське звернення: «Це не є депутатське звернення. Як громадянин України я надсилаю ті речі, які мені потрібні, так, як я вважаю за потрібне. Вони не стосувалися ніякої діяльності, нічого. Це мої особисті права, яких я дотримувався по закону».
Як зауважують журналісти, звернення було оформлене на бланку народного депутата, з підписом та вихідним номером.
Депутата від групи «За майбутнє» Олександра Герегу, як виявили «Схеми», цікавило, чому прикордонники у грудні 2019 року відмовили у в’їзді громадянину Латвії Бунде Айварсу, працівнику «Епіцентру К». Співвласник мережі гіпермаркетів «Епіцентр» Герега у депутатському зверненні просив керівництво ДПС «втрутитись у ситуацію, переглянути прийняте рішення та дозволити перетин державного кордону».
Прикордонники відповіли, що відмовили у в’їзді іноземцю через доручення Державної міграційної служби і запропонували Герезі для з’ясування обставин звернутися туди.
Раніше цей же депутат надсилав звернення на ім’я мера Києва Віталія Кличка, в якому була пропозиція купувати все необхідне медичне обладнання, завезене в Україну на літаку «Мрія», у мережі торговельних центрів «Епіцентр». У листі були вказані телефони кількох контактних осіб і помічниці депутата та зазначено, що доданий прайс.
Пізніше у розмові зі «Схемами» Герега зауважив: «Взагалі це була помилка моєї помічниці. Вона дійсно на бланку народного депутата кинула. Чому? Коли ми її запитали, вона чітко сказала, що думала, що так буде швидше і краще для суспільства… Скільки привернули увагу всієї країни? І ви запитуєте. А якби кинула на бланку компанії «Епіцентр» – ну, кому воно потрібно? А так, бачте, одна помічниця який зробила маркетинг компанії «Епіцентр».
Депутатські звернення не є публічними і не реєструються апаратом Верховної Ради України, мовиться у розслідуванні.
Раніше «Схемам» вдалося отримати у своє розпорядження сотні сторінок офіційних звернень народних депутатів 9-го скликання, які журналісти проаналізували і дізналися, чим цікавилися депутати і що саме вони взялися вирішувати – а деякі навіть від своїх перших днів у Верховній Раді – за допомогою такого «інструменту»: просили прискорити розслідування кримінальних справ щодо себе, дізнавалися про стан справ у конкурентів свого ж родинного бізнесу, допомагали сімейному бізнес-партнерові чи рекламували товари свого ж гіпермаркету.
Використання права на депутатське звернення у власних інтересах у НАЗК називають одним із найчастіших порушень з боку посадовців.
