Міністр закордонних справ Петер Сійярто закликав українського колегу Дмитра Кулебу спільно працювати щодо втілення законів про мову та освіту. Про це він заявив під час спільної пресконференції з Кулебою 27 січня.
«Я звернувся до пана міністра, щоб ми почали спільну роботу у зв’язку з законом про мову, який викликав певну напругу в наших відносинах. І ми хочемо створити робочу групу, яка отримає повноваження у зв’язку з тим, якиим чином потрібно втілювати закон про освіту. Якщо ці консультації будуть успішними, то дуже багато факторів непевності ми зможемо виключити. Це, наприклад, питання тих 40 шкіл, які зараз працюють у поселеннях, де населення становить менше за 50 тисяч, і що буде з кількістю годин угорської мови», – сказав міністр.
За словами Сійярто, він отримав обіцянку від української сторони, що питання буде «конструктивно розв’язано». Крім того, за його словами, Київ надав певні гарантії і щодо закону про національні меншини.
«Пан міністр (Кулеба – ред.) мене запевнив, що закон про національні меншини буде узгоджений і будуть проводитися консультації з угорською меншиною», – додав він.
Кулеба, своєю чергою, висловив переконання, що законодавство про національні меншини повинно бути інклюзивним.
«Тому, коли йдеться, наприклад, про розробку закону про нацменшини, безумовно, процес розробки цього закону має бути інклюзивним і включати залучення представників національних меншин, у тому числі угорської», – сказав голова українського МЗС.
Читайте також: «Немає жодних підстав вважати, що українські угорці схильні до сепаратизму» – Кулеба
На думку Сійярто, законодавство про мову і освіту варто розглядати в комплексі.
«Я вважаю, що розглядати потрібно разом як закон про мову, так і закон про освіту. І ми отримали інформацію, що угорська мова вже не належить до регіональних. Також ми отримали інформацію про нові положення закону про мову. Я попросив пана міністра, що, коли вони будуть вести перемови з нацменшнами, вони вели консультації по суті», – розповів він.
Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який 16 липня того ж року набрав чинності. Він деталізував державний статус та вживання української мови в різних сферах життя: від бізнесу до освіти.
