Державна архівна служба України відкидає звинувачення в тому, що частина змін до Порядку користування документами Національного архівного фонду України, які належать державі та територіальним громадам, є скопійованими з відповідного російського законодавства.
«Для громадського обговорення проект наказу було розміщено на веб-сайті Міністерства юстиції України… Абзац щодо засобів копіювання, який порівнюють з російською нормою, був майже у такій редакції. Тобто ця норма була включена ще до набуття чинності «Порядка использования архівних документів в державних і муніципальних архівах Российской Федерации», який затверджено наказом Росархіву 1 вересня 2017 року та зареєстровано Мін’юстом Росії 1 листопада 2017 року», – йдеться у відповіді Укрдержархіву на запит Радіо Свобода.
У відомстві також зазначають, що загалом затверджені зміни щодо копіювання документів Національного архівного фонду України не суперечать чинному українському законодавству.
«У разі надходження до Укрдержархіву конструктивних пропозицій щодо поліпшення діяльності архівних установ та умов роботи з документами Національного архівного фонду, їх буде опрацьовано в установленому порядку», – наголошують у ДАСУ.
Раніше професійних дослідників та генеалогів обурило те, що два абзаци новозатвердженого документу майже дослівно повторюють фрагмент із «Порядка использования архивных документов в государственных и муниципальных архивах Российской Федерации».
При цьому відсутність в українському варіанті кількох слів роблять ці правила значно суворішими, ніж в Росії. Зокрема, у частині, де йдеться про перелік дозволених для копіювання засобів, українцям пропонують вужчий спектр приладів (лише телефони, фотоапарати і планшетні комп’ютери), у той час як у росіян завдяки слову «наприклад» існує можливість залучення інших варіантів копіювальної техніки.
За офіційним поясненням Мін’юсту, яке воно надавало ще у 2017 році, головним розробником вищезгаданих положень є Укрдержархів.
Скандал навколо затвердження нових вимог щодо копіювання документів Національного архівного фонду України триває від початку серпня. Експертна спільнота висловила занепокоєння, назвавши їх репресивними.
Серед положень, що особливо не сподобались професійним дослідникам і генеалогам – ті, що передбачають:
копіювання документів може здійснюватися лише на підставі спеціального договору між архівом та користувачем;
копіювати можна лише в читальному залі у спеціально відведеному для цього місці, обладнаному столом або, за наявності, в окремій кімнаті в присутності працівника архіву;
використовувати професійні книжні чи архівні сканери не можна;
документи розміром понад А4 і з товщиною корінця більше ніж 4 сантиметри (крім справ, що містять архівну інформацію репресивних органів) копіювати власними техзасобами заборонено.
При цьому історики, освітяни, а також представники громадського сектору і ЗМІ поставили свої підписи під публічною заявою проти змін до Порядку користування документами Національного архівного фонду України.
Раніше з проханням скасувати цей наказ до Міністерства юстиції звернувся Інститут національної пам’яті.
…
