Month: November 2016

Нацбанк незадоволений великим обсягом готівкових операцій, тому обіцяє перевести платежі українців в безготівкову форму.

Зусилля Нацбанку будуть базуватися на чотирьох основних напрямках роботи: зниження попиту на готівку, популяризація безготівкових платежів, розвиток платіжної інфраструктури та зміна звичок людей», – заявила глава НБУ Валерія Гонтарева.

«За минулий рік більше половини доходів, а саме 58%, населення отримало в безготівковій формі. Але тільки 17% витрат проводилися за безгтівкою. Тому наша амбітна мета – знизити обсяг готівки в обігу з 14,3% в 2015 році до 9,5% від ВВП до 2020-го», – додала вона.

Готівкових коштів в Україні на 1 жовтня було на 312,5 млрд грн, ці гроші – на руках населення, в касах банків і підприємств сфери торгівлі та обслуговування. Частина бізнесу не хоче приймати безготівкові платежі клієнтів.

«Ми провели дослідження, яке охопило найактивніших молодих людей. Понад 90% з них мають платіжні картки. Найголовніше зростання спостерігається в інтернет-банкінгу. Частка тих, хто використовує карти тільки для зняття готівки (26% власників карт), падає. Частка готівки в платежах також постійно падає, – розповів Олександр Федоришин. – Але продукти харчування залишаються сферою готівкової торгівлі, оскільки не скрізь можна розплатитися карткою. 31% бізнесу використовує тільки кеш для оплати і відмовляється приймати карти, тоді як 34% бізнесу приймає безготівкові платежі».

Реальних дій держави із заохочення безготівкових платежів учасники ринку поки не помітили. «Індустрія продовжує відчувати відсутність підтримки з боку держави. А держава щось робить тільки для поліпшення свого іміджу, – нарікає Олександр Карпов. – З більш ніж 1 млн підприємств тільки 20% приймають безготівкові платежі»
…

Правда України

На початку листопада прокуратура міста Мюнхен почала попереднє розслідування стосовно соціальної мережі Facebook. Зокрема, до суду подали на засновника соцмережі Марка Цукерберга, директора компанії Шеріл Сенберг, а також керівника соцмережі в європейському регіоні Річарда Аллена і конкретно представника в Німеччині Єву-Марію Кіршзіпер. Основна причина позову ─ розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

За даними місцевого видання Der Spiegel, позов подав адвокат Чань-йо Цзюнь з міста Вюрцбург. Згідно з його заявою, керівництво соціальної мережі Facebook відмовляється повною мірою модерувати контент, який може ображати почуття інших людей. Мова в основному йде про публікації, які закликають до вбивств, насильства, а також заперечення Голокосту. За словами адвоката, представники соціальної мережі не бажають видаляти більшу частину подібних записів або роблять це занадто довго.

За статистикою, Facebook і справді не звертає належної уваги на всі скарги німців: видаляється і блокується лише половина контенту, на яку надійшли «репорти». Подібне не влаштовує владу країни ─ міністр юстиції також повідомив соцмережі про необхідність більш ретельної роботи з різкими і неполіткоректними висловами в онлайні.

У компанії Facebook від детальних коментарів відмовилися, лише заявивши, що звинувачення не мають підстав: співробітники компанії приділяють таким питанням максимум уваги і в найкоротші терміни намагаються вирішити всі наявні проблеми.

Не звернули особливої уваги на позов і акціонери Facebook: їх більше хвилювало питання з подальшим зростанням фінансових показників компанії. Нагадаємо, 2 листопада Марк Цукерберг оголосив результати за третій квартал. Виторг компанії зріс на 56%, перевищивши позначку $7 млрд, а чистий прибуток взагалі підскочив на 166% і склав $2,3 млрд. Правда, як зазначив Цукерберг, у майбутньому році результати зростання будуть не такими вражаючими: ставити рекламу вже просто нема куди.

Подібні позови і звинувачення ─ не новина для соціальної мережі. Нагадаємо, ще в 2015-му ми писали про ситуацію з блокуванням українських акаунтів. Тоді президент України Петро Порошенко особисто попросив Цукерберга відкрити представництво в країні і взяти місцевих співробітників для модерації контенту. За словами президента, цим нібито займалися в російському офісі, що часто призводило до блокування нейтральних записів, а ось контент, що розпалює ненависть, залишався у вільному доступі. Заява отримала настільки серйозний резонанс, що засновник Facebook її особисто прокоментував: ніякого офісу в Росії немає, в Україні не буде, всі записи модеруються в Дубліні і проходять ретельну перевірку.

З того часу нічого особливо не змінилося. У Facebook є великий офіс підтримки в Ірландії, співробітники якого займаються розглядом скарг європейських користувачів соціальної мережі. І ті записи, які дійсно порушують правила, блокуються. Інша річ, що ця процедура має певний алгоритм: на запис необхідно поскаржитися, тільки після цього він потрапить до цензорів на вивчення. Якщо скарги немає, Facebook, швидше за все, не буде видаляти запис.

Нагадаємо, Forbes раніше вже проводив розслідування на тему образ і подальших скарг. Власний досвід показав, що всі записи в реальності отримують увагу з боку представників соціальної мережі. І, здебільшого, їх дійсно задовольняють: будь-який натяк на порушення правил суворо карається.

Тому поки що складно говорити, чи буде позов німецького адвоката задоволений. Користувачі в соціальних мережах вже пожартували, що таким чином Німеччина мстить за те, що трапилося з Volkswagen (скандал «дизельгейт») і штраф на $14 млрд до Deutsche Bank, який привів його мало не до банкрутства (десятки тисяч звільнених, складне фінансове становище).

Слід зазначити, що ситуація з модеруванням контенту ─ одна з найболючіших тем для соціальних мереж. Наприклад, у Росії сьогодні притягують до кримінальної відповідальності навіть за публікацію картинок неналежного, на думку окремих людей, змісту. А Twitter взагалі поплатився своєю популярністю за відсутність нормального цензурування контенту. Проблема образи користувачів стала однією з причин, чому багато знаменитостей припинили використовувати сервіс мікроблогів, а в самій компанії змушені були кинути величезні сили на модерацію записів.

Найбільше просунувся у боротьбі з образами сервіс Instagram. Там з’явилася функція, яка дозволяє блокувати саму появу постів, що містять певний набір слів: частину з них внесено розробниками, решту можуть додавати самі користувачі.
…

Правда України

Свою першу промову переможець на виборах президента США Дональд Трамп почав з вибачення перед аудиторією, що “змусив всіх чекати в такій складній справі”.

“Я щойно отримав дзвінок від Гілларі Клінтон. Вона привітала нас з нашою перемогою. І я хочу привітати її саму і її сім’ю з дуже тяжкою кампанією. Вона боролася дуже сильно. Клінтон добре і важко потрудилася для нашої країни.

Тепер настав час подолати відмінності. І настав час демократам і республіканцям по всій країні об’єднатися як один народ. Я дякую за честь бути президентом США, і це велика честь для нас. Я сподіваюся на вашу допомогу в об’єднанні нашої великої і чудової країни. Як я сказав раніше, це не просто передвиборча кампанія, це новий рух, який об’єднає всіх трудящих чоловіків і жінок”, – сказав Трамп.

Він сказав, що його команда збирається “відновити країну”, почавши відбудовувати інфраструктуру. При цьому, за його словами, завдяки інфраструктурним проектам можна буде створити тисячі нових робочих місць. “Я хочу сказати всьому світовому співтовариству, що незважаючи на інтереси США, ми будемо чесно співпрацювати з усіма. Ми будемо шукати спільні позиції, а не конфлікти”, – сказав Трамп.

Перед виборами екс-посол США в Україні Стівен Пайфер зазначав у коментарі, що в разі перемоги Трампа на виборах американська політика зміниться не тільки стосовно України, а й стосовно Європи і союзників по НАТО.

А експерт Адріан Каратницький в інтерв’ю сказав, що хоча президент США і має значну владу у формуванні зовнішньої політики, це не означає, що він не контрольований і може робити все, що заманеться. У Конгресі залишаються “рейганівські яструби” серед республіканців. Ймовірно, вони об’єднаються з демократами і будуть стримувати одіозного президента Трампа.
…

Правда України

Національний банк допускає, що в цьому році Міжнародний валютний фонд не надасть Україні наступний транш у розмірі 1,3 млрд доларів через неухвалення Верховною Радою необхідних законів.

Про це в інтерв’ю заявила глава Національного банку Валерія Гонтарева.

“Є ризики, що нам не вдасться отримати його (наступний транш) в цьому році”, – сказала Гонтарева.

За її словами, причиною цього є небажання народних депутатів голосувати за законопроекти, що передбачають проведення ряду ключових реформ в рамках меморандуму про співпрацю з МВФ.

Зокрема, мова йде про пенсійну реформу і введення ринку земель сільськогосподарського призначення.

“Це було обов’язком парламенту – прийняти ці зміни і бюджет”, – підкреслила глава НБУ.

Гонтарева зазначила, що НБУ виконує свою частину програми співпраці з МВФ.

Вона додала, що якщо Україна не отримає від МВФ 1,3 млрд доларів і додатково від ЄС 700 млн доларів, то міжнародні резерви Нацбанку не виростуть вище нинішнього рівня (зараз 15,5 млрд доларів).

Як повідомлялося, у вересні МВФ схвалив надання Україні траншу на 1 млрд доларів.

В оновленому меморандумі співпраці, Україна взяла на себе зобов’язання перед МВФ провести земельну реформу і прийняти закон про поступове підвищення пенсійного віку громадян.

На початку жовтня Рада продовжила мораторій на відчуження сільськогосподарських земель строком на 1 рік до 1 січня 2018 року.

Раніше Національний банк очікував надання наступного траншу МВФ у розмірі 1,3 млрд доларів до кінця поточного року.
…

Правда України

Є декілька способів “міряти” на завищеність/незавищеність тарифи на електроенергію.

Про це розповавів Андрій Герус, колишній член Нацкомісії з регулювання електроенергетики і комунальних послуг.

Один з них – порівнювати з іншими країнами. У нас часто порівнюють з Європою. Але є декілька факторів, які роблять таке порівняння нерелевантним:

1. Різна структура генерації (виробників). Очевидно, якщо е/е є “зеленою”, то за це споживачі готові платити іншу ціну, аніж за е/е, яка викидує СО2 і скорочує усім життя. У Європі доля “зеленої” енергетики набагато більша. Але зазвичай, про це не говорять, а просто порівнюють тариф.

В Україні половина е/е з АЕС і фактичний тариф АЕС низький, це мало би транслюватись у відповідний нижчий тариф для споживачів, якщо все по-чесному.

2. Послуги, що включені у тариф. Наприклад, у багатьох європейських країнах вже у тариф включена частина плати за нові приєднання. У нас – ні, новий споживач повністю самостійно оплачує нове приєднання.

3. Якість послуг. Тривалість переривань, стабільність напруги у мережі і т.д. Вони просто непорівняльні з Європою.

Але є і інший спосіб, як подивитись на тарифи на е/е. Проаналізувати, як вони змінювались протягом довго періоду часу у порівнянні з інфляцією. Чи дійсно енергетика була недофінансованою?

1. З 2000 року тарифи на е/е для населення виросли у 8,3 рази – вище рівня інфляції і на рівні індексу цін промислових виробників. Правда, основний приріст припав на останні 1,5 роки.

2. Тарифи для непобутових споживачів виросли в 14,3 рази. Цей показник в 2-3 рази перевищує індекс росту цін і девальвацію.

Розповідають, що мережі недофінансовані, а основні засоби генерації зношені на 80%. І це знову подається, як проблема споживачів.
…

Правда України

Українцям обіцяють масштабну лібералізацію грошових розрахунків: вони зможуть отримувати електронні гроші західних платіжних систем, а українськими електронними грошима – навіть платити податки. До парламенту вже подано законопроект, який позбавить банки монополії на випуск електронних грошей, але більше свободи на ринку означає також більше відповідальності: за незаконні операції з платіжними пристроями зможуть ув’язнювати.

Члени парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подали до парламенту законопроект № 5361, яким хочуть змінити правила роботи платіжного ринку. Депутати пропонують позбавити банки монополії на випуск електронних грошей – їх зможуть емітувати небанківські фінансові установи, які мають ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків. Як і банки, небанківські фінансові установи зможуть будувати мережі агентів.

Сфера застосування електронних грошей буде розширена. Держказначейство випускатиме електронні гроші, які потім же прийматиме від українців у рахунок оплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів та пожертв. Торговці повинні будуть приймати до оплати електронні платіжні кошти, які випущені українською платіжною системою.

Оплату товарів та послуг можна буде здійснювати також електронними грошима, випущеними нерезидентами. У правовому полі з’являться провайдери інтернет-розрахунків – фінтех-стартапи. Це посилить як конкуренцію між українськими фінустановами, так і відкриє наш ринок для зовнішніх гравців. «На світовому платіжному ринку динамічно розвиваються системи, які забезпечують проведення платежів і розрахунків у мережі Інтернет (PayPal, ApplePay, GoogleWallet) з використанням платіжних карток і електронних грошей. Українські громадяни зацікавлені у використанні послуг таких систем інтернет-розрахунків, зокрема це фрілансери, що пропонують свої роботи за кордоном через Інтернет (фотографи, ілюстратори, дизайнери, перекладачі, фахівці в сфері IT)», – зазначається в пояснювальній записці до законопроекту. Цей документ, за нашою інформацією, узгоджено з НБУ. Регулятор учора не зміг його прокоментувати.

НБУ зможе встановлювати для українців ліміт володіння електронними грошима нерезидентів. Конвертація – купівля/продаж західних електронних грошей – відбуватиметься через рахунки банків. «Банки із задоволенням це робитимуть, і якщо це будуть нормальні, ліквідні, прозорі системи електронних грошей, без незрозумілого «запаху», то завжди знайдуться бажаючі заробити комісію на конвертації», – говорить Іван Істомін.

Поки іноземні системи в Україні поза законом. Учора Нацбанк нагадав, що електронні гроші систем Webmoney, «Яндекс.Гроші», QIWI Wallet, Wallet one/«Єдиний гаманець» не можна використовувати в Україні, оскільки компанії-емітенти не погодили свої правила з НБУ.

Електронні гроші будуть затребувані для отримання доходів з-за кордону. «У розрахунках всередині країни набагато вигідніше отримувати гроші на картку, оскільки комісії систем електронних грошей набагато вище, ніж комісії банків, і можуть перевищувати 10%, – говорить головний аналітик Укрсоцбанку Андрій Приходько. – Фрілансеру вигідніше витратити отримані від закордонних замовників гроші на оплату послуг і товарів усередині системи електронних грошей, щоб не платити величезну комісію за виведення коштів. Для цього НБУ повинен визнати міжнародні системи електронних грошей, з якими працюють фрілансери, перш за все Webmoney і PayPal».

В емісії електронних грошей, на думку банкірів, зацікавлені логістичні компанії та телеком-оператори. «Схоже, що подібний законопроект спрямований на розвиток «Укрпошти». Також під нього можуть підпасти «Нова Пошта» та інші компанії. Увесь ринок e-commerce залежить від логістичних компаній, а можливість емісії електронних грошей дозволить їм приймати платежі на користь торговців, тобто бути есквайрами. Якщо клієнт часто користується інтернет-магазинами і отримує товар, наприклад, в «Укрпошті», то йому буде зручно купити електронні гроші «Укрпошти» і платити ними в інтернет-магазинах», – зазначає директор департаменту розвитку карткового і транзакційного бізнесу комбанку Іван Степанець.

Банкіри вважають електронні гроші нішевим продуктом, який дозволяє не «світити» в Інтернеті свою основну платіжну картку. «Єдиний плюс я бачу в зниженні ймовірності крадіжки грошей з карткових рахунків, оскільки в Інтернеті можна «не світити» свою зарплатну картку, а використовувати для розрахунків електронні гроші, де залишки обмежені», – вважає Вадим Березовик. «Електронні гаманці залишаться нішевим продуктом і навряд чи стануть користуватися масовою популярністю», – прогнозує Ігор Волох.

Новий формат платежів забезпечує користувачам велику анонімність. «У міру того, як платіжна система починає працювати в якості посередника між клієнтом і бізнесом, вона забезпечує більш низький ризик шахрайства (але не нульовий), більш низькі операційні витрати, зниження ризиків клієнтів, що купують і потім відмовляються від платежу, – говорить Гевін Монтгомері. – У більшості випадків, платіжна система обмежує бізнес лише переглядом платежів, що дає покупцеві певний рівень анонімності, конфіденційності та підвищеної безпеки. І саме ці функції є особливо привабливими для тих людей, які турбуються про розкриття даних по своїй кредитній карті при здійсненні платежу невідомій раніше юридичній або фізичній особі».

Банкіри, певна річ, скептично відреагували на загрозу появи конкурентів. «Відсутні інструменти контролю емісії електронних грошей небанківськими фінансовими установами, – говорить заступник голови правління банку Інна Тютюн. – У разі надання небанківським фінансовим установам права емісії електронних грошей на платіжному ринку з’являться гравці, які фактично мають право проводити банківські операції: вести анонімні електронні гаманці та емітувати електронні гроші без отримання банківської ліцензії та виконання вимог законодавства щодо банківської діяльності».

Якщо кількість операторів електронних грошей різко зросте, необхідно буде забезпечити контроль за виставленням електронних рахунків основними білерами (постачальниками послуг). «Випуск електронних грошей передбачає значну фінансову відповідальність, тому ця функція має бути збережена виключно за банками та НБУ», – вважає пан Волох.

Однак допуск на ринок нових учасників супроводжуватиметься встановленням над ними контролю з боку НБУ. Якщо зараз він здійснює нагляд тільки за платіжними системами, то після прийняття закону здійснюватиме оверсайт усієї платіжної інфраструктури. Зокрема, НБУ визначатиме вимоги до небанківських фінансових установ, у тому числі до мінімального розміру капіталу і розкриття інформації про структуру власності.

Електронні гроші можна буде випускати тільки після узгодження їх правил в Нацбанку. Він зможе встановлювати максимальний ліміт емісії електронних грошей, а грошовий еквівалент випущених набанківськими гравцями електронних грошей зберігатиметься на банківському рахунку. Небанківська фінансова установа та її агенти зобов’язані будуть зарахувати отриману від клієнтів гривню на спецрахунок у банку виключно для проведення переказу. Використання цих грошей в інших цілях, приміром, видача кредитів за рахунок цих коштів, буде заборонено. І якщо платіж не буде проведено в строк, компанія повинна буде платити клієнту по 0,1% в день. Втрачені платежі повертатимуться клієнтам разом з 25-відсотковим штрафом.

Ці норми є обов’язком України щодо впровадження вимог Директиви 2007/64/ЄС, розширюється як сам ринок, так і контроль над ним. «Ринок стане більш прозорим і конкурентним, а також більш підзвітним. Нацбанк матиме усі можливості: боротися, контролювати, закривати, штрафувати, регулювати цей ринок», – говорить Іван Істомін.

Якщо регулятор вирішить, що якась особа на ринку фінансових послуг надала послугу з переказу коштів або випустила електронні гроші, не маючи ліцензії, вона повинна буде призупинити свою діяльність, поки не приведе її у відповідність до законодавства. Платіжні організації повинні будуть зберігати інформацію про всі операції клієнтів, а також проводити транзакції, що «згоріли» через неплатоспроможність банку-учасника. Санкції: від штрафів у 17-85 тис. грн до виключення з Реєстру платіжної інфраструктури.

Нові санкції пропишуть і в Кримінальному кодексі. «Більше не буде такого, що оплатив невеликий штраф і далі робиш що хочеш», – каже Іван Істомін. Підробку і незаконні операції з платіжними інструментами та електронними грошима каратимуть не штрафом, як зараз, а позбавленням волі на строк до трьох років. Неправомірний прийом та переказ грошей потягнуть на п’ятирічний термін, а дії організованої групи осіб – на десять років зі спецконфіскацією. І це ще лояльні санкції: депутати наводять приклад Іспанії (8 років) і Польщі (до 25 років).
…

Правда України

Критика на адресу голови Нацбанку України, зокрема й з парламентської трибуни, й ще більшою мірою результати електронного декларування свого майна українськими чиновниками, включаючи й народних депутатів, завдали серйозного удару по українській банківській системі. Потенційний вкладник міркує: якщо еліта не несе свої великі гроші в банк, то чому я маю ризикувати своїми копійками?

Було б помилкою передчасно ховати банківську систему. У країні, як виглядає, ще досить здорових і стійких банків, як своїх, так і з іноземним капіталом, які без проблем виконують свої зобов’язання перед бюджетом і нормативи, встановлені Нацбанком, виплачують доходи за акціями й депозитами. Зі зростанням фінансової грамотності населення, а цей процес ніхто й ніщо, зокрема й криза, не може зупинити, відновлюватиметься й довіра до банків. Але сподіватися, що це станеться само собою, не варто. Один з працюючих варіантів — приклад успішних установ.

Так, у суботу «Ощадбанк» підтвердив статус одного з найбільших платників податків банківського ринку, посівши друге з 50 місць у рейтингу ДФС. За 9 місяців банк сплатив близько 1,7 мільярда гривень податків, зборів і обов’язкових платежів, їм отримано 410,7 мільйона гривень прибутку.

А прибуток «Першого українського міжнародного банку» (банк Ахметова – ред.) за 9 місяців становив 276 мільйонів гривень проти 555,6 мільйона збитків за аналогічний період минулого року. Загальний дохід банку в січні — вересні становив 2,6 мільярда гривень. Чисті відсоткові доходи досягли 1,5 мільярда, комісійні доходи — 688,4 мільйона гривень. І, що найцікавіше, корпоративний кредитний портфель банку досяг 29 мільярдів гривень, кредити фізичним особам — 6,7 мільярда.

Незалежний банківський експерт Єгор Перелигін у розмові назвав деякі ключові показники банківського сектора, які не жахають, а навіюють певний оптимізм. Фінансовий результат українських банків на 1 листопада порівняно з підсумками 2015 року помітно поліпшився й з мінус 66,6 мільярда гривень піднявся до 11,6 мільярда (але теж з мінусом). Резерви за активними операціями за цей же період зросли з 321 до 336 мільярдів, регулятивний капітал — з 131 мільярда до 141 мільярда гривень, а показник достатності капіталу — з 12,7% до 14,4%.

Кошти комерційних банків у НБУ за цей період збільшилися з 27,4 мільйона гривень до 44 мільйонів, кошти на кореспондентських рахунках у інших банках — з 129,5 мільйона до 138 мільйонів, кошти банків у цінних паперах — з 199 до 215 мільйонів гривень. Зростання не вибухове, але, безумовно, помітне.

За словами Перелигіна, оздоровлення банківської системи визначає позитивну динаміку, що спостерігається і в економіці. Про це свідчать її ключові показники. Якщо в січні 2016 року індекс споживчих цін, тобто інфляція була на рівні 40,3%, то за січень — вересень вона опустилася до 14,5%. Виріс індекс промислового виробництва. У січні він становив 1,7%, а за січень — вересень піднявся до 2%.

Досить упевнене зростання показав індекс внутрішньої торгівлі. Якщо в січні він був на позначці 1,4%, то за січень — вересень добрався до 3,3%. Пішов угору і такий показник, як індекс будівництва, що впливає на багато галузей промислового виробництва. З 11,4% у січні за дев’ять місяців він становить 13,2%. Радує й експорт. У січні — серпні порівняно з таким же періодом 2015 року він зріс на 8,6%.

Утім, експерт не схильний переоцінювати досягнення української економіки, й зокрема банківської системи. Він зауважує, що в період гострої кризи банкам довелося взяти удар на себе. А Нацбанк як кредитор останньої інстанції почав дуже швидко й дуже різко діяти, щоб виконати свої конституційні обов’язки. Спочатку це була виключно монетарна експансія вільної гривні в банки, що хитаються. Не допомогло. Але з приходом у НБУ нової команди (на чолі з Валерією Гонтаревою), на думку Перелигіна, у банківській системі почала впроваджуватися сувора дисципліна, й почалося реальне очищення банківського сектора.

«Очищення було абсолютне необхідним», — запевняє експерт. Гравці банківського сектора, що працювали у виведених сьогодні з ринку установах, добре розуміли причини для таких рішень. Можливо, щодо деяких з них були допущені якісь протиріччя. Не завжди можна було економічно обгрунтувати й пояснити, особливо пересічним вкладникам, причину, через яку банк оголошувався неплатоспроможним. Але якщо копнути глибше, підкреслює Перелигін, то всі виведені з ринку банки порушували або законодавство, або стабільність системи, або навіть перебували під крилом криміналу.

Сьогоднішню кризу породило, по-перше, те, що банки або їхні власники залучали гроші громадян на депозити, а потім за допомогою різних складних комплексних операцій виводили ресурс на свої компанії, констатує експерт. За його словами, для цього використовувалися так звані інсайдерські або фіктивні кредити, а далі відбувалося надування капіталу банків. Іншими словами, це була крадіжка фінансового ресурсу громадян.

Одночасно багато крупних корпорацій залучали кредити на розвиток, на розбудову бізнесу, але при цьому заздалегідь знали, що їм набагато дешевше прийти до суду й домовитися, тобто купити судове рішення, ніж погашати свою позику. Як правило, така схема застосовувалася щодо кредитів, які перевищували мільйон доларів. Отже, проблема виведення банків — це не проблема Нацбанку. Причину слід бачити в тотальній корупції в правовій, законодавчій і силовій системах держави, стверджує Перелигин.

Він говорить не лише про причини банківської кризи, а й пропонує програму виходу з неї, яку, звісно, реалізовувати має Нацбанк. За словами експерта, НБУ треба за будь-яку ціну завершувати початі реформи — без цього нічого не вийде. «Систему треба регулювати таким чином, — радить Перелигін, — щоб не дозволяти кризі перекочуватися з банківської в інші сектори економіки й нарешті почати все аналізувати й регулювати у форматі макропруденціальному, якого зараз немає. Нацбанк має допомагати всьому банківському сектору у створенні стратегії розвитку й контролю».

Експерт визнає, що дії НБУ з очищення банківського сектора були для банків, а також і для громадян країни шоковою терапією. Адже з ринку виведено понад 80 установ. У той же час Перелигін стверджує, що лікування цим жорстким методом не завершене. На його думку, слід створювати банківську систему, яка відповідатиме потребам економіки України через рік, три роки або п’ятнадцять років, і думати про те, що буде після завершення трирічних економічних циклів.

У той же час він погоджується, що сьогодні жорстку терапію слід було б дещо притримати… до остаточної стабілізації національної валюти. На його думку, інфляційне таргетування, яке проводить сьогодні Нацбанк, — правильна система, що дозволяє воювати з інфляцією. «Але є ще один чинник, який треба усунути, — зазначає Перелигін, — це п’ятидесятивідсоткова доларизація економіки. Через неї, а також через безліч макроекономічних шоків українці — як бізнес, так і решта громадян — розчарувалися в національній валюті.

А як повернути довіру? Перелигін вважає, що державі й Нацбанку в першу чергу слід почати боротьбу з трансакціями в іноземній валюті. Тому що вони годяться лише для експортних міжнародних операцій. Наш бізнес слід підводити до того, що йому вигідно використовувати національну валюту. Зовнішнім інвесторам і особливо пенсійним фондам треба дати гривневі інструменти внутрішнього інвестування. А для цього варто розвивати в країні борговий ринок. Але все це стане можливим, упевнений Перелигін, лише за умови розвитку в Україні дієвої системи нагляду за банківським сектором.
…

Правда України

Маєток настоятеля Києво-Печерської Лаври владики Павла, який побудований під Києвом, виставили на продаж за 1,3 млн доларів. Про це повідомив журналіст Михайло Ткач на сторінці у мережі.

“Настоятель Києво-Печерської Лаври владика Павло, схоже, продає той самий маєток під Києвом. Точної адреси в оголошенні немає, але на фото будинок один в один схожий на той, який я вперше знайшов і зняв у далекому 2012-му. Тоді владика так і не запросив нас у гості, але тепер можна оцінити не тільки екстер’єр, а й інтер’єр. Ціна на сайті: 34 190 000 грн або 1 300 000 $”, – написав журналіст.

“Повністю мебльований італійськими та англійськими меблями, люстри Чехія, побутова техніка Smeg. Розкішний дизайнерський ремонт у класичному стилі з використання дорогих матеріалів. Будинок дуже теплий і затишний. Мармурові підлоги з підігрівом Італія, паркет Німеччина. Ділянка з гарним дизайнерським ландшафтним дизайном, багато екзотичних дерев. Гостьовий будинок 170 м, будинок охорони 18 м”, – йдеться в описі.
…

Правда України

Члени парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності подали в парламент законопроект № 5361, яким хочуть змінити правила роботи платіжного ринку.

Депутати пропонують позбавити банки монополії на випуск електронних грошей – їх зможуть емітувати небанківські фінансові установи, які мають ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків. Як і банки, небанківські фінансові установи зможуть будувати мережі агентів.

Сфера застосування електронних грошей буде розширена. Держказначейство буде випускати електронні гроші, які потім же буде приймати від українців в рахунок оплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів і пожертвувань. Торговці повинні будуть приймати до оплати електронні платіжні засоби, які випущені української платіжною системою.

Оплату товарів і послуг можна буде здійснювати також електронними грошима, випущеними нерезидентами. У правовому полі з’являться провайдери інтернет-розрахунків – фінтех-стартапи. Це як посилить конкуренцію між українськими фінустановами, так і відкриє наш ринок для зовнішніх гравців.

«На світовому платіжному ринку динамічно розвиваються системи, що забезпечують проведення платежів і розрахунків в мережі Інтернет (PayPal, ApplePay, GoogleWallet) з використанням платіжних карт і електронних грошей.

Українські громадяни зацікавлені у використанні послуг таких систем інтернет-розрахунків, зокрема це фрілансери, що пропонують свої роботи за кордоном через Інтернет (фотографи, ілюстратори, дизайнери, перекладачі, фахівці в сфері IT)», – зазначається в пояснювальній записці до законопроекту.

НБУ зможе встановлювати для українців ліміт володіння електронними грошима нерезидентів. Конвертація – купівля/продаж західних електронних грошей – буде проводитися через рахунки банків
…

Правда України

Кабінет Міністрів України встановив вартість оформлення закордонного паспорта за 20 робочих днів – 253 грн, за три робочі дні – 506 грн.

Про це йдеться у постанові уряду №770 від 2 листопада.

Згідно із документом, оформлення (зокрема замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України (у формі карти), окрім оформлення паспорта громадянина України вперше, з дня оформлення заяви-анкети в термін не пізніше ніж через 20 робочих днів коштує 87 грн, не пізніше ніж через десять робочих днів – 174 грн.

Оформлення (зокрема замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон із дня оформлення заяви-анкети в термін не пізніше ніж через 20 робочих днів – 253 грн, не пізніше ніж через сім робочих днів – 506 грн, не пізніше ніж через три робочі дні – 506 грн.

Оформлення та обмін проїзного документа біженця в термін протягом 15 робочих днів із дня звернення заявника по отримання документа коштує 156,46 грн, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон у термін протягом 15 робочих днів – також 156,46 грн.

Оформлення та обмін посвідчення біженця, окрім оформлення вперше, в термін протягом 15 робочих днів – 116,34 грн.

Також оформлення та обмін посвідки на проживання в строк протягом 15 робочих днів з дня прийняття документів, передбачених законодавством, – 253 грн, посвідки на тимчасове проживання – 156,46 грн.

Оформлення та обмін картки мігранта в терміном протягом десяти робочих днів – 137,8 грн, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, окрім оформлення вперше, в термін протягом 15 робочих днів – 116,34 грн, проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, у строк протягом 15 робочих днів – 156,46 грн.
…

Правда України

Національний банк заборонив використовувати в Україні електронні гроші чотирьох торгових марок: Webmoney, Яндекс.Деньги, QIWI Wallet, Wallet one/Єдиний гаманець. Про це сказано в телеграмі НБУ, розісланій по банківській системі.

Заборону на використання електронних грошей зазначених вище торгових марок пояснюють тим, що правила їх використання з НБУ не узгоджувалися. Примітно, що заборона стосується не тільки учасників, а й користувачів. “Надання послуг з використанням цих торгових марок користувачам заборонено”, – сказано в телеграмі Нацбанку.

Також в документі зазначено, що центробанк погодив роботи внутрішньодержавної системи розрахунків WebMoneyUA. Як саме регулятор може вплинути на користувачів заборонених систем електронних грошей, при цьому в телеграмі не уточнюється.

“З огляду на повноваження НБУ, можна очікувати, що за допомогою свого фінмоніторингу зможуть заблокувати рахунки людей, які порушують його заборони. Адже люди перераховують кошти, які знаходяться на їхніх банківських рахунках”, – повідомив старший партнер адвокатської компанії Ростислав Кравець.

Крім того, НБУ цим розпорядженням зазначив, що 19 жовтня банки повинні були завершити співпрацю з платіжними системами, що входять до списку санкцій РНБО. Серед них – “Золота Корона”, “Blizko”, Міжнародні грошові перекази “Лідер”, Anelik, “Юністрім”, “Колібрі” (колишній – “Бліц”).

Нагадаємо, в Україні до 2017 року запустять внутрішньодержавну платіжну систему. Про це заявив В’ячеслав Пожарський.
…

Правда України

Фінансова криза, що триває в Україні вже майже три роки, деяким підприємствам принесла не стільки втрати, скільки можливості позбутися раніше взятих на себе фінансових зобов’язань. У розпорядженні Forbes з’явилася доповідна записка Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ім’я президента України Петра Порошенка. У ній, зокрема, вказується, що одна з глобальних проблем, які впливають на якість активів Фонду, ─ штучне банкрутство боржників банків. За останні два роки підприємства пішли в «штучне» банкрутство на десятки мільярдів гривень. Навіщо вони це роблять і чи дозволить така практика їм не платити за кредитами.

Як зазначено в документі, на даний момент у розпорядженні Фонду гарантування вкладів є активів на суму близько 450 млрд гривень. Але це балансова вартість, яка має мало спільного з оціночною. В середньому співвідношення оціночної вартості активів до балансової становить 24%. Тобто в реальності активи під управлінням ФГВ коштують не більше 100-125 млрд гривень.

При цьому протягом останніх років якість активів Фонду постійно падала. Однією з головних причин цього стало фіктивне банкрутство боржників банків. Так, виходячи з даних, які є в нашому розпорядженні, у кредитних портфелях деяких неплатоспроможних фінустанов рівень банкрутства боржників досягає 90%.

Найяскравішим прикладом можна вважати банк «Таврика», де із загального корпоративного кредитного портфеля 5,05 млрд гривень у банкрутство пішли підприємства на суму в 4,4 млрд гривень.

У банку «Форум» із загального кредитного портфеля в 10,5 млрд гривень на банкрутах числиться зобов’язань на суму в 5,9 млрд гривень; в «Надрах» при портфелі в 10,97 млрд гривень ─ на 8,9 млрд грн. Вражає і ситуація стосовно Дельта Банку, де загальний кредитний портфель юросіб становив 40 млрд гривень: там зобов’язань підприємств-банкрутів ─ на 11,5 млрд гривень.

Загалом щодо неплатоспроможних банків сума, на яку підприємства пішли в банкрутство, за нашими оцінками, становить не менше 40 млрд гривень.

У фіктивне банкрутство підприємства йдуть в основному для того, щоб не платити кредит і при цьому ─ не розлучатися із заставним майном. Хоча українське законодавство прямо передбачає, що застави при будь-яких розкладах повинні дістатися банку.

«У разі початку процедури банкрутства банк, до якого боржник передав у заставу (іпотеку) своє майно, має статус заставного кредитора. Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно боржника, передане в заставу (іпотеку) банку, не входить у ліквідаційну масу. А гроші, отримані від продажу цього майна, використовуються виключно для погашення вимог банку», ─ пояснює адвокат Вадим Кізленко. Тому, якщо заставне (іпотечне) майно фактично є в наявності, то вимоги банку або їх частина будуть погашені, додає він.

Водночас, юристи підприємств знаходять способи позбавити банки застав. «У процедурі банкрутства можна організувати продаж майна дуже дешево, навіть за 1 гривню, і це буде законно», ─ каже Анатолій Родзинський.

За його словами, часто проблема криється в недостатній кваліфікації банківських юристів. «Вони просто «не витягують» протистояння з юристами боржників», ─ уточнює Родзинський.

Свою частку вносить і корупція в державних органах, якій юристи банків також не завжди можуть протистояти. «Безумовно, як і майже скрізь в Україні, в процедурах банкрутства є зловживання. Однак проблеми банків на 90% не в корупції державних інститутів, а в некомпетентності в банкрутному законодавстві співробітників юридичних відділів самих банків», ─ підкреслює Родзинський.

При цьому в ФГВ не заперечують, що боротися в судах із підприємствами, що йдуть у банкрутство, важко. «ФГВ, напевно, ─ найслабший керуючий по таких активах. Наші ресурси дуже обмежені. Як тільки банк потрапляє в ліквідацію, ми не можемо вести цю роботу так ефективно, як її може вести покупець із приватного сектору. Тому наше завдання ─ якомога швидше за максимальною ціною продати цей актив, щоб уже приватники протистояли деструктивним процесам», ─ заявляла Юлія Берещенко.

Програють у даній ситуації як сам Фонд, так і інші вкладники неплатоспроможних банків, які сподіваються отримати втрачені кошти. Однак у кредиторів, чиї виплати не були покриті Фондом гарантування, шанси на те щоб отримати кошти від реалізації майна банків-банкрутів, досить примарні.

В цілому, опитані нами експерти вважають, що чинне в Україні законодавство в сфері банкрутства відповідає європейській практиці. Але ефективність його застосування, в тому числі і в банківській сфері, залишається надзвичайно низькою.

Євген Олейников, експерт Економічного дискусійного клубу, виділяє кілька причин виникнення у банків труднощів у зв’язку з банкрутствами підприємств-боржників. Перш за все, це низька ефективність роботи правоохоронних органів щодо виявлення фактів свідомого доведення до банкрутства з притягненням до відповідальності винних фізичних осіб ─ вигодонабувачів банкрутства будь-якого банку. Як наслідок, для погашення боргів збанкрутілого банку залишаються тільки низьколіквідні активи самого цього банку. А високоліквідні активи перебувають під контролем фізосіб, які й довели цю установу до банкрутства, і тому вони формально ─ поза процедурою банкрутства банку.

Крім того, не йде на користь справі і формальний підхід до виконання своїх обов’язків державною виконавчою службою. «Таким чином, проблема полягає не у вітчизняному законодавстві про банкрутство, а в організації його ефективного застосування», ─ резюмує Олейников.
…

Правда України

Тариф на електроенергію для теплової генерації на кінець жовтня зріс до рівня 1,75 грн/кВт-година порівняно з 1,26 грн/кВт-година на кінець вересня.

Експерт у сфері енергетики Андрій Герус на своїй сторінці в мережі написав, що цей показник – черговий рекорд.

“За останні декади жовтня тариф теплової генерації знову зріс – становить вже 1,75 грн за кВт-годину. Це знову історичні рекорди”, – вважає експерт.

“Якби шахти продавали своє вугілля за ціною, яку покриває тариф ТЕС (2300 грн), то це додатково понад 300 млн гривень для державних шахт в жовтні. Ще понад 50 млн гривень – різниця за вересень. Ось так просто можна знайти 350 млн гривень, які “загубилися”. Точніше осіли на підприємствах теплової генерації”, – заявив він.

“Велику частину вугілля державних шахт купує ДТЕК, ще значну частину купує Центренерго. Є покращення в країні. Для тих, хто контролює теплову генерацію”, – підсумував Герус.

Як повідомлялося, “Центренерго” в січні-вересні 2016 року отримало чистий прибуток 1 млрд 21,519 млн грн, тоді як аналогічний період минулого року енергогенеруюча компанія завершила з чистим збитком 81,788 млн грн.
…

Правда України

Глава Національного банку України Валерія Гонтарева не довіряє національній валюті і зберігає особисті заощадження в американських доларах.

Про це пише The New York Times у статті “В Україні навіть перший банкір країни не довіряє банкам”, аналізуючи електронні декларації українських політиків.

“Високопосадовець, що опікується банками країни – Валерія Гонтарева, яка відповідальна за стабілізацію національної валюти – гривні, тримає більшу частину своїх грошей у доларах США – $1,8 мільйона”, – пише The New York Times.

Видання наголошує, що такі дії глави Нацбанку, як і інших політиків, негативно позначаються на довірі до гривні і банківської системи України в цілому.

“У багатьох законодавців і чиновників, відповідальних за те, щоб вселяти громадськості довіру до економічних і банківських установ України, мало віри, що їх власне багатство буде в безпеці в національних банках країни, згідно з недавнім розкриттям фінансової інформації”, – йдеться в статті.

Зазначають, що українські політики сумарно задекларували $482 млн заощаджень у доларах США, з яких $36 млн зберігають у готівці.

“Поряд із натяком на потенційні можливості для розслідувань антикорупційної поліції, фінансова звітність вказує на очевидну відсутність довіри до фінансових установ країни з боку лідерів, які керують нею. Здається, деякі політики поставилися до декларації, як до свого роду амністії, показуючи все, що вони заробили десятиліттями нечесною працею, з метою очистити себе. Однак антикорупційні органи уповноважені дослідити джерела фінансових коштів”, – пише американське видання.

Зазначають, що в Україні люди знають про схильність своїх політиків до корупції і пояснюють величезні суми їхніх заощаджень штучним роздуванням декларацій – так чиновники намагаються створити для себе можливість задекларувати новий дохід від майбутнього хабарництва.

“Гроші, які пізніше з’являться на банківських рахунках, або гроші для придбання розкішних автомобілів чи годинників, буде важко пояснити, якщо не підготувати для цього підстави в першій декларації”, – йдеться в статті.
…

Правда України

Опубліковано Рейтинг міст світу з найвищими цінами на нерухоме майно [Prime Global Cities Index] за третій квартал 2016 року.

У рейтингу показано, що попри підвищення цін на нерухомість у 37 містах (які брали участь у дослідженні) у середньому на 3,8%, у багатьох містах зростання цін на нерухомість класу люкс уповільнилось у порівнянні з попереднім кварталом.

На нерухомість класу люкс припадає 5% від ринку нерухомості кожного міста.
Це обумовлено різноманітними факторами, включаючи додаткові податки на нерухомість, загальнонаціональні вироби та скасування податкових пільг для іноземних покупців.

Давайте поглянемо на міста, які посіли найвищі позиції у рейтингу, за відсотками зростання цін на нерухомість класу люкс за останній 12-місячний період:

9. Сідней, Австралія

Збільшення цін за 12-місячний період: 8.1%

Збільшення цін за 3-місячний період: 1.0%

Ринок розкішної нерухомості у найбільшому місті Австралії тримається на плаву завдяки обмеженій пропозиції.

Експерти заявляють, що повільні темпи зростання у цьому сегменті за останні три місяці спричинені запровадженням у місті нового податку на нерухомість. Новий Південний Уельс, штат Австралії, в якому розташований Сідней, у червні запровадив додатковий 4% гербовий збір для іноземних покупців.

8. Кейптаун, Південно-Африканська Республіка

Збільшення цін за 12-місячний період: 8.5%

Збільшення цін за 3-місячний період: 0%

Особливості розташування Кейптауну між береговою лінією та горами значно обмежує можливості розширення міста, Населення якого постійно збільшується за рахунок притоку молодих робітників. А це, у свою чергу, зумовлює зростання попиту на житло.

7. Токіо, Японія

Збільшення цін за 12-місячний період: 9.2%

Збільшення цін за 3-місячний період: 3.8%

У звіті агентства Bloomberg йдеться про розквіт ринку нерухомості Токіо. Підкреслюється, що послаблення японської єни та відносна дешевизна житла у Токіо, порівнюючи з іншими великими містами світу, спричинили надходження інвестицій у місто, як з території Японії, так і з-за кордону.

6. Мельбурн, Австралія

Збільшення цін за 12-місячний період: 10.2%

Збільшення цін за 3-місячний період: 2.9%

Багаті іноземці, здебільшого з Китаю, зумовлюють попит на житло найвищого класу у цьому австралійському місті.

5. Торонто, Канада

Збільшення цін за 12-місячний період: 12.0%

Збільшення цін за 3-місячний період: 1.2%

Іноземні інвестиції та відносно низький курс канадського долару спричинили різке зростання цін на житло у найбільших містах Канади протягом останніх років. За останні три місяці темпи 3-місячного зростання уповільнилися, однак за 12-місячний період цей показник зріс на 12%.

4. Гуанчжоу, Китай

Збільшення цін за 12-місячний період: 14.3%

Збільшення цін за 3-місячний період: 6.9%

Ціни на нерухоме майно класу люкс у третьому найбільшому місті Китаю зросли на 6,9% за останній квартал. Це – найпотужніший транспортний та торговий центр країни.

3. Сеул, Південна Корея

Збільшення цін за 12-місячний період: 17.5%

Збільшення цін за 3-місячний період: 8.2%

Ціни на нерухомість у Південнокорейській столиці невпинно зростають з 1970-х, коли уряд перетворив рисові поля на південь від міста на сучасний житловий район. Ціни на житло зросли у цьому місті на 8.2% за останній квартал, що є найвищим показником у нашому рейтингу.

2. Шанхай, Китай

Збільшення цін за 12-місячний період: 23.4%

Збільшення цін за 3-місячний період: 3.5%

Кількість населення найбільшого міста східного Китаю зросла з 13 мільйонів у 1995 році до 24 мільйонів у 2015 році, обумовлюючи високий попит на житло. Активність ринку також підживлюється завдяки притоку висококваліфікованих робітників, які останніми роками переїжджають до Китаю.

1. Ванкувер, Канада

Збільшення цін за 12-місячний період: 31.6%

Збільшення цін за 3-місячний період: 1.5%

Місто з населенням трохи більшим за 600 000 мешканців є дуже популярним серед китайських інвесторів. У серпні провінція Британська Колумбія запровадила суперечливий збір на придбання іноземними покупцями житла у Ванкувері та передмістях для подолання проблеми зростання цін. За останні три місяці ціни зросли лише на +1,5%, однак за 12-місячний період цей показник зріс на +31.6%.
…

Правда України

Лондонський інститут опублікував свій щорічний рейтинг процвітання і добробуту країн світу. Для визначення найбільш багатих і щасливих держав фахівці інституту врахували вплив 104 різні фактори, що включають рівень доходу населення, кількість людей, зайнятих на постійній роботі, рівень Інтернет-безпеки і т. д.

В процесі складання рейтингу оцінювалися 149 країн. Ми відібрали з нього 10 держав.

10. Великобританія

Незважаючи на Brexit, Британія в цьому році перемістилася в рейтингу добробуту з 15-го на 10-е місце. Країна стала однією з кращих за рівнем бізнес-середовища.

9. Данія

Скандинавські країни завжди відрізнялися високими стандартами життя. Данія ж серед них на сьогоднішній день займає найнижче місце. Все більше балів держава отримала за забезпечення безпеки населення.

8. Швеція

Ця країна отримала високі оцінки рівня розвитку економіки і управління.

7. Нідерланди

У Голландії особливої уваги експертів удостоїлися рівень освіти та економічного розвитку.

6. Австралія

Піднялася на одну сходинку в порівнянні з торішнім рейтингом. Своєю позицією країна зобов’язана гарній погоді і рівнем соціального капіталу.

5. Канада

Канада в цьому рейтингу випереджає США. Вибитися в лідери допоміг країні високий рівень соціального капіталу і свободи громадян, а також розвиток бізнес-середовища.

4. Швейцарія

Ця країна часто займає перші позиції рейтингу добробуту, завдяки відмінній освіті та рівню медицини. У загальному заліку країна займає 3-є місце за показниками охорони здоров’я.

3. Фінляндія

За даними Lagatum Institute, країна відрізняється високим рівнем управління.

2. Норвегія

Ця країна сім років поспіль займала перше місце рейтингу добробуту. Проте цього року вона погіршила свої позиції, перемістившись на друге місце.

1. Нова Зеландія

За версією досліджувачів, саме Нова Зеландія є найбільш процвітаючою країною світу. В ній відзначаються найвищі показники соціального капіталу та економічного розвитку, а також активними темпами відбувається становлення бізнес-середовища.
…

Правда України

Кілька великих світових компаній-контент-провайдерів ведуть переговори з урядом про те, щоб розміщувати в Україні свою інфраструктуру.

Про це повідомив голова парламентського комітету з питань зв’язку та інформатизації Олександр Данченко.

При цьому він уточнив, що поки не може розкривати деталі.

“Чому газова труба пройшла через Україну – це географічно найкоротший шлях. Якщо компанія ганяє трафік з США у Китай, робити це через нашу країну – більш оптимальний шлях, в тому числі і з точки зору безпеки та збереження даних. Затримки менше. Плюс в Україні відмінної якості транзитна оптика”, – зазначив Данченко.

Крім того, він згадав про важливість законопроекту за хмарним технологіями, який був нещодавно прийнятий у першому читанні.

“Якщо ми його приймемо, контент-провайдери з інших країн, на кшталт Google чи Facebook, отримають можливість розміщувати свої ресурси на території України. Уявіть, як це підвищить інвестпривабливість країни”, – підкреслив Данченко.
…

Правда України

Національний банк застерігає власників платіжних карт про кібершахрайства. Про це йдеться в повідомленні регулятора.

Згідно з повідомленням, почастішали дзвінки кібершахраїв власникам банківських карток від імені представників НБУ.

Вони вимагають назвати реквізити платіжних карт і суми залишків на рахунках.

Нацбанк застерігає від розголошення персональних даних та реквізитів платіжних карт.

Регулятор нагадує, що працівники банків, в тому числі і Нацбанку, не телефонують клієнтам із зазначеними вимогами.

Ні служба безпеки НБУ, ні його керівництво не мають потреби і повноважень запитувати дані платіжних карт і рахунків, підкреслюють в Нацбанку.

Як повідомлялося, раніше ряд банків попереджав власників платіжних карт про шахрайства.
…

Правда України

Так, масовий відтік кадрів сьогодні за кордон триває по всій країні. Лікарі, медсестри, фельдшери в Україні нині на вагу золота.

Кадровий дефіцит медиків становить приблизно 6,5 тисяч працівників.

“Це просто біда. У глибинці на сьогодні не вистачає медсестер для того, щоб закрити цілодобові пости по реанімації, по хірургічних службах та іншому”, – зауважив експерт в галузі охорони здоров’я Костянтин Надутий.

Основна причина полягає у низькій заробітній платі, яка становить трохи більше мінімальної. Ставка медсестри – півтори тисячі гривень, лікаря-початківця – 1 тис. 800 грн, а лікаря зі стажем – дві з половиною тисячі. З надбавками і преміями сума становить близько чотирьох тисяч.

“Більшість працюючих медиків – це люди пенсійного віку, молодь не хоче йти працювати на ті мізерні заробітні плати”, – зазначив Олег Панасенко.

Щоб прогодувати себе, лікарі беруть дві ставки, переважно, в різних клініках. А ось молоде покоління медиків з легкістю змінює українські білі халати на комфортну закордонну уніформу.

“Який сенс залишатися в цій країні на 2 тисячі гривень, якщо ви можете виїхати на 60-70 тисяч гривень”, – відзначив завідувач відділенням пухлини стравоходу і шлунка Юрій Кондрацький.
…

Правда України