Згідно з документом, озброювати добровольців будуть «у порядку, встановленому для військових формувань Збройних сил Росії»
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Іран викликав у понеділок тимчасового повіреного у справах України в Тегерані через коментарі щодо удару безпілотника по військовому заводу в центральній іранській провінції Ісфахан, повідомляє агенція Reuters з посиланням на напівофіційне місцеве інформаційне агентство Tasnim.
Напередодні в Україні, яка звинувачує Іран у постачанні Росії сотень безпілотників, радник Офісу президента Михайло Подоляк пов’язав інцидент з війною.
«Логіка війни невблаганна та вбивча. І виставляє жорсткі рахунки авторам та співучасникам… Вибухова ніч в Ірані: виробництва дронів й ракет, нафтопереробка. Україна ж попереджала», – написав у неділю Михайло Подоляк у Twitter.
Офіційний представник США сказав Reuters, що за нападом, схоже, стоїть Ізраїль.
Іран визнав відправку безпілотників до Росії, але каже, що вони були відправлені до вторгнення Москви в Україну минулого року.
Вночі 29 січня в іранському місті Ісфахан у центральній частині країни пролунав вибух. Міністерство оборони Ірану заявило, що його причиною стала атака за допомогою безпілотників. Пізніше стало відомо про вибухи і на інших об’єктах.
Міноборони Ірану заявило, що країна зазнала нападу з використанням безпілотників. Стверджується, що атака була невдалою – один БПЛА збила система протиповітряної оборони, два інших «потрапили до оборонних пасток і вибухнули».
За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, нічні вибухи в Ірані демонструють наслідки політики керівництва країни.
…
Міністри закордонних справ Швеції та Фінляндії повторили в окремих інтерв’ю, опублікованих у суботу, що процес вступу двох скандинавських країн до НАТО триває, незважаючи на те, що президент Туреччини заявив, що Швеція не повинна очікувати, що його країна схвалить її членство. Про це повідомляє агенція AP.
Міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрем визнав в інтерв’ю шведській газеті Expressen, що обурення Туреччини через недавні демонстрації та спалення Корану перед турецьким посольством у Стокгольмі ускладнило вступ Швеції до НАТО. Щоб прийняти нові країни, НАТО вимагає одностайного схвалення існуючих членів, одним з яких є Туреччина. Незважаючи на це, шведський уряд сподівається приєднатися до НАТО цього літа, сказав Більстрем.
«Зрозуміло, що ми очікуємо саміту (НАТО) у Вільнюсі, столиці Литви, у липні», – сказав Більстрем, коли його запитали про графік можливого вступу Швеції.
Угорщина та Туреччина є єдиними країнами Альянсу, які не підписали заявки Фінляндії та Швеції. Будапешт обіцяв зробити це в лютому.
Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що запланована зустріч у Брюсселі для обговорення членства Швеції та Фінляндії в НАТО відкладена. Така зустріч була б «безглуздою» після подій минулих вихідних у Стокгольмі, сказав Чавушоглу, маючи на увазі спалення священної книги ісламу під час протесту біля турецького посольства.
Expressen цитує Більстрема, який заявив, що робота над вступом Швеції та Фінляндії до НАТО не призупинена.
«Процес НАТО не зупинився. (Шведський) уряд продовжує виконувати меморандум, який існує між Швецією, Фінляндією та Туреччиною. Але Туреччина сама вирішує, коли вона ратифікує», – сказав він.
Міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто повторив заяву свого шведського колегу та сказав, що дві країни планують продовжувати спільний шлях до НАТО.
«На мій погляд, дорога до НАТО не закрита для жодної країни», – сказав Гаавісто в інтерв’ю фінській громадській телекомпанії YLE.
Він сказав, що заява Анкари про відкладення тристоронніх переговорів із Фінляндією, Швецією та Туреччиною на даний момент «означає подовження часу з боку Туреччини, і що це питання можна переглянути після виборів у Туреччині», призначених на 14 травня.
Гаавісто сподівається, що часові рамки дозволять завершити Фінляндії та Швеції набуття членства в НАТО на саміті в Литві 11-12 липня.
…
Країни «Групи семи» запропонували Євросоюзу встановити стелю цін на російські нафтопродукти до 110 доларів за барель, проте погодяться і на 100 доларів. Про це повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на офіційного представника «Групи семи».
У рамках санкцій, введених у відповідь на вторгнення Росії в Україну, з 5 лютого 2023 року у світі почнуть діяти дві стелі цін на російські нафтопродукти. Одна – для тих нафтопродуктів, які зазвичай торгуються з надбавкою до сирої нафти (дизельне паливо, бензин), інша – для продуктів, які зазвичай торгуються зі знижкою (мазут).
Першу Єврокомісія планує встановити ціну 100 доларів за барель, другий – 45 доларів. «Групи семи», до якої входять США, Великобританія, Німеччина, Італія, Канада, Франція та Японія, віддали б перевагу стелі вище – у 110 доларів, побоюючись стрибків цін і збоїв поставок до Європи, проте «може змиритися і зі ста доларами». Обговорення продовжується.
Bloomberg з посиланням на профільні агенції вказує, що в останні місяці ціни на бензин і дизельне паливо з Росії трималися вище за 100 доларів за барель, а ф’ючерси на дизельне паливо без урахування російських поставок зараз коштують близько 125 доларів за барель.
Стеля цін означає, що країни «Групи семи» та Євросоюз надаватимуть страхові та фінансові послуги, пов’язані з російськими нафтопродуктами, лише в тому випадку, якщо їх закупили за граничною ціною або нижче.
У грудні 2022 року почала діяти стеля цін на російську нафту, що експортується морем, у 60 доларів за барель. У відповідь на це президент Росії Володимир Путін заборонив продаж російської нафти та нафтопродуктів країнам, які погодилися зі стелею цін.
Країни встановлюють граничні ціни, щоб скоротити доходи Росії, які допомагають їй продовжувати війну в Україні, і водночас не допустити припинення постачання та стрибка світових цін.
…
Кількість могил на кладовищі в станиці Бакинській Краснодарського краю РФ, що належить «ПВК Вагнера», збільшилася усемеро за останні два місяці, повідомляє видання The New York Times.
За даними з супутникових знімків від 24 січня, журналісти встановили, що на цвинтарі налічується 170 могил. Тоді як на знімках, датованих 24 листопада минулого року, їх було у сім разів менше.
Крім могил, журналісти The New York Times нарахували на одному з відео із керівником «вагнерівців» Євгеном Пригожиним біля каплиці поблизу бази 21-у стіну-колумбарій із 42-ма нішами в кожній.
«Що дає підстави припустити, що сотні загиблих бійців «Вагнера» або поховані там, або щонайменше там увічнена їхня пам’ять. Чи всі вони були вбиті в Україні, чи деінде, незрозуміло, але відео у будь-якому випадку показує масштаб втрат «ПВК Вагнера», – пише газета.
Наприкінці грудня минулого року власник «ПВК Вагнера» Євген Пригожин підтвердив, що нещодавно створений цвинтар у станиці Бакинській Краснодарського краю належить його приватній військовій компанії.
Цвинтар у станиці Бакинській, як і раніше виявлений невеликий колумбарій біля каплиці в Гарячому Ключі (між двома цвинтарями близько 10 км), розташований неподалік бази спецназу ГРУ в Молькині: там, за даними ЗМІ, дислокується центр підготовки найманців «ПВК Вагнера». За повідомленнями, у Гарячому Ключі розташована закрита для сторонніх невелика культова споруда, а навколо неї стоять схожі на колумбарій бокси.
20 січня у британській розвідці заявили, що «майже напевно» зараз «ПВК Вагнера» командує близько 50 тисячами бійців в Україні і стала ключовим компонентом у війні РФ проти України.
Відомо, що «ПВК Вагнера» вербує та відправляє на війну в Україну в’язнів із російських тюрем. Вербуванням займається особисто близький до російського президента власник компанії Євген Пригожин.
«ПВК Вагнера» – російський неофіційний військовий підрозділ, який бере участь у наземних операціях у Сирії, Африці, Латинській Америці та у війні з Україною. Організацію підозрюють у численних воєнних злочинах як в Україні, так і в інших країнах, де вона діє.
…