За новими статтями Кримінального кодексу РФ, за втечу із частини може загрожувати до 5 років позбавлення волі
…
ukrlines skype чат
популярні новини
Росія зажадала від влади Бразилії провести екстрадицію росіянина, якого підозрюють у роботі на іноземні спецслужби. Москва заявила, що він – великий торговець наркотиками. Найімовірніше, запит надіслано, щоб підозрюваний зник після прибуття в Росію, повідомляють розслідувачі Bellingcat та The Insider.
У квітні влада Нідерландів вислала до Бразилії Віктора Мюллера Феррейру, який приїхав на стажування до Міжнародного кримінального суду. Нідерландські спецслужби встановили, що бразилець насправді є громадянином Росії, який працює на військову розвідку. У Бразилії його засудили за використання фальшивих документів до 15 років позбавлення волі.
У липні Москва заявила бразильській владі, що засуджений за використання фальшивих документів чоловік – це росіянин Сергій Черкасов. За твердженням російської влади, Черкасов був великим наркоторговцем, який постачав героїн з Афганістану. Росіянин зізнався у цьому та запросив депортації на батьківщину.
У судових матеріалах, доданих до запиту на екстрадицію, ім’я Черкасова начебто вставлено вже після суду, зазначають розслідувачі. Кримінальна справа, в якій його назвали обвинуваченим, справді існувала, проте адвокати інших учасників схеми з контрабандою не змогли пригадати, щоб Черкасов згадувався у справі.
Твердження Москви в документах про екстрадицію створюють враження, що влада залучила Черкасова до кримінальної справи десятирічної давності, в рамках якої переслідувалися справжні наркодилери, пише The Insider.
Крім того, у матеріалах стверджується, що Черкасов перебував у розшуку. Однак The Insider не вдалося знайти його в жодних базах даних про розшукуваних злочинців, до того, як його затримали в Бразилії. А сам він прилітав до країни щонайменше п’ять разів із 2015 року.
…
Громадяни Словенії на референдумі, що відбувся 27 листопада, проголосували за закон про телебачення, згідно з яким влада й парламент не матимуть право призначати керівників й редакторів.
Кореспондент Радіо Свобода повідомляє, що за закон проголосували 62 відсотки тих, що прийшли на виборчі дільниці. Явка становила 42 відсотки.
Журналісти й неурядові організації вимагали ухвалити новий закон, тому що консервативний уряд колишнього премʼєра Янеза Янши (2020-2022) безпосередньо втручався в діяльність телебачення й призначав на керівні посади друзів й родичів голови уряду.
Чинний премʼєр Роберт Ґолоб висловив задоволення високою участю громадян на референдумі й зазначив, що політичні діячі й журналісти повинні діяти на користь громадян.
Згідно з новим законом, який набути чинності на початку наступного року, нагляд над громадським телебаченням матимуть організації цивільного суспільства – правозахисники, Академія наук й інші, а керівників й редакторів обиратимуть самі працівники.
Медійна організація Південно-східної Європи (SЕЕМО) та інші обʼєднання для захисту свободи ЗМІ зазначають, що громадяни своїми голосами виступили за збереження незалежності телебачення й права на вільну інформацію.
…