Read More
ukrlines skype чат
популярні новини
Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що завершився черговий етап евакуаційної місії із Сектора Гази, здійснений за дорученням президента.
«У підсумку із небезпечної зони вдалось вивезти 315 людей: 304 українці, 2 палестинці, 9 громадян Молдови. Україна продовжить стежити за ситуацією та докладати всіх зусиль для захисту своїх громадян», – йдеться в повідомленні ГУР у фейсбуці.
8 грудня президент Володимир Зеленський повідомляв, що із Секторуа Гази вивезли ще майже 40 громадян України.
Станом на 1 грудня ще 146 українських громадян висловили бажання евакуюватися із Гази, повідомляв посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук.
У жовтні в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) він повідомив, що на евакуацію зі Смуги Гази записалися 337 українців, однак насправді громадян України у цьому регіоні набагато більше – близько пів тисячі.
Евакуація українців із Сектору Гази розпочалася 7 листопада, їх вивозили в кілька етапів.
…
У російській Казані в неділю пройшов пікет за свободу преси та проти переслідувань журналістів, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ідель.Реалії».
Пікетувальники, зокрема, виступили на підтримку журналістки Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашевої, яка з другої половини жовтня перебуває у СІЗО.
Казанські активісти вийшли із плакатами проти тиску на співробітників ЗМІ. На багатьох з них були вказані імена журналістів, які загинули під час виконання професійних обов’язків або зазнали переслідувань.
«Алсу Курмашева – журналістка, а не злочинниця», «Ніхто не повинен вмирати за право говорити правду», «Не переслідуйте журналістів» – такі плакати принесли на протест.
Через кілька хвилин після початку акції силовики змусили прибрати плакати двох учасників пікету зі згадкою про Алсу Курмашеву. За даними ресурсу SOTA, поліція назвала їх такими, «що не відповідають тематиці мітингу». Також силовики запропонували зафарбувати на плакатах імена тих журналістів, які не загинули. Представники силових структур стверджують, що пікет мав бути присвячений лише пам’яті загиблих журналістів. Самі ж пікетувальники закликають забезпечити законодавчий захист працівникам ЗМІ.
1 грудня російський суд продовжив термін арешту Курмашевої до лютого 2024 року. У разі визнання винною їй загрожує до п’яти років в’язниці.
Алсу Курмашева, досвідчена журналістка, яка близько 25 років працювала на Татаро-башкирській службі Радіо Свобода, в середині травня поїхала до Росії в сімейних справах. Її тимчасово затримали під час очікування зворотного рейсу 2 червня в аеропорту Казані, де у неї вилучили паспорти і телефон. Після п’яти місяців очікування на рішення у справі Курмашеву оштрафували на 10 000 рублів (103 долари) за те, що вона не зареєструвала свій американський паспорт у російських органах влади.
Читайте також: «Меморіал» вніс арештовану в РФ журналістку Радіо Свобода Курмашеву до списку політв’язнів
Курмашева очікувала на повернення паспортів, коли її знову затримали 18 жовтня і цього разу звинуватили в тому, що вона не зареєструвалася як «іноземний агент» – юридичне визначення, яке Росія використовує з 2012 року для покарання критиків урядової політики. Їй загрожує покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.
Затримання Росією Курмашевої, другої представниці американських ЗМІ, яких Москва заарештувала цього року, викликало хвилю критики з боку правозахисних груп і політиків, які заявили, що цей крок свідчить про новий рівень цензури воєнного часу.
Росію звинувачують у затриманні американців для використання їх в обміні на росіян, ув’язнених у Сполучених Штатах. Журналіст Wall Street Journal Еван Гершкович був заарештований за звинуваченням у шпигунстві – що він і газета рішуче заперечують – у березні.
Виконувач обов’язків президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеффрі Гедмін заявив, що глибоко розчарований рішенням суду РФ про арешт журналістки. «Ми закликаємо негайно звільнити Алсу, щоб вона могла повернутися до своєї родини», – наголосив він.
Читайте також: «Репортери без кордонів» і ще 13 організацій звернулися до Блінкена через затриману в РФ журналістку Радіо Свобода
Комітет із захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» зажадали негайного звільнення Курмашевої. Вимогу звільнити журналістку також висловили у правозахисній організації PEN America та в Управлінні ООН з прав людини.
Затримання та арешт журналістки прокоментували та засудили представники американської влади, Євросоюз. Представник Держдепартаменту США Меттью Міллер на пресконференції, коментуючи справу, сказав, що для Вашингтона «немає важливішого пріоритету, ніж безпека громадян США за межами країни».
Мін’юст Росії вніс у список «іноземних агентів» понад 30 співробітників Радіо Свобода. Радіо Свобода каже, що закон є політичною цензурою, яка має на меті перешкодити журналістам виконувати професійні обов’язки, і оскаржує дії влади в російських судах і в Європейському суді з прав людини.
У березні московський суд оголосив про банкрутство діяльності Радіо Свобода в Росії після того, як компанія відмовилася платити численні штрафи на загальну суму понад 1 мільярд рублів (14 мільйонів доларів) за недотримання закону.
…
Білий дім скористався надзвичайними повноваженнями, щоб дозволити продаж Ізраїлю близько 14 тисяч танкових снарядів без розгляду Конгресом США на суму близько 106,5 мільйонів доларів, повідомляє агенція Reuters із посиланням на Міноборони США.
За даними агенції, схвалена поставка є частиною ширшої угоди у понад пів мільярда доларів, яку адміністрація президента США просить схвалити Конгрес.
У пакет військової допомоги, зокрема, входять 45 тисяч снарядів для танків «Меркава», які ізраїльська армія використовує в Секторі Гази.
Reuters зазначає, що запит на підтримку Ізраїлю надійшов на тлі суперечок щодо застосування американської зброї у Секторі Гази. Ізраїль звинувачують у численних жертвах серед мирних жителів. Ізраїльські військові стверджують, що атакують військову інфраструктуру угруповання «Хамас», що визнане терористичним США та ЄС.
У жовтні президент США Джо Байден скерував до Конгресу запит на фінансування міжнародної безпеки, у тому числі на допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню у 105 мільярдів доларів. З цих коштів частка для України мала б становити понад 60 мільярдів, а для Ізраїлю – 14 мільярдів.
Раніше цього тижня законопроєкт було заблоковано Сенатом США. Республіканці, які проголосували проти, заявили, що не проти допомоги іншим країнам, але не готові поступитися вимогами щодо посилення заходів безпеки на кордоні з Мексикою.
…
У російському Санкт-Петербурзі через допис із зображенням георгіївської стрічки затримали громадянина США та РФ Юрія Малєва, повідомляє об’єднана пресслужба судів міста. Його звинувачують за статтею про реабілітацію нацизму. Чоловік два тижні тому приїхав із Естонії.
За версією слідства, 8 травня минулого року підозрюваний опублікував зображення трупа з біркою у кольорах стрічки та підписом «Як правильно носити георгіївську стрічку». За це на Малєва поскаржилася до поліції пенсіонерка з Санкт-Петербурга.
Смольнінський райсуд Санкт-Петербурга взяв його під арешт. Суд вважає, що своїми діями чоловік «висловив явну неповагу до суспільства і днів військової слави». Затриманому загрожує до 5 років колонії.
Затримання без вказівки імені підтверджує і пресслужба міської поліції.
«Георгіївська стрічка» – відносно недавній у нинішньому значенні символ російських військових. Її активне використання в XXI столітті повʼязане з бажанням нинішньої російської влади витіснити червоний прапор як символ перемоги у Другій світовій війни. Червоний прапор асоціюється з комуністичною партією, яка частиною пересічних росіян сприймається як альтернатива правлінню Володимира Путіна.
В Україні з 2014 року ця стрічка сприймається насамперед як символ російської окупації частини українських регіонів. Використання «георгіївської стрічки» заборонене в Україні.
З 2022 року георгіївська стрічка є у РФ також символом підтримки російського вторгнення в Україну. З вересня 2022 року стрічку оголошено символом військової слави Росії. За її осквернення президент Володимир Путін запровадив кримінальне покарання до п’яти років колонії.
…
У столиці Грузії Тбілісі в суботу прихильники європейського шляху Грузії – представники неурядового сектору, політики та пересічні громадяни зібралися на Площі Республіки та пройшли на Площу Європи з прапорами Євросоюзу, скандуючи «Ми переможемо», «Грузин, а отже – європеєць».
Як передає проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу», учасники назвали метою маршу – намір надіслати чіткий сигнал ЄС, що Грузія прагне до Європи.
На площі Європи до маршу приєдналася президентка Грузії Саломе Зурабішвілі.
«Європа – це простір, де люди, їхня вільна думка мають величезне значення. Я сподіваюся, що ця вільна думка буде врахована, і ми ще раз зможемо святкувати 15 грудня. Потім підготовка до наступного року, який буде не менш важливим. Європейська комісія вже висловила свою думку. Тепер чекаємо на рішення Європейської ради. Я очікую, що, з одного боку, вони врахують одержані рекомендації, а з іншого – думку людей, висловлену тут на цьому рівні. Це мирний марш, мирний вислів думки та волі людей, виражені різними ініціативами протягом усього цього періоду. Це остання ініціатива, до якої ми всі приєднуємось і висловлюємо головне посилання до ЄС про те, що ми хочемо Європу», – зазначила президент.
Також у столиці Грузії Тбілісі сьогодні символічно розгорнули гігантський 33-метровий прапор ЄС. За заявою громадян, які беруть участь у «Європейському марші», таким чином вони доносять голос до Європи про те, що Грузія є частиною Європи і має набути статусу кандидата. Під час розгортання прапора пролунали гімни Грузії та ЄС. Громадяни скандували «Твій голос – Європі».
14-15 грудня на саміті лідерів ЄС розглядатиметься надання Грузії статусу кандидата на вступ до ЄС при виконанні необхідних умов.
…