Ця заява пролунала після слів польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, який сказав, що Варшава «більше не передає Україні зброю».
…
ukrlines skype чат
популярні новини
У столиці Вірменії Єревані ввечері 20 вересня в перебігу масової акції протесту під стінами будівлі уряду є затримані через сутички протестувальників з поліцією, повідомила Вірменська служба Радіо Свобода (Радіо Азатутюн) із посиланням на правоохоронців.
Через масові заворушення затримано низку осіб, повідомив Слідчий комітет Вірменії. Повідомляється про відкриття кримінального провадження за фактами «організації масових заворушень та участі в них, публічних закликів до вчинення масових заворушень».
За повідомленням Слідчого комітету, близько 21:30 за місцевим часом протестувальники спробували взяти штурмом будівлю уряду Вірменії та не реагували на заклики правоохоронців дотримуватися громадського порядку. У відомстві кажуть, що протестувальниками було застосоване насильство до правоохоронців. «Поліцейським, які були при виконанні службових обов’язків, завдали ударів ногами та руками, кидаючи в них каміння та різні предмети», – йдеться в повідомленні вірменського Слідкому.
У мережі є кадри, що силовики у відповідь застосували до протестувальників кийки.
Демонстранти прийшли під будівлю уряду ще вдень із плакатами «Пашинян – зрадник», вимагаючи його відставки.
Перед тим президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив, що його країна досягла всіх цілей за добу «антитерористичних заходів» у сепаратистському Нагірному Карабаху і «відновила свій суверенітет». Алієв також заявив, що під час «антитерористичних заходів» армії Азербайджану в Карабаху «цивільне населення не постраждало, не потрапили під удар цивільні об’єкти, але знищена ворожа військова інфраструктура й техніка».
За словами президента Азербайджану, під час переговорів в азербайджанському місті Євлах, які відбудуться 21 вересня, вірменським представникам нададуть план реінтеграції Карабаху. У Кремлі заявили, що російські миротворці виступатимуть посередниками у переговорах.
19 вересня азербайджанська армія оголосила про «антитерористичну операцію» в Карабаху з метою відновлення конституційного ладу. Баку повідомив про удари по об’єктах вірменської армії та вірменських збройних підрозділів у Карабаху. Єреван присутність своїх військових у регіоні заперечує.
Перед оголошенням операції Баку звинуватив фактичну владу Карабаху в організації терактів. За даними азербайджанської сторони, 19 вересня на міни наїхали два автомобілі. Загинули дев’ятеро людей, серед яких були семеро співробітників МВС Азербайджану.
Вірменська служба Радіо Свобода повідомила з посиланням на представників фактичної влади Нагірного Карабаху, що за добу там загинули кілька десятків людей, зокрема і цивільних. Баку повідомив про загибель одного жителя контрольованого Азербайджаном міста Шуша.
20 вересня Міноборони Азербайджану заявило про домовленість щодо припинення вогню у сепаратистському регіоні Нагірний Карабах. Повідомляли, що досягнуто домовленості про призупинення «локальних антитерористичних заходів» 20 вересня 2023 року о 13:00.
Прем’єр-міністр Нікол Пашинян зазначив, що Вірменія жодним чином не брала участі у розробці тексту угоди та не була стороною обговорень. Він зауважив, що в тексті згадуються збройні сили Вірменії і виведення частин збройних сил Вірменії з сепаратистського регіону Нагірний Карабах, але, за його словами, з серпня 2021 року Вірменія там не тримає своїх військових.
Міжнародне співтовариство визнає Нагірний Карабах суверенною територією Азербайджану, проте з початку 1990-х Баку не контролював більшу частину регіону.
Баку та Єреван роками перебувають у конфлікті через сепаратистський регіон Нагірний Карабах. Підтримувані Вірменією сепаратисти захопили регіон Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, під час війни на початку 1990-х років, у якій загинуло близько 30 000 людей.
За підсумками короткострокової війни восени 2020 року Азербайджан та Вірменія за посередництва Росії підписали угоду про припинення бойових дій. Баку повернув собі під контроль частину територій Нагірного Карабаху та прилеглі райони Азербайджану.
Упродовж понад трьох десятиліть Росія була посередником між двома колишніми радянськими республіками, але Брюссель і Вашингтон останнім часом стали активнішими, оскільки Москва на тлі повномасштабного вторгнення в Україну більше не може активно брати участь у проблемах Нагірного Карабаху.
Вірменія неодноразово звинувачувала російських миротворців у невиконанні обіцянок захистити етнічних вірмен згідно з погодженим Москвою перемир’ям 2020 року.
…
Європейська комісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українців, які виїхали до ЄС через російську агресію, з 4 березня 2024 року до 3 березня 2025 року.
Як повідомляє пресслужба Єврокомісії, «це забезпечить певність і підтримку для понад 4 мільйонів осіб, які користуються захистом у всьому ЄС».
Цю пропозицію Єврокомісії тепер має схвалити Рада ЄС.
Єврокомісія вважає, що причини для тимчасового захисту зберігаються, і тому він повинен бути продовжений як необхідна і відповідна реакція на поточну нестабільну ситуацію.
ЄС активував Директиву про тимчасовий захист 4 березня 2022 року одностайним рішенням держав-членів і автоматично продовжив її дію на один рік.
Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн казала, що Єврокомісія запропонує продовжити тимчасовий захист для українців. За її даними, від початку повномасштабного вторгнення РФ притулок у ЄС знайшли щонайменше 4 мільйони українців.
…
Через падіння з вузької гірської дороги в ущелину на південному сході Перу загинули 25 людей, в тому числі двоє дітей.
Як повідомляє агенція AFP з посиланням на поліцію, автобус зірвався у 200-метрову ущелину в Андах, в районі міста Хуанкавелика. Відомо також про 34 постраждалих.
Президентка Перу Діна Болуарте, яка прибула до Нью-Йорка на Генсамблею ООН, висловила співчуття близьким жертв.
У серпні приблизно в тому ж районі через аварію 13 людей загинули і п’ятеро були поранені.
На перуанських автомагістралях часто відбуваються аварії. Причини – перевищення швидкості, погані дороги, відсутність дорожніх знаків і недотримання правил дорожнього руху.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2019 році в Перу на дорогах загинуло 4414 людей (понад 13 на 100 тисяч жителів).
…
Президент Росії Володимир Путін підписав указ, який передбачає рівноцінне використання мобільного додатка «Госуслуги» із паперовими документами, у тому числі паспортом. Конкретні випадки, коли додаток може бути прирівняний до фізичних документів, мають затвердити уряд і Федеральна служба безпеки.
Використання додатка замість фізичної копії буде добровільним, йдеться у документі. Чернетку наказу ще у квітні підготувало Міністерство цифрового розвитку.
Наприкінці 2021 року російське МВС повідомляло, що електронні посвідчення особи у вигляді пластикової картки та QR-коду будуть введені в країні з січня 2023 року. Пілотними регіонами для їх запровадження мали стати Москва, Московська область і Татарстан. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну відповідні плани фактично були скасовані.
Повідомлялося, що через санкції та обмеження торгівлі у РФ виник дефіцит чіпів та пластику для карток і біометричних закордонних паспортів.
…
У розпорядженні Російської служби Радіо Свобода з’явився супутниковий знімок сервісу Planet.com, зроблений вранці 18 вересня, який вказує на те, що у Білорусі триває демонтаж наметів у таборі ПВК «Вагнер».
УТОЧНЕНО У початковому варіанті повідомлення вказувалося, що демонтовано усі намети. Однак згодом Російська служба Радіо Свобода зробила уточнення, що у південній частині табору частина наметів все ж залишилася, тоді як повністю завершено демонтаж лише у північній частині.
У порівнянні зі знімком, зробленими 9 вересня, видно, що ті ряди наметів в одному із секторів табору, які розміщувалися в селі Цель Могильовської області, станом на сьогодні зникли.
Поки невідомо, куди перемістили цю частину наметів.
Крім того, сьогодні український «Центр національного спротиву» (підрозділ при Командуванні сил спеціальних операцій ЗСУ – ред.) повідомив, що на території Білорусі залишилося менше ніж 100 вагнерівців. За даними центру, 200 осіб із цього числа залишаються інструкторами у спецпідрозділах МВС та Міністерства оборони Білорусі. Решта – це ті, кого не приймають до інших приватних військових компаній, або до підрозділів Міноборони РФ.
Табір російських найманців у Білорусі виник наприкінці червня, після заколоту ПВК «Вагнер» у РФ, у результаті якого частина його представників вирушила до цієї країни – за офіційною версією, щоб навчати білоруських військових. 1 серпня табір почали демонтовувати, а найманцям запропонували або укласти контракт із російською армією, або вирушити до Африки.
…
Президент України Володимир Зеленський збирається поспілкуватися з сенаторами Сполучених Штатів під час свого візиту до Вашингтону у четвер, повідомляє CNN.
Президент України виступить із промовою перед сенаторами.
Як повідомила минулого тижня телекомпанія CNN з посиланням на джерело з Республіканської партії, Зеленський не мав виступати на спільному засіданні Конгресу.
Цей візит відбудеться в той час, коли Конгрес розглядає запит Білого дому про додаткову допомогу Україні.
Зеленський також зустрінеться з президентом США Джо Байденом у Білому домі. Востаннє він перебував з офіційним візитом у Сполучених Штатах у грудні 2022 року, вперше залишивши межі України після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Read MoreНа тлі повідомлень про погіршення здоров’я 46-річного лідера Чечні Рамзана Кадирова у його соцмережах з’явилося відео, у якому він прогулюється алеєю в невідомому місці.
«Дуже раджу всім, хто в інтернеті не може відрізнити правду від брехні, прогулятися на свіжому повітрі, упорядкувати думки. Дощ чудово бадьорить», – йдеться у підписі до відео, оприлюдненому в телеграм-каналі.
Днями з’явилися повідомлення про різке погіршення здоров’я Кадирова, повідомлялося нібито Кадиров впав у кому. Українська розвідка заявила, що останні кілька днів він перебуває у важкому стані.
Read MoreЄвропейська комісія закликала Польщу, Угорщину та Словаччину бути конструктивними після того, як вони в односторонньому порядку заявили про продовження заборони на імпорт зерна з України, незважаючи на рішення Єврокомісії скасувати обмеження.
«Ми знаємо про оголошення деяких держав-членів щодо односторонніх заходів. Зараз важливо, щоб усі країни працювали в дусі компромісу та конструктивно взаємодіяли», – сказала речниця комісії, яку цитує Reuters.
Україна була одним із провідних світових експортерів зерна до того, як повномасштабне вторгнення Росії зменшило її здатність доставляти сільськогосподарську продукцію на світові ринки через чорноморські порти. Відтоді українські аграрії зробили ставку на експорт зерна через сусідні країни.
15 вересня сплив термін дії обмежувальних заходів, запроваджених Єврокомісією 2 травня щодо чотирьох категорій українського агроімпорту. На цей крок у Брюсселі пішли, щоби стабілізувати сільськогосподарські ринки Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини та Болгарії, що зіткнулися з напливом української агропродукції.
Після рішення Єврокомісії не продовжувати обмеження на імпорт української агропродукції Польща, Угорщина та Словаччина оголосили про односторонні обмеження.
Натомість Болгарія підтримала ідею припинити обмеження імпорту українського зерна, а Румунія, на яку зараз припадають найбільші об’єми експорту й подальшого транзиту української агропродукції, утрималась від запровадження односторонніх заборон. Бухарест заявив, що «залежно від плану дій, представленого українською стороною, уряд Румунії ухвалить рішення про відповідні заходи для захисту румунських фермерів».
…