Lbiz

Українська сторона Спільного центру контролю та координації на Донбасі заявила про високий ризик настання «екологічної катастрофи по обидва боки лінії розмежування» через аварійний стан коксохімічного підприємства ТОВ НПО «Інкор і Ко» поблизу Новгородського на Донеччині. Відповідне повідомлення розміщене на сторінці штабу АТО у Facebook.

«Велика кількість опадів та сезонні коливання температури потребують негайного проведення робіт з обслуговування та поточного ремонту об’єктів шламонакопичувача, серед яких: відновлення всмоктуючого пристрою трубопроводу повернення освітленої води з шламонакопичувача 3-ї черги до підприємства для переливу хімічнонебезпечних речовин через дамбу; обстеження дамби шламонакопичувача 3-ї черги та шламопроводів;

відбір проб рідини та твердих відкладень; відсипання глиною дамби шламонакопичувача», – йдеться у заяві СЦКК.

Водночас, за даними української сторони центру, представники окремих районів Донецької області відмовляються надати гарантії безпеки робітникам для проведення ремонту.

Угруповання «ДНР» дану заяву ніяк не коментувало.

Українська сторона СЦКК заявляла раніше, 27 січня, що представники ОРДЛО погодили з гарантіями безпеки тільки одну із сорока заявок на ремонт об’єктів інфраструктури на Донеччини поблизу лінії розмежування.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Національний банк України зміцнив курс гривні на понад 23 копійки – до 28 гривень, свідчать дані на сайті регулятора.

Офіційний курс гривні до євро зріс на 17,7 копійки – до 34 гривень 78 копійок.

29 січня НБУ зміцнив офіційний курс гривні до долара на 30 копійок, а до євро – на 54 копійки.
…

У 2018 році націоналізований ПриватБанк планує «оптимізувати» кількість відділень до 2061, нині  працює 2244.

Як повідомляє прес-служба фінансової установи, планується оптимізація 201 міні- та мікровідділення з невеликою кількістю персоналу.

При цьому  у 2018 році «Приватбанк» планує збільшити мережу повнофункціональних універсальних відділень – планують відкрити протягом року 49 нових універсальних відділень.

«Ми прагнемо, щоб до кінця року понад 80% наших відділень стали повнофункціональними, могли обслуговувати як фізичних осіб, так і малий бізнес і корпоративних клієнтів», – зазначила Галина Пахачук. – Під час оптимізації кількості філіальної мережі ми будемо виходити з формули ефективності й прибутковості в рамках стратегії банку на обслуговування фізичних осіб і малого бізнесу», – сказала в. о. глави банку Галина Пахачук. 

Нині, за даними сайту «Приватбанку», працюють 2244 відділення. 

У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку». Нині власником фінустанови є Міністерство фінансів.
…

Національний банк України зміцнив офіційний курс гривні до долара на 30 копійок до 28,24 гривні за долар, йдеться в повідомленні на сайті НБУ.

Офіційний курс гривні до євро також зміцнився, на 54 копійки, до 34,96 гривні за євро.

Раніше сьогодні гривня різко зросла в ціні на міжбанку.

НБУ 26 січня підвищив облікову ставку з 14,5% до 16% річних. За повідомленням прес-служби НБУ, таке рішення правління банку ухвалило 25 січня. Облікова ставка є одним із інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів. Фактично вона визначає ціну грошей, це в тому числі впливає і на валютний ринок.

У березні 2015 року НБУ облікова ставка була на рівні 30%, згодом Нацбанк почав поступово знижувати облікову ставку.
…

Представники окремих районів Донецької області погодили з гарантіями безпеки тільки одну із сорока заявок на ремонт об’єктів інфраструктури на Донеччини поблизу лінії розмежування, повідомляє українська сторона Спільного центру контролю та координації на сторінці штабу АТО у Facebook.

За даними СЦКК, зокрема, йдеться про дамбу шламонакопичувача 3-ї черги промислових відходів коксохімічного виробництва ТОВ НПО «Інкор і Ко», розташованої поблизу населеного пункту Новгородське на Донеччині, а також ділянки аміакопроводу державного підприємства «Укрхімтрансаміак» біля Травневого.

«У разі руйнування дамби, речовини, які зберігаються в шламонакопичувачі (до їх складу входять феноли, фенольні сполуки, сірчана кислота, формальдегіди, нафтопродукти, смолисті речовини, нафталін та інші речовини, що утворилися в процесі основного виробництва) можуть потрапити в річки Кривий Торець та Сіверський Донець, з якого, в свою чергу, здійснюється забір питної води для мешканців практично усього Донбасу», – мовиться у повідомленні.

Окрім того, наголошують в СЦКК, ненадання гарантій з боку ОРДО на безпечне проведення робіт унеможливлює введення в дію газорозподільчої станції та газогону на ділянці «Мар’їнка-Красногорівка», відновлених українською владою.

«Відсутність газу не дає змогу запустити 13 газових котелень, надати тепло в 6 шкіл, 5 дитячих дошкільних установ та будинки мешканців. Без енергоносія вимушено припинили роботу і підприємства в цих населених пунктах: ВАТ «Красногорівський вогнетривкий завод», ВАТ «Лактіс», Мар’їнський хлібозавод та інші. А це, окрім не виготовлення відповідної продукції, понад 3000 робочих місць для місцевого населення», – кажуть представники центру.

Також українське представництво СЦКК наполягає на важливості проведення негайний робіт із відновлення водопостачання Майорська, де живе 180 сімей, та ремонту на ділянках оптико-волоконних ліній зв’язку компанії «Vodafone-Україна» на території тимчасово непідконтрольній Уряду України (в районі населеного пункту Оленівка).

Начальник відділу зв’язків з громадськістю компанії «Vodafone-Україна» Вікторія Рубан 24 січня в ефірі Донбас.Реалії заявила, що компанія не може перевірити чи відремонтувати своє обладнанн без гарантій безпеки на окупованій території Донецької області. Вона зазначила також, що питання про ситуацію зі зв’язком в Донецькій області винесено на переговори контактної групи в Мінську.

11 січня зник зв’язок Vodafone на непідконтрольних територіях Донбасу. У компанії повідомили про пошкодження оптоволоконного кабелю. 19 січня повідомили про відновлення зв’язку на Луганщині.

22 січня угруповання «ДНР» опублікувало заяву до компанії Vodafone з проханням посприяти у відновленні роботи мережі і направити фахівців оператора на непідконтрольну Україні територію Донеччини.
…

Народний депутат із групи «Відродження» Віталій Хомутиннік у січні задекларував 855 454 гривень процентів за банківськими вкладами – від «ОТП Банку» та «Укргазбанку». Така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

20 грудня 2017 року парламентар отримав 11 134 837 гривень через відчуження нерухомого майна (це відображено тут і тут). Джерелом доходу виступив Олександр Васильович Буряк. Особа з таким ім’ям кілька років тому також перебувала в статусі народного депутата України.

Окрім цього, увагу привернули зміни у майновому стані Віталія Хомутинніка, які він вніс за день до продажу майна Буряку. 19 грудня Хомутиннік отримав 50 319 058 гривень дивідендів від компанії Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Каскад-Інвест», яка, за повідомленнями ЗМІ, йому і належить. Це підприємство займається наданням фінансових послуг (трасти, фонди).

 
…

У перші години торгів на міжбанківському валютному ринку 26 січня відбувається посилення національної валюти щодо долара США, інформує сайт «Мінфін», який відстежує ситуацію на ринку.

«Пропозиція валюти активно перевищує попит з самого початку торгової сесії по долару. Котирування падають. Великі покупці поки не поспішають активно скуповувати валюту, попри зростання залишків на кореспондентських рахунках банків до 71,5 мільярда гривень», – вказують фахівці.

Станом на 11:00 за долар на міжбанку дають близько 28 гривень 55 копійок. Це на 20 копійок менше за офіційний курс гривні на 26 січня, встановлений Національним банком України за підсумками торгів у четвер.

НБУ 26 січня підвищив облікову ставку з 14,5% до 16% річних. За повідомленням прес-служби НБУ, таке рішення правління банку ухвалило 25 січня. Облікова ставка є одним із інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів. Фактично вона визначає ціну грошей, це в тому числі впливає і на валютний ринок.

У березні 2015 року НБУ облікова ставка була на рівні 30%, згодом Нацбанк почав поступово знижувати облікову ставку.
…

Президент України Петро Порошенко заявив, що Україна багато зробила для покращення інвестиційного клімату і чекає на нових інвесторів.

«Будь ласка, більше не витрачайте час і не чекайте червня-липня-серпня чи осені. Це правильний час і місце сьогодні бути в «Українському домі» в Давосі. Ми чекаємо на вас, на інвесторів»,  – сказав Порошенко 25 січня під час виступу на інвестиційній панелі Української асоціації венчурного та приватного капіталу в Давосі, де проходить 48-ма зустріч Всесвітнього економічного форуму.

Він також висловив сподівання, що Україна зможе посісти місце серед перших 50-ти країн рейтингу Doing Business.

За даними Адміністрації президента, понад 80 компаній світових лідерів звернулися з пропозицією про зустріч з президентом України. «Це дуже гарна характеристика того, наскільки популярна Україна зараз серед інвесторів і наскільки вони вірять у наш успіх», – прокоментував Порошенко.

Станом на кінець 2017 року, за версією Світового банку Doing Business, Україна поліпшила свої позиції в рейтингу легкості ведення бізнесу на чотири позиції і піднялася на 76-е місце із загалом 190. За цими даними, Україна продемонструвала зростання, зокрема, за такими пунктами: «отримання дозволів на будівництво», «захист міноритарних інвесторів» і «сплата податків».
…

«Укрзалізниця» планує підвищити тарифи на пасажирські перевезення у 2018 році, заявив виконувач обов’язків голови правління компанії компанії Євген Кравцов в інтерв’ю телеканалу «112.ua».

«З пасажирськими перевезеннями ситуація досить складна в плані тарифів. Тариф на пасажирські перевезення не піднімався вже кілька років. Ми бачимо необхідність підвищення тарифу в нинішньому році. У фінансовий план на 2018 рік ми заклали цифри дворазового підвищення на 10% кожна. Два рази по 10%, щоб це було плавно і не так помітно для людей», – сказав Кравцов.

Він зазначив, що «пасажирське господарство для УЗ збиткове».

«Питання розміру збитків дещо інше, тут по-різному можна обраховувати. Вантажне ж прибуткове, і тут є, безумовно, питання перехресного субсидування. Пасажирське господарство у нас субсидується за рахунок вантажного – факт є факт. Крім того, у нас субсидування всієї УЗ в цілому за рахунок з’їдання коштів протягом багатьох років амортизацією. Тобто навіть ті гроші, які компанія заробляла, вона не реінвестувала, а «проїдала». Зараз починаємо інвестувати», – заявив Кравцов.

В.о. голови «Укрзалізниці» додав, що необхідність підвищення тарифів обумовлена також тим, що, «наприклад, у соціальному сегменті (плацкартних перевезень) квитки часто дешевші, ніж на автобусне сполучення на аналогічних напрямках».

Тариф на пасажирські перевезення в Україні не змінювався з 2014 року. Тоді компанія планово підвищила тарифи на проїзд у пасажирських поїздах внутрішнього сполучення на 10% у всіх категоріях вагонів, окрім СВ і потягів категорії «Інтерсіті+».
…

У 2018–2020 роках Національний банк України та Кабінет міністрів мають сплатити понад 16 мільярдів доларів США за зовнішніми боргами, повідомили в НБУ.

«Тому, на думку Національного банку, для збереження макрофінансової стабільності України критично важливим є продовження співпраці з МВФ у рамках на лише поточної, а й нової програми», – наголосили в НБУ.

 Національний банк у 2018 році очікує надходження близько 2 мільярдів доларів США від Міжнародного валютного фонду, а також сподівається на отримання урядом кредитів від Європейського союзу та Світового банку.

«Це дасть змогу збільшити міжнародні резерви до 20,5 мільярдів доларів США (або 3,7 місяця імпорту майбутнього періоду) на кінець 2018 року. Однак у 2019 та 2020 роках через пікові виплати за зовнішнім державним боргом очікується формування дефіциту зведеного платіжного балансу й скорочення міжнародних резервів», – заявили в НБУ.

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярдів доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.

У Міністерстві фінансів України раніше заявляли, що очікують надходження нового траншу кредиту МВФ на початку 2018 року.
…

Національний банк України від 26 січня підвищує облікову ставку з 13,5% до 16% річних. За повідомленням прес-служби НБУ, таке рішення правління банку ухвалило 25 січня.

Облікова ставка є одним із інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів. Фактично вона визначає ціну грошей.

«Більш жорстка монетарна політика сприятиме поступовому зниженню споживчої інфляції та її поверненню в цільовий діапазон у середині 2019 року», – заявляють у Нацбанку.

За даними НБУ, в 2017 році споживча інфляція зросла до 13,7% і, таким чином, перевищила ціль Національного банку, встановлену Основними засадами грошово-кредитної політики на 2017 рік і середньострокову перспективу.

«Прискорення інфляції порівняно з 2016 роком (12,4%) відбулося насамперед через дію чинників, на які інструменти грошово-кредитної політики мають обмежений вплив. Зокрема, на показниках інфляції суттєво позначилося скорочення пропозиції окремих видів продовольчих товарів через несприятливі погодні умови в першій половині року, нестабільну ситуацію у тваринництві, зростання світових цін та зовнішнього попиту на вітчизняні продукти харчування (насамперед, м’ясні та молочні)», – йдеться в повідомленні.

Востаннє НБУ підвищував облікову ставку з 12,5 до 13,5% у жовтні 2017 року.

У березні 2015 року НБУ облікова ставка була на рівні 30%, згодом Нацбанк почав поступово знижувати облікову ставку.

 
…

У Міжнародному валютному фонді заявили, що очікують на зростання темпів світової економіки на 3,9% у 2018 і 2019 роках. Відповідно до звіту від 22 січня, це на 0,2 процентних пункти вище, ніж у прогнозі фонду за жовтень 2017 року.

У МВФ покращення перспектив для світової економіки пов’язують, зокрема, частково зі зниженням податків у США.

Економічна активність у Європі і Азії, за даними МВФ, торік була більшою, ніж очікувалося, а глобальне зростання в 2017 році оцінюється на рівні 3,7 відсотка, що на 0,1 процентних пункти вище, ніж прогноз у жовтні.

«Перегляд відображає збільшення темпів зростання світової економіки і очікуваний вплив недавно схвалених змін податкової політики США», – йдеться в оновленому звіті МВФ «Перспективи розвитку світової економіки».

Згідно зі звітом, 120 економік, на які припадає три чверті світової економічної активності, торік показали найбільше глобальне зростання від 2010 року.

Відповідно до оновленого прогнозу, цього року економіка Росії зросте на 1,7 відсотка (на 0,1 процентних пункти вище, ніж у жовтневій оцінці). Прогноз на 2019 рік щодо зростання на 1,5 відсотка не змінився.

Економіка країн колишнього Радянського Союзу, так званої СНД, включаючи Україну, цього року зросте на 2,2 відсотка, а наступного року – на 2,1 відсотка, заявили в МВФ.

Уряд прогнозує, що ВВП України в 2018 році зростатиме на 3%. Рівень безробіття в Кабміні оцінили в 9,1%, прогноз інфляції погіршили з 7% до 9%. 
…

Пропозиція російського президента Володимира Путіна про повернення військової техніки з анексованого Криму може коштувати Україні мільярди гривень, йдеться про витрати на модернізацію техніки або її утилізацію. Таку думку командувач Військово-морськими силами України 2014-2016 років Сергій Гайдук висловив в ефірі телепроекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

«Відновлення, модернізація утилізація – вона обчислюватиметься в десятки мільярдів… Сімдесят-вісімдесят відсотків озброєння, яке перебуває, і техніки, що перебуває на кораблях, або російського, або іноземного виробництва. Тепер виникає питання: чи готові ми до імпортозаміщення?» – заявив Гайдук.

Президент Росії Володимир Путін 11 січня заявив, що Росія готова повернути Україні її військову техніку з анексованого Криму.

У відповідь на це командувач Військово-морськими силами Збройних сил України Ігор Воронченко повідомив, що рішення за пропозицією Путіна про повернення техніки прийматиме керівництво України.

16 січня спікер Путіна Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі чули низку публічних заяв, що були зроблені в Києві щодо передачі техніки з Криму, але не знають про незалежну реакцію на цю пропозицію.

Президент України Петро Порошенко публічно не коментував пропозицію Путіна.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

Національний банк України послабив курс гривні щодо долара США на сім копійок.

Як повідомляє сайт НБУ, на 22 січня НБУ встановив офіційний курс на рівні 28,84 гривень за долар США і 35,34 гривні – за євро. 

На 19 січня Нацбанк встановив курс гривні щодо долара США – 28,77, щодо євро – 35,20.

Як інформує профільний сайт «Мінфін», на міжбанківському валютному ринку 19 січня долар купують за 28,77, а продають за 28,81.

12 січня заступник голови НБУ Олег Чурій заявив, що Національний банк України пов’язує знецінення гривні на міжбанківському валютному ринку з «певною сезонністю» і для «пом’якшення впливу цих чинників» продав з початку року валюти на суму 53,5 мільйона доларів.
…

На сайті «Укрзалізниці» 17 січня з’явилася функція придбання квитків з пересадками, повідомив виконувач обов’язків голови компанії Євген Кравцов у Facebook.

«Це рішення набагато спростить пошук і придбання проїзних документів за складним маршрутом та пропонуватиме альтернативний варіант поїздки не прямим сполученням. Ми намагались максимально спростити пошук необхідних квитків, тому в онлайн-замовленні вказуються станція пересадки та час очікування», – написав Кравцов.

Він зазначив, що всі квитки пасажири зможуть оплатити однією сумою наприкінці замовлення.

Раніше Кравцов повідомляв, що від 16 січня в міжнародних касах «Укрзалізниці» з’явилася змога розраховуватися платіжними картками.

«Укрзалізниця» є національним перевізником вантажів та пасажирів. Метою діяльності компанії, як йдеться на її сайті, «є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі тощо».
…

Голова правління національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Андрій Коболєв не вважає, що зобов’язання закупівлі газу в «Газпрому» є «негативним аспектом».

«З цього року буде необхідно вибирати мінімальні обсяги (закупівлі газу в «Газпрому», визначені Стокгольмським арбітражем – ред.). Ми в «Нафтогазі» не маємо підстав вважати негативним аспектом зобов’язання «Газпрому» продати нам 5 мільярдів кубометрів газу за ціною, нижчою за європейську. Це позитивний аспект як з точки зору НАК, так і кінцевих споживачів», – сказав Коболєв.

Він додав, що «Нафтогаз України» продовжить закупівлі газу в Європі.

22 грудня 2017 року «Нафтогаз» повідомив, що Стокгольмський арбітраж відхилив вимоги російської компанії «Газпром» до «Нафтогазу України» щодо принципу «бери або плати» на суму 56 мільярдів доларів за 2009-2017 роки. Як заявляли в українській компанії, «Нафтогаз» також домігся зменшення майбутніх обов’язкових річних обсягів закупівлі газу в «Газпрому» більш ніж у 10 разів відповідно до фактичних потреб в імпорті газу.

Водночас у російському «Газпромі» заявили, що Стокгольмський арбітраж зобов’язав компанію «Нафтогаз України» сплатити два мільярди доларів простроченої заборгованості й щорічно відбирати й оплачувати 5 мільярдів кубометрів газу.

31 травня 2017 року «Нафтогаз України» заявив, що отримав окреме рішення Стокгольмського арбітражу у провадженні проти «Газпрому» за контрактом на постачання газу. За повідомленням компанії, Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу «Нафтогазу» щодо перегляду ціни в контракті на постачання газу з «Газпромом» із урахуванням ринкових умов, а також скасував вимоги російського монополіста за умовою «бери або плати» і повністю скасував заборону на реекспорт Україною газу. За принципом «бери або плати», прописаним у контракті 2009 року, Україна мала щороку купувати 52 мільярди кубометрів газу або, навіть не купуючи, оплачувати його вартість.

У «Газпромі» ж тоді заявили, що принцип «бери або плати» не скасований, але не пояснили цю позицію.

2014 року компанія «Нафтогаз України» звернулася до Стокгольмського арбітражу з вимогою про перегляд контракту щодо ціни газу з російським «Газпромом» а також окремо про перегляд контракту на транзит газу і про компенсації у зв’язку з недостатніми обсягами прокачування. «Газпром», у свою чергу, подав до Стокгольмського арбітражного суду три позови проти «Нафтогазу».
…

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України результати розслідування компанії Kroll про махінації у фінансовій установі до її націоналізації у грудні 2016 року.

«Маячня, яку немає сенсу коментувати. Основне питання – куди і коли вивели гроші. Особливо сподобалася сентенція, що колишній менеджмент працював в інтересах акціонера. А в чиїх інтересах він мав працювати – в інтересах Порошенка або Гонтаревої з Рожковою (президента України Петра Порошенка, голови НБУ Валерії Гонтаревої та її заступника Катерини Рожкової – ред.)?» – сказав Коломойський у коментарі ТСН.ua.

16 січня Національний банк України опублікував результати розслідування компанії Kroll, які, на думку НБУ, підтверджують, що «Приватбанк» був «об’єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій» як мінімум протягом десяти років до націоналізації. 

Відповідно до даних розслідування до націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля передали сторонам, пов’язаним із колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

Як заявили в НБУ, наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано в кредити 36 позичальникам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. Більшість із них не погашаються і є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5,5 мільярда доларів США.

Національний банк, посилаючись на розслідування Kroll, заявляє, що «існують чіткі ознаки», що кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб.

У НБУ зазначили, що на думку розслідувачів, механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів.

У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку». Нині власником фінустанови є Міністерство фінансів. Це було частиною домовленостей із колишніми власниками фінансової установи.

У травні 2017 року програма журналістських розслідувань «Схеми» (проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»​) повідомляла, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності.
…

Результати розслідування компанії Kroll підтверджують, що «Приватбанк» був «об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій» як мінімум упродовж десяти років до націоналізації, повідомила прес-служба Національного банку України. У НБУ заявляють, що банку завдали збитків щонайменше на суму в 5,5 мільярда доларів США.

Відповідно до даних розслідування до націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля передали сторонам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

«Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано в кредити 36 позичальникам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. Більшість із них не погашаються і є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5,5 мільярда доларів США», – пише прес-служба Національного банку.  

Згідно з повідомленням, «існують чіткі ознаки», що кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб.

У НБУ додають, що на думку розслідувачів, механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів.

Крім того, у Національному банку України з посиланням на дані розслідування заявляють, що «центральним елементом організованої махінації з кредитним портфелем та виведенням коштів була тіньова банківська структура всередині ПАТ «Приватбанк».

«Ця секретна структура забезпечувала проведення платежів і сприяла руху коштів за сотнями кредитних договорів на мільярди доларів США в інтересах осіб, пов’язаних з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. До цієї тіньової банківської структури були залучені сотні працівників ПАТ «Приватбанк», – йдеться в повідомленні.

На думку Kroll, тіньова банківська структура керувала корпоративним кредитним портфелем пов’язаних осіб.

«Під її контролем надавалися нові кредити, які зазвичай використовувались для погашення основної суми та відсотків за існуючими кредитами пов’язаних осіб (циклічне перекредитування). Вона забезпечувала здійснення трансакцій з метою приховати джерело й справжнє призначення кредитних коштів, створюючи видимість звичайного клієнтоорієнтованого банку. Банк залучав кошти українських і закордонних вкладників для підтримки схеми циклічного перекредитування», – додали в НБУ.

У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку». Нині власником фінустанови є Міністерство фінансів. Це було частиною домовленостей із колишніми власниками фінансової установи.

Упродовж червня 2017 року бізнесмен, один з колишніх акціонерів «Приватбанку» Ігор Коломойський подав до суду низку позовів, направлених проти уряду, НБУ та «Приватбанку».

Заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова заявляла, що розгляд позовів щодо націоналізації «Приватбанку» не може завершитися поверненням фінустанови попереднім власникам.

У травні 2017 року програма журналістських розслідувань «Схеми» (проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»​) повідомляла, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. .

​
…

На торгах на міжбанківському валютному ринку 16 січня гривня продовжує втрачати позиції, послабившись ще на 9 копійок щодо долара США.

Як інформує профільний сайт «Мінфін», сесія розпочалася з падіння національної валюти. «Торги по долару почалися зі зростання попиту на тлі низької пропозиції. Це черговий раз смикає курс. Великі оператори-продавці не поспішають укладати угоди, вичікуючи оптимально високих котирувань. На 11:00 зареєстровано 52 угоди на суму 22,86 мільйона доларів за середньозваженомим курсом 28,6574», – інформують фахівці про перші результати торгів.

За підсумками торгів 15 січня Національний банк України встановив на 16 січня курс 28 гривень 56,76 копійки за долар. У період новорічних свят, до 3 січня включно діяв курс, встановлений на останніх торгах 2017 року – 28 гривень 6 копійок за долар.

Національний банк України пов’язує знецінення гривні на міжбанківському валютному ринку з «певною сезонністю» і для «пом’якшення впливу цих чинників» продав з початку року валюти на суму 53,5 мільйона доларів. Про це 12 січня заявив заступник голови НБУ Олег Чурій.
…