01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Facebook Bans Australian Users From Sharing News in Dispute Over New Law

Facebook is blocking Australian users from sharing or viewing news content amid a dispute over a proposed law.  Australia wants tech giants like Facebook and Google to pay for the content reposted from news outlets.“A bombshell decision” is how Facebook’s move is being reported in Australia.  The social media giant said it was banning Australians from sharing and reading news stories on its platform with a “heavy heart.”   The government in Canberra, though, has said it won’t back down.  Ministers have said the Facebook ban highlighted the “immense market power of these digital social giants.”  About 17 million Australians visit Facebook every month.The media bargaining code legislation has already been passed by the lower house of the Australian parliament and is expected to receive final approval by the upper chamber, the Senate, next week.  It would make Australia the first country to force big tech firms to pay for news content.  Communications Minister Paul Fletcher is scathing about Facebook’s actions.“Facebook needs to think very carefully about what this means for its reputation and standing,” Fletcher said. “They are effectively saying on our platform there will not be any information from organizations which employ paid journalists.  They are effectively saying any information that is available on our site does not come from these reliable sources.”The progress of Australia’s social media laws is reportedly being closely followed in other parts of the world, including Canada and the European Union.Facebook said the legislation “fundamentally misunderstands” the relationship between itself and publishers.  Large technology companies, including Google, have argued that by using stories from other publishers they generate more internet traffic and revenue for the websites run by traditional media outlets.   They have complained that as their advertising revenues have collapsed, social media platforms have benefited from their quality journalism without paying for it.  In contrast to Facebook, Google has this week signed multi-million dollar deals with three major Australian broadcasters and publishers.

Read More

Explainer: What’s Up Between Google, Facebook and Australia?

For two decades, global news outlets have complained internet companies are getting rich at their expense, selling advertising linked to their reports without sharing revenue.
Now, Australia is joining France and other governments in pushing Google, Facebook and other internet giants to pay. That might channel more money to a news industry that is cutting coverage as revenue shrinks. But it also sets up a clash with some of the tech industry’s biggest names.
Google, a unit of Alphabet Inc., has announced agreements to pay publishers in Australia while Facebook said Thursday it has blocked users in the country from viewing or sharing news.  What Is Happening in Australia?  
Facing a proposed law to compel internet companies to pay news organizations, Google has announced deals with Rupert Murdoch’s News Corp. and Seven West Media. No financial details were released. The Australian Broadcasting Corp. is in negotiations.  
Google accounts for 53% percent of Australian online advertising revenue and Facebook 23%, according to Treasurer Josh Frydenberg.  
Google had threatened to make its search engine unavailable in Australia in response to the legislation, which would create a panel to make pricing decisions on news.  
On Thursday, Facebook responded by blocking users from accessing and sharing Australian news.
Facebook said the proposed law “ignores the realities” of its relationship with publishers that use its service to “share news content.” That was despite Frydenberg saying this week Google and Facebook “do want to enter into these commercial arrangements.”  What Is Happening in Other Countries?  
Australia’s proposed law would be the first of its kind, but other governments also are pressuring Google, Facebook and other internet companies to pay news outlets and other publishers for material.  
In Europe, Google had to negotiate with French publishers after a court last year upheld an order saying such agreements were required by a 2019 European Union copyright directive.
France is the first government to enforce the rules, but the decision suggests Google, Facebook and other companies will face similar requirements in other parts of the 27-nation trade bloc.
 
Google and a group of French publishers have announced a framework agreement for the American company to negotiate licensing deals with individual publishers. The company has deals with outlets including the newspaper Le Monde and the weekly magazine l’Obs.  
Last year, Facebook announced it would pay U.S. news organizations including The Wall Street Journal, The Washington Post and USA Today for headlines. No financial details were released.  
In Spain, Google shut down its news website after a 2014 law required it to pay publishers.  Why Does This Matter?  
Developments in Australia and Europe suggest the financial balance between multibillion-dollar internet companies and news organizations might be shifting.
Australia is responding to complaints internet companies should share advertising and other revenue connected to news reports, magazine articles and other content that appears on their websites or is shared by users.  
The government acted after its competition regulator tried and failed to negotiate a voluntary payment plan with Google. The proposed law would create a panel to make binding decisions on the price of news reports to help give individual publishers more negotiating leverage with global internet companies.What Does This Mean for The Public?
Google’s agreement means a new revenue stream for news outfits, but whether that translates into more coverage for readers, viewers and listeners is unclear.
The union for Australian journalists is calling on media companies to make sure online revenue goes into news gathering.
“Any monies from these deals need to end up in the newsroom, not the boardroom,” said Marcus Strom, president of the Media, Entertainment and Arts Alliance. “We will be pressing the case for transparency on how these funds are spent.”
In the meantime, access occasionally could suffer: Facebook’s move Thursday initially blocked some Australian commercial and government communications pages.

Read More

У Білорусі за фактом смерті побитого невідомими Романа Бондаренка порушена кримінальна справа

Генпрокуратура Білорусі порушила кримінальну справу за фактом заподіяння тяжких травм, що призвели до смерті мінчанина Романа Бондаренка. Про це відомство повідомило 18 лютого матері загиблого Олені Бондаренко. Згодом Генпрокуратура підтвердила це через свою пресслужбу.

31-річний Роман Бондаренко помер від ушкоджень головного мозку після затримання особами в цивільному одязі на «Площі змін» – так називають один з дворів, де регулярно відбуваються протести. Громадські активісти та незалежні засоби інформації вважають, що до його смерті причетні люди з найближчого оточення Олександра Лукашенка.

Олена Бондаренко розповіла виданню TUT.BY про телефонну розмову з представником Генпрокуратури Білорусі. Жінці повідомили, що порушена кримінальна справа за фактом умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило з необережності смерть її сина.

Йдеться про частину 3 статті 147 Кримінального кодексу Білорусі. За цей злочин передбачене позбавлення волі на термін від 5 до 15 років.

Невдовзі пресслужба Генпрокуратури підтвердила цю інформацію в офіційному релізі. Як зазначає видання, там є уточнення: «Причетність співробітників органів внутрішніх справ до заподіяння Бондаренкові Роману Ігоровичу тілесних ушкоджень не встановлена».

За словами Олени Бондаренко, її запросили прийти до Генпрокуратури наступного тижня для оформлення необхідних документів про визнання її потерпілою у справі.

Увечері 11 листопада 31-річний Роман Бондаренко вийшов у двір свого будинку, щоб запитати в осіб у цивільній формі і масках, навіщо вони знімають розвішані на подвір’ї біло-червоно-білі стрічки. За словами очевидців, ці невідомі особи схопили Бондаренка і відвезли його в міліцейському мікроавтобусі. Через деякий час Романа доставили в лікарню в стані коми, сильно побитого. Наступного дня він помер.

У МВС назвали подію «дворовим конфліктом» і «конфронтацією поглядів». За версією відомства, «небайдужі громадяни» нібито «намагалися відновити порядок і не допускати порушень правил благоустрою». За версією Олександра Лукашенка і білоруських силовиків, Роман нібито був п’яний, але аналізи, зроблені відразу після того, як Бондаренка привезли до лікарні, цього не підтвердили. Хто саме був причетний до його побиття, досі невідомо.

Read More

США обговорять із союзниками майбутнє ядерної угоди з Іраном

Провідні дипломати зі США, Німеччини, Франції та Великої Британії 18 лютого обговорять майбутнє укладеної в 2015 році ядерної угоди з Іраном, з якої Вашингтон вийшов у 2018 році за президентства Дональда Трампа. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас та міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб мають зустрітися з французьким колегою Жаном Івом Ле Дріаном у Парижі. Новий державний секретар США Ентоні Блінкен візьме участь у цій нараді за допомогою відеозв’язку.

Угода, підписана Тегераном із чотирма західними державами, Китаєм та Росією, передбачає контроль за програмою збагачення урану в Ірані в обмін на скасування санкцій.

Однак президент Дональд Трамп у травні 2018 року оголосив про вихід США з угоди та відновив санкції проти Ірану, заявивши, що умови не є достатньо жорсткими, щоб перешкодити Ірану розробляти ядерну зброю.

Іран завжди заперечував спроби розробити ядерну зброю, заявляючи, що його ядерна програма призначена виключно для мирних цілей.

Від часу виходу США з угоди Тегеран дедалі частіше порушує обмеження, на які погодився в 2015 році.

 

Read More

Facebook Blocks Australians from Viewing, Sharing News Content

Facebook has blocked Australian account holders from viewing or sharing all news content over a dispute with a government proposal to make digital giants pay domestic news outlets for their content.Thursday’s move by the U.S.-based social media company was made despite ongoing negotiations between Facebook and rival Google with Australian media companies.Facebook regional director Will Easton said in a written statement that the proposed law “fundamentally misunderstands the relationship between our platform and publishers who use it to share news content.”Easton said the proposal left Facebook “facing a stark choice: attempt to comply with a law that ignores the realities of this relationship, or stop allowing news content on our services in Australia. With a heavy heart, we are choosing the latter.”The websites of several public agencies and emergency services were also blocked on Facebook, including pages that include up-to-date information on COVID-19 outbreaks, brushfires and other natural disasters.Treasurer Josh Frydenberg tweeted Thursday that he and Facebook chief executive Mark Zuckerberg had “a constructive discussion” in which Zuckerberg “raised a few remaining issues” with the government’s news media bargaining code.Australian media companies have seen their advertising revenue increasingly siphoned off by big tech firms like Google and Facebook in recent years.Google had also threatened to block news content if the law were passed, even warning last August that Australians’ personal information could be “at risk” if digital giants had to pay for news content.But the company has already signed a number of separate agreements with such Australian media giants as the Rupert Murdoch-owned News Corp, Nine Entertainment and Seven West Media.

Read More

Чехія: українців закликають повідомити про своє коріння під час перепису

«Українська ініціатива в Чеській Республіці» закликає українців повідомити про своє походження під час загальнонаціонального перепису, який розпочнеться у березні.

«Не важливо, чи українці приїхали на кілька місяців, чи народилися в Чехії, сподіваюся, що наш інформаційний ролик буде корисним. Підтримуйте свою культуру і гідність», – наголосив у коментарі Радіо Свобода голова громадської організації Богдан Райчинець.

Учасники ролика – оперний співак, працівниця готелю, будівельник, вчителька, юрист і керівниця хору – закликають українців у Чехії мати спільний голос і не цуратися свого.

Перепис населення у Чехії має розпочатися з 26 на 27 березня цього року. Електронну форму можна заповнити до 9 квітня, а після цього – з 17 квітня до 11 травня – потрібно заповнити друкований бланк.

Участь у переписі є обов’язковою, за відмову громадянам загрожують високі штрафи у розмірі 10 тисяч крон (це приблизно 500 доларів).

На офіційному сайті про перепис чеського уряду є інструкції різними мовами, включно з українською.

Станом на кінець 2020 року в Чехії офіційно жило майже 166 тисяч українців – це найбільша меншина в країні.

У Чехії відновлюють згорілу українську церкву, пам’ятку 17-го століття

 

Read More

Facebook Blocks Australians From Accessing News on Platform

Facebook announced Thursday it has blocked Australians from viewing and sharing news on the platform because of proposed laws in the country to make digital giants pay for journalism.Australian publishers can continue to publish news content on Facebook, but links and posts can’t be viewed or shared by Australian audiences, the U.S.-based company said in a statement.Australian users cannot share Australian or international news.International users outside Australia also cannot share Australian news.”The proposed law fundamentally misunderstands the relationship between our platform and publishers who use it to share news content,” Facebook regional managing director William Easton said.”It has left us facing a stark choice: attempt to comply with a law that ignores the realities of this relationship or stop allowing news content on our services in Australia. With a heavy heart, we are choosing the latter,” Easton added.The announcement comes a day after Treasurer Josh Frydenberg described as “very promising” negotiations between Facebook and Google with Australian media companies.Frydenberg said after weekend talks with Facebook CEO Mark Zuckerberg and Sundar Pichai, chief executive of Alphabet Inc. and its subsidiary Google, he was convinced that the platforms “do want to enter into these commercial arrangements.”Frydenberg said he had had a “a constructive discussion” with Zuckerberg after Facebook blocked Australian news.”He raised a few remaining issues with the Government’s news media bargaining code and we agreed to continue our conversation to try to find a pathway forward,” Frydenberg tweeted.But communications Minister Paul Fletcher said the government would not back down on its legislative agenda.”This announcement from Facebook, if they were to maintain this position, of course would call into question the credibility of the platform in terms of the news on it,” Fletcher told Australian Broadcasting Corp.”Effectively Facebook is saying to Australians, ‘Information that you see on our platforms does not come from organizations that have editorial policies or fact-checking processes or journalists who are paid to do the work they do,’” Fletcher added.The Australian Parliament is debating proposed laws that would make the two platforms strike deals to pay for Australian news.The Senate will consider the draft laws after they were passed by the House of Representatives late Wednesday.Both platforms have condemned the proposed laws as unworkable. Google has also threatened to remove its search engine from the country.But Google is striking pay deals with Australian news media companies under its own News Showcase model.Seven West Media on Monday became the largest Australian news media business to strike a deal with Google to pay for journalism.Rupert Murdoch’s News Corp. has since announced a wide-ranging deal.Rival Nine Entertainment is reportedly close to its own pact and ABC is also in negotiations.News plays a larger part in Google’s business model than it does in Facebook’s.Easton said the public would ask why the platforms were responding differently to the proposed law that would create an arbitration panel to set a price for news in cases where the platforms and news businesses failed to agree.”The answer is because our platforms have fundamentally different relationships with news,” Easton said.Peter Lewis, director of the Australia Institute’s Center for Responsible Technology think tank, said Facebook’s decision “will make it a weaker social network.””Facebook actions mean the company’s failures in privacy, disinformation, and data protection will require a bigger push for stronger government regulation,” Lewis said. “Without fact-based news to anchor it, Facebook will become little more than cute cats and conspiracy theories.”  

Read More

Міністри оборони НАТО зібралися вперше після інавгурації Байдена

Відеоконференція міністрів оборони країн-членів НАТО почалася 17 лютого. Це перша така нарада з моменту вступу на посаду президента США Джо Байдена.

Під час конференції мають розглянути питання бюджету НАТО, розширення місії в Іраку і можливе завершення операції в Афганістані. В ній вперше бере участь новий міністр оборони США Ллойд Остін.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав європейських союзників виконувати зобов’язання, пов’язані з ростом витрат на оборону. Домогтися вкладу в загальний бюджет НАТО від кожного союзника на рівні двох відсотків від внутрішнього валового продукту – така мета була поставлена ще в 2014 році, нагадав Столтенберґ. У той час Джо Байден був віцепрезидентом США.

Столтенберґ зазначив, що мета, поставлена у 2014 році стала відповіддю на «агресивну поведінку Росії, анексію Криму і більш жорстокі форми тероризму». Він наголосив, що ці загрози збереглися, а до них додалася кіберзагроза.

Конференція продовжиться 18 лютого.

Read More

Three North Koreans Indicted in Sony Hack

The U.S. Justice Department has indicted three North Korean computer programmers for trying to extort and steal more than $1.3 billion as part of a global cyber scheme that included the 2014 hack of Sony Pictures Entertainment.A Canadian American who allegedly laundered some of the stolen money also pleaded guilty in the scheme.North Koreans Park Jin Hyok, Jon Chang Hyok and Kim Il are charged with criminal conspiracy, conspiracy to commit wire fraud and bank fraud.Park, a computer programmer for North Korea’s intelligence service, was charged two years ago for his role in the Sony hack.That hack erased corporate data, obtained sensitive company emails among top Hollywood executives and forced the company to rebuild its entire computer network.The motivation for the hack was believed to be retaliation for the 2014 movie “The Interview,” which ridiculed North Korean leader Kim Jong Un and even portrayed an assassination plot against him.As part of the scheme, the Justice Department said, the three plotted to steal more than $1.2 billion from banks in Vietnam, Mexico, Malta and other places. They also stole $75 million from a Slovenian cryptocurrency company and $11.8 million of digital currency from a New York financial services company.”The scope of the criminal conduct by the North Korean hackers was extensive and long-running, and the range of crimes they have committed is staggering,” Tracy L. Wilkison, acting U.S. attorney for the Central District of California, said in a statement. “The conduct detailed in the indictment are the acts of a criminal nation-state that has stopped at nothing to extract revenge and obtain money to prop up its regime.”The three are also believed to have been behind the 2017 WannaCry 2.0 ransomware attack, which affected computers in 150 countries and most notably crippled the computer network of Britain’s National Health Service.The three North Koreans are unlikely to ever appear in a U.S. courtroom.  

Read More

Європейське космічне агентство анонсувало набір парастронавтів

Європейське космічне агентство вперше в історії анонсувало набір парастронавтів.

«ЄКА шукає людей, які психологічно, когнітивно, технічно і професійно кваліфіковані, щоб стати астронавтами, але мають фізичну ваду, яка зазвичай не дозволяє їм відповідати вимогам, пов’язаним з використанням сучасного космічного устаткування», – мовиться у повідомленні.

У агентстві наголосили, що готові інвестувати у проєкти з адаптації космічного устаткування, щоб дати можливість цим висококваліфікованим фахівцям можливість працювати в якості членів екіпажу у космічних місіях.

«Попереду нас чекає багато невідомого, єдина обіцянка, яку ми можемо дати сьогодні, – це серйозно, цілеспрямовано і чесно спробувати розчистити шлях в космос для астронавтів з обмеженими можливостями», – мовиться в оголошенні агентства.

У ЄКА також анонсували запуск дослідження, яке має визначити, які потенційні адаптації космічного устаткування необхідні, щоб парастронавти змогли літати у космос.

Паралельно Європейське космічне агентство проводитиме набір звичайних астронавтів.

Заявки будуть приймати з 28 травня 2021 року. Результати набору планують оголосили у жовтні 2022 року.

 

Read More

Американські законодавці закликали Байдена проінформувати Конгрес щодо санкцій проти «Північного потоку-2»

Група законодавців з Республіканської та Демократичної партії США закликала адміністрацію президента Джо Байдена проінформувати Конгрес щодо заходів, спрямованих на зупинку будівництва російського газопроводу «Північний потік-2».

У листі від 17 лютого, адресованому держсекретареві Ентоні Блінкену, чотири члени Палати представників запросили інформацію про статус проєкту «Північний потік-2», який, як вважається, завершений приблизно на 90 відсотків.

Законодавці також хочуть знати, чи робила Німеччина якусь пропозицію про припинення або пом’якшення санкцій США щодо трубопроводу. Санкції США проти «Північного потоку» стали проблемою в американо-німецьких відносинах, і Берлін продовжує підтримувати цей проєкт.

16 лютого газета Financial Times повідомила, що німецькі міністри Німеччини розглядають пропозицію, згідно з якою Сполучені Штати знімуть санкції і дозволять завершити проєкт в обмін на механізм повернення, який дозволить Берліну перекрити «Північний потік-2», якщо Росія чинитиме тиск на Україну.

Раніше два американських сенатори закликали президента Сполучених Штатів Джо Байдена забезпечити виконання санкцій, спрямованих на зупинку проєкту газопроводу «Північний потік-2» з Росії до Німеччини.

Сенатори республіканець Джим Ріш та демократка Джин Шагін у своєму листі від 12 лютого закликали Державний департамент не відкладати оприлюднення звіту для Конгресу, як це передбачено санкціями, ухваленими минулого місяця в річному законопроєкті про оборону.

Читайте також: Німеччина винна Росії «Північний потік-2» за звірства нацистів? Заява Штайнмаєра та реакції експертів

На початку лютого консорціум «Північний потік-2» повідомив про відновлення будівництва газопроводу.

США давно домагаються зупинити будівництво «Північного потоку-2», який вважають, як і багато хто в Європі, суто політичним проєктом Росії. Сполучені Штати стверджують, що він зробить Європу надмірно залежною від російського газу і дозволить посилити політичний тиск на Україну, підриваючи її безпеку й економіку.

Трубопровід має на меті переспрямувати природний газ, призначений для Європи, в обхід України, позбавляючи Київ мільярдів доларів щорічних транзитних зборів.

Read More

Через пандемію COVID-19 у Бразилії скасували карнавал (фотогалерея)

Щороку, починаючи з 1723 року, в Бразилії карнавалом відзначають початок Великого посту, і тільки 2021-й став винятком

Read More

У Британії госпіталізували 99-річного чоловіка королеви Єлизавети ІІ

Ввечері 16 лютого чоловіка королеви Великої Британії Єлизавети ІІ, герцога Единбурзького госпіталізували у одну з лондонських лікарень. Про це повідомили у Букінгемському палаці.

Зазначається, що госпіталізація 99-річного принца Філіпа – «запобіжний захід» після того, як йому стало зле.

ВВС з посиланням на джерело у палаці повідомляє, що герцог вже кілька днів почуває себе погано, але це не пов’язано з коронавірусом.

Співрозмовник ВВС додав, що принц Філіп перебуває «у доброму гуморі». Як очікується, він проведе у лікарні кілька днів для обстеження та відпочинку.

94-літня Єлизавета ІІ залишається у Віндзорському замку.

 

Read More

Росія: правозахисники просять владу не заважати акціям пам’яті Нємцова

У Росії політики та правозахисники просять мера Москви Сергія Собяніна і губернатора Санкт-Петербурга Олександра Бєглова не перешкоджати проведенню заходів пам’яті опозиційного політика Бориса Нємцова 27 лютого. Про це розповів в ефірі радіостанції «Ехо Москви» голова Фонду Бориса Нємцова Володимир Кара-Мурза-молодший.

Раніше організатори щорічного маршу пам’яті Бориса Нємцова вирішили відмовитися від ходи в Москві через коронавірусні обмеження.

Автори звернення просять московську владу надати можливість людям, які прийдуть покласти квіти на місці загибелі Нємцова між 13:00 і 14:00 27 лютого, зробити це спокійно, дотримуючись усіх необхідних заходів обережності. У Москві в зв’язку пандемією діють обмеження на проведення масових заходів, що, за словами Кара-Мурзи-молодшого, стало ще одним приводом для заборони акції владою.

Члени Координаційної ради опозиції Петербурга впевнені, що громадяни мають право 27 лютого покласти квіти в пам’ять про Бориса Нємцова біля Соловецького каменя. Організатори кажуть, що всі учасники жалобних заходів прагнутимуть дотримуватися соціальної дистанції та використовувати засоби індивідуального захисту.

Борис Нємцов був убитий 27 лютого 2015 року на Великому Москворецькому мосту в Москві. Замовники вбивства досі не встановлені. Марші пам’яті Нємцова відбуваються в містах Росії щороку. Перший марш відбувся на наступний день після вбивства політика. У ньому брали участь понад 50 тисяч людей.

 

Read More

Іран хоче побачити «дії, а не слова» від учасників ядерної угоди – Хаменеї

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що Іран хоче бачити «дії, а не слова» від підписантів ядерної угоди 2015 року.

«Ми чули багато хороших слів та обіцянок, які на практиці були зламані, відбувалися протилежні дії. Слова і обіцянки – це не добре. Цього разу [ми хочемо] тільки дії з іншого боку. І ми також діятимемо», – сказав Хаменеї в телевізійній промові.

Новий президент США Джо Байден заявив, що Вашингтон повернеться до ядерної угоди, якщо Тегеран першим почне виконувати передбачені документом вимоги. Іран заявляє, що Вашингтон має діяти першим.

Угода, укладена 2015 року, передбачає полегшення санкцій проти Тегерана в обмін на обмеження ядерної діяльності Ірану. Документ підписали п’ять постійних членів Ради безпеки ООН, Німеччина та Європейський союз, але США вийшли від угоди у 2018 році та запровадили нові санкції, які можуть зашкодити фірмам, що ведуть бізнес з Іраном.

 

Read More

США: експрезидент Трамп розкритикував лідера республіканців у Сенаті Макконнелла

Колишній президент США Дональд Трамп розкритикував лідера республіканської меншості в Сенаті Мітча Макконнелла і висловив намір використати свою популярність серед членів Республіканської партії на користь кандидатів, які підтримують його порядок денний. В оприлюдненій 16 лютого заяві Трамп назвав Макконнелла «похмурим політичним писакою» і додав, що якщо сенатори-республіканці залишаться вірними йому, він зробить усе можливе для їхньої перемоги на наступних виборах.

Заява Трампа стала ще одним свідченням посилення суперечностей усередині Республіканської партії після виправдання Трампа у зв’язку з заворушеннями в Капітолії США 6 січня.

Макконнелл 13 січня в Сенаті голосував проти засудження Трампа, але дорікнув колишньому президентові, заявивши, що він «практично і морально відповідальний» за заворушення. Макконнелл також заявив, що Трамп усе ще відповідає за все, що він робив, перебуваючи на посаді, і сказав, що суди є належним місцем для притягнення його до відповідальності.

 

Read More

Білорусь: пораненого гумовою кулею під час протестів мінчанина засудили до 5 років колонії

У Білорусі 16 лютого засудили до п’яти років колонії суворого режиму жителя Мінська Андрія Попова, якого поранили світлошумовою гранатою і гумовою кулею силовики. Його засудили за «участь у масових заворушеннях», а також намагалися звинуватити в насильстві над співробітником міліції, але не знайшли потерпілого. Про це пише «Настоящее время».

Попову 24 роки, він навчався в Мінському коледжі підприємництва, працював художником по металу, менеджером-економістом, паралельно вивчав комп’ютерну графіку. Правозахисники визнали його політичним в’язнем.

У суді Попов визнав, що 9 серпня брав участь у протестах в Мінську. У цей день його двічі поранили силовики. В ногу Андрію потрапила гумова куля, яку пізніше видалили в лікарні, а в обличчя потрапив осколок світлошумової гранати, порізавши чоловікові щелепу.

На відео, які були показані в суді, за словами адвоката, видно, що Попов підбіг до співробітників міліції, але ніяких дій, які можна було б кваліфікувати як напад, звинувачення так і не представило: натовп протестувальників була мирним.

Попова протримали в слідчому ізоляторі в Жодіно три дні, потім відпустили і знову затримали 1 вересня. Потерпілих у його справі в результаті не було, і прокуратура зняла звинувачення у «насильстві» щодо співробітника силових структур, яке спочатку висунули Попову.

Окрім п’яти років колонії суворого режиму, Попова також зобов’язали виплатити понад 1220 рублів судових витрат (понад 470 доларів).

 

 

 

 

Read More

Британія: звільнені з армії представники ЛГБТ-спільноти зможуть повернути свої медалі

Колишні військові, звільнені зі збройних сил Великої Британії через свою сексуальну орієнтацію, тепер зможуть повернути втрачені медалі.

Як повідомляє ВВС, згідно зі схемою, яка має виправити історичну несправедливість, колишні військовослужбовці зможуть звернутися до Міністерства оборони країни для відновлення належних їм почестей.

Така зміна стала наслідком успішної боротьби в суді ветерана Фолклендів Джо Усаліса за повернення нагород, які він втратив після того, як був змушений залишити Королівський флот через бісексуальність.

У Міноборони Британії заявили, що дії відомства у минулому «викликають глибокий жаль».

Заборону на службу в збройних силах Сполученого королівсьтва для лесбійок, геїв та бісексуалів скасували у 2000 році. Трансгендерам офіційно дозволили служити у британській армії у 2014 році.

Як пояснила Міністр оборони Великої Британії, баронеса Голді, через попередні дисциплінарні заходи та подальше звільнення деякі військові «залишилися без заслужених медалей», або ж втратили виплати за вислугу років.

«Я дуже рада, що тепер маю можливість виправити цю помилку», – наголосила міністерка, додавши, що закликає всіх постраждалих, або ж сім’ї жертв подати заявку про повернення своїх нагород.

Як зазначає ВВС, Осаліса, який очолив кампанію за повернення нагород та почестей колишнім військовим-представникам ЛГБТ-спільноти, звільнили з армії у 1993 році після того, як він 18 років прослужив на флоті в якості радиста. Його було звільнено, оскільки тоді в британській армії вважали, що його сексуальність «завдає шкоди порядку та морській дисципліні».

«Вони відрізали (медаль, – ред.) з моїх грудей великими ножицями», – розповів Осаліс ВВС.

Наразі невідомо, скільки військових було звільнено через їх сексуальну орієнтацію, та скільки з них можуть претендувати на відновлення в почестях та повернення нагород.

Read More

В Італії прокинувся вулкан Етна

В Італії ввечері 16 лютого почав вивергати дим і попіл один з найактивніших вулканів світу – Етна. Італійська влада запевняє, що виверження не становить загрози для навколишніх сіл.

Втім, коли посипалися дрібні камені та попіл, місцева влада все ж закрила міжнародний аеропорт Катанії.

Співробітники МНС повідомили, що уважно стежать за ситуацією в трьох селах біля підніжжя вулкана – Лінґуаґлосса, Форнаццо і Міло.

На фото з місця подій було видно вражаючий шлейф попелу над засніженою вершиною, але хмара практично розсіялася з настанням темряви, а потоки лави продовжували світитися.

Етна, висотою 3324 метри, є найвищим діючим вулканом в Європі і виверження там трапляються досить часто.

 

Read More

Болгарія: митники вилучили 400 кг героїну з корабля, який прибув з Ірану

Влада Болгарії повідомила, що конфіскувала понад 400 кілограмів героїну з корабля, який слідував з Дубаю та перевозив будівельні матеріали з Ірану.

Прокурор Володимир Чавдаров заявив 16 лютого, що наркотики були розділені на 487 упаковок і заховані серед катків для асфальту, які перевозило судно.

Митники чорноморського порту Варна оцінили вилучений героїн приблизно у 22 мільйони доларів.

Прокуратура повідомила, що власник компанії-імпортера і співробітник митниці були затримані і звинувачені в незаконному обороті наркотиків. Двом чоловікам може загрожувати до 20 років тюремного ув’язнення, якщо їх визнають винними.

Поліція вважає, що героїн не призначався для внутрішнього ринку, його мали продати у Західній Європі.

Болгарія знаходиться на так званому балканському маршруті незаконного обігу наркотиків, який використовують для постачання Західної Європи наркотиками з Азії та Близького Сходу.

Read More

ЄСПЛ визнав помилковим не застосування болгарськими судами санкцій до ультраправого проросійського політика

Європейський суд з прав людини ухвалив, що суди Болгарії помилково відхилили дві справи про дискримінацію, порушених проти ультраправого націоналіста, проросійського політика Волена Сідерова.

Постанова Страсбурзького суду від 16 лютого стала останньою, в якій піддалася ретельній перевірці риторика Сідерова, чия проросійська партія «Атака» викликала суперечки в болгарській політиці.

Суд погодився з позивачами в двох окремих справах: один позов подали двоє болгарських євреїв; інший – двоє болгарських циган, які звинуватили Сідерова в тому, що його риторика порушує їхнє право на недоторканність приватного життя і свободу від дискримінації.

Зокрема, Сідеров заявляв, що масове вбивство євреїв нацистами під час Другої світової війни було «великим обманом». Також у липні 2005 року у своїй промові політик заявив: «Болгарія перш за все. Болгарія – для болгар».

Болгарський суд відхилив попередні позови проти нього, пославшись, серед іншого, на право Сідерова на свободу слова.

До 2019 року партія Сідерова входила до альянсу «Об’єднані патріоти», що є партнером уряду прем’єр-міністра Бойко Борисова. Партія традиційно відстоювала позиції на підтримку Росії і проти Євросоюзу і НАТО.

Відтоді Сідеров працює муніципальним депутатом в столиці Болгарії Софії.

Read More

Держдума Росії ухвалила закон про штрафи за поширення інформації про «іноземних агентів»

Державна дума Росії ухвалила в третьому, остаточному читанні законопроєкт про штрафи за поширення інформації про «іноземних агентів» і їхніх матеріалів без вказівки статусу.

Поправки вносять до Кодексу про адміністративні правопорушення Росії.

За поширення в ЗМІ, а також у матеріалах ЗМІ, розповсюджуваних в інтернеті, інформації про так званих «іноземних агентів» (фізичних осіб, некомерційних організацій і громадських об’єднань) і вироблених ними матеріалів без відповідного маркування передбачені штрафи від 2 до 2,5 тисяч рублів для громадян, від 4 до 5 тисяч рублів для посадових осіб і від 40 до 50 тисяч рублів для юридичних осіб.

Перед другим читанням у законопроєкт внесли уточнення про те, що він стосується саме ЗМІ, а не блогерів і звичайних користувачів інтернету.

Також штрафи будуть загрожувати неурядовим організаціям-«іноагентам», якщо в їхніх матеріалах не буде мітки про те, що вони випущені «іноземним агентом». Для посадових осіб штраф складе 100-300 тисяч рублів, для юросіб – від 300 до 500 тисяч рублів.

Крім цього, як пише російське видання РБК, законопроєкт передбачає збільшення штрафів до 5 мільйонів рублів для юридичних осіб за діяльність НКО-іноагента без реєстрації.

Зміни мають вступити в силу на початку березня нинішнього року. Авторами ініціативи стали члени думської комісії з розслідування втручання в справи Росії ззовні, а також сенатори Андрій Клімов і Олег Мельниченко.

Міжнародні правозахисні групи і західні політики не раз критикували російське законодавство про некомерційні організації і ЗМІ – «іноземних агентів», вказуючи на наслідки для розвитку громадянського суспільства.

Read More

Google to Pay Australia Media Company to Host News Material

The information technology giant Google has agreed to pay an Australian media company to host news material ahead of a planned mandatory bargaining code. Google’s deal with Seven West Media, which publishes the Perth-based West Australian newspaper and other titles, is the first of seven such arrangements the tech giant is expected to make in Australia.  A law being introduced this week in federal parliament in Canberra would require large technology companies to pay to use Australian news stories.  The legislation would make Australia the first country to force big tech firms to pay for news content.  Google, which had called the law unworkable, and Facebook have threatened to downgrade their services to Australians or even walk away. They have argued that by using stories from other publishers they generate more internet traffic for the websites run by traditional media outlets.  But in an apparent softening of that stance, Google has reached an agreement with Seven West Media, reportedly worth $23 million a year.  Belinda Barnett is a lecturer in media at Swinburne University of Technology, a public research university based in Melbourne. She believes it is a good result for the Australian company. “It does sound like they have come up with a fairly lucrative deal for them, around AUD$30 million, but that figure has not been confirmed yet. Seven West owns quite a lot of regional outlets as well. So, it has the potential to benefit the regional news outlets that it owns and the journalists employed by them,” Barnett  said.The Australian government said a deal with Facebook was “very close.” As their advertising revenues collapsed, traditional broadcasting and publishing companies have for years complained that social media platforms have benefited from their quality reporting without paying for it.  

Read More

Robotic Toys Teach Language, Science Skills

A slew of attractive toy robots on the market today are teaching children important language and science, technology, engineering and math skills, while keeping them entertained. VOA’s Julie Taboh has more.Producer: Julie Taboh/Adam Greenbaum     

Read More

Білорусь: силовики проводять обшуки в журналістів і правозахисників, є затримані

Білоруські силовики 16 лютого проводять обшуки у щонайменше 25 журналістів і правозахисників по всій країні, що в опозиції назвали кампанією, спрямованою на заглушення незалежних голосів.

За повідомленнями, обшукали, зокрема, офіси правозахисного центру «Весна» в Мінську і штабквартиру Білоруської асоціації журналістів.

«Весна» повідомила про затримання трьох правозахисників. Це члени могилівської філії організації Олексій Колчин і Борис Бухель. Дмитра Соловйова затримали в Мінську. У нього вилучили телефон та все обладнання.

Білоруська влада заявляє, що обшуки пов’язані з розслідуванням фінансування протестів з боку «організацій, що позиціонують себе як правозахисні».

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська засудила обшуки.

«Це справжня криза, намагаючись чіплятися за владу, режим репресує тих, хто захищає права людини. Поки це триває, всі білоруси перебувають у небезпеці. Білоруси знають, як вирішити цю кризу», – написала вона у телеграмі.

У Білорусі від серпня тривають масові акції протесту проти Олександра Лукашенка, з вимогою його відставки і проведення чесних виборів. Влада розганяє протестувальників і загалом затримала тисячі людей і змусила Тихановську й інших представників опозиції залишити країну. Декілька протестувальників загинули, а, за даними правозахисників, до декого із затриманих застосовували тортури.

Лукашенко відкидає звинувачення в тому, що вибори президента в серпні були сфальсифіковані на його користь і відмовляється від переговорів з опозицією.

Read More

М’янма: військові лідери заперечують організацію перевороту та обіцяють вибори

Військові командири М’янми виправдали захоплення влади в країні шахрайствами на виборах. Водночас вони заперечують організацію перевороту.

На першій пресконференції з моменту зміни влади речник правлячої ради пообіцяв, що у М’янмі відновлять цивільну владу після нових виборів.

«Наша задача – провести вибори і передати владу партії-переможниці», – заявив бригадний генерал Зав Мін Тун 16 лютого.

Військові не повідомили дату нових виборів, але заявили, що надзвичайний стан у країні триватиме рік.

Протести у М’янмі є найбільшими в країні за останні десять років. 1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

 

Read More

Parler, Controversial Social Media Service, Comes Back Online

Parler, a social media service popular with American right-wing users that virtually vanished shortly after the U.S. Capitol riot, relaunched on Monday and said its new platform was built on “sustainable, independent technology.”Known as an alternative to Twitter, Parler has struggled after Amazon stripped it of its web-hosting services on January 11 over Parler’s refusal to remove posts inciting violence. Citing the same reason, Google and Apple also removed the Parler app from their stores.  In a statement announcing the relaunch, Parler said it had appointed Mark Meckler as its interim chief executive, replacing John Matze who was fired by the board this month. Despite the relaunch, the website was still not opening for many users and the app was not available for download on mobile stores run by Apple and Alphabet-owned Google.  While several users took to rival Twitter to complain they were unable to access the service, a few others said they could access their existing account.Parler, which asserted it once had over 20 million users, said it would bring its current users back online in the first week and would be open to new users in the next week. Founded in 2018, the app has styled itself as a “free speech-driven” space and largely attracted U.S. conservatives who disagree with rules around content on other social media sites. On Monday, Parler said its new technology cut its reliance on “so-called Big Tech” for its operations. It’s unclear what company was hosting Parler.  “Parler is being run by an experienced team and is here to stay,” said Meckler, who had co-founded the Tea Party Patriots, a group that emerged in 2009 within the fiscally conservative Tea Party movement and helped elect dozens of Republicans. It is also backed by hedge fund investor Robert Mercer, his daughter Rebekah Mercer and conservative commentator Dan Bongino. 
 

Read More

Суд в Азербайджані відхилив апеляцію журналіста, ув’язненого за «зраду»

Апеляційний суд столиці Азербайджану Баку відхилив апеляцію журналіста Полада Асланова, ув’язненого на 16 років за обвинуваченням у державній зраді, яке і він, і правозахисники відкидають як політично мотивоване.

Суд підтримав вирок суду нижчої інстанції. Як повідомила Радіо Свобода його дружина Ґульміра Асланова, наступним кроком буде касаційна скарга до Верховного суду країни.

За її словами, журналіст уже 15 днів тримає голодівку протесту проти проти вироку. Він скаржиться на біль у нирках і шлунку, але не отримує медичної допомоги, заявила вона.

Полад Асланов, головний редактор новинних інтернет-порталів xeberman.com і press-az.com, критично висловлювався про владу країни, в якій, за даними організації «Репортери без кордонів», багато засобів інформації були закриті чи змушені закритися або мусили перебратися за межі країни, провідні незалежні сайти заблоковані, і ще принаймні два журналісти нині перебувають в ув’язненні.

Асланов, зокрема, працював над матеріалом, який мав звинуватити членів Державної служби безпеки Азербайджану в шантажі, в той час, коли він був заарештований у червні 2019 року і відтак звинувачений у державній зраді. В обвинуваченні, що було оголошене в листопаді 2020 року і яке міжнародні організації захисту журналістів називають сфальсифікованим, слідчі стверджують, що Асланов передав таємну інформацію Іранові в обмін на гроші. Асланов відкидає звинувачення, заперечуючи будь-які порушення, заявляє його адвокат.

За «Індексом свободи преси», який укладають «Репортери без кордонів», Азербайджан 2020 року був 168-м зі 180 досліджених країн і територій.

Критики багаторічного авторитарного президента Азербайджану Ільгама Алієва і його уряду стверджують, що влада країни часто прагне змусити замовкнути журналістів, правозахисників т прихильників громадянського суспільства. При цьому багато людей в Азербайджані потрапляють до в’язниць. Алієв заперечує будь-які порушення прав людини.

Read More